Імені В. Г. Короленка



Сторінка3/18
Дата конвертації14.03.2017
Розмір1.61 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

SUMMARY


The article is devoted to the forming of a new category meaning of derivative pronouns relativity.

The circumstances of derivatives function are observed.



Key words: category meaning, derivative pronouns, relative meaning, communicative unit.
Ніна Степаненко

Префікс ви- (рос. вы-) як репрезентант значення локативності в українській і російській мовах
У статті проаналізовано особливості вияву префіксально-прийменникової кореляції pref ви- (рос. вы-) ↔ prep в українській та російській мовах на рівні речень із локативно-директивним та локативно-транзитивним типом детермінації.

Ключові слова: префікс ви- (рос. вы-), прийменник, префіксально-прийменникова кореляція, локативно-директивна семантика, локативно-транзитивна семантика, дієслово-предикат, безпосередня кореляція.
Поле локативності в українській мові формують префікси в-, ви-, від-, до, з-, за-, над-, о-, об-, під-, при-, по-, пере-, на-. Їхніми відповідниками в російській мові є префікси в-, вы-, от-, до-, с-, за-, над-, о-, об-, под-, при-, по-, пере-, на-. В обох мовах означене поле чітко диференціюється на три мікрополя: “мікрополе напряму руху”, “мікрополе шляху руху” і “мікрополе місця дії”. Кожне з них має свій набір компонентів, за якими закріплено той або той різновид диференційованої семантики, що виступає складником загальних значень “директивність”, “транзитивність”, “статичність”, котрі, у свою чергу, є видовими значеннями щодо інваріантного плану змісту “локативність”. Конституентами першого поля виступають префікси в-, ви-, від-, до-, з-, над-, о, об-, під-, при-, по- (рос. в-, вы-, от-, до-, с-, над-, о-, об-, под-, при-, по-). Друге поле формують префікси пере-, про- (рос. пере-, про-), а третє – над-, при-, на-, ви- (рос. над-, при-, на-, вы-). Неважко помітити, що серед виокремлених префіксів домінують моносемантичні одиниці. Префікс ви- (вы-) реалізує директивне і транзитивне значення. Він найактивніше сполучається з моторними дієсловами, передусім тими, що позначають цілеспрямований рух, самостійне чи несамостійне просторове переміщення, конкретну фізичну дію з виразним динамічним відтінком (іти, ходити, бігти, бігати, везти, возити, нести, носити, кинути, кидати, котити, тягти, тягати; идти, ходить, бежать, бегать, везти, возить, нести, носить, бросить, бросать). Префікс ви- (вы-), як і будь-який інший префікс просторової семантики, на “формально-граматичному рівні представляє локативний аргумент” [1, с.165], уносить до значеннєвого плану вербатива-предиката, отже, і до речення додаткову локативну семантику й досить часто вступає в корелятивні відношення з прийменником, який разом із субстантивною словоформою структурує правобічну позицію в синтаксичних конструкціях із валентною рамкою Р + [pref ви- (рос. вы-) + Vf] + Adv loc [prep loc: dir + Nx]. Як відомо, існує два типи префіксально-прийменникової кореляції: 1) безпосередня, або повна, і 2) опосередкована, або часткова. При безпосередній кореляції префікс і прийменник виражають однопланові локативні відношення, а при опосередкованій – різнопланові локативні відношення [3, с.24]. Префікс ви- (рос. вы-) корелює безпосередньо з прийменниками З (рос. ИЗ, С), З-ЗА (рос. ИЗ-ЗА), З-ПІД (рос. ИЗ-ПОД), В/У (рос. В/ВО), ДО (рос. К). Склад прийменників, з якими він перебуває у відношенні опосередкованої кореляції, досить широкий: ідеться, власне, про всі прийменники, наділені здатністю сполучатися з дієсловами, інтенційно зорієнтованими на реалізацію локативної семантики. Комплексне дослідження префіксальної структури дієслів, які виступають конструктивним центром речень із локативним типом детермінації, дає право твердити, що вони, як головні носії валентності, у зіставлюваних мовах, з одного боку, характеризуються великою подібністю, а з іншого – суттєвою розбіжністю. Усе це переконливо свідчить, що українська та російська мови, будучи генетично спорідненими, виробили у процесі історичного розвитку свої лексичні, морфемні, морфологічні, синтаксичні та інші особливості.

Основними диференційованими значеннями, у формуванні яких бере участь префікс ви- (рос. вы-), є такі: 1) “дія спрямована з середини якого-небудь предмета або з меж якого-небудь простору”; 2) “дія спрямована з іншого, зворотного, боку предмета чи простору”; 3) “дія спрямована з нижнього боку простору”; 4) “дія спрямована в межі або всередину простору”; 5) “дія спрямована на інший, протилежний, бік предмета”; 6) “дія спрямована до кого-, чого-небудь”; 7) “спрямована дія здійснюється поверх перешкоди”. Їх можна об’єднати в три семантичні типи: 1) “вихідний пункт руху (старт)” (1-3 значення), 2) “кінцевий пункт руху (фініш)” (4-6 значення), 3) “шлях руху” (7 значення).



Семантичний опис “дія спрямована з середини якого-небудь предмета або з меж якого-небудь простору” мають речення, утворені за зразком структурної моделі S + Р + [pref ви- (рос. вы-) + Vf] + Adv loc [prep З (рос. ИЗ, С) + Ngen]. Реалізація цього плану змісту пов’язана з дієсловами руху та переміщення (вийти, виходити, вибігти, вибігати, виповзти, виповзати, вилізти, вилізати, вилетіти, вилітати, вибратися, вибиратися, виїхати, виїжджати, вийняти, виймати, вивезти, вивозити, викотити, викочувати, винести, виносити; выйти, выходить, выбежать, выбегать, выползти, выползать, вылезти, вылезать, вылететь, вылетать, выбраться, выбираться, выехать, выезжать, вывезти, вывозить, выкатить, выкатывать, вынести, выносить). Досліджуваний матеріал показує, що домінанту серед дієслів-предикатів становлять префіксальні вербативи, причому основне місце займають лексеми з префіксом ви- (рос. вы-), що має значення “вийти, виокремитися з чого-небудь, спрямувати(ся) назовні” [2, с.358] (див. також: [5, с.229]) (на їхню долю, згідно з нашими статистичними даними, припадає 35% від загальної кількості зафіксованих префіксальних дієслів). Ця активність спричинена тим, що і в російській, і в українській мові дієслівний префікс ви- (рос. вы-) та прийменник З (рос. ИЗ) утворюють пару з безпосередньою, або повною, кореляцією. Залежний правобічний компонент представлений різними лексико-семантичними групами іменників, у значеннєвій структурі яких фіксується сема “внутрішній об’єм”, “фіксовані межі просторової одиниці”. Пор.: Виллється, а потім з дірки вилітає з бризками (Остап Вишня), Наше [діло] – витопити її з руди і щось на цьому заробити (В. Малик), А сам він не вижене з хати непрошеного (П. Загребельний); – Летом из реки бревна вытаскивал (В. Розов), Чудик вышел из автобуса (В. Шукшин), Лебедем из кухни статный денщик выплывает (Д. Кедрин). Уже було зауважено, що кореляція префікс ↔ прийменник має різні форми вияву: з одним префіксом корелює один прийменник; з одним префіксом корелюють кілька прийменників; різні префікси корелюють з одним і тим самим прийменником. Щодо аналізованого значення, то вони такі: у російській мові розглядувану локативну семантику передають також конструкції S + P (pref вы + Vf) + Arq prav [C + Ngen]. Отже, поряд із корелятивною префіксально-прийменниковою парою вы- ↔ из + Ngen функціонує пара вы- ↔ С + Ngen. Вони, проте, не характеризуються повною ізофункціональністю. Відмінність полягає в тому, що з прийменником С сполучається обмеженіше порівняно з прийменником ИЗ лексико-семантичне коло іменників, точніше, це окремі лексеми. Спостережено таку закономірність: субстантиви з інтегральною семою “внутрішній простір” типові в позиції при прийменнику ИЗ, а іменники з інтегральною семою “поверхня” – у позиції при прийменнику С.

Окрему групу утворюють іменники, значеннєва структура яких не фіксує протиставлення “внутрішній простір” / “поверхня”. Вони об’єднуються у дві семантичні групи: 1) “конкретні предмети”, 2) “обмежені або відносно обмежені простори”. До першої групи входять субстантиви – найменування неглибокого посуду (тарелка, блюдо, блюдце, поднос, сковорода, ложка), окремих предметів меблів (кресло, кровать, постель), відкритих транспортних засобів (воз, телега, арба, дрожки, повозка) і слово седло: Из блюдечка я чай смиренно пью (Є. Євтушенко) – Потом с тарелки ест сычуг (М. Заболоцький); И Полю словно кто-то невидимый вытолкнул из кресла (Г. Марков) – Встал с кресла и Говоров (А. Чаковський). Якщо дієслово-предикат має префіксальну будову, залежні позиції Adv loc [ИЗ + Ngen] і Adv loc [C + Ngen] паралельно вживатися не можуть. Пор.: Никита вылез из постели (А. Толстой) – Худенький черный мальчик… слезает с постели (В. Каверин); из телеги [он] выбросит (Б. Можаев) – Устинов … свалил с телеги плужок (С. Залыгин); Инженер вылетел из седла (Л. Сейфулліна) – Он соскочил с седла (В. Шишков). Можна стверджувати, що вибір прийменників ИЗ і С детермінується властивій російській мові префіксально-прийменниковою кореляцією вы- ↔из та с- ↔ с. Ця тенденція не поширюється на другий виокремлений нами семантичний розряд іменників-заповнювачів припредикатної позиції, який представляють три лексеми – огород, двор, луга. Морфемна структура вербативів-предикатів не впливає на вибір прийменника. Пор. у цьому зв’язку такі приклади: Поля вышла из двора (Г. Марков) – А “подзаборники” шумной ватагой уже со двора высыпали (Л. Сейфулліна); Бывало, пригонят их [хозяева] из луков – они ушами прядут (Б. Можаев) – В остальное время [он] возил сено с лугов (С. Залигін). Реалізаторами значення “дія, спрямована з меж простору” виступають також речення, побудовані за взірцем структурної моделі S + P (pref вы- + Vf) + Adv loc [З-ПІД + Ngen]. Характерно, що заповнювачі предикатної позиції регулярно виступають у префіксальній і безпрефіксній формі. Поряд із префіксами від- (рос. от-), під – (рос. под-), при- (рос. при-) функціонує префікс ви- (рос. вы-), корелюючи з прийменником З-ПІД (рос. ИЗ-ПОД): Випливе з-під лісу мовчазна стіна (А. Дімаров); Сапрунов… вышел из-под берега (П. Проскурин). Діапазон реалізаторів позиції Adv loc [З-ПІД- (рос. ИЗ-ПОД)] утворюють іменники – назви окремих географічних областей, населених пунктів, обмежених або відносно обмежених територій, а також власні найменування акваторій.

Семантичну будову “дія спрямована з іншого, зворотного боку предмета чи простору” мають речення структурної моделі S + P (pref ви- (рос. вы-) + Adv loc [З-ЗА (рос. ИЗ-ЗА) + Ngen]. Основний корпус репрезентантів правобічної позиції становлять дієслова руху, переміщення, конкретної фізичної дії, слухового сприймання, мовлення. Матеріал, який є в нашому розпорядженні, засвідчує, що майже половина всіх вербативів обох мов мають у своєму складі префікс ви- (рос. вы-). Реалізуючи семантику “вийти, виокремитися з чого-небудь”, він утворює корелятивну пару з прийменником З-ЗА (ИЗ-ЗА), який в українській мові має фонетичний варіант ІЗ-ЗА: З-за парканчикавизирав правнук (П. Загребельний), Випливаєш з-за обрію ти (В.Симоненко); В эту минуту луна вышла из-за облаков (В. Каверін); Неожиданно из-за поворота вышел загорелый бородатый человек (К. Паустовський). Позицію Adv loc обіймають іменники – найменування будь-якого конкретного предмета, що може бути перешкодою або простором, а саме: назви осіб за різними аномасіологічними ознаками, груп людей або тварин, будівель та їхніх частин, різних об’ємних предметів, населених пунктів, обмежених чи необмежених просторів, функціональних територій, акваторій, природних і штучних підвищень, явищ природи, лексеми на зразок горизонт, ріг, поворот, (рос. горизонт, угол, поворот) та деякі ін.

В українській мові, на відміну від російської, уживаються конструкції з префіксально-прийменниковою кореляцією pref ви- ↔ preр З-ПОЗА. За типом лексико-семантичної наповнюваності конститутивних позицій вони збігаються з реченнями структурної моделі S + P (pref ви- + Vf) + Adv loc [З-ЗА + Ngen], однак відрізняються від останніх тим, що експлікують додатковий відтінок поширення дії в просторі, який уносить у загальний план змісту елемент ПО-, що входить до структури складного прийменника З-ПОЗА: З-поза високого пагорба сонце випливає (C. Голованівський). Принагідно зауважимо, що українській мові властива синтаксична конструкція S + P (pref ви- + Vf) + Adv loc [З-позаду + Ngen]. Характеризуючись спільністю значення з реченнями структурної моделі S + P (pref ви- + Vf) + Adv loc [З-ЗА + Ngen], вони мають відмінності функціонально-стилістичного плану, оскільки є діалектними: З-позаду сонця …хмара випливає (В. Стефаник).

Семантику “дія спрямована з нижнього боку простору” реалізують речення структурної моделі S + P (pref ви- (рос. вы- + Vf) + Adv loc [З-під (рос. ИЗ-под) + Ngen]. Їхнє валентне ядро формують дієслова руху та переміщення. Майже половина з них, за нашими даними, сполучається з префіксом ви- (рос. вы-), що має значення “вийти, виокремитися з чого-небудь, спрямувати(ся) назовні”: Бараболя…витягає з-під тапчана батіг (М. Стельмах), Вийняв [він] з-під ліжка свої військові чоботи (Г. Тютюнник); Игнашка нашарил свою шапку, выхватил её из-под стола (С. Залигін), Он вылез из-под брички (М. Шолохов). Найтиповішими репрезентантами припредикатної позиції є іменники – найменування різних предметів, частин тіла людини або тварини, одягу і його деталей, різних поверхонь. Українській мові притаманний ще один тип префіксально-прийменникової кореляції – pref ви- ↔ preр З-ПОПІД: Та викопай корінця з-попід білого камінця (Укр. нар. пісня). Специфіка речень із припредикатним компонентом Adv loc [з-попід + Ngen] у тому, що вони передають відтінок поширеності дії в просторі.

Директивно-фінішна семантика “дія спрямована в межі або всередину простору” закріплена за реченнями структурної моделі S + P [pref ви- (рос. вы-) Vf] + Adv loc [В/У (рос. В) + Nасс]. Її реалізація пов’язана передусім з дієсловами динаміки, що позначають рух або спрямовану дію. З-поміж них виокремлюються префіксальні і безпрефіксні лексичні одиниці. Серед перших вирізняються вербативи з префіксами в-/у- (рос. в-/во-), за- (рос. за-), по- (по-), ви- (рос. вы), з- (рос. с-), про- (рос. про-), при- (рос. при-), пере- (рос. пере-). Основний план змісту “спрямованість у межі простору або всередину простору” префікси конкретизують частковими значеннями. Префікс ви- (рос. вы-), сполучаючись із дієсловом руху, переміщення, конкретної фізичної дії динамічного характеру, реалізує видільну семантику: Крауз вискочив у двір (О. Довженко); Василий вышел в коридор (П. Проскурін).

Значеннєву структуру “дія спрямована на інший, протилежний, бік предмета” передають синтаксичні конструкції, об’єднані структурною моделю S + P (pref ви- (рос. вы-) + Adv loc [за + Nасс]: …валка ряджених вихопилася за поворот (В. Малик); Тогда десятки рук подхватили её и насильно вытолкнули за занавески входа, к публике (А. Купрін). Роль предиката в них виконують префіксальні й безпрефіксні дієслова на позначення руху, дії, що асоціюється з рухом, переміщення, зорового сприймання. У реченнях із префіксальними вербативами-предикатами локативність конкретніша, ніж у конструкціях із безпрефіксними дієсловами. Прийменник ЗА в обох мовах регулярно виступає при дієсловах із префіксами за- (рос. за-), ви- (рос. вы-), по- (рос. по-), з (рос. с-), про- (рос. про-), від- (рос. от-), в-/у- (рос. у-). Для розглядуваного значення типовою є кореляція pref за- ↔ preр ЗА, оскільки основним локативним значенням префікса за- є “переміщення за що-небудь, у яке-небудь місце” [2, с.360] (див. також: [5, с.230]), нетиповою – кореляція pref ви- (рос. вы-) ↔ preр ЗА, тому що головною просторовою семантикою префікса ви- (рос. вы-) є “віддалення, виділення” [2, с.358] (див. також: [5, с.229]). Регулярним заповнювачем правобічної позиції аналізованих речень виступають субстантиви з інтегрувальною семою “конкретний об’ємний предмет довкілля”. Це, зокрема, назви будівель і їхніх частин, огорож, предметів побуту, предметів, пов’язаних із життєдіяльністю людини, географічних та астрономічних предметів, а також лексема ріг (рос. поворот, угол).

Локативно-директивне значення “дія спрямована до кого-, чого-небудь” передають в українській та російській мовах конструкції, побудовані за моделями S + P [pref ви- + Vf] + Adv loc [ДО + Ngen] (укр.) і S + P [pref вы- + Vf] + Adv loc [К + Ndat] (рос.). Позицію Р у них обіймають дієслова цілеспрямованого руху або переміщення, конкретної фізичної дії динамічного характеру. З прийменником ДО (рос. К) корелюють, крім префікса ви- (рос. вы-), префікси під- (рос. под-), по- (рос. по-), при- (рос. при-), за- (рос. за-), від- (рос. от-), з- (рос. с-), кожен із яких реалізує специфічний відтінок. Префікс ви- (рос. вы-) конкретизує загальній план змісту конструкції вказівкою на відтінок досягнення точки простору шляхом переміщення з іншого середовища [2, с.358] (див. також: [5, с.229]): А зараз просто вийшла до сусідів (В. Яворівський), Вона вибігає до рядочка верб (М. Стельмах); Солнце уже садилось, когда вышли [они] к … озеру (Б. Васильєв), Я выбежал к шарманщику (К. Паустовський). Придієслівну позицію в описуваних реченнях може займати будь-який іменник, що виражає поняття “простір” або називає конкретний предмет довкілля: лексеми – найменування населених пунктів, функціональних територій, акваторій, людей, тварин, споруд і їхніх частин тощо.

Префіксально-прийменникова кореляція, компонентом якої є префікс ви- (рос. вы-), виявляє себе в реченнях із локативно-транзитивним типом детермінації і має такий вигляд: pref ви- (рос. вы-) ↔ preр через (рос. ЧЕРЕЗ). Семантику “спрямована дія здійснюється поверх перешкоди” реалізують речення структурної моделі S + P [pref ви- (рос. вы-) Vf] + Adv loc [ЧЕРЕЗ + Nасс], у яких роль головного носія валентності виконують префіксальні та безпрефіксні дієслова зі значенням спрямованої дії, що асоціюється з рухом. Дані нашої картотеки свідчать, що майже 50% із них має у своєму складі префікс пере-, який конкретизує значеннєву структуру дієслова з семантичним відтінком “дію…спрямувати з одного місця в інше через предмет або простір” [2, с.355] (див. також: [5, с.232]). Решта вербативів сполучаються з префіксами по- (рос. по-), з- (рос. с-), ви- (рос. вы-). Префікс ви- (рос. вы-) поєднує в собі локативне і видільне значення: Питали в хоробрих молодиць, що визирали через паркани (І. Багряний); Он выглянул через решётку (А. Толстой). Функцію припредикатного члена разом із прийменником через виконують іменники на зразок поріг, насип, тин, паркан, бар’єр (рос. порог, решётка, стойка, сугроб, забор), для яких релевантною є сема “перешкода”. В українській мові зрідка вживається також регіональна конструкція з прийменником ПОЧЕРЕЗ: Вода витекла почерез поріг (С. Пушик). Сполучувальні можливості цього прийменника збігаються з дистрибутивними властивостями прийменника через. Їм властиве й ідентичне значення, оскільки в прийменникові почерез, на відміну від прийменників попід, понад, поміж, поза, “…первісний відтінок здовження в просторони … не дається відчути” [4, с.96]. Відмінності у вживанні прийменників через і почерез (отже, і префіксально-прийменникової кореляції pref ви- (рос. вы-) ↔ preр через, pref ви- ↔ preр ПОчерез), пов’язані з їхніми функціональними можливостями: перший є міжстильовим, тоді як другий поширений тільки в західноукраїнських говірках і в художніх творах авторів регіону.

Отже, префікс ви- (рос. вы-) вступає у відношення безпосередньої кореляції з різними прийменниками. Типовою сферою вияву цієї кореляції є речення з локативно-директивною детермінацією, нетиповою – з локативно-транзитивною. Аналізований префікс може семантично узгоджуватися з одним прийменником або кількома. Якщо спектр кореляції формують різні прийменники, префікс ви- (рос. вы-) набуває додаткового відтінку. Абсолютної симетрії на рівні префікс ви- (рос. вы-) ↔ прийменник в українській та російській мовах не існує, що свідчить, як уже було відзначено, про специфіку граматичного ладу кожної з них.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка