Імені В. Г. Короленка



Сторінка10/18
Дата конвертації14.03.2017
Розмір1.61 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18
    Навігація по даній сторінці:
  • SUMMARY

ЛІТЕРАТУРА





  1. Єльмслєв Л. Пролегомены в теории языка. Пер. с англ. // Новое в лингвистике.– М., 1960. – Вып. I. – С. 264-389.

  2. Кацнельсон С.Д. Содержание слова. Значение и обозначение. – М., 1965. – 112 с.

  3. Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании. – Владимир, 1974. – 222 с.

  4. Селиверстова О.Н. Компонентный анализ многозначных слов (на материале некоторых русских глаголов). – М., 1975. – 240 с.

  5. Соколовская Ж.П. Система в лексической семантике. Анализ семантической структуры слова. – Киев, 1979. – 189 с.

  6. Цветков Н.В. К методологии компонентного анализа // Вопросы языкознания. – 1984. – № 2. – с. 61-71.

  7. Шехтман Н.А. Сочетаемость прилагательных и система их значений в современном английском языке. – Л., 1965. – 16 с.

  8. Шрамм А.Н. Принципы семантической классификации качественных прилагательных в русском языке // Вопросы семантики. – Вып. I. – Л., 1974. – С. 18-27.



SUMMARY


The principals of the componential analyses and the history of development of this method of studying of the word semantic are considered in the article. The linguistic, logical and linguistic, logical directions of the componential analyses research are analyzed. The advantages of usage of the logical direction to make an analyses of the semantic of the scientific and technical terms are given.

Key words: componential analyses, semantic structure, term, notion, semantic component, definition.
Олена Білка

Формування терміносистеми ботаніки
У статті проаналізовано формування ботанічної терміносистеми. Номінативні одиниці ботаніки розглядаються за будовою: прості слова, складні слова та складені найменування.

Ключові слова: термін, термінологія, дедемінутивізація, термін - просте слово, термін – складне слово, термін - словосполучення.
Розвиток ботанічної термінологічної лексики є однією з центральних у розвитку української мови. Терміносистема ботаніки на всіх етапах свого розвитку збагачувалася і збагачується здебільшого шляхом творення нових слів на основі існуючого мовного матеріалу.

У ботанічній термінології є різні за будовою номінативні одиниці: прості слова (вовчок, мишій, баранець, орляк, щучник, глечики, мітлиця, гребінник, сокирки, наперстянка, горлянка, очанка, зубниця), складні слова (жовтозілля, нечуйвітер, стрілолист, стоколос, сухоребрик, суховершки, триреберник, тонконіг, сонцецвіт, чистотіл, чорнокорінь, куцоніжка) та складені найменування (водяна сосонка, калюжниця болотна, осот польовий, чорнушка польова, степовий гірчак, лілія лісова, цибуля городня, латаття біле, глечики жовті, мишій сизий, паслін чорний, дививна фіолетова).

Прості терміни − назви рослин можуть утворюватися внаслідок метафоричного перенесення. З-поміж них виокремлюємо групи, сформовані за ознаками подібності до тварин (вовчок, баранець, мишій), птахів (орляк), риб (щучник), назв предметів побуту (глечики, гребінник, мітлиця, сокирки, наперстянка), назв страв (борщівник), частин тіла людей і тварин (горлянка, очанка, зубниця).

Так, зокрема, назва однорічої паразитної рослини вовчок родини вовчкових заввишки 15-30 см, яка поширена по всій території України, що паразитує на коренях культурних рослин (картоплі, тютюну, помідорів, соняшника) і дикорослих (нетреби, мальви, жовтозілля, кропиви [1, с.236-237], утворилася внаслідок порівняння її з хижою твариною вовком. Ця рослина, паразитуючи на коренях інших рослин, завдає великої шкоди сільському господарству.

Назва рослини баранець (вічнозелена багаторічна трав’яниста рослина родини баранцевих заввишки 5-20 см, часто утворює густі кущики; потребує охорони [1, с.38]) виникла на основі схожості з твариною бараном, оскільки нижні частини пагонів її листків відстовбурчені, спрямовані косо вгору, ніби роги барана.

Схожість шорсткого листя з волосяним покривом мишей відбита у назві мишій. Це ─ однорічна рослина родини злакових, що росте як бур’ян на полях, городах, у садах [1, с.326-327].

Черешки листків із дуже вузьким жолобком, які нагадують дзьоб орла, зумовили назву рослини орляк. Назва рослини щучник виникла внаслідок метафоричного перенесення за схожістю до риби щуки, тому що ця рослина має щільні густі дернинки, схожі на плавники риби. Подібність форми квітки до глека спричинила в ботанічній термінології назву рослини – глечики. Асоціація із гребінцем відображена в назві гребінник − багаторічна рослина родини злакових заввишки 20-75 см, що росте на луках, узліссях [1, с.343].

Унаслідок метафоричного перенесення за схожістю система ботанічної термінології поповнилася такими назвами трав, як сокирки, мітлиця, наперстянка, які за своїм зовнішнім виглядом нагадують сокиру, мітлу, наперсток.



Борщівник – це дворічна жорстковолосиста рослина з родини зонтичних з великим листям, що росте в мішаних і листяних лісах, на луках, берегах річок, біля доріг як бур’ян; з молодих листків і стебел можна готувати салати, супи, мариновані або квашені молоді пагони та черешки листків споживають [1, с.197-198]. Саме тому, що її використовують для приготування їжі, і виникла така назва.

Велика група ботанічних термінів утворилася внаслідок метафоричного перенесення за схожістю рослин або їхніх частин до якихось частин тіла або органів людини чи тварини. Крім того, ці рослини використовують для лікування хвороб людських органів. До них належать: горлянка, очанка, зубниця та ін.

Окрему групу в терміносистемі ботаніки становлять складні слова. За структурою вони різноманітні. До їхнього складу входять основи числівника й іменника (триреберник, стоколос), прикметника й іменника (жовтозілля, сухоребрик, суховершки, тонконіг, чистотіл, чорнокорінь, куцоніжка), іменника й іменника (стрілолист), дієслова й іменника (нечуйвітер) тощо.

Деякі з них утворилися внаслідок метафоричного перенесення за кольором або схожістю до чогось. Пор.: жовтозілля – однорічна рослина родини айстрових, що має жовтий колір; чорнокорінь – шорстковолосиста рослина чорного кольору, яку використовують як дубильний та фарбувальний засіб; тонконіг – багаторічна світлолюбна злакових, що має тонке стебло, схоже на ногу; стрілолист – трав’яниста багаторічна водяна або болотна рослина, листки якої схожі на стрілки.

У складі термінології ботаніки функціонує досить чисельна група складених найменувань рослин.Складені найменування, як і слова, на відміну від вільних словосполучень, у процесі мовлення не утворюються, а відтворюються. У зв’язку з цим Л.Д. Фроляк зазначає, що парадигматичне значення складених найменувань визначається належністю до певної лексичної парадигми, а лексичне значення – місцем словосполучення-назви. Складені найменування формально організовані за правилами української мови і не суперечать її нормам. Дослідниця переконує, що такі назви можна розкласти на семантично повноцінні компоненти, але смислова єдність їх полягає не у можливості розчленування, а в тому що вони залишаються на рівні лексичних відношень, на рівні лексичної парадигматики, уходять до системи слів, співвіднесених із поняттями певної галузі знання [3, с.67].

Складені найменування рослин представлені в ботанічній терміносистемі сполученням іменника і залежного від нього прикметника, наприклад: водяна сосонка, кінський каштан, степовий гірчак, медова трава, зрідка – сполученням двох іменників (кудрявець Софії, мати-й-мачуха, льон-довгунець, салат-латук, плавун-баранець, іван-чай), чи сполученням дієслова і залежного іменника (держи-дерево).

Залежний прикметник у назві рослини може містити вказівку на місце зростання рослини (пор.: водяна сосонка, осот болотний, журавлина болотна, степовий гірчак, гірчиця польова, суниці лісові), колір квіток, пелюсток, оцвітини, віночка, стебел, кістянки, плодів, листя, ягід, коренів (пор.: латаття біле, глечики жовті, куколиця біла, лобода червона, гірчиця чорна), смак рослини (пор.: щавель кислий, полин гіркий, жеруха гірка, паслін солодко-гіркий), запах рослини (пор.: хрінниця смердюча, фіалка запашна, кріп пахучий, чаполоч пахуча, пахуча трава), форму рослини (пор.: артрих хвилястий, мній хвилястий, ревінь хвилястий, рітідіадельфус трикутний, калачики круглолисті, зірочник ланцетовидний, осока гостровидна, береза бородавчаста), дотикові властивості рослин (пор.: в’яз гладенький, в’яз шорсткий, звіробій шорсткий, фіалка шершава, нетреба колюча, осока шершава) та ін.

Найбільше складених назв рослин, які позначають колір, утворилося від прикметників білий (латаття біле, шовковиця біл, куколиця біла, щириця біла, лобода біла, переступень білий, верба біла, тополя біла, біла акація), жовтий (резеда жовта, рододендрон жовтий, зірочки жовті, осока жовта), червоний (лобода червона, бузина червона, костриця червона, герань криваво-червона) та чорний (гірчиця чорна, смородина чорна, бузина чорнa, паслін чорний). Пор.: латаття біле – багаторічна світлолюбна водяна рослина з великим листям та білими квітками родини лататтєвих, яка росте в стоячих водах і водах з повільною течією [1, с.47-48]; шовковиця біла – світлолюбна посухостійка рослина родини шовковицевих із солодкими або кисло-солодкими білими соковитими ягодами [1, с.65]; куколиця біла ─ дворічна волохатоопущена дводомна рослина родини гвоздичних з білими пелюстками, що росте на луках, узліссях, серед чагарників, як бур’ян у посівах, на городах, у садах [1, с.81]; резеда жовта – трав’яниста декоративна рослина родини резедових з пахучими жовтими дрібними квітками, зібраними у колосоподібне суцвіття, росте на полях, біля доріг, на відслоненнях, схилах [1, с.116]; осока жовта – багаторічна рослина родини півникових із жовтувато-зеленими листками, що росте на вогких луках, лісових галявинах, узліссях, біля лісових доріг, серед чагарників [1, с.319]; лобода червона ─ однорічна рослина родини лободових, яка рано червоніє, росте на забур’янених місцях, городах, а також на засолених грунтах [1, с.87]; бузина червона – кущ заввишки 2-4 м родини жимолостових із червоними кістянками, що росте в лісах, серед чагарників, на скелях [1, с.204]; костриця червона – багаторічна рослина родини злакових, яка росте в лісах, на галявинах, луках, вирубках, схилах; стебла голі, гладенькі, біля основи вкриті червоно-бурими піхвами [1, с.350-351]; гірчиця чорна ─ однорічна рослина родини капустяних з чорною насіниною, здебільшого трапляється в здичавілому стані майже по всій території України [1, с.112]; чина чорна – багаторічна тіньовитривала рослина родини бобових, що росте в листяних і мішаних лісах, на узліссях, серед чагарників; уся рослина, засихаючи, чорніє [1, с.172].

Поодинокими прикладами у складених найменуваннях рослин представлений сірий (куничник сіруватий), сизий (мишій сизий, келерія сиза) та фіолетовий (дививна фіолетова) кольори.

Кислим смаком зумовлена назва рослини щавель кислий, солодко-гірким – назва паслін солодко-гіркий. На наявність сильного запаху в рослини вказують назви: хрінниця смердюча (одно- або дворічна світлолюбна рослина з неприємним запахом родини капустяних, що росте як бур’ян біля доріг, на полях, у садах по всій території України [1, с.115]), фіалка запашна (багаторічна тіньовитривала рослина родини фіалкових, що росте в листяних лісах, серед кущів; як декоративна рослина із запашними квітками використовується для озеленення затінених місць у парках і лісопарках [1, с.98]), кріп пахучий (однорічна рослина родини зонтичних; уся рослина, а особливо плоди, містить значну кількість ефірної олї; молоді листи й пагони використовують як прянощі до різних гарячих і холодних страв, а також для соління) та ін.

Форма хвилястих листків зумовила назву рослин: артрих хвилястий, мній хвилястий, ревінь хвилястий. За схожістю форми листків до трикутника утворилася назва рослина рітідіадельфус трикутний. Гостровидне стебло зумовило назву рослини осока гостроподібна, а повзуче стебло з прямими або висхідними яскраво-зеленими віялоподібними розчепіреними, дуже сплющеними гілочками, зумовило назву діфазіаструм сплющений.

Отже, термін у ботаніцї ─ це слово або словосполучення, що означає чітко окреслене поняття, яке пов’язане з наукою про рослини. В ботанічній термінології виділяємо термін – просте слово, термін – складне слово та термін-словосполучення. Прості, складні і складені терміни утворюються внаслідок метафоричного перенесення за ознаками подібності до тварин, птахів, риб, предметів побуту, страв, частин тіла людей і тварин, за кольором, смаком тощо.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка