Світова література 8 клас (70 годин; 2 години на тиждень)
№
|
К/Г
|
Дата
|
Тема уроку
|
Рівень компетентності учня
|
Домашнє завдання
|
При-мітки
|
Вступ (6)
|
Підручник: Ковбасенко
|
1
|
1
|
|
Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва.
Вільям Вордсворт (1770—1850). “До прекрасного”
Уславлення в сонеті “До прекрасного” величезної сили “святого мистецтва”.
|
Учень:
називає характерні ознаки художньої літератури як мистецтва слова (на відміну від музики — мистецтва звуку, живопису — мистецтва пензля і т. д.);
виразно читає і аналізує сонет Вільям Вордсворта “До прекрасного”;
визначає його провідну думку: Мистецтво “в пензлі чи пері” увічнює життя людини й природи, бо спроможне “вирвать мить із плину часу і в ній божисту вічність передать”.
|
С.5-7
|
|
2
|
1
|
|
Місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі, їх взаємодія і взаємовпливи.
Веди (від 2 тис. до н. е.) Жанрове розмаїття текстів, ідеї, сюжети, образи.
|
Учень:
характеризує Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури (усна / писемна форма існування, проблема авторства, жанрове розмаїття текстів, ідеї, сюжети, образи, які отримали найбільше поширення у світовій культурі, особливості стилю, коментарі тощо), наводить приклади їхнього впливу на розвиток всесвітнього культурного (літературного) процесу: ці книги — енциклопедія знань, своєрідний культурний фонд, моральний кодекс народів, що їх створили; невичерпне джерело мотивів, тем, сюжетів, образів для мистецтва всього світу.
ТЛ Дає визначення поняття всесвітній літературний процес (поступальний розвиток світової літератури від найдавніших часів до сьогодення).
|
С.9-10, взяти Біблію
|
|
3
|
1
|
|
Біблія (від 12 ст. до н. е.) енциклопедія знань, своєрідний культурний фонд, невичерпне джерело мотивів, тем, сюжетів, образів для мистецтва всього світу.
|
с.10-11, твір-мініатюра «Найскладніша заповідь»
|
|
4
|
1
|
|
Новий завіт. Мудрість та повчальність притч.
|
Переказ притч
|
|
5
|
1
|
|
Коран (від 610—632 рр.) як пам’ятка світової літератури.
ТЛ . Всесвітній літературний процес
|
С.13-14.
|
|
6
|
1
|
|
РЗМ №1. Написання заповідей XXI століття
|
Підготуватися до ТКР
|
|
7
|
1
|
|
ТКР «Вступ». Тестові завдання
|
Історичну довідку про Добу Античності
|
|
Людина та її світ у давніх літературах (9)
|
8
|
1
|
|
Антична (давньогрецька і римська) література — вихідна основа європейських літератур.
|
Учень:
характеризує античну літературу як вихідну основу європейських літератур, невичерпне джерело сюжетів, тем, образів для літературного процесу наступних епох;
пояснює, що оспівування людини та її світу є однією з провідних тем античної літератури;
наводить приклади значного впливу давньогрецької та латинської мов на інші мови світу (запозичення слів, абетки тощо), в т. ч. і як мов, якими створювалися відомі художні тексти;
називає основні цикли давньогрецьких міфів: а) троянський (про події, пов’язані з містом Троєю); б) фіванський (про трагічну долю фіванського царя Едіпа та його доньки Антігони); в) про аргонавтів (про мандрівку корабля “Арго” до Колхіди за золотим руном і події, пов’язані з коханням Ясона і Медеї).
|
С.16-20
|
|
9
|
1
|
|
Оспівування людини та її світу як одна з провідних тем античної літератури.
|
Чит. міфи «Пігмаліот та Галатея», «Сізіф», «Цар Мідас»
|
|
10
|
1
|
|
Найвідоміші цикли давньогрецьких міфів: троянський, фіванський, про аргонавтів.
|
С.20-31, вивчити термни
|
|
11
|
1
|
|
Гомер — легендарний основоположник європейської літератури.
|
Учень: “Іліада”: Заспів (пісня 1, вірші 1—10), “Щит Ахілла” (пісня 18, вірші 478—608), “Двобій Ахілла й Гектора” (пісня 22, вірші 139—411), “Пріам у Ахілла” (пісня 24, вірші 469—670)
Одіссея”: Заспів (пісня 1, вірші 1—21), “Аед Демодок” (пісня 8, вірші 486—520), “Одіссей і кіклоп Поліфем” (пісня 9, вірші 181—566), “Одіссей у Кірки” (пісня 10, вірші 91—399)
пояснює, чому Гомер вважається легендарним основоположником європейської літератури: поеми “Іліада” і “Одіссея” створені з неймовірною для такої ранньої доби (до VIII ст. до н. е.)художньою майстерністю;
встановлює зв’язки між, з одного боку, троянським циклом мiфів (таємниця, яка була відома титанові Прометею: може народитися бог, що буде сильнішим за Зевса; яблуко розбрату, яке на весіллі богині Фетіди, майбутньої матері Ахілла, віддав Афродиті саме троянський царевич Паріс, а також викрадення Єлени і її життя саме в Трої і т. д.) і, з другого боку, поемами Гомера: у згаданих міфах і в поемах Гомера діють ті самі герої: боги Зевс, Фетіда, Афіна, Аполлон; смертні Ахілл, Гектор, Одіссей (зарахований до сонму олімпійців уже після смерті);
доводить прикладами з тексту, що поеми Гомера є енциклопедією життя стародавніх греків (так, на щиті Ахілла зображена не лише війна, а й мирне життя еллінів: весільний бенкет,судочинство тощо);
пояснює, в чому полягає гуманістичний пафос “Іліади” (Гомер засуджує війну та її жорстокість, співчуває людському горю, поважає людину, поетизує її героїзм та подвиги;
характеризує образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна;
наводить приклади використання в “Одіссеї” пригодницького (романтика подорожей, відкриття нових для героїв, земель тощо), казкового (чарівні персонажі, відвідини Аїду і т. ін.) і побутового (побут Ітаки, життя греків і т. д.) елементів;
аргументує прикладами з тексту думку про те, що провідним пафосом “Одіссеї” є звеличення людського розуму, винахідливості та допитливості;
наводить приклади засудження Гомером беззаконня, тупої несправедливої сили (циклоп Поліфем), а також самовпевненості й пихи людини (конфлікт Одіссея з Посейдоном);
характеризує образ Одіссея: воїна, ватажка, батька, сина, чоловіка, мандрівника, патріота;
пояснює, чому поеми “Іліада” і “Одіссея” вважаються вершиною світового героїчного епосу, як вони вплинули на розвиток світового літературного процесу (наприклад, що “Енеїда” римлянина Верґілія написана під впливом “Іліади” й “Одіссеї”, а відтак, і перший твір нової української літератури — “Енеїда” І. Котляревського є літературним відлунням поем грека Гомера);
|
С.32-34, розповідь про фольклор та літературу Давньої Греції
|
|
12
|
1
|
|
Гуманістичний пафос “Іліади” — осуд війни та її жорстокості, співчуття людському горю, повага до людини, поетизація її героїзму та подвигу.
|
С.35-49
|
|
13
|
1
|
|
Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна.
ТЛ Дає визначення понять гекзаметр, епічна поема; знаходить у тексті постійні епітети.
|
Домашній твір: «Ахілл і Гектор – найхоробріші воїни ахейців та троянців»
|
|
14
|
1
|
|
Поема Гомера «Одісея». Пригодницький, казковий та побутовий елемент поеми.
|
С.49-66, хар-ка Одісея
|
|
15
|
1
|
|
Звеличення людського розуму, винахідливості та допитливості в поеми «Одіссея». Образ Одіссея: воїна, ватажка, батька, сина, чоловіка, мандрівника, патріота.
|
Повторити с.16-66, підг. до ТКР
|
|
16
|
1
|
|
ТКР. «Антична література. Міфи. Поеми Гомера»
|
Повт.Т.Л.
|
|
Людина та її світ у давніх літературах (продовження) (13)
|
17
|
1
|
|
Тіртéй (серед. VII ст. до н. е.). “Добре вмирати тому...”
|
Учень:
дає визначення давньогрецької лірики як єдності, з одного боку, власне тексту, а з другого — музики (“лірика” від “ліра”, музичний інструмент, під акомпанемент якого виконувалися вірші);
називає різні види та найвидатніших представників давньогрецької лірики: декламаційну лірику та її різновиди — елегію (Тіртей) і ямби (Архілох); сольну пісенну лірику (Сапфо, Анакреонт);
називає провідну тематику творчості: а) творця елегій Тіртея: оспівування патріотизму і мужності (“Добре вмирати тому...”); б) творця ямбів Архілоха: звеличення стійкості у змінах долі (“Серце, серце...”), мужності (“Хліб мій на списі замішений”); в) творців сольної пісенної лірики Сапфо (поетизацію кохання /“До богів подібний...”/, краси /“Жереб мені випав такий...”/), а також Анакреонта (оспівування життєвих насолод (“Принеси води...”, “Золотоволосий Ерот...”);
виразно читає поезії давньогрецьких ліриків (одну — напам’ять) і аналізує їх.
|
С.67-69, вир. Чит.
|
|
18
|
1
|
|
Архілóх (серед. VII ст. до н. е.). “Серце, серце...”, “Хліб мій на списі замішений”
|
С.70-71,
|
|
19
|
1
|
|
Сапфó (VII—VI ст. до н. е.). “До богів подібний...”, “Жереб мені випав такий...”
Давньогрецька лірика як синтез поезії та музики. Злиття в ній особистих почуттів і переживань поета з реаліями життя, утвердження самоцінності людської особистості. Види давньогрецької лірики (декламаційна: елегія і ямби; пісенна: сольна і хорова), її вплив на всесвітній літературний процес.
|
С.71-72, твір-мініатюра «Лист до Сапфо»
|
|
20
|
1
|
|
Анакреóнт (бл. 570—487 pp. до н. е.). “Принеси води...”, “Золотоволосий Ерот...”
|
С.73-74, вірш на вибір напам’ять
|
|
21
|
1
|
|
Есхíл “Прометей закутий”. Розповідь Прометея про його благодіяння людям (епісодій 2, вірші 436—525)
|
Учень:
характеризує давньогрецький театр як важливий засіб виховання найширших мас народу (дeмосу);
характеризує творчість Есхіла, Софокла як частину “золотої доби” давньогрецької літератури;
виразно читає і аналізує окремі уривки з трагедій Есхіла, Софокла;
називає благодіяння, які Прометей зробив для людей (за трагедією Есхіла “Прометей закутий”);
пояснює, чому стасим “Дивних багато в світі див” із трагедії Софокла “Антігона” називають “гімном людині” (в цих рядках — захоплення допитливістю і розумом людини);
наводить приклади впливу давньогрецької трагедії на розвиток світової літератури і театрального мистецтва.
|
С.75-81
|
|
22
|
1
|
|
Софóкл “Антігона”. Пісня хору “Дивних багато в світі див” (стасим І, вірші 332—383)
Театр у Давній Греції. Виникнення трагедії та комедії. Оспівування людини та її внутрішнього світу в давньогрецької трагедії.
|
С.81-84
|
|
23
|
1
|
|
Пýблій Верґíлій Марóн
Поема “Енеїда” як літературна обробка римської легенди про троянця Енея — засновника Риму. Творче наслідування поем Гомера.
|
“Енеїда”: Заспів (книга 1, вірші 1—33), “Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму” (книга 6, вірші 752—853), “Щит Енея” (книга 8, вірші 626—731)
усвідомлює значення творчості Верґілія як найвидатнішого римського поета, творця національного героїчного епосу;
пояснює, що “Енеїда” є літературною обробкою римської легенди про троянця Енея — легендарного засновника Риму;
переказує сюжет поеми “Енеїда”, читає окремі фрагменти з тексту, визначає провідну думку твору (звеличення Риму; головним героєм “Енеїди” є не Еней, а Рим);
знаходить спільні елементи у поемах “Енеїда” Верґілія і “Ілiада” та “Одіссея” Гомера (за умови готовності — з травестією Котляревського);
виразно читає уривки з “Енеїди”.
|
С.85-94
|
|
24
|
1
|
|
Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму як провідні настанови й основний пафос поеми.
|
Порівняти «Заспів» Вергілія та Котляревського «Енеїди»
|
|
25
|
1
|
|
Квінт Горáцій Флакк “До Мельпомени” (3, 30); “До Манлія Торквата” (4 , 7)
Ода “До Мельпомени” Горація як початок традиції підбиття поетом підсумку свого творчого шляху.
|
Учень:
називає імена Верґілія, Горація, Овідія як найвидатніших поетів “золотої доби” римської літератури;
виразно читає вірші Горація і Овідія, аналізує їх;
пояснює, чому Овідій у “Метаморфозах” “класифікує” чотири покоління людей, вживаючи назви різних металів;
тлумачить моральний сенс класифікації Овідія: прихований докір людству, яке “проміняло золото на залізо”, дозволило “вийти на люди Війні” та іншим нещастям;
пояснює, чому елегія “Зима на чужині” пронизана настроями смутку, щирих душевних переживань Овідія (поет-вигнанець сумує за Римом, але ніколи вже не побачить своє рідне місто).
|
С.96-98
|
|
26
|
1
|
|
Пýблій Овíдій Назóн (“Метаморфози” (“Чотири покоління людей” /1, 89—150/); “Сумні елегії” (“Зима на чужині” /3, 10/)
Міфологічна основа розділу “Чотири покоління людей”. Елегія “Зима на чужині”, втілення в ній душевних переживань поета.
|
С.99-103, прочитати Овдія «Потоп» та «Філемон та Бавкіда»
|
|
27
|
1
|
|
П.Ч. Публій Овідій Назон «Потоп», «Філемон та Бавкіда»
|
Дописати твір на чернетку
|
|
28
|
1
|
|
Р.М. Контрольний твір
|
С.104, підг. до ТКР
|
|
29
|
1
|
|
ТКР. «Людина у давніх літературах» (ІІ частина)
|
Повторити Т.Л.
|
|
Жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури (18)
|
30
|
1
|
|
Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі.
|
називає і пояснює хронологічні межі доби середньовіччя: від V (476 рік — падіння Риму, Західної Римської імперії) до XV століття (падіння Візантії; географічні відкриття, в т. ч. Америки;винахід книгодрукування);
порівнює відомості про культуру середньовіччя, отримані на уроках всесвітньої історії, історії України та зарубіжної літератури.
|
С.106-116
|
|
31
|
1
|
|
Лі Бо
“Входжу в річку...”, “Печаль на яшмовому ґанку” “Вулкан поезії” Лі Бо, вишуканість і тонкий ліризм його поезії
|
пояснює, чому творчість китайців Лі Бо і Ду Фу вважається вершиною світової лірики:
а) висловлює власні судження про свіжість і несподіваність поетичних асоціацій у вірші Лі Бо “Входжу в річку...”, про елегійні мотиви його поезії “Печаль на яшмовому ґанку”;
б) називає провідні думки поезій Ду Фу: засудження війни у вірші “При місяці згадую брата”; поетизацію мирної праці в поезії “Пісня про хліб і шовк”, її асоціативний зв’язок із біблійною метафорою про необхідність “перекувати мечі на рала”; мотив ностальгії поета-мандрівника за батьківщиною в поезії “Повертаються дикі гуси”;
виразно читає і аналізує вірші китайських ліриків.
|
С.117-119
|
|
32
|
1
|
|
Ду Фу
“При місяці згадую брата”, “Пісня про хліб і шовк”, “Повертаються дикі гуси”
Лірика китайського поета Ду Фу, її проблематика.
|
120-122
|
|
33
|
1
|
|
Рудакí Газелі, рубаї, бейти
|
знаходить у текстах віршів Рудакі, Омара Хайяма і Гафіза цитати, що свідчать про увагу поетів до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, поетизацію кохання (“...На душі — скарбниця щастя, я з кохання наче цар” /Гафіз/);
наводить приклади алегоричної багатозначності образів персько-таджицької поезії: наприклад, алегорично-символічні образи троянди і солов’я: “Троянда вранішня ошатністю своєю чарує солов’я, співця свого” (Омар Хайям);
виразно читає вірші персько-таджицьких ліриків (один — напам’ять) і аналізує їх.
|
С.123-125
|
|
34
|
1
|
|
Гафíз . Газéлі Увага до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, кохання .
|
С.130-132
|
|
35
|
1
|
|
Омáр Хайям Рубаї. Корифеї персько-таджицької лірики, алегорична багатозначність образів їхніх творів. Особливості віршування.
|
С.126-129
|
|
36
|
1
|
|
Позакласне читання Рубаї Омара хайяма.
|
Вир чит на вибір напам’ять
|
|
37
|
1
|
|
Р.М. Написання власних рубаї на задану тему
|
визначає творчість провансальських трубадурів і вагантів як вершинні явища західноєвропейської середньовічної поезії;
пояснює, в чому полягають особливості рицарської поезії (провідні теми служіння сюзерену, оспівування війни, поклоніння Чарівній Дамі, поетизація кохання);
визначає канцону Джауфре Рюделя “Мені під час травневих днів...” як характерний твір рицарської поезії: знаходить приклади звертання до Чарівної Дами, втілення в ньому специфічного рицарського культу Чарівної Дами з його формулою “кохання віддалік” — піднесеного, духовного почуття до жінки, якої рицар, можливо, жодного разу не бачив;
висловлює судження про особливості втілення ідеалів рицаря в сирвенті Бертрана де Борна “Люблю травневий світлий час...”: оспівування мужності, сміливості вояків під час бойових дій; заклик до війни як “нормального” стану середньовічного рицарства (“...Барони! Жить війною нам краще, ніж на схилі днів закладом селищ і ланів...”);
|
Допрацювати та переписати у зошит
|
|
38
|
1
|
|
Творчість провансальських трубадурів, її жанрово-тематичне та стильове багатство, ідейно-художні особливості.
Джауфрé Рюдéль (серед. XII ст.). Канцона (“Мені під час травневих днів...”)
|
С.133-135
|
|
39
|
1
|
|
Бертрáн де Борн (бл. 1140 — бл. 1215). “Сирвента” (“Люблю травневий світлий час...”)
Втілення світосприйняття значної частини західноєвропейського рицарства.
|
визначає характерні риси лірики вагантів: іронічне ставлення до свого суспільного стану; веселий настрій, заклик до насолоди радощами життя (“Геть книжки виснажливі!..”);
виразно читає та аналізує один із творів середньовічних європейських поетів;
співвідносить творчість поетів з культурно-історичними регіонами доби середньовіччя: а) далекосхідного: творчість китайських поетів Лі Бо і Ду Фу; б) середньосхідного: персько-таджицьку поезію (Рудакі, Омар Хайям, Гафіз); в) європейського: творчість провансальських трубадурів (Джауфре Рюделя, Бертрана де Борна) та вагантів.
|
С.135-136
|
|
40
|
1
|
|
“Орден вагантів”, “Бідний студент”, “Безтурботна пісня”
Своєрідність поезії вагантів, її провідні теми.
|
С.137-141,
|
|
41
|
1
|
|
“Пісня про Ролáнда”
“Пісня про Роланда” — французький героїчний епос.
|
визначає “Пісню про Роланда” як французький середньовічний героїчний епос;
розрізняє історичну правду (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї) та вигадку в поемі: реальний похід був невдалим, а в поемі сказано, що франки завоювали ледь не всю Іспанію; реального Роланда (Хруотланда) вбили християни-баски, а не мусульмани-маври і т. д.;
характеризує: а) Роланда як головного героя епосу (позитивні риси — сила, сміливість, відданість сюзерену тощо, і негативна риса — самовпевненість, нерозважливість); б) Карла як ідеалізованого героя, символ державної мудрості; в) зрадника Ганелона як антипода Карла і Роланда;
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в епосі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
|
С.142-170
|
|
42
|
1
|
|
Історична правда та вигадка в поемі. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину — провідна тема поеми.
ТЛ. Провідна тематика середньовічного героїчного епосу
|
Хар-ка персонажів
|
|
43
|
1
|
|
Роланд — головний герой епосу. Карл як ідеал державної мудрості. Зрадник Ганелон — антипод Карла і Роланда.
|
Міні-твір: «Чим мене привабив образ Роланда»
|
|
44
|
1
|
|
Аліг’єрі Дáнте “Божественна комедія”
ТЛ Дає визначення поняття терцина
Поема “Божественна комедія” — філософсько-художній синтез середньовічної культури.
|
(“Пекло”; “Рай”, пісня XXXIII, вірші 115—145)
Учень:
пояснює, що Данте — видатний мислитель і поет Італії, який жив на межі середньовіччя і Відродження, а його поема “Божественна комедія” є філософсько-художнім синтезом (узагальненням найвищих досягнень) середньовічної культури;
переказує ключові фрагменти “Божественної комедії” (передовсім “Пекла”);
складає план першої частини “Божественної комедії” (дев’ять кіл Пекла: хто за що карається);
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в поемі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
|
С.171-206
|
|
45
|
1
|
|
Сон Данте протягом Великоднього тижня 1300 року і композиційна будова поеми. Пекло
|
Хар-ка персонажів
|
|
46
|
1
|
|
Рай. Бачення світу в поемі, її алегоричний зміст.
|
Твір на чернетці
|
|
47
|
1
|
|
ТКР «Література Середньовіччя» Тести
|
Повт. Т.Л.
|
|
Злет людського духу в літературі Доби Відродження (11)
|
48
|
1
|
|
Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Роль античності. Скарби культури Ренесансу.
|
Учень:
пояснює, чому Відродження (Ренесанс) називають світоглядним переворотом (змінилася середньовічна система поглядів на світ, місце в ньому людини, яка стала вважатися вінцем усього сущого на Землі, саме увага і повага до людини (humanis) дали поштовх гуманізмові);
висловлює судження про те, чому саме античність стала ідеалом Відродження: в добу античності, як і під час Ренесансу, митці й науковці найбільшу увагу приділяли людині — “Дивних багато в світі див, Найдивніше із них — людина” (Софокл. “Антiгона”);
порівнює відомості про культуру Відродження, отримані на уроках всесвітньої історії та зарубіжної літератури;
пояснює, чому Петрарку вважають видатним італійським поетом-гуманістом (його світоглядові й творчості властива повага до людини, її почуттів, внутрішнього світу);
називає провідні мотиви “Книги пісень”: оспівування багатства людської душі, краси і щирості людських почуттів, кохання до Лаури;
пояснює, в чому полягають особливості створення образу Лаури у віршах Петрарки (ідеалізація, вживання штампів у описові зовнішності);
виразно читає сонети Петрарки (один — напам’ять) і аналізує їх.
|
С.210-219
|
|
49
|
1
|
|
Франчéско Петрáрка “Книга пісень”: “Благословенні місяць, день і рік...”, “Як не любов, то що ж це бути може...”, “Щасливі квіти й благовісні трави”, “Де погляд ніжний, де чарівний вид...”, “Ні зоряних небес мандрівні хори...”
Петрарка — видатний італійський поет-гуманіст.
|
С.220-224, напам’ять на вибір
|
|
50
|
1
|
|
Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в “Книзі пісень”. Образ Лаури у творах Петрарки.
|
Біографію Бокаччо
|
|
51
|
1
|
|
Джовaнні Боккáччо “Декамерoн” Боккаччо як зачинатель нової європейської прози.
|
(1—2 новели за вибором учителя)
Учень:
пояснює, чому Боккаччо вважається зачинателем нової європейської прози;
пояснює сенс заголовка збірки новел “Декамерон” (“десятиденник”) та його зв’язок зі структурою твору (десять днів, у кожному з яких свої оповідки);
наводить приклади зображення в “Декамероні” найкращих душевних поривань і якостей людини: благородства, щедрості, чесності і т. д.
|
С.225-236
|
|
52
|
1
|
|
Збірка новел “Декамерон”, її композиція і тематичне багатство, оспівування в ній кращих душевних якостей людини.
|
Біографія Сервантеса
|
|
53
|
1
|
|
Міґeль де Сервaнтес Саавeдра “Дон Кіхот” Нелегка доля письменника.
Роман “Дон Кiхот” — пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя.
|
(І частина)
Учень:
пояснює, як роман “Дон Кіхот”, розпочатий як пародія на рицарські романи (після виходу твору Сервантеса рицарський роман як жанр фактично вмер), переростає в трагікомічний епос іспанського життя (дія перенесена в сучасну письменникові Іспанію, дії героя викликають у читача сміх, але це сміх з гіркотою: Дон Кіхот щиро хоче допомагати людям, але його допомога тільки шкодить їм в умовах ницої дійсності і т. д.);
пояснює, що пара несхожих між собою героїв — “романтичний” Дон Кіхот та прагматичний Санчо Панса, які мандрують “великою дорогою”, — безумовна знахідка Сервантеса і вигідна романна ситуація (контраст, зіткнення характерів сприяють зацiкавленості читача);
висловлює судження про те, чому Дон Кіхот став вічним образом світової літератури (образ до такої міри неоднозначний і суперечливий, що кожна генерація знаходить у ньому відповіді на певні “свої” питання і т. ін.);
висловлює своє особисте ставлення до образу Дон Кіхота (хто він такий: мрійник? дивак? шляхетна людина?..).
ТЛ Дає визначення поняття вічний образ (образ, який створений давно, але не втратив своєї актуальності до цього часу і вийшов за межі того твору і епохи, де він “народився”).
Чому Дон Кіхот став вічним образом світової літератури?
Хто він такий: мрійник? дивак? шляхетна людина?
|
С.237-242,
2-5 розділи
|
|
54
|
1
|
|
Мандри Дон Кіхота у пошуках справедливості. Очiкувані та реальні наслідки його вчинків.
|
С.242-264
|
|
55
|
1
|
|
Романтизм Дон Кіхота та твереза розсудливість Санчо Панси.
|
С.265-306
|
|
56
|
1
|
|
Дон Кіхот — вічний образ всесвітньої літератури.
ТЛ Дає визначення поняття вічний образ
|
С.307-327
|
|
57
|
1
|
|
РЗМ №4. Твір-лист Дон Кіхоту.
|
Доп. у зошит, підг. до ТКР
|
|
58
|
1
|
|
ТКР. «Творчість Петратка та Сервантеса»
|
Повт.Т.Л., біографію Шекспіра
|
|
Злет людського духу в літературі Доби Відродження (продовження) (9)
|
59
|
1
|
|
Вiльям Шекспiр Шекспір — геніальний англійський драматург і поет доби Відродження.
|
Учень:
пояснює, що Шекспіра вважають геніальним англійським поетом і драматургом доби Відродження, бо він не мав собі рівних за здатністю заглиблення в людську психологію, її найпотаємніші куточки; опоетизував людину та красу її почуттів; досконало володів майстерністю драматурга;
називає характерні риси трагедії (гострий, непримиренний конфлікт, загибель головного героя тощо);
називає провідні філософсько-моральні мотиви трагедії “Гамлет”: мотив пізнання людиною зла та необхідності боротьби проти цього зла; мотив зіткнення благородства і ницості, гуманіста і дійсності, де панує зло;
наводить приклади афористичності мови трагедії (“бути чи не бути — ось питання”, “бідний Йорик”, “Якась гнил;зна в Датськім королівстві” і т. д.);
доводить, що Гамлет — вічний образ світової літератури;
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
виразно читає напам’ять і аналізує сонет Шекспіра або монолог Гамлета “Бути чи не бути” (за вибором учня).
|
С.328-330,
|
|
60
|
1
|
|
Трагедія “Гамлет”, її філософсько-моральні мотиви.
ТЛ Пояснює, чому “Гамлет” вважається інтелектуальною трагедією (в ній розглядаються проблеми сенсу людського буття).
|
С.331-352
|
|
61
|
1
|
|
Вибір життєвої позиції: багатогранність Шекспірівських характерів.
|
С.352-363
|
|
62
|
1
|
|
Трагічний фінал п’єси Шекспіра «Гамлет»
|
Дочитати, хар. Гамлета
|
|
63
|
1
|
|
Гамлет — вічний образ світової літератури.
Багатогранність шекспірівських характерів.
|
Шекспір «Ромео і Джульєтта»
|
|
64
|
1
|
|
УПЧ. В. Шекспір “Ромео і Джульєтта”.
|
Повт. біографію
|
|
65
|
1
|
|
Синтез гуманістичного і трагічного світосприйняття у сонетах Шекспіра.
|
364-366, сонет напам’ять, підг. до ТКР
|
|
66
|
1
|
|
ТКР «Шекспір»
Тестові завдання
|
Прочитати Фадєєва «Молода гвардія»
|
|
67-70
|
4
|
|
П.Ч. А.Фадєєв «Молода гвардія»
|
називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;
повторює, узагальнює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового лiтературного процесу (література доби античності, середньовіччя, Відродження), а також про те, як у цій літературі оспівана людина та її світ;
|
І ур. – хар-ка персонажів
ІІ ур. – патріотизм та любов до батьківщини у творі.
ІІІ ур. – завдання на літо
|
|
«Погоджено» «Затверджено»
Заступник директора Директор
з навчально-виховної роботи ______ /Мазур Т.В./
____________________________ «____» ___________ 20 ___ р.
«___» _____________20 ___ р.
Календарно-тематичне планування
навчального матеріалу зі світової літератури
в 9 класі на І і ІІ семестри 2014/15 н.р.
Учитель Дерлиш Сергій Іванович
Обговорено на засіданні Розглянуто на засіданні
педагогічної ради методичного об’єднання вчителів
___________________________ ______________________________
___________________________ ______________________________
___________________________ ______________________________
Протокол №___ від ________ 20__р. Протокол №___ від ________ 20__р.
Голова методоб’єднання _________
Зведена таблиця розподілу навчального часу в 9 класі
|
Загальна
к-сть навчальних годин
|
К-сть годин на тиждень
|
К-сть контрольних робіт
|
К-сть тематичних оцінювань
|
Розвитку мовлення
|
Позакласне читання
|
І семестр
|
32
|
2
|
4
|
3
|
3
|
1
|
ІІ семестр
|
38
|
2
|
5
|
4
|
6
|
4
|
Усього
|
70
|
2
|
9
|
7
|
9
|
5
|
ПРОГРАМА:
«Зарубіжна література 5-12 класи». Київ. «Ірпінь». 2005 рік
Програмне та навчально методичне забезпечення:
№
п/п
|
Назва
|
Автор
|
Клас
|
Видавництво
|
Документ про надання грифа
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
7
|
|
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Зарубіжна література. 5-12 класи»
|
7-9
|
Перун
|
Лист МОН
від 23.12.2004
№ 1/11-6611
|
|
Програми для поглибленого вивчення зарубіжної літератури. (колектив авторів, керівник Ковбасенко Ю.І, науковий редактор Наливайко Д.С.)
|
8-9
|
Газета "Зарубіжна
література"
|
Лист МОН
від 20.10.2008
№ 1/11-5030
|
|
Програми курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. Книга І (За заг. ред. К.В. Таранік-Ткачук, І.П. Дворницької)
|
8-11
|
Мандрівець
|
Лист ІІТЗО
від 29.06.2010
№ 14/18-Г-360
|
Основні підручники та навчальні посібники
|
|
Зарубіжна література (підручник)
|
Ковбасенко Ю.І.
|
9
|
Грамота
|
Наказ МОН
від 02.02.2009
№ 56
|
|
Зарубіжна література (підручник)
|
Назарець В.М.
|
9
|
Вежа
|
Наказ МОН
від 02.02.2009
№ 56
|
|
Зарубіжна література (підручник)
|
Ніколенко О.М., Столій І.Л.
|
9
|
Ранок
|
Наказ МОН
від 02.02.2009
№ 56
|
|
Зарубіжна література (підручник)
|
Півнюк Н.О., Гребницька Н.М., Строганова Г.М.
|
9
|
Освіта
|
Наказ МОН
від 02.02.2009
№ 56
|
Додаткові підручники та навчальні посібники
|
|
Стилістичний аналіз художнього твору на уроках зарубіжної літератури в старших класах
|
Таранік-Ткачук К.В.
|
8-11
|
Грамота
|
Лист ІІТЗО
від 22.08.2013
№ 14.1/12-Г-557
|
|
Мандрівка Інтернет-сторінками світової літератури. Посібник-довідник для вчителів та учнів 8-11 класів
|
Оліфіренко С.М.
|
8-11
|
Грамота
|
Лист ІІТЗО
від 05.07 2011
№ 1.4/18-Г-540
|
|
Світова література (посібник-хрестоматія)
|
Міляновська Н.
|
9
|
Астон
|
Лист ІІТЗО
від 07.12.2014
№ 1.4/18-Г-479
|
|
Зошит завдань і вправ із зарубіжної літератури: навчальне видання та СD
|
Керівник авт. колективу
Химера Н.В.
|
9
|
КОІПОПК
|
Лист ІІТЗО
від 17.05.2010
№ 1.4/18-Г-175
|
|
Тест-контроль. Світова література
|
Несторова О.І.
|
9
|
Весна
|
Лист ІІТЗО
від 13.07 2010
№ 1.4/18-Г-565
|
|
Хрестоматія зі світової літератури.
|
Столій І.Л.
|
9
|
Ранок
|
Лист ІІТЗО
від 24.09.2012
№ 14.1/12-Г-289
|
|
Світова література. Хрестоматія
|
упорядник Несторова О.І.
|
9
|
ФОП Співак
|
Лист ІІТЗО
від 14.02.2012
№ 14.1/12-Г-50
|
|
Світова література: зошит для поточного та тематичного оцінювання
|
Косогова О.О.
|
9
|
ПЕТ
|
Лист ІІТЗО
від 31.07.2013
№ 14.1/12-Г-450
|
|
Зошит для контрольних робіт зі світової літератури
|
Лавренчук В.П., Лавренчук М.В.
|
9
|
Рівенський
ОІППО
|
Лист ІІТЗО
від 27.02.2014
№ 14.1/12-Г-230
|
|
Хрестоматія. Світова література
|
Пустовойтова В.Є.
|
9
|
Торсінг плюс
|
Лист ІІТЗО
від 04.03.2014
№ 14.1/12-Г-311
|
|
Світова література. Посібник-хрестоматія
|
Міляновська Н.В.
|
9
|
Астон
|
Лист ІІТЗО
від 10.07.2014
№ 14.1/12-Г-1140
|
|
Світова література за всією шкільною програмою
|
Шевченко Н.В., Косогова О.О.
|
5-11
|
Весна
|
Лист ІІТЗО
від 13.08.2012
№ 14.1/12-Г-208
|
|
Світова література. Посібник для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. 2014
|
Штейнбук Ф.М., Таранік-Ткачук К.В., Гудзь О.О., Дворницька І.П.
|
5-11
|
Грамота
|
Лист ІІТЗО
від 24.02.2014
№ 14.1/12-Г-174
|
Методична література
|
|
Методичні матеріали до уроків зарубіжної літератури у 9 класі (з мультимедійними додатками) навчальний комплект
|
Керівник авт. колективу
Химера Н.В.
|
9
|
КОІПОПК
|
Лист ІІТЗО
від 05.07.2011
№ 1.4/18-Г-550
|
Серія «Шкільна бібліотека»
|
|
О.Пушкін «Избранные произведения»
|
Передмова Ніколенко О.М.
|
9
|
ТОВ «Шанс»
|
Лист МОН
від 05.06.2013
№ 1/11-9508
|
|
М.Лермонтов «Избранные произведения»
|
Передмова Андронова Л.Г.
|
9
|
ТОВ «Шанс»
|
Лист МОН
від 05.06.2013
№ 1/11-9505
|
|
Одіссея (українською мовою)
|
Гомер
|
9
|
Фоліо
|
Лист ІІТЗО
від 24.11.2010
№ 1.4/18-Г-798
|
|
Фауст (українською мовою)
|
Гете Й.В.
|
9
|
Фоліо
|
Лист ІІТЗО
від 18.01.2011
№ 1.4/18-Г-27
|
|
Вибрані твори Гете Й.В.
|
упор. Кусько К.Я.
|
9
|
Грамота
|
Лист ІІТЗО
від 06.09.2011
№ 1.4/18-2769
|
|
Консуело (українською мовою)
|
Санд Ж.
|
9
|
Фоліо
|
Лист ІІТЗО
від 16.02.2012
№ 14.1/10-453
|
|
Малюк Цахес. Золотий горнець (українською мовою)
|
Гофман Ернест Теодор Амадей
|
9
|
Фоліо
|
Лист ІІТЗО
від 16.02.2012
№ 14.1/10-453
|
|
Недоросток (українською мовою)
|
Фонвізін Д.
|
9
|
Фоліо
|
Лист ІІТЗО
від 16.02.2012
№ 14.1/10-453
|
|
Звіробій (російською мовою)
|
Купер Ф.
|
|
Фоліо
|
Лист ІІТЗО
від 15.08.2012
№ 14.1/12-Г-235
|
|
Гамлет. Сон у літню ніч. Венеціанський купець (російською мовою)
|
Шекспір В.
|
|
Фоліо
|
Лист ІІТЗО
від 15.08.2012
№ 14.1/12-Г-234
|
|
Янущ Корчак «Мацюсеві пригоди»
|
Передмова В. Чайковського
|
|
Фоліо
|
Лист ІІТЗО
від 10.07.2014
№ 14.1/12-Г-1143
|
Поділіться з Вашими друзьями: |
