Григорій Косинка. “В житах” - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєність Епіграф уроку - Яке глибоке щастя – жить,
- Будь гідним імені людини,
- Народу й людськості служить!
- М. Рильський
- Лови летючу мить життя.
- Хоч яке це життя і трудне , і сумне,
- Дай, щоб старість і смерть оминули мене.
- Все минає, але любов після всього зостається.
- Щастя – момент. Далі вже буденщина …
Цілевизначення - Знати:
- Основні біографічні відомості про Косинку
- Про імпресіонізм
- Тему, ідею, жанр
- Поняття про ліричного героя
| - Уміти:
- Розкривати образ героя
- Аналізувати поезію
- Коментувати авторську думку
- Працювати в парах, групах
- Логічно висловлювати власні думки
- Відокремлювати зорові й слухові образи
| Псевдонім – вигадане ім’я (прізвище), під яким автор друкує свої твори - Різновиди псевдонімів
- Аланім –
- Анаграма –
- Ананім –
- Астронім – *** або інші знаки
- Криптонім – з ініціалів Е. Т. А. Г.
Гра “Знайди пару” - Марія Вілінська
- Лариса Косач
- Панас Рудченко
- Іван Левицький
- Іван Тобілевич
| - Панас Мирний
- Іван Нечуй-Левицький
- Іван Карпенко -Карий
- Марко Вовчок
- Дочка Прометея
- Іван Багряний
| -
- Григорій Косинка – єдиний і неповторний новеліст.
- Є.П.Плужник
- “Року 1899-го, 17 листопада в селі Щербанівці, на Київщині, у Наталки й Михайла Стрільців знайшлася перша дитина: Я.”
- “Я з роду чумацького, але батькові моєму довелося вже чумакувати з торбою по наймах... За рід свій чумацький я згадав лише тоді, коли читав "Чумаки" Максима Рильського:
-
- Ходив чумак до голубого Дону,
- Де давній предок умочив шолом,
- Суху тараню, жовту і солону,
- Возив, помахуючи батіжком...
-
- Мій прадід ще ходив до "голубого Дону", але дід навіть волів вже не держав: зубожів славний рід чумака Павла Стрільця — прадіда мого.”
- “Батьки мої жили вбого, бо мало землі мали — 1/8 десятини, батько, як пам'ятаю, по весні щороку ходив на заробітки — косар був добрий, — а косарів на Херсонщині — в степу, як казав батько, — аж за поли хватали — такий попит... Пізньої ж осені, повернувшись із заробітків додому, батько щороку йшов працювати до григорівської цукроварні — носив там десь на пасбурах головки цукру. Заробітки його, як робітника-чорнороба, були мізерні: батько все мріяв виїхати десь на Амур, на землі вільні...”
- “Змалку — така вже доля всіх селянських дітей — я пас влітку скот, а зимою ходив до земської школи — в сусіднє село Красне, звідки родом була мати. Краснянська школа — мій перший університет.”
- “Року 1908-го, коли не пізніше, батьки спродали господарство — хату й землю, — і всі ми рушили на той далекий та суворий Амур — виїздили були з України навіки. Байкал, повноводна Зея, ліси несходимі, корейці, китайці і хата наша березова під стіною предковічного бору — все це до дрібниць зафіксувала моя пам'ять... Ловив я тоді на Амурі карасі з дідом Сидоренком — рибалили вдвох так завзято, хоч до неокласиків записуй нас.”
- “У вільний час я дуже любив книжки читати, отож завжди надокучав батькові, щоб купили мені в Києві яку-небудь книжку; батько, бувало, привозили на цілий злотий книжок тих — Шерлок Холмс, Нат Пінкертон, Бова Королевич — багато всякого мотлоху. Батько мій був неписьменний, а книжки купував на око — дешеву — раз, а найголовніш з малюнками. І горе мені було з Шерлоками Холмсами і Пінкертонами. Я не читав їх, а буквально пив, — путньої ж книжки не можна було дістати, — та й не знав гаразд, чи є такі книжки... Село моє вбоге й дике; школи не було в моєму селі.”
- “Пам'ятаю, привіз раз батько дивну книжку — "Конотопську відьму" Грицька Квітки; я сміявся з прізвища автора — Грицько Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а просто — Квітка? "Конотопська відьма" — перша книжка, українською мовою писана, що потрапила була мені до рук; Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала: є, виходить, люди, що пишуть по-простому, по-мужицькому, а про те, що це книжка українського письменника, я й не подумав, де там, я довго ще після "Конотопської відьми" не знав — "хто ми та чиї ми діти"...”
- “… був я дві зими робітником григорівської цукроварні — підносив до рубок кружки цукру, працював у сушках; влітку ж, коли баби йшли на прощу до Лаври, то моя баба Оксана завжди й мене брала з собою. "Гришка грамотний, — казали, — таблиці над святими читатиме..." Літ двоє зряду читав я ці таблиці — напам'ять знав, де повинна була стояти "мироточива голова", де угодники божії — Олексій, Ілля, митрополити всякі й архімандрити... Читав я добре — голос мав дзвінкий, сильний, на селі мене часто запрошували псалтир над мерцями читати: сяду було побожно за столом, хустка під псалтирем, перед богами горить лампадка, свічки, в хаті пахне ладаном, смирною, а коло стола товпляться ветхі віком бабусі: моляться.”
- “Року 1913-го батько одвели мене до сусіднього села Трипілля у волость... Довго, пам'ятаю, вони просили волосного писаря, щоб той узяв мене "за мальчика" — копії службові переписувати. За три карбованці на місяць мав я притулок і харчі в далекої родички баби Трав'янчихи. У волості служив писарчуком до першої мобілізації року 1914-го. Всю систему колишніх управ, усі ті суди селянські, всю сваволю урядників, мирових посередників, писарів та помічників їхніх я не забуду, здається, довіку.”
- “Волость залишив я року 1914-го. Платив тоді мені писар п'ять карбованців на місяць — ледве-ледве на харчі вистачало, а треба ж було зодягнутися, взутися...
- Я вирішив їхати на заробітки до Києва. До Києва ми приїхали найматися удвох: батько — грузити на березі дрова, а я — невідомо ще на яку роботу.”
- “Я чистив черевики, а коли прийшли з Подолу одвідати мене батько, я, пам'ятаю, розплакався з жалю: хіба таки мені не можна знайти щось краще, аніж черевики?.. Сидиш на розі, неначе старець який під Лаврою.
- До речі, випадок у моєму житті завжди грав велику роль Справді, як мені було не вірити в чарівну силу того чи іншого випадку в моєму житті, коли я абсолютно несподівано опинився на посаді реєстратора повітової земської управи — сидів поруч з "панянками", що їм тиждень тому, може, чистив був черевики?.. Молодість свою — оті літа красні, що ніколи вже не повернуться, — я прожив у надзвичайній матеріальній скруті, часто й густо в запеклій боротьбі за шматок хліба.”
- “Перебуваючи на службі в земстві, я за порадою одного студента почав ретельно одвідувати так звані вечірні гімназіальні курси, — склав пізніше іспити за шість класів гімназії. Року 1920-го я вступив до Київського інституту народної освіти, дійшов до третього курсу, але закінчити інститут мені не пощастило, головним чином через матеріальну скруту...”
- “Писати почав я року 1919-го, коли газета "Боротьба" видрукувала перше моє оповідання "На буряки", писав я свої перші твори легко: за два — три вечори, не маючи жодного уявлення про техніку прози, стиль, — все це прийшло до мене пізніше. Мої учителі — Винниченко, Стефаник, Кнут Гамсун, Васильченко.”
Хвилинка спогадів - “А як любив Грицько квіти! Зірве було, роздивиться пильненько, заплющить очі – пахощі вбирає.Та бережно збере й подає мені на втіху, а сам питає: “Розкажіть, мамо, як квітка зветьсяі чому синя, а та червона?”
- Від назви квітів “косинців” походить і псевдонім письменника.
- Наталя Романівна Стрілець
Олекса Новицький - “Я заходив у його скромну, як і він сам, господу, чисту й привітну, як і його душа. Там, пам'ятаю, на столі, лежали новели його улюбленця й вчителя Василя Стефаника – поруч з “Мертвими душами” М.Гоголя, над перекладами яких працював Г.Косинка…”
- Письменника не стало 18 грудня 1934 року. Доробок
- одного з фундаторів імпресіонізму в нові українській літературі складає низка оповідань. Обдарований учень В.Стефаника й В.Винниченка “гарно описав” події громадянської революції та пожовтневого села на Україні.
- При народженні:
- Псевдонім:
- Дата народження:
- Місце народження:
- Дата смерті:
- Місце смерті:
- Національність:
- Громадянство:
- Мова творів:
- Рід діяльності:
- Роки активності:
- Напрям:
- Жанр:
Григорій Косинка – майстер новелістичного жанру Українська класична література має багату спадщину майстрів новелістичного жанру. Це і Стефаник, Черемшина, Коцюбинський, Васильченко. Григорій Косинка – прямий їхній продовжувач, але своєрідний і неповторний, як і кожен із них - Ніжна натура
- Психолог селянської душі
- Життєлюб
- Оптиміст
- Вірний правді й красі
“Чогось мені найбільше припала до душі квітка, яку називають червоними косинцями … Зірвеш – вони поволі бліднуть, певне, від болю …”, - так обгрунтовував вибір псевдоніма письменник. - “Чогось мені найбільше припала до душі квітка, яку називають червоними косинцями … Зірвеш – вони поволі бліднуть, певне, від болю …”, - так обгрунтовував вибір псевдоніма письменник.
Дивна назва цієї рослини. Чому плакун? Виявляється в давнину на Русі для того, щоб заспокоїти дітей, які без упину плакали, їх поїли відваром кореня рослини. Вважали також, що суха трава плакуна, набита у матрац чи подушку, швидше присипляє немовлят. Проте рослина корисна не тільки для дітей, а й для дорослих. - Дивна назва цієї рослини. Чому плакун? Виявляється в давнину на Русі для того, щоб заспокоїти дітей, які без упину плакали, їх поїли відваром кореня рослини. Вважали також, що суха трава плакуна, набита у матрац чи подушку, швидше присипляє немовлят. Проте рослина корисна не тільки для дітей, а й для дорослих.
Новела “В житах” Невеликий прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням | | | - Особливості новели як жанру
| - Глибокий психологізм
- Лаконізм
- Несподівана кінцівка
| - Новели подій
- Новели з настроєвим психологічним сюжетом
| - Побудова сюжету на основі справжньої події
- Більш загострений, ніж в оповіданні, конфлікт
- Обмежена кількість головних дійових осіб
- Не тривалість дії
| - Психологізм у
- змалюванні персонажів
- Прагнення відтворити
- найтонші зміни в настроях
- Особливий лаконізм
- Ритмічність
- Багатство відтінків
- у змалюванні дійсності
- Збільшена увага до
- кольорів і звуків
- Одночасна відмова
- від великих соціальних
- проблем
Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостереження, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне “Враження. Схід сонця ” - Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостереження, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне “Враження. Схід сонця ”
Основне завдання – витончене відтворення суб’єктивних вражень, мінливих почуттів і переживань без заглиблення в їх суть. - Основне завдання – витончене відтворення суб’єктивних вражень, мінливих почуттів і переживань без заглиблення в їх суть.
Малярство Малярство Ольга Кваша Література Українська література Цитатна характеристика - Ліричність натури
- Пристосування до життя
- Сміливість
- Здатність до співчуття
- Здатність на велике почуття
- Любов до життя
Робота в групах - Група 1: “Природа в новелі “В житах””
| | - Золотий
- Синій
- Рожевий
- Червоний
| - “заспаний, заплаканий, молодий і трохи засоромлений…”
- Наскільки вдалими є епітети?
| Група 2: - “Роль художньої деталі у сцені зустрічі Корнія з Уляною” “червона хустка зайнялась і горіла степом” , а потім гасла.
Поділіться з Вашими друзьями: |
