Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали



Сторінка3/4
Дата конвертації23.04.2017
Розмір0.69 Mb.
1   2   3   4

Семінар 10


Географія, структура й динаміка рекреаційних потоків

рекреаційних комплексів Європи

  1. Географія рекреаційних комплексів Європи.

  2. Найважливіші рекреаційні центри Європи.

  3. Структура рекреаційних комплексів Європи .

  4. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Європи.

  5. Перспективи зміни рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Європи у найблищий час.

Література: [4, 12-19, 25-28, 35, 42].

Семінар 11


Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації

рекреаційних комплексів Американського регіону

  1. Умови та фактори рекреаційного районоутворення Північної й Латинської Америки.

  2. Рекреаційні ресурси Американського регіону.

  3. Характер рекреаційної спеціалізації даного регіону.

  4. Можливі зміни туристичних потоків Американського регіону.

Література: [2, 33, 37, 39-44, 49].

Семінар 12


Потужність, географія, структура й динаміка рекреаційних потоків

рекреаційних комплексів Американського регіону

  1. Географія рекреаційних комплексів Американського регіону.

  2. Найважливіші рекреаційні центри Американського регіону..

  3. Структура рекреаційних комплексів Американського регіону.

  4. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Американського регіону.

  5. Перспективи зміни рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Американського регіону у найблищий час.

Література: [1, 3, 8, 13, 45, 49].

Семінар 13


Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації

рекреаційних комплексів Африки

  1. Умови та фактори рекреаційного районоутворення Африки.

  2. Рекреаційні ресурси Африки.

  3. Географія рекреаційних комплексів Африки.

  4. Найважливіші рекреаційні центри Африки.

  5. Структура рекреаційних комплексів Африки.

  6. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Африки.

  7. Перспективи зміни рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Африки у найблищий час.

Література: [ 5, 16, 24, 39-43].

Семінар 14


Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних

комплексів Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу

  1. Умови та фактори рекреаційного районоутворення Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу.

  2. Рекреаційні ресурси Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу.

  3. Характер рекреаційної спеціалізації даного регіону.

  4. Можливі зміни туристичних потоків Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу.

Література: [ 4, 12-19, 25-28, 35, 42].

Семінар 15


Потужність, географія, структура й динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу

  1. Географія рекреаційних комплексів Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу.

  2. Структура рекреаційних комплексів Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу.

  3. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу.

Література: [ 2, 7, 12, 38].

Семінар 16


Крупні рекреаційні центри рекреаційних комплексів Азії,

Австралії і Океанії, Близького Сходу

  1. Крупні рекреаційні центри рекреаційних комплексів Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу.

  2. Перспективи зміни рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Азії, Австралії і Океанії, Близького Сходу у найблищий час.

Література: [ 1-6, 9-12, 34, 46].

Семінар 17


Регіональні проблеми розвитку рекреаційного комплексу України

  1. Умови та фактори рекреаційного районоутворення України.

  2. Рекреаційні ресурси України.

  3. Географія рекреаційних комплексів України.

  4. Найважливіші рекреаційні центри України.

  5. Структура рекреаційних комплексів України.

  6. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів України.

  7. Перспективи зміни рекреаційних потоків рекреаційних комплексів України у найблищий час.

Література: [ 1-3, 13, 17, 27-33, 44-50].
Критерії оцінювання роботи студентів на семінарі
Критерії оцінювання відповідей студентів на семінарі:

Відмінно”Правильна, ґрунтовна, повна відповідь, творче висвітлення проблем: студент глибоко та всебічно знає питання, ознайомлений з рекомендованою літературою, науковими першоджерелами, логічно та самостійно мислить, будує правильну і повну відповідь, викладає свої думки літературною мовою у логічній послідовності, вільно використовує набуті теоретичні знання, висловлює своє ставлення до проблеми.

Добре”Правильна, але недостатньо повна, розгорнута та ґрунтовна відповідь: студент добре і твердо знає тему та рекомендовану літературу , аргументовано викладає зміст питання, висловлює своє міркування відносно того чи іншого феномену, але припускається певних неточностей, похибок у логіці викладу, які легко усуваються завдяки додатковим питанням.

Задовільно”Поверхнева, з порушенням логіки, неаргументована відповідь: в основному студент знає зміст теми, ознайомлений з рекомендованою літературою, але непереконливо відповідає, плутає терміни, невпевнено почувається, демонструє недостатнє розуміння навчального матеріалу та недостатню повноту засвоєння понять, матеріал викладає непослідовно, вимагає навідних питань з боку викладача.

Незадовільно”Неправильна відповідь: студент не опанував зміст теми, вкрай слабо знає рекомендовану літературу, не володіє науковими фактами, категоріями, правилами та законами, відсутнє загальногуманітарне та наукове мислення.

Критерії оцінювання активності студентів на семінарі

( відповіді на запитання, доповнення)

Відмінно” – Максимально висока активність, яка показує всебічну обізнаність з матеріалу

Добре” – Висока активність, яка показує фрагментарну обізнаність з матеріалу

Задовільно” – Середня активність, яка показує необізнаність із матеріалом

Незадовільно” – Низька активність, яка вказує на неволодіння матеріалом
Критерії оцінювання модульної контрольної роботи:
До кожного варіанта модульної контрольної роботи входить по три питання, що відповідають репродуктивному (рівень А), алгоритмічному (рівень В) й творчому (рівень С) рівням складності.

Відповідь на питання репродуктивного рівня (рівень А) оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується у навчальному матеріалі, вміє застосовувати навчальну інформацію для осмисленого відтворення історичних подій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення при відтворенні стандартної ситуації. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання алгоритмічного рівня (рівень В) оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, вміє аналізувати, порівнювати, робить аргументовані висновки, застосовувати навчальну інформацію для осмислення стандартних ситуацій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, вміти робити аналіз і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення й розв’язання стандартної ситуації. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання творчого рівня (рівень С) оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, усвідомлено застосовує освоєну навчальну й наукову інформацію для осмислення нестандартних проблем, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, демонструє власне бачення проблеми й шляхів її розв’язання, розглядає історію України в контексті світової історії. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання, демонструючи творчий підхід до виконання поставленого завдання й вільне володіння навчальною інформацією, вміти робити аналіз нестандартних ситуацій і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.

Для виставлення підсумкової оцінки бали за всі завдання сумуються. Підсумкова оцінка за МКР виставляється в національній 4-бальній системі.

Шкала виставлення підсумкової оцінки за модульну контрольну роботу.

За модульну контрольну роботу ставиться “відмінно” при отриманні оцінок “5”,“5”,“5”; 4”,“5”,“5”; “5”,“4”,“5”; “добре” – “5”, “4”, “4”; “4”, “4”, “4”; “3”, “4”, “5”; “задовільно” – “5”, “3”, “3”; “3”, “4”, “4”;“3”, “3”, “3”; “незадовільно” – “3”, “3”, “2”; “2”, “3”, “3”; “2”, “2”, “2”.



Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий спосіб:

„5” – 50 балів;

„4” – 40 балів;

„3” – 30 балів;

„2” – 20 балів.

Неявка на МКР – 0 балів

VIІ. Підсумковий Контроль
Підсумковою формою контролю навчальних досягнень студентів

Відмітка про залік у національній шкалі („зараховано”, „не зараховано”) та оцінка в шкалі ЄКТС виставляється на підставі семестрового рейтингового бала студента за дисципліну таким чином:

90-100 балів – А

82-89 балів - В

75-81 бал - С

66-74 бали - D

60-65 балів - Е

59 балів і нижче – FX

Студенти, мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік “зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – Е та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав відмітку про залік “не зараховано”, то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік “не зараховано” в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його семестровий рейтинговий бал за дисципліну.



Структура заліку.

Змістом заліку як форми підсумкового контролю виступає поняттєве, фактологічне, концептуальне та орієнтовно-уявленнєве знання згідно з темами програми теоретичної підготовки.

Зі студентами, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче залік проводиться у формі індивідуальної бесіди з викладачем, яка передбачає змістовні відповіді на поставлені запитання залікового завдання. Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом семестру в процесі вивчення певних тем модуля, а також матеріал, що передбачався програмою самостійної роботи студентів.

Залікове завдання складається з трьох питань, які хронологічно охоплюють весь матеріал курсу: одне питання ‑ репродуктивного рівня складності, друге ‑ алгоритмічного й третє питання ‑ творчого рівня складності.

В процесі відповіді студент повинен:

  • вичерпно відповісти на питання залікового завдання;

  • продемонструвати вміння аналізувати, зіставляти, пов’язувати історичні події минулого і сучасності;

  • робити аргументовані висновки, давати самостійні оцінки історичним явищам і подіям;

  • логічно і послідовно висловлювати свої думки;

  • показати вміння користуватись історичною термінологією.

Критерії оцінювання відповіді на заліку

Відповідь на питання репродуктивного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент дає вичерпну відповідь на поставлене питання, демонструє знання фактологічного матеріалу, основних теоретичних проблем курсу, вміє застосовувати навчальну інформацію для осмисленого відтворення історичних подій. Оцінка “добре” передбачає в цілому правильну відповідь на поставлене питання “Задовільно” виставляється при наявності окремих помилок при висвітленні фактологічного матеріал) і даної проблеми. “Незадовільно” - за грубі помилки у висвітленні історичних подій, явищ та персоналій або повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання алгоритмічного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, вміє аналізувати, порівнювати, робить аргументовані висновки, застосовувати навчальну інформацію для осмислення стандартних ситуацій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, вміти робити аналіз і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення й розв’язання стандартної ситуації. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання творчого рівня оцінюється на "відмінно", коли студент вільно орієнтується в учбовому матеріалі, усвідомлено застосовує освоєну навчальну й наукову інформацію для осмислення нестандартних проблем, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни змістовно та логічно викладає матеріал, максимально дотримується хронології історичних подій і явищ, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, вичерпно відповідає на додаткові запитання викладача, розглядає історію України в контексті світової історії, дає вичерпну характеристику визначним діячам України та європейського світу, їх ролі і місцю в історичному процесі, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни. На оцінку "добре" студент повинен чітко відповісти на запропоновані питання, вміти робити аналіз і висновки, але на додаткові запитання викладача відповідає з деякими погрішностями. Оцінка "задовільно" ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення.



"Незадовільно" - за грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій й повне незнання програмного матеріалу.

На заліку оцінка “зараховано” виставляється в тому разі, якщо вона відповідає параметрам “відмінно”, “добре”, “задовільно” (“відмінно ” при отриманні оцінок “5”, “5”, “5”; “4”. “5”, “5”; “5”, “4”. “5”; “добре ” - “5”, “4”,“4”; “4”, “4”, “5 ”;“3”, “4”, “5”; “задовільно ” - “5”, “3”, “3”; “3”; “4”, “4”; “3”. “3”. “3”).

Оцінка “не зараховано ” виставляється, коли студент дає відповідь лише на одно з трьох питань білету. допускає грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій або демонструє повне незнання програмного матеріалу. У такому разі оцінка відповідає параметрунезадовільно ” (“3” “З”, “2”; “2”, “З”, “З”; “2”, “2”, “2”).
Запитання до екзамену з дисципліни


  1. Рекреація як складне соціально-економічне явище.

  2. Класифікація рекреаційної діяльності.

  3. Рекреаційні потреби.

  4. Основні функції рекреації.

  5. Перспективні завдання дисципліни “Рекреаційні комплекси світу”.

  6. Проаналізуйте надбання провідних шкіл та видатних вчених в області науки.

  7. Методи досліджень в рекреації.

  8. Поясніть суть концепції сталого розвитку в туристичній діяльності. "Сталий туризм" згідно з ЮНВТО.

  9. Порівняйте поняття "рекреаційна діяльність", "рекреаційне заняття", "функція відпочинку", "рекреаційний потенціал", "рекреаційний час", "зона відпочинку", "рекреаційна система".

  10. Сутність і характеристика рекреаційного попиту.

  11. Розкрийте суть поняття рекреаційні потреби як основа територіально-часової організації рекреаційної діяльності, наведіть приклади.

  12. Порівняйте поняття суспільні , групові та особисті рекреаційні потреби.

  13. Надайте власний алаліз сучасному рівню попиту на рекреаційну діяльність.

  14. Класифікація і склад рекреаційних ресурсів.

  15. Доведіть твердження: рекреаційний потенціал - необхідна умова розвитку рекреації. Розкрийте співвідношення понять природні та рекреаційні ресурси.

  16. Класифікація типів ТРК.

  17. Порівняйте та охарактеризуйте окремі типи ТРК.

  18. Визначення, властивості, типологія ТРК і ТРС.

  19. Теоретичні основи рекреаційного районування.

  20. Рекреаційна дигресія. Поняття рекреаційної дигресії.

  21. Визначення стадій рекреаційної дигресії. Інструменти регулювання чисельності відпочиваючих.

  22. Таксономічні одиниці районування. Рекреаційне районування світу.

  23. Роль транснаціональних туристичних корпорацій у формуванні міжнародних рекреаційних потоків.

  24. Європа – провідний рекреаційний регіон світу.

  25. Головні рекреаційні райони та центри Європи.

  26. Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Європи.

  27. Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Європи.

  28. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Європи.

  29. Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів Європи.

  30. Рекреаційні ресурси Американського регіону.

  31. Розвиток рекреаційних комплексів Американського регіону.

  32. Географія рекреаційних потоків Американського регіону.

  33. Структура рекреаційних потоків Американського регіону.

  34. Вкажіть особливості динаміки рекреаційних потоків Американського регіону на прикладі країн Північної Америки та Латинської Америки.

  35. Порівняйте головні рекреаційні райони та центри Американського регіону на прикладі країн Північної Америки та Латинської Америки.

  36. Проаналізуйте характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів Американського регіону на прикладі країн Північної Америки та Латинської Америки.

  37. Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Північної Америки.

  38. Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Північної Америки.

  39. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Північної Америки.

  40. Головні рекреаційні райони та центри Північної Америки.

  41. Проаналізуйте характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів країн Латинської Америки.

  42. Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Латинської Америки.

  43. Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Латинської Америки.

  44. Проаналізуйте динаміку рекреаційних потоків країн Латинської Америки з середини ХХ ст. і до тепер.

  45. Головні рекреаційні райони та центри Латинської Америки.

  46. Рекреаційні ресурси Африки.

  47. Рекреаційні комплекси Африки.

  48. Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Африки.

  49. Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Африки.

  50. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Африки.

  51. Головні рекреаційні райони та центри Африки.

  52. Формування і розвиток рекреаційних комплексів і центрів туризму в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході.

  53. Рекреаційні ресурси країн Азії, Австралії й Океанії, Близького Сходу.

  54. Проаналізуйте характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів країн Азії, Австралії й Океанії, Близького Сходу.

  55. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході.

  56. Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході.

  57. Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході.

  58. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході.

  59. Головні рекреаційні райони та центри в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході.

  60. Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів в Азії.

  61. Формування і розвиток рекреаційних комплексів і центрів туризму в Азії.

  62. Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії.

  63. Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії.

  64. Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії.

  65. Головні рекреаційні райони та центри Азії.

  66. Проаналізуйте характер рекреаційної спеціалізації країн Африки.

  67. Формування і розвиток рекреаційних комплексів і центрів туризму в Австралії й Океанії.

  68. Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів Австралії й Океанії.

  69. Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Австралії й Океанії.

  70. Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Австралії й Океанії.

  71. Вкажіть специфіку рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Австралії й Океанії.

  72. Головні рекреаційні райони та центри Австралії й Океанії.

  73. Рекреаційні ресурси Австралії й Океанії.

  74. Проаналізуйте характер рекреаційної спеціалізації країн Близького Сходу.

  75. Формування і розвиток рекреаційних комплексів і центрів туризму на Близькому Сході.

  76. Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Близького Сходу.

  77. Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Близького Сходу.

  78. Вкажіть особливості динаміки рекреаційних потоків в країнах Близького Сходу.

  79. Порівняйте головні рекреаційні райони та центри Близького Сходу.

  80. Рекреаційне районування України.


Питання до модульної контрольної роботи


1

Рекреація як складне соціально-економічне явище. Зміст та сутність поняття

2

Класифікація рекреаційної діяльності

3

Методи дослідження рекреаційних потреб

4

Сутність і характеристика рекреаційного попиту

5

Класифікація і склад рекреаційних ресурсів.

6

Етапи та стадії формування територіальних рекреаційних комплексів

7

Типологія рекреаційних занять. Цикли рекреаційної діяльності

8

Рекреаційний вплив на природні комплекси. Інструменти охорони природи в системі природокористування

9

Поясніть суть концепції сталого розвитку в туристичній діяльності. "Сталий туризм" згідно з ЮНВТО.

10

Порівняйте поняття "рекреаційна діяльність", "рекреаційне заняття", "функція відпочинку", "рекреаційний потенціал", "рекреаційний час", "зона відпочинку", "рекреаційна система".

11

Історичний розвиток лікувальних рекреаційних ресурсів.

12

Роль транснаціональних туристичних корпорацій у формуванні міжнародних рекреаційних потоків.

13

Методи бальнеотерапії, кліматолікування, кінезотерапії, ландшафтотерапії.

14

Основні положення Закону України "Про природно-заповідний фонд". Принципи зонування охоронюваних територій

15

Рекреація та рекреаційна діяльність як галузь наукового пізнання.

16

Проаналізуйте проведення вільного часу людини з точки зору сучасної системи суспільних цінностей.

17

Порівняйте природні комплекси курортної місцевості морського узбережжя та бальнеологічного курорту.

18

Історія курортів України.

19

Надайте порівнятьну характеристику основним туристичним регіонам України.

20

Покажіть взаємозв’язок понять рекреаційна місткість, рекреаційне навантаження, рівні рекреаційного навантаження.

21

На власних прикладах покажіть первинний (прямий), вторинний (опосередкований) та третинний (індукований) вплив туристичної діяльності на економіку країни.

22

Структура і елементи рекреаційних кадастрів, їх взаємозв'язок з іншими державними та регіональними кадастрами.

23

Цілі зонування рекреаційних територій.

24

Районування світу за видами відпочинку.

25

Вкажіть регіональні проблеми розвитку рекреаційного комплексу України, порівняйте їх з такими для країн Західної Європи.

26

Історичні передумови виникнення теорії рекреації.

27

Підходи до визначення дозвілля. Чинники, що впливають на рекреаційну поведінку.

28

Складові позаробочого часу. Вільний час суспільства. Особистий вільний час.

29

Історичний розвиток форм дозвілля.

30

Сутність та важливість рекреаційної діяльності

31

Функціональні типи територіальних рекреаційних систем: лікувальні, оздоровчі, спортивні, пізнавальні, розважальні, сакральні, відновлювальні, виробничі

32

Природне і урбанізоване рекреаційне середовище

33

Функціональні підсистеми за видами рекреаційної діяльності.

34

Властивості рекреаційних систем

35

Компенсаторна і розширена рекреаційна діяльність

36

Принципи організації повноцінного рекреаційного середовища: інтегрування природних і штучних

компонентів, екологічного зонування



37

Економічний вплив туризму: прямий дохід, витрати на

інфраструктуру, підвищення цін, економічна залежність, сезонність



38

Ландшафти інтенсивного і екстенсивного рекреаційного використання. Кількісні параметри оцінки природоохоронних заходів

39

Соціально-культурний вплив: культурні конфлікти, соціально-культурні протиріччя.

40

Критерії естетичної цінності ландшафту

41

Види рекреації: пасивна, активна. Класифікація видів рекреаційної

42

Форми рекреації: інклюзивна, щоденна, щотижнева, наприкінці робочого року.

43

Основні соціальні функції рекреаційної діяльності

44

Економічна ефективність рекреаційної діяльності

45

Ресурсний потенціал

46

Розподіл території України на три

групи туристичних регіонів



47

Етапи формування ефективності використання ресурсного потенціалу туристичної галузі регіону

48

Формування та структура рекреаційної галузі.

49

Основні показники діяльності туристичної галузі світу та України

50

Прямий і загальний внесок галузі подорожей і туризму

51

Чинники впливу на діяльність рекреаційної галузі

52

Прямий, опосередкований і індукований вплив туристичної діяльності на розвиток національної та регіональної економіки згідно методики Всесвітньої Ради з подорожей і туризму

53

Пороги задоволення рекреаційних потреб

54

Загальне навантаження і загальне рекреаційне навантаження на систему, індекс рекреаційного навантаження

55

Таксономічна ієрархія туристичних території

56

Види рекреаційних систем: урбанізовані, рекреаційно-урбанізовані, неурбанізовані

57

Форми рекреаційного розселення: дисперсна, моноцентрична

58

Класифікація та методи оцінки рекреаційних ресурсів

59

Структура рекреаційної галузі

60

Європа – провідний рекреаційний регіон світу

61

Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Європи

62

Головні рекреаційні райони та центри Європи

63

Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Європи

64

Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Європи

65

Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Північної Америки

66

Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів країн Північної Америки

67

Головні рекреаційні райони та центри Американського регіону

68

Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних Американського регіону

69

Структура рекреаційних потоків рекреаційних Американського регіону

70

Географія рекреаційних потоків рекреаційних Американського регіону

71

Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході

72

Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході

73

Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів Європи

74

Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів Американського регіону

75

Розвиток рекреаційних комплексів Американського регіону

76

Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході

77

Формування і розвиток рекреаційних комплексів і центрів туризму в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході

78

Головні рекреаційні райони та центри Африки

79

Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Північної Америки

80

Головні рекреаційні райони та центри Північної Америки

81

Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Африки

82

Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Північної Америки

83

Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів країн Латинської Америки

84

Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Латинської Америки

85

Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Латинської Америки

86

Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів країн Латинської Америки

87

Головні рекреаційні райони та центри Латинської Америки

88

Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів Африки

89

Рекреаційні комплекси Африки

90

Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Африки

91

Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Африки

92

Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Австралії й Океанії

93

Головні рекреаційні райони та центри Близького Сходу

94

Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Близького Сходу

95

Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів Австралії й Океанії

96

Головні рекреаційні райони та центри Австралії й Океанії

97

Формування і розвиток рекреаційних комплексів і центрів туризму в Австралії й Океанії

98

Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів Австралії й Океанії

99

Географія рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії

100

Формування і розвиток рекреаційних комплексів і центрів туризму в Азії

101

Головні рекреаційні райони та центри в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході

102

Рекреаційні ресурси. Характер рекреаційної спеціалізації рекреаційних комплексів в Азії

103

Структура рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії

104

Динаміка рекреаційних потоків рекреаційних комплексів в Азії, Австралії й Океанії та на Близькому Сході

105

Рекреаційне районування України


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
2015 -> Анотаці я Історія України
2015 -> Кримінальний процес україни
2015 -> Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності
2015 -> Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую»
2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів»
2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка