Інтеграція уроків інформатики як засіб підвищення інформаційних компетентностей учнів



Сторінка1/2
Дата конвертації26.10.2018
Розмір1.23 Mb.
  1   2

Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради

Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради

Криворізький Жовтневий ліцей

Інтеграція уроків інформатики як засіб підвищення інформаційних компетентностей учнів


Гвоздецька Ю.В.

вчитель математики та інформатики

Кривий Ріг

2011
Видання відділу освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради
Гвоздецька Ю.В. Інтеграція уроків інформатики як засіб підвищення якості знань учнівОснови інтегрованого навчання [Методичний посібник] / Ю.В.Гвоздецька. – КЖЛ, 2011. – 36с.

В посібнику розглянуто методичні проблеми використання інтегрованих уроків інформатики та інших предметів у процесі навчання на сучасному етапі розвитку освіти; запропоновано декілька інтегрованих уроків, надано рекомендації щодо здійснення зв’язків між інформатикою та іншими навчальними предметами.

Методичним посібником можуть користуватися студенти фізико-математичних факультетів педагогічних університетів, вчителі математики.

Рекомендовано до друку методичною радою кафедри математики, фізики та інформатики Криворізького Жовтневого ліцею

(Протокол № 5 від 22.03.2011)

© Ю.В.Гвоздецька


Зміст


Інтеграція уроків інформатики як засіб підвищення інформаційних компетентностей учнів 1

Зміст 4


Інтеграція уроків інформатики як засіб підвищення якості знань учнів 5

Інтегрований урок інформатики та географії 11

для 11 класу 11

Інтегрований урок з інформатики та правознавства 17

для 9 класу 17

Інтегрований урок інформатики й геометрії 8 клас 31




Інтеграція уроків інформатики як засіб підвищення якості знань учнів


Учитель, захоплений своєю справою, неодмінно мріє про те, що з його вихованців вийдуть у майбутньому талановиті люди, дійсні творці.

Як розпізнати талановитої дитини? Як навчати обдарованих дітей?

На цей рахунок є багато різних думок педагогів, психологів. Безсумнівно, одне: чим ширше в дитини буде діапазон можливостей для проби і застосування творчого потенціалу, тим більше імовірність знайти своє улюблене заняття, і в той же час саме заняття улюбленою справою дає людині можливість розкрити свій талант, виявити себе як особистість. Таким чином, обов'язковою умовою виховання обдарованої дитини є рішення задачі найбільш повного загального розвитку учнів, під якими треба розуміти розвиток його розуму, волі, почуттів. Вирішити цю задачу силами, яких-небудь окремих дисциплін дуже важко. Необхідна інтеграція навчальних предметів, що викладаються зараз окремо і незалежно друг від друга. Адже під інтеграцією ми розуміємо процес зближення і зв'язку наук, стан зв'язаності окремих частин в одне ціле, а також процес, що веде до такого стану. Крім того, можна розглядати інтеграцію і як психолого-корекційний принцип, суть якого складається в розвитку і змістовному наповненні емоційно-почуттєвої й інтелектуальної сфер дитини. Інтеграція - це засіб інтенсифікації уроку. Психологи, що вивчають процес навчання, думають, що при інтегрованому навчанні подібність ідей і принципів просліджується краще, ніж при навчанні різним дисциплінам окремо , тому що при цьому з'являється можливість застосування одержуваних зведень одночасно в різних областях - теоретичної, практичний і прикладний. Інтеграційна система припускає рівномірне, рівноправне з'єднання родинних тим усіх шкільних предметів, вивчення яких взаємно переплітається на кожнім етапі уроку.

Головна мета інтеграції - створення в школяра цілісного представлення про навколишній світ, тобто формування світогляду. Розглянемо деякі можливості при інтегрованій побудові навчального процесу, що дозволяють якісно вирішувати задачі навчання і виховання учнів:

1. Перехід від внутрішньопредметних зв'язків до міжпредметних дозволяє учню переносити способи дій з одних об'єктів на інші, що полегшує навчання і формує представлення про цілісність світу. При цьому варто пам'ятати, що такий перехід можливий тільки при наявності визначеної бази знання внутріпредметних зв'язків, інакше перенос може бути поверхневим і механічним.

2. Збільшення частки проблемних ситуацій у структурі інтеграції предметів активізує розумову діяльність школяра, змушує шукати нові способи пізнання навчального матеріалу, формує дослідницький тип особистості.

3. Інтеграція веде до збільшення частки узагальнюючих знань, що дозволяють школяреві одночасно простежити весь процес виконання дій від мети до результату, осмислено сприймати кожен етап роботи.

4. Інтеграція збільшує інформативну ємність уроку.

5. Інтеграція дозволяє знаходити нові фактори, що підтверджують чи поглиблюють визначені спостереження, висновки учнів при вивченні різних предметів.

6. Інтеграція є засобом мотивації навчання школярів, допомагає активізувати учбово-пізнавальну діяльність учнів, сприяє зняттю перенапруги і стомлюваності.

7. Інтеграція навчального матеріалу сприяє розвитку творчого мислення учнів, дозволяє їм застосовувати отримані знання в реальних умовах, є одним з істотних факторів виховання культури, важливим засобом формування особистісних якостей, спрямованих на добре відношення до природи, до людей, до життя.

Повною мірою реалізувати усе вищезгадане допомагають інтегровані уроки інформатики з іншими навчальними предметами, що відрізняються від звичайних уроків великою інформативністю і тому вимагають чіткої організації пізнавальної діяльності. Такі уроки повинні бути гранично чіткими, компактними, продуманими на всіх етапах. Такі уроки знижують стомлюваність головного мозку, створюють комфортні умови для дитини як особистості, підвищують успішність навчання, дозволяють уникнути ситуації, коли той чи інший предмет потрапляє в розряд нелюбимих.

Через те що інтеграція може здійснюватися в різних формах і на різних рівнях, не треба думати, що для оцінки уроку як інтегрованого необхідна участь обох (декількох) вчителів чи обов'язкове використання на одному уроці матеріалу по всіх предметах, що інтегруються.

Підставою інтеграції може служити, наприклад необхідність спільних зусиль учителів по формуванню загальнонавчальних навичок і умінь учнів, і неможливість ізольованого викладання предметів, спільність їхній тим, подібність досліджуваних об'єктів і явищ, єдність ведучих ідей, закладених у навчальних програмах. Припустимо, педагоги планують спільно виробити в учнів визначені знання і підходи до досліджуваного матеріалу. Можливо, психологічна характеристика класу вказує на необхідність розвивати увагу, тренувати пам'ять учнів, розширювати коло їхніх пізнавальних чи інтересів навчати конкретним розумовим операціям, навчальним прийомам. Тоді педагоги повинні, використовуючи відповідний за часом матеріал, придумати ті зовнішні ефекти, що вкажуть на важливість досліджуваного способу діяльності для різних сфер життя:

1. "Реакція подиву" - " от де ще це можливо, де це існує, як це може виглядати, звучати і т.д."

2. "Порівняння" - "от ви недавно будували на уроці колеги А. схему...Пам’ятаєте? Подивіться, як це схоже на те, що ми робимо сьогодні"

3. "Нагадування" - прийом, звичайно проведений через запозичений матеріал.

4. "Очікування або впіймай помилку" - ввівши елемент матеріалу, відомого по іншому уроці, робимо паузу, очікуючи продовження, чи навмисно робимо неточність, помилку, пропонуючи цю помилку виправити.

Більш комфортна для учнів і нетрадиційна ситуація спільного викладання не завжди легко дається вчителям. Великим іспитом для педагога, наприклад, може з'явитися такий тип інтегрованого уроку, коли обоє вчителя присутні в класі і відіграють активну роль у проведенні заняття. Тут потрібно і погодженість всіх етапів і епізодів уроку, і гарне взаєморозуміння педагогів. Як у будь-якій справі, де два чоловіки активно беруть участь у роботі, потрібно вдале сполучення темпераментів.

Розглянемо інтегрований урок інформатики і математики в 9 класі по темі "Графічний спосіб розв’язання систем рівнянь з двома невідомими". Метою даного уроку було закріплення знань, умінь навичок по графічному розв’язуванні систем рівнянь і відпрацьовування умінь розв’язувати ці ж системи рівнянь за допомогою електронних таблиць Excel. Даний урок проводився як урок-практикум, на якому учні розв’язували системи рівнянь графічним способом у зошитах, одержуючи наближений розв’язки, і уточнювали значеня за допомогою побудови графіків і діаграм в електронних таблицях Excel. На етапі самостійного розв’язання запропонованих систем рівнянь учні, працюючи в парі, вибирали спосіб розв’язання, порівнюючи отримані результати і роблячи висновок про оптимальному і зручному на їхній погляд способі. Даний урок проводився двома вчителями математики й інформатики, що рівноправно, узгоджено, з гарним взаєморозумінням сполучили різну майстерність, характер і темперамент.

Кожний з учасників "інтеграційної співдружності предметів" повинний усвідомити те нове, що має бути йому: учитель не відразу може звикнути до того, що для нього тепер неможливо поодинці розробляти свої уроки, потрібно постійно бути в курсі проблем і відкриттів іншої науки, іншого предмета. Психологічно складно, однак, не тільки звикнути до нових зобов'язань, що накладає практика інтегрованого викладання, але і до нових можливостей які вона відкриває. Не відразу педагог привчається до того комфорту, що надає постійна підтримка в освоєнні учнями нових знань і умінь. Не відразу відвикає дублювати матеріал чужого предмета, до чого привчає практика "міжпредметних" зв'язків. Застосовуючи нову технологію, педагог часом дивується тому, як учні швидко освоїли необхідну інформацію, набули необхідних навичок.

Інтегрувати можна всі предмети. Математика і російська мова краще інтегруються в процесі узагальнення, закріплення, повторення. Література і предмети гуманітарного циклу інтегруються з усіма предметами на будь-якому етапі проходження навчального матеріалу.

Розглянемо інтегрований урок інформатики і географії в 7 класі по темі "Австралія". Метою даного уроку є закріплення знань учнів по виявленню особливостей материка Австралія за допомогою графічного редактора Paіnt і електронних тестів. На уроці учні працювали в 4 командах, дві з який відповідали на питання вчителя географії по даній темі, дві інші працювали на комп'ютерах, де за допомогою графічного редактора Paіnt наносили на карту природні зони і номенклатуру материка, розміщали тварин відповідно до місць їхнього проживання. Далі команди мінялися місцями. Проводилося електронне тестування учнів по заданій темі, і наприкінці уроку при підведенні підсумків учителями демонструвався фільм про Австралію.

Активна робота будь-якого вчителя по розширенню і поглибленню інтеграції є одним з важливих шляхів комплексного розв’язання проблем навчання і виховання учнів, формування в них здібностей до творчих розумових операцій.

Розглянемо інтегрований урок інформатики і геометрії в 8 класі по темі "Задачі на побудову". Метою даного уроку є розвиток інтелектуальних умінь, пов'язаних з пошуком способів розв’язання задачі в умовах обмежених можливостей. На уроці діти здобували уміння при відсутності спеціальних інструментів (лінійки, транспортира, циркуля) моделювати основні геометричні операції (поділяти відрізок навпіл і на n рівних частин, будувати окружність із заданим радіусом, поділяти кут навпіл і т.д.) у середовищі графічного редактора Paіnt і доводити правильність побудови за допомогою відомих властивостей і теорем.

Інтегровані уроки захоплюють молодих учителів новизною, можливістю включення в шкільний курс альтернативних ідей і нестандартних підходів. Вони надихають і досвідчених учителів, що знають на практиці всі недоліки ізольованого викладання наук.

Виникає питання: яка роль уроку інформатики і положення його серед інших загальноосвітніх предметів у процесі інтеграції навчальних предметів у середній школі. Обговорюючи це питання можна виділити 3 основних базових сценарії - взаємодія через експансію, взаємодію через уточнення і розмежування предметних областей, взаємодія через інтеграцію.

Експансія - перетворити курс інформатики в наскрізний обов'язковий курс із 1 по 11 клас і підтримувати за допомогою його викладання інших навчальних предметів (включаючи, російську й іноземну мови, математику, різні дисципліни природно - наукового циклу). Тут інформатика виступає в ролі інтегруючої дисципліни.

Розмежування - звільнити курс інформатики від невластивих йому складових, передавши всі спеціальні питання в суміжні навчальні предмети (наприклад, у технологію). Ядро, що залишилося, і буде складати зміст курсу.

Інтеграція - включитися в інтеграцію навчальних дисциплін, почати розробку модульних курсів "з інформаційними складовими", стимулювати колективну педагогічну дію, спрямована на постійне створення "гнучких навчальних планів" у школі.

Перший і другий сценарій побудовані на схемі "суперництва за ресурси" між представниками окремих навчальних предметів. Третій заснований на схемі співробітництва. Дійсно інтеграція навчальних дисциплін можлива лише на "добровільній і взаємовигідній основі". Тут усе будується виходячи з загальних для всіх інтересів окремого учня. На створення цього сценарію працюють і ті, хто намагається виділяти і розробляти окремі модулі по інформатиці, пробує форми спільного навчання інформатиці й іншим загальноосвітнім дисциплінам. Усі роботи з встановлення і поглиблення міжпредметних зв'язків також сприяють розвитку цього сценарію. Цьому сприяє і розширене використання комп'ютерів у ході викладання окремих дисциплін і поширення Інтернет.

У сучасних умовах освіта не може залишатися осторонь від стрімких процесів науково-технічного прогресу, посилення інтегрованих функцій у розвитку науки, техніки, виробництва, політики. Наше суспільство знаходиться в постійному розвитку і через систему освіти висуває і реалізує всі нові вимоги до людини, а, отже, і до якості освіти:

- до навченості, тобто до постійної самоосвіти, освоєнню нових видів діяльності,

- до інтелектуально-фізичного розвитку тому що доступ до технологій можливий тільки інтелектуально розвинутим людям,

- до здатності мислити і діяти творчо.

Багато які з цих якостей можна розвити, вводячи в школах інтегровані курси, інтегровані уроки, використовуючи комп'ютерні технології, бажання педагогів навчити бачити світ цілим, а не роздрібленим на шматочки маленьких зведень і представлень, що легко забуваються і не знаходять застосування в реальній навколишній дійсності.

Давайте допоможемо дитині побачити красу і цілісність навколишнього світу!

Інтегрований урок інформатики та географії

для 11 класу


Тема уроку: «Побудова діаграм у ЕТ Excel при вивченні країн Азії. Економіко-географічна характеристика окремих країн».

Мета уроку: використовуючи програму «Атлас світу. Нове тисячоліття», сфор­мувати банк даних для побудови діаграми; закрі­пити уміння і навички побудови діаграм в елект­ронних таблицях Excel; навчитися складати по­рівняльну характеристику двох країн.

Хід уроку:

Організаційний момент.

Учитель інформатики: Урок проходить у 3 етапи:

I етап — збір інформації за допомогою програ­ми «Атлас світу. Нове тисячоліття»;

II етап — побудова діаграм за допомогою елек­тронних таблиць Excel;

ІІІ етап — підбиття підсумків. Висновки.

Робота з програмою «Атлас світу. Нове тисячоліття» (І етап уроку)

Вчитель: Встановити програму «Атлас світу. Нове тисячоліття».

Запитання: Як вибрати стиль «Політична карта»?

Вчитель: Обертанням глобусу і збільшенням необхідної області визначити еко-номіко-географічне положення Китаю і Японії. (Учні обертають глобус, збільшують необхідну об­ласть і визначають економіко-географічне положення держав: Китай і Японія).

Покажіть на політичній карті світу держави Китай і Японія та назвіть держави, що межують з ними. Використовуючи «Атлас світу. Нове тисячоліття», організувати пошук інформації для побудови діаграми і для складання порівняльної характеристики Китаю і Японії.



Запитання:

1. Як відкрити необхідну статтю?

2. Що таке гіперпосилання?

3. Як працювати з гіперпосиланнями?



(Учні працюють зі статтею «Храм Великого Буд­ди» чи «Коммодор Перрі» і з гіперпосиланнями Ки­тай, Пекін, Шанхай, Японія, Токіо, Осака. Запов­нюють таблицю «Порівняльна економіко-географіч-на характеристика Китая і Японії».)

Вчитель: У таблиці, з якою ви пра­цювали, залишилися незаповненими комірки «три­валість життя», «природний приріст населення», «тип відтворення населення», «етнічний склад населен­ня», «мовна родина», «мовна група». Для того шоб одержати дані з тривалості життя і природного при­росту населення держав Китаю і Японії, необхідно скористатися відповідними тематичними картами.

Запитання: Як відкрити розділ тематичних карт? Які способи існують?

(Учні відкривають тематичні карти «тривалість і життя» і «природний приріст населення». Визнача-\ють показники)

Вчитель: Для того щоб одержати дані про типи відтворення населення, етнічний склад населення, мовну родину, мовну групу, скорис­таємося географічним атласом. Він лежить на ва­шому робочому столі.

(Учні разом із учителем працюють над цими пи­таннями.)

Побудова діаграми в електронних таблицях Excel (II етап уроку)

Вчитель: Перш ніж розпочати ро­боту в електронних таблицях Excel, повторимо тео­ретичний матеріал із поданої теми.

Запитання: Що таке діаграма?

Для перевірки теоретичного матеріалу вам не­обхідно відповісти на питання тесту. Тести лежать на робочих столах. На роботу приділяється 3 хви­лини. (Тест оцінюється в 10 балів.)



(Учні працюють з тестом)

Вчитель: Відкрити прикладну програму «Excel». Спочатку ви повинні створити таблицю «По­рівняльна характеристика держав Китай і Японія», потім, використовуючи дані таблиці, побудувати діаг­раму. Тип і вид діаграми зазначений у картці.

(Учні створюють таблицю і будують діаграму. Вчитель і вчитель під час роботи учнів перевіряють дані, що використовуються в таблиці)

Підбиття підсумків. Висновки (III етап уроку)

Вчитель: Проаналізуємо діаграму «По­рівняльна характеристика держав Китай і Японія», що включає дані: площа, чисельність населення, щільність населення, природний приріст населення, валовий націо­нальний продукт, продукт на душу населення. Аналізу­вати будемо з погляду інформатики й інформатики.

(Учні аналізують діаграму)

Вчитель: Завершимо аналіз порівняльної економіко-географічної характеристики Китаю і Японії, розглянемо наступні питання: тип відтворен­ня населення, співвідношення міського/сільського населення, етнічний склад населення, мовна родина, мовна група, грамотність, релігії, зовнішні економічні зв'язки, торгові партнери, експорт, імпорт.

(Учні аналізують дані з перерахованих питань)

Аналіз роботи учнів на уроці. Виставляння балів.

(Аналізує роботу учнів на уроці, виставляє бали вчитель. Аналізує роботу учнів на уроці, виставляє бали вчитель) Домашнє завдання.

Вчитель: Повторити матеріал про формули і функції ЕТ Excel.

Підготувати повідомлення про Індію. Вивчити матеріал за конспектом.



Підсумок уроку.

Вчитель: Сьогодні на уроці, пра­цюючи з програмою «Атлас світу. Нове тисячоліття», ви сформували банк даних для по­будови діаграм, закріпили уміння і навички з по­будови діаграм в електронних таблицях Excel.

Сьогодні на уроці ви навчилися складати порівняльну характеристику двох держав.



Додаток №1

План роботи з програмою «Атлас світу. Нове тися­чоліття».

Установити політичну карту.

Обертання глобуса.

Відкрити статтю і гіперпосилання, вибрати необхід­ну інформацію:

Стаття: «Храм Великого Будди» чи «Коммодор Перрі».

Гіперпосилання:

А) Китай: Пекін; Шанхай.

Б) Японія: Токіо; Осака.

Відкрити тематичні карти, вибрати необхідну інфор­мацію.





Додаток №2 Порівняльна економіко-географічна характеристика двох держав: Китаю і Японії