Казка Сельми Лагерлеф «Подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції»



Сторінка10/34
Дата конвертації11.03.2019
Розмір3.17 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   34

Але враз почув, що Бронзовий теж завернув у ту саму вуличку. І тоді хлопчика охопив справжній жах. Адже сховатися йому було ніде. В місті двері у всіх будинках замкнено.

Нільс розпачливо оглянувся й помітив стару дерев’яну церкву, що стояла віддалік од вулиці. Він прожогом кинувся до неї.

«Аж ось де я сховаюся», — втішно подумав хлопчик.

Він уже був перед церквою, коли раптом побачив, що там стоїть якийсь чоловік і манить його до себе.

«Певно, хоче допомогти мені», — зрадів Нільс і підбіг до чоловіка.

Та диво — чоловік був дерев’яний. Грубо витесаний, з короткими дерев’яними ногами, широким червоним дерев’яним обличчям, чорною дерев’яною бородою і чорним дерев’яним волоссям. Одягнений він був у брунатний дерев’яний плащ, підперезаний дерев’яним поясом, та в сірі дерев’яні штани, а взутий у чорні дерев’яні черевики. На голові він мав дерев’яного капелюха. На грудях висіла дерев’яна табличка, на якій червоними літерами написано:

Покірно вас прошу,

Покірно вас благаю,

В скарбничку вкиньте гріш

Чи два — хто скільки має.

Он що! Виходить, цей чоловік — просто скарбничка на милостиню! Нільсові так сподобався Дерев’яний, що він задивився на нього й забув про іншого, від якого тікав.

Та ось хлопчик знову почув важкі кроки. Бронзовий завернув з вулиці прямо до церкви. Знайшов-таки його! Куди ж тепер дітися?

І враз хлопчик побачив, що Дерев’яний нахилився й підставив йому широку долоню. Нільсові не було коли дивуватися. Він миттю стрибнув на долоню, дерев’яний чоловік випростався і сховав його собі під капелюх.

Ледве встиг він це зробити, ледве опустив руку, як Бронзовий, важко стукнувши палицею, зупинився перед ним і спитав металевим голосом:

— Хто ти такий?



Дерев’яний квапливо підніс руку догори, аж щось зарипіло в ньому, приклав її до капелюха й сказав:

— Я Розенбум, ваша величність. Колишній старший боцман на військовому кораблі «Дрюстегетен», після служби — церковний сторож, а після смерті — вирізаний з дерева, служу за скарбничку на милостиню.

Нільс здригнувся, коли почув «ваша величність». Аж тепер він здогадався, що це подоба короля Карла XI, який заснував порт Карлскруну. А він назвав його опудалом!

— Ти добре відрапортував, Розенбуме, молодець, — похвалив Бронзовий. — А тепер скажи мені одне: не бачив ти, часом, хлопчика, що вештається вночі по місту? Сам такий завбільшки як палець, а дуже язикатий. Уяви собі, він навіть не знає, хто я! Ну, я вже неодмінно його знайду і навчу ввічливості!

— Так, ваша величність, бачив, — сказав Дерев’яний.

Нільс затремтів од страху. В щілину капелюха він бачив, що Бронзовий страшенно сердитий.

— Тільки що бачив, — вів далі Дерев’яний. — Він побіг сховатися до корабельні.

Нільсові відлягло від серця.

— Побіг до корабельні? — перепитав Бронзовий. — Тоді нічого тобі тут стовбичити. Ходімо мерщій зі мною! Поможеш мені шукати хлопчика. Четверо очей краще, аніж двоє.

— Дозвольте мені, ваша милість, залишитись на місці, — жалібно попросив Дерев’яний. — Бо, хоч фарба ще на мені тримається, всередині я зовсім трухлявий, і коли почну рухатись, то геть розсиплюся.

Бронзовий розгнівався ще дужче.

— Що це таке, бунт? — грізно крикнув він, підніс свою палицю і вперіщив Дерев’яного по спині. — Ось бачиш, не розсипаєшся. Ходімо!

І вони урочисто рушили вулицею — Бронзовий попереду, Дерев’яний за ним.

Невдовзі вони підійшли до воріт, що вели на корабельню. Ворота виявилися замкнені, але Бронзовий легко відчинив їх, і перед очима в Нільса відкрилась широка гавань, повна старих та нових кораблів. Зблизька вони здавались хлопчикові ще більше схожими на чудовиська, аніж згори.

— Як ти гадаєш, де б він міг сховатися? — спитав Бронзовий Дерев’яного.

— Певно, на старій корабельні, — відповів Дерев’яний.

Вони подалися на стару корабельню — велетенське кладовище зужитих суден. Старі вітрильники з поламаними щоглами, пробитими боками, без корми, лежали тут, немов викинуті на берег дивовижні рибини. Дивлячись на них, Бронзовий зовсім забув, чого прийшов сюди, й зупинився.

— Розенбуме, ти пізнаєш той корабель? — вигукнув він.

Дерев’яний обернувся, і Нільс у щілину побачив велике старе судно, оковане іржавим залізом.

— Пізнаєш ти цей славетний корабель? Глянь, яка в нього витончена лінія корми, як гордовито височить ніс. Навіть тепер видно, що це королівський фрегат.

Бронзовий замовк, мрійливо поглядаючи на старе судно.

— Багато чого побачив він на своїм віку, цей старий корабель, — мовив нарешті він. — А тепер стоїть тут усіма забутий, немов стара коробка.

Бронзовий зітхнув, і на очах йому виступили сльози. Потім він випростався і стукнув палицею.

— Скинь капелюха, Розенбуме! Ми повинні віддати останню честь свідкові нашої колишньої слави! — Він повільно й урочисто зняв з голови свого трикутного капелюха. — Честь і хвала бойовим кораблям! Слава!

— Слава! — повторив за ним Дерев’яний і теж скинув свого дерев’яного капелюха.

— Слава! — закричав і Нільс. Він стояв на голові в Дерев’яного і махав своєю шапчиною.

Цю мить Бронзовий помітив хлопчика.



— Розенбуме! — крикнув він. — Що то в тебе на голові?

Він замахнувся палицею, і на голову Дерев’яному впав страшний удар. Голова тріснула, з неї посипалась трухлява. Ноги в Дерев’яного зломилися, і він звалився на землю...

Коли все затихло, Нільс обережно виглянув з-під трухлявиння. Добре, що Бронзовий не влучив у нього, а то був би хлопчикові кінець. Скрізь панувала тиша. Бронзового не було, а від Дерев’яного залишились тільки порохняві тріски.

Надворі почало світати, і хлопчик заквапився назад, щоб часом гуси не полетіли без нього. Він швидко знайшов ту церкву, де спочивав табун, і знову по ринві та по громозводові виліз на дах. Гуси якраз уже прокидалися. Хлопчик сів Мортенові на спину, і табун закружляв над містом.



Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   34


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка