«І. Франко «Захар Беркут». Образи твору, їх групування.»



Скачати 184.04 Kb.
Дата конвертації20.03.2017
Розмір184.04 Kb.
#12585
ТипУрок
Ставівська ЗОШ I-III ступенів



(уроки української літератури в 7 класі)

Вчитель української

мови та літератури

Ігнатович Л. В.
Стави 2008

Тема уроку :
«І.Франко «Захар Беркут». Образи твору, їх групування.»
Мета уроку:

Допомогти учням з’ясувати сюжет твору, роль та місце головних і другорядних образів повісті; розвивати навички самостійно працювати з текстом, характеристики персонажів, формувати власну думку про образи та події, виховувати патріотизм, любов до рідної землі, народу, повагу до батьків, вірності у дружбі й коханні як загальнолюдських цінностей.


Обладнання :

портрет письменника, ілюстрації до твору, дитячі малюнки, краєвиди Карпатських гір, підручник.


Тип уроку : комбінований.
Х І Д У Р О К У
Дела давно минувших дней,

Преданья старины глубокой…

А. С. Пушкин

1. Повідомлення теми та мети уроку


2.Мотивація навчальної діяльності учнів
Слово вчителя :

Іван Франко – геніальний поет, що залишив своїм нащадкам коштовні перлини лірики, великий прозаїк, який залишив нам неперевершені твори про життя й боротьбу західноукраїнського селянства, видатний драматург, перекладач, критик, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них неможливо. Серед прозової спадщини великого письменника особливо виділяється його повість «Захар Беркут», про яку ми говорили на минулому уроці.


3. Актуалізація опорних знань учнів
1.Усне фронтальне опитування
1) До яких часів належать події, описані у повісті Івана Франка «Захар Беркут»?

2) Як зустріла тухольська громада напад монголів?

3) Виразно зачитайте уривок з повісті, де зображено спалення Тухлі монголами. В описі пожежі знайдіть епітети, порівняння, метафори і поясніть, з якою метою вони вжиті.

4) Як ви оцінюєте перехід Тугара Вовка на службу до монголів?

Чому він зрадив батьківщину?

5) Зачитайте про те, як тухольці готувалися знищити ворогів.

6) Розкажіть, як поводився Максим Беркут в неволі?

7) Розкажіть про відвідини Тугаром Вовком та Мирославою табору тухольців. Яку умову запропонував Тугар Вовк тухольцям?

8) Чому Мирослава, дочка боярина, пішла проти батька, стала на бік простих селян? Чи лише кохання до Максима керувало її вчинками?
2.Колективне обговорення цитатного плану до змісту 7 розділу повісті (перевірка домашнього завдання).
4. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Слово вчителя :
В одній з найкращих своїх повістей «Захар Беркут» Іван Франко змальовує наших хоробрих предків, які мужньо і відважно захищали рідну землю від монголо - татарських завойовників.

У творі виведено чимало різних дійових осіб, які можна розподілити на дві діаметрально протилежні групи, що ведуть між собою гостру боротьбу. Одна група – це мужні тухольці, очолювані Захаром Беркутом, а також Максим, Мирослава, а з другого-завойовники монголи на чолі з бегадиром Бурундою та зрадником свого народу-боярином Тугаром Вовком. Центральним образом повісті є Захар Беркут, у якому найповніше втілено народну мудрість, відданість загальній справі, патріотизм тухольців.



Бесіда з учнями
1)Що зробив Захар Беркут, коли монголи збили й потягли до кам’яної стіни драбину? (зачитати відповідний уривок )

2)Що відповів Захар Беркут Тугару Вовкові, який «…прийшов…в посольстві від великого Бурунди-бегадира, начальника монгольської сили? (Зміст відповіді передати своїми словами).

3)Яку мету ставив перед собою Захар Беркут, вступивши до боротьби проти монгольського війська?

4)У чому полягав план вождя тухольців, який прагнув знищити ворогів всіх до одного?

5)Як зрозумів Захар Беркут свій обов’язок перед громадою, коли мова йшла про долю його сина?

6)За яких обставин врятувався Максим?

7)У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців?

8)Чому Захар Беркут не погодився з умовами, які запропонував йому Тугар Вовк ?

9)У чому полягає, на думку Захара Беркута, сила народу? (Прочитайте і поясніть початок його останнього виступу перед громадою ).

10)Про що мріяв Захар Беркут, яким би він хотів бачити свій народ у майбутньому?

11)Як розуміти слова Захара Беркута, з якими він звернувся до майбутніх поколінь : «Передавайте ж дітям і внукам своїм вісті про давнє життя і давні порядки. Нехай живе між ними тота пам'ять серед грядущих злиднів, так, як жива іскра не гасне в попелі. Прийде пора, іскра розгориться новим огнем! Прощайте !»

12)Пригадайте, хто ще у світовій літературі теж виступив зі словом про значення громади? (Тарас Бульба з повісті М.Гоголя)




Колективна характеристика персонажів із обґрунтуванням



Розумний, розсудливий

Самовідданий, готовий до пожертви заради громади

Добрий, чутливий




Захар Беркут




мужній

патріот

чесний, справедливий



Сміливий, мужній, відданий

Максим

Патріот

розумний, розсудливий

здатний до глибоких почуттів, до справжнього кохання

не здатний до зради, вірний обов’язку



Розумна, розсудлива

Щира, здатна до глибоких почуттів, любові

Патріотка




Мирослава




кмітлива

смілива, мужня, самовіддана

чутлива



Пихатий




Справедливий в оцінці оточуючих

розуміє свої вади. здатний піддатися почуттям

Тугар Вовк

здатний до зради

любить багатство, владу, славу




розумний, кмітливий

5. Закріплення вивченого матеріалу


1. Клас ділиться на три групи, проводиться інтерактивна вправа «Додай нове»
Кожній групі пропонується назвати :

---------нових героїв ;

---------нові риси характеру Захара, Максима, Мирослави, Тугара Вовка;

---------нові обставини, події.



2. Вікторина
Вказати, кому з персонажів належать слова і прокоментувати їх (можна роботу провести письмово, кожен може отримати оцінку методом взаємоперевірки під керівництвом учителя).
1) «Раз умирати кождому, але славно вмирати –се не кождому лучається. Не сумувати мені за ним, але радуватися його долею…»

(слова Захара Беркута).

2) «Тілько по наших трупах увійдуть вороги в тухольську долину…»



(слова молоді на зібранні громади ).

3) «Не відбити, але розбити їх – се повинна бути наша мета!»



(слова Захара на громадському віче.)

4) «Силою і підступом узяли його, закували в залізні пута. Хоч без рани, а весь облитий був кров’ю ворогів…»



(слова Мирослави )

5) «Він радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у кітловину. Тут можна їх обступити…»



(слова Мирослави )

6) «Подвійний зраднику, -се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо!»



(слова Бурунди-бегадира )

7) «Дурний хлопче…таким, як ти, треба жити…Життя – дорога річ, і за ніякі скарби його не купиш…»



(слова Тугара Вовка )

8) «Ну, то Богу дякувати! Надіюсь, що й не вийдете вже! Тухольці ціпкий народ : кого раз у руки зловлять, то вже не пустять…»



(слова Максима Тугару Вовкові )

9) «- Не хвали…дня перед вечором! Нащо тут великої сили, де сама природа своїми стінами й скалами спиняє вас?»



(слова Максима )

10) «А то значить – сам собі вирви з рук останню поруку вдачі.Тухольці полонянина візьмуть, а мене проженуть…»



(слова Тугара Вовка Мирославі )

11) «Не трать надії. Я задля того йшла сюди, в ворожий табір, через усякі небезпеки, щоб сказати тобі :не трать надії…»



( слова Мирослави )

12) «Що мої мізерні машини проти такої ворожої сили? Твій батько не таку силу виведе проти них, а таку, проти котрої ніяке військо не встоїть…»



(слова Мирослави Максимові ).
6. Підбиття підсумків уроку
Учні заповнюють таблицю, обґрунтовуючи свій вибір


Позитивні

( Захар, Максим, Мирослава )

Ті, у яких позитивне бореться з негативним

( Тугар Вовк )

Негативні

( Бурунда-бегадир, монголи )

7. Домашнє завдання


Письмово схарактеризувати улюбленого героя повісті І.Франка «Захар Беркут», підкріпивши риси характеру цитатами із твору.

Тема уроку:
«Погляд з майбутнього на історичну повість Івана Франка «Захар Беркут»
Мета уроку:

Через елементи рольової гри, уяву, а також через глибоке, осмислене знання сюжету повісті допомогти учням осягнути грані характерів твору, його ідейний задум; формувати в дітей пошану до великої і трагічної історії пращурів, прищеплювати риси національної гідності.


Обладнання уроку:
Портрет І.Франка, виставка його творів, ілюстрації та учнівські малюнки до повісті «Захар Беркут», рушники, свічник, ручка-перо.
Тип уроку: Урок-вистава
Щаслив, кому судилось жити в ті дні!

Се будуть гарні дні, дні весняні,

Дні відродження народного…

Іван Франко «Захар Беркут»




Х І Д У Р О К У
Вчитель: Діти, давайте сьогодні пофантазуємо про наше майбутнє. Наприклад, 2250рік.

На одній з українських відеопрограм виступає диктор:

-Людина перемогла зло. На світі зникли війни. За допомогою психорадарів учені навчилися керувати законами розвитку людства. По всій планеті генерують гармонійні вібрації, що знешкоджують зло ще в зародковому стані.

Наша Україна – квітуча держава з ланами золотої пшениці і неповторною свіжістю лісів, з чудовими містами і селищами, де ніщо не отруює атмосферу, де скрізь панує первозданна краса.

Ми з вами маємо все для гармонійного розвитку душі й тіла. Наші відео - , комп’ютери мають все найважливіше, що опублікувало людство за останні майже 500 років.

Та повернімося в лоно споконвічних звичаїв, національної культури, збагаченої озоном світового розвою, - визначальна домінанта нашого часу. А ще ми – такі ж щирі й співучі, мужні й горді, якими були наші пращури і 300, і 500,і 1000 років тому. Не вірите? Послухайте!

(Група учнів виконує українську пісню «Гей, шуми великий луже» )
1-ша учениця-україночка: Ми завжди схиляємо голову в шанобі перед лицарством наших пращурів. Але душу часто наповнює смуток. Прикро, що доля подарувала Україні в минулі віки стільки болю й страждань і так мало щастя…Для нас з вами вибороли щастя кращі сини й дочки українського народу.
2-га учениця-україночка: Подивіться на небо України. Скільки зір на ньому! Міріади! А то все – чиїсь долі… Ми пізнаємо там зорю Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Василя Стуса і сотні інших…А зацікавить нас нова чи призабута зоря – не лінуємося вивчати її.
3-тя учениця-україночка: А мене нещодавно захопила зірка Мирослави, дівчини, що жила 1000 років тому. Але що то була за дівчина! Ось послухайте:(читає уривок повісті»Захар Беркут» від слів: Тухольські громади, видячи її…»- до слів:»навіть старому старцеві пригадує його молоду любов…».)

То як, сподобалась вам Мирослава? А чи знаєте , як я познайомилася з нею? Я подивилася старий фільм «Захар Беркут», а потім прочитала однойменну історичну повість Івана Франка.

А ось що домалювала моя уява:

19 століття. 15 листопада 1882 рік. Кімната Івана Франка.

Він дописує останні рядки «Захара Беркута», диктуючи сам собі вголос: «Важко зітхнув старий Захар, зирнув на сонце, всміхнувся, і по хвилі вже його не стало.

Не плакали за ним ні сини, ні сусіди, ні громадяни, бо добре знали, що за щасливим гріх плакати. Але з радісними співами обмили його тіло і занесли на «Ясну поляну», до стародавнього житла прадідівських богів, і, зложивши його в кам’яній контині, лицем до золотого образу сонця, вміщеного на стелі, потім привалили вхід величезною плитою і замурували. От так спочив старий Захар Беркут на лоні тих богів, що жили в його серці і нашіптували йому весь вік чесні, до добра громади вимірені думки.

Багато змінилося від того часу. Аж надто докладно збулося віщування старого громадянина. Великі злигодні градовою хмарою перейшли понад руською землею. Давнє громадство давно забуте і, здавалось би, похоронене. Та ні! Чи не нашим дням судилось відновити його? Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження про яку, вмираючи, говорив Захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби?

-От і завершено півторамісячну виснажливу роботу. Чи сприймуть моїх героїв такими, як я їх намагався скомпонувати: Захара і Максима, Мирославу і її зажерливого батька Тугара Вовка, бузувіра Бурунду?

Чи повірять у реалії сивої давнини? А найголовніше, чи відчують душею основну ідею повісті?
Учень: (хлопчина в українському вбранні читає передмову до повісті)

Образ громадського життя

Карпатської Русі в 12 віці

Повість історична – се не історія. Історикові ходить передовсім о ви слідження правди, о сконстатування фактів, натомість повістяр користується тільки історичними фактами для своїх окремих артистичних цілей, для воплочення певної ідеї в певних живих, типових особах…

Представлення давнього громадського життя нашої Русі єсть безперечно таким предметом живим, близьким до сучасних інтересів. Наскільки мені удалось віддати дух тих часів, нехай судить критика. В деталях я позволяв собі доповнювати скупий історичний скелет поетичною фікцією. Головна основа взята почасти з історії, а почасти з переказів народних. Дійові особи зрештою видумані, місцевість списана по можності вірно…

Скільки згоріло нервів у вогні сеї пекельно-солодкої роботи…Я ще й досі живу в тому часі і бачу своїх героїв.

С Ц Е Н А № 1

Учень: 1241 рік. «Весна стояла в тухольських горах. Одної прегарної днини лунали лісисті пригірки Зелеменя голосами стрілецьких рогів і криками численних стрільців…

Мирослава : Здорові були, чесна громадо. Я спішила звістити вас, що монголи надходять, перед вечором будуть тут, щоб ви приготовилися, як їх прийняти.

А тепер прошу вказати мені, де тут Захар Беркут.

Захар : Ось я, дівчино!

Мирослава : Позволь, чесний батьку, сказати поперед усього, що твій син жив і здоров.

Захар : Де ж він? Що з ним діється?

Мирослава :Не лякайся, батьку, тої вісти, котру скажу тобі. Твій син у монгольській неволі.

Захар : В неволі? Ні, то не може бути! Мій син радше дасть на кусні порубати себе, аніж узяти себе в неволю…

Мирослава : Силою і підступом узяли його, зекували в залізні пута. Я ж тепер просто з монгольського табору, бачила його, говорила з ним.

Захар : І що ж він говорив тобі?

Мирослава : Казав мені йти до тебе, батьку, стати тобі за дочку, бо я не маю вітця!

Захар : Не маєш вітця? Невже ж Тугар Вовк погиб ?

Мирослава : Ні! Тугар Вовк живий, але перестав бути моїм батьком, відколи …зрадив свій народ ,край і пристав у службу до монголів. Батьку, будь ти моїм вітцем! Слухай лише, що наказував мені Максим. Він радив впустити монголів у котловину. Тут можна їх обступити і вирубати до останнього, а коли ні, то виморити голодом. Треба тілько поробити засіки в вивозі при водоспаді і повиносити з села все збіжжя, весь хліб, а потім замкнути їх тут з усіх боків…

Захар : Доню моя! Тепер я бачу, що ти варта бути дочкою Захара Беркута. Се правдиві слова мойого сина, з них віє його смілий дух.
С Ц Е Н А № 2
Бурунда : Прокляті пси! Зачули нас, поховалися!?

Тугар Вовк :Чи заночуємо тут, бегадире?

Бурунда : Поки не зустрінемося з тими псами, поти не можемо ночувати.Веди нас до виходу з сеї ями!...Вивіз завалений!

Тугар Вовк : Покиньмо їх на тепер, нехай тішаться!

Бурунда : Псе блідолиций! Подвійний зраднику, - се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню,відки ми вийти не можемо!

Тугар Вовк : Великий бегадире! Несправедливий твій гнів на вірного слугу Чингісхана. Я не винен тому, що ті смерди опираються нам.

Бурунда : Ти запровадив нас сюди, ти мусиш і вивести нас…або горе тобі.

Тугар Вовк:(сам) Пета обіцяв мені велике карпатське князівство, а Бурунда грозить мені не знати чим. І він міг би додержати слова, проклятий!


С Ц Е Н А № 3
Тугар Вовк : Максиме, що се сталося з тобою?

Максим : Пусти мене, дай мені вмерти в спокою,

Тугар Вовк : Дурний хлопче, таким, як ти, треба жити…

Максим: Життя в неволі нічого не варте…

Тугар Вовк: Я думаю нині ще йти до твоїх тухольців для переговорів: хочу обіцяти їм тебе взамін за вільний прохід.

Максим : Дарма твоя робота, боярине, тухольці будуть битися до останнього, щоб не пустити вас через гори…


С Ц Е Н А №4
Тугар Вовк :(до Бурунди) Бегадире, чи не можна нам як-небудь спасти своє життя?

Бурунда :Навіщо?

Тугар Вовк : Все ж таки життя краще, як смерть!

Бурунда : Правду кажеш! Але що нам діяти!

Тугар Вовк : Може, схочуть тепер за свого полоняника дарувати нам життя і вольний вихід.

Бурунда : Спробуймо.

Тугар Вовк : Тухольці! Начальник монголів обіцяє вам віддати вам вашого Максима і жадає, щоб ви за те нас…випустили із сеї долини.

Тухолець (до Захара Беркута) Можеш обіцяти, Захаре, їм на словах усе, щоб лише віддали тобі сина…

Захар : Ні! Се було б нечесно! Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові, Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю.
Вчитель : І ось знову ми в 25 столітті!
1-ша учениця-україночка : Друзі! Сподіваюсь, вас зацікавила моя знахідка. Сьогодні я знайшла в бібліотечному архіві цікаві папери з 20 століття. Уявляєте, тут, у нашому селі, багато років тому жили наші ровесники, розумні й допитливі, що залишили свої роздуми про героїв книги, яка нас так зачарувала. (Розкриває пакет, витягує аркуші, називає імена і прізвища авторів учнівських творів-роздумів).
2-га учениця-україночка :А давайте прочитаємо деякі з них

(Дівчата по черзі читають твори )

3-тя учениця-україночка : Як цікаво! Молодці наші ровесниці – пращури. Я посилала наших хлопців у часольоті в 1241рік, аби вони особисто познайомилися з тухольцями, із Захаром Беркутом. І ось послухайте, що вони нам привезли
( Лунає запис останнього монологу Захара Беркута )
Я хотів би ще перед відходом сказати дещо до громади, якій я старався щиро служити весь свій вік. Батьки і браття! Нинішня наша побіда – велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні! Чи нашою хитрістю тілько? Ні! Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить нас. Але я знаю, браття, і чує се моя душа, що се не був останній удар на нашу громадську твердиню, що за ним підуть інші, вкінці розіб’ють нашу громаду. Погані часи настануть для нашого народу. Відчужиться брат від брата, відлежиться син від батька, і почнуться великі свари і роздори по руській землі, і пожруть вони силу народу. І попаде весь народ у неволю чужим і своїм наїзникам,, і вони зроблять із нього покірного слугу своїх забагів і робучого вола. Але серед тих злиднів знов нагадає собі народ своє давнє громадство. Чи швидше, чи пізніше ,він нагадає собі життя своїх предків і забажає йти їх слідом. Щаслив, кому судилося жити в ті дні! Се будуть гарні дні, дні весняні, дні відродження народного! Передавайте ж дітям і внукам своїм вісті про давнє життя і давні порядки. Нехай живе між ними тота пам'ять серед грядущих злиднів, так, як жива іскра не гасне в попелі. Прийде пора, іскра розгориться новим огнем! Прощайте!
Вчитель : А зараз ми звернемося до знавців, які прибули до нашої літературної світлиці, і переконаємося, що вони добре обізнані твором , який ми сьогодні розглядали. Проведемо вікторину.
Народознавча вікторина

1. Яку легенду використав чи вигадав І. Франко про утворення Тухольсько долини ?



(Легенду про Морана, богиню смерті, і царя велетів.)

2. Якими були вірування тухольців ?



(Язичницькими.)

3. Кому найбільше молився Захар Беркут ?



(Сонцю і Сторожу.)

4. Чи був Захар чаклуном ? Якщо ні, то чим він причаровував до себе інших людей ?



(Чаклуном не був, а причаровував мудрістю, досвідом і лицарством своєї душі.)

5. Які віщі сни наснилися Захарові ?



(Про небезпеку й про Сторожа.)

6. Які знаки висіли над ворітьми біля кожного тухольського дворища?

(Знаки духів – опікунів дому: сови, сороки, ворони, яструба, орла.)

7. Яка влада була найвищою у давнину в руських громадах ?



(Громадське віче.)

Ось і завершується наша зустріч з далеким минулим. Заспіваймо ж, діти, на прощання улюблену пісню наших пращурів, яку, напевне, співав і наш І.Я.Франко.


Усі встають і співають пісню «Ще не вмерла Україна».
Домашнє завдання: Написати твір – роздум на тему: «Повість І.Франка «Захар Беркут» і сучасна Україна.»



Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс

Скачати 184.04 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка