Життя та творчість Івана Карпенка-Карого від а до я а – Арсенівка; Акторська майстерність
Скачати 46.5 Kb.
|
|
Життя та творчість Івана Карпенка-Карого від А до Я А – Арсенівка; Акторська майстерність Арсенівка - село на Кропивниччині, де 29 вересня 1845 народився один з корифеїв українського театру, драматург Іван Карпович Тобілевич. В історію він увійшов під псевдонімом Іван Карпенко-Карий, у якому поєдналися ім’я його батька та прізвище улюбленого героя із п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого. Акторська професіональна діяльність Івана Карпенка – Карого засвідчили неабиякий його сценічний талант, що виявлявся у стилі гри, осібній манері (про це йшлося у численних рецензіях за перший, 1884 рік) акторської праці про такі його достоїнства, як художня простота, прекрасна мова, тонкі відтінки почуттів, непідробний гумор і — що для українського артиста дуже важливо — почуття міри в усьому. Перші кроки Карпенка-Карого як актора — професіонала засвідчили неабиякий його сценічний талант, що виявлявся у стилі гри, осібній манері (про це йшлося у численних рецензіях за перший, 1884 рік) акторської праці про такі його достоїнства, як художня простота, прекрасна мова, тонкі відтінки почуттів, непідробний гумор і — що для українського артиста дуже важливо — почуття міри в усьому. Б – Батьки Батько, Карпо Тобілевич, хоч і був дворянином, проте не мав достатньо документів для підтвердження дворянського походження. Він багато разів безуспішно добивався визнання свого благородного статусу, але так і не досягнув омріяної мети, оскільки в багатьох паперах по-різному фігурувало прізвище предків: Тобілевич, Тобелевич, Тубілевич. Саме цей факт став формальним приводом для відмови в підтвердженні дворянського походження роду Тобілевичів. До речі, це батькове домагання — документально оформити свій шляхетний статус — син узяв за основу сюжету комедії «Мартин Боруля». Мати Івана, Євдокія Зіновіївна Садовська, походила з колись вільного козацького роду, який потрапив у кріпацьку залежність, тому Карпові Адамовичу довелося викупляти її з кріпацтва. Карпо Адамович та Євдокія Зиновіївна Тобілевичі мали шестеро дітей: п’ятеро синів і дочку. Для величенької родини заможний економ панських маєтків Карпо Адамович Тобілевич напитав у передмісті Бикового будинок № 13 на вулиці Знам’янській (нині вулиця Тобілевича) будинок єлисаветградського священика із флігелем та садибою за 2 тис. рублів. Дали батьки дітям гарну освіту, найняли вчителя музики. А знайомі під’юджували Карпа Адамовича: «І не стидно тобі, Карпе? У тебе отакі діти — і така стара шапка!». Він відказував: «Тому-то у мене такі діти, що така шапка!». Мати прищепила дітям любов до сцени, всі вони знали напам’ять «Наталку Полтавку». Карпо Адамович по горло був ситим службою у панів, тому мріяв своїх синів бачити на цивільній або воєнній службі. «Краще, – казав він, – служити цареві, аніж псареві». Подбали Тобілевичі про працевлаштування нащадків: троє синів служили в поліції, двоє — в армії. Скачати 46.5 Kb. Поділіться з Вашими друзьями:
|