І. П. Павлов Програма дисципліни структурована на модулі ects, до складу яких входять блоки змістових модулів


Тема: " Дослідження місцевого кровообігу і його регуляції. Регуляція системного кровообігу." (



Сторінка17/25
Дата конвертації20.09.2018
Розмір5.17 Mb.
#50075
ТипПрограма
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   25
Тема: " Дослідження місцевого кровообігу і його регуляції. Регуляція системного кровообігу." (2 год.)

Питання до підготовки:



  1. Поняття про мікроциркуляцію. Будова і функції мікроциркуляторного русла.

  2. Механізми обміну речовин між кров’ю і інтерстиціальною рідиною: дифузія, фільтрація, реабсорбція, мікровезикулярний транспорт.

  3. Основні механізми регуляції місцевого кровообігу.

  4. Лімфатична система. основні закономірності її функціонування.

  5. Нервові механізми регуляції системної гемодинаміки. Роль баро-, хемо- і механорецепторів в регуляції системного кровообігу. Кардіоваскулярний центр, його характеристика.

  6. Роль рефлексів в регуляції системного кровообігу. Рефлекси Ціона-Людвіга, Герінга-Іванова, Бейнбріджа, Паріна.

  7. Кровообіг при зміні положення тіла і при фізичному навантаженні.

Практична робота №1 : "Дослідження ортостатичної проби Мартіна"

При переході людини із горизонтального положення у вертикальне відбувається зміна гідростатичного тиску і пов’язаний з ним перерозподіл об’єму крові. В одних тільки ємкісних судинах тимчасово накопичується 400 – 600 мл. крові. В наслідок чого венозне повернення, центральний венозний тиск, ударний об’єм і АТсист. тимчасово знижуються. Всі перелічені зміни компенсуються активними гемодинамічними реакціями, що “запускаються” сигналами від артеріальних барорецепторів. При переході людини із горизонтального положення у вертикальне гідростатичний тиск в дузі аорти і каротидному синусі падає, в наслідок чого знижується імпульсація від барорецепторів, що і викликає рефлекторні пристосувальні реакції:



  • звуження резистивних і ємкісних судин;

  • збільшення ЧСС;

  • збільшення секреції катехоламінів мозковою речовиною наднирників;

  • активація ренін – ангіотензинової системи;

  • збільшення секреції вазопресина та альдостерона;

При переході людини із горизонтального положення у вертикальне :

  • АТсередн. – практично не змінюється

  • центральний венозний тиск – зменшується на 3 мм.рт.ст.

  • ЧСС – збільшується на 30%

  • ударний об’єм - зменшується на 40%

  • загальний периферичній опір – збільшується на 30%

За умов недостатності компенсаторних механізмів для підтримки нормальної гемодинаміки АТ може падати нижче допустимого рівня і кровопостачання головного мозку порушується. Суб’єктивними проявами є запаморочення і ”потемніння в очах” (ортостатична гіпотонія); можлива навіть втрата свідомості (ортостатична непритомність). Подібні явища можуть спостерігатись і у цілком здорових людей при високій температурі навколишнього середовища. В цих умовах переносимість ортостатичного навантаження знижене, так як розширення судин, необхідне для терморегуляції, переважає над судинозвужувальними реакціями, що сприяють підтримці гемодинаміки .

Ортостатичні проби. Регуляторні гемодинамічні реакції на зміну положення звичайно досліджують шляхом вимірювання ЧСС і АТ через визначення проміжків часу після переходу людини із горизонтального положення в вертикальне. У клініці критерієм при оцінці результатів ортостатичної проби слугує АТдіаст.

Гемодинамічні реакції вважаються нормальними, якщо через 10 хв. після переходу у вертикальне положення:


  • АТдіаст.- знижується не більше чим на 5 мм.рт.ст.;

  • АТсист. - в межах +5%;

  • ЧСС - в середньому збільшується на 30%;

  • УО - зменшується на 40%.

При гіпердіастолічній ортостатичній гіпотензії (80-85% всіх патологічних відхилень):

  • АТдіаст. - підвищується більше чим на 5 мм.рт.ст;

  • АТсист. - зменшується на ще більшу величину.

У результаті амплітуда коливань тиску значно зменшується. Спостерігається значне збільшення ЧСС та зменшення ударного об’єму. Підвищення АТдіаст. (обумовлене значним звуженням резистивних судин) і ЧСС при такому типі реакцій пов’язане зі значним збільшенням тонусу симпатичної нервової системи.

При гіподіастолічній ортостатичній гіпотензії:



  • АТдіаст.- знижується;

  • АТсист. - знижується;

  • АТпульс. - змінюється незначно;

  • ЧСС - майже не збільшується;

  • УО - помірно знижений.

Зміни АТ і ЧСС при такому типі реакції обумовлені слабо вираженим збільшенням тонусу симпатичної нервової системи.

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, тонометр, секундомір, кушетка, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1.Пацієнту лягти на кушетку, розслабитись. Вимірювання починати через 10-15 хв.

2.У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса в положенні лежачи.

3.У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса в положенні стоячи.

Результати:

Отримані дані занести до таблиці:



Показники

В положенні лежачи

В положенні стоячи

% зміни

АТ сист. (мм рт ст.)










АТ диаст. (мм рт ст.)










ЧСС ( уд/хв.)










Висновки: Оцінити і обгрунтувати результати ортостатичної проби.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №2 : "Дослідження функціональної проби Шалкова ( з фізичним навантаженням)"

При фізичному навантаженні:

- АТсередн – збільшується на 20 мм.рт.ст

- центральний венозний тиск – зменшується на 3 мм.рт.ст.

- ЧСС – до 150 уд/хв

- ударний об’єм - збільшується на 50%

- серцевий викид – збільшується на 400%

- загальний периферичній опір –зменшується

Після припинення роботи АТ достатньо швидко знижується. Це пов’язано, по-перше, з тим, що розширені судини лише поступово звужуються по мірі того, як виводяться метаболіти та компенсується киснева недостатність; по-друге, припиняються насосна дія м’язів та дихальних рухів, яка сприяє прискоренню венозного повернення. Серцевий викид, ЧСС, поглинання кисню та артеріо-венозна різниця щодо кисню повертаються до вихідного рівня тим повільніше, чим інтенсивніше було навантаження.

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, тонометр, секундомір, кушетка, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1. Пацієнту лягти на кушетку, розслабитись. Вимірювання починати через 10-15 хв.

2..У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса в положенні лежачи.

3. Пацієнту підвестись, виконати 20 присідань за 30 секунд.

4.У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса одразу після навантаження, потім через 3 хвилини, через 5 хвилин, через 10 хвилин.

Результати:

1. Отримані дані занести до таблиці:


Стан пацієнта

АТ мм рт ст

Частота пульса уд/хв.

в положенні лежачи







в положенні стоячи

одразу після навантаження









через 3 хвилини

після навантаження









через 5 хвилини

після навантаження









через 10 хвилин

після навантаження









2. Розрахувати як змінився АТ і частота пульса після навантаження.

АТ зріс на ______%, частота пульса зросла на______%.

3. Визначити тривалість періоду відновлення.

Тривалість періоду відновлення становить _______ хв.

Висновки: Оцінити і обгрунтувати зміни кровообігу після фізичного навантаження.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самостійна робота :

1. Які зміни відбудуться в серцево-судинній системі при підвищенні артеріального тиску в сонній артерії? Опишіть рефлекторну дугу даного рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї рефлексогенної зони.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Які зміни відбудуться в серцево-судинній системі при підвищенні артеріального тиску в дузі аорти? Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони. Опишіть рефлекторну дугу цього рефлексу.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які реакції з боку серця можуть спостерігатися під час натискання й по закінченні натискання на очні яблука? Про що це свідчить? Хто вперше описав ці реакції?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. При зміні положення тіла людини з горизонтального у вертикальне, ЧСС збільшилася з 60/хв до 72/хв. Систолічний тиск не змінився, діастолічний збільшився на 10 мм рт.ст. Поясніть ці зміни.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. При дослідженні собаці, вагою 15 кг, зробили кровопускання до 500 мл. До яких змін гемодинаміки у тварини це призведе?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. У здорових осіб незначне фізичне навантаження зумовлює помірне підвищення систолічного й деяке зниження діастолічного тиску. Який механізм цих змін?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________



Практичне заняття № 16 Дата:_______________

Тема: "Дослідження фізично-хімічних властивостей крові. Визначення ШОЕ" (2 год.)

Питання до підготовки:



  1. Функції крові.

  2. Об’єм циркулюючої крові (ОЦК). Фактори, які визначають ОЦК.

  3. Склад периферичної крові.

  4. Гематокрит. Фактори, які визначають гематокрит. Методи визначення гематокриту.

  5. Склад і значення білків плазми крові.

  6. Роль онкотичного тиску в перерозподілі води в організмі.

  7. Значення електролітів плазми крові.

  8. Поняття про ізотонічні, гіпотонічні і гіпертонічні розчини.

  9. Вимоги до кровозамінників.

  10. Осмотичний тиск плазми крові. Функціональна система, що забезпечує сталість осмотичного тиску.

  11. Активна реакція крові. Механізми забезпечення сталості рН.

  12. Принципи функціонування буферних систем.

  13. Показники кислотно-основного стану крові.

  14. Функції еритроцитів.

  15. Кількість еритроцитів. Поняття про еритроцитоз та еритропенію.

  16. Методи підрахунку кількості еритроцитів.

  17. Форма еритроцитів. Діаметр еритроцитів. Крива Прайса - Джонса.

  18. Осмотична резистентність еритроцитів.

  19. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Чинники, що впливають на ШОЕ.

  20. Форми і сполуки гемоглобіну.

  21. Методи визначення вмісту гемоглобіну в периферичній крові.

  22. Утворення еритроцитів в організмі.

  23. Причини і механізми руйнування еритроцитів.

  24. Види гемолізу.

Практична робота №1 : "Визначення ШОЕ"

Кров є одночасно справжнім колоїдним розчином і суспензією. Частинки речовин, суспензовані у рідкому середовищі, випробовують на дію протилежно спрямованих сил: сили тяги, що забезпечує осідання частинок, та дифузії, за рахунок якої частинки колоїдів переміщуються.

Установлено, що швидкість осідання частинки прямо пропорційна квадрату її радіуса та різниці щільності суспензованої речовини й розчинника, а також обернено пропорційна в’язкості розчинника. Велике значення мають і заряди частинок, що містяться у розчині.

Формені елементи, суспензовані у розчині колоїдів плазми та міцно зв’язані з ними зарядами, осідатимуть у стабілізованій крові за рахунок посилення їх агломерації. При цьому кров розділиться на 2 шари: верхній – плазма та нижній – формені елементи.

Співвідношення холестерину й лецитину в плазмі, вміст жовчних пігментів та жовчних кислот, зміна в’язкості, pН, властивості еритроцитів, кількість гемоглобіну тощо впливають на ШОЕ.

Головними ж чинниками, від яких залежить ШОЕ, вважають якісні та кількісні зміни білків у плазмі. Так, збільшення кількості великодисперсних білків ( глобулінів) призводить до підвищення ШОЕ, а зменшення їх концентрації та збільшення вмісту альбумінів зумовлюють її зниження.

ШОЕ дає деяке уявлення про співвідношення між білками плазми та їх електростатичну взаємодію з еритроцитами крові.

У нормі ШОЕ у чоловіків дорівнює 2–10 мм/год., у жінок – 2–15 мм/год.

Матеріали та обладнання: апарат Панченкова, до якого входять штатив з гумовою основою, капіляри для визначення ШОЕ, годинникове скло, 5% розчин натрію цитрату, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

Порядок роботи :

1. Промити капіляр 5% розчином натрію цитрату.

2. У капіляр до позначки „Р” (реактив) набрати 5% розчин натрію цитрату і випустити на годинникове скло.

3. У капіляр до позначки „К” (кров) набрати кров 2 рази і випустити її на годинникове скло.

4. Ретельно змішати кров з розчином (співвідношення 4:1),набираючи суміш у капіляр та випускаючи її декілька разів.

5. Набрати отриману суміш до позначки „К”.

6. Обережно зняти ватою кров з носика капіляра.

7. Помістити капіляр в апарат Панченкова.

8. Через 1 годину визначити величину просвітлілого шару плазми в мм, яка є мірою ШОЕ.

Результати: 1. Записати величину ШОЕ в нормі.

2 .Записати величину стовпчика плазми над еритроцитами, що осіли (мм / год.).




1) В нормі ШОЕ = мм/год. – для чоловіків;

ШОЕ = мм/год. – для жінок.

2) В досліджуваній крові ШОЕ = мм/год.

Висновки: 1. Чи нормальна величина ШОЕ в досліджуваній крові?

2. Чи нормальне співвідношення альбумінів і глобулінів у плазмі крові?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самостійна робота :

1. Назвіть фактори, які впливають на ШОЕ :



Прискорюють ШОЕ

Зменшують ШОЕ































Практична робота №2 : "Підрахунок еритроцитів"

Еритроцити підраховують за допомогою лічильної камери Горяєва під мікроскопом. Метод дуже трудомісткий, але достатньо точний ( помилка не перевищує 2,5%).

Сітка лічильної камери складається з 225 великих квадратів, з яких 25 поділені на 16 маленьких.

Сторона одного маленького квадрата дорівнює 1/20 мм, площа – 1/400 мм2, висота камери ( відстань від дна до покривного скла) – 1/10 мм. Таким чином, об’єм камери над маленьким квадратиком становить 1/4000 мм3 (1/400х1/10).

Кров для підрахунку еритроцитів розводять у спеціальних змішувачах (меланжерах) – капілярних піпетках з ампульним розширенням. На змішувачах для еритроцитів є позначки 0,5 та 101. Позначка 0,5 означає, яку частину об’єму всього змішувача займає даний стовпчик капіляра, заповнений кров’ю. Цей об’єм вміщує 1/200 частину повного об’єму змішувача. Таким чином, кров розбавляється у 200 разів. Розбавляти кров у 200 разів можна й іншими методами. Наприклад, у пробірку налити 4 мл 5% розчину натрію цитрату й за допомогою мікропіпетки додати туди 20 мл крові. Обов’язково треба двічі промити мікропіпетку в розчині, щоб уся кров потрапила в пробірку.

У нормі кількість еритроцитів становить у чоловіків 4 – 5 .1012 , у жінок – 3,9 – 4,7.1012

Матеріали та обладнання: мікроскоп, камера Горяєва, покривне скло, змішувач для еритроцитів, 3% розчин натрію хлориду, 96% спирт, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

Порядок роботи :

Приготувати для роботи камеру Горяєва:

знежирити спиртом і витерти насухо камеру і покривне скло;

притерти покривне скло до камери до появи кілець Ньютона;

знайти під малим збільшенням мікроскопа сітку.

Приготувати для роботи кров:

на верхній отвір змішувача надіти гумову грушу;

до позначки 0,5 набрати кров, ватним тампоном зняти надлишок крові з носика капіляра;

невипускаючи кров із капіляра, до позначки 101 набрати 3% розчин натрію хлориду;

обережно струшуючи змішувач, перемішати розчин із кров’ю в його ампулі ( для полегшення змішування в ній є маленька червона намистинка). Кров буде розведена у 200 разів.

Заповнити камеру кров’ю:

перші дві краплі розчину, що йдуть з капіляра, видути на вату;

наступні краплі з ампульного розчину помістити в камеру. Для цього кінчик меланжера поставити на край камери біля покривного скла й легенько натиснути на грушу. Розчин зайде під покривне скло в камеру й заповнить її. Почекати 1-2 хв, щоб еритроцити осіли на дно камери.

Підрахувати кількість еритроцитів:

знайти кількість еритроцитів у 5 великих квадратах сітки по діагоналі. Під час підрахунку еритроцитів треба пам’ятати правило Бюркера: у маленьких квадратах рахувати ті клітини, що містяться посередині квадрата сітки, а також на його верхньому та лівому боках. Це потрібно для того, щоб двічі не рахувати еритроцити, що містяться на боках суміжних квадратиків;

розрахувати кількість еритроцитів у 1 мкл крові за формулою:

Е = (а · 4000 · 200) / 1·5·16,

де Е – кількість еритроцитів у 1 мкл;

а - кількість еритроцитів у 5 великих квадратах сітки;

5 – кількість великих квадратів;

16 – кількість малих квадратів в одному великому;

200 – ступінь розведення крові;

1/4000 мм3 - об’єм 1 маленького квадрата.

Для підрахунку можна використовувати спрощену формулу:

Е = а ·104 .

• Знайти кількість еритроцитів в 1 л крові, для цього Е·106.

Результати : Записати кількість еритроцитів в нормі.

У нормі кількість еритроцитів = ________________ для чоловіків,

________________ для жінок.


Практична робота №3 : "Визначення рівня гемоглобіну в крові за методом Салі".

Метод Салі застосовується для визначення кількості гемоглобіну в крові.

Принцип методу полягає в наступному. При додаванні до крові соляної кислоти гемоглобін перетворюється на хлористоводневий гематин коричневого кольору, інтенсивність якого прямо пропорційна вмісту гемоглобіну. Отриманий розчин хлористоводневого гематину розводять водою до кольору стандарту.

Цей метод визначення кількості гемоглобіну дає результати з точністю до 10 %. Помилка пов’язана із самою технікою визначення і можливими суб’єктивними помилками у визначенні кольору. Однак метод дуже поширений, оскільки зручний і простий.

Для визначення використовують гемометр Салі. Це штатив з трьома пробірками. У крайніх запаяних пробірках міститься 1% розчин хлористоводневокислого гематину. Середня пробірка має поділки від 0 до 23 х 10 г/л і призначена для визначення гемоглобіну в досліджуваній крові.

У нормі кількість гемоглобіну становить у чоловіків 140 – 160 г/л , у жінок – 120 – 140 г/л.

Матеріали та обладнання: гемометр Салі, піпетка, скляна паличка, 0,1н розчин хлористоводневої кислоти, дистильована вода, 96% спирт етиловий, вата, гумова груша.

Порядок роботи :

1. За допомогою піпетки налити в середню пробірку гемометра 0,1N розчин хлористоводневої кислоти до нижньої позначки (0,2 мл).

2. У капіляр для визначення гемоглобіну до позначки набрати кров (0,02 мл).

3. Обтерти ватою кінчик капіляра.

4. Помістити капіляр в пробірку з кислотою і обережно, щоб не утворилася піна, випустити кров із капіляра на дно пробірки.

5. Невиймаючи капіляр із пробірки, промити його кислотою з верхніх шарів.

6. Перемішати кров з кислотою, струшуючи пробірку.

7. Поставити пробірку в гемометр.

8. Залишити гемометр на 4-5 хв. За цей час кислота, зруйнувавши оболонку еритроцитів, перетворить гемоглобін на хлористоводневокислий гематин, що має характерний коричневий колір.

9. У середню пробірку додавати краплями дистильовану воду доти, доки колір розчину у середній пробірці не стане таким, як у стандартних пробірках.

10.Зафіксувати рівень розчину у середній пробірці за нижнім меніском.

11.Для отримання величини в г/л значення у г% необхідно помножити на 10.

Результати : 1. Замалювати гемометр Салі.

2. Розрахувати кількість гемоглобіну в крові досліджуваного.

Приклади розрахунку

Гемометр має поділки в абсолютних одиницях гемоглобіну.

Результат – 15 г%.

Розрахунок: 15 г % * 10 = 150 г/л.

3. Записати значення гемоглобіну в нормі.

1
Гемометр Салі
) 2) _________________________________________________________

___________________________________________________________

3) У нормі Hb= __________________

( для чоловіків)


Hb= __________________

(для жінок)


Висновок: чи нормальна кількість гемоглобіну в досліджуваній крові і про що це свідчить?

______________________________________________________________________________________________

Практична робота №4 : Розрахунок кольорового показника

У гематологічній клініці розраховують 5 індексів червоної крові: кольоровий показник, середній вміст гемоглобіну в еритроциті, середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті, середній об’єм еритроцита, середній діаметр еритроцита. Обов’язковим у загальному клінічному аналізі має бути визначення кольорового показника. Величина цього показника відтворює відносний вміст гемоглобіну в кожному окремому еритроциті. За нормального насичення еритроцитів гемоглобіном кольоровий показник перебуває в межах 0,85 – 1,15. Збільшення чи зменшення його свідчить про порушення насичення еритроцитів гемоглобіном. Для розрахунку кольорового показника крові користуються номограмою, що зображена на рисунку.

Порядок роботи.

1. Розрахувати кольоровий показник (КП) розрахунковим методом :

Якщо кількість гемоглобіну визначена у г/л, то КП розраховують за формулою

КП =(кількістьHb(г/л)*3) : (перші 3 цифри числа еритроцитів).

Наприклад, якщо кількість гемоглобіну становить - 140 г/л, еритроцитів – 4,2 * 1012 ( 4 200 000 000 000) , то КП = (140 х 3) : 420 = 1.

Результати : 1. Розрахуйте кольоровий показник за результатами попередніх робіт.

2. Запишіть значення кольорового показника в нормі

1)_____________________________________________________________________________________________________

2) В нормі КП = _______________
Висновок : Який ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном? Про що це свідчить?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Підпис викладача _______________

Практичне заняття № 17 Дата:_______________

Каталог: download -> version
version -> Захист навколишнього середовища від забруднення мийними засобами
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   25




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка