ІІ, ІІІ та ІV етапи Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури за 2016-2017 навчальний рік



Сторінка5/7
Дата конвертації09.09.2018
Розмір3.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

ПРО ПРОВЕДЕННЯ ІІІ ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ

З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В 2017 Р.

Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності та згідно з наказом управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 21.11.2016 № 619-ОД «Про проведення ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та участь команд учнів Сумської області у ІV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2016-2017 навчальному році», ІІІ етап олімпіади з російської мови та літератури відбувся 26-27 січня 2017 року на базі Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. У ньому взяли участь 28 учнів 9-11 класів з 10 районів та 7 міст області (згідно з заявками – 31 учнів).



Етапи олімпіади

Міські ЗОШ

Сільські ЗОШ

Спеціалізовані

Усього

Брали участь у І етапі олімпіади

859

775

324

1958

Брали участь у ІІ етапі олімпіади

170

83

100

353

Брали участь у ІІІ етапі олімпіади

11

8

9

28

У розрізі класів: 9 клас – 10 учнів, 10 клас – 11 учнів, 11 клас – 7 учнів. У порівнянні з минулим роком кількість учасників зменшилась на 1 учня.

Загальноосвітні навчальні заклади представлені 19 учнями, що складає приблизно 68 % , спеціалізовані школи, ліцеї та гімназії – 9 учнями (32 %).

Найчисельнішими були такі команди: м. Шостка (5 осіб), м. Суми та Кролевецького району (по 3 особи кожна).

За підсумками змагань 13 учнів визнані переможцями ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури та відзначені дипломами I-III ступенів:


  • 9 клас – 5 учні;

  • 10 клас – 5 учнів;

  • 11 клас – 3 учнів.

100 % результат участі показали учні таких навчальних закладів:

– м. Суми (3 учасники – 3 дипломи);



  • м. Глухів (1 учасник – 1 диплом);

  • м. Конотоп (1 учасник – 1 диплом);

  • Краснопільський район (1 учасник – 1 диплом);

  • Білопільський район (1 учасник – 1 диплом);

  • Тростянецький район (1 учасник – 1 диплом).

Найбільш результативно виступили команди навчальних закладів:

  • Кролевецький район (3 учасники – 1 диплом);

  • м. Шостка (5 учасників – 3 дипломи);

  • м. Ромни (2 учасники – 1 диплом).

Нажаль, кількість учасників по олімпіаді суттєво не збільшується. Це пов’язано з тим, що в більшості навчальних закладів області предмети російська мова та російська література не вивчаються. Не в усіх районах області приділяється належна увага організації роботи з обдарованими та талановитими учнями. Останні три роки «аутсайдерами» за результатами ІІІ етапу олімпіади з російської мови та літератури є учні Охтирського району, м. Охтирка.

Учні таких районів та міст у цьому році взагалі не брали участь у ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури: Ямпільського, Буринського, Шосткинського, Недригайлівського, Липоводолинського, Конотопського (мала кількість балів в учнів-учасників ІІ та І етапів, відсутні переможці).

У цьому році немає переможців у таких районах: Великописарівському, Глухівському, Лебединському, Охтирському, Сумському, Середино-Будському, м. Лебедин, м. Охтирка.

Дані результати свідчать про відсутність годин російської мови у навчальних закладах даних районів, неорганізовану системи роботи вчителів російської мови та літератури зі здібними та обдарованими учнями, глибокого аналізу результатів попередніх олімпіад, низький рівень підготовки, організації та проведення І (шкільного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури.

Найкращою учасницею з даної олімпіади є Титаренко Поліна Сергіївна, учениця Комунальної установи Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18, м. Суми, Сумської області.

Завдання, що були запропоновані, відповідали рівню ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури, мали на меті виявити учнів, які здатні творчо застосовувати програмові та позапрограмові знання, нестандартно та оригінально мислити.

Максимальна кількість балів за виконання всіх завдань складала в
9 класі – 48 балів, 10– 11 класах – 50 балів.

Ступінь виконання переможцями завдань:




Клас

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

бали

відсотки

бали

відсотки

бали

відсотки

9 клас

33

69 %

32

67%

29

60 %

10 клас

39

78 %

34

68 %

31

62 %

11 клас

45

90 %

40,5

80%

36

72 %

Значна частина учасників олімпіади виявила ґрунтовні знання з теорії літератури, креативно підійшла до виконання творчих завдань.

Проте гострою залишається проблема значного розриву у кількості отриманих балів переможцями олімпіад і учасниками, що посіли останні місця у змаганнях.

Найнижчі результати показали учні:



  1. клас – із максимальної кількості 50 балів:

Іванова Дар’я Олександрівна, учениця Роменської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 ім. акад. А.Ф.Йоффе Роменської міської ради Сумської області (32 бали);

  1. клас – із максимальної кількості 50 балів:

Люта Аліна Віталіївна, учениця Верхньосироватської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області (набрала 23,5 балів);

  1. клас – із максимальної кількості 48 балів:

Сліпка Анастасія Вікторівна, учениця Лебединської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Лебединської міської ради Сумської області (набрала 22,5 балів).

Рівень міських шкіл, порівняно зі сільськими значно вищий. За даними результатами учні міських шкіл отримали 9 призових місць, а учні сільських шкіл – 4 призових місця.

Дані результати свідчать про низький рівень підготовки учнів до олімпіади з російської мови та літератури, тому що у багатьох навчальних закладах районів російська мова та література взагалі не вивчаються як предмет або вивчається, але як факультатив. Відсутність системи роботи з обдарованими учнями, глибокого аналізу результатів попередніх олімпіад, конкурсів теж призвело до низького результату в даній олімпіаді.

Для досягнення високих результатів необхідно впроваджувати в роботу з обдарованими учнями сучасні технології навчання, оптимізувати індивідуальну роботу, ефективно використовувати години варіативної складової навчального робочого плану.

Необхідно залучати учнів до участі в різноманітних мовних та літературних конкурсах.

Робота вчителя з обдарованими учнями не повинна носити епізодичний характер, а має бути систематичною, спланованою на перспективу.

Членами журі, до складу якого були залучені наукові працівники Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (1 кандидат філологічних наук, доцент та 1 доктор педагогічних наук, професор), 4 учителі вищої категорії та 1 старший викладач кафедри педагогіки та інноваційних технологій Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, було забезпечене об’єктивне оцінювання учнівських робіт. Очолювала роботу журі голова журі Статівка Валентина Іванівна, завідувач кафедри російської мови та зарубіжної літератури Сумського державного педагогічного університет ім. А.С. Макаренка, доктор педагогічних наук, професор. Члени журі працювали злагоджено. Апеляції на роботу журі не було.
Аналіз олімпіадних завдань ІІІ етапу
Завдання ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури орієнтовані на зміст, структуру, обсяг завдань IV етапу зазначеної олімпіади попередніх років з урахуванням рівня складності, тематики матеріалу, вивченого учнями.

З російської мови учням 9-11 класів було запропоновано 4 завдання з таких тем: «Морфологія», «Синтаксис», «Фонетика», «Лексика», «Фразеологія». До завдань з літератури слід віднести завдання теоретико - літературного характеру, творчого, завдання на встановлення біографічних відомостей російських поетів та письменників.



Для учнів 9 класу важкими виявилися завдання з російської мови. Так, слід відмітити завдання № 2, де потрібно було визначити орфоепічну особливість літературної вимови, яку не врахував автор та записати текст діалогу так, щоб він відповідав правильній побудові. Лише 10% учнів визначили орфоепічну особливість літературної вимови та правильно виправили текст діалогу, інша ж частина учнів не змогла перебудувати текст діалогу належним чином. Найкраще з даним завданням справилася Тищенко

Дарія Юріївна, учениця Комунальної установи Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 ім. Героя Радянського Союзу О. Бутка, м. Суми, Сумської області. Враховуючи такі результати, учителям варто звернути особливу увагу на тему «Орфоепія».

Найкраще дев’ятикласникам вдалося завдання творчого характеру, з мови, з яким досить вдало справилася значна частина учнів (70%). Учні продемонстрували уміння критично мислити, аналізувати життєві ситуації, робити висновки і узагальнення. Учасники мають достатній лексичний запас слів, уміють використовувати художні засоби виразності. Хоча, слід зазначити, що і у творчому завданні учні допускали як орфографічні так і пунктуаційні помилки.

Аналіз результатів показав, що із завданнями з літератури учні впоралися набагато краще, ніж із завданнями з мови. Найскладнішим для них було завдання № 7, в якому потрібно було за допомогою цитати визначити автора та назву твору. Лише 30 % учнів повністю правильно визначили на основі трьох цитат авторів та назви творів, 20% учнів – зовсім не справилися з даним завданням, остання ж частина учнів охарактеризувала лише 1-2 цитати. Такі результати говорять про те, що не всі учні читають програмові твори з російської літератури або читають в скороченому варіанті. Найкраще це завдання виконала Бабаєвська Євгенія Ігорівна, учениця Миколаївської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Білопільської районної ради Сумської області.

Найлегшим для учнів 9 класу виявилося завдання, в якому потрібно було розподілити за групами ключові слова та назви творів, які відносяться до життєвого та творчого шляху В.А. Жуковського та Д.І. Фонвізіна. 80% учнів повністю правильно виконали дане завданням, а остання частина учнів все-таки допустила помилки, при розподілі ключових слів.

Під час виконання олімпіадних завдань учні 10 класу в основному із завданнями справилися, але були й деякі труднощі.

Так, виконуючи перше завдання з російської мови, в якому потрібно було записати, як саме називаються мешканці даних міст, лише 10 % учнів змогли повністю правильно виконати це завдання. Остання ж частина учнів змогла правильно зробити дане завдання на половину, записавши назви мешканців чотирьох міст з восьми запропонованих. Гарно з цим завданням справилася Абрамець Владислава Євгенівна, учениця Комунальної установи Олександрівської гімназії Сумської міської ради, Сумської області.

Найкраще десятикласникам вдалося завдання творчого характеру, з мови, з яким досить вдало справилася значна частина учнів (80%). Учні продемонстрували уміння критично мислити, аналізувати життєві ситуації, робити висновки і узагальнення. Учасники мають достатній лексичний запас слів, уміють використовувати художні засоби виразності. Хоча, слід зазначити, що і у творчому завданні учні допускали значні як орфографічні так і пунктуаційні помилки.

Аналіз результатів показав, що із завданнями з літератури учні впоралися набагато краще, ніж із завданнями з мови. Найскладнішим для них було завдання № 6, в якому потрібно було зробити схему та визначити розмір запропонованих поетичних рядків. 50% учнів допустили помилки при визначенні розміру даних куплетів.

Найлегшим для десятикласників виявилося завдання, в якому потрібно було за романом О.С. Пушкіна «Евгений Онегин» записати літературні терміни, які зустрічаються у даному творі. Для учнів це завдання було дуже цікавим та легким, тому 90% справилися з ним дуже добре та отримали максимальну кількість балів. Члени журі відмітили такі міста та райони, учні яких добре підготувалися з російської літератури: м. Суми, м. Шостка, Білопільський район.

Виконуючи олімпіадні завдання з російської мови, одинадцятикласники в цілому впоралися із олімпіадними завданнями, але є роботи, у яких допущена низка помилок. Найкраще учні справилися із творчою роботою з мови, продемонструвавши уміння критично мислити, аналізувати життєві ситуації, ілюструвати свої думки посиланнями на приклади з художньої літератури, робити висновки і узагальнення. Учні мають достатній лексичний запас слів, уміють використовувати художні засоби виразності та образності мовлення.

Значні труднощі з російської мови викликало в учнів завдання № 1, в якому потрібно було визначити, що є спільного між словом «капітан» та «капуста». Лише 30% учнів справилися з цим завданням, остання ж частина учнів не змогла правильно пояснити схожість даних слів. Не менш складним для одинадцятикласників було завдання № 3, в якому потрібно було визначити лексичне значення запропонованих слів. Лише 30% повністю правильно справилися з даним завданням, інша частина учнів змогла визначити правильно лексичне значення трьох слів з шести запропонованих. Тому, враховуючи такі невтішні результати з мови, учням варто звернути увагу та повторити тему «Лексикологія».

Із завданнями з російської літератури учні справилися краще, на відміну від завдань з російської мови. Найскладнішим для одинадцятикласників виявилося завдання № 7, в якому потрібно за допомогою крилатих висловів визначити автора та назву твору. Лише 40 % учнів змогли повністю виконати завдання, остання ж частина учнів допускала ряд помилок при визначенні автора та його твору.

Найлегшим для учнів виявилося завдання № 5, в якому потрібно було записати твори російської літератури, в назвах яких винесено ім`я персонажа або проблема твору. З цим завданням справилася значна частина учнів (90 %). Члени журі визначили найкращу роботу з російської мови та літератури Титаренко Поліни Сергіївни, учениці Комунальної установи Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18, м. Суми, Сумської області.

Отже, учителям російської мови при роботі з учнями більшу увагу слід приділяти таким розділам: «Морфологія», «Орфографія», «Синтаксис», «Фразеологія», «Фонетика», «Будова слова», «Орфоепія». З літератури потрібно звернути увагу на теорію літератури, біографічні відомості письменників, написання жанрових творів, належну увагу звернути на орфографічні, пунктуаційні, граматичні та стильові помилки.

СПИСОК УЧНІВ-ПЕРЕМОЖЦІВIIIЕТАПУВСЕУКРАЇНСЬКОЇ УЧНІВСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

У 2016-2017 Н.Р.


№№ з/п

Класс

Прізвище, ім’я, по-батькові

Навчальний заклад

Кількість балів

Місце

1

9

Тищенко

Дарія Юріївна



Комунальна установа Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 10 ім. Героя Радянського Союзу
О. Бутка, м. Суми, Сумської області

33

І

2

9

Бабаєвська

Євгенія Ігорівна



Миколаївська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Білопільської районної ради Сумської області

31

ІІ

3

9

Деркач

Лілія Сергіївна



Ряснянський навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Краснопільської районної ради Сумської області

32

ІІ

4

9

Москаленко

Анна Олександрівна



Глухівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Глухівської міської ради Сумської області

28

ІІІ

5

9

Захарченко

Кирило Андрійович



Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Шосткинської міської ради Сумської області

29

ІІІ

6

10

Абрамець

Владислава Євгенівна



Олександрівська гімназія

Сумської міської ради Сумської області



39

І

7

10

Наливайко

Юлія Юріївна



Роменська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. акад. А.Ф.Йоффе Роменської міської ради Сумської області

34

ІІ

8

10

Тетера

Альона Ігорівна



Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Конотопської міської ради Сумської області

34

ІІ

9

10

Храмцова

Юлія Сергіївна



Тростянецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 5 Тростянецької районної ради Сумської області

31

ІІІ

10


10

Плахотя

Владислава Миколаївна



Шосткинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Шосткинської міської ради Сумської області

30,5

ІІІ




11

11

Титаренко

Поліна Сергіївна



Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18, м. Суми, Сумської області

45

І

12

11

Міняйло

Анастасія Євгеніївна



Шосткинська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів № 8 Шосткинської міської ради Сумської області

40,5

ІІ

13

11

Душко

Анастасія Сергіївна



Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Кролевецької районної ради Сумської області

36

ІІІ


СПИСОК УЧИТЕЛІВ, ЯКІ ПІДГОТУВАЛИ УЧНІВ-ПЕРЕМОЖЦІВIIIЕТАПУВСЕУКРАЇНСЬКОЇ УЧНІВСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ У 2016-2017 Н.Р.




ПІП

Назва закладу

1

Сенчуріна Лариса Єгорівна

Комунальна установа Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 10 ім. Героя Радянського Союзу О. Бутка, м. Суми, Сумської області

2

Щербина Володимир Якович

Миколаївська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Білопільської районної ради Сумської області

3

Карпенко Ольга Миколаївна

Ряснянський навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Краснопільської районної ради Сумської області

4

Лук’яненко Неля Григорівна

Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Кролевецької районної ради Сумської області

5

Сапегіна Валентина Анатоліївна

Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8 Шосткинської міської ради

6

Капоріна Ольга Вікторівна

Глухівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Глухівської міської ради Сумської області

7

Пархоменко Людмила Володимирівна

Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18, м. Суми, Сумської області

8

Помазан Уляна Михайлівна

Комунальна установа Олександрівська гімназія Сумської міської ради

9

Панченко Людмила Миколаївна


Тростянецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 5 Тростянецької районної ради Сумської області

10

Гордієнко Валентина Іванівна

Роменська спеціалізована загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 2 ім. акад. А.Ф.Йоффе Роменської міської ради Сумської області



11

Короткевич Світлана Георгіївна

Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Конотопської міської ради Сумської області

12

Марченко Світлана Василівна

Комунальна організація (установа, заклад) Шосткинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Шосткинської міської ради Сумської області

13

Шелунцова Лариса Миколаївна

Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Шосткинської міської ради Сумської області




ІV ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ УЧНІВСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ

З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ,

2016-2017 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

З 26 до 29 березня 2017 року у м. Київ в загальноосвітній школі-інтернат № 14 з поглибленим вивченням предметів естетичного-естетичного циклу, успішно пройшов IV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури, організатором якого виступило Міністерство освіти і науки України.

22 березня відбувся письмовий тур олімпіади з російської мови та літератури.

Сумську область представила Душко Анастасія Сергіївна, учениця 11 класу Кролевецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кролевецької районної ради Сумської області.

За результатами змагань диплом ІІІ ступеня одержала Душко Анастасія Сергіївна, учениця 11 класу Кролевецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кролевецької районної ради Сумської області.


ЗАВДАННЯ ІV ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ УЧНІВСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ (з відповідями),

2016-2017 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
11 клас

Задание 1 (комплексное по русскому языку и литературе) (42 балла)

Прочитайте произведение С. Д. Кржижановского из цикла «Сказки для вундеркиндов»

Голова с поклоном

Есть люди, к которым приходят мысли. Есть люди, которые сами ходят к мыслям: приставят библиотечную лесенку к книжным корешкам и скрипят ступеньками, пока какая-нибудь мысль не распахнет перед ними своей обложки. А есть и такие, что ни они к мыслям, ни мысли к ним: ни ногой.

Сказочка как раз про одного из этих.

Жила-была голова с поклоном. Чуть что – шапку с темени: будьте столь – не окажете ли – почту за, – и выкланяла голова себе бобры на темя и бобры под щеки. Но как-то под бобры и под темя, как ветром птицу, занесло мысль. И пришлось бы голове променять бобровую шапку на потертый картузишко, да старые друзья-поклоны выручили: проходила голова с мыслью и с поклоном по улице, мороз был лютый – иглами в щеки и в дыханье льдом. Но навстречу скрипят полозья, едет, в меха укутавшись: буду столь – окажу – приму. Старый друг – поклон – голову книзу, а шапку кверху: прохватило мысль ледяным веем, ударило морозными иглами: мысль простудилась, охрипла, осипла, а там и вовсе потеряла голос. И не быть на голове с поклоном потертому картузишке.



Дайте связный анализ произведения, обращая внимание на следующее:

  1. Определите жанр «Головы с поклоном», аргументируйте свой ответ.

  2. Прокомментируйте смысл названия произведения и названия цикла. Исходя из смысла изображаемого, определите, на какую возрастную читательскую аудиторию ориентируется автор.

  3. Какая проблема поднимается в этом произведении? Какие жизненные позиции и типы людей здесь изображаются?

  4. Охарактеризуйте образы произведения.

  5. Какие основные художественные приёмы и средства использует автор?

  6. Прокомментируйте язык произведения, особенность речи персонажей и ее роль.

  7. Как передается авторское отношение к изображаемому?

  8. Назовите еще два произведения русской литературы (с указанием авторов), изображающих явление, подобное описанному в «Голове с поклоном», кратко аргументируйте свой ответ.

При оценке работы учитываются:

  1.  логико-композиционная организация (композиционная оформленность, построение текста, расположение и соотношение его составных частей: вступления, основной части и заключения);

  2.  речевое оформление работы (смысловая цельность, речевая связность, логическая последовательность изложения; точность, богатство и выразительность речи);

  3.  грамотность (соблюдение грамматических, орфографических и пунктуационных норм).


Максимальное количество баллов за литературную часть 1-го задания – 22, за языковую часть задания – 20. Итого – 42 балла.
Ориентировочный образец ответа

Данное произведение включено в сборник «Сказки для вундеркиндов» и создано по сказочному образцу. Сказочный колорит повествованию придает и традиционная формула зачина: «жила-была», и прямое авторское жанровое обозначение «сказочка», и сказочные элементы в образности и сюжете. Наличие сказочного начала в жанровой природе «Головы с поклоном» важно, поскольку ассоциация со сказкой вызывает в сознании читателя мысль о не только развлекательном, но и поучительном характере произведения: «Сказка – ложь, да в ней намек, добрым молодцам – урок». Кржижановский использует сказочную жанровую форму, поднимая отнюдь не «детскую» проблему конформизма. Называя свой цикл «Сказки для вундеркиндов», автор подчеркивает адресную установку – сказки для взрослых. «Вундеркинды» Кржижановского – шутливое обозначение взрослых интеллектуалов как той читательской аудитории, на которую ориентируется автор. Причем это аудитория не только взрослая, но и мыслящая, а значит, имеющая по всем вопросам независимое и критичное собственное мнение. Такая позиция чаще всего не приносит ни богатства, ни почестей, поскольку успешные карьеры чаще удаются приспособленцам, стремящимся, по формулировке А.С. Грибоедова, не служить отечеству, а «прислуживаться», угождая начальству. Именно такое разделение человеческих типов – на независимых, но неуспешных интеллектуалов и угодливых и преуспевающих посредственностей – проводит в своей «сказке» Кржижановский: у него это мыслящие люди (заметим в скобках, что и интеллектуалов автор делит на два разряда – к одним мысли приходят, а вторые сами идут за мыслями других, но обе позиции – и творцов идей, и их хранителей – изображены в сказке уважительно), и те, к которым мысли «ни ногой». Головы первых покрывают потертые «картузишки» (в данном случае, это символ интеллектуальной свободы, достигнутой ценой отказа от карьеры и богатства), головы вторых – роскошные «бобры» (символ конформизма, приносящего носителю такой позиции высокое общественное положение).

К категории конформистов и относится герой «сказочки». Авторский фразеологизм «голова с поклоном» становится главным образным средством его характеристики как воплощения нерассуждающего карьериста: все его существование сводится только к одному действию – кланяться вышестоящим, поэтому и поклон становится не столько действием, сколько неотъемлемым качеством самой этой «головы». Вместо всего многообразия проявлений, от человека остается лишь угодливый жест, и смысл этого личностного нивелирования героя реализуется с помощью главного образного средства – метонимии.

Подобное передает и речь персонажей, которая становится их метонимической характеристикой: нижестоящий чиновник весь состоит из бюрократических формул «будьте столь – не окажете ли – почту за», а вышестоящий – из высокомерных ответов «буду столь – окажу – приму». Эти бюрократические языковые клише в жанровом контексте «сказочки» приобретают роль магических формул, с помощью которых сказочные герои достигают желаемого (например: «Избушка-избушка, стань к лесу задом, а ко мне передом»). И в убогой жизни чиновника таким «волшебным» подарком становится не Жар-птица или победа над Кащеем, а повышение по службе и связанное с ним благополучие. Оно тоже реализуется в метонимии «бобры на темя и бобры под щеки». Эта метонимия перекликается с метонимией «бобровые воротники» из гоголевской «Шинели». Волшебными же помощниками героя «сказочки» выступают не Серый волк или Конек-горбунок, а «друзья-поклоны». Они превращены в полноценных действующих лиц «сказочки» с помощью олицетворения. А их антиподом выступает мысль, представленная в так же олицетворенном образе птицы, которая сначала случайно попадает «под бобры и под темя», а потом там теряет голос из-за лютого холода. Характерно, что автор заставляет мысль в «ледяном» мозгу чиновника только охрипнуть и потерять голос, но не погибнуть – в подтексте этой сюжетной детали, возможно, прочитывается идея, что мысль нельзя убить, хоть попадание в «голову с поклоном» и лишает ее голоса.

В результате герой «сказочки» остается благополучным чиновником, который потерял свой шанс стать мыслящим и свободным человеком, не сменил «бобров» на «картузишко». В повествовательной ткани «сказочки» эта коллизия иронически преподносится как «опасность», которой герою удалось избежать.

Ироничное отношение автора к своему «герою» реализовано и в структуре заглавия. Оно сформировано по модели заглавий произведений, содержащих имя главного героя в сочетании с характерным атрибутом («Дама с собачкой», «Девочка со спичками»), которому, тем самым, придается особое значение и вес в смысловом пространстве произведения. Здесь в качестве такого «почетного» атрибута выступает поклон – и тем самым герой «сказочки» сразу превращается в эмблему угодничества, а за его склоненной в поклоне головой просматривается вереница аналогичных голов героев Н.В. Гоголя («Шинель»), А.П. Чехова («Толстый и тонкий», «Хамелеон», «Смерть чиновника») и др.



Таким образом, с помощью образного строя, ориентированных на сказку сюжетных структур, лаконичной и экспрессивной сказочной манеры повествования и т.д. Кржижановский создает свой вариант сюжета об интеллектуальном убожестве чинопочитания и о несовместимости живой мысли с неодушевленным бюрократическим миром.
Распределение баллов за литературную часть задания:

  1. Определение жанра (сказка / рассказ-сказка) – 1 б., аргументировали связь со сказкой – 1 б. (сказочное повествование/сказочный зачин, сказочные образные и сюжетные элементы, дидактизм). Всего – 2 б.

  2. Прокомментировали смысл названия произведения – 1 б., смысл названия цикла – 1 б., взрослая читательская аудитория – 1 б. Всего – 3 б.

  3. Определили проблему, жизненное явление (конформизм/чинопочитательство/приспособленчество и т.п.)1 б., типы – мыслящих/думающих/интеллектуалов/нонконформистов/свободных и независимых/ бедных – недумающих /посредственностей /зависимых/ несвободных/ конформистов/ преуспевающих1 б. Заметили также разделение интеллектуалов на 2 разряда – творцов и собирателей/хранителей мысли – 1 б. Всего – 3 б.

  4. Прокомментировали образный строй – 1 б.

  5. Основные художественные приемы и средства: метонимии (голова с поклоном, бобры на темя и бобры под щеки) – 1 б.; олицетворение – 1 б.; антитеза/противопоставление (двух типов людей/жизненных позиций) – 1 б. Заметили еще средства: сравнение, ирония, гротеск, контекстуальные антитезы мысль – поклоны; картузишко – меха/ бобры1 б. Всего – 4 б.

  6. Прокомментировали язык художественного произведения: лаконизм, экспрессия – 1 б. за счет пропуска несущественного и обилия художественных средств выразительности. Заметили авторское словообразование (выкланяла –от кланяться, веем – от веять) 1 б. Заметили речевые клише/штампы (будьте столь – не окажете ли – почту за и буду столь – окажу – приму) 1 б., указали характерологическую роль речевых клише – 1 б. Всего – 4 б.

  7. Увидели авторскую иронию – 1 б.

  8. За каждое правильно указанное произведение – по 1 б., за аргументацию – по 1 б.

Всего – 4 б.

Максимальное количество баллов за литературную часть 1-го задания – 22 балла, за языковую
Каталог: images -> Олімпіади -> Інформаційно-аналітичні бюлетні олімпіад 2016-2017 н.р
images -> Гостра дихальна недостатність
images -> Програма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни
Інформаційно-аналітичні бюлетні олімпіад 2016-2017 н.р -> Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ та ІІІ етапів всеукраїнської учнівської олімпіади з географії 2016-2017 навчального року
Олімпіади -> Українська мова та література Відповіді 7 клас 2
Інформаційно-аналітичні бюлетні олімпіад 2016-2017 н.р -> Сумська обласна рада комунальний заклад сумський обласний
Олімпіади -> Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ, ІІІ, ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка