Імені В. Г. Короленка



Сторінка9/18
Дата конвертації14.03.2017
Розмір1.61 Mb.
#11987
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18

Summary


The author's program of the course "The Basis of the Language Communications Theory», constructed on the new for the Ukrainian education principle of the credit - modular system is described in the article. The specificity of this subject teaching is determined; the modular course plan and the system of individual training-research tasks are offered, the scheme of the points’ distribution and the system of estimation, the program’s realization in practice are deduced in it.

Key words: credit - modular system, the theory of the language communications, language intercourse, person’s intellectual development.
Ольга Григор’єва

КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ ТА МОЖЛИВОСТІ

ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ


СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕРМІНІВ
У статті розглядаються принципи компонентного аналізу, історія розвитку цього методу вивчення семантики слова. Аналізуються лінгвістичний, логіко-лінгвістичний та логічний напрями досліджень із компонентного аналізу та доводяться переваги використання логічного напряму для вивчення семантики науково-технічних термінів.

Ключові слова: компонентний аналіз, семантична структура, термін, поняття, семантичний компонент, дефініція.
Компонентний аналіз є одним з основних методів строгого та економного опису семантики, оскільки дає змогу виражати значення великої кількості лексичних одиниць в обмеженому наборі елементарних змістових частин. Компонентний аналіз використовується для вивчення як загально мовної лексики, так і спеціальної. З його допомогою можна подати лексичний матеріал у вигляді систем, об’єднаних тією чи іншою семантичною ознакою. Застосування компонентного аналізу доцільне в процесі виявлення семантичних універсалій, створення яких необхідне для автоматизованого перекладу.

Мета пропонованої статті – розкрити принципи компонентного аналізу, проаналізувати напрямки досліджень із компонентного аналізу та довести переваги вибору логічного напряму для аналізу семантичної структури термінів.

У вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці накопичений чималий досвід як у теорії, так і в практиці компонентного аналізу: розроблені його основні принципи, спеціальна термінологія, з допомогою компонентного аналізу вивчаються явища полісемії, антонімії, аналізуються лексичні системи різних мов, компонентний аналіз широко використовують у практичній лексикографії.

Перші праці з компонентного аналізу пов’язані з дослідженням слів, що утворюють закриті системи. Пізніше метод компонентного аналізу почали застосовувати для аналізу менш структурованих класів слів: дієслів (О.Н. Селіверстова), якісних прикметників, конкретних і абстрактних іменників (Ж.П. Соколовська, А.Н. Шрамм).

Однак дослідженню методом компонентного аналізу краще піддаються закриті лексичні групи, оскільки саме вони можуть бути описані з допомогою мінімальної кількості компонентів.

Важливою умовою успішного застосування компонентного аналізу є “наявність системи в самих денотатах” [3, с.48]. Саме така системність існує в науково-технічній термінології.

Основні принципи компонентного аналізу розроблені в працях Д. Катца, Д. Фодора, У. Гуденафа, Ф. Лаунсбері, У. Вейнрейха, Д. Болинжера та ін. В основі компонентного аналізу, на думку гзаданих лінгвістів, лежать три головні принципи: 1) опис значень словникового складу природних мов через обмежену кількість семантичних одиниць, або компонентів; 2) представлення цих компонентів як незалежних від конкретних мов універсальних репрезентацій; 3) інтерпретація їх як компонентів концептуальної системи, яка входить до пізнавальної структури людського інтелекту. Часто в працях з компонентного аналізу використовують лише два принципи: 1) значення будь-якого слова складається з набору мінімальних змістових елементів; 2) весь словниковий склад мови може бути описаний з допомогою обмеженої і порівняно невеликої кількості цих одиниць [6, с.62].

До проблеми розробки методики компонентного аналізу, визначення онтологічного статусу семантичного компонента зверталися радянські лінгвісти Т.П. Ломтєв, Н.І. Толтой, О.С. Ахманова, Т.С. Гриневич, В.Г. Гак, Н.В. Цвєтков та інші.

Серед досліджень з компонентного аналізу існує три напрями: 1) лінгвістичний; 2) логіко-лінгвістичний; 3) логічний.

Компонентний аналіз, розроблений представниками лінгвістичного напряму, заснований на аналізі семантично близьких слів, наприклад, групи слів зі спільним значенням “швидкість” (Н.А. Шехтман), дієслів, що виражають поняття “ненавидіти” (Р.С. Сайфутдінова) тощо. Аналіз семантики слів представники цього напрямку пов’язують з вивченням їхньої сполучуваності: «Наявність спільного компонента в значенні двох слів виявляється у частковому збігові сполучуваності цих слів” [7, с.5]. Таке розкладення значень слів на компоненти має об’єктивний характер, однак сама лінгвістична процедура громіздка і потребує складної статистичної обробки.

Дослідники логіко-лінгвістичного напряму спираються як на загально логічні засади, так і на дані різноманітних лексикографічних джерел, що уможливлює максимальне розкриття семантики слова (О.С. Ахманова, М.М. Глушко, Ч.В. Гюббенет).

Логічний напрям у компонентному аналізі представлений іменами таких учених, як А. Кребер, У. Гуденаф, Ф. Лаунсбері, Г. Сюренсен, С. Ебелінг, А.К. Колковський, О.Н. Селіверстова, Т.П. Ломтєв, М.Д. Степанова та інші.

Компонентний аналіз, розроблений ученими логічного напряму, спирається на встановлені в логіці операції визначення понять. Основні принципи і теоретичні положення такого підходу були розроблені у працях Л. Єльмcлєва [1, с.264-389].

Для виявлення компонентів лексичного значення використовують принцип визначення понять у логіці. Визначення (дефініція) поняття – це операція, через яку розкривається зміст поняття або вказуються суттєві ознаки предмета. У зміст поняття входять ознаки, які є відображенням відповідних ознак предметів, явищ і процесів дійсності. Але ознаки в реальних предметах, явищах і процесах знаходяться у нерозривній єдності, не існуючи один без одного. Внаслідок особливої природи думки ці нероздільні ознаки зовнішнього світу розчленовуються у змісті поняття і поєднуються у таку нову понятійну єдність, якої немає у зовнішньому світі [2].

Для того, щоб отримати визначення поняття, треба виокремити і назвати у встановленій послідовності його суттєві ознаки, до яких належить ознаки спільні й одиничні. Спільними ознаками є ті, що належать не одному єдиному предмету, а всім предметам даного класу. Одиничні ознаки – ті, які достатньою мірою відрізняють окремий предмет від інших.

Отже, основна вимога до визначення понять полягає у виявленні суттєвих – спільних і одиничних – ознак предмета.

Важливим моментом у розробках учених логічного напряму є визнання єдності лексичного і формального поняття. Так, С.Д. Кацнельсон вважає, що лексичне значення відповідає формальному поняттю. “Формальним поняттям, – пише він, – ми називатимемо той мінімум найбільш спільних і водночас найбільш характерних відмінних рис, які необхідні для виділення і розпізнавання предмета. Цей мінімум охоплюється формальним визначенням предмета, у якому відображається те, що найчастіше впадає в око, і обмежується цим”. Далі С.Д. Кацнельсон зазначає: “До значення слова як одиниці мовної системи входять лише основні ознаки предмета, необхідні для його впізнання і правильного вживання його імені” [2, с.18-19].

Стосовно слів загальнолітературної мови це положення не завжди правомірне. Що ж до термінів, то воно правильне, оскільки значення терміна обов’язково повинно включати основні ознаки поняття, а додаткові семантичні компоненти термінові, як правило, не властиві.

Знайомство з працями вчених логічного напряму дає нам підстави вважати виділення компонентів значення об’єктивним в рамках цього напрямку.

Логічне мислення – вища форма пізнання дійсності. Вона полягає в опосередкованому і узагальненому відображенні суттєвих ознак, властивостей і відношень предметів і явищ дійсності. Опосередкований характер мислення полягає в тому, що людина через доступні органам чуття зв’язки та відношення предметів проникає в їхні приховані процеси, зв’язки та відношення. Об’єктивною основою опосередкованого характеру логічного пізнання є наявність реальних зв’язків у самій дійсності між сутністю і явищем, зовнішнім і внутрішнім тощо.

Однією з форм, у якій виражається процес опосередкованого пізнання, є поняття. В ньому відображаються суттєві ознаки предмета, які вказуються у визначенні поняття. Ми виходимо з того, що поняття відображає суттєві ознаки предмета, а значення включає в себе диференційні його ознаки, які не завжди є основними і суттєвими.

До і незалежно від визначення повинен існувати певний предмет. Ознаки, які фіксуються у визначенні, повинні об’єктивно існувати до визначення, а отже, визначення не суб’єктивна операція, а логічна.

Визначення повинно базуватися на правилах, що формують прийоми, з допомогою яких можна вичленувати суттєві, а не будь-які ознаки певного поняття. Саме такими є прийоми порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення і абстрагування. З використанням цих прийомів здійснюється компонентний аналіз, який проводиться як аналіз змісту поняття з погляду ознак, що складають це поняття. Інакше кажучи, ознаки змісту поняття переносяться в площину лінгвістики, отримуючи назву компонентів семантичної структури слова.

Розкладання семантики слова на компоненти логічним шляхом захищає від суб’єктивності, оскільки визначення поняття, а через нього і значення слова, грунтується не на інтуїції дослідника, а на знанні того предмета об’єктивної дійсності, назва якого досліджується. Логічний підхід до вивчення семантики слова, зокрема, науково-технічного терміна дає можливість максимально врахувати його класифікаційні ознаки. Отже, логічний шлях компонентного аналізу найбільш прийнятний для вивчення семантики термінів. У той же час для якнайповнішого виявлення складу компонентів семантичної структури термінів можуть бути використані лінгвістичний та логіко-лінгвістичний підходи, бо висвітлені напрямки компонентного аналізу не виключають, а навпаки, доповнюють один одного.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка