Календарно-тематичний план



Скачати 191.72 Kb.
Дата конвертації23.04.2017
Розмір191.72 Kb.
ТипУрок
Календарно-тематичний план

Курс історії України у 7 класі є логічним продовженням історії стародавнього світу, мета якого - показати:



  • особливості розвитку українських земель даного історичного періоду;

  • процеси становлення і розбудови Київської та Галицько­Волинської держав;

  • політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства та інших держав;

  • особливості соціально-економічного становища та структури середньовічного суспільства на території України;

  • здобутки української культури в ІХ-ХV ст.

Зміст курсу всесвітньої історії структурований за проблемно-тематичним принципом і має на меті формування в семикласників цілісних уявлень про:

  • події, явища, процеси періоду Середніх віків (V-ХV ст.);

  • сутність та особливості середньовічних цивілізацій-Християнської, арабо­мусульманської;

  • традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу;

  • еволюцію політичних структур середньовічної Європи;

  • зародження європейського парламентаризму;

  • становлення європейського права, діалог культур.

Розуміння цивілізаційної значущості внеску Середньовіччя у світову духовну спадщину допоможе учням зрозуміти суть і своєрідність епохи, витоки європейських інтеграційних процесів.

Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина — природа», «людина — світ уявлень та ідей», «людина — світ речей», «людина — влада», «людина — суспільство».

Варто запропонувати орієнтовну структуру вивчення курсу, як зразок, для створення власного календарного плану.
Історія України

7 клас


Урок

Тема уроку

Години

1

Історія України в стародавні часи.

1

2

Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.

1

Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ




3

Розселення слов’янських племен на території України. Сусіди східних слов’ян.

1

4

Суспільний устрій, вірування та господарство східних слов’ян..

1

5

Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

1

6

Практичне заняття:

«Князь Святослав та його походи».



1

7

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна)

наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.


1

8

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

1

9

Київська держава (Русь-Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки.

1

10

Суспільний устрій. Влада князя.


1

11

Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Повсякденне життя.

1

11

Практичне заняття:

«Християнська релігія і церква в житті давньоруського (давньоукраїнського) суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя).



1

12

Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.

1(година із резерву)

13

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна)

у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.



14

Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів.

1

15

Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

1

16

Роздробленість Київської держави. Політичне і соціально-економічне життя удільних князівств.

1

17

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.

1

18

Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

1

19

Практичне заняття:

«Повчання дітям» Володимира Мономаха – кодекс настанов князівської родини» / «Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело» (на вибір вчителя).



1(година із резерву)

20

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА




21

Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович.

1

22

Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.

1

23

Внутрішня та зовнішня політика. Коронація Данила Романовича.*

1

24

Практичне заняття:

«Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя).



1

25

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича.

1

26

Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст.

1

27

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА

ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)



28

Українські землі у складі іноземних держав Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств.

1

29

Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства.

1

30

Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

1

31

Культура та освіта. Юрій Дрогобич.

1

32

Практичне заняття:

«Етнічний склад населення України. Повсякденне життя».



1

33

Історія рідного краю




34

Узагальнення. Тематичний контроль




35

Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».




* може бути проведено у формі практичного заняття
Всесвітня історія

7 клас

Урок

Зміст

навчального матеріалу

Години

1

Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація, джерела вивчення.

1

Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ




2

Велике переселення народів. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.

1

3

Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

1

4

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

1

5

Природно­географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Розквіт і занепад перших Халіфатів. Розвиток арабо-мусульманської культури.

1

6

Практичне заняття:

«Вплив Візантії, імперії Карла Великого, перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи».



1

7

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ




8

Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація. Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм.

1

9

Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.

1

10

Практичне заняття:

«Замок. Рицарські традиції. Життя селян».



1

11

Середньовічне місто. Ремесло і цехи. Торгівля й гільдії. Міські комуни. Міська культура та повсякденне життя.

1

12

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х – ХV ст.




13

Походи вікінгів та їх завоювання.

1

14

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.

1

15

Практичне заняття:

«Наслідки Хрестових походів».



1

16

Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна.

1

17

Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

1

18

Священна Римська імперія Оттон І. Зовнішня політика германських імператорів. Фрідріх ІІ Штауфен.



1

19

Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція).

1

20

Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелль I, Фернандо II.

1

21

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ




22

Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування.

1

23

Християнська церква в ХІ – ХV cт. Єретики і боротьба з ними.

1

24

Практичне заняття:

«Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».



1

25

Архітектура і мистецтво.

1

26

Раннє Відродження й гуманізм.

1

27

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х – ХV ст.




28

Польське королівство. Казимир ІІІ. Велике князівство Литовське. Угорське королівство. Іштван І. Королівство Чехія. Ян Гус і Гуситські війни.

1

29

Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ.

1

30

Практичне заняття: «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій».

1

Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД




31

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.

1

32

Китай та часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури.

1

33

Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури.

1

34

Узагальнення. Тематичний контроль

1

35

Узагальнення до курсу:

«Середні віки в історії людства».



1

Організація навчання історії у 7 класі є новим етапом розвитку ключових та предметних компетентностей учнів згідно з їх віковими можливостями. Це перший систематичний курс історії України. До семикласників висуваються складніші, порівняно із 6 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачено, що навчання історії у 7 класі дасть змогу учням зрозуміти причини, особливості та наслідки основних історичних подій, явищ і процесів історії України, європейської та світової минувшини в епоху Середньовіччя, характеризувати досягнення і взаємовплив народів і цивілізацій цієї доби, міграції повсякденне життя і світосприйняття середньовічної людини, порівнювати середньовічні держави і суспільства, діяльність історичних осіб. Особливого значення набуває робота з історичним картами, засвоєння і використання понять і термінів, усвідомлення різниці між такими елементами змісту, як подія, явище, процес.

Удосконалення рівня опанування умінь в учнів відбувається й за допомогою відповідних вправ. Їх особливості залежать від змісту і дидактичної мети навчання. За формою навчальної діяльності учнів вправи поділяють на усні, письмові, графічні та ін. Усні вправи широко застосовують на захист власної позиції, розповіді, опису, пояснення історичних фактів, явищ процесів, що містяться у тексті підручника з історії. Письмові вправи виконують для написання есе, складних простих, розгорнутих планів, тез, конспектування навчального змісту тексту підручника за певними параметрами, що задає вчитель. Графічні вправи це виражають свої знання зображальними засобами – малюванням і кресленням. Насамперед, складанням хронологічних, синхроністичних таблиць, кресленням діаграм, графіків, картосхем тощо. Використання такого прийому роботи з підручником є, на нашу думку особливо важливим у процесі навчання історії у 6-7-х класах, оскільки саме у цей період відбувається закріплення початкових умінь працювати з підручником та закладаються підвалини для опанування учнями більш складними уміннями у старшій школі.

Проведене теоретичне дослідження проблеми формування в учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи вмінь працювати з підручником у процесі навчання історії дає змогу зазначити, що методичними умовами формування в учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи вмінь працювати з підручником у процесі навчання історії є:


  • забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів з підручником,

  • врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів,

  • активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів шляхом відбору методичних прийомів роботи з підручником, адекватних як цілям конкретного уроку, так і навчання історії в цілому.

Дієвим прийомом активізації пізнавальної діяльності учнів 6-7 класів є також робота з історичними документами, що становлять один із компонентів додаткового тексту підручника історії. На думку О. Пометун та Г. Фреймана, «при роботі з документами в учнів активізуються процеси мислення й уяви, що сприяє більш плідному засвоєнню історичних знань і розвитку історичної свідомості. Саме історичні джерела є одним із найефективніших засобів для формування досліджуваних умінь: читати документи, застосовувати основні історичні поняття, ставити запитання, визначати і аналізувати потрібну інформацію та пояснювати її зміст, робити висновки і власні умовиводи, які вони можуть потім перевірити з іншими способами їх тлумачення. Робота з історичними документами активізує мислення учнів в цілому, та формує здатність до критичного аналізу історичної інформації.

Види компетенцій (А. Хуторський):

1) ключові (стосуються загального змісту освіти), що, у свою чергу, поділяються на ціннісно-змістові (світогляд, ціннісні орієнтації учня, механізми самовизначення); загальнокультурні (пізнання та досвід діяльності в ґалузі національної та загальнолюдської культури, духовно-моральні основи життя людини й людства, окремих народів, культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ і традицій, роль науки і релігії в житті людини); навчально-пізнавальні (елементи логічної, методологічної, загально навчальної діяльності, цілепокладання, планування, аналіз, рефлексія, самооцінка, прийоми розв’язання навчально-пізнавальних проблем, функціональна грамотність); інформаційні (пошук, аналіз і відбір необхідної інформації, її перетворення, збереження й передача; володіння сучасними інформаційними технологіями); комунікативні (мовленнєві знання, знання способів взаємодії знавколишніми подіями; навички роботи в групі, колективі; володіння різними соціальними ролями); соціально-трудові (оволодіння знаннями й досвідом у громадянсько-суспільній діяльності; виконання ролі громадянина, виборця, представника; у соціально-трудовій: права споживача, покупця, клієнта, виробника; у галузі сімейних стосунків, у питаннях економіки і права та професійному самовизначенню); компетенція особистісного самовдосконалення (засвоєння способів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку; емоційна саморегуляція та самопідтримка; особиста гігієна, турбота про власне здоров’я, внутрішня екологічна культура, способи безпечної життєдіяльності);

2) загальнопредметні відносяться до певних навчальних предметів та освітніх галузей (наприклад, «Суспільствознавство»);

3) предметні (спеціальні) – більш конкретні щодо двох перших позицій, мають детальний опис і змогу формування в межах навчального предмета (у нашому випадку – історії).

Набуття цих компетенцій учнями можливе за умови цілеспрямованої роботи під час навчального процесу з предмету за конкретними напрямами. Так, формування хронологічної компетентності учнів забезпечать розгляд суспільних явищ в розвитку та в конкретних історичних умовах певного часу; зіставлення історичних подій, явищ із періодами (епохами), а також орієнтація на використання наукової періодизації історії як способу пізнання історичного процесу – забезпечить.



Формування просторової компетентності повинне здійснюватися на основі співвідношення розвитку історичних явищ і процесів із географічним положенням країн та природними умовами; використання карти під час визначення причин та наслідків історичних подій, процесів; характеристика регіональних особливостей та геополітичних чинників розвитку країн на основі аналізу карти і факторів довкілля.

Інформаційна компетентність учня формуватиметься за таких умов: критичного аналізу й оцінки історичних джерел, виявлення тенденційної інформації та пояснення необ’єктивності; самостійної інтерпретації школярами змісту історичних джерел та відображених історичних фактів, подій, явищ; оцінювання, порівняння, пояснення учнями фактів і явищ дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел.

Задля формування мовленнєвої компетентності на уроках історії учні повинні – розповідати про історичні події та явища й описувати їх, давати усний відгук на відповідь однокласника, оцінювати власну відповідь, брати участь у дискусії, аргументувати власну позицію; письмово – писати оповідання (есе, аналітичні доповіді, реферати, рецензії) про події та історичні постаті, складати різні типи планів, формулювати доречні питання до історичних текстів; усно та письмово – надавати історичну характеристику (подіям, явищам, видатним діячам), складати таблиці та схеми, будувати на цій основі відповідь.

Формування логічної компетентності учня відбувається під час аналізу, синтезу й узагальнення школярем історичної інформації; використання на уроці наукової термінології; всебічній характеристиці учнями історичних постатей, розкритті внутрішніх мотивів дій, створення політичних та історичних портретів; самостійного визначення учнями сутності, наслідків та значення історичних подій і явищ; проведення нескладних досліджень, проектної роботи.

Задля формування аксіологічної компетентності учні повинні порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти й діяльність осіб, спираючись на здобуті знання, власну систему цінностей із позиції загальнолюдських та національних цінностей; виявляти суперечності в позиціях, інтересах, потребах соціальних груп і окремих осіб та роль в історичному процесі, тенденції й напрями історичного розвитку; оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
2015 -> Анотаці я Історія України
2015 -> Кримінальний процес україни
2015 -> Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності
2015 -> Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую»
2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів»
2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013

Скачати 191.72 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка