І творчість, і праця, і успіх


Різанов Микола Станіславович



Скачати 13.41 Mb.
Сторінка17/19
Дата конвертації23.03.2017
Розмір13.41 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19
Різанов Микола Станіславович,

вчитель історії та основ правознавства НВК “Бобринецька гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1” Бобринецької районної ради, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України (стаж: 24 роки).

Глибоко переконаний, що зростання професійної майстерності вчителя неможливе без вагомих досягнень його учнів, зокрема, обдарованих. Водночас, високий рівень педмайстерності спричинює оптимальний вияв творчих здібностей та обдарувань учнів як у повсякденному шкільному житті, так і в результаті їх участі в олімпіадах і конкурсах різних рівнів. Саме тому розробляю окремий перспективний план роботи з цією категорією дітей. Вважаю за доцільне алгоритмізувати цей процес. На мій погляд, алгоритм роботи має бути таким:



  1. Ознайомлення з банком даних успішності учнів.

  2. Співбесіди з учителями початкових класів та батьками учнів з метою попереднього знайомства з майбутніми п'ятикласниками.

  3. Анкетування та тестування учнів з метою виявлення їхніх нахилів, здібностей і загальних обдарувань.

  4. Пропедевтичні уроки в початкових класах з метою виявлення інтересу школярів до суспільствознавчих предметів.

  5. Аналіз проведеної роботи.

  6. Складання плану роботи зі здібними та обдарованими учнями 5-х класів.

6.1 Диференційована робота на уроках.

6.2 Гурткова робота.



    1. Робота з вироблення початкових навичок написання рефератів, науково-дослідницьких робіт, виступів, творчих робіт.

    2. Робота над проектами.

    3. Індивідуальна робота з учнями з поглиблення знань, умінь і навичок з історичних дисциплін.

  1. Презентація досягнень здібних і обдарованих дітей.

За цим алгоритмом можна працювати і з учнями 6-11 класів, відповідно відкоригувавши його. Зокрема, виключається проведення пропедевтичних уроків у початкових класах; співбесіда проводиться з вчителями-предметниками і класними керівниками для з'ясування загальної думки стосовно здібностей і обдарувань учнів; поглиблюється третій розділ плану, планується постійне формування умінь писати доповіді, здійснювати науково-дослідницьку роботу і оформлювати її тощо.

Зрозуміло, що план є орієнтовним. Як же я реалізую його?

Насамперед, слід виявити потенційні можливості учнів. У систему роботи з виявлення здібних і обдарованих дітей включаю:



  • діагностику сформованості інтелектуальних умінь;

  • спостереження за роботою учнів на уроках, під час позакласних заходів;

  • аналіз виконання учнями самостійних і творчих робіт;

  • аналіз результатів участі учнів в олімпіадах, конкурсах, інтелектуальних змаганнях, науково-практичних конференціях тощо.

Намагаюся встановити тісний контакт з батьками, за їх допомогою виявляю коло інтересів дітей, за необхідності даю практичні поради щодо виховання. Обов’язково здійснюю профорієнтаційну роботу.

Основною формою роботи з обдарованими учнями є диференційований підхід на уроці. Він дає можливість:

-  здобувати глибокі знання з історії та основ правознавства;

- формувати творче й логічне мислення, здатність до критичного аналізу, синтезу, порівняння, вміння робити власні висновки на основі вивчення історичних джерел та законодавчої бази;

- розвивати вміння обґрунтовувати свою думку;

- виховувати патріотизм.

Значну увагу приділяю:


  • розробці змісту викладання предмета, який відповідає сучасним досягненням науки;

  • створенню позитивного емоційного фону на заняттях;

  • формуванню пізнавального інтересу до предметів, потреби в історико-правових знаннях (за допомогою легенд, цікавих мініатюр, дидактичних та ділових ігор);

  • розробці методики використання отриманих знань під час написання науково-дослідницьких та конкурсних робіт, на науково-практичних конференціях, у процесі участі в олімпіадах з історії та основ правознавства та конкурсах знавців Конституції України.

  • використанню інноваційних методів навчання: лекцій-досліджень, лекцій-екскурсій; семінарів-дискусій, семінарів-досліджень тощо.

  • проведенню індивідуальної роботи зі здібними та обдарованими дітьми, а саме:

а) забезпеченню соціальної адаптації шляхом розробки і впровадження в практику індивідуальних психологічних рекомендацій, автотренінгів, тестування, анкетування з метою виявлення нахилів, здібностей учнів, їхньої професійної орієнтації;

б) розробці індивідуальних програм самоосвіти учнів (підбір наукової літератури, індивідуальні консультації, проведення консультацій, надання рекомендацій з науково-дослідницької роботи).

Формуванню творчої особистості сприяють також інтерактивні методи навчання. Надаю перевагу таким формам групового навчання, як: «Прес», «Займи позицію», «Навчаючи – вчуся», «Дискусія», «Мозковий штурм», «Ажурна пилка». Застосовуючи інтерактивні методи, моделюю реальні життєві ситуації, пропоную проблеми для спільного розв’язання. Використовую рольові ігри, які сприяють формуванню в учнів навичок вироблення власних цінностей, створенню атмосфери співпраці, творчої взаємодії у навчанні. Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати навчальний процес; формують внутріш­ню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації; сприяють формуванню комунікативних здібностей учнів, активізують розу­мову діяльність. Важливу роль у стимуляції в школярів інтересу до праці відіграють завдання, що потребують творчої переробки, узагальнення, систематизації, вмінь та навичок порівнювати, аналізувати, доводити.

Перспективним напрямком підтримки і виявлення талантів і обдарувань учнів є позаурочна та позашкільна робота. Під час занять археологічного гуртка «Ольвіополіт» та юридичного гуртка «Швидка порада», практикую такі форми роботи:



    • опрацювання історичних джерел;

    • написання рефератів, творчих робіт;

    • участь у науково-практичних конференціях;

    • археологічні дослідження;

Гуртківці є переможцями районних, регіональних, обласних та Всеукраїнських конкурсів творчих робіт.

Важливе місце в системі позашкільної роботи займає участь гуртківців у археологічній експедиції з розкопок стародавнього міста Ольвії. Це пробуджує їхній інтерес до історії та стимулює творчу діяльність. Як наслідок – школярі беруть участь у науково-практичних конференціях при Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» (за участю начальника ольвійської експедиції кандидата історичних наук В.В.Крапівіної) з питань:



  • правовий захист історичних скарбів;

  • правова охорона археологічної спадщини;

  • грошові знаки ранньоольвійського періоду.

Отже, результатом цілеспрямованої планової роботи є:

  • щорічні переможці районних та обласних олімпіад з історії та основ правознавства;

  • високі показники та призові місця в обласних олімпіадах з історії та основ правознавства;

  • переможці районних та обласних оглядів-конкурсів на краще знання положень Конституції України;

  • перемоги в районних, обласних та Всеукраїнських конкурсах творчих робіт у номінації «Історія та державотворення України»;

- призові місця на районних та обласних інтелектуальних іграх.



Сербіна Надія Олексіївна,

вчитель математики навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №25, природничо-математичний ліцей» Кіровоградської міської ради, спеціаліст вищої кваліфікаційна категорії, вчитель-методист (стаж: 37 років).
...У природі немає дитини безталанної, ні на що не здатної. Кожному може дати щастя творення, кожного треба вивести в люди. Це перший наріжний камінь моєї педагогічної системи.

В.О.Сухомлинський


Проблема раннього виявлення та навчання талановитої молоді пріоритетна в сучасній освіті. Від її вирішення залежить інтелектуальний та економічний потенціал держави. На сучасному етапі реформування освіти можна спостерігати підвищений інтерес до проблем обдарованості, її виявлення, навчання та розвитку обдарованих дітей, проблемам підготовки педагогів до роботи з ними.

Глобальні соціально-економічні перетворення в суспільстві виявили потребу в людях творчих, активних, які здатні нестандартно вирішувати поставлені завдання та на основі критичного аналізу ситуації формулювати нові перспективні задачі.

Побачити обдарованість дитини на ранній стадії, тактовно і розумно допомогти їй, створити умови для творчості, виявивши винахідливість, наполегливість, вважаю першочерговим завданням у своїй педагогічній діяльності. Для цього потрібно вивчити потенційні можливості дітей, дослідити такі унікальні і несподівані явища, як спалах дитячої талановитості і навіть проблиск геніальності. Якщо ж дитина не має явних ознак обдарованості, то розкрити в неї приховані здібності.

Я працюю над проблемою «Система роботи з обдарованими дітьми». Цю тему було обрано невипадково. В 1998 році взяла класне керівництво і викладання математики в п’ятому класі, де не було жодного відмінника, і лише 7 учнів не мали трійок в табелі за третій клас. Свою головну задачу я побачила в розвитку інтелектуальних та творчих здібностей дітей. З самого початку спільної діяльності з учнями, я виховую в них позитивне ставлення до навчання, інтерес до математики. З п’ятого класу учні отримують завдання на канікули, причому ці завдання не є обов’язковими, але все одно їх виконують всі.

15 учнів були слухачами МАН, 6 – закінчили Заочну аерокосмічну школу «Всесвіт», 4 – брали участь у конкурсах Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання «Сузір’я», 8 – працювали у міжнародній програмі «Stars Academy». За час навчання учні класу здобули 15 дипломів на міських та обласних предметних олімпіадах. 17 школярів отримали сертифікат за участь в Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру».

У процесі викладання математики застосовую новітні технології та сучасні методи навчання, які орієнтовані на розвиток обдарованої, творчої особистості.

Використання творчих завдань на уроках математики, педагогічними вимогами до яких є доступність, зв’язок із програмою, відповідність віковим інтересам учнів, є невід’ємною частиною моїх уроків. З метою розвитку творчої особистості використовую завдання чотирьох типів:

1) завдання на формування здібностей знаходити суперечності (проблеми);

2) завдання, спрямовані на самостійне розв'язування;

3) завдання, спрямовані на функціонування гіпотетичного мислення, формування гіпотези розв’язання певної проблеми;

4) творчі завдання.

У повсякденній роботі з лiцеїстами важливу роль вiдiграють не лише якiсна органiзацiя навчально-виховного процесу, оптимальний пiдбiр кадрiв, належна матерiальна база, а й створення комфортних умов, пiклування про учнiв, пiдтримка i стимулювання дiтей до подальшого вдосконалення.

Практикую індивiдуальну роботу з сильними учнями, з так званим олiмпiйським резервом. Органiзовую її як на уроках шляхом диференцiацiї навчальних завдань, так і в позаурочний час, на факультативних заняттях, гуртках.

Різнорівневі завдання вимагають володіння базовими математичними знаннями та високорозвиненим апаратом логічного мислення.

Така кропітка робота дала позитивні результати. За останні 10 років призерами олімпіад обласного рівня стали близько 20 учнів, а учасниками й призерами Всеукраїнського етапу – більше 10. Крім того, вони здобувають призові місця на обласних та Всеукраїнських конкурсах робіт МАН. Навички самостійної наукової, творчої роботи, допомагають моїм випускникам виборювати призові місця і на студентських олімпіадах з вищої математики.

Кажуть, кожна людина народжується із зерням у руці. Тільки треба знайти поле, де це зерно найкраще проросте. Як правило, перші його сходи густо з’являються у дитинстві. Тому дуже важливим в своїй педагогічній діяльності я вважаю раннє виявлення математичних здібностей дітей. Я координатор Міжнародного математичного конкурсі «Кенгуру», який проводиться з метою популяризації математичних ідей та підтримки талановитих школярів, активізації творчої діяльності вчителів, формування методичних рекомендацій до навчальних програм та нових підручників шляхом аналізу статистичних даних результатів конкурсу. Так, в 2007 році ми отримали приз-запрошення до літнього математичного табору в Лівадії, де зібралися учні-переможці з усіх областей України. На математичних конкурсах, що проводилися у таборі, команда нашої області показала високий рівень підготовки.

З таблиці видно, як збільшується кількість учасників конкурсу «Кенгуру»:


Рік

Кількість учнів

1999

15

2000

28

2001

46

2002

98

2003

195

2004

364

2005

571

2006

1188

2007

3323

2008

5851

2009

8750

Формування в учнів прийомів розумової діяльності, вміння навчатися –треба починати з раннього шкільного віку. Однак особливої уваги потребують і учні середнього шкільного віку, у яких мислення з емпіричного образу переходить на теоретичний. Щоб мати більш реальну картину потенційних можливостей школярів, я визначаю їх коефіцієнт інтелекту (Intelligence Quotation – IQ) за допомогою тестів Г.Дж.Айзенка.

Математичні здібності — це здатність утворювати на математичному матеріалі узагальнені, згорнуті, гнучкі й обернені асоціації та їх системи. До складових таких здібностей слід віднести:

* здатність до формалізації математичного матеріалу, відокремлення форми від змісту, абстрагування від реальних ситуацій і їх кількісних відношень та просторових форм; оперування структурами відношень і зв'язків;

* здатність до узагальнення матеріалу;

* здатність до оперування числовою і знаковою символікою;

* здатність до логічних міркувань, пов'язаних з потребою доводити, робити висновки;

* здатність до переходу від прямого до оберненого ходу думки;

* гнучкість мислення незалежно від впливу шаблонів.

Заняття з математики сприяють тренуванню особливого виду пам'яті, що спрямована на узагальнення, творення логічних схем, формалізованих структур, виховують здатність до просторових уявлень.

Рівнева диференціація створює умови для розвитку здібностей школярів, які мають задатки до занять математикою. Виконуючи посильні завдання, в учнів підвищується впевненість у власних силах.

«Щоб дитина була палко зацікавлена в навчанні, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче інтелектуальне життя. Ми повинні постійно дбати про те, щоб зі вступом до школи думка дитини не була втиснута в рамки класної дошки й сторінки букваря; щоб стіни класу не відмежували її від різноманітності світу, в таємницях якого – невичерпні джерела думки, творчості» (В.О.Сухомлинський).

Викликати стійкий інтерес до певної діяльності, перетворити його в особисте захоплення й покликання – найважливіше завдання виховання байдужих до всього дітей. Тому не залишаються без уваги учні, які не беруть участі в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах, що проводить Українське молодіжне аерокосмічне об'єднання «Сузір’я», у секціях МАН. Цих дітей я запросила до участі у міжнародній програмі з енергозбереження. Учні запропонували проекти використання нетрадиційних джерел енергії і взяли участь у діловій грі.

В березні 2006 року я отримала сертифікат про успішне завершення курсу «Intel®. Навчання для майбутнього» з використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні навчальних предметів згідно з державним стандартом загальної середньої освіти. Запропонувала учням, які не беруть участі в олімпіадах з математики, створити екологічний проект «Бути красунею на мить й опинитись на смітнику?» (на прикладі новорічних ялинок) У подальшому школярі залучаються до роботи зі збереження лісів, навчаються аналізувати статистичні дані, і, таким чином, зацікавлюються математикою. Проект зайняв перше місце в обласному конкурсі.

Ми з учнями підготували два нові проекти: «Чи дійсно Піфагор є автором своєї теореми?» (мета – зацікавлення учнів історією математики); «Чи відповідаємо ми за тих, кого приручили?» (мета – виховання в учнів відповідальності, співчуття, громадянської свідомості).

Акцентую увагу на здатності індивіда регулювати свою мисленнєву діяльність – визначати цілі, виробляти стратегію дій, спрямованих на їх досягнення. Основним фактором, що визначає активність учня в умовах самостійної роботи, вважається прагнення дитини до поглиблення і розширення своїх знань. Самостійність мислення виявляється при цьому як інтелектуальна ініціатива, свідома вмотивованість, здатність до дослідницького пошуку.



Результативність навчально-виховного процесу забезпечую, використовуючи ефективні форми і методи. Викликаю в учнів інтерес до предмета, бажання досягти успіхів у навчанні. Ставлю перед ними конкретні завдання, так звані «рубежі», при виконанні яких учні самостійно здобувають інформацію для використання їх на практиці.
Таран Тетяна Олексіївна,

вчитель історії та правознавства НВО «Олександрійська гімназія ім. Т.Г.Шевченка – ЗНЗ І-ІІ ступенів – школа мистецтв» Олександрійської міської ради.
Обдарована дитина має інтелектуальні здібності та наполеглива в роботі й досягненні мети. Вважаю, що підготовка учнів до предметних олімпіад й участь у них розвивають розумові здібності вихованців, сприяють розвитку мислення. Звичайно, якщо вчитель системно працює з дітьми.

Для педагога головним є принцип готовності до співробітництва з учнем, ставлення до нього як до рівноправного партнера. Інший важливий момент – знайомство учня з сутністю і деталями його майбутньої діяльності. Він, в першу чергу, повинен чітко усвідомити, що основний метод поповнення знань – це самостійна, копітка робота; що необхідно здобувати знання з різних джерел, навчитися запам’ятовувати необхідне, обмірковувати зміст матеріалу й уміти правильно його використовувати. Учитель же має допомагати учню орієнтуватися у «морі» інформації, акцентуючи увагу на головному, важливому. Необхідно ознайомити учня з правилами користування довідковою літературою. Школярі повинні бути обізнані з тим, які вимоги ставляться до учасників олімпіад, зокрема, з історії. Першочергово вимагається високий рівень сформованості здатності до мисленнєвих операцій, а саме:



  • різнобічно описувати історичні явища;

  • аналізувати історичні події з позиції людських цінностей;

  • розкривати внутрішні мотиви діяльності історичних осіб;

  • розглядати явища у розвитку й контексті історичних подій;

  • висловлювати власні погляди на основі методу історичного аналізу.

Майбутній учасник олімпіади з історії, повинен самостійно опрацьовувати матеріал за схемою: програма з історії (зміст, вимоги), робота з підручниками, робота з додатковою літературою, проблематика теми, практичні навички (заповнення карт, розв’язок тестів тощо).

Врешті-решт, від авторитета вчителя, рівня його підготовленості, від організаторських здібностей і копіткої індивідуальної роботи з школярами значною мірою залежить успішна реалізація основних завдань підготовки до інтелектуальних змагань здібної учнівської молоді.

Вважаю, що перший крок до успіху учня розпочинається на уроці, оскільки на ньому закладаються основи базових знань.

Вже в 6 кл. акцентую увагу школярів на поняттях, що проходять через весь курс історії (демократія, республіка, монархія, імперія тощо). Формую вміння співставляти й порівнювати, виділяти спільне й особливе. Наприклад: «Порівняти управління Єгипетським царством, Вавилонським царством, Афінською державою».

В 7 кл. розпочинаю роботу з першоджерелами («Руська правда») та продовжую її в наступних класах.

У 8 кл. звертаю увагу на роботу з синхронічними таблицями, що дають змогу вивчати історію країни в контексті світових подій і процесів.

Проводжу евристичні бесіди, що розвивають вміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки та бачити явища в їх розвитку. Наприклад, порівняти скульптуру Єгипту, класичної та елліністичної Греції, виділивши нові риси з плином століть. Подібний вид роботи дітей захоплює.

На семінарських заняттях, диспутах в старших класах вчаться відстоювати власні думки, опираючись на факти та аргументи. Таким чином, основні навички розумової діяльності в учнів формуються і закріплюються саме на уроках.

Як відомо, завдання олімпіади потребують від її учасників вияву нестандартного мислення. Саме тому завдання вчителя навчити учня розглядати проблему різнобічно. Наприклад, відповідно до змісту підручника «Історія України» (автор Г. Я. Сергієнко (7-8 кл.)) «Руська правда» захищала інтереси феодалів. Пропоную розглянути юридичну пам’ятку по-іншому: «Чи захищав цей документ права людини?».

Привчаю учнів до об’єктивності. Постійно нагадую мудрість «Істини немає праворуч, істини немає ліворуч, істини немає посередині, істина – це все разом». Наприклад, висвітлюючи події визвольного походу Б.Хмельницького (1648 р.), розповідаю і про єврейські погроми цього періоду. Не приховую від учнів і дії гайдамаків в Умані під час Коліївщини.

Необхідно розвивати й загально-історичні уявлення про епоху: синхронність подій, явищ, процесів тощо.

Вчитель повинен формувати вміння і навички, що вимагаються програмою: складати складний план, писати есе, правильно заповнювати контурні карти тощо.

На мій погляд, необхідно впроваджувати в практику й ідеї перспективного досвіду.

Значний досвід роботи з обдарованими дітьми мають вчителі Донецької області, вихованці яких з більшості навчальних предметів займають призові місця в країні. В організаційному аспекті «родзинки» їхнього досвіду може використати кожен.

Висвітлю деякі моменти їхньої моделі підготовки школярів Донеччини до участі у Всеукраїнській олімпіаді з історії. Для тих, хто рушає долати сяючий Олімп, важливо розрахувати свої сили, не витратити їх на зайве, а зберегти для жаданої перемоги, тобто обмежити свою участь у розмаїтті шкільних олімпіад до 1-2 галузей: історія – право, історія – географія, історія – українська мова та література тощо. Протягом року обов'язково функціонує факультатив з підготовки до участі в предметній олімпіаді з історії. Веде його, як правило, досвідчений учитель суспільствознавчих дисциплін. Постійні переможці, які щороку посідають призові місця, мають турботливих вчителів-наставників. Саме вони допомагають учням спланувати системну підготовку до майбутніх змагань, вчасно виявляють, над чим слід попрацювати більш ретельно, націлюють на постійну самоосвітню діяльність, глибоко аналізують олімпіадні роботи після участі вихованців у кожному з етапів. Обов’язкова участь переможця олімпіади ІІІ етапу у відбірково-тренувальних зборах кандидатів до команди Донецької області. Збори відбуваються протягом 3-5 днів, під час яких з юними істориками працюють науковці Донецького національного університету, методисти ІППО, кращі вчителі області, що мають досвід підготовки дітей до подібних змагань.

Велику роль у підготовці учнів до олімпіад відіграє індивідуальна позаурочна робота, в ході якої відпрацьовується методика написання розгорнутих відповідей на прикладі завдань попередніх років та інших завдань підвищеної складності, завдань творчого характеру, дискусійних питань тощо.



Ідеї вчителів Донеччини я використовую в своїй роботі, звичайно, в поєднанні з власними розробками і підходами для досягнення успіхів – забезпечення плідної участі моїх вихованців у конкурсах, олімпіадах.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс

Скачати 13.41 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка