Імені В. Г. Короленка



Сторінка7/18
Дата конвертації14.03.2017
Розмір1.61 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18

SUMMARY


The artscle deals with the problem of specification and predictability of typoloqical chanqes in lexico-semantical system of concrete lanquaqe and in the ranqe of semantic chanqes of nominative wnits in related lanquaqes.

Key words: ways of derivation, ways of verbal actiavs, semantic derivation.

Оксана Девальєр

МОВА МАС-МЕДІА ЯК ДЖЕРЕЛО ПОПОВНЕННЯ ЗАГАЛЬНОМОВНОГО СЛОВНИКА АБРЕВІАТУРНИМИ НОВОТВОРАМИ


У статті аналізується вплив мови засобів масової інформації на розвиток і збагачення словникового запасу загальнонародної мови новими складноскороченими словами.

Ключові слова: абревіатури, складноскорочені слова, грофосемантика, телескопія, лексичні скорочення.
Мова перебуває в постійному русі, особливо це помітно в лексиці. Сучасні зміни в суспільстві й політиці, розвиток науки й техніки, розбудова державного адміністративного апарату викликають появу значної кількості нових слів. Мова мас-медіа стає об'єктом дослідження нових процесів у сфері лексики, оскільки через засоби масової інформації відбувається не тільки ознайомлення широких кіл громадськості з усім новим, що з'являється в житті суспільства, а й постійне збагачення загальнонародної мови новотворами, серед яких і лексичні скорочення. Напр.: Власкор ''УМ'' став чемпіоном України із зимової риболовлі (УМ,08.02.08,с.3); Деякі з них можна знайти лише у віп-номерах (ГпУ,20.02.08,с.10); Причиною вилучення карти банкоматом може бути кількаразово невірно введений PIN-код (НПР,04.04.08,с.9); Зустріч організував нардеп від НУ-НС (ГпУ,20.02.08,с.2).

З оперативних джерел – радіо, телебачення, газет, журналів, Інтернету – маси дізнаються про нові винаходи й відкриття, про суспільні події, явища культурно-освітнього плану, взагалі про життя в усій його багатогранності. І саме через засоби масової інформації поширюються й утверджуються нові ''модні'' слова й вислови, формується громадська думка щодо мовної норми. Як зазначає С.Я.Єрмоленко, ''…мова мас-медіа здійснює найвідчутніший вплив на вироблення узвичаєного мовного стандарту, вона формує і певні мовні смаки, і моду на слововживання ''[3, с.7 – 8].

Мова мас-медіа неоднорідна за своїм лексичним складом, функціональними і стилістичними особливостями, що зумовлено як її різновидами (друкована періодика – газети і журнали, електронні засоби інформації – радіо, телебачення), так і жанровим розмаїттям (стаття, репортаж, інтерв'ю, нарис). Мова засобів масової інформації розмаїта і за професійною (медичний, юридичний, хімічний та інші напрями), культурно-освітньою (мистецтво, спорт, виховання тощо) спрямованістю [8, с.34].

У сучасній періодиці, зокрема в газетах і журналах, значного поширення набули ініціальні абревіатури, оскільки вони мають найбільшу здатність концентрувати інформацію, особливо в писемному мовленні, пор.: ВНДІСЕ – Всесоюзний науково-дослідний інститут судової експертизи, НСОТ – Національна система організованої торгівлі, АДКОР – антидопінговий кодекс олімпійського руху, ДІКТЕД – Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень, ВОФК – Вищий орган фінансового контролю та ін. Ініціальні скорочення звичайно сприяють швидкому розповсюдженню масової інформації, але ця інформація не завжди є зрозумілою читачєві через ''прихований зміст'' цього виду скорочень. Крім того, абревіатура не завжди є засобом економії мовленнєвих зусиль: допоки вона не увійде до активного словника, її подають, звичайно, на тлі відповідного розгорнутого словосполучення, напр.: В Україні гостро назріла проблема постійного контролю та маркування вмісту ГМО (генитично модифікованих організмів) в харчових продуктах (УК,04.10.07,с.9); Сьогодні нагляд тут здійснюють Червоноградська та Нововолинська ДГТІ (державні гірничо-технічні інспекції) у вугільній промисловості (ОП,№10,2007,с.10); Львівські пластуни записуватимуть аудіокнижки … на студії звукозапису ''УТОС'' (Українського товариства сліпих), залучаючи власні ресурси (О,24 – 31 .10.2007,с.8).

На думку О.Н. Серебрякова, без відповідного пояснення абревіатури втрачають внутрішній зміст. Якщо слово розуміти як знак, то абревіатура – це знак знака. Саме тому автори, вперше застосувавши скорочення, одразу подають його повне найменування [6, с.63].

Н.Г. Аветисян переконує, що саме мова засобів масової інформації відіграє найважливішу роль у розвитку й збагаченні словникового запасу загальнонародної мови, поповненню її новими словами, оскільки вона першою реагує на інновації, що супроводжують прогрес суспільства [1, c.83]. На сучасному етапі мова мас-медіа все більше інтернаціоналізується. Різке прискорення науково-технічного прогресу, радикальні зміни у сфері суспільних відносин викликали до життя величезну кількість нових слів, серед яких чимало нових іншомовних абревіатур. Напр.: DVD (ді -ві- ді ), ICTV (ай-сі-ті-ві), CD (сі-ді), PR (пі-ар), SMS (ес-ем-ес), VIP (віп), PIN ( пін) , NBA (ен-бі-ей), RTVi (ер-ті-ві), MTV (ем-ті-ві) та ін.: У Ліверпулі пройде фестиваль електронної музики та вручення європейських музичних нагород телеканалу MTV (УМ,26.01.08,с.2); VIP-кати… Хто страчував? (TБ,СТБ,01.04.08); Вже встановлено, що на час аварії літака в аеропорту не діяла система ILS, яка допомагає пілотам здійснювати точний захід на посадку за складних погодних умов (УМ,26.01.08, с.6); Нею було створено чергову сенсацію на турнірі WTA в Парижі (УМ,07.02.08,с.14); Він вже ставив для NYSB композицію '' Русские сезоны'' (УМ,09.02.08,с.7); HoReCa /Готель, ресторан, казино/ (назва журналу). О.А. Стишов вважає, що вживання іншомовних складноскорочень, які подаються в текстах латиною і вимовляються за англійським зразком, не відповідає мовно-культурним національним традиціям, у текстах засобів масової інформації їх варто подавати в українському оформленні (графічному написанні й озвученні) [8, с.162].

Відомо, що на публіцистичні тексти, на їхню естетичну вартість впливає морально-психологічний стан суспільства. Соціально-політичні зрушення останніх років безпосередньо позначилися на характері мови мас-медіа, на зміні загальної спрямованості і подання інформації. Відкритість та експресивність інформаційних матеріалів стало ознакою новітньої доби. Оперативність реагування на важливі події в житті планети, власної держави, постійний пошук виразово впливових засобів сприяють витворенню нових номінативних одиниць, що є визначальною рисою мови мас-медіа ХХІ століття.

У мові засобів масової інформації народжуються, формуються й набувають дальшого розвитку багато важливих процесів, які стосуються насамперед лексики. Так, утворення складноскорочених слів є не лише засобом номінації, а й виразниками експресії та каламбуру. Спостережено, що кількість таких новотворів у мові друкованої преси, електронних мас-медіа поступово зростає, напр.: Українські вчені-радіофізики Харкова створили ГУРТ – гігантський український радіотелескоп (ТБ, УТ-1, 09.03.08); Передвиборча програма виборчого блоку … УРА /Український регіональний актив/ (УК,15.09.07,с.4); Триває виставка «Нова українська мова», координатором якої є молодіжнагрупа «Р.Е.П.» /Революційний експериментальний простір/ (УМ, 29.01.08,с.8).

О.А. Стишов зауважує, що в мові засобів масової інформації спостерігається активізація використання специфічного різновиду називання – графосемантичного, де легко поєднуються афікси з твірними основами – абревіатурами, зокрема ініціальними [8, с.27]. Таке використання графосемантичних засобів забезпечує не тільки високу експресивну влучність вислову, передавання дотепу, жарту, іронії, але й сприяє запам'ятовуванню та поширенню абревіатур у повсякденному мовленні, напр.: Нову мову РЕПетирували у Відні ( УМ, 29.01.08,с.8); НАТОвп навколо трибун (УМ,26.01.08,с.4); Передостання виСОТа (УМ,08.02.08,с.8).

У мові мас-медіа останніх років з'являються нові лексичні скорочення, утворені внаслідок повного чи часткового накладання словотворчих засобів. Цей мимовільний, неусвідомлений, некерований процес схрещування двох мовних одиниць, що поєднуються в межах однієї новоутвореної, А.М. Нелюба називає контамінуванням [5, с.220]. О.А. Стишов використовує термін телескопія і вважає, що за способом творення такі слова посідають проміжне місце між словоскладанням і скороченням слів [8, с. 164]. Як слушно зауважують мовознавці, цей спосіб словотворення у сучасній українській лінгвістичній практиці є малопродуктивним, проте в мові української публіцистики останніх років спостерігаємо активізацію цього способу, напр.: Єдиному простору Талліна й Гельсінкі дали умовну назву – Тальсінкі (ПіК, №11, 2004, с.2).

Сьогодні спостерігається зростання ролі електронних засобів масової інформації порівнянно з друкованою продукцією у розвитку й становленні мови. Існує ряд специфічних ознак, притаманних саме електронним мас-медіа, а саме: неможливість зупинити потік інформації, коли виникає потреба осмислити незрозуміле, перепитати нез'ясоване, вибірково одержати тільки бажане з величезного потоку інформації тощо. Але рівень запровадження мовних норм через особливості впливу на радіослухача і телеглядача в електронних мас-медіа є значно вищим, ніж вплив друкованої періодики. Читаючи текст, іноді важко зрозуміти, як правильно вимовляти абревіатуру. Завдяки електронним засобам масової інформації споживач знайомиться не тільки зі словом, поняттям, але із його звучанням, манерою вимови. Так електронні засоби масової інформації впливають на формування мовної культури споживачів і прищеплення їм естетичних смаків. У зв'язку з цим мають зростати вимоги до якості журналістської діяльності.

Динамічні тенденції в розвитку мови мас-медіа виявляються в зіткненні усної і писемної форм літературної мови. Це спостерігається у мовленні дикторів, ведучих, а також у мові реклами. Специфічний характер мови реклами передбачає використання тих мовних засобів, що здатні якнайефективніше вплинути на свідомість читачів або слухачів. Різні шляхи обирають автори, щоб зробити рекламу переконливою, яскравою – такою, яку довго пам'ятатимуть. Мова реклами вимагає від її авторів творчого використання найрізноманітніших мовних засобів, серед яких великою популярністю користуються складноскорочені слова. Напр.: Магазин «АлМакс» пропонує якісну електротехніку (реклама магазину); Освітатехпостач (назва магазину); Мед-сервіс (реклама аптеки); БудМакс (назва магазину); Туроператор «Призма Плюс» запрошує відвідати античну Грецію (ЖГ,05.05.08,с.43); Фірма «InkTec» пропонує великий вибір різноманітної продукції (ОМ,23.10.07,с.33); Шинка від фірми «Європродукт» (ОМ,09.10.07,с.5); Мобіманія. Мережа салонів мобільного зв'язку (реклама магазину).

Отже, мова засобів масової інформації відбиває процеси розвитку лексики. У зв'язку з появою нових предметів і понять, із зміною мовних смаків та уподобань, з поглибленням людського пізнання вона наочно відображає виникнення нових слів, серед яких і лексичні скорочення. Оскільки використання складноскорочених слів найтісніше пов'язано з інформаційними можливостями сучасних засобів масової інформації, то мову останніх варто вважати надійним і перспективним джерелом поповнення загальномовного словника абревіатурними новотворами.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

НПР – Новини з перших рук

ПіК – Політика і культура

ГпУ – Газета по-українськи

О – Освіта

УМ – Україна молода

УК – Урядовий кур'єр

УіСС – Україна і світ сьогодні

ЖГ – Жовта газета

ОМ – Освіта METRO



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка