Імені В. Г. Короленка



Сторінка8/18
Дата конвертації14.03.2017
Розмір1.61 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

ЛІТЕРАТУРА





  1. Аветисян Н.Г. Язык СМИ как фактор развития языка // Вестник МГУ. Сер.19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2002. – №4. – С. 80 – 86.

  2. Білодід І.К. Мова масово-політичної і ділової інформації як структурно-функціональний стиль сучасної літературної мови //Мовознавство. – 1977. – №1. – С. 3 – 11.

  3. Єрмоленко С.Я. Сучасні прблеми дослідження літературної мови //Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – К., 2001. – Вип. 4. – С.3 – 12.

  4. Мацько Л. Українська мова в кінці ХХ століття // Дивослово. – 2000. – №4. – С. 15 – 20.

  5. Нелюба А.М. Явища економії в словотвірній номінації української мови. – Харків. – 302с.

  6. Серебряков А.Н. Аббревиатуры на страницах периодической печати // Русский язык и литература в школах Украинской ССР. – 1979. – №1. – С.62 – 65.

  7. Стишов О.А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця ХХ століття // Мовознавство. – 1999. – №1. – С. 7 – 21.

8. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття(на матеріалі мови засобів масової інформації). – К., 2005. – 388с.
Summary

In the article snfluence of language of mass media on development and enriching of vocabulary of national languaue by the new abbreviated words is analyzed.



Key words: abbreviation, abbreviated words, graphosemantics, telescopy, le[ical shortenings.

Юлія Браїлко


ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ

ОСНОВИ ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ”


У статті описано авторську програму курсу “Основи теорії мовної комунікації”, побудовану за новим для української освіти принципом кредитно-модульної системи. Визначено специфіку викладання предмета, запропоновано модульний план курсу, систему індивідуальних навчально-дослідних завдань, схему розподілу балів і систему оцінювання.

Ключові слова: кредитно-модульна система, теорія мовної комунікацій, мовне спілкування, інтелектуальний розвиток особистості.
Створення європейської зони вищої освіти, інтеграція нашої держави у науково-освітній простір Європи, зокрема приєднання України до Болонського процесу, передбачають суттєве реформування національної системи вищої освіти. Одним з його важливих процесів є перехід на кредитно-модульну систему підготовки фахівців, застосування якої насамперед повинне забезпечити академічну мобільність студентів, а також викладачів.

Запровадження кредитно-модульної системи має на меті не тільки уніфікацію системи вищої освіти, але й підвищення ефективності засвоєння матеріалу, активізацію навчальної діяльності та посилення її мотивації, оптимальну реалізацію творчих здібностей студентів, розширення форм індивідуальної та самостійної роботи. Відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчання у вищих навчальних закладах, передбаченої Болонською декларацією, нами укладено Програму курсу “Основи теорії мовної комунікації” для студентів V курсу психолого-педагогічного факультету (спеціальність “іноземна мова та зарубіжна література”, денна форма навчання). Ця програма, що включає 3 змістові модулі, індивідуально-навчальні дослідні завдання, екзаменаційно-підсумковий тест, стала першим кроком до запровадження кредитно-модульної системи при викладанні вищезгаданого курсу.

Загалом цей курс, що передбачає комунікативний підхід до вивчення мови, формування комунікативної компетенції особистості, є особливим у системі вищої педагогічно-філологічної освіти. Адже підготовка вчителя-словесника є неповноцінною без орієнтації на формування фахівця, здатного не тільки вільно і комунікативно доцільно спілкуватися в різних сферах суспільного життя, але й навчити цього інших.

Зумовлений необхідністю модернізації технології навчання вчителів-словесників курс “Основи теорії мовної комунікації” став складником системи вищої педагогічно-філологічної освіти нещодавно, хоча вже давно у світі саме комунікативний аспект є пріоритетним при вивченні мови. Уведення цього курсу до програми підготовки майбутніх учителів іноземної мови та зарубіжної літератури має на меті не лише формування й розвиток у студентів комунікативних навичок, необхідних для успішного мовного спілкування у сфері професійної та іншої діяльності, але й набуття ними ґрунтовних теоретичних знань з комунікативної лінгвістики – одного з важливих розділів сучасної мовознавчої науки, предметом вивчення якого є загальні закони спілкування людей за допомогою природної мови.

Курс “Основи теорії мовної комунікації” належить до завершальних у фаховій підготовці вчителів іноземної мови та зарубіжної літератури. Він є інтегрованим, до нього введено також елементи необхідних для досконалого оволодіння основами мовної комунікації лінгвостилістики і культури української мови, основ красномовства, які раніше студентами не вивчалися або вивчалися в мінімальному обсязі в межах засвоєння знань з іноземних мов. Крім того, в основі спрямованості курсу лежить орієнтація на використання й активізацію знань, здобутих на заняттях з іноземної мови.

Отже, програма курсу “Основи теорії мовної комунікації” налічує 3 основні компоненти: а) власне комунікативна лінгвістика як основа курсу; б) лінгвостилістика, культура мови й основи красномовства; в) особистісний чинник у мовному спілкуванні. Перші два передбачають здобуття і закріплення мовних знань, третій – застосування цих знань у конкретній комунікативній ситуації. Така послідовність матеріалу дає змогу системно осмислити основи мовної комунікації, глибоко усвідомити всю повноту взаємозв’язків лінгвістичних понять.

Пріоритетами програми визначаються не технічне набуття комунікативних знань, умінь і навичок, а інтелектуальний та емоційно-моральний розвиток особистості через поглиблене вивчення основ мовної комунікації.

Пропонована програма передбачає вивчення трьох змістових модулів (ЗМ). Перший з них – “Сутність і категорії комунікативної лінгвістики” – включає такі теми: 1.1. Вступ. Поняття комунікативної лінгвістики. 1.2. Моделі та одиниці мовної комунікації. До другого змістового модуля – “Форми національної мови” – уходять теми: 2.1. Функціональні стилі літературної мови. 2.2. Діалекти національної мови. У третьому змістовому модулі – “Комунікативна компетенція мовця” – передбачено такі теми: 3.1. Мовна норма і культура мовлення. 3.2. Мовний етикет. 3.3. Культура ділової комунікації. 3.4. Сучасна мовнокомунікативна ситуація в Україні. 3.5. Мистецтво красномовства.

Завдання, розроблені для практичних занять і самостійної роботи, мають переважно проблемно-пошуковий характер, що сприяє активізації навчального процесу, формуванню стійкої пізнавальної мотивації, інтелектуальному розвиткові, творчій самостійності студентів. Такий вибір завдань зумовлений у першу чергу тим, що обов’язковою умовою успішного спілкування, за спостереженнями дослідників, є формування особистісних якостей мовця, зокрема самостійного і творчого мислення та вербальної пам’яті [1].

Удосконалювати комунікативні вміння на практичних заняттях з основ теорії мовної комунікації передбачено насамперед за допомогою різноманітних комунікативних вправ, спрямованих на вдосконалення навичок послідовно і правильно розвивати думку, добирати найоптимальніші мовленнєві засоби для її вираження, переносити дібрані мовленнєві одиниці у нові ситуації тощо. Одним з важливих чинників стимуляції креативної активності, інтегративності мислення, появи потреби здобувати новий інформаційний матеріал і творчо засвоювати вивчений, а також емоційно-морального розвитку студентів є рольові ігри, без яких опрацювання багатьох тем на практичних заняттях з основ теорії мовної комунікації було б, на наш погляд, дещо неповноцінним. Як один з ефективних видів закріплення вивченого теоретичного матеріалу пропонуємо створення студентами власних словничків лінгвістичних термінів.

Проблемно-пошуковий характер мають також індивідуальні навчально-дослідні завдання, що полягають у написанні реферата на одну із запропонованих тем із проблем мовної комунікації, стилістики, культури мовлення (до 15 сторінок) або наукової статті з актуальної проблеми, написанні рецензії на реферат однокурсника, створенні бібліографічного опису, анотуванні нової літератури з проблем мовної комунікації та рецензуванні одного джерела.

Тож програма передбачає досягнення не лише навчальної, але й дослідницької мети, оскільки студенти повинні продемонструвати як повноту засвоєння навчального матеріалу, так і вміння працювати з науковою літературою, аналізувати її, оцінювати наукову вартість, робити теоретичні узагальнення, аргументовано висловлювати своє бачення проблеми, коментувати висловлення вчених, переконливо обстоювати свої погляди, корегувати в разі потреби свою думку тощо.

Головною формою контролю в цій навчальній дисципліні є екзамен, який запропоновано проводити методом комп’ютерного тестування. Тестові завдання передбачають завдання репродуктивного, частково пошукового і проблемно-пошукового характеру. Такий метод контролю, даючи можливість максимально точно визначати рівень знань, умінь і навичок студента, має багато переваг над традиційним.

Запропоновані програмою розподіл балів, що їх одержують студенти (табл. 1) є орієнтовним. У процесі подальшої роботи можливе його вдосконалення. Зауважимо лише, що 100-бальна система оцінювання надасть студентам можливість самостійно визначати свій рівень знань протягом вивчення всього курсу і прогнозувати підсумкову оцінку, що сприятиме підвищенню їхньої відповідальності, а також систематичній плідній роботі й урешті-решт досягненню більш якісного рівня знань. До того ж така система оцінювання є набагато ефективнішою за звичну 5-бальну (а фактично 3-бальну), оскільки характеризується більшою прозорістю і відкритістю, вона великою мірою унеможливлює суб’єктивність оцінок та практично не дає підстав для звинувачування викладача в необ’єктивності. Таблиця 1.



Поточний контроль


ІНДЗ


Екзаме-наційно-підсумко-вий тест

Сума балів

ЗМ 1

ЗМ 2

ЗМ 3

16

18

100

4

6

14

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

4

6

6

6

4

6

6

6

6

6

6

4

Шкала оцінювання: 90 – 100 балів – відмінно (А); 75 – 89 балів – добре (ВС); 60 – 74 бали – задовільно (ДЕ); 35 – 59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX); 0 – 34 бали – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

У процесі вивчення курсу “Основи теорії мовної комунікації” студенти отримують теоретичні знання не лише з комунікативної лінгвістики, але й стилістики, культури мовлення, основ красномовства, на практиці знайомляться з комунікативними прийомами та способами застосування мовного матеріалу відповідно до умов і цільової настанови; формують уміння визначати тип комунікативної моделі в конкретній ситуації, варіювати відповідно до цього свою поведінку; знайомляться з підготовкою і реалізацією актів безпосереднього й опосередкованого видів мовного спілкування за допомогою рольових ігор; досліджують функціонування мовних засобів у реальних мовленнєвих актах і вдосконалюють навички використання отриманих знань у конкретній комунікативній ситуації; оволодівають стилістичними нормами літературного мовлення; виробляють чуття естетики мовлення, уміння працювати над своїм словом і стежити за мовленням інших; освоюють практичні основи красномовства з тим, щоб уміти керувати системою мовленнєвих комунікацій у межах своєї компетенції та навчати цьому інших.

Адаптування вимог Болонської декларації до української вищої освіти, що останнім часом отримала новий вектор розвитку – європейський, зумовлює її поступовий перехід на кредитно-модульну систему. Елементом останньої є розроблена авторська програма курсу “Основи теорії мовної комунікації”, ефективність якої перевіриться подальшою практикою.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Тищенко Оксана. Комунікативний аспект у навчанні мови // Дивослово. – 2005. – № 6. – С. 30.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка