Карагодін олег володимирович



Дата конвертації23.03.2017
Розмір0.5 Mb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький державний університет управління

КАРАГОДІН ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 65.012.32:351.82


РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління




А В Т О Р Е Ф Е Р А Т


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління




Маріуполь 2015

Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь)
Науковий керівник: доктор наук з державного управління, професор Черниш Олена Іванівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь), завідувач кафедри «Менеджменту виробничої та невиробничої сфери»

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент Кузьменко Сергій Георгійович, Донецький юридичний інститут МВС України, професор кафедри цивільного та господарського права;


кандидат наук з державного управління Долгальов Віталій Юрійович, Костянтинівська ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, в.о. начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Захист відбудеться 25 січня 2016 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 87513, м. Маріуполь, вул. Карпінського, 58.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України (87513, м. Маріуполь, вул. Карпінського, 58.

Автореферат розіслано «24» грудня 2015 року.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради О.В. Балуєва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Визначення перспективних напрямів розвитку системи прийняття управлінських рішень у зв’язку з демократизацією суспільства обумовлюється безліччю факторів, які характери­зують соціально-економічний розвиток регіону. Так, у першу чергу, посилення ролі рішень у процесі управління, особливо на регіональному рівні, вимагає переходу від адміністративно-командних до ринкових методів господарювання. До якості прийнятих рішень пред’являються жорсткі вимоги, оскільки ускладнення економічних, виробничих, фінансових, політичних, соціальних, екологічних процесів, що зумовлює розширення об­сягів інформації, вимагає ретельної обробки основних і допомі­жних даних.

Задані темпи соціально-економічних процесів є одним з найважливіших факторів удосконалення системи управлінських рішень, що, в першу чергу, визначає вимоги до оперативності їх прийняття й реалізації. Зростання чисельності наукових публі­кацій з питань аналізу рішень, удосконалення методів їх підго­товки свідчить про безперечну актуальність цього наукового напрямку для сучасної науки державного управління.

Роботи західних дослідників привернули увагу українських вчених до проблем державного управління у сфері прийняття управлінських рішень. У свою чергу, автоматичне перенесення на українське підґрунтя західних підходів має як позитивні, так і негативні наслідки. Це зумовлено тим, що західні розробки ґрунтуються на чітко визначених критеріях, котрі відповідають реаліям західного суспільства – розвиненій системі демократичного управління і, як наслідок, усталеним традиціям рівноправної участі партнерів в інтеграційних процесах, високому рівні розвитку і використанні новітніх технологій у прийнятті управлінських рішень.

Все це і зумовило поглиблене вивчення і подальші дослідження сутності й змісту природи управ­лінських рішень, аналізу факторів впливу на їх ефективність, удосконалення методів підготовки й прийняття рішень, що сприятимуть вирішенню багатьох складних проблем функціонування соціально-економічних систем у ринкових умовах.

Варто констатувати, що з даної проблеми сформовано ґрунтовну дослідницьку базу. Особливо помітний внесок у тео­рію прийняття рішень внесли такі зарубіжні вчені, як X. Райфа, Г. Саймон, О. Уайт, Р. Фатхутдінов, Б. Раппорт, М. Мескон, а також вітчизняні - В. Бакуменко, С. Бир, А. Дєгтяр, О. Дейнеко, Н. Діденко, В. Долгальов, А. Ігнатьєва, Н. Карданська, Ю. Комар, С. Кузьменко, М. Максимцов, С. Марова, В. Токарева, Е. Смирнов, А. Халецька, О. Черниш, Д. Юдін.

Незважаючи на наявність значного теоретичного надбання необхідно розвинути і удосконалити систему управлінських рішень в умовах децентралізації влади та демократизації суспільства.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Донецького державного університету управління за темою «Теоретико-методологічні засади розроблення та функціонування механізмів державного управління на центральному, регіональному, галузевому рівнях, в різних сферах суспільного життя» (номер держреєстрації 0110U002889, 2009-2014 рр.), у рамках якої автором обґрунтовано науково-методичний підхід щодо формування умов для розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних та практичних рекомендацій щодо формування умов для розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління.

Для досягнення мети необхідно вирішити ряд задач:

виявити особливості процесу переходу від державного адміністрування до державного менеджменту і визначити його основні принципи;

розглянути загально-класифікаційну схему державно-управлінських рішень з метою її удосконалення;

проаналізувати фактори, що характеризують соціально-економічне середовище розвитку регіонів в Україні з метою подальшого корегування завдань вітчизняної наукової школи, стосовно прийняття і реалізації державно-управлінських рішень;

обґрунтувати організаційно-інформаційне забезпечення якості державно-управлінських рішень;

розглянути процеси економіко-математичного моделювання як інструменту підтримки прийняття державно-управлінських рішень;

розробити рекомендації щодо подальшого розвитку основних форм показників ефективності і вимог до них, які використовуються при розв’язанні завдань прийняття державно-управлінських рішень;

запропонувати науково-методичний підхід щодо формування умов для розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління.

Об’єктом дисертаційної роботи є процеси державного управління.

Предметом дослідження є механізми прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління та їх розвиток.

Методи дослідження. Теоретичну і методичну основи дисертаційної роботи складає синтез результатів фундаментальних і прикладних досліджень в галузі державного управління, концептуальні положення теорії прийняття управлінських рішень, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з цього напряму.

Основні наукові результати дисертаційного дослідження було отримано на основі використання: системного підходу при визначенні сутності державного управління як виду суспільної діяльності; методу аналізу і синтезу при дослідженні теоретичних підходів до побудови механізмів прийняття та реалізації державно-управлінських рішень; методу порівняльного аналізу та аналогії при дослідженні стану теорії і практики формування державно-управлінських рішень; методу узагальнення, комплексного і системного підходу, методу індукції при формуванні напрямів розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління.

Інформаційною базою дослідження виступають наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, звітні матеріали досліджень за результатами економічної діяльності країни, регіонів, планові та програмні документи, матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні і розробці комплексу теоретико-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо розвитку та прийняття управлінських рішень в системі державного управління на засадах переходу від функціонального до процесно-організаційного забезпечення, а також розвитку напрямів інформаційно-аналітичного забезпечення механізмів прийняття та реалізації державно-управлінських рішень.

Одержаний науковий результат розкривається в наступних нових положеннях:



вперше:

запропоновано науково-методичний підхід щодо формування умов для розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління, сутність якого полягає в удосконаленні організаційно-інформаційного забезпечення якості державно-управлінських рішень; подальшого розвитку процесів моделювання як інструменту підтримки прийняття державно-управлінських рішень, а також вибору показників ефективності для оцінювання варіантів державно-управлінських рішень;



удосконалено:

організаційно-інформаційне забезпечення якості державно-управлінських рішень за рахунок обґрунтування етапів переходу від функціонального до процесно-організаційного забезпечення, а також обґрунтування напрямів інформаційно-аналітичного забезпечення механізмів прийняття та реалізації державно-управлінських рішень;

загально-класифікаційну схему державно-управлінських рішень, яка враховує можливість застосування різних її форм на всіх етапах державного управління, а саме: нормативно-правових, програмно-цільових, організаційно-розпорядчих;

дістали подальшого розвитку:

положення теорії державного управління в частині переходу від державного адміністрування до державного менеджменту, якому притаманні дві особливості: підвищення самостійності нижніх поверхів ієрархічних державних організацій і переміщення акцентів на взаємозв’язок організації з зовнішнім середовищем, що, в свою чергу, суттєво змінило підхід до прийняття та реалізації управлінських рішень;

основні завдання вітчизняної наукової школи удосконалення державно-управлінських рішень на сучасному етапі в частині мінімізації впливу інституційного підходу на цей процес, у зв’язку з чим запропоновано схему прийняття управлінських рішень, яка б забезпечувала збалансований розподіл реактивного реагування, аналогів накопиченого досвіду, наукових методів і моделей, інтуїції і майстерності керівника в управлінській діяльності;

процеси економіко-математичного моделювання як інструменту підтримки прийняття державно-управлінських рішень, що сприяє як формуванню, так і верифікації положень таких взаємопов’язаних етапів, як визначення різних політик; їх цілей; пріоритетів; формування проміжних цілей; розроблення проблемних завдань; вибір відповідних інструментів; дій у межах кожної з обраних політик; діагностування та ідентифікація проблемних ситуацій;

основні форми показників ефективності, які використовуються при розв’язанні завдань прийняття рішень такі, як ймовірність досягнення мети; ймовірність отримання необхідного результату; середній результат; ймовірно гарантований результат; гарантований результат; а також вимоги до показників ефективності, що використовуються державними службовцями для оцінювання альтернативних варіантів дій (відповідність меті; змістовність; вимірність; мінімальність; повнота).

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації використані в практичній діяльності Дружківської міської ради (акт про впровадження № 01-12/79 від 11.03.2015 р.), Маріупольського міськвиконкому (акт про впровадження №17-1/136 від 19.02.2015 р.), а також у навчальному процесі Донецького державного університету управління під час викладання таких дисциплін, як «Місцевий регіональний розвиток», «Менеджмент організацій», «Основи регіонального управління» (акт про впровадження №01-17/154 від 16.03.2015 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, містить отримані особисто автором нові результати у сфері прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління. У дисертації не використовувались ідеї або розробки інших дослідників, у співавторстві з якими були опубліковані окремі праці. Особистий внесок здобувача у спільні роботи поданий у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональний розвиток – основа розбудови української держави» (м. Донецьк, 9-10 квітня 2013 року), VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент-освіта в контексті трансформаційних перетворень в суспільстві» (м. Донецьк, 10-12 квітня 2014 року).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані у 8 наукових публікаціях, з яких: 6 статей у фахових виданнях, 2 – тези в матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 3,1 друк. аркушів, з яких 3,0 друк. аркушів належать особисто автору.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 199 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 13 рисунків, 6 таблиць, які наведено на 22 сторінках. Список використаних джерел зі 213 найменувань наведено на 20 сторінках, 3 додатки – на 3 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади формування системи державно-управлінських рішень» розглянуто державне управління, як вид суспільної діяльності, досліджено теоретичні підходи до побудови механізму прийняття та реалізації державно-управлінських рішень, виявлено особливості використання методів прийняття рішень органами державної влади.

Доведено, що основу суспільних відносин становить різноманітна діяльність людей, об’єднаних в організації, установи і підприємства. Регулювання цих відносин є однією з основних функцій держави і здійснюється в специфічній формі діяльності – державному управлінні. Впровадження нових формально-раціональних процедур у державному управлінні вимагає відповідних структурно-організаційних змін, а саме: перехід від державного адміністрування до державного менеджменту.

Визначено, що у зв’язку з формуванням ринкових відносин відбувається перехід від державного адміністрування до державного менеджменту, якому притаманні дві особливості: підвищення самостійності нижніх поверхів ієрархічних державних організацій і переміщення акцентів на взаємозв’язок організації з зовнішнім середовищем, що, в свою чергу, суттєво змінило підхід до прийняття та реалізації управлінських рішень.

Розглянуто принципи державного сучасного менеджменту, такі як: прихильність діям та змінам, а нестійкості певній норми; субсидіарність сучасної організації управління, яка характеризується децентралізацією і відносною свободою усіх його ланок; активний вибір управлінцем будь-якого рівня сфери діяльності, яка б слугувала суспільним інтересам та інтересам конкретної людини; нові критерії ефективності діяльності системи державного управління, орієнтованого на якість послуг та рентабельність.

Визначено, що по мірі вбудування держави у відносини глобального миру, механізм прийняття управлінських рішень стає дуже важливим інструментом реагування на усі ці трансформації. В кінцевому вигляді в результаті трансформуються як механізм управління і процес прийняття рішення, так і форма держави як інституту, форми організації спільної життєдіяльності людей.

Аналіз державного управління, як системи діяльності дав змогу виділити в ньому три основні напрями, такі як: державне будівництво (охоплює визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави; їх пріоритетності; розподіл повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів державної влади відповідно до функцій держави та її стратегічних цілей); формування державної політики (полягає в розробленні державної політики з основних напрямів діяльності держави (загальні орієнтири для дій та прийняття рішень); визначення або корегування цілей та функцій органів державної влади, необхідного кадрового забезпечення, програмування; розроблення сценаріїв і графіків досягнення цілей органів державної влади; складанні бюджету); реалізацію державної політики (передбачає виконання функцій державного управління з метою досягнення визначених цілей держави на певному періоді її історичного розвитку) (рис. 1).

Всі ці напрями державного управління реалізуються шляхом управлінських впливів, яким передує прийняття державно-управлінських рішень.

Розглянуто основні ознаки державно-управлінських рішень, такі як: спрямованість на вирішення проблем державного рівня; прийняття вищими або центральними органами державної влади; оформлення у вигляді-нормативно-правових актів, програмно-цільових документів та організаційно-розпорядчих рішень; належність до державно-управлінських відносин; формування на їх основі державно-управлінських впливів; обов’язковість для виконання; першочерговість забезпечення необхідними державними ресурсами.

Визначено, що підкласом державно-управлінських рішень (ДУПР) розуміються всі управлінські рішення, що приймають вищі та центральні органи державної влади з метою визначення і реалізації державних цілей, стратегій їх досягнення, основних функцій державної політики, організації державної влади, а також вирішення інших проблем державного рівня.



Ні Етапи процесу державного управління Види ДУПР за етапами

Так

Рис. 1. Модель процесу державного управління з виділенням основних етапів прийняття державно-управлінських рішень


До таких проблем слід віднести визначення пріоритетів цілей та функцій держави у певний період її розвитку; розроблення, корегування і реалізація державної політики та її окремих складових; реформування структури органів державної влади; формування щорічних державних бюджетів та планів соціально-економічного розвитку; реформування системи державної служби.

Виділено та класифіковано на три основні групи державно-управлінські рішення, які застосовуються на різних етапах державного управління, а саме: нормативно-правові (Конституція; конституційні закони та угоди; закони; міжнародні угоди; укази глави держави; постанови парламенту та уряду; накази міністрів; накази керівників інших центральних органів державної влади); програмно-цільові (національні; державні; регіональні; галузеві та міжвідомчі концепції, програми, проекти); організаційно-розпорядчі (доручення та організаційно-координаційні рішення вищих і центральних органів державної влади).

Загально-класифікаційну схему державно-управлінських рішень наведено в табл. 1., яка враховує можливість застосування різних її форм на всіх напрямах державного управління.

Таблиця 1

Загальна класифікаційна схема державно-управлінських рішень




Форми ДУПР

Напрями ДУПР

З проблем державного будівництва

З проблем формування державної політики

З проблем реалізації державної політики

Нормативно-правові

Нормативно-правові ДУПР з проблем державного будівництва

Нормативно-правові ДУПР з проблем формування державної політики

Нормативно-правові ДУПР з проблем реалізації державної політики

Програмно-цільові

Програмно-цільові ДУПР з проблем державного будівництва

Програмно-цільові ДУПР з проблем формування державної політики

Програмно-цільові ДУПР з проблем реалізації державної політики

Організаційно-розпорядчі

Організаційно-розпорядчі ДУПР з проблем державного будівництва

Організаційно-розпорядчі ДУПР з проблем формування державної політики

Організаційно-розпорядчі ДУПР з проблем реалізації державної політики

Визначено, що методи прийняття державно-управлінських рішень можна поділити на евристичні, колективні та економіко-математичні. Вибір того чи іншого методу прийняття рішення визначається проблемою, на яку спрямовується рішення органів державної влади.

У другому розділі «Аналіз стану теорії і практики формування державно-управлінських рішень» проведено аналіз праць з теорії прийняття рішень на регіональному рівні, розглянуто функції держави та державно-управлінські рішення щодо їх реалізації, а також досліджено роль інформаційних ресурсів у державно-управлінській діяльності.

Аналіз праць з теорії прийняття рішень, що стосуються різних аспектів соціально-економічного розвитку регіону, показав, що без застосування системного підходу не можливо забезпечити об’єктивність управлінських рішень.

Визначено, що під управлінським рішенням розуміється набір дій, спрямованих на ліквідацію проблеми й досягнення мети керованої системи. Управлінські рішення органів державної влади і місцевого самоврядування з питань соціально-економічного розвитку регіону повинні відповідати сукупності обов’язкових точно регламентованих характеристик, якими є: цільова спрямованість рішення; визначення плану реалізації рішення, а також списку його конкретних виконавців; відповідність діючим державним відомчим регіональним положенням, нормативним та іншим регламентуючим документам; виокремлення зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на виконання рішення; визначення місця й ролі конкретного місця в низці раніше прийнятих і запланованих для прийняття документів, дотримання конституційності та законності; своєчасність рішення та його адаптивність.

Проаналізовано класифікацію управлінських рішень з метою виокремлення основних їх ознак (табл. 2).



Таблиця 2

Класифікація управлінських рішень


Класифікаційна ознака

Варіанти рішень

за методологією взаємодії і об’єктом управління

традиційні, системні, ситуаційні, соціально-етичні, стабілізаційні

за характером прийняття

інтуїтивні, засновані на судженнях, раціональні

за ієрархією планування

оперативні, тактичні, стратегічні

за ступенем складності

прості, складні

за рангом управління

вищого рівня, середнього рівня, ни­жчого рівня

за періодом реалізації

короткострокові, середньострокові, довгострокові

за організацією опрацювання

індивідуальні, групові, колективні

за функціональною спрямова­ністю

економічні, технічні, соціальні, екологічні й ін.

за рівнем використання інно­вацій

типові, інноваційні

за наявністю інформації

детерміновані, ризикові, невизначені

за джерелом виникнення

регламентні, ініціативні

за способом доведення до реалізації

письмові, усні й ін.

за кількістю альтернатив

бінарні, стандартні, багатоальтернативні, безперервні

Для обрання найбільш прийнятних варіантів рішень необхідно, щоб їх підготовка й ухвалення велися з урахуванням відповідних класифікаційних ознак, з дотриманням заздалегідь установленого порядку на базі науково-обґрунтованих принципів, що узгоджуються з об’єктивними закономірностями.

Доведено, що в умовах трансформації ринкових відносин об’єктивно ускладнюються завдання прийняття ринкових відносин об’єктивно ускладнюються завдання прийняття управлінських рішень.

Визначено, що соціально-економічну ситуацію в Україні характеризують досить високим ступенем складності відносин, невизначеності інформації щодо характеристики економічних об’єктів, динаміки процесів, що відбуваються. Поширюються масштаби соціально-економічної взаємодії, більш складними і розгалуженими стають економічні, соціальні, інформаційні, технічні, організаційні зв’язки, стрімко прискорюються темпи суспільно-політичних процесів.

Усі перераховані фактори, що характеризують соціально-економічне середовище розвитку регіонів в Україні, висувають підвищені вимоги до якості управлінських рішень, оперативності їхнього прийняття й реалізації з застосуванням досить широкого набору наукових методів: від методу домінування й лексико-графічного впорядкування – до методів математичного програмування й методів теорії цінності при прийнятті рішень у детермінованих умовах: від методів дискретизації невизначеності й стохастичного домінування – до методу аналізу ієрархій і декомпонізаційних методів теорії очікуваної корисності при прийнятті рішень в умовах ризику й невизначеності.

Визначено, що основним завданням вітчизняної наукової школи удосконалення управлінських рішень на сучасному етапі є мінімізація впливу інституційного підходу на цей процес. Однак, розв’язання такого завдання не знімає з порядку денного проблему людського фактору при прийнятті рішень. Тому, необхідна розробка такої схеми прийняття управлінських рішень, яка б забезпечувала збалансований розподіл реактивного реагування, аналогів накопиченого досвіду, наукових методів і моделей, інтуїції, і майстерності керівника в управлінській діяльності.

Визначено особливий характер і значення інформаційних ресурсів і органів влади правління. В той же час для державних органів всіх рівнів залишаються характерними слабка горизонтальна взаємодія та слабкий розвиток інформаційних ресурсів призначених для масового інформаційного обслуговування населення з питань, які пов’язані з діяльністю цих органів. Все це сприяє консервації, закритості і недемократичності влади.

Доведено, що для сучасної організації управління інформаційними ресурсами держави інформаційна політика повинна передбачати: створення відповідної нормативно-правової бази; визначення складу та правомочності власності інформаційних ресурсів; формування необхідних фінансово-економічних і організаційних ресурсів та механізмів.

Обґрунтовано напрями удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення механізмів прийняття та реалізації державно-управлінських рішень на засадах: характеру і обсягу компетенції державного органу, прав і обов’язку посадової особи; збагачення змісту одиниці інформаційних матеріалів; структуризація управлінської інформації; структуризація управлінської інформації в встановлених організаційно-правових формах; демократизація діяльності традиційних державних організаційно-правових структур; аналізу й оцінки з боку незалежної експертизи; формалізація роботи з управлінською інформацією; розподіл інформації між посадовими особами; аналітичного забезпечення шляхом створення відповідної служби.

Аналіз застосування сучасних інформаційно-аналітичних технологій в державному управлінні дозволяє дійти висновку, що основні резерви підвищення ефективності державно-управлінських рішень криються в покращенні використаних всієї сукупності різноманітних аналітичних методів, завдяки чому рішення, які приймаються на різних управлінських рівнях, набувають більшої ґрунтовності.

У третьому розділі «Напрями розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління» запропоновано організаційне та інформаційне забезпечення якості державно-управлінських рішень, визначено моделювання як інструмент підтримки прийняття державно-управлінських рішень, виявлено засоби забезпечення ефективності організації і вимоги до процедури ухвалення державно-управлінських рішень.

Доведено, що для прийняття якісних управлінських рішень необхідно сформувати необхідні умови, а саме: управлінське рішення має бути своєчасним, адресним, конкретним, повинно забезпечити прийнятний (розумний, раціональний) компроміс як з точки зору досягнутих результатів, так і з точки зору витрат ресурсів.

Визначено, що якість управлінського рішення тісно пов’язана з правильністю вибору підходу до проблем місцевих органів державної виконавчої влади, сутність якого полягає у своєчасному усвідомленні і аналізі проблеми з метою з’ясування причин їх виникнення; скороченні витрат робочого часу на непотрібні рішення, що не впливають на ефективність роботи місцевого органу державної виконавчої влади; уникненні декількох послідовних рішень з одного і того же питання; постійному оцінюванні ефективності процесу ухвалення, а згодом і реалізації рішення; навчанні державних службовців і стимулюванні успіхів; залученні вже на початкових етапах процесу прийняття рішень співробітників, що мають до нього відношення, з урахуванням їх кваліфікації і складності проблеми.

Визначено ознаки діяльності державного службовця щодо підвищення якості управлінських рішень, а саме: високий науково-технічний рівень управління; висока технологічна культура управління, що передбачає наявність загальної культури; наявність необхідного інформаційного забезпечення процесу управління; достатній рівень систематизації, формалізації і стандартизації процесу управління;наявність організаційних форм управління, адекватним його завданням; інтенсифікація процесу управління; скорочення тривалості перехідних процесів при реалізації рішень; розробка управлінських рішень в комплексі, з урахуванням функціонування всього управлінського ланцюжка; уміння відокремлювати від загального масиву головне і важливіше.

Запропоновано (обґрунтовано) комплекс чинників який впливає на якість управлінських рішень (табл. 3) і чинників, які впливають на процес розробки і прийняття управлінських рішень.



Таблиця 3

Чинники, що впливають на якість управлінського рішення




Етапи

Чинники

Етап

розробки

рішення

Методичний рівень розробки рішення

Об’єм, достовірність, оперативність інформації, що використовується

Рівень організації, механізації і автоматизації інформаційної роботи

Час, необхідний для розробки рішення

Компетентність особи, що ухвалює рішення

Деякі (точніше, багато) суб’єктивні чинники

Етап

реалізації

рішення

Організаційні форми і методи управління

Час, необхідний для здійснення рішення

Авторитет керівника

Рівень підготовки управлінських кадрів

Надійність і ефективність технічних засобів управління

Раціональна організація контролю виконання рішення

Деякі (точніше, багато) суб’єктивні чинники

В цілому до чинників, що багато в чому визначають якість управлінського рішення відносять також надійність інформації, яку в залежності від використання можна розділити на наступні типи: корисна інформація; необхідна інформація; надлишкова інформація.

Визначено, що для управлінської практики велике значення має з’ясування взаємозв’язків характеристик і типів інформації, які виділяються відповідно до сучасних викликів соціальних практик та використовуються в процесі підготовки місцевими органами державної влади управлінських рішень.

Обґрунтовано процес збору, узагальнення й аналізу достатності інформації для прийняття управлінських рішень місцевими органами державної виконавчої влади.

Таким чином, місцеві органи державної виконавчої влади можуть використовувати в своїх цілях всю інформацію, обмежену повноваженнями відповідного органа і вимогами необхідності інформації для прийняття управлінських рішень.

Визначено, що одним з елементів управлінських рішень, що забезпечують функціонування місцевих органів державної виконавчої влади в складних ринкових умовах, є зміна організаційної структури суб’єкта управління, а основними документами, які регулюють діяльність посадових осіб, - положення про підрозділи та посадові інструкції (рис. 2).



Рис. 2 Взаємозв’язок основних розділів посадової інструкції державного службовця місцевого органу державної виконавчої влади

Обґрунтовано етапи переходу від функціонального до процесно-організаційного забезпечення, без чого не можна скласти положення про підрозділ і посадові інструкції державних службовців, а саме: розробка положення про функціонування суб’єкта управління; визначення існуючої організаційної структури суб’єкта управління; визначення посадових осіб, які повинні увійти в систему управління; визначення індикаторів оцінки ефективності роботи посадових осіб органів державного управління й показників результативності; розробка системи матеріального й морального стимулювання за досягнення запланованих результатів; розробка посадових інструкцій працівників органів державного управління; розробка моделі прийняття управлінських рішень з даної проблеми і її розв’язання.

Визначено, що економіко-математичне моделювання трактується як один із аналітичних інструментів, що сприяє як формуванню, так і верифікації положень таких взаємопов’язаних етапів щодо визначення економічної політики, а саме: визначення головних цілей політики; їх пріоритетів; з’ясування умов, за яких буде реалізовуватися політика; формування проміжних цілей; розроблення проблемних завдань; визначення складних і простих політик; необхідних для реалізації цілей в очікуваних умовах; вибір відповідних інструментів і дій у межах кожної з обраних політик; діагностування та ідентифікація проблемних ситуацій.

Визначено, що за допомогою макроекономічного моделювання, як інструменту підтримки, можна вирішувати такі управлінські завдання: прогнозування основних макроекономічних показників; розробка і оцінка програм економічного розвитку; моделювання наслідків збурень в економіці; завдання вибору і здійснення монетарної політики; визначення податкової і бюджетної політики.

Запропоновано основні форми показників ефективності які використовуються при розв’язанні завдань прийняття рішень; ймовірність досягнення мети; ймовірність отримання необхідного результату; середній результат; ймовірно-гарантований результат; гарантований результат.



Обґрунтовано вимоги до показників ефективності, що використовуються державними службовцями для оцінювання альтернативних варіантів дій, такі як: відповідність меті; змістовність; вимірність; мінімальність; повнота.

При визначенні показників найбільшого поширення набули номінальні, порядкові і метричні шкали. Серед метричних виокремлюють: номінальну шкалу, порядкову шкалу, шкалу інтервалів; шкалу відносин; абсолютну шкалу.



Запропоновано науково-методичний підхід щодо формування умов для розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління (рис. 3).


Рис.3 Структурна схема науково-методичного підходу щодо

формування умов для розвитку механізмів прийняття

та реалізація державно-управлінських рішень
Сутність запропонованого науково-методичного підходу полягає в удосконаленні організаційно-інформаційного забезпечення якості державно-управлінських рішень; подальшого розвитку процесів моделювання як інструменту підтримки прийняття державно-управлінських рішень, а також вибору показників ефективності для оцінювання варіантів державно-управлінських рішень.
ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено науково-методичне обґрунтування умов для розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління. Результати дослідження дозволили дійти таких наукових та прикладних висновків:



  1. Доведено, що по мірі вбудування держави у відносини глобального миру механізм прийняття рішень стає дуже важливим інструментом реагування на усі ці трансформації. В кінцевому вигляді в результаті трансформуються як механізм управління і процес прийняття рішень, так і форми держави як інституту, форми організації спільної життєдіяльності людей.

  2. Дістали подальшого розвитку положення теорії державного управління в частині розвитку принципів сучасного менеджменту таких, як: прихильність діям та змінам; субсидіарність сучасної організації управління, яка характеризується децентралізацією і відносною свободою усіх його ланок, а також в частині особливостей процесу переходу від державного адміністрування до державного менеджменту.

  3. Удосконалено загально-класифікаційну схему державно-управлінських рішень, яка враховує можливість застосування різних її форм на всіх напрямах державного управління, а саме: з проблем державного будівництва; з проблем формування державної політики, а також з проблем реалізації державної політики.

  4. Визначено основні завдання вітчизняної наукової школи удосконалення державно-управлінських рішень, що суттєво змінило підхід до їх прийняття та реалізації, а саме: мінімізацію впливу інституційного підходу на цей процес. У зв’язку з чим обґрунтовано застосування досить широкого набору наукових методів, а також обґрунтовано схему прийняття управлінських рішень на принципах своєчасності та адаптованості.

  5. Удосконалено організаційно-інформаційне забезпечення якості державно-управлінських рішень, сутність якого полягає у: своєчасному усвідомленні і аналізу проблеми з метою з’ясування причин їх виникнення; скороченні витрат робочого часу на непотрібні рішення; навчанні державних службовців та стимулюванні успіхів; залученні вже на початкових етапах процесу прийняття рішень співробітників, що мають до нього відношення з урахуванням їх кваліфікації та складності проблем; визначенні організаційної структури суб’єкта управління; розробці посадових інструкцій працівників органів державного управління.

  6. Розглянуто процеси економіко-математичного моделювання як інструменту підтримки прийняття державно-управлінських рішень, який забезпечує вирішення таких управлінських завдань, як: прогнозування основних макроекономічних показників; розробку та оцінку програм економічного розвитку; моделювання наслідків збурень в економіці; визначення податкової та бюджетної політики.

  7. Розроблено рекомендації щодо подальшого розвитку основних форм показників ефективності, які використовуються при розв’язанні завдань прийняття рішень, а також вимоги до показників ефективності, що використовуються державними службовцями для оцінювання альтернативних варіантів дій. У зв’язку з чим набули найбільшого поширення порядкові та метричні шкали, серед яких виокремлено номінальну шкалу, порядкову шкалу, шкалу інтервалів, шкалу відносин, абсолютну шкалу.

  8. Запропоновано науково-методичний підхід щодо формування умов для розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління, який дає змогу ідентифікувати проблемні ситуації, визначати індикатори оцінки якості державно-управлінських рішень і обґрунтувати процес збору, узагальнення, аналізу, достатності інформації для їх прийняття.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Карагодін О.В. Рішення як важливий елемент системи державного управління на регіональному рівні / О.В. Карагодін // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: [зб. наук. праць] / Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2012. – Т. ХIІІ . – С. 460-467. – (Серія «Державне управління»; вип. 222).

  2. Карагодін О.В. Аналіз теоретичних та методичних засад державної регіональної політики та механізмів її реалізації / О.В. Карагодін // Менеджер: Вісник ДонДУУ – №2(64). – 2013 – С. 214-219.

  3. Карагодін О.В. Роль і значення соціальної політики держави у формуванні взаємовідносин та взаємодії влади з громадськістю / О.В. Карагодін // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: [зб. наук. праць] / Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2013. – Т. XIV. – С. 146-151. – (Серія «Державне управління»; вип. 270).

  4. Карагодін О.В. Роль інформаційних ресурсів у державно-управлінській діяльності / О.В. Карагодін // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: [зб. наук. праць] / Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2014. – Т. XIV. – С. 89-95. – (Серія «Державне управління»; вип. 280).

  5. Карагодін О.В. Методологічні підходи до побудови механізму прийняття та реалізації державно-управлінських рішень / О.В. Карагодін // Менеджер: Вісник ДонДУУ – №2(68). – 2014 – С. 249-255.

  6. Карагодін О.В. Підвищення ефективності державно-управлінської діяльності, за умови використання різноманітних форм комунікативного впливу / О.В. Карагодін // Менеджер: Вісник ДонДУУ – №3(69). – 2014 – С. 266-269.

Друковані праці наукових конференцій та у інших виданнях

  1. Карагодін О.В. Напрями розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління / Т.В. Салій, О.В. Карагодін // Регіональний розвиток – основа розбудови української держави: матеріали II Міжнарод. наук.-практ. конф., м. Донецьк, 9-10 квітня 2013 р. / Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2013. – С. 269-271.

Особистий внесок: Запропоновано науково-методичний підхід щодо формування умов для розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління.

  1. Карагодін О.В. Ефективні механізми узгодження позицій центрів прийняття державно-управлінських рішень / О.В. Карагодін // Менеджмент-освіта в контексті трансформаційних перетворень в суспільстві: матеріали VIII всеукр. наук.-практ. конф., м. Донецьк, 10-12 квітня 2014 р. / Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2014. – С. 92-94.


АНОТАЦІЯ

Карагодін О.В. Розвиток механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2015.

У дисертації розглянуто державне управління, як вид суспільної діяльності, теоретичні підходи до побудови механізму прийняття та реалізації державно-управлінських рішень, особливості використання методів прийняття рішень органами державної влади.

Проведено аналіз праць з теорії прийняття рішень на регіональному рівні, визначено функції держави та державно-управлінські рішення щодо їх реалізації, а також роль інформаційних ресурсів у державно-управлінській діяльності.

Запропоновано напрями розвитку механізмів прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління, а саме: організаційне та інформаційне забезпечення якості державно-управлінських рішень, моделювання як інструмент підтримки прийняття держано-управлінських рішень, засоби забезпечення ефективності організації і вимоги до процедури ухвалення державно-управлінських рішень.



Ключові слова: управлінські рішення, державні управлінські рішення, державний менеджмент, моделювання, організаційно-інформаційне забезпечення.
АННОТАЦИЯ

Карагодин О.В. Развитие механизмов принятия и реализации управленческих решений в системе государственного управления. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2015.

В диссертации разработаны научно-методические и практические рекомендации по формированию условий для развития механизмов принятия и реализации управленческих решений в системе государственного управления.

Усовершенствовано организационно-информационное обеспечение качества государственно-управленческих решений за счет обоснования этапов перехода от функционального к процессно-организационного обеспечения, а также обоснование направлений информационно-аналитического обеспечения механизмов принятия и реализации государственно-управленческих решений.

Рассмотрены процессы экономико-математического моделирования как инструмента поддержки принятия государственно-управленческих решений, способствует не только формированию так и верификации положений таких взаимосвязанных этапов как определения различных политик; их целей; приоритетов; формирования промежуточных целей; разработка проблемных задач; выбор соответствующих инструментов; действий в рамках каждой из выбранных политик; диагностирования и идентификация проблемных ситуаций.

Разработаны рекомендации по дальнейшему развитию основных форм показателей эффективности используемых при решении задач принятия решений, такие как вероятность достижения цели; вероятность получения необходимого результата; средний результат; вероятно гарантированный результат; гарантированный результат; а также требования к показателям эффективности используемых государственными служащими для оценки альтернативных вариантов действий, такие как соответствие цели; содержательность; измеримость; минимальность; полнота.



Предложено научно-методический подход к формированию условий для развития механизмов принятия и реализации управленческих решений в системе государственного управления, сущность которого заключается в совершенствовании организационно-информационного обеспечения качества государственно-управленческих решений; дальнейшего развития процессов моделирования как инструмента поддержки принятия государственно-управленческих решений, а также выбора показателей эффективности для оценки вариантов государственно-управленческих решений.

Ключевые слова: управленческие решения, государственные управленческие решения, государственный менеджмент, моделирование, организационно-информационное обеспечение.
ANNOTATION

Karagodin O.V. The development of mechanisms for the adoption and implementation of managerial decisions in the system of public administration. – The
manuscript copyright.

Thesis for scientific degree of candidate of science of public administration on a specialty 25.00.02. – Mechanisms of public administration. – Donetsk state university of Management of Ministry of Education and Science of Ukraine, Mariupol, 2015.

The thesis deals with public administration as a form of social activity, as theoretical approaches to the building of mechanism for the adoption and implementation of public managerial decisions, as features of use of methods of decision-making by public authority.

Works on the theory of decision-making at the regional level have been analyzed; functions of the public-management decisions for their implementation as well as the role of informational resources in the public management activity have been designated.

Directions of development of mechanisms for the adoption and implementation of managerial decisions in the system of public administration have been proposed. Namely these are the organizational and information support of public-management solutions quality, modeling as a tool to support decision-making of public management, a means of ensuring the effectiveness of the organization and the requirement for the procedure of the public-management decisions.

Keywords: managerial decisions, public managerial decisions, public management, modeling, organizational and information support.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
2015 -> Анотаці я Історія України
2015 -> Кримінальний процес україни
2015 -> Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності
2015 -> Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую»
2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів»
2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка