Сторінка четверта. Український віраж на космічній орбіті.
1.Як і серед творців космічної техніки, так і серед космонавтів було багато українців.
Першим був Павло Попович-космонавт №4. А слідом за ним космічні вершини підкорили ще 17 українців.
Георгій Тимофійович Береговий (---(9(
Георгій Тимофійович Добровольський
Георгій Степанович Шонін
Віталій Михайлович Жолобов
Володимир ОпанасовичЛяхов
ЛеонідІванович Попов
Леонід Денисович Кизим
Ігор Петрович Волк
Володимир Володимирович Васютін
Олександр Олександрович Волков
Анатолій Семенович Левченко
Василь Васильович Циблієв
Юрій Іванович Маленченко
Юрій Павлович Гудзенко
Юрій Іванович Онуфрієнко
Олег Скрипочка
2.ХАЙДІ-МАРІ СТЕФАНИШИН-ПАЙПЕР
Батько майбутньої астронавтки Михайло Стефанишин — українець, який народився й виріс у селі Якимів Кам'янка-Бузького району Львівської області. Під час другої світової війни емігрував до Німеччини, а звідти переїхав до США. Там 48-річний Михайло одружився з 18-річною німкенею. Хайді була п'ятою дитиною в їхній сім'ї (народилася 7 лютого 1963 р.).
.
У дитинстві розмовляла трьома мовами — з батьком — українською, з матір'ю — німецькою, а з друзями — англійською. У Міннесоті, де вона зростала, є чимале українське земляцтво. Щосуботи ходила до української школи. Була дуже активною дівчинкою: займалася спортом, була членом дитячої української організації «Пласт». Вчилася на «відмінно». їй легко давалися математика та інші точні дисципліни. Тому вступила до Массачусетського технологічного інституту (до речі, саме в ньому тривалий час завідував оптичною лабораторією знаний у науковому світі наш земляк Олександр Смакула). Потім пішла на службу до військово-морських сил. Там обслуговувала підводні човни, здобула військове звання капітана.
За рекомендацією чоловікового товариша у 32-річному віці стала кандидатом в астронавти і впродовж десяти років готувалася до польоту. Її перша експедиція на орбіту мала відбутися на кілька років раніше. Але через аварію шатла «Колумбія» політ відклали.
1996 р. Хайді щойно почала освоювати премудрості професії астронавта. Саме тоді перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк у Х'юстоні готувався до польоту. Пізніше він зізнався, що коли вперше побачив її в центрі підготовки астронавтів і не знав, що вона етнічна українка, дуже здивувався: «Як так? Американка, а коса, як у нашої дівчини!» Пізніше вони разом тренувались. А під час польоту Каденюка Стефанишин-Пайпер була членом групи психологічної підтримки разом з його дружиною та сином.
П ід час свого першого польоту, який тривав 12 днів, Хайді повністю впоралася з поставленими перед нею завданнями. Двічі виходила у відкритий космос, де виконала складні технологічні операції.
Хайді — глибоко віруюча людина. Перед польотом прийшла з родиною до української церкви, щоб помолитися. А перш ніж відчинили люк для виходу у космос, знову звернулася до Бога за допомогою.
Виконуючи доленосні завдання в ім'я держави, громадянкою якої є астронавтка, вона ні на хвилину не забувала про своє українське походження. А тому разом зі світлинами своєї родини взяла на орбіту невеличкий національний прапор України та емблему українських «пластунів», у лавах котрих перебувала в дитинстві. А ще — цілу добірку дисків з улюбленими українськими народними піснями. На четвертий день перебування у космосі з НАСА передали в ефір українські пісні на слова Тараса Шевченка. А в січні 2007 р. збулася її давня мрія: американсько-українська астронавтка відвідала Україну. Побувала в Києві, де її прийняв Президент України; відвідала Львів; зустрілася з багатьма родичами у Новому Яричеві; вклонилась праху діда та бабці в Якимові; збагатилася незабутніми враженнями від Батьківщини свого батька, а також — і її.
У листопаді 2008 р. Хайді-Марі Стефанишин- Пайпер знову літала у космос. Тепер уже як провідний спеціаліст із виходів у відкритий космос. їй належало керувати командою з шести астронавтів. Основним їхнім завданням було облаштувати міжнародну космічну станцію таким чином, щоб на ній у комфортних умовах могли проживати шість астронавтів, а не три, як раніше. Для цього екіпажу чотири рази довелося виходити у відкритий космос (з них тричі виходила Хайді-Марі), кожен такий вихід тривав шість годин. Необхідно було відремонтувати й поновити дуже складне обладнання. А для цього були потрібні ґрунтовні знання, вміння швидко пристосовуватися до нових умов роботи, чудова попередня підготовка, вміння працювати у колективі астронавтів у екстремальних космічних умовах. І місія екіпажу, до складу якого входила українська астронавтка, була успішно виконана. Вони доправили на станцію додаткову кухню, ванну кімнату, спальню, спортивні тренажери, встановили нову систему очищення води. На зовнішній поверхні МКС відремонтували механізм повороту панелей сонячних батарей, замінили балон з азотом, модернізували деяке обладнання.
Після приземлення та реабілітації Хайді-Марі Стефанишин-Пайпер зізналася, що це, певне, був її останній політ. Надалі працюватиме з командою НАСА на Землі, де в неї є дві домівки — США та Україна.
Сторінка п’ята. Перший космонавт незалежної України.
19 листопада 1997 року з мису Канаверал, штат Флорида (США), на кораблі багаторазового використання «Колумбія» на навколоземну орбіту вперше вирушив громадянин незалежної України Леонід Каденюк.
Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області у сім'ї сільських учителів. Закінчив Чернігівське авіаційне училище, а згодом був відібраний до групи космонавтів при Центрі підготовки космонавтів ім. Ю.Гагаріна. За час підготовки до космічних польотів пройшов підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів з найрізноманітніших напрямів: біології, медицини, метеорології, екології, дослідження природних ресурсів Землі Космосу, геології, астрономії, геоботаніки.
1995 року Каденюк відібраний у групу космонавтів Національного космічного агентства України. Пройшов підготовку до космічного польоту в НАСА на американському космічному кораблі багаторазового використання як спеціаліст із корисного навантаження. В період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року виконав космічний політ на американському кораблі «Колумбія».
Нині Леонід Костянтинович Каденюк — генерал-майор Збройних Сил України, нагороджений відзнакою «Герой України», орденами і медалями. Автор п'яти наукових праць, працює над шостою, в якій аналізує й осмислює досвід, набутий під час польоту в Космос.
Сторінка шоста.Україна – третя космічна держава світу
Українські вчені, конструктори, ракетобудівничі та численні наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні практично до всіх важливих космічних проектів Радянського Союзу: запуску першого штучного супутника Землі; польоту першої людини в космос; програм польотів на Місяць та планети Сонячної системи; міжнародної програми «Інтеркосмос»; запуску орбітальних станцій «Салют» і «Мир»; запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».
За радянських часів було розроблено й виготовлено в Україні та запущено в космос понад 200 ракет-носіїв космічного призначення серій «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон», «Зеніт» та близько 400 космічних апаратів для астрофізичних спостережень, глобальних досліджень та дистанційного зондування поверхні Землі.
Наприкінці 1991 р., після розпаду Радянського Союзу, Україна успадкувала майже третину ракетно-космічного потенціалу.
Створене в лютому 1992 р. Національне космічне агентство України взяло під своє керування понад 30 конструкторських бюро, наукових організацій та установ, військових частин і промислових підприємств, які безпосередньо займалися космічною діяльністю. Серед них — дніпропетровські підприємства ДКБ «Південне» і «Південний машинобудівний завод», харківські — «Комунар», «Хартрон», НДІ радіовимірювань, київські — Центральне конструкторське бюро і завод «Арсенал», «Київприлад» і «Київський радіозавод», чернігівський завод «Чезара», Євпаторійський космічний центр. Усього за два роки було здійснено об'єднання виробничих, наукових і експлуатаційних космічних фрагментів у єдине ціле — космічну галузь країни. Це дало змогу Україні розпочати самостійну космічну діяльність.
Україна стала відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт», «Циклон», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ»;' апаратурою стиковки «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон»; унікальними об'єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70,контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ у земній кулі.
Провідні підприємства галузі беруть участь у реалізації понад 50 міжнародних космічних проектів, найбільш значні з яких: «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт», «Циклон-4», «Вега», «МКС», «Радіоастрон», «Спектр», «Егнос-Галілео».
Укладено угоди про співпрацю з багатьма країнами світу: Росією, США, Бразилією, Китаєм, Індією, країнами Європейського Союзу.
іV. Підсумок уроку. Урок я хочу закінчити словами Леоніда Каденюка: “Україна входить до клубу космічних держав світу.У нас є потужний науково-технічний потенціал, є всесвітньо відомі ракетоносії “Зеніт” та “Циклон”. Ми-постійні партнери багатьох міжнародних космічних програм, і в нашої космонавтики велике майбутнє”.
Поділіться з Вашими друзьями: |