Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна актуальні питання фізіології, патології та організації медичного забезпечення дітей шкільного віку та підлітків


АКТИВНІСТЬ ПРОЗАПАЛЬНИХ ЦИТОКІНІВ У ДІТЕЙ ІЗ ХРОНІЧНИМ БРОНХІТОМ



Сторінка11/11
Дата конвертації20.03.2017
Розмір3.1 Mb.
#12636
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

АКТИВНІСТЬ ПРОЗАПАЛЬНИХ ЦИТОКІНІВ У ДІТЕЙ ІЗ ХРОНІЧНИМ БРОНХІТОМ

Л.М. Черненко



Харківський національний медичний університет
Актуальність. Хронічний бронхіт (ХБ) уявляє собою варіант хронічного запалення на фоні морфологічно змінених структур бронхолегеневої системи та характеризується персистенцією хронічного процесу низької інтенсивності з активацією клітинної ланки імунітету. Ключова роль в реалізації запальної реакції і в цілому реакцій першої лінії імунного захисту належить інтерлейкіну-1ß (IL-1ß) та фактору некрозу пухлин -α (ФНП-α).

Мета дослідження: оцінити рівні IL-1ß та ФНП-α в індукованій мокроті дітей із хронічним бронхітом.

Матеріали та методи. Обстежено 85 дітей віком від 7 до 12 років із хронічним бронхітом, серед яких у 42 дітей діагностовано період загострення (1-а група), у 43 дітей – період ремісії (2-а група). Групу контролю склали 20 здорових дітей. Забір 0,5 мл індукованої мокроти проводився усім пацієнтам натще після інгаляції фізіологічного розчину. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою статистичного пакету програми Statistica 7.0.

Результати. В індукованій мокроті дітей із ХБ, порівняно з контролем, відзначалося вірогідне підвищення рівнів IL-1ß та ФНП-α. Під час проведення дисперсійного аналізу було з’ясовано, що критерій Краскла-Уолліса (KW) значущий як для рівня IL-1β, так і для рівня ФНП-α. Під час оцінювання попарного порівняння, U-критерій Манна-Уітні (MW) незначущий. Це дає право стверджувати, що статистичні характеристики відповідних показників статистично не відрізняється між собою, а рівень активності досліджених рівнів прозапальних цитокінів вірогідно підвищений порівняно з контролем, та не залежить від періоду хвороби (табл. 1).
Табл. 1. Статистичні характеристики рівнів IL-1β та ФНП-α у обстежених дітей




1-а група

(n=42)


2-а група

(n=43)


Контроль

(n=20)


Інтерлейкін-1β, пг/мл

27,30

26,61

16,39

рк

0,0000

0,0002

0,0000

KW

H=22,62; p=0,0000

MW

р1-2=0,7007

Фактор некрозу пухлин-α, пг/мл

38,99

37,78

24,71

рк

0,0000

0,0000

0,0000

KW

Н=29,02; р=0,0000

MW

р1-2=0,3341


Висновок. Хронічний бронхіт – це хронічний процес, зумовлений морфологічними змінами бронхолегеневої системи на які нашаровується хронічний запальний процес, що супроводжується підвищенням рівнів у індукованій мокроті прозапальних цитокінів - інтерлейкіну-1ß та фактору некрозу пухлин –α незалежно від періоду хвороби.
Пентоксифиллин как ингибитор цитокинов сенсибилизирующих Т-лимфоцитов у детей, больных бронхиальной астмой

В.Г. Чернуский, О.Л. Говаленкова, А.В. Летяго, В.Л. Воронцова



Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харьков
Бронхиальная астма (БА) рассматривается как хронический воспалительный процесс, в основе которого ведущая роль принадлежит провоспалительным цитокинам сенсибилизированных Т-лимфоцитов. Под воздействием полиэтиологического стрессора сенсибилизированные Т-лимфоциты детей, больных БА, продуцируют в сыворотку крови специфические цитокины, которые определяют тяжесть течения заболевания. В соответствии с существующими представлениями продуцируемые в культуральную жидкость цитокины Т-лимфоцитов принципиально подразделяются на две фракции: F1 и F2. Первая (F1) отягащает патогенез БА у детей, а вторая (F2) соответствует иммунологическим параметрам в активации F-системы иммунитета и ее регуляции. Применяемый для фракционного раздела этой группы цитокинов – метод дискэлектрофореза в полиакриламидном геле основан на том, что компоненты, мигрирующие со скоростью преальбумина относятся к фракции F1, а со скоростью альбумина к фракции F2. Эффекторные цитокины фракции F1 могут вырабатываться под влиянием специфических бронхолегочных антигенов. Данная группа цитокинов может обладать антигенными свойствами и цитотоксическим эффектом на клеточно-тканевые структуры бронхолегочной системы, переводя патологический процесс на аутоиммунную основу. Предло­женная Международным консенсусом и Приказом МЗ Украины от 14.12.2009 г. № 04.01.12-8-1178 базисная терапия БА у детей не приводит к ингибиции продукции цитокинов сенсибилизированными Т-лимфоцитами, что и определяет тя­жесть течения и повторные рецидивы заболевания. Именно поэтому поиск адекватной антицитокиновой терапии является наиболее акту­альной проблемой лечения БА у детей.

Нами проведено исследование на антицитокиновую активность invitro препарата производного метилксантинового ряда – пентоксифиллина у 51 ребенка, больного БА, из них: 29 детей со среднетяжелым, 22 с тяжелым течением заболевания в возрасте от 5 до 14 лет в периоде обострения и 15 здоровых детей в возрасте от 7 до 14лет, со­ставивших группу сравнения. Степень продукции сенсибилизированными Т-лимфоцитами цитокинов определяли путем их разгонки в дискэлектрофорезе в полиакриламидном геле. Полученные результаты оценивали путем сопоставления дискэлектрофореграмм цитокинов сенсибилизи­рованных Т-лимфоцитов в полиакриламидном геле, инкубированных с ФГА, липополисахаридными антигенами бронхов и легочной ткани, с дискэлектрофореграммами цитокинов Т-лимфоцитов, инкубированных с данными антигенами с добавлением 2 % раствора пентоксифиллина из расчета 0,05 мл на 1 мл питательной среды 199. В дискэлектрофореграммах у детей со среднетяжелым и тяжелым течением БА отмечались повышенная продукция цитокинов Т-лимфоцитов на ФГА, липополисахаридные антигены бронхов и легочной ткани с появлением от старта полос цитокинов 8 и 9, соответствующих ФНО-а и ИЛ-4 как в культуральной жидкости, так и в сыворотке крови, что указывало на их уча­стие в патогенезе заболевания. В то же время в дискэлектрофореграммах у детей со среднетяжелым и тяжелым течением БА не отмечается продукции от старта цитокинов 8 и 9, соответствующих ФНО-а и ИЛ-4, Т-лимфоцитами на ФГА, липополисахаридные антигены бронхов и легочной ткани при инкубации их с 2% раствором пентоксифиллина в питательной среде 199. Это может указывать на ингибирующий эффект пентоксифиллина на продукцию invitro цитокинов Т-лимфоцитов.

Таким образом, приведенные данные дают основание для включения дополнительно в протокол лечения детей со среднетяжелым и тяжелым течениями.
КОМПЛЕКСНЫЙ ПОДХОД К ПРОФОРИЕНТАЦИИ ПОДРОСТКОВ С ОГРАНИЧЕННЫМИ ВОЗМОЖНОСТЯМИ ЗДОРОВЬЯ

А.Н. Швец



Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харьков
Проблема детской инвалидности в Украине является одной из важнейших не только медицинских, но и социальных проблем нашего государства. Инвалидность детей значительно ограничивает их жизнедеятельность, приводит к социальной дезадаптации вследствие нарушения их развития и роста, потери контроля за своим поведением, а также способностей к самообслуживанию, передвижению, ориентации, обучению, общению, а в будущем и трудовой деятельности. Для обеспечения независимой и продуктивной жизни в социуме человека необходимо включить в целенаправленный процесс социализации, одним из составляющих которой является система профессионального образования. При рассмотрении этой проблемы особое значение представляют вопросы, связанные с изучением проблемы профессиональной ориентации подростков с ограниченными возможностями здоровья (ОВЗ).

Актуальность данного исследования состоит в том, чтобы приоритетом социальной политики в нашем государстве стала социальная защита инвалидов, важнейшим направлением которой является социальная работа, направленная на решение специфических проблем молодых инвалидов, то есть комплекс мер, направленных на создание оптимальной среды их жизнедеятельности. Неотъемлемой частью социальной политики является формирование системы комплексной, многопрофильной реабилитации и профориентации, позволяющей решать проблемы интеграции в общество молодых людей с ОВЗ.

Целью работы является подбор методических рекомендаций по выбору профессии молодыми людьми с ОВЗ, определение медико-социальных условий, обеспечивающих эффективность профессиональной ориентации трудоспособных инвалидов - подростков.

Задачи:


  1. Рассмотреть современные подходы к профориентации подростков.

  2. Изучить специфику профориентации молодых людей с ОВЗ.

  3. Разработать комплексный подход к профориентации молодых трудоспособных инвалидов.

  4. Проанализировать структуру и основные направления социальной работы с молодыми инвалидами на примере Харьковского учетно-экономического техникума-интерната им. Ф.Г. Ананченко.

Практическая значимость работы заключается в том, что разработанные методические рекомендации позволят повысить эффективность правильности выбора профессии молодыми людьми с ОВЗ, а опыт работы Харьковского учетно-экономического техникума–интерната им. Ф.Г. Ананченко может быть использован в работе подобных учебных заведений Украины.

Реализация дифференцированной профессиональной ориентации молодых инвалидов медико-социальными средствами способствует наиболее безболезненному переходу этой группы населения из категории социально уязвимых – к социально перспективным, составляющим значительный резерв экономически активного населения.

Важным условием и реальным механизмом осуществления такого перехода является согласованная медико–социальная деятельность всех общественных институтов, обеспеченных профессионально подготовленными кадрами, а также активное включение в общение с инвалидами здоровых людей в сферах труда, быта, свободного времени.

ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ УЧНІВ ПЕРШИХ КЛАСІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-ГРУПОВОЇ РОЗВИВАЮЧОЇ ПРОГРАМИ ПО РОБОТІ ЗІ СТАРШИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ В МЕЖАХ ПРОЕКТУ

«ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»

О.А.Щербакова, Г.І.Голубнича



ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН», м. Харків
Сучасна школа є системою для розвитку дитячого інтелекту, забезпечення соціальної і психоемоційної адаптації, де важливо своєчасно виявити суб’єктивні проблеми формування здоров’я особистості, прикладом яких є якість життя пов’язана зі здоров’ям (ЯЖПЗ). Необхідно враховувати, що якість життя відображає суб'єктивне сприйняття і оцінку дитиною різноманітних сфер, які мають для неї значення, та відчуття, які пов’язані для неї з проблемами функціонування

Початкова школа перший великий крок у доросле життя. Саме на цьому етапі дитина починає зустрічається з низкою питань та проблем, які їй потрібно самостійно вирішувати. В неї розпочинається процес адаптації до шкільного життя, він може тривати від 2-х тижнів до 3-х місяців. Вирішальну роль у цьому відіграє сформований у старшому дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості». Тому у цьому віці дуже важливим є формування та розвиток пізнавальних процесів.

Метою дослідження була оцінка ефективності впровадження індивідуально-групової розвиваючої програми по роботі зі старшими дошкільниками в межах проекту «Інтелект України» на учнів початкової школи шляхом визначення ЯЖПЗ молодших школярів.

Упродовж старшого дошкільного віку ускладнюється провідна діяльність дитини – сюжетно-рольова гра. У сюжетно-рольовій грі старший дошкільник програє різноманітні ситуації, систему власних дій у цих ситуаціях та систему наслідків цих дій. Завдяки сюжетно-рольову гру дитина усвідомлює, що будь-яка діяльність потребує від людини виконання певних обов’язків та дотримання виконання певних правил, набуває соціального досвіду. Тому індивідуально-групова розвивальна програма «Подорож до країни знань» для старших дошкільників в межах проекту «Інтелект України» побудована за принципом сюжетно-рольової гри. Метою даної програми є формування пізнавальних процесів у дітей даного віку.

Вище вказана мета реалізуються через визначену систему дидактичних вправ та завдань розроблених на основі гри, наприклад:

вправа «Веселий папуга» формує на доступному рівні наукові знання з фонетики рідної мови; розвиває фонематичний слух, короткострокову та довгострокову пам'ять,увагу, моторику руки.

вправа «Скоромовка» дуже важлива для формування у дітей даного віку мовленнєвих навичок артикуляції; навички говорити чітко, у заданому темпі та регулювати темп мовлення; короткострокової пам'яті; поповнення активного словника.

вправа «Допоможи Поспішайкові» створена на основі матриць Равена. Робота над цією вправою дає можливість розвивати просторові уявлення, вміння орієнтуватися на площині, вміння аналізувати, зіставляти, узагальнювати, тобто розвивати основні процеси розумової діяльності.

вправа «Допоможи Хвалькові» сприяє розвитку логічного мислення, просторової уяви та формує первинні математичні знання.

Аналізуючи результативність даної програми, були проведені психолого-педагогічні зрізи за такими шкалами оцінювання: обізнаність, соціалізація, пам'ять, функції мислення, навичка читання та переказу, моторика руки та довільна увага. За даними, отриманими в ході тестування, було виявлено, що діти які працювали за індивідуально-груповою розвивальною програмою «Подорож до країни знань» в межах проекту «Інтелект України», мали вищий рівень (соціалізації, обізнаності, розвитку пам’яті, розвитку мислення),ніж діти, які не проходили цей курс навчання.


КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ДИНАМІКИ РІВНЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

О.М. Юрчук, О.В. Бердник



ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН», м. Київ
Оцінка стану здоров’я дітей і, зокрема динаміки зміни його рівня протягом всього періоду навчання в середній школі, залежить від показників, що використовуються. Зазвичай, в гігієні дитинства використовуються показники захворюваності за результатами диспансерних медичних оглядів та пропусків уроків, матеріали щодо фізичного розвитку дитини. Останнім часом до переліку обов'язкових досліджень включено і визначення індексу Руф'є. Важливою і достатньо показовою (як вважається) є комплексна характеристика здоров’я шляхом розподілу контингентів дітей на групи здоров’я, який враховує частоту гострої і хронічної патології, частоту відхилень функціонального стану та порушень фізичного розвитку організму, тобто «непрямих» показників здоров’я дітей. Можлива різноспрямованість характеристик за цими показниками може призвести до того, що оцінка стану здоров’я дітей та впливу на нього навчального середовища буде різною, що обумовлює складність однозначної оцінки стану здоров’я дітей,

Метою даного дослідження було провести співставлення традиційних («непрямих») та «прямих» показників здоров’я дітей при оцінці їх динаміки протягом навчання в середній школі.

Визначення рівня здоров’я за «прямими» (рівень соматичного здоров’я) і «непрямими» (групи здоров’я) показниками проводилося на одних тих самих контингентах учнів 3-11 класів.

Отримані результати щодо розподілу дітей на групи здоров’я показали, що половина обстежених була віднесена до IIгрупи здоров’я при переході від початкової до основної школи: серед дітей молодшого шкільного віку – 59,2± 1,9 %, р ≤ 0,05. Ця позитивна тенденція супроводжується і негативною: зменшується частка школярів з I-ою групою здоров’я, тобто «здорових». Якщо серед молодших школярів питома вага учнів з I-ою групою здоров’я становить 39,0 %, то серед учнів середнього шкільного віку цей показник зменшується до 23,5 % (р ≤ 0,05), а в старшому шкільному віці дорівнює 21,3 % (р ≤ 0,01), тобто, кількість здорових дітей зменшується в 1,8 рази. Одночасно, відмічається майже дворазове збільшення частки дітей з III-ою групою здоров’я, що свідчить про накопичення хронічної патології в дитячій популяції (з 10,2 ± 2,1 % в молодшій віковій групі до 19,2 ± 1,5 % в старшій, р ≤ 0,05).

Аналіз динаміки рівня соматичного здоров’я учнів, визначення якого базується на комплексі показників морфо-функціонального стану організму і характеризує стан адаптаційних резервів та інтеграції різних систем організму, виявив зворотну картину. Так, питома вага дітей з низьким рівнем соматичного здоров’я зменшується з молодших класів до старших у 2,3 рази: якщо у молодших школярів вона сягає 59,5 %, у учнів середніх класів – 48,7 %, то у старшокласників становить 26,0 % (р ≤ 0,05). Відповідно до цього, спостерігається поступове зростання частки дітей з високим рівнем адаптаційних резервів – відповідно 8,7 %, 17,6 % та 31,0 %.

Таким чином, зміна рівня здоров’я школярів 3-11 класів характеризується, з одного боку, процесами хронізації патології у дітей, а з іншого – посиленням інтеграційних процесів у діяльності різних систем організму, що поступово проявляється у збільшенні резервних можливостей організму дітей.



Виявлена різновекторна спрямованість зміни рівня здоров’я школярів за традиційним показником розподілу на групи здоров’я та показником, що характеризує адаптаційні (резервні) можливості організму, пов’язана, ймовірно, з різною «природою» цих показників і свідчать про доцільність комплексного використання як традиційних «непрямих», так і «прямих» показників здоров’я.


Каталог: ld
ld -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
ld -> Програма навчальної дисципліни історія світової культури
ld -> Тема Основні етапи розвитку документознавства
ld -> Програма навчальної дисципліни міфологія Галузь знань 0201 культура Напряму підготовки 020101 культурологія
ld -> Дивовижний світ многогранників
ld -> Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень
ld -> Діти з порушеннями психофізичного розвитку як суб'єкт корекційної освіти план
ld -> Інформаційний пакет 04 основи корекційної педагогіки
ld -> Есе на тему: “Українське мистецтво другої половини ХVII-XVIII ст.”
ld -> Дипломної освіти «Допущено до рецензування»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка