І.І. Мечникова інститут математики, економіки та механіки є.І. Войнова Міжнародне інвестиційне бізнес-планування Навчально-методичний посібник



Сторінка1/27
Дата конвертації20.03.2017
Розмір3.23 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

ІНСТИТУТ МАТЕМАТИКИ, ЕКОНОМІКИ ТА МЕХАНІКИ

Є.І. Войнова

Міжнародне інвестиційне бізнес-планування

Навчально-методичний посібник

Одеса

ОНУ


2014

УДК 339.727.22.001.14(075.8)

ББК 65.291.9-23я73

В61

Рекомендовано до друку Вченою радою ІМЕМ.

Протокол № 1 від 24.10.2013 р.
Рецензенти:

С. А. Якубовський, доктор економічних наук, професор, зав. кафедрою світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

О.В. Горняк, доктор економічних наук, професор, зав. кафедрою економічної теорії та історії економічної думки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Ю. Г. Козак, доктор економічних наук, професор, зав. кафедрою міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету, академік АЕН України та Міжнародної Академії Регіональних Наук

В. М. Степанов, доктор економічних наук, професор, зав. відділом еколого-економічних проблем приморських регіонів Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
Войнова Є. І.

В 61 Міжнародне інвестиційне бізнес-планування: Навчально-методичний посібник / Є. І. Войнова - Одеса : «Одеський національний університет імені І. І. Мечникова», 2014. – 123 c.

У методичному посібнику наданий комплексний аналіз процесу створення інвестиційних бізнес-планів, особливості їх використання та реалізації у світовій практиці. Головною його метою є поглиблення знань і розширення вмінь майбутніх спеціалістів з міжнародних економічних відносин та знайомство їх з методикою побудови та оцінки бізнес-планів в міжнародному масштабі.


УДК 339.727.22.001.14(075.8)

ББК 65.291.9-23я73

Войнова Є.І., 2014

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………...4

Тема 1. Сутність, класифікація та основні характеристики бізнес-планів.…..……………………………………………………….6

Практичне завдання студентам…………………………………………...19

Питання для підготовки до семінарських занять..………………………19

Контрольні питання…..………………………………………....................19



Тема 2. Структура інвестиційного бізнес-плану…………………..20

Практичне завдання студентам………………………..……………….....41

Питання для підготовки до семінарських занять..……………..………..41

Контрольні питання………….……………………………….....................41



Тема 3. Програмне забезпечення для розробки ТЕО та основні економічні показники, що розраховуються в бізнес-плані…………………………………………………………….43

Практичне завдання студентам…….……………………..……………....56

Питання для підготовки до семінарських занять..………………..……..57

Контрольні питання………….…………………………………………….57



Тема 4. Реалізація міжнародного інвестиційного бізнес-плану - останній етап бізнес-планування…..……………………….58

Практичне завдання студентам………………………...…………….…...69

Питання для підготовки до семінарських занять…..…………………....69

Контрольні питання………….…………………………………………….69



Тема 5. Особливості реалізації бізнес-проектів, що орієнтовані на інвесторів американського континенту …………………..70

Практичне завдання студентам…………………………………...………87

Питання для підготовки до семінарських занять..………………………87

Контрольні питання………….……………………………………………87



Тема 6. Європейська модель складання інвестиційних бізнес-планів………………………………………………….……….88

Практичне завдання студентам………………………………………….104

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………..104

Контрольні питання………….…………………………………………...104



Тема 7. Азійська модель складання інвестиційних бізнес-планів…………………………………………………………105

Практичне завдання студентам…………………………………………119

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………..119

Контрольні питання………….………………...………………………...119



Список використаних джерел та літератури..……………..……..120

Список рекомендованої літератури……………………..…………122

ВСТУП
Головною метою спецкурсу «Міжнародне інвестиційне бізнес-планування» є поглиблення знань і розширення вмінь майбутніх спеціалістів з міжнародних економічних відносин та знайомство їх з методикою побудови та оцінки бізнес-планів в міжнародному масштабі.

Головними задачами спецкурсу є: ознайомлення студентів з економічною категорією «бізнес-план» та процесом складання бізнес-планів; програмним забезпеченням, яке сьогодні використовується світовою спільнотою для побудови бізнес-плану; шляхами реалізації інвестиційних проектів та пошуком інвесторів під ці проекти; світовою практикою складання бізнес-планів.

У науково-методичному посібнику розкривається основна суть і структура кожної теми, визначаються головні проблеми, наведений матеріал для комплексного вивчення, зроблені рекомендації щодо використання літератури, фактичних матеріалів.

У розробці визначається логіка кожної проблеми, запропоновано ряд проблемних ситуацій, завдань, запитань для перевірки знань. В кожній темі подаються питання для підготовки до семінарських занять.

Структурно спецкурс розрахований на 74 години, з яких: 30 годин передбачається на аудиторну роботу (14 годин лекційних та 16 годин семінарських занять); 10 годин – на виконання науково-дослідного завдання, а саме розробку інвестиційного бізнес-плану інноваційного проекту; 34 години - на самостійну роботу студента.

Спецкурс розрахований на два змістовних модулі:

Змістовий модуль 1. Інвестиційний бізнес-план – головна складова розвитку економічного суб’єкта.

Тема 1. Сутність, класифікація та основні характеристики бізнес-планів

Тема 2. Структура інвестиційного бізнес-плану

Тема 3. Програмне забезпечення для розробки ТЕО та основні економічні показники, що розраховуються в бізнес-плані

Тема 4. Реалізація міжнародного інвестиційного бізнес-плану - останній етап бізнес-планування

Змістовий модуль 2. Світовий досвід реалізації міжнародних інвестиційних бізнес-планів.

Тема 5. Американська модель складання інвестиційних бізнес-планів

Тема 6. Європейська модель складання інвестиційних бізнес-планів

Тема 7. Азійська модель складання інвестиційних бізнес-планів



Тема 1. Сутність, класифікація та основні характеристики бізнес-планів


  1. Сутність та визначення бізнес-плану

  2. Класифікація бізнес-планів

  3. Чинники формування бізнес-плану

  4. Міжнародні стандарти побудови бізнес-плану

1. Бізнес-план - це ретельно підготовлений плановий документ, який розкриває усі сторони будь-якого започатковуваного комерційного проекту. Він дозволяє передбача­ти заходи щодо реалізації нової ідеї, визначати необхідне фінансове забезпечення і отримання певного зиску. Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення тієї або іншої підприємницької ідеї [1, С. 284].

Бізнес-план - це документ, який містить систему пов'язаних у часі та просторі та узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максималь­ного прибутку внаслідок реалізації підприємницького проекту (угоди).

Бізнес-план - це стандартний документ, у якому детально обґрунтовуються концепція призначеного для реалізації реального Інвестиційного проекту і наводяться основні його технічні, економічні, фінансові та соціальні характеристики. Він описує основні аспекти майбутнього проекту, аналізує всі проблеми, на які проект може натрапити, а також визначає способи їх вирішення. Таким чином, бізнес-план інвестиційного проекту дає можливість з'ясувати життєздатність проекту за умов ринкової конкуренції, містить орієнтири подальшого розвитку підприємства, а також є підставою для отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів [2].

Бізнес-планування містить три етапи:

1) підготовчий період - підбір виконавців, консультантів та експертів, постановка завдання і розподіл обов'язків між виконавцями, розробка календарного плану (гра­фіка) виконання робіт, збір вихідної інформації;

2) розробка бізнес-плану;

3) презентація бізнес-плану - донесення основних положень бізнес-плану до потенційних інвесторів.

Складанню бізнес-плану передує визначення цілей власного бізнесу в загалі і бізнес-плану зокрема. Бізнес-план охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі. Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Го­ловна внутрішня ціль бізнес-плану - бути основою управління підприємницькою діяль­ністю. Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого підприємства, специфіку його діяльності.

Бізнес-план дає змогу розв'язати цілий ряд завдань, основними серед яких є:

1) обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку підприємства;

2) розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства, насамперед обсягів продажу та прибутку;

3) визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів концентрації фінансових ресурсів;

4) підбір працівників, спроможних реалізувати даний план.

Кожне завдання плану може бути розв'язане лише у взаємозв'язку з іншими. Центром бізнес-плану є концентрація фінансових ресурсів. Саме бізнес-план є важливим засобом збільшення капіталу підприємства. Процес складання плану дає змогу глибоко проаналізувати розпочату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес-пропозиції у переговорах із майбутніми партнерами, він відіграє важливу роль при комплектуванні основного персоналу підприємства.

Бізнес-план, по-перше, може бути використаний для розробки концепції бізнесу, для детального відпрацювання стратегії, для попередження помилок шляхом детального аналізу маркетингу, фінансів, виробничої діяльності підприємства.

По-друге, бізнес-план є інструментом, за допомогою якого суб'єкт господарювання може оцінити фактичні результати своєї діяльності за певний період.

По-третє, бізнес-план є засобом залучення коштів.

При розробці бізнес-планів прийнято залучати не тільки необхідних експертів і консультантів, але і самих замовників, а також майбутніх користувачів, якщо об'єкт планування експлуатуватиметься іншим суб'єктом ринкової економіки. У разі потреби з цією метою може здійснюватися перевірка готового бізнес-плану спеціалізованою аудиторською організацією, яка може дати йому незалежну і об'єктивну оцінку [4, С. 6].

Розробляючи бізнес-план, варто враховувати певні вимоги до його форми. Зокрема:

- чітка структуризация документу. В міжнародній практиці прийняті певні вимоги, яким має відповідати даний документі і, зокрема, є ряд обов'язкових розділів, присвячених конкретним аспектам інвестиційного проекту;

- достовірність інформації, яка наводиться в бізнес-плані, обґрунтованість економічних показників. Усі показники, як кількісні так і якісні, що знаходяться в бізнес-плані, мають бути ретельно звірені з документами, з яких вони одержані. Для усіх економічних показників необхідні документальні підтвердження, розрахунки та обґрунтування;

- наочність матеріалу, що подається. Бізнес-план має включати схеми, таблиці, графіки, діаграми, тощо, це має полегшити розуміння найважчих моментів документу;

- якість оформлення. Бізнес-план має бути найкращим чином оформленим, як із точки зору викладу матеріалу, так і по відношенню до помилок та виправлень;

- обсяг бізнес-плану. Як правило, обсяг бізнес-плану залежить від обсягу інвестицій, проте на практиці вважається оптимальним обсяг у межах 40-50 сторінок. Крім того, бізнес-план може містити і додатки, обсяг яких не регламентується.

В сучасній практиці бізнес-план виконує декілька функцій.

Перша із них особливо необхідна на період створення підприємства та при виробці нових напрямів діяльності й пов’язана з можливістю використання бізнес-плану для розроблення стратегії бізнесу. Це дає змогу розглядати бізнес-план як невіддільний елемент стратегічного планування.

Друга функція пов’язана з використанням бізнес-плану для оцінки можливості розвитку нового напряму діяльності та контролю процесів всередині підприємства. Це дає змогу розглядати бізнес-план як сам процес планування та інструмент внутрішньофірмового управління.

Третя функція дозволяє своєчасно передбачити можливі перешкоди і проблеми в процесі реалізації підприємницького проекту та підготувати необхідні заходи для їх усунення.

Четверта функція пов’язана з використанням бізнес-плану як інструменту для забезпечення фінансування підприємства. Вирішення питання про надання кредитів, ресурсів або технологій можливо лише при наявності обґрунтованого бізнес-плану.

П’ята функція шляхом залучення співробітників підприємства в процес розробки бізнес-плану сприяє їх інформованості, підвищенню кваліфікації та створює мотивацію досягнення цілей. Це дає змогу розглядати бізнес-план як інструмент самонавчання.

Бізнес-план повинен бути представлений у формі, що дозволяє зацікавленій особі одержати чітке уявлення про суть справи, ступінь своєї участі в ній. Обсяг і ступінь конкретизації розділів бізнес-плану визначаються специфікою й областю діяльності.


2. Бізнес-плани можна класифікувати за різними критеріями:

- за широтою використання бізнес-плани можна розділити на дві основні категорії [3]:

1. для зовнішнього використання. Такі бізнес-плани застосовуються як обґрунтування для залучення необхідних фінансових коштів, партнерів, а саме:

- бізнес-план для залучення інвесторів;

- бізнес-план для одержання кредиту;

- бізнес-план для продажу діючого бізнесу.

2. для внутрішнього використання - використовуються постійно в якості інструмента управління. Можна виділити три види бізнес-планів, які важливі у формальному процесі планування, як функції керування бізнесом:

- управлінські бізнес-плани - застосовуються для управління поточною діяльністю й розвитком підприємства;

- бізнес-плани проектів - спрямовані на планування й управління проектами, реалізованими у рамках конкретного підприємства;

- разові (цільові) бізнес-плани - спрямовані на прийняття окремих рішень, пов'язаних з управлінням бізнесом.

Вид бізнес-плану, відомий як «Загальний бізнес-план підприємства» або «Бізнес-план розвитку», - може розроблятися як для зовнішнього (з метою залучення фінансування, необхідного для реалізації обраної стратегії), так і для внутрішнього використання (з метою формування у керівництва компанії чіткого уявлення про план дій для досягнення стратегічних цілей підприємства).

Управлінський бізнес план є ключовою ланкою всього процесу бізнеспланування, тому що встановлює стратегії, за допомогою яких підприємство збирається досягти поставлених цілей. Даний вид бізнес-плану дозволяє визначити конкретні цілі підприємства на короткий період (як правило, на рік), а також докладний план дій по досягненню поставлених цілей. Крім цього, управлінський бізнес-план дозволяє розв'язати ще одне із завдань менеджменту - координація дій між різними учасниками, тому що кожному учаснику надається своя роль, своє коло обов'язків і завдань. По суті, управлінський бізнес-план являє собою набір конкретних дій для менеджерів, описує роль, яку кожний підрозділ підприємства повинен зіграти в процесі досягнення поставлених цілей. У цій якості його слід розглядати як інструмент делегування відповідальності, що дозволяє керівництву більш точно визначати внесок менеджерів у досягнення цілей підприємства.

Бізнес-плани проектів пов'язані з конкретними проектами, що вимагають певних капіталовкладень. Необхідність підготовки такого виду бізнес-плану виникає тоді, коли керівництву необхідно ухвалити рішення щодо капітальних витрат, виходячи з того, що всі проекти повинні бути спрямовані на оптимальне досягнення інтересів підприємства. Інакше кажучи, будь-які капітальні витрати повинні бути спрямовані на те, щоб сприяти досягненню цілей, визначених управлінським бізнес-планом. У цьому сенсі, бізнес-плани проектів повинні бути тісно пов'язані з тими цілями, які поставлені перед підприємством у плановому періоді. Кожний з обраних проектів повинен займати відповідне місце у вирішенні завдань, що стоять перед підприємством. Разом з тим, певні проекти можуть і не торкатися поточних завдань, тому що пов'язані з більш довгостроковими цілями підприємства й можуть бути самостійним об'єктом управління.

У процесі управління бізнесом керівництву доводиться ухвалювати рішення, що визначають життєво важливі моменти у функціонуванні підприємства. Прийняття цих рішень можливо тільки на основі спеціально підготовленого для таких цілей разового бізнес-плану. Таким чином, ці бізнес-плани розробляються «на вимогу». Це не означає що вони ніяк не пов'язані з іншими видами бізнес-планів. Навпаки, підготовка такого виду бізнес-плану дозволяє успішно розв'язати конкретне завдання управлінського бізнес-плану.

- за видом проекту – інвестиційні, інноваційні, організаційні, освітні тощо;

- за тривалістю здійснення проекту – короткострокові (до 3 років), середньострокові (до 3-5 років), довгострокові (понад 5 років);

- за складністю – прості, складні.

Існує також поділ бізнес-планів і за об'єктами бізнесу. Такі бізнес-плани, відповідно наведеній нижче класифікації, розробляються в різних варіантах залежно від призначення: по підприємству в цілому (новому або діючому), по бізнес-лініям (продукція, роботи, послуги, технічні рішення) (рис. 1).





Рис.1. Види бізнес-планів за об’єктами бізнесу
3. В загальному вигляді зміст бізнес-плану визначається такими ос­новними чинниками [5, С. 9]:

- аудиторією, на яку розрахований бізнес-план;

- цілями розробки бізнес-плану;

- масштабами бізнесу й обсягами фінансових потреб;

- сферами поширення бізнесу;

- характеристиками продукту бізнесу;

- інвестиційною ситуацією, яка покладена в основу розробки бізнес-плану.

Насамперед, зміст бізнес-плану залежить від того, на яку аудиторію розрахований бізнес-план, а саме: або на потенційних інвесторів, або на майбутніх партнерів по бізнесу, або на майбутніх співробітників, або на всіх разом. Для цього потрібно уявити себе, наприклад, банкіром, до якого звернувся підприємець зі своїм бізнес-планом з проханням профінансувати висунути ним підприємницьку ідею. Питання, які банкір задав би цьому підприємцю, і будуть визначати зміст бізнес-плану. Представник фірми венчурного капіталу, якщо звернутися до нього з проханням профінансувати комерційну ідею, буде задавати автору бізнес-плану інші питання. І дійсно, комерційні банки інколи не йдуть на ризик в бізнесі, їх мета - досягти надійної процентної ставки за надані кредити. Навпаки, венчурні фірми згодні розділити з підприємцем ризик його починань. Вони зацікавлені в зростанні своїх капіталів І тому будуть вимагати своєї частки в бізнесі. Зрозуміло, шо зовсім інші питання будуть цікавити найманих працівників, яких планується запросити на роботу.

Першорядний вплив на зміст і якість бізнес-плану надає тип фінансування: інвестиційний проект може фінансуватися повністю за рахунок власних коштів ініціатора інвестиційного проекту (в цьому випадку бізнес-план розробляється для власного використання, як документ, що являє собою керівництво по реалізації інвестиційного проекту), а може повністю або частково фінансуватися за рахунок залучених коштів (в цьому випадку в розробці бізнес-плану домінують інтереси стороннього суб'єкта). Якщо ініціаторам інвестиційного проекту не планується залучати зовнішні фінансові ресурси та бізнес-план розробляється переважно для власного використання, то, знаючи особливості ринку, можна обмежитися тільки складанням фінансової моделі бізнес-плану, щоб визначити необхідний обсяг фінансування, а також доцільність здійснення проекту, за допомогою розрахунку його потенційної рентабельності та окупності. У разі, якщо за допомогою бізнес-плану може бути залучено зовнішнє фінансування, необхідно з'ясувати вимоги конкретного інвестора до змісту і якості бізнес-плану. Якщо інвестор не пред'являє яких-небудь конкретних вимог до бізнес-плану і не пропонує використовувати певну методику, то вибір методики визначається особливостями конкретного інвестиційного проекту. В іншому випадку, в процесі розробки бізнес-плану необхідно враховувати вимоги інвестора і використовувати пропоновану їм методику, яка не завжди підходить для бізнес-планування інвестиційного проекту, передбачуваного до реалізації його ініціатором. Основним фактором при виборі моделей і методів, що застосовуються в ході формування бізнес-плану інвестиційного проекту є національна приналежність інвестора. Також слід взяти до уваги особливості ділового середовища країни інвестора. Ще одним важливим критерієм класифікації інвесторів з точки зору впливу на зміст і якість бізнес-плану є їх інституційність. За цією ознакою розрізняють індивідуальних і корпоративних інвесторів. Індивідуальні інвестори - фізичні особи, що беруть участь в інвестиційних процесах, найчастіше не мають вимог до змісту бізнес-плану інвестиційного проекту. Індивідуальні інвестори можуть бути кредиторами, а також пайовими учасниками інвестиційних проектів. Одна з найбільш вичерпних класифікацій індивідуальних інвесторів була проведена А. Веденковим. Він пропонує поділити всіх інвесторів на групи, що володіють деякими загальними ознаками: «професійні спекулянти»; «професійні інвестори - рантьє»; «інвестори-власники»; «непрофесійні інвестори». Класифікацію, засновану на психологічних установках індивідуальних інвесторів запропонував В. Пацура. На його думку, можна виділити такі типи індивідуальних інвесторів: «перестрахувальник»; «гравець»; «інвестор»; «спекулянт» [6].

Особливість індивідуальних інвесторів полягає в тому, що вони не об'єднують свої капітали, виробляють інвестування від свого імені і з власних коштів незалежно один від одного. У більшості випадків, індивідуальний інвестор має наступні характеристики: володіння, як правило, невеликим інвестиційним капіталом, домінування психологічних факторів при прийнятті інвестиційних рішень. Індивідуальні інвестори не вкладають прямо свої заощадження в реальні інвестиції, їх рідко цікавлять бізнес-плани, внаслідок того, що необхідну інформацію про той чи інший інвестиційний проект вони отримують у інституційних інвесторів, які об'єднують їх капітали. Корпоративні (інституціональні) інвестори являють собою формальні організації і, як правило, висувають власні вимоги до змісту і якості бізнес-плану інвестиційного проекту.

Інституційні інвестори є більшими, ніж індивідуальні, мають можливість більшою мірою впливати на інвестиційний процес. У той же час, вони є більш освідченими. Такі інвестори формують свій капітал з коштів вкладників і/або клієнтів. Вони розміщують його, в основному, в цінні папери або у статутний капітал ініціатора інвестиційного проекту з метою отримання дивідендів чи прибутку відповідно. Інституційних інвесторів можна розділити, в залежності від їх цільової приналежності по відношенню до витягання прибутку, на наступні групи:

1) Некомерційні організації (основною метою яких не є отримання прибутку). Їх основну частину складають державні установи, які можуть бути частково власниками або кредиторами інвестиційного проекту;

2) Комерційні організації (основна мета яких - отримання прибутку). Серед них можна виділити: кредитні організації (є кредиторами інвестиційного проекту); інвестиційні фонди (як правило, є пайовими власниками інвестиційного проекту); інші комерційні організації.

Серед комерційних організацій, що пред'являють до бізнес-плану особливі вимоги, можна виділити кредитні установи (як правило, представляють собою комерційні банки). Кредитні організації, цікавить, насамперед, повернення кредиту та виплата відсотків по ньому. Зважаючи на це, фахівці банку найбільшу увагу, як правило, приділяють фінансовим планам, решта розділів бізнес-плану носить для них довідковий характер. Виходячи з цього, у бізнес-плані інвестиційного проекту, що розробляється для банку, у фінансовому розділі необхідно докладно викласти фінансові розрахунки, наочно показати, і довести, що проект може генерувати достатньо коштів, для своєчасних виплат відсотків і повернення кредиту. Банки воліють отримувати виплати рівними частками, але для ініціаторів інвестиційних проектів такий варіант не оптимальний, оскільки позбавляє їх гнучкості в розпорядженні вільними коштами і погіршує показники проекту в порівнянні зі спеціальним графіком погашення кредиту. Тому доцільно представляти кредитної організації кілька варіантів повернення боргу. Не менш важлива для банку наявність ліквідного заставного забезпечення, яке, в разі невдачі проекту, може бути легко реалізоване. В результаті отримані кошти можна буде спрямувати на повернення кредиту і виплату відсотків по ньому. Виходячи з цього, у бізнес-плані, що розробляється для банку, необхідно відобразити наявність заставного забезпечення.

Особливою групою інституційних інвесторів є інвестиційні фонди - майнові комплекси, користування і розпорядження якими здійснюється керуючою компанією виключно в інтересах учасників фонду. Внаслідок того, що інвестиційні фонди по своїй суті є володарями акцій різних інвестиційних проектів, бізнес-план інвестиційного проекту носить для них лише допоміжний характер. Більший інтерес інвестиційних фондів викликає інформація про вартість акцій, їх прибутковість і ліквідність.

Якщо в якості інвесторів виступають інші комерційні організації, у бізнес-плані має бути чітко і зрозуміло обгрунтовано доцільність вкладення капіталу цих інвесторів в планований інвестиційний проект. Специфіка розробки бізнес-плану для таких інвесторів багато в чому залежить від такої їх характеристики як метод інвестування - портфельний або прямий.

Портфельні інвестори - це, як правило, учасники ринку цінних паперів, які користуються зміною курсової вартості акцій з метою одержання прибутку. Вони мають доступ до значних джерел вільних коштів, на які, в разі сприятливої ​​кон'юнктури, можуть оперативно купити акції підприємств, що їх цікавлять, а потім їх продати. У цьому випадку, як правило вони не отримують контроль над об'єктом інвестиційного процесу. Портфельні інвестори фактично не приймають рішення про інвестування на основі бізнес-плану. Вони орієнтуються на поточні і прогнозні показники діяльності компанії. Тому бізнес-плани мало цікавлять портфельних інвесторів. Якщо вони їх і розглядають, то тільки з точки зору вивчення ринку ефективних підприємств. Бізнес-план у даному випадку виступає в цілому, як довідковий матеріал, тому він повинен відповідати очікуванням ринку. Найбільшого опрацювання в такому бізнес-плані вимагає фінансове прогнозування, а також розділ, що містить аналіз ризиків інвестиційного проекту.

Прямі інвестори відрізняються тим, що отримують контроль над підприємством і нерідко стають його власниками. Прямий інвестор інвестує безпосередньо в підприємство, для чого існує велика кількість схем. Саме таким інвесторам, як правило, адресований бізнес-план. Ініціаторам інвестиційного проекту необхідно, щоб інвестор вклав кошти в інвестиційний проект на прийнятних для обох сторін умовах. Питання, що стосуються ефекту, який планується отримати в результаті реалізації інвестиційного проекту, є відображенням фактичних інтересів інвестора, тому можливість отримання ним відповідей на ці питання виявляється для нього, по суті, головним критерієм оцінки якості підготовки бізнес-плану [6].

По-друге, зміст бізнес-плану визначається цілями його розробки. Та­кими цілями можуть бути: залучення зовнішнього капіталу: налагодження зв'язків з партнерами; моделювання системи управління бізнесом; завчас­не передбачення можливих перешкод для реалізації підприємницької ідеї; розвиток власних управлінських здібностей та інше.

По-третє, на зміст бізнес-плану суттєво впливають масштаби бізнесу й обсяги фінансових потреб. Чим масштабнішим буде підприємницький проект, чим більше інвестицій він потребує, тим детальнішими та обгрунтованішими мають бути відповідні розрахунки.

По-четверте, зміст бізнес-плану визначається сферами майбутнього бізнесу, де планується реалізувати підприємницьку ідею. Це може бути, на­приклад, виробництво, послуги, роздрібна торгівля, оптова торгівля, буді­вництво, посередницька діяльність, тощо.

По-п'яте, зміст бізнес-плану залежить від характеристики товару або послуги, які запропоновані для реалізації в якості комерційної ідеї. Ці товари або послуги можуть бути простими або складними, традиційними або принципово новими, виробничого або споживчого призначення, тощо (рис. 2).





Рис. 2. Фактори, що впливають на зміст та структуру бізнес-плану [7]
4. В світовій практиці виділяють п'ять основних елементів, які повинні включатися в будь-який бізнес-план:

I. Короткий огляд бізнесу (вступний розділ).

II. План компанії.

III. Маркетинговий план.

IV. Фінансовий план.

V. Додаткові документи (Додаток).

Ці п'ять елементів підкоряються наступним правилам: Те, ЩО ви хочете розкрити у своєму бізнес-плані, те, ЯК ви впорядковує його, і те, НА ЧОМУ ви концентруєте увагу, залежить від того, НАВІЩО вам це потрібно, ДЛЯ КОГО ви це робите і які сфери планування більш всього допоможуть вам домогтися УСПІХУ [8, C. 17].

Єдиних стандартів створення бізнес-планів поки що не розроблено, що пов’язано з великим різнаманіттям цілей бізнесу. Проте в світовій практиці використовується декілька стандартів побудови бізнес-планів: стандарти UNIDO (United Nations Industrial Development Organization, є найбільш популярними), KPMG (одна з найбільших в світі мереж, що надає професійні консалтингові послуги, одна з аудиторських компаній Великої Четвірки разом з Deloitte, Ernst & Young и PwC), TACIS (програма, розроблена ЄС для країн Радянського Союзу з метою сприяння гармонійних і тісних економічних і політичних зв’язків ЄС з цими країнами на принципах політичних свобод і економічного розквіту), ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку, який безпосередньо здійснює фінансування банків, підприємств та компаній). Ці стандарти відрізняються між собою за структурними компонентами (табл. 1).

Таблиця 1.

Порівняльна характеристика структури бізнес-плану за міжнародними стандартами

UNIDO

KPMG

TACIS

ЄБРР

1. Титульний лист
2. Мемо-рандум про кон-фіденційність
3. Резюме
4. Опис підпри-ємств та галузі
5. Опис продукції (послуг)
6. Марке- тинг й збут продукції (послуг)
7. Вироб-ничий план
8. Ор-ганізацій-ний план
9. Фінан-совий план
10. Направ-леність і ефек-тивність проекту
11. Ризи-ки і га-рантії
12. Дода-тки

1. Титульний лист
2. Меморандум про конфіденційність
3. Резюме
3.1. Короткий огляд
3.2. Продукція й послуги що пропонуються
3.3. Місія, цілі и задачі
4. Продукція й послуги
4.1. Вступ
4.2. Продукція й послуги
4.3. Супутні товари й послуги
5. Аналіз ринку й галузі
5.1. Використання продукту й послуги
5.2. Демографічний аналіз
5.3. Конкуренція
5.4. SWOT - анализ
6. Цільові ринки

6.1. Цільові споживачі


6.2. Географічний цільовий ринок
6.3. Ціноутворення
7. Стратегії реклами й просунення
7.1. Стратеія просунення
7.2. Засоби поширення реклами
7.3. Прогноз продажів
8. Керівництво
8.1. Організація і ключовий персонал
8.2. Постійне споживання активів
8.3. Витрати на підготовку виробництва
9. Фінансовий аналіз
9.1. Собівартість реалізованої продукції
9.2. Аналіз беззбитковості
9.3. Кількісний аналіз
9.4. Доходи і збитки
9.5. Рух грошових коштів
9.6. Баланси підприємства
9.7. Ризики
10. Додатки

1. Титульний лист
2. Меморандум про конфіденційність
3. Короткий опис
3.1. Бізнесу
3.2. Продукції
3.3. Ринку
3.4. Керівництва й персоналу
3.5. Фінансування
4. Бізнес і його загальна стратегія
5. Маркетинговий аналіз і маркетингова стратегія
5.1. Маркетинговий аналіз
5.2. Маркетингова стратегія
6. Виробництво та експлуатація
6.1. Плани розвитку
6.2. Купівля виробничого підприємства і обладнання
6.3. План виробництва та розрахунок випуску продукції
6.4. Виробничі фактори
7. План виробництва і експлуатації
7.1. Вимоги до місцевої інфраструктури
7.2. Купівля (реконструкція) виробничого підприємства
7.3. Фізичні капітальні вкладення
7.4. План виробництва і розрахунок випуску продукції
7.5. Виробничі фактори
7.6. Виробничий план
8. Управління та процес прийняття рішень
9. Фінанси
9.1. Система контролю якості
9.2. Підготовчі питання
9.3. Тривалість плану
9.4. Частота планованого періоду
9.5. Один з напрямків бізнесу
9.6. Допущення, які необхідно мати до складання фінансових звітів
9.7. Розрахунок собівартості одиниці продукції або послуг
9.8. Рахунок прибутків і збитків
9.9. Балансовий звіт
9.10. Прогноз руху готівки
9.11. Загальна прибутковість
10. Фактори ризику
10.1. Технічні ризики
10.2. Фінансові ризики: аналіз чутливості і беззбитковості
11. Додатки

1. Титульний лист
2. Меморандум про конфіденційність
3. Резюме
4. Підприємство
4.1. Істория розвитку підприємства і його стан на момент створення бізнес-плану, опис поточної діяльності
4.2. Власники, керівний персонал, працівники підприємства
4.3. Поточна діяльність
4.4. Фінансовий стан
4.5. Кредити
5. Проект
5.1. Загальна інформація про проект
5.2. Інвестиційний план проекту
5.3. Аналіз ринку, конкурентоспроможність
5.4. Опис виробничого процесу
5.5. Фінансовий план
5.6. Екологічна оцінка
6. Фінансування
6.1. Графіки отримання та погашення кредитних коштів
6.2. Застава і поручительство
6.3. Обладнання та роботи, які будуть фінансуватися за рахунок кредитних коштів
6.4. SWOT - аналіз
6.5. Ризики і заходи щодо їх зниження
7. Додатки


Практичне завдання студентам


  1. Використовуючи рекомендоване джерело [2, С. 24-29], визначити назву підприємства (проекту), визначитись з видом бізнес-проекту, написати титульну сторінку бізнес-проекту, визначити цілі, місію, завдання бізнес-проекту.


Питання для підготовки до семінарських занять:

  1. Сутність та визначення бізнес-плану

  2. Класифікація бізнес-планів

  3. Чинники формування бізнес-плану

  4. Міжнародні стандарти побудови бізнес-плану


Контрольні питання:

  1. Дати визначення бізнес-плану?

  2. Як існують види бізнес-планів?

  3. Які чинники впливають на створення бізнес-плану?

  4. Назвіть функції, які виконує бізнес-план?

  5. Хто бере участь у створенні бізнес-плану?

  6. Які використовуються стандарти побудови бізнес-плану?


Тема 2. Структура інвестиційного бізнес-плану


  1. Вступна частина

  2. План компанії

  3. Маркетинговий план

  4. Фінансовий план

  5. Додатки

1. Вступна частина бізнес-плану складається з титульного листа, меморандуму про конфіденційність, змісту, резюме.

Бізнес-план починається з титульного листа. Він повинен привернути увагу адресата і змусити його ознайомитися з документом. Бажано, щоб оформлення титульного аркуша було простими, але інформативним. Сюди можна включити деякі описові елементи, які надають документу професійний вид і полегшують читання.

На титульному листі зазвичай вказують: найменування проекту, місце підготовки плану; авторів проекту, назву і адресу підприємства, телефони, імена та адреси засновників, призначення бізнес-плану та його користувачів.

Необхідним елементом, який підкреслює імідж компанії, є логотип, який також розміщується на титульному листі.

Також титульний лист може містити вимогу про повернення авторові бізнес-плану, якщо він не викликає інтересу інвестувати в його реалізацію та памятку про конфіденційність.

Приклади титульного листа зображені на рис. 3-5.

Щоб захистити свій бізнес-план від небажаних читачів, використовується угода (меморандум) про збереження конфіденційності. Крім того, такі угоди збуджують цікавість у адресата (мається на увазі гриф «приватна і конфіденційна інформація»). Для бізнес-планів, в яких описуються відкриття, торговельні секрети і цінові дані, Угода про нерозголошення і конфіденційності інформації буває просто необхідно. Однак не треба забувати про те, що професійні інвестори прочитують сотні бізнес-планів за рік і стикаються з конфліктами на цьому грунті, тому можуть відмовлятися підписувати подібні угоди. Тому рекомендується попередньо наводити довідки про тих людей, яким компанія збираєтеся запропонувати свій бізнес-план, а потім віддавати його тільки тим, хто заслуговує довіри і володіє високою репутацією.




Рис. 3. Приклад титульного листа бізнес-плану

Екз. № _______

КОНФІДЕНЦІЙНО

ЗАТВЕРДЖУЮ


Посада: _____________
П.І.Б.: _________________
«___»___________ ______ р.
(печатка)

БІЗНЕС-ПЛАН
Коротка назва проекту: ___________________________

Повна назва проекту: ___________________________

Розробники проекту:      ___________________________

тел.: _________; факс: ________

E-mail: _____________________

Керівник проекту:          ___________________________

тел.: _________; факс: ________

E-mail: _____________________

Дата початку реалізації:___________________________

Термін (період разрахунку):________________________

Період часу з дати, на
яку актуальні вихідні
дані до початку проекту: __________________________

Дата розрахунку проекту:_________________________


Рис. 4. Приклад титульного листа бізнес-плану

БІЗНЕС-ПЛАН

Підприємство____________________________________

Адреса__________________________________________
Телекс _________, факс __________, телефон _________

Конфіденційно


прохання повернути, якщо Вас
не зацікавив проект

Кому __________________________________________

Коротка назва проекту (20-30 знаків)

____________________________________________

Повна наизва проекту ____________________________________________

Керівник підприємства___________________________


тел. _________________

Проект підготував ______________________________


тел. _________________

Дата початку реалізації проекту «____»___________р.

Тривалість проекту ______ років

Період часу з дати, на яку актуальні вихідні дані,


до початку проекту ___________ міс.

Дата складання проекту «____»_____________ ______р.







Рис. 5. Приклад титульного листа бізнес-плану
Угода про нерозголошення / конфіденційність інформації підписується з приватними інвесторами, потенційними партнерами і співробітниками.

Варто звернути увагу на те, що оголошення документа комерційною таємницею, якщо в цьому немає необхідності, працює проти укладача, тому що обмежує широту поширення документа, що, у свою чергу, звужує коло потенційних інвесторів.

Меморандум про конфіденційність може розміщатись в бізнес-план двома шляхами: як пам’ятка на титульному листі (рис. 4-5), або окремим аркушем після титульного листа.

Прикладом такого меморандуму може бути:



Каталог: pub -> bank -> userfiles -> files -> imem -> imem world eco
imem -> Методичні вказівки до курсу «Патопсихологія»
imem -> Робоча програма дисципліни рівняння математичної фізики (найменування навчальної дисципліни) Для студентів напряма Прикладна математика
imem -> Методичні вказівки до курсу «Психологія творчості»
imem -> Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
imem -> Методичні вказівки до курсу «Основи економічної психології»
imem world eco -> І.І. Мечникова інститут математики, економіки та механіки є.І. Войнова Інновації в системі міжнародних економічних відносин Навчально-методичний посібник
imem -> Методичні вказівки до курсу «Психологія сім’ї»
imem world eco -> Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт для студентів денної навчання спеціальності «Міжнародні економічні відносини»
imem world eco -> Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Збірник наукових праць конференції «Стратегії розвитку постсоціалістичних країн в умовах європейської економічної інтеграції»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка