І творчість, і праця, і успіх



Скачати 13.41 Mb.
Сторінка9/19
Дата конвертації23.03.2017
Розмір13.41 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19

«Навпаки».

Сутність: потрібно пофантазувати, змінивши властивості об’єкта чи хід історичного процесу. Наприклад: «Що було б, якби під Берестечком татари не захопили в полон Богдана Хмельницького? Що було б, якби замах на Гітлера вдався? Радянський режим періодично проводив економічні реформи (хрущовські реформи, косигінська реформа 1965 р. тощо). А що було б із радянською системою, якби ніяких економічних змін не відбувалось?»


  • «Збільшення – зменшення об’єкта».

Сутність: учні мають можливість поміркувати над тим, як змінився б історичний процес, вплив, хід подій при зменшенні (чи збільшенні) певного історичного явища. Наприклад: «Наприкінці ХVІ ст. відбулися козацько-селянські повстання під керівництвом К.Косинського, С.Наливайка. А що було б, якби спалахнули десятки інших подібних повстань одночасно? В роки Другої світової війни в рядах ОУН – УПА налічувалось близько 400 тис. чол. А які були б наслідки, якби їхня чисельність була в 10-20 разів більшою?»


  • «Пошук можливих причин».

Сутність: при усвідомленні певного історичного явища учням надається можливість відразу шукати причини його виникнення. Це розвиває гнучкість і швидкість мислення. Наприклад, відшукуючи відповідь на питання “Чому стаття 6 Конституції УРСР (1978 р.) закріплювала керівну і спрямовуючу роль Комуністичної партії?”, учні виділили такі можливі причини:

  • щоб не дати можливості утворитися групам, які могли б стати суперником, конкурентом для КПУ;

  • ця стаття була юридичною, законною підставою для боротьби з «небажаними» об’єднаннями громадян;

  • оскільки закони приймались від імені суспільства, то це могло бути демонстрацією довіри та єдності суспільства і партії;

  • ця стаття гарантувала подальше перебування компартії при владі.

- «Ялинка асоціацій».

Сутність: вибирається стартове слово (іменник в називному відмінку однини), що тематично зв’язане з навчальним матеріалом. Поруч з цим словом потрібно записати в колонку інші слова, які виникають у пам'яті за асоціацією із стартовим словом. Через 20-30 сек. відбувається «переключення» – із першої колонки кожен учень вибирає будь-яке слово, яке стає стартовим для другої колонки (4-5 разів). Команду на переключення (сигнал) дає учитель. Потім підрахунок, презентація з аргументацією та визначення найбільш змістовних, точних, грамотних, влучних, оригінальних та достовірних асоціацій. Приміром, за асоціацією з поняттям «продрозверстка» в учнів виникли такі, наприклад, слова (асоціації за змістом): хліб, продзагін, примус, опір, комуністична влада, воєнний комунізм, націоналізація, терор; за асоціацією з поняттям «воєнний комунізм» – (асоціації за контрастом): неп, торгівля хлібом, продподаток, оренда, наймана робоча сила, концесія; за асоціацією з поняттям «продзагін» – (асоціація за схожістю): голод 1932-33 рр., «чорна дошка», «закон про 5 колосків», колгоспи, натурштрафи тощо. Асоціації також можуть бути за емоційною значущістю, суміжністю, місцерозташуванням, особою.

Значну увагу приділяю організації роботи з підручником, історичними джерелами, додатковою літературою. Найважливіше завдання: навчити школярів правильно формулювати запитання. Досягти цього можна, зокрема, за допомогою міні-прес-конференцій, вправи «Гірлянда запитань» та ін. Сутність вправи така: визначається текст чи його частина, учням дається завдання за декілька хвилин поставити до тексту 6-7 питань (за необхідності нагадуємо слова, якими починаються питальні речення). Заданий текст має розкривати один із пунктів плану уроку. Діти намагаються виконати завдання за визначений час, захоплюються цим процесом, дискутують, і міцно засвоюють прочитане. Ця робота прийнятна для всіх учнів, а для обдарованих можна впроваджувати варіанти ускладнень. Наприклад, формулювати лише проблемні запитання чи опрацьовувати не текст підручника, а енциклопедію, архівні джерела або ж підготуватися до виконання ролі опонента.

Міні-прес-конференція як цікава й пізнавальна форма роботи з обдарованими учнями відбувається таким чином. Заздалегідь домовляємося з учнями, що питання можуть бути репродуктивними (для учнів із невисоким рівнем розвитку інтелектуальних здібностей), проблемними, що розширюють і поглиблюють рівень знань (для учнів із середнім рівнем здібностей), розвиваючими (для обдарованих). Учні самі вибирають, який різновид питань вони будуть формулювати. Як правило, вибір відповідає зазначеному в дужках. Завищені домагання вітаю, занижені – спрямовую на оптимальний вибір. Репродуктивні питання найменш цікаві, відповідями на них є повторення уже відомого. Наступні запитання дають можливість дізнатись нове про об’єкт, уточнити відоме, але не претендують на значне підвищення рівня знань. Розвиваючі запитання розкривають сутність поняття чи історичного явища, значно розширюють і поглиблюють рівень знань, узагальнюють, містять елементи дослідження. Наприклад, при вивченні культури давньої Греції проводжу уявну екскурсію для ознайомлення з архітектурними пам’ятками Афін. Спочатку (5-6 хвилин) – розповідь учителя, із якого учні дізнаються цікаві факти, знайомляться з архітектурними пам’ятками Афін, потім декілька хвилин думають над питаннями і формулюють їх. Далі з коротким коментарем класифікують питання за групами: на ці питання ми можемо відповісти зараз (репродуктивні); на ці – можна знайти відповідь в літературі (розширювальні); а це – відкриті питання, над якими слід подумати. На такі питання взагалі не завжди є конкретна відповідь: відповіддю може бути власна думка учня або учителя. Можна додати кілька питань, які учні «пропустили», провести конкурс на найбільш цікаве, складне чи значиме питання. Наведу для прикладу питання, які поставили учні на уроці з вищезазначеної теми – репродуктивні: «Як називається головний храм міста? Кому він присвячений? З якого матеріалу побудований храм? Хто автор скульптури Афіни-Парфенос?»; розширювальні: «Як легенди пояснюють побудову храму на честь Афіни? Якою була доля Парфенону? Чи є інші відомі скульптури у Фідія?»; розвивальні: «Чому грецькі храми зовні красивіші, ніж всередині? Чим пояснити, що в грецьких храмах були відсутні суцільні стіни, а основним елементом будівлі були колони? Чому храм, оточений колонами, греки називали окриленим?»

Важливе місце у формуванні особистості учнів займають міні-дискусії морально-етичного напрямку. Так, вивчаючи тему «Український національний рух наприкінці 40-х років ХІХ ст. Кирило Мефодіївське товариство», проводжу дискусію за таким алгоритмом:



  • розповідаю учням про М.І.Гулака та М.І.Костомарова, їхній життєвий шлях і поведінку після арешту (можна використовувати повідомлення учнів, які завчасно готували це питання);

  • роздаю учням матеріал про наукову спадщину М.І.Гулака і М.І.Костомарова, після опрацювання якого обговорюємо з учнями такі питання: «Чому М.І.Костомарова випустили з Петропавловської фортеці через рік після арешту? Яким був його вклад в науку? Чому для М.Гулака і Т.Шевченка були визначені найжорстокіші покарання? Чи реалізувався М.Гулак як учений?»

Пропоную учням провести міні дискусію за методом «займи позицію». Розміщую аркуші паперу з написами «Погоджуюся з позицією М.Гулака під час слідства», «Не погоджуюся з позицією М.Гулака», «Не можу визначитися». Учні аргументують свій вибір за методом «Прес». У ході обговорення позицій запитую учасників: «Якою була б доля вченого М.Гулака, якби він по-іншому повівся на слідстві? Чим керувався М.Гулак в цій ситуації? Чого чекав М.Гулак від своїх товаришів, насамперед від М.Костомарова, взявши авторство «Книги буття українського народу» на себе? Чи можемо ми виправдовувати поведінку одного з них, не порушуючи інтересів іншого?»

Такі дискусії змушують учнів глибоко замислюватися над історичними ситуаціями, аналізувати, аргументувати й оцінювати їх з позицій моралі й здорового глузду.

Глибоко переконана, що розвивальне навчання з використанням елементів ТРВЗ на уроках історії є ефективним засобом розвитку творчості учнів взагалі і, зокрема, обдарованих. І.Лернер зазначав, що творчості можна навчити, якщо будуть умови. Створити відповідні умови для цього – є найголовнішим завданням учителя.

У сучасній психолого-педагогічній науці вважається, що творчість – це поняття умовне. Вона може виявитись не тільки в створенні принципово нового, не існуючого раніше, а й у модифікації відносно нового (для даної сфери, часу, місця, самого учня). Досягнення творчого рівня розвитку особистості може вважатись найвищим результатом будь-якої педагогічної технології. Проте, для розвивального і проблемного навчання, технології ТРВЗ, ейдетики та методу проектів розвиток творчих здібностей є пріоритетним.

В основі використання низки вищевказаних технологій лежить системно-функціональний підхід (СФП). Він дає можливість описувати процеси, предмети, давати визначення поняттям, порівнювати навчальний матеріал, удосконалювати об'єкти, що вивчаються, знаходити зв'язок між структурними елементами, вирішувати навчальні проблеми, планувати діяльність, складати структурно-логічні схеми. Розглянемо можливості СФП на прикладі вивчення теми з історії України «Український національний рух наприкінці 40-х років ХІХ ст. Кирило-Мефодіївське товариство» (додаток).

Заповнення схеми може розпочатися на етапах представлення теми та мети уроку, вивчення нового матеріалу та осмислення нових знань, може бути частиною домашнього завдання. Схема буде опорним конспектом при підготовці до домашнього завдання, повторенні навчального матеріалу. СФП дає можливість використовувати на уроці різні форми роботи. Так, робота в групах використовується при вивченні підсистеми «Документи Кирило-Мефодіївського товариства», «коло ідей» – при визначенні допоміжних функцій, дебати – при розгляді питання про можливість удосконалення системи (тема «Чи могло Кирило-Мефодіївське товариство досягнути своєї мети?»); робота над додатковою літературою, документами при вивченні підсистеми «Склад учасників Кирило-Мефодіївського товариства». Які переваги такого підходу? Він не тільки розширює межі пізнання (дає знання), а й розвиває здатність мислити, усвідомлювати нові зв’язки, залучає учнів до творення «нової» для них інформації. В цілому цей процес можна розцінити як наукову творчість.

Значну увагу на уроках приділяю використанню відкритих творчих задач різних типів. Конструктивні задачі на відміну від винахідницьких не містять гострих суперечностей. Розв’язання конструктивних задач ґрунтується на попередніх знаннях, особистому досвіді. За наявності сумнівів в правильності рішення передбачається пошук відповідей у науковій літературі. Такі задачі виробляють уміння самостійно приймати рішення, висуваючи гіпотези та аналізуючи їх. Наведемо для прикладу задачу цього типу:

«У 1918-19 рр. більшовики намагалися побудувати комунізм воєнними методами, обмежували суверенітет України, але це незмінно викликало опір населення. В грудні 1919 р. більшовики втретє захопили Київ і остаточно закріпились в Україні. Завдяки чому це стало можливим?»

Ця задача може бути використана на етапі актуалізації знань або як навчальна проблема при вивченні теми «Україна на початку 1920 р.».

Прогностичні задачі передбачають аналіз позитивних і негативних наслідків відомих явищ чи рішень. Пропонуються варіанти переведення негативу в позитив з метою прогнозування користі. Цей вид задач сприяє розвитку прогностичних і творчих здібностей, уяви, формує раціональність, практичність, виваженість. Наведемо приклад такої задачі:

«Карибська криза 1962 року стала вершиною протистояння НАТО і ОВД. На Кубі в 1959 р. до влади прийшли комуністи, які проголосили курс на побудову соціалізму. США встановили економічну блокаду Куби. Радянське і кубинське керівництво з метою захисту Куби від американських посягань, вирішило розмістити на острові ракети середнього радіусу дії. Дізнавшись про це, президент США Дж.Кеннеді оголосив про введення військово-морської воєнної блокади Куби й направив 183 бойових кораблі до її берегів. Були приведені в бойову готовність війська НАТО і війська ОВД в Європі. Загроза ядерної катастрофи стала реальністю. Спрогнозуйте перебіг подій. Як можна було врятувати людство?»

Якщо на моїх уроках учні навчаться розв’язувати творчі, проблемні задачі, тоді я буду вважати, що реалізувалась як учитель, адже «учитель – це людина, яка вирощує дві думки там, де раніше була одна».

Таким чином, доцільне використання ретельно підібраних прийомів і методів навчання обдарованих учнів уможливить їхні оптимальні результати. На мою думку, подібна робота на уроках дасть дітям можливість самовизначитись і самореалізуватись уже нині, а в майбутньому створить «золотий фонд» спеціалістів з різних галузей, що сприятиме суспільному прогресу в Україні.

Література


  1. Болсун С.А. Творчі задачі у навчально-виховному процесі // Обучение с любовью. Сборник докладов ІІІ международной научно-практической конференции. – Запорожье: Школа «Эйдос», 2007.

  2. Гин А.А. Приемы педагогической техники. – М.: Вита-Прес, 2005.

  3. Кульчицька О.І. Обдарованість: природа і суть //Обдарована дитина. – 2007. – №1.

Додаток


Визволення українського народу



(основна функція)

Ліквідувати кріпацтво;

ліквідувати самодержавство;

створити федерацію слов'янських народів;

запровадити рівність громадян;

поширення грамотності

(додаткові функції)



Руська трійця, декабристи, чартистський рух, селянські виступи в Україні І половини ХІХ  ст.

(подібність і відмінність цієї системи з іншими системами)

Кирило-Мефодіївське товариство (1846-1847 рр.)

(система)

Склад учасників.

Розгром товариства.

Документи Кирило-Мефодіївського товариства.

Значення діяльності.



(підсистеми системи)

Підручник, довідники, роман Р.Іваничука «Четвертий вимір». – К., 1984.

(місце знаходження інформації про систему)

За яких обставин КМТ могло досягнути мети? (ставлення учнів до системи, можливості удосконалення системи)


Російський царизм, різні погляди членів КМТ на шляхи досягнення мети

(протиріччя системи з іншими системами та всередині системи)

Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні

в І половині ХІХ ст.



(надсистема)



Білявська Лариса Віталіївна,

учитель української мови та літератури Новоукраїнської гімназії № 7 Новоукраїнської райдержадміністрації, вчитель-методист
У «Методичних рекомендаціях щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами в процесі вивчення української (рідної) мови в загальноосвітніх навчальних закладах» зазначено, що «…особливої уваги з боку педагогів потребують обдаровані діти, які вже зі шкільної лави виявляють зацікавленість науковими студіями, демонструють небуденні творчі здібності та мають значний природний потенціал», а також вказано, що завдання вчителя – «пробудити дрімотні сили інтелекту й творчі можливості учня, надихнути його на заняття науково-дослідницькою та творчою діяльністю й озброїти сучасними методами наукового пошуку...».

Формування творчих здібностей можливе тільки через вирішення різноманітних творчих, проблемних, нестандартних завдань. Творчість містить новизну, яка передбачає значні зусилля, спеціальний пошук знаходження нового способу вирішення. Але щоб спрямувати дитину до творчої діяльності, необхідні не лише суперечності, а й так звані «потреби на творення». Я маю на увазі емоційний настрій, мотивацію, настанови, ступінь власної активної особистості. Якщо ми прагнемо розвивати творчу обдарованість дитини, то маємо відповідно організувати її діяльність. І саме тут великого значення набуває система завдань (творчих, пізнавальних, пошукових, дослідницьких, самостійних, різнорівневих, диференційованих), що поступово ускладнюються. Складність творчих завдань і ступінь самостійного пошуку слід підвищувати відповідно до наявних знань і досвіду, до оволодіння прийомами творчої діяльності, розвитку здібностей, творчого мислення.

Отже, щоб розвинути творчі здібності дитини, учитель має організувати діяльність, створити таку навчальну ситуацію, опинившись у якій, дитина повинна шукати сенс, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку. Учитель при цьому повинен:


  • максимально використати досвід дитини;

  • розвивати пізнавальні здібності учня;

  • допомогти дитині самоствердитися і самореалізуватися;

  • сформувати в особистості потребу до життєдіяльності, життєтворчості;

  • сформувати освічену творчу особистість;

  • створити умови для саморозвитку дитини.

Переконана, що навчально-виховний процес є процесом спільної творчості педагога та учнів. Адже обдарована дитина потребує навчання, яке забезпечує розвиток творчого мислення, самостійність у навчальній діяльності, уміння повсякчас набувати нові знання.

У роботі з обдарованими дітьми широко використовую сучасні технології (форми, методи і прийоми навчання), а саме:



  • уроки-спостереження, дослідження, консультації;

  • практичні роботи;

  • опорні конспекти, схеми, робочі сторінки, таблиці, матриці;

  • проблемно-пошуковий метод, створення проблемних ситуацій;

  • диференційоване навчання;

  • різнорівневий індивідуальний підхід;

  • алгоритми;

  • самостійну роботу;

  • ускладнення змісту навчального матеріалу;

  • індивідуальні завдання «олімпіадного резерву»;

  • впровадження науково-дослідницької, пошукової, експерименталь-ної, проектної діяльності;

  • вивчення теоретичного матеріалу укрупненими частинами;

  • завдання на застосування гіпотези;

  • завдання на проведення лінгвістичного експерименту (див додатки).

Завжди пам’ятаю, що з кожним обдарованим учнем необхідно організовувати роботу на уроці, адже це сприяє формуванню інтелектуальних і творчих здібностей. Мною розроблений додатковий лінгвістичний матеріал, який спрямований на виховання в обдарованої дитини мовного чуття, здатності не тільки засвоювати знання, а й систематизувати й узагальнити їх, надає можливість поєднувати навчальні знання з науковим пізнанням (пошук істини, експериментування, спостереження, синтез, аналіз). Роботу організовую так, щоб учні засвоювали основні інтелектуальні операції в навчальній діяльності, які виявляються в умінні визначати головне, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, синтезувати, аналізувати, проектувати. Використовую ключові слова і фрази, що стимулюють розумові процеси в обдарованих дітей:

  • пізнання – порівняй, перерахуй, сформулюй, встанови, опиши, назви;

  • розуміння – підсумуй, поясни;

  • застосування – продемонструй, скористайся;

  • аналіз – порівняй, поясни, класифікуй;

  • синтез – розроби, створи, придумай;

  • оцінювання – відбери, вибери, зваж, вислови критичні зауваження, що ти думаєш про...

Під час розгляду теоретичних питань надаю перевагу спостереженням над мовними чи літературними фактами і явищами з їх подальшим аналізом, класифікацією, встановленням певних закономірностей. Розвиваючи мовне чуття, асоціативне мислення, образну пам’ять, створюю сприятливі умови для мовленнєвої самореалізації здібних учнів через впровадження в практику творчих вправ, дослідницьких завдань, проблемних питань.

Завдяки використанню різних видів творчих завдань можна істотно вплинути на розвиток творчих здібностей дитини. Спонукаю учнів до виконання різного роду творчих робіт (написання есе, етюдів, мініатюр, новел, вільних творів). Пропоную такі творчі завдання:



1. На формування допитливості.

  • Сформулюйте питання до теми, на які б ви хотіли отримати відповідь.

  • Яку проблему намагається розв’язати автор?

  1. На формування гіпотетичності мислення.

    • Передбачте результати діяльності героя твору.

    • Знайдіть інший спосіб розв’язання конфлікту чи проблеми.

3. На розвиток уяви, фантазії.

Опишіть створені в уяві об’єкти навколишньої дійсності, події, персонажі твору.



  1. На розвиток здібності передавати думки, почуття, мотиви вчинків героя твору.

  • Запишіть думки, які б могли виникнути у вас у такій життєвій ситуації...

Розвиток творчого мислення учнів забезпечується комплексом вправ, різних видів завдань, що розхитують психологічну інерцію, ламають стереотипи. У ході занять школярі вчаться користуватися методами генерації ідей: «мозкового штурму», вільного діалогу, сократівської бесіди, екскурсійного навчального дослідження, асоціативного куща.

У структурі занять використовую розділи: «Технологія творчості», «Знайомся – суперечність», «Методи пошуку нового», «Типові прийоми фантазування».

Звертаю увагу на формування навичок зв’язного висловлювання думок (скласти лінгвістичну розповідь у науковому та художньому стилях мовлення з будь-якої теми).

Важливе місце відводжу дослідженню текстового матеріалу (виконання практичних робіт), моделюванню тем (своя опора), захисту сторінок міні-підручника, науково-пошуковій роботі на задану тему, захисту альтернативних думок.


Наприклад, інтерактивна технологія «Аналіз ситуації».

1. Якими є факти?

2. У чому проблема ситуації?

3. Якими можуть бути аргументи?

4. У чому полягає рішення?

5. Чи є в даній ситуації критерії новизни, оригінальності, унікальності ?


Інтерактивні технології «Синтез думок» і «Дерево рішень».

1. Запишіть 5 факторів, які допомагають .... у процесі ....., які перешкоджають ... у процесі.... .



  1. Виберіть найважливіші фактори, які сприяють процесу ... і гальмують його.

  2. Узагальніть інформацію та створіть «дерево рішень».


Організація парної, групової роботи відкриває для дітей можливості співпраці, пізнання довкілля, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги. У парній, груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь і навичок .

Для відображення діяльності роботи в парах пропоную:

1. Помінятися зошитами і перевірити якість виконання домашнього завдання.

2. Чи правильно виконане спостереження «Фізичний стан героя» – «Психологічний і моральний стан героя» (І.Багряний. «Тигролови»)?

3. Чи правильно оформлені цитати?

4. Чи відповідають вибрані уривки темі спостереження?


Індивідуалізація завдань дає змогу учневі працювати самостійно, темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитку інтересів, нахилів, а також навчальними можливостями.

  • Намалюй словами портрет героя .

  • Виправ помилку «деформованого» тексту літературного твору.

  • З чим ти не можеш погодитися, прочитавши твір ? Чому?

  • «Нагороди» героя твору епітетами, порівняннями.

  • Склади словничок афоризмів автора .

  • Пофантазуй про дитинство та юність персонажа твору.

Різнорівневі завдання дають змогу виявити рівень навчальних досягнень учнів. Завдання достатнього та високого рівнів активізують пошукову діяльність, розвивають творчі задатки школярів. Тому розробила різнорівневі завдання до мовних тем.

Переконана, що сучасна молодь прагне навчитися розвязувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні погляди та приймати виважені рішення.

Опрацювавши спільний проект освітян усього світу «Методику розвитку критичного мислення», накреслила шляхи впровадження в педагогічну практику навчальних методів, що розвивають критичне мислення учнів. Методи і прийоми даної системи навчання різноманітні: «мозкова атака», асоціювання, пошук нової інформації, спростування гіпотез, вільне письмо, кероване читання, рефлексія.

Упровадження проблемного навчання та залучення учнів до пошуково-дослідницької діяльності спонукає обдаровану дитину самостійно знаходити істину. Але універсальної моделі роботи з обдарованими дітьми не існує. Кожна обдарована дитина унікальна по-своєму, вона володіє лише їй властивими особливостями, які створюють її індивідуальність. Яку б систему роботи не використовував учитель, головною якістю залишається компетентність, цілеспрямованість, творчість.


Література

    1. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004.

2. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2004.

    1. Психологічна підтримка творчості учня / Упоряд. О. Главник, В Зоц. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003.


Додатки



Байка – невеликий, здебільшого повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту, у якому людське життя відтворено в образах тварин, рослин, речей, або зведене до простих й умовних стосунків.




Байці властиві:

  • афористичність;

  • стислість;

  • багатозначність;

  • мораль (повчальний висновок)




Фабула – послідовність розвитку подій у творі.

Фабула байки коротка, динамічна, драматична.






Літературна байка

  • Розповідь про одну подію.

  • Образи тварин, рослин, явищ, предметів.

  • Алегоричний зміст.

  • Оповідна й повчальна частини.

  • Викривальний характер.

  • Віршова форма, рідше – прозова.




Сатира - вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість, Виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного , різко висміює виведений характер чи явище.
Сатиричні твори – художні твори, у яких різке викриття зображуваного поєднане з гострим висміюванням.
Алегорія – змалювання людей в образах тварин, рослин, предметів, явищ.




Пам’ятка

для характеристики героїв з елементами порівняння

  • Уважно прочитайте твір.

  • Доберіть з тексту уривки для характеристики героїв. Зверніть увагу на опис їхньої зовнішності, поведінку, мову.

  • Що об’єднує персонажів?

  • Чим вони відрізняються один від одного?

  • Як ви ставитеся до кожного з них? Кому більше співчуваєте, кого осуджуєте. Доведіть свою думку , спираючись на текст.

  • Доберіть приказки і прислів’я для увиразнення вашої характеристики.

С Л О В О Т В І Р

Достатній рівень

  1. Пояснити, як утворено дані слова. До якої лексики за значенням вони належать?

  2. Зіставити пари слів. Поставити між словами стрілку, яка вказувала б, від якого слова утворено нове. Визначити спосіб творення.

  3. Виконати словотвірний розбір слова.

1



  1. Вилов, вибір, привід, випал, вижим, винахід.

  2. Шпора Шпорити

Звіт Звітувати

Сапа Сапати

Довіра Довіряти


  1. Дослідницький.

2

  1. Заброда, пролаз, запит, переклик, посів.

  2. Зелений Зеленити

Зелений Зелень

Усміхатися Усміх

Гніздитися Гніздо


  1. Безіменний

3



  1. Вивих, ввіз, занепад, приріст, перелом, застій, збут, сип.

  2. Набір Набирати

Промахнутися Промах

Пропускати Пропуск



  1. Підземний.

4



  1. Затрата, вступ, переклик, зустріч, розмах, вереда, переправа, відсів.

  2. Переписувати Перепис

Проріз Прорізати

Зустріч Зустрічати



  1. Безрадісний.

5



  1. Мудрець, циркач, масовик, вугільник, агітатор, бригадир, льотчик.

  2. Болотистий Болото

Водяний Водянистий

Узбережжя Берег



  1. Книжечка.

6



  1. Академік, секретар, льотчик, космонавт, плотохід, птахолов, лист, замовлення.

  2. Підводний Підводник

Вітряний Вітрянка

Підводний Вода



  1. Працелюб.

7



  1. Піаніст, керівник, касир, квітника, збирач, різьбяр, воротар.

  2. Смак Смакувати

Цілити Ціль

Огидний Огиднути



  1. Трьохопорний.

8



  1. Надпалубний, загірний, захмарний, підводний, підбитий, підземний, задушливий, заплічний.

  2. Бадилинка Бадилина Бадилля

Берестяний Берест Берестянка

Випас Випасати Випасання



  1. Адресування.

9



  1. Кабан, мішок, скотар, бондар, вівчар, орендар, кобзар, гончар.

  2. Бронзовий Бронза Бронзівка

Багатий Багатший Багатшати

Блискавка Блискати Блискавичний



  1. Грушівка.

10



  1. Примотати, накладати, перевозити, пушити, скотар, людний, повільний, підтримувати, відкуп.

  2. Вільності Вільний Воля

Вірний Віра Вірнісінький

Водяний Вода Водянка



  1. Міцносилий.

11



  1. Підстанція, підкова, підмайстер, підшкіпер, підобід.

  2. Забавити Забавна Забавка

Зимний Зима Зимниця

Витрясання Трясти Витрясати



  1. Вербонька.

Високий рівень

  1. Вказати, які слова є твірними, а які від них утворені. Визначте формант похідного слова.

  2. Від поданих твірних слів утворити похідні.

  3. Виконати словотвірний розбір слова.

1



  1. Прибудувати Будувати

Хід Підхід

Виноградар Виноград



  1. Волок, дикий, музика, пух, гріх, убогий, верх, тривога.

  2. Санітарно-гігієнічний.

2



  1. Витьохкувати Тьохкати

Водичка Водиця

Швидкохід Швидкий, ходити



  1. Гіркий, сік, сухий, глухий, дорогий, батіг, перець, князь.

  2. Дробовик.

3



  1. Різати Нарізувати

Посміх Посміхатися

Багачка Багач



  1. Петля, ширший, границя, чистий, іржавий, ледащо, блідий, тріск, дубль, лютий.

  2. Переліт.

4



  1. Поплакувати Плакати

Начитаність Начитаний

Незаконний Законний



  1. Ламати, сапати, смикати, таскати, пхинькати, скакати.

  2. Завал.

5



  1. Пристукувати Стукати

Обліт Облітати

Приписаний Приписник



  1. Дзьобати, вантажити, говорити, нервувати, газувати, мислити.

  2. Безбарвний.

6



  1. Нарізувати Різати

Крутар Крутити

Дніпро «Дніпро» (журнал)



  1. Смикати, кидати, торкати, ладнати, тамувати, каркати, добувати.

  2. Приписка.

7



  1. Загривок Грива

Накреслювати Креслити

Підкоп Підкопати



  1. Мазати, корчувати, плигати, хмикати, кликати, бинтувати.

  2. Облом.

8

  1. Прив’язувати В’язати

Обмін Обміняти

Назубок Зубок



  1. Точний, чужий, людний, вузький, густий, дійсний.

  2. Підвечірній.

9



  1. Примножувати Множити

Гора Загір’я

Поділити Поділ



  1. Повільний, водний, кращий, ясний, наочний, давній, кислий.

  2. Споконвіків.

10



  1. Розділ Підрозділ

Хвилеріз Хвилі, різати

Фальш Фальшивий



  1. Подорожній, далекий, кудлатий, благородний, круглий, рідний, буденний, красивий, нерухомий.

  2. Гончар (прізвище).

11



  1. Настилати Настил

Зарубіжний Рубіж

Підлісок Лісок



  1. Домашній, вищий, дешевий, далекий, кудлатий, вільний, ласкавіший, рідкий, можливий.

  2. Придолинок.



Практична робота з теми «Односкладні речення»

(8 клас)


  1. Які речення називаються називними?

    • з головним членом – присудком?

    • з головним членом – підметом?

    • з головними членами – підметом і присудком?




  1. Речення «Не брудни криницю, бо схочеш води напитися»:

    • означено-особове;

    • неозначено-особове;

    • узагальнено-особове.

  2. Головний член у безособовому реченні виражається:

    • особовим дієсловом;

    • інфінітивом;

    • безособовим дієсловом;

    • прислівником.




  1. У якому рядку є односкладне речення?

    • Ми любимо свою Україну.

    • Весна.

    • Надворі тихо, безвітряно.




  1. Речення «Близько море».

    • називне;

    • означено-особове;

    • двоскладне.

6.Речення «Іду повз пам'ятник Богдану»:



    • означено-особове;

    • неозначено-особове;

    • безособове.

7. Замінити особові речення безособовими.



  • Скасували угоду –

  • На сизих луках скосили траву –

8. Двоскладні речення переробити на односкладні.



    • Учень повинен прагнути до знань –

    • Кожен громадянин повинен завжди об'єктивно оцінювати свої вчинки

9. Підкреслити головний член у реченнях, вказати вид.



  • Заплющую очі. –

  • Вчи лінивого не молотом, а голодом. –

  • Дорогих гостей зустрічають хлібом-сіллю. –

  • Так тихо скрізь. –

  • Світає. Край неба палає. –

10. Виконати синтаксичний розбір речення:

Не лінуйся рано вставати, а змолоду вчитися
11. Продовжити думку, вказати вид односкладного речення.


  • Шануй… ____________________________________

  • Поважай… ___________________________________

  • Не роби і не бажай …__________________________

  1. За поданим початком напишіть твір-мініатюру, використовуючи односкладні речення.

«Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти, – говорить народна мудрість. Старість – невідворотна, смерть – невблаганна. Перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна вберегти, як від вогню».


Опорний конспект із теми «Словосполучення»


1. Стіл – письмовий стіл.

Стежка – лісова стежка.

Здійсніть спостереження. Порівняйте слова і СС, їх значення. Що точніше називає предмети – слово чи СС?

Словосполучення – це... ____________________________

____________________________

___________________________


2. Чи можна з будь-яких слів утворити СС? Доведіть свою думку, розглянувши пари слів: добрий,стіл; молодий, хлопчик; піти, на, гора; копати, криниця; сонячна, промінець; неподалік, від, село.




3. Запишіть утворені СС (із завдання №2), ставлячи питання від одного слова до іншого. Стрілкою позначте зв'язок головного слова із залежним. Яким чином ви відрізняєте ГС і ЗС у СС ?

Структура СС – це __________

____________________________

____________________________

____________________________


Який ?


Добрий чоловік ...


4. Подумайте, якими бувають види СС за способом вираження головного слова? У яких СС ГС позначають предмет, а в яких – дію? Який порядок слів у СС обох груп?

За способом вираження головного слова СС бувають:

____________________________

____________________________


5. Здійсніть експеримент: перетворіть форму деяких СС, не змінюючи при цьому їх значення, так, щоб ці СС можна було перемістити з однієї групи в іншу.

Будова СС _________________

___________________________

____________________________


6. Як відрізнити прості СС від складних?

Накресліть моделі СС.

Стежити за грою, звикнути вечеряти рано, весела усмішка, гордість за свій народ, дитяча спортивна школа.




7. Перевірте групи СС за способом зв’язку. В яких СС слова:

а) об’єднуються як рівноправні, виражаючи єднальні, розділові чи протиставні смислові відношення;

б) об’єднуються як нерівноправні, вказуючи на те, що:

- ЗС стоїть у тому ж роді,числі, відмінку, що й головне;

- ЗС стоїть у тому відмінку, якого вимагає головне слово;

- ЗС пов’язане з головним лише за змістом.



Сурядні ___________________

та підрядні _________________




  • Узгодження

  • Керування

  • Прилягання

Правду і волю Рідна земля

Пахучі і ніжні Місто Київ

Реве та стогне Чудовий ранок

Читати й малювати Запашне сіно

Великі і малі Весняний день

Вранці і ввечері Озеро Селегер

Сіяти пшеницю Бажати щиро

Повний води Щедро віддячити

Мріяти про майбутнє Повторювати двічі

Готуючись до екзамену Говорити бігаючи

Любов до людей Починаю знайомитись

Йти до школи Сидіти тихо



На основі спостережень дайте відповідь на такі питання:

  • У яких СС із зміною ГС змінюється і ЗС, а в яких ні?

  • У яких СС ЗС не змінюється ніколи ?

  • У яких СС між словами встановлюється зв’язок «координація»?

8.Дослідіть, які відношення між компонентами встановлюються в СС:

Чиста душа

Високий будинок

Книга брата

?


Виростити урожай

Принести квіти

Написання твору

?


Види СС за відношенням між ГС та ЗС__________________

Атрибутивні _________

Об'єктні _____________

Релятивні ____________






Голосно говорити

Значно кращий

Вдвічі дорожчий

?








9.Прочитайте СС .

Чорне море, і вдень і вночі, море по коліна, коефіцієнт корисної дії, читати голосно, іти з братом, літній ранок.

Ступінь злиття компонентів______

_______________________________

лексичні _______________________

_______________________________

синтаксичні ____________________

_______________________________






  • Дослідіть, у яких СС можлива заміна одного з компонентів іншим словом, яке потрібно для побудови речень з метою вираження комунікативного завдання? А у яких СС слова лексично несамостійні?

  • Зробіть висновок.




Теза ________________________________________________________________
Міркування ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________Висновок______________________________________________________________________________________________________________________





Горобець Олена Федорівна, вчитель української мови та літератури, заступник директора з навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Могильне Гайворонського району, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії (стаж: 19 років.)
Могильненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гайворонського району – це звичайна сільська школа з 235 учнями і 26 учителями. Педколектив школи працює над науково-методичною проблемою «Розвиток творчої особистості». Одне із головних наших завдань – допомогти учням реалізувати свої індивідуальні здібності. Кожна дитина обдарована, а час вияву і швидкість розвитку вроджених задатків залежить від життєвих обставин, умов виховання і навчання. Учитель повинен вчасно виявити здібності учнів і спрямувати свою роботу на їхній розвиток.

Я працюю над проблемою «Використання інтерактивних технологій на уроках української мови і літератури як засіб розвитку творчих здібностей учнів». Інтерактивні методи навчання створюють сприятливі умови для розвитку мовлення і мислення учнів, формування творчої особистості.

Ця тема мене зацікавила давно, але до впровадження її в практику я підходила з обережністю, щоб ні в якому разі не допустити перетворення уроку на розважальне дійство. Застосування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки як учителя, так і учнів. Таке навчання формує в школярів уміння спілкуватися, слухати, висловлювати і обґрунтовувати власні думки, ставити запитання і відповідати на них. Існує багато інтерактивних методів навчання, але застосовую лише окремі з них: роботу в малих групах, роботу в парах, «два – чотири – всі разом», «карусель», «акваріум», «мозковий штурм». Переконалася, що робота в малих групах дає змогу вихованцям повірити в себе, в свої можливості. Дуже важливо правильно поділити учнів на групи. Не завжди ефективним є варіант «за бажанням», тому на своїх уроках я практикую так звані динамічні групи. На одному з етапів уроку це групи, до складу яких входять учні з різним рівнем навчальних досягнень. Ролі в групах (спікер, секретар, посередник, доповідач) розподіляються відповідно до можливостей учнів. Ідеї, які виникають в таких групах, допомагають учням бути корисним одне одному. На наступному етапі уроку групи змінюються, утворюючи рівневі, тобто до складу кожної групи вже входять учні з однаковим рівнем навчальних досягнень. Це дає змогу диференційовано опрацьовувати матеріал.

Одним із видів роботи в малих групах є робота в парах, «два – чотири – всі разом». Ця методика є досить простою і ефективною. Ставлю учням питання для дискусії, даю час для обговорення цього питання у парах, потім це ж саме питання учні обговорюють вчотирьох, удосконалюючи попередні версії. Заключний етап – питання обговорюється всім класом, знаходимо оптимальний варіант вирішення ситуації. Результати такої роботи стають помітними уже після двох - трьох уроків: учні висловлюють власні думки, кожен намагається зробити певний внесок у роботу групи.

Мовні здібності та можливості учнів дуже різні, тому індивідуальний підхід у вивченні предмета – обов’язковий. Веду спостереження за учнями ще з початкових класів. Це дає змогу рано розпізнати мовні задатки. Так, спостерігаючи, я визначила, що з-поміж своїх однокласників вирізнялись творчими здібностями три учениці-відмінниці: Аліна Гандзюк, Наталія Горобець, Анна Токарчук. Зрозуміло, хто ж, як не відмінниці, мають вирізнятися своїми здібностями. Проте, не кожен відмінник є обдарованим з усіх предметів. Між відмінником і обдарованим учнем є низка відмінностей: відмінник має гарну пам’ять – в обдарованого учня креативне мислення; перший любить послідовність, другий – складність тощо. Але у випадку з цими дівчатками гармонійно поєднувались обдарованість з української мови та відмінні знання. Вважаю, що в цьому велика заслуга їх першої вчительки Олени Петрівни Хитрук. Вона вчасно виявила здібних дітей і повсякчас сприяла їхньому розвитку. Я продовжила роботу колеги і результати виявилися відчутними. Так, саме ці учениці декілька років поспіль займають призові місця у різних етапах Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Навчати, виховувати обдарованих дітей – цікаве і водночас відповідальне завдання, адже саме від учителя залежить подальший розвиток їхніх здібностей. Вважаю, що формування мовних здібностей в учнів – це копітка, нелегка праця педагога, яка потребує багато часу, терпіння і вміння.

Готуючись до уроку, я ретельно підбираю завдання для таких учнів. Це, як правило, завдання вищого рівня складності дослідницького характеру. Одними із основних є творчі завдання: за опорними словосполученнями написати твори-описи, лінгвістичні казки, твори-перевтілення («Я – пісня», «Я – мова» тощо). На закріплення вивченої теми пропоную написати твір-рекламу, твір -інтерв’ю. Вивчаючи правила пунктуації, учні в довільній формі «презентують» розділові знаки (за вибором): пишуть казки, вірші, ставлять вистави. Цікавими і ефективними є вправи «Я – коректор» (виправити допущені помилки, пояснити правопис), «Я – редактор» (відредагувати речення, обґрунтувати свою позицію).

Для вдосконалення усного мовлення на початку уроку проводжу мовленнєві розминки: теми підбираю такі, щоб кожен зміг висловитися. Із зростанням комунікативних умінь школярів ускладнюються і теми усних висловлювань. Спочатку, працюючи в парах, учні ділилися враженнями, наприклад, про улюблену телепередачу, про своє ставлення до музики та ін. Далі теми мовних розминок можуть бути приблизно такими: «Твоє ставлення до двомовності в нашій державі», «Твої пропозиції щодо поліпшення мовної ситуації в Україні» тощо.

На уроках літератури також використовую завдання творчого характеру. Пропоную учням, наприклад, уявити себе на місці героя, «перетворити» негативного персонажа на позитивного, змінити сюжет прочитаного твору, ввести в текст власний пейзаж тощо.

Крім активної роботи на уроках, здібні учні багато читають, самостійно працюють над удосконаленням мовних здібностей. Основний вид їхньої самостійної роботи – це робота з тестами, що складаються із завдань з різних тем: фонетики, орфографії, лексики, синтаксису та ін. Аналізуючи роботу, з’ясовуємо, з яких тем «прогалини». Наступні заняття обов’язково повинні містити систему завдань на удосконалення вмінь і навичок з тієї чи іншої теми.

Звертаю увагу на формування мовленнєвої культури (правильне наголошення слів, правильне вживання слів і словосполучень), збагачення мовлення учнів засобами усної народної творчості (прислів’я, приказки, фразеологізми).

Завдання кожного вчителя української мови і літератури допомогти учням досконало вивчити рідну мову, майстерно нею володіти, піднести рівень культури мови. Вважаю, що участь у мовних конкурсах якнайкраще сприяє реалізації цього завдання. Значимим досягненням є те, що протягом останніх років близько 15 учнів, моїх вихованців, стали призерами олімпіад з української мови та літератури регіонального та Всеукраїнського рівнів, міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, конкурсу творчих робіт.



Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс

Скачати 13.41 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка