Життя і творчість Вальтера Гропіуса



Скачати 342.6 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації07.03.2017
Розмір342.6 Kb.
ТипРеферат
  1   2   3   4
Полтавський Національний Технічний університет

Кафедра архітектури житлових і громадських будівель


Реферат на тему

«Життя і творчість Вальтера Гропіуса»

Виконав студент групи 201А

Олішевець А.Г.

Полтава 2009

Зміст

1. Вступ


2. Життєвий шлях Вальтера Гропіуса
3. Архітектурна творчість Вальтера Гропіуса
4. Список використаної літератури


  1. Вступ

Дата початку нового періоду в розвитку архітектури завжди в певній мірі умовна. Передумови корінних змін архітектури складаються поступово. Спочатку їх дія проявляється епізодично подекуди майже не зачіпає сучасників. З плином часу ці прояви стають все більш частішими, набувають характеру закономірності. Лише з цього часу зазвичай і починається хронологічний відлік нового періоду. Більш точніше встановити момент, коли нові прояви перестають бути одиничними, звичайно не можна.

Загальноприйнятим початком нового етапу в розвитку архітектури західних країн є закінчення першої світової війни. Такий відлік, звичайно, дуже зручний та наочний, так як закінченя першої світової війни являється важливим історичним рубежем. Проте тут, безперечно, є визнана умовність. Ще задовго до першої світової війни виникли не тільки технічні передумови, які зумовили серйозні зміни на теренах архітектури, але й були сформульовані основні теоретичні положення нового архітектурного направлення, були створені конкретні витвори, які передбачували майбутній розвиток архітектури.

Найважливішим історичним явищем, який серйозно вплинув на весь перебіг економічного та культурного життя західноєвропейських країн взагалі та на розвиток будівництва зокрема, став промисловий переворот, який відбувся в країнах Західної Європи в кінці ХVIII – на початку ХІХ століть. В основі цього перевороту, як відомо, був перехід від ручної праці до машинного виробництва.

Промисловий переворот здійснив дуже великі зміни в галузі архітектури та будівництва. Виникла необхідність в створенні нових типів промислових споруд – фабрик та заводів.

Почалися зміни звичних для того часу композиційних прийомів. Як відомо, в області архітектури громадських та житлових будівель того часу панували традиційні методи композиції. Проектуючи будинок, архітектор в першу чергу думав про його художній вид.

Проектування ж фабрик та заводів відбувалося зовсім в інших умовах. Промисловець, вирішивши побудувати виробниче приміщення, ставив перед архітектором єдину задачу – створити в найкоротші терміни з найменшими витратами засобів і матеріалів відмінно функціонуючу споруду. Звичайно, що естетичні міркування відігравали якусь роль в створенні промислових будівель. Однак ці естетичні вимоги цілком підкорялися економіці та доцільності.

В останні роки перед початком першої світової війни визначний вклад в розвиток нових ідей зробив видатний архітектор Вальтер Гропіус. Він увійшов в історію як один із зачинателів раціоналістичного направлення сучасної архітектури. З його ім`ям пов`язаний один із найбільш цікавих епізодів розвитку архітектури капіталістичного суспільства – становлення функціоналізму і його перетворення із експериментів в широке застосування, яке розповсюдилось в архітектурі майже всіх країн світу.



2. Життєвий шлях Вальтера Гропіуса
Вальтер Гропіус – видатний німецький архітектор, дизайнер та теоретик архітектури, основоположник функціоналізму, засновник і директор (1919-1928) Баухауза, творець нових архітектурних форм, які враховують в собі функціональне призначення будівель і споруд.

Вальтер Адольф Георг Гропіус народився 18 травня 1883 року в Берліні (Германія). В родині Гропіусів в ХVІІІ та ХІХ століттях багато хто були архітекторами, художниками і педагогами. Прадід Вальтера – Мартін Гропіус, відомий архітектор епохи класицизму. Був архітектором і його батько – також Вальтер, котрий в свій час був тайним радником по питаннях будівництва в Германській імперії.

З 1903 по 1907 рік Вальтер Гропіус вивчав архітектуру в Берліні та Мюнхені. Потім на протязі довгого часу мандрував по Іспанії, Англії, Австрії, Італії, Франції, Данії. Між поїздками працював в майстерні у Пітера Бернса, в співдружності з А.Мейєром побудував свій перший завод по виробництву металевих виробів для взуттєвої промисловості «Фагусверк». В 1911 році поступив до німецького Веркбунду та Берлінської спілки архітекторів, а в 1912 – в Германську спілку архітекторів. Спільно з А.Мейєром побудував павільйон Німецького Веркбунда на всесвітній виставці в Бельгії (1913, золота медаль виставки), розробив проект Об`єднаних майстерень по образотворчому та прикладному мистецтву в Берліні (1913), проектував заводи та житлові будівлі у Віттенбурзі, Франкфурті-на-Майні, Відні, Берліні та інших містах Європи, побудував адміністративно-фабричний корпус та зал для машин в якості експонатів виставки Німецького Веркбунда в Кельні (1914).

В 1918 році очоливши Саксонсько-Веймарську школу прикладного мистецтва та Школу витончених мистецтв в Веймарі, Гропіус в 1919 році перетворив її в Державний Баухауз. Разом з А.Мейєром він створив ряд конкурсних проектів, в тому числі проекти взуттєвої фабрики в Ерфурті (1921, 2-а премія) і будівлі редакції газети «Чикаго трибюн» (1924). Архітектори разом будують нові корпуси заводу «Фагусверк» та магазини в Альфельді-на-Лейні (1925) та створюють проект будівлі Баухауза в Дассау, котрий Гропіус в 1925-1926 роках побудував разом з учнями.

В 1928 році Вальтер Гропіус залишив Баухауз, здійснив поїздку до США та зайнявся приватною архітектурною практикою, проектуючи рядову забудову житлових будинків передмістя Берліна та інших міст Німеччини. В 1930 році архітектор приймав участь в конкурсі проектів театру в Харкові та Палацу Рад у Москві.

В 1937 році Вальтер Гропіус емігрував до США. Там він став професором архітектури (1937) в Вищій школі проектування при Гарвардському університеті, віце-президентом Американського інституту архітекторів (1938) та віце-президентом Дженерал панель корпорейшн в Нью-Йорці (1942). В кінці 1930-х років у співпраці з Марселем Бретером, колегою по Баухаузу й Гарварду, побудував власний будинок в Лінкольні (штат Массачусетс). В 1946 році Вальтер Гропіус заснував Асоціацію архітекторів (ТАС) в Кембриджі, а 13 років потому – філії її архітектурних бюро в Нью-Йорці та Римі.

Поле діяльності Гропіуса було досить широким. Він створював моделі стандартних будинків-серій, проектував меблі та світильники, оздоблював залізничні вагони та автомобілі, розробляв застосування неметалевих матеріалів в будівництві, організовував навчання архітектурі в Німеччині та США, будував промислові, житлові, культурні та громадські будівлі в Німеччині, Англії, США, Греції та Ірані, і на протязі всього свого життя пропаганду вав сучасну архітектуру.

З 1929 по 1957 рік Гропіус був віце-президентом Міжнародного конгресу сучасної архітектури (СІАМ). В 1959 році він був нагороджений золотою медаллю Американського інституту архітекторів.

5 липня 1969 року Вальтер Гропіус помер в Бостоні (США) у віці 76 років.

3. Архітектурна творчість Вальтера Гропіуса
Величезне значення для майбутньої діяльності Вальтера Гропіуса мала його праця в майстерні Петера Беренса, в якій разом з ним трудилися й інші видатні архітектори (Людвіг Міс Ван дер Рое та Ле Корбузьє). Роки праці у Петера Беренса виявилися виключно важливими для становлення творчої особистості Вальтера Гропіуса.

Тут же, в бюро П.Беренса, Гропіус вперше познайомився з починаючим зароджуватися в той час промисловим дизайном. Ставши одним з найближчих помічників видатного майстра, він також зайнявся промисловим дизайном, а також увійшов в товариство «Веркбунд», яке об`єднало архітекторів, ремісників, майстрів прикладного мистецтва та промисловців.

Пропрацювавши три роки у П.Беренса, в 1910 році Гропіус відкрив власне архітектурне бюро. Першим великим замовленням, отриманим ним, став проект будівлі взуттєвої фабрики «Фагусверк» в Альфельді-на-Лейні. Ця фабрична будівля може вважатися відправною точкою в його подальшій діяльності по розвитку архітектури зі скла та сталі, пізніше названою архітектурою модерна, а в 1920-і роки об`єднаного під загальним поняттям «Нове будівництво». На початку ХХ століття в архітектурі тільки почали застосовувати залізо, бетон та скло. Ці нові матеріали дуже розширили технічні можливості будівництва.

Перша світова війна перервала розвиток нового архітектурного стилю.

Після закінчення війни Вальтер Гропіус отримав запрошення очолити Вищі школи образотворчого та прикладного мистецтва в Веймарі. В 1919 році він з`єднав два навчальні заклади воєдино, і нова установа отримала назву «Державний Баухауз» (Державний дім будівництва).

Баухауз – вища школа будівництва і художнього конструювання – була заснована в 1919 році в Веймарі (Німеччина). На початку ХХ століття багато ідей сучасної архітектури знайшли своє втілення в Німеччині. Одним із творчих та наукових центрів нової архітектури і дизайну в 1920-і роки став «Баухауз». На відміну від інших подібних навчальних закладів його відрізняла різноманітність предметів, які викладалися. А його студенти мали широкий вибір технологій та матеріалів. «Баухауз» був одночасно і навчальним закладом, де готувалися архітектори та дизайнери, і проектно- конструкторським бюро, яке створювало промислові зразки виробів.

Естетичне кредо нової архітектури – натуральність та практичність – наочно відображала і сама будівля «Баухауза», побудована в 1925-1926 роках по проекту Вальтера Гропіуса в Дессау. Воно зробило великий вплив на подальший розвиток сучасної архітектури. Фактично це був комплекс будівель, який складався з декількох корпусів різної висоти, об`єднаних критими галереями і наземними переходами. В корпусах розміщувались аудиторії, учбово-виробничі майстерні, студентський гуртожиток та квартири викладачів. Форма кожного корпусу відповідала його функціональному призначенню. Це був новий підхід в архітектурі. До цього архітектор створював композицію, не керуючись функцією, а підпорядковуючи її давно складеній схемі. В цьому випадку художньо- композиційна задача мала таку ж значиму роль, що й функціональне рішення, але композиція формувалась за новими принципами, як вільне поєднання об`ємів. «Баухауз не мав «головного фасаду». Не дивлячись на спрощеність форм і лаконічність вигляду, комплекс створювався архітектором як цілісний динамічний організм і таким сприймався як з середини, так і ззовні будівель.

В 1928 році Гропіус залишив «Баухауз» та переїхав до Берліну для того, щоб суцільно посвятити себе роботі у сфері масового житлового будівництва. Він намагався здійснити свою мрію про архітектуру, здатну покращити умови життя народу, побудувати будинки, котрі при мінімальній вартості дозволяють раціонально організувати побут та забезпечити необхідний для людини рівень комфорту і гігієнічних умов. Щоб всі квартири отримали максимум сонячного світла і повітря, та разом з тим, щоб виразити ідею рівноцінності житла, Гропіус розробив спосіб «строчної забудови», при якій стандартні корпуси будинків розташовувалися паралельними рядами. В 1927-1928 роках Гропіус застосував цей метод в селищі Даммершток поблизу Карлсруе, а в 1929 році – в великому житловому комплексі Сіменсштадт на околиці Берліна. В Сіменсштадті Гропіус та очолюваний ним колектив архітекторів створили прообрази невеликих економічних квартир, в багато чому визначивши основні напрямки масового житлового будівництва в послідуючі десятиліття.

В 1934 році після нападок націонал-соцалістів на «Баухауз», Вальтер Гропіус емігрує до Англії, а в 1937 році переїжджає в США. Там він отримав можливість застосувати свої ідеї. Він проектував численні хмарочоси, фабричні будівлі, робітничі селища, університети, школи, театри та багато іншого.

Одночасно з початком педагогічної діяльності в Америці Гропіус почав будівництво власного будинку. Не проходило й дня, щоб хтось не приїхав подивитися на «сучасний будинок» Гропіуса. На сотні кілометрів не було нічого схожого. І все-таки цей будинок з його плоским дахом, верандою американського типу, котра виступала в простір, оригінальною обшивкою – доски були розташовані вертикально, а не як зазвичай, горизонтально – та великими вікнами по суті був споріднений з місцевими традиціями.

Особливо яскраво творча особистість Вальтера Гропіуса проявилась при проектуванні будівлі Американського посольства в Афінах. Тут найшло своє відображення все те, що було досягнуто Гропіусом за п`ятдесят років творчої роботи. По периметру будівлі посольства розміщені ряди колон, облицьованих мармуром. Виступаючий наперед карниз дає тінь, а розташований за ним доволі широкий зазор слугує для вентилювання. Центральна частина головної будівлі посольства декілька заглиблена, і стіни її засклені зсередини і ззовні. Будівля посольства, котре за своєю специфікою пов`язане з певною секретністю, має привабливий вигляд. Пройшовши через відкритий простір під будівлею, яка опирається на колони, візитер потрапляє до внутрішній двір-патіо, оточений такими ж колонами, як і по зовнішньому периметру, що свідчить про вплив античної архітектури.

Важко переоцінити вплив, який справили на американську і світову архітектуру ідеї «Баухауза». Продовження принципів Гропіуса і створеного ним художнього об`єднання вочевидь в функціональній архітектурі сучасних офісів, фабрик і тому подібних споруд. Ідея поєднання в одній особі художника, ремісника і технолога справила глибокий вплив на прикладне та образотворче мистецтво: від книжкової ілюстрації і реклами до меблів і кухонного посуду.

Гропіус виховав ціле покоління американських архітекторів. Успіх Гропіуса як педагога і організатора обумовлений його здатністю бачити поставлені перед ним проблеми різносторонньо.

Той факт, що багато витворів Гропіуса, навіть створені ним в молоді роки, не втратили своєї первозданної свіжості, слугує доказом його творчої сили.



«Мета архітектури, - писав Грапіус, - завжди залишається одна – створювати простір і тіла. В цьому ніяка техніка і ніяка теорія не може нічого змінити. Об`ємне тіло можна скласти з будь-яких матеріалів, а художній геній знаходить засоби і шляхи, щоб за допомогою таких матеріалів, як скло і метал, обладнати закриті простори і непроникну тілесність. Не можна не помітити, що такого Роду прагнення до формотворчості в наш час почалося з первісною свіжістю, почалося як раз із розвитком індустріальних форм…»
4. Список використаної літератури


  1. Мастера архитектуры об архитектуре. Зарубежная архітектура. Конец ХІХ-ХХ век. Под ред. Иконникова А.В. – М., Искусства, 1972.

  2. Савицький Ю.Ю. Архітектура капиталистических стран. Учебное пособие для вузов. М., 1973.





Каталог: olderfiles
olderfiles -> Лекція 12. 2011 Шморгун А. М. Конституційне право зарубіжних країн модуль +10 балів +5 балів в методичці теми робіт, які повинні зробити (реферат)
olderfiles -> Безпека життєдіяльності являє собою область наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності
olderfiles -> Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель і споруд
olderfiles -> Реферат Безпека інформаційних систем та технологій
olderfiles -> Лекція з дисципліни «цивільний захист» для студентів всіх спеціальностей
olderfiles -> Методичні вказівки до вивчення теми Поняття та структура валютного ринку
olderfiles -> Реферат Тема: п оширен ня соціальн их небезпек, які загрожують життю І здоров'ю людини
olderfiles -> Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисциплін " Товарознавство (Харчові продукти)" для напряму підготовки
olderfiles -> Реферат здати за місяць до початку сесії Кафедра конституційного та адміністративного права 535 каб

Скачати 342.6 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка