Клінічна фармакологія препаратів, що впливають на систему крові Клінічна фармакологія препаратів заліза



Скачати 47.73 Kb.
Дата конвертації23.10.2016
Розмір47.73 Kb.
#159

Клінічна фармакологія препаратів, що впливають на систему крові

Клінічна фармакологія препаратів заліза

Препарати заліза

  • Для прийому всередину: заліза закисного лактат, фероцерон, заліза закисного сульфат, ферум лек, гемофер, фероградумет, тардіферон, фероплекс, фенюльс, глобірон та інші.
  • Для парентерального введення: фербітол, ферум лек, ферковен, імферон, ферлецит

Фактори, що сприяють всмоктуванню заліза з кишечника

  • Хлороводнева кислота (сприяє переведенню молекулярного заліза в іонну форму)
  • Речовини відновники:
    • - аскорбінова кислота
    • - бурштинова кислота
    • - ПВК
    • - фруктоза
    • - сорбіт
  • Залізо всмоктується краще натще,
  • а гірше під час чи після їди

Фактори, що знижують всмоктування заліза з кишечника

  • Оксалати
  • Фосфати
  • Антацидні засоби
  • Танін

Фармакодинаміка препаратів заліза

  • Основний фармакодинамічний ефект – підвищення кількості еритроцитів та концентрації гемоглобіну в периферичній крові.
  • Це призводить до покращення оксигенації органів та тканин і зменшення або повного зникнення симптомів анемії – неспецифічних (слабкість, серцебиття, запаморочення , задишка, головний біль) та специфічних (сидеропенічних) – спотворення смаку, сухість шкіри, ангулярний стоматит, глосит, специфічні зміни нігтів (витонченість, ламкість, ввігнутість (пойкілоніхія) або наявність ложкоподібної форми.

Показання до застосування препаратів заліза

  • 1. З профілактичною метою для попередження дефіциту заліза:
    • - вагітним
    • - новонародженим
    • - жінкам в менструальному періоді
    • - особам, які систематично здають кров
    • - хворим, які перенесли гастректомію
  • 2. З лікувальною метою
    • - хворим на залізодефіцитну анемію
  • Основні сучасні препарати заліза
  • Назва
  • Склад
  • Форма і загальний вміст Fe
  • Кількість
  • елементарного залізі в одній таблетці (ампулі)
  • Монокомпонентні препарати
  • Аристоферон
  • Сульфат заліза
  • Сироп-200 мл
  • 5 мл-200 мг
  • Ферро-градумет
  • Сульфат заліза.
  • Субстанція градумет
  • Табл.
  • 105 мг
  • Гемофер пролонгатум
  • Сульфат заліза
  • Табл., 325 мг
  • 105 мг
  • Ферронал
  • Глюконат заліза
  • Табл., 300 мг
  • 12 %
  • Ферроглюконат
  • Глюконат заліза
  • Табл., 300 мг
  • 12 %
  • Хеферол
  • Фумарат заліза
  • Капс., 350 мг
  • 100 мг
  • Залізне вино
  • Сахарат заліза
  • Розчин, 200 мл
  • 10 мл – 40 мг
  • Комбіновані препарати
  • Актиферрин
  • Сульфат заліза, D,L- серин
  • Сульфат заліза, D,L- серин, глюкоза, фруктоза
  • Капс., 11385 г
  • Сироп. 5 мл – 171 мг
  • 34,5 мг
  • 34 мг
  • Сорбіфер-дурулес
  • Сульфат заліза, аскорбінова кислота
  • Табл., 320 мг
  • 100 мг
  • Фероплект
  • Сульфат заліза, аскорбінова кислота
  • Табл., 50 мг
  • 10 мг
  • Ферроплекс
  • Сульфат заліза, аскорбінова кислота
  • Табл., 50 мг
  • 10 мг
  • Фефол
  • Сульфат заліза, фолієва кислота
  • Табл., 150 мг
  • 47 мг
  • Ферро-фольгамма
  • Сульфат заліза, фол. К-та, віт. В12
  • Капс., 100 мг
  • 20 мг
  • Тардиферон-ретард
  • Сульфат заліза, аскорбінова кислота. мукопротеаза
  • Драже, 256,3 мг
  • 80 мг
  • Гіно-тардиферон
  • Сульфат заліза, аскорбінова кислота. мукопротеаза, фолієва кислота
  • Драже, 256, 3мг
  • 80 мг
  • Фенюльс
  • Сульфат заліза, аскорбінова кислота
  • нікотинамід, вітаміни групи В
  • Капсули
  • 45 мг
  • Іровіт
  • Сульфат заліза, аскорбінова кислота. фолієва кислота, ціанокобаламін. лізин
  • Капс., 300 мг
  • 100 мг
  • Ферростаб
  • Фумарат заліза, фолієва кислота
  • Табл., 154 мг
  • 33 %
  • Фолфетаб
  • Фумарат заліза, фолієва кислота
  • Табл., 200 мг
  • 33 %
  • Глобірон
  • Фумарат заліза, фолієва к-та, віт. В6, В12.
  • Капс.,
  • Макрофер
  • Глюконат заліза, фолієва кислота
  • Табл., 625 мг
  • 12 %
  • Препарати для парентерального введення
  • Фербітол
  • Хелатні сполуки
  • Амп., 1 мл в\м
  • 50 мг
  • Ферлецит
  • Хелатні сполуки
  • Натрій глюконатний комплекс
  • Амп., 1 мл в\м
  • Амп., 5 мл в\в
  • 50 мг
  • 100 мг
  • Ферковен
  • Амп., 1 мл в\в
  • 20 мг
  • Жектофер
  • Полінуклеарні гідроксильні комплекси заліза, сорбітол, лимонна к-та
  • Амп., 2 мл в\м
  • 100 мг
  • Феррум-лек
  • Полінуклеарні гідроксильні комплекси заліза. Полімальтозний комплекс
  • АМП., 2 мл в\м
  • Амп 5 мл в\в
  • 100 мг
  • 100 мг
  • Мальтофер
  • -\\-
  • Амп., 2 мл в\м
  • 100 мг
  • Венофер
  • -\\-
  • Амп., 5 мл в\в
  • 100 мг

Показання до призначення парентеральних форм заліза

  • Стан після гастректомії
  • Стан після обширної резекції тонкої кишки
  • Важкі ентерити
  • Парентеральне харчування
  • Гемодіаліз
  • Психогенні анорексії

Критерії ефективності препаратів заліза

  • Лабораторні: КП (0,8-1,0), вміст гемоглобіну (120-150 г/л, 140-170 г/л), загальна залізозв‘язуюча здатність сироватки 40-70 мкмоль/л, сироваткове залізо (10-24 мкмоль/л), кількість еритроцитів -4-5 млн/мл
  • Клінічні: блідість шкіри, сухість слизових і шкіри, глосит, стоматит, ломкість нігтів, спотворення смаку, пенкучість язика,задишка, тахікардія, пекучі болі в ногах, депресія,
  • Перед призначенням препарату необхідно визначити кількісну потребу в залізі у хворого т а загальну курсову дозу
  • КД= М.(78-0,35Нb)
  • За тяжкої анемії та неефективності лікування ( протягом 2-3 тиж.), а також у випадках коли пероральні препарати не показані, застосовують ін‘єкційні форми.Для в/в введення категорично заборонено використовувати препарати для в/м.
  • Протипоказано призначати препарати заліза при тяжкій нирковій та печінкові патології, гемосидерозі, гемохроматозі, гемолітичних і гемопластичних анеміях, анеміях , викликаних отруєнням свинцем, АГ. тяжкій коронарній хворобі.
  • В/кр. Введення здійснюється в 0,9% розчині Na C у співвід. 1:20. Тривалість інфузії 100 мг заліза – 15 хв. 200 мг – 30 хв., 300 мг – 1,5 год., 400 мг – 2,5 год., 500 мг – 4-6 гол. Струйно(болюсно) повільно, зі швидкістю 20 мг за хвилину.

Побічна дія

  • При парентеральному введенні можуть виникнути диспепсичні розлади ( анорексія, металічний присмак в ротовій порожнині, біль, нудота, блювота, іноді пронос, але частіше закрепи, за рахунок зв‘язування сірководню, потемніння зубів, сечі та калу
  • При внутрішньом‘язовому введенні – утворення болючих інфільтратів, шкіра в місці введення може стати коричневою
  • При внутрішньовенному введенні - тромбофлебіт

Отруєння препаратами заліза

  • При парентеральному введенні у хворих з пониженим рівнем трансферину виникає отруєння через збільшення рівня вільного заліза в крові і збільшення утворення вільних радикалів
  • Клінічні ознаки: почервоніння обличчя, шиї, приплив крові до голови, зниження АТ, тахікардія. У підсумку в перші 6 год. виникає шок , судоми, гіпоксія, ацидоз, підвищується проникливість судин, діапедез еритроцитів, в просвіт шлунка, кишечника, в тканину мозку.
  • Антидотом є дефероксамін(десферал). Призначають всередині 5-10 г і парентерально в/в, в/м.Потрібно вводити кожні 4-6 год. в/кр. В дозі 15 мг/кг/год.

Клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що застосовуються при порушенні процесів згортання крові

Системи коагуляції та антикоагуляції крові

  • Система коагуляції крові складається з тромбоцитів і їх пластиночних факторів (АДФ, 3 факторів тромбоцитів, фактора Віллебранда, тканинного тромбопластину, серотоніну, антиплазміну, ретрактозиму, фібронектину, тромбоспондину та інших), а також білків плазми, що синтезуються клітинами печінки (протромбіну, проконвертину, антигемофільних глобулінів, тромботропіну, фібриногену та інших).
  • Антикоагуляційна система представлена плазміном(фібринолізином), що знаходиться в крові в неактивному стані (плазміноген), білками плазми крові (протеїнами С, S, антитромбіном III), які гальмують процес утворення фібрину, а також речовинами, що продукуються (простациклін, тромбомодулін та інші) або фіксуються на ендотеліальних клітинах (гепарин).

Класифікація лікарських засобів, що впливають на зсідання крові

  • Антитромботичні засоби:
  • - антиагреганти
  • - антикоагулянти (прямі і непрямі)
  • - фібринолітики.
  • Гемостатичні засоби:
  • - ліки, які сприяють агрегації(адгезії) тромбоцитів
  • - засоби, що сприяють утворенню фібринних тромбів
  • - засоби, що пригнічують систему фібринолізу

Етапи зупинки кровотечі

  • 1. Тромбоцитарно-судинний гемостаз
  • 2. Коагуляційний гемостаз
  • Стадії тромбоцитарно-судинного гемостазу:
  • а) рефлекторний спазм судин
  • б) адгезія (приклеювання)
  • в) зворотна агрегація (скупчення)
  • г) незворотна агрегація (перетворення білого тромбу в червоний)
  • д) ретракція тромбу

Стимулятори агрегації тромбоцитів

  • Тромбоксан А2, а також:
  • Тромбін
  • Колаген
  • АДФ
  • Серотонін
  • Простагландин Е2
  • Катехоламіни

Фактори, що пригнічують агрегацію тромбоцитів

  • Простациклін (простагландин І2), а також:
  • Простагландин Е1
  • Гепарин
  • АМФ
  • Аденозин Метилксантини
  • Антагоністи серотоніну

Антиагреганти

  • Ацетилсаліцилова кислота, тиклопідин, клопідогрель, дипіридамол, абсиксимаб, ептифібатид, тирофібан, ламіфібан, пентоксифілін
  • Покази до призначення: профілактика тромбозів коронарних судин, судин мозку, нижніх кінцівок, попередження тромбоутворення піля шунтування судин і протезування клапанів серця, при ретинопатії у хворих з цукровим діабетом, ІХС,ГКС, ІМ, в комбінації з гепарином при 1 і 2 стадіях синдрому ДВЗ
  • Протипокази до призначення: геморагічний діатез, наявність виразок в ШКТ, АГ ( діастолічний тиск більше 105 мм рт. ст.), вагітність, операції
  • Побічна дія: ерозії, виразки, ШК кровотечі, аспіринова астма,гемоліз еритроцитів, алергічні реакції, тромбоцитопенія (АСК), діарея, головокружіння, жовтяниця, лейкопенія, агранулоцитоз, нейтропенія (тиклопідин)

Антикоагулянти прямої дії

  • Нефракційний гепарин
  • Низькомолекулярні гепарини: дельтапарин (фрагмін), надропарин (фраксипарин), еноксапарин (клексан)
  • Гепарин – антикоагулянтну дію проявляє завдяки зв’язуванню з антитромбіном III, активність якого зростає до 700 разів. Він пригнічує активовані фактори зсідання крові Ia, VIIa, Xa, XIa, XIIa. Гепарин також сприяє елімінації хіломікронів з плазми крові, знижує вміст холестерину, ЛПНЩ в крові, має анальгезуючу, протизапальну, протиалергічну, імуносупресивну, гіпоглікемічну і діуретичну дії, фізіологічний антагоніст гістаміну

Антикоагулянти прямої дії

  • Гепарин – кофактор антитромбіну ІІІ. Утворюється лаброцитами в осн. у печінці та легенях. М.в. – від 3000 до 30000 Д. Руйнується гепариназою в печінці.

Особливості фармакокінетики гепарину

  • З білками зв'язується біля 95 % препарату
  • Біодоступність при п/ш введенні біля 25 %
  • Ефективний лише при парентеральному введенні
  • При в/м застосуванні дія наступає через 15-30 хв. і триває 6 год, при п/ш – через 40-60 хв.і триває 8-12 год. При в/в введенні ефект наступає негайно і триває 4-5 год.

Покази до застосування гепарину

  • Тромбози та емболії різної локалізації
  • Інфаркти внутрішніх органів
  • Флебіти і тромбофлебіти
  • Астматичний статус (для попередження тромбоутворення та покращання реологічних властивостей крові)
  • Передтромботичні стани (для профілактики тромбозів)
  • Хворим з цукровим діабетом з мікро- та макроангіопатіями
  • В апаратах штучного кровообігу і апаратах для гемодіалізу
  • Автоімунні захворювання (гломерулонефрит, гемолітична анемія)

Побічні ефекти та недоліки гепарину

  • Антикоагуляційна здатність у різних людей дуже варіабельна,тому від однієї й тієї ж дози можуть виникати як кровотечі, так можлива відсутність ефекту(постійно треба контролювати АПТч)
  • Тромбоцитопенія
  • Остеопороз
  • Некрози шкіри у місці введення
  • Алопеція
  • Гіпоальдостеронізм
  • Алергічні реакції (аж до анафілактичного шоку)
  • Антагоністом гепарину є протаміну сульфат. Вводять його в\в, 1 мг нейтралізує 100 ОД гепарину. Він є також антагоністом низькомолекулярних гепаринів

Низькомолекулярні гепарини, дозволені до застосування в Україні

  • Міжнародна
  • назва
  • Торгова назва
  • Форма випуску
  • Фірма-вироб
  • ник
  • Дальтепарин натрій
  • Фрагмін
  • Р-н для підшкірних ін'єкцій у шприці 2500 МО (0,2 мл) 5000 МО (0,2 мл)
  • Р-н для п\ш та в\в ін'єкцій в амп. 10000 МО (1мл)
  • Pharmacija
  • Upjohn
  • Еноксапарин натрій
  • Клексан
  • Р-н для підшкірних ін'єкцій у шприці 20 мг (0,2 мл), 40 мг (0,4 мл), 100 мг (1,0 мл)
  • Rhone-poulens
  • Нандропарин кальцій
  • Фраксипарин
  • Р-н для підшкірних ін'єкцій у шприці 5700 МО (0,6 мл), 7600 МО ().8 мл)
  • Sanofi
  • Ревіпарин натрій
  • Кліварин
  • Р-н для підшкірних ін'єкцій у шприці 1750 МО (0,25 мл)
  • Knoli

Порівняльна характеристика стандартного гепарину та низькомолекулярних гепаринів

  • Показник
  • Стандартний неффракціонований гепарин
  • Низькомолекулярні гепарини
  • Середня молекулярна маса
  • 12500 –15000 D
  • 4000-6000 D
  • Кількість сахаридних залишків (середня)
  • 40-50 (45)
  • 13-22 (15)
  • Співвідношення активності проти факторів Ха та ІІа
  • 1:1
  • 2:1 – 4:1
  • Дозозалежний ефект
  • Так
  • Ні
  • Біодоступність після підшкірної інєкції
  • Низька (біля 25 %)
  • Висока(>90%)
  • Шлях введення з лікувальною метою
  • Внутрішньовенно
  • Підшкірно
  • Шлях введення з профілактичною метою
  • Підшкірно
  • Підшкірно
  • Контроль
  • АЧТЧ
  • Не потрібен
  • Інгібування функції тромбоцитів
  • ++++
  • ++
  • Посилення судинної проникності
  • Так
  • Ні
  • Посилення мікросудинної кровоточивості
  • ++++
  • ++
  • Виникнення тромбоцитопеній
  • Відносно часто
  • Зрідка
  • Остеопороз (уразі тривалого застосування)
  • Відносно часто
  • ?

Покази до призначення низькомолекулярних гепаринів

  • Ортопедичні, нейрохірургічні операції
  • Проведення гемосорбції, плазмаферезу, ультрафільтрації крові
  • попередження та лікування тромбоемболічних ускладнень у разі вогнищевого ІМ, профілактика реоклюзії під час тромболітичної терапії, тромбоз глибоких вен, профілактика реоклюзії після ангіопластики, попередження тромбозів та тромбоемболій у разі протезування клапанів, зниження ризику тромбозу глибоких вен та ТЕЛА після хірургічних втручань, профілактика гострих тромбозів під час шоку (негеморагічного), лікування ТЕЛА, профілактика тромбозів судин головного мозку при МА.
  • Протипокази до призначення: геморагічні діатези будь-якої етіології, тяжка АГ, виразкока хвороба або пухлини ШКТ, варикозне розширення вен стравоходу, тяжка печінкова і ниркова недостатність, інфекційний ендокардит, ретинопатія, високий ризик кровотеч, тромбоцитопенія (<100000/мкл), оперативні втручання на головному мозку, хребті, гіперчутливість до гепарину

Побічні ефекти та протипоказання до застосування низькомолекулярних гепаринів

  • Побічні ефекти:
  • - алергічні реакції, тромбоцитопеняї, підвищення ативності трансаміназ плазми крові
  • Протипоказання:
  • - тромбоцитопенії нижче 130х109\л
  • - підвищення кровоточивості будь-якої етіології
  • - перший триместр вагітності
  • - важкі захворювання печінки, нирок, підшлункової залози
  • - виразка шлунка і дванадцятипалої кишки
  • - ретинопатії
  • - загроза викиднів
  • - виражена артеріальна гіпертензія (діастолічний АТ > 105 мм рт. ст.)

Непрямі антикоагулянти

  • Препарат
  • Форма
  • Дозування
  • Варфарин
  • Таб. 2,5 мг
  • У перші 2 доби по 10 мг на добу, а потім 2,0-2,5 мг на добу
  • Синкумар
  • Таб. 2 мг
  • У 1 день 4-6 мг на прийом, а потім 2 мг/добу

Фармакодинаміка антикоагулянтів непрямої дії

  • за рахунок пригнічення перетворення вітаміну К1 з оксидної в активну форму препарати блокують синтез таких факторів згортання крові, як
  • - протромбін (Ф ІІ)
  • - проконвертин (Ф VII)
  • - плазменний тромбопластин (Ф ІХ)
  • - протромбінази (Ф Х - Стюарта-Прауера)

Фармакокінетика антикоагулянтів непрямої дії

  • Тривалий латентний період (1-2 дні)
  • Загальна тривалість дії 2-4 дні
  • Кумулюють
  • При при призначенні необхідно контролювати протромбіновий індекс. Він не повинен бути нижчим 40-50 % від вихідного

Застосування антикоагулянтів непрямої дії

  • При необхідності швидкого ефекту спочатку вводять гепарин і паралельно з ним антикоагулянти непрямої дії. Через 2-4 дні гепарин відміняють і продовжують лікування тільки антикоагулянти непрямої дії.

Покази до застосування антикоагулянтів непрямої дії

  • Профілактика тромбозів центрального венозного катетера, первинна профілактика ІМ в осіб з високим ризиком, які нездатні приймати антиагреганти, профілактика і лікування тромбозів і тромбоемболій з високим ризиком розвитку ТЕЛА, при МА, трансплантації клапанів серця, СН, кардіоміопатії, при механічних протезах клапанів серця, при біопротезах клапанів серця, при гострому передньому Q-ІМ, критична ішемія нижніх кінцівок, профілактика тромбозів при АФС.

Побічна дія непрямих антикоагулянтів

  • Геморагії
  • Кумаринові некрози в мягких тканинах
  • Ретротромбози
  • Диспепсичні розлади
  • Алергічні реакції
  • Токсичні ураження печінки і нирок
  • Дифузна алопеція
  • У вагітних можливі кровотечі у плода
  • Не можна призначати цих засобів з препаратами, що стимулюють індукцію мікросомальних ферментів (барбітурати, хлоралгідрат, галоперидол, гризеофульвін, мепротан), оскільки це буде знижувати їх активність

Засоби, що впливають на фібриноліз ( фібринолізин, стрептокіназа,альтеплаза,урокіназа)

  • розчиняють нитки фібрину, стимулюють перетворення профібринолізину (плазміногену) у фібринолізин (плазмін).
  • це супроводжується підвищенням фібринолітичної активності крові, зниженням рівня фібриногену.
  • зменшують агрегацію тромбоцитів та знижують активність природних прокоагулянтів

Механізм дії фібринолітичних засобів

  • Плазма крові
  • Тромб
  • Профібринолізин
  • (плазміноген)
  • Фібринолізин
  • (плазмін)
  • Продукти
  • розпаду
  • Фібриноген
  • Профібринолізин
  • (плазміноген)
  • Фібрин
  • Фібринолізин
  • (плазмін)
  • Фібрин
  • Продукти
  • розпаду
  • Стрептокіназа +профібринолізин
  • Урокіназа
  • Активатори
  • Тканинний активатор
  • профібринолізину
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +

Фармакодинаміка фібринолітичних засобів

  • При введенні в організм викликають лізис свіжих (24-72 год.) тромбів в артеріях, венах, порожнинах.

Застосування фібринолітиків

    • Тромбоз, тромбоемболія:
  • - легень
  • - мозку
  • - сітківки ока
  • Інфаркт міокарда
  • Тромбози глибоких вен

Побічні ефекти фібринолітиків

  • Геморагії (необхідно контролювати протромбіновий індекс (зниж. не >30-40 %), час згортання (зрост. не > ніж у 2 рази) вміст фібриногену (не <1 г\л)
  • Алергічні реакції (гіперемія обличчя, біль в животі, за грудиною, озноб, підвищ. температури тіла – це реакції на сторонній білок)
  • Протипокази - геморагічні діатези, кровотечі. відкриті рани, виразкова хвороба. нефрит, гостра форма tbc, променева хвороба

Гемостатики

  • 1. Природні компоненти згортання крові та засоби, які сприяють їх утворенню
  • а) препарати місцевої дії (тромбін, губка гемостатична, плівка фібринна)
  • б) препарати системної дії (фібриноген, вітамін К, вікасол, кальцію хлорид)
  • 2. Антифібринолітичні засоби (інгібітори фібринолізу)
  • а) прямої дії (контрикал, трасилол, гордокс)
  • б) опосередкованої дії (кислота амінокапронова, амбен (памба)
  • 3. Засоби, що підвищують вязкість крові (желатин медичний)
  • 4. Ангіопротектори
  • а) синтетичні (етамзилат, андроксон)
  • б) рослинні (кропива дводомна, кора калини звичайної, трава гірчака перцевого, арніки гірської)

Каталог: data -> kafedra -> theacher -> klinpharm -> meretskaiv
theacher -> Помилки та ускладнення при лікуванні пульпітів та періодонтитів. Їх причини, способи профілактики
klinpharm -> Контроль якості проведення клінічних випробувань
klinpharm -> Фармакотерапія захворювань органів дихання, туберкульозу, вуха, горла і носа. Сучасні принципи діагностики та лікування пневмоній
meretskaiv -> Клінічна фармакологія в пульмонології Симптоми та синдроми при основних захворюваннях органів дихання
klinpharm -> Лекція №6 Захворювання сполучної тканини: системний червоний вовчак, вузликовий периартеріїт, дерматоміозит, системна склеродермія
klinpharm -> Лекція Фармакотерапія захворювань нирок та сечовивідних шляхів
klinpharm -> Дослідження шлункового вмісту Анатомо-фізіологічні дані

Скачати 47.73 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка