Книга. Читання. Бібліотека



Сторінка1/3
Дата конвертації09.11.2017
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3

Книга. Читання. Бібліотека



Аналітична записка за підсумками соціологічного дослідження 2015 року



Суми 2016

Національна парламентська бібліотека України під егідою Міністерства культури України у 2015 році організувала Всеукраїнське соціологічне дослідження «Книга. Читання. Бібліотека». Бібліотеки Сумщини в перелік базових областей не ввійшли. Локальне дослідження з використанням методики дослідження було проведено Сумською ОУНБ.

Мета даного дослідження – дослідити стан і рівень популярності читання у суспільстві серед різних верств населення.

Об’єкт дослідження – жителі міст і сіл Сумської області.

Предмет дослідження – ставлення до читання, книги та бібліотеки; місце читання у структурі дозвіллєвих та інформаційно-культурних практик; читацькі уподобання населення Сумської області.
Завдання дослідження:

  • виявити ставлення до читання в українському суспільстві, його місця в системі культурних цінностей;

  • встановити ступінь читацької активності серед різних верств населення;

  • виявити фактори, що впливають на формування звички читати;

  • з’ясувати причини нечитання, спаду читацької активності та чинники, які б сприяли підтримці престижу цієї культурної практики;

  • проаналізувати вплив телебачення, інтернету та інших засобів масової комунікації на читацьку поведінку особистості;

  • пошук ефективних шляхів залучення до читання.


Бібліотеки-учасниці дослідження:

  • в обласному центрі – обласна універсальна наукова бібліотека, центральна міська бібліотека ім. Т. Шевченка;

  • в містах обласного підпорядкування – Глухівська районна бібліотека, Конотопська центральна міська бібліотека ім. С. Пономарьова, Лебединська міська бібліотека, Охтирська центральна міська бібліотека, Роменська центральна міська бібліотека ім. Б. Антоненка-Давидовича, Шосткинська центральна міська бібліотека ім. Л. Толстого;

  • в районних центрах – Білопільська, Буринська, Кролевецька, Путивльська, Тростянецька, Ямпільська районні бібліотеки;

  • сільських жителів опитували районні бібліотеки, в містах обласного підпорядкування: Глухівська, Лебединська, Конотопська, Охтирська, Роменська районні бібліотеки.

Збір матеріалів дослідження здійснено в обсягах, передбачених методикою. Під час вуличних акцій було опитано 500 жителів: в обласному центрі – 200 та по 100 жителів у містах обласного підпорядкування, районному центрі та селі. При вуличному опитуванні вибірка була випадковою: опитували тих, хто погодився відповідати на запитання анкети.

В бібліотеках, що проводили збір інформації, анкетування бібліотечних фахівців (321 особа) в якості експертів проводилось суцільним методом без зазначення місця роботи, але із зазначенням типу населеного пункту: обласний центр, місто обласного підпорядкування, райцентр, село.

Анкети жителів та бібліотекарів були узагальнені за типами населених пунктів, що дало можливість виявити тенденції та відмінності.


Результати анкетного опитування жителів

Сумської області
Згідно з методикою дослідження в кожному з населених пунктів проводилося вуличне анкетування мешканців. Всього було опитано 500 жителів різних міст, районів, сіл Сумської області.

За соціально-демографічними ознаками в опитуванні взяли участь представники всіх наявних груп населення. Жінки превалюють (68,6%), вони вдвоє активніше брали участь у дослідженні, ніж чоловіки (30,2%). За віком – починаючи від молоді до 18 років (14,2%) і завершуючи людьми поважного віку (понад 60 років – 15,8%). Звичайно, найбільша кількість респондентів – це люди активного віку.

За освітою майже рівномірно розподілені за всіма її рівнями – половина має середню (30,2%) та професійно-технічну (22,8%), друга половина – вищу (32,4%) та базову вищу (14,6%) освіту. Чим більший населений пункт, тим більша кількість серед опитаних мешканців з високим рівнем професійної освіти. Серед опитаних – представники різних професій, задіяних в різних сферах народного господарства. Найчастіше серед респондентів зустрічалися студентська та учнівська молодь (20%), пенсіонери (16,4%), робітники (12,4%), службовці (10,6%), вчителі та вихователі (10,4%), спеціалісти (8,4%), безробітні (7,8%), інженерно-технічні працівники (4,4%) та ін.

Під час проведення дослідження вивчалися способи проведення вільного часу жителів області. Найбільш поширеним виявилося читання книг (65,4%), зустрічі з друзями (32,8%) та перегляд телевізійних передач (32%). Третина опитаних (31%) свій вільний час присвячують читанню газет та журналів. Комп’ютерному спілкуванню та іграм віддають перевагу 26% респондентів. Спілкуванню з дітьми і онуками – 22% опитаних. Спортом займаються у вільний час 15,4% респондентів. Невелика кількість громадян присвячує свій вільний час відвідуванню кінотеатрів (5,6%), театрів (5%), участі у колективах та гуртках народної творчості (0,8%). Кількість прихильників занять спортом, тобто активного відпочинку зменшується від величини населеного пункту. Очевидно, що в селах існує проблема організації таких занять.

За даними іншого соціологічного дослідження – компанії pro.mova, яка ґрунтовно досліджувала читання в Україні у 2013–2014 роках – читання входить до трійки найпоширеніших способів проведення дозвіллєвих практик, поступаючись лише перегляду телебачення (близько 80% опитаних) та спілкуванню з друзями і близькими (близько 70% опитаних). Перевагу читанню на дозвіллі надають майже 65% респондентів. У наших респондентів вийшло на перше місце читання книг, можливо тому, що відповідати на запитання анкети погоджувались, як правило ті, хто любить читати, інші ж – ігнорували опитування.

В ході дослідження також вивчалося ставлення респондентів різних населених пунктів до читання. Переважна більшість опитаних позитивно налаштовані до цього виду людської діяльності. Для половини опитаних це один із важливих засобів самовдосконалення і розвитку. Третина вбачає в читанні непоганий спосіб проведення вільного часу. Біля третини всіх респондентів сприймають читання як можливість відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння, тобто читання виступає своєрідним релаксаційним засобом психологічного розвантаження. Негативне ставлення до читання, як до не завжди виправданої трати часу, висловили лише 3,6% респондентів. Отже, спираючись на отримані дані, можна констатувати, що переважна більшість населення читають і сприймають читання як один із важливих засобів самовдосконалення і для забезпечення такого роду діяльності неодмінно потрібні бібліотеки.

У жителів всіх населених пунктів рейтинг місць, де вони беруть книги, очолює бібліотека. І якщо її назвали 84% мешканців міст обласного підпорядкування, то серед жителів обласного центру таких 70,5%. Це дає змогу зробити висновок, що в житті жителів районних центрів вона посідає більш важливе місце, ніж в житті мешканців обласного центру, хоча і для тих, і для інших є беззаперечним лідером у рейтингу.

74,2% опитаних громадян є користувачами бібліотек, ще 14,6% колись користувались нею, 11% ніколи не користувались. Найбільше таких респондентів виявилось в сільських населених пунктах.

Серед причин, через які респонденти не користувались бібліотекою, були названі: відсутність вільного часу (39,1%), можливість все потрібне знайти і прочитати в інтернеті (6,8%), можливість необхідну літературу брати у друзів, знайомих, колег по роботі (15,6%). У певної частини (14,1%) зникла потреба в бібліотечних послугах у зв’язку із закінченням навчання. На відсутність вільного часу найбільше скаржились сільські жителі (46,4%), це зрозуміло, бо сучасне сільське життя потребує більших витрат часу, сил і енергії на ведення господарської діяльності. Також найбільш незадоволених (14,3%) бібліотечними фондами серед читачів сільських книгозбірень. Сільські бібліотеки, дійсно, найгірше комплектуються новою літературою і це знайшло підтвердження в анкетах респондентів.

До узагальненого списку читацьких вподобань було внесено 317 позицій, серед них 40,1% – твори українських авторів. Лідерами серед українських письменників стали: Люко Дашвар, І. Роздобудько, В. Шкляр, С. Талан, М. Матіос, Л. Костенко, О. Назарук, М. і С. Дяченки, М. Дочинець, В. Лис. Що стосується конкретних творів українських авторів, список книг, що вразили, очолюють «Село не люди», «На запах м’яса» Люко Дашвар, «Ліцей слухняних дружин», «Ґудзик» І. Роздобудько, «Оголений нерв» С. Талан. Крім того, найчастіше називались твори «Залишенець. Чорний ворон», «Маруся» В. Шкляра, «Солодка Даруся» М. Матіос, «Роксоляна» О. Назарука та ін.

Серед зарубіжних авторів лідерство тримають: П. Зюскінд, П. Коельо, М. Булгаков. Найбільш популярними названі такі твори: «Голуб» П. Зюскінда, «Алхімік», «Дневник мага» П. Коельо, «Мастер и Маргарита» М. Булгакова, «Вбити пересмішника» Харпер Лі, «Три товариші» Е. М. Ремарка.

Щодо мовних уподобань, то для половини респондентів не має значення мова написання твору; 26% – віддають перевагу виданням українською мовою; 20,4% – російською. Сільських жителів, які читають російською, лише 5% опитаних.

Проаналізувавши склад бібліотечних фондів за мовними ознаками за 2015 рік, можна зробити наступні висновки: в районних бібліотеках доля видань державною мовою, зазвичай, перевищує 50% (бібліотеки Глухівського району – 55,2% Ямпільського – 58,8%), тоді як у фондах бібліотек міських бібліотечних систем цей відсоток нижчій (від 32,7% в Шосткинській центральній міській бібліотеці ім. Л. Толстого до 40,8% в Сумській центральній міській бібліотеці ім. Т. Шевченка). Залишається завданням звільнятися від зношених видань. Так як основні бібліотечні фонди формувались ще в радянські часи, коли перевага надавалась російськомовним виданням, то при списанні старих видань відсоток російськомовних зменшиться.


Книга, читання, бібліотека в житті

мешканців обласного центру
Вуличним опитуванням було охоплено 200 мешканців обласного центру. Серед опитаних 67,5% – жінки, 32,5% – чоловіки. Представлені всі вікові групи від старшокласників до пенсіонерів, однак переважна кількість опитаних – люди активного працездатного віку. За освітнім рівнем більшість склали респонденти із вищою та базовою вищою освітою (відповідно 43% та 11%); із середньою – 28% та професійно-технічною освітою – 18% опитаних мешканців. Серед респондентів – спеціалісти (26,5%), студентська та учнівська молодь (20%), робітники (13,5%), пенсіонери (12%), службовці (11,5%), інженерно-технічні працівники (7,5%), безробітні (3,5%), домогосподарки (2%) і ті, хто не відповів на дане запитання анкети (3,5%).

На запитання анкети, як мешканці обласного центру оцінюють читання в своєму житті, більше половини респондентів (57,5%) відповіли, що вважають читання одним з важливих засобів самовдосконалення і розвитку; джерелом нових знань – 38,5% опитаних; непоганим способом для проведення вільного часу – 34% і майже стільки ж вважають читання гарною можливістю відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння (32,5%).

Читання є одним з важливих засобів самовдосконалення і розвитку для 57,5% респондентів, серед яких 49,6% люди з вищою освітою; 20,9% – з середньою; 15,7% – професійно-технічною та 13,9% – з базовою вищою освітою.

Аналіз отриманих матеріалів показав, що на ситуацію з читанням впливає багато чинників, серед яких далеко не останній – наявність вільного часу. Тому важливо було вивчити структуру вільного часу.



Чим займаються у вільний час опитані мешканці? Отримані загальні дані свідчать, що перші позиції у проведенні вільного часу займають читання книг (69,5%), зустрічі з друзями (40%), перегляд телевізійних передач (30,5%), читання періодичних видань (28%), комп’ютерне спілкування та ігри (27%). Для наших респондентів пріоритетним є читання книг. Інші потенційні респонденти, дізнавшись, що запитання анкети стосується книги, читання та бібліотеки, не погоджувались відповідати на запитання. Таким чином, вуличним опитуванням переважною більшістю були охоплені ті, хто люблять читати. До того ж опитування проводилось переважно на вулиці Соборній, де розташований книжковий магазин, можливо, це вплинуло на те, що читання книг вдвічі перевищило перегляд телевізійних передач.

Витрачають свій вільний час на улюблену справу (хобі) 24,5% респондентів. П’ята частина опитаних мешканців свій вільний час присвячує дітям і онукам, стільки ж респондентів займаються спортом. Мешканці обласного центру мають більше можливостей відвідувати театри і кінотеатри, кожен 10-й опитаний житель із задоволенням користується цим. Лише 3% опитаних жителів цікавлять походи у нічний клуб, дискотеку, і це, мабуть, є логічним: хто полюбляє читати, тому не потрібні розваги в нічних клубах. Найменшим є відсоток тих, хто займається в колективах та гуртках народної творчості (2%).



Як відрізняється проведення вільного часу в залежності від віку респондентів? За даними дослідження всі вікові категорії на перше місце поставили читання: від 50% респондентів віком 25–35 років до 81,8% поважних людей віком понад 60 років. Для молоді до 35 років на другому місці після читання найголовнішим є спілкування з друзями. Далі уподобання розходяться. Опитані мешканці до 18 років розподіляють свій вільний час на заняття спортом і комп’ютерне спілкування (по 40%). Респонденти віком від 18 до 24 років на третє місце ставлять заняття улюбленою справою (37,5%), а опитані мешканці 25–35 років – спілкування з дітьми (30%). Саме життя змінює структуру проведення вільного часу. Респонденти від 36 до 60 років проводять свій вільний час за переглядом телевізійних передач та читанням газет і журналів. А найповажніша аудиторія мешканців (понад 60 років) читає книги (81,8%), періодичні видання (40,9%), цінує спілкування з дітьми та онуками (40,9%) і переглядає телевізійні передачі (31,8%). Можливо, насправді телепередачі займають і більше часу, але важлива тут ієрархія цінностей, яку вибудовують наші респонденти, відповідаючи на запитання анкети.

Як часто читають книги та періодичні видання опитані мешканці обласного центру? 42% респондентів читають кожного дня, 28% – декілька разів на тиждень, 11% – інколи читають, коли трапляється щось цікаве, і 6,5% – читають під час підготовки до іспиту. Зовсім не читає 1% респондентів.

На запитання «Що Ви любите читати?» пропонувалось 9 варіантів відповідей. Рейтинг типів видань виявився таким: сучасна художня література (39,5%), періодичні видання (32%), науково-популярні та пізнавальні (31,5%), класична художня література (29%), детективи (26%), за фахом (21,5%), фантастика (20,5%), любовні романи (20%).



Чи має значення мова написання тексту при виборі книги для читання? 42,5% респондентів читають і українською, і російською мовами, для них мова значення не має, головне, щоб була необхідна книга. Третина опитаних (30,5%) послуговується переважно українською мовою, біля третини (27%) – російською. 6,5% опитаних мешканців читають різними іноземними мовами: англійською, німецькою, іспанською.

Основним джерелом отримання літератури залишається бібліотека, на що вказали 70,5% опитаних, переважна більшість з них є користувачами бібліотек (72%). Серед інших джерел отримання книг для читання були названі: інтернет (42,5%), книжкові магазини (42%), друзі, знайомі (29%).

На окреме запитання «Чи користуєтеся Ви публічною бібліотекою?» 72% відповіли ствердно; 19,5% – колись користувались та 8% – ніколи не користувались бібліотекою.

Одним із завдань дослідження було встановлення причин незадовільного користування бібліотекою. Аналіз вказує, в першу чергу, на відсутність вільного часу (41,8%). П’ята частина опитаних все необхідне знаходить і читає в інтернеті. Частина опитаних задовольняє свої читацькі потреби, користуючись власною домашньою бібліотекою (16,4%). Певна частина респондентів (12,7%) закінчила навчання і у них зникла потреба в послугах бібліотеки. 7,3% опитаних мешканців не користуються бібліотекою, бо треба виконувати правила, наприклад, своєчасно повертати книги, «не видаються книги додому без прописки». Хтось тільки переїхав у наше місто. Невелика частина опитаних (1,8%) вказала причину, через яку вони не відвідують бібліотеку – незадоволення фондом бібліотеки.



Якій книзі віддають перевагу респонденти обласного центру – традиційній чи електронній? За даними дослідження 63% опитаних послуговуються традиційною друкованою книгою, третина – поєднують два види книг. Виключно електронну книгу читають 6% опитаних мешканців. Для респондентів до 18 років властиве поєднання традиційної і електронної книги (56%). У опитаних жителів віком від 25 до 60 років в читанні переважає друкована книга (більше 65%). Найповажніші читачі віком понад 60 років читають виключно друковані видання (95,5%).

Аналіз анкетного опитування показав, що, незважаючи на широке впровадження комп’ютерних технологій, друкована книга залишається невід’ємним джерелом інформації, відпочинку для опитаних мешканців, особливо людей більш поважного віку. Молодь все частіше звертається до електронних книг, хоча електронна книга ще не переважає над паперовою. Виключно книги в електронному форматі читають молоді мешканці віком до 18 та 18–24 років (відповідно 16% та 15%).

Сучасна людина з сучасними можливостями не може без інтернету, оскільки це досить зручно, а також інтернет полегшує сучасний темп життя людини, відкриваючи доступ до багатьох «павутинок» мережі, сайтів, поштових скриньок. Наскільки активно використовують інтернет в своєму житті мешканці обласного центру? 88% респондентів користуються всесвітньою мережею, серед них – люди з вищою освітою (42,6%), середньою (29%), професійно-технічною (16,5%) та базовою вищою (11,9%). Найбільший відсоток за віком тих, хто користується Інтернетом – це молодь від 18 до 35 років (44,9%). Далі йдуть ті, кому від 36 до 45 років (18,2%); 46–60 років (16,4%); до 18 років (14,2%). Із опитаних до 35 років всі 100% користуються інтернетом; від 36 до 60 років – більше 80%. Також половина найповажніших респондентів віком понад 60 років – користувачі інтернету.

Як використовується інтернет? За даними анкетування 56,3% респондентів переглядають новини в інтернеті, 55,7% – користуються соцмережами та 54,5% – спілкуються через інтернет, використовуючи скайп, електронну пошту, чати, блоги. Майже порівну розподілились ці позиції. Для навчання (пошук книг, рефератів та ін.) використовують інтернет 34,7% опитаних. Безпосередньо читають в онлайн 28,4% респондентів. Зрозуміло, що кожна вікова категорія по-своєму використовує інтернет. Молодь до 18 років, а це в основному школярі, студенти, готується до навчань, шукає інформацію для рефератів (68%), спілкується по скайпу, в чатах, листується з друзями (60%), а також проводить «вдосталь» часу в соціальних мережах (52%). У віковій категорії 18–24 роки першість отримує перегляд новин та соціальні мережі (по 67,5%), а також комп’ютерне спілкування (62,5%). Опитані віком від 36 до 60 років віддають перевагу перегляду новин в інтернеті (понад 62%). В залежності від освіти використання інтернету представлено так: респонденти із середньою освітою багато часу віддають соціальним мережам (58,8%), опитані мешканці з професійно-технічною, базовою вищою та вищою освітою найчастіше переглядають новини в інтернеті.

В результаті дослідження було встановлено скільки книг прочитали опитані жителі обласного центру за останні півроку. Більше 15-ти книг прочитали біля третини респондентів (28,5%). П’ята частина опитаних жителів прочитала від 5-ти до 10-ти книг та від 3 до 5. Одну-дві книги за півроку прочитали 9,5% респондентів, 11–15 – 7% опитаних жителів. 14% взагалі не відповіли на запитання.

Мешканцям було запропоновано вказати автора і назву книги, яка справила на них враження. Так був складений список книг зі 108 назв, з них 59,3% – україномовні книги; 49,1% – книги зарубіжних авторів. Таким чином україномовні книги стали переважати в читанні опитаних. Цьому сприяло чимало чинників, серед яких переклад зарубіжної літератури українською мовою. Респонденти переважною більшістю назвали твори художньої літератури. Найбільшу кількість вподобань отримали як сучасні, так і класичні твори українських і зарубіжних письменників: Л. Дашвар «Село не люди», В. Рутківський «Джури козака Швайки», С. Талан «Оголений нерв», М. Булгаков «Мастер и Маргарита», М. Дочинець «Криничар», Л. Костенко «Записки українського самашедшого», Е. М. Ремарк «Три товариші», І. Роздобудько «Ліцей слухняних дружин», Харпер Лі «Вбити пересмішника».

Були вказані книги лауреатів Міжнародного конкурсу романів, п’єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» – Н. Доляк «Гастарбайтерки», Макс Кідрук – автор 1-го українського технотрилера «Бот», Дара Корній «Зворотній бік світла», лауреатів інших конкурсів – В. Мастєрова «Суча дочка», Ю. Іздрик «Календар любові» (збірник 365 віршів, віршів на щоден, на кожну пору року, на кожен сезон).

Серед зарубіжних авторів Д. Кіз «Квіти для Елджернона» – всесвітній бестселер, неодноразово екранізований роман, що здобув найпрестижніші літературні премії.

Крім художньої літератури, респонденти вказали наукові книги, серед яких: Платон «Діалоги», Л. Сенека «Моральні листи до Луцілія», книга О. Бердяєва «Самопознание», одна з книг історика, географа, мислителя Льва Гумильова «Конец и вновь начало» – цикл лекцій з етнології; особисті записи римського імператора Марка Аврелія «Наедине с собой. Размышления», які стали одним із найбільш читаних пам’яток у світовій літературі. Названа «Біблія» – книга книг.

Читають опитані мешканці і найбільш резонансні твори сьогодення – книги про війну: С. Лойка «Аеропорт», Є. Положія «Іловайськ». Не могло не вразити мешканців і видання «Вічна пам’ять Героям!» – видавничий проект започаткований та реалізований у Сумах з ініціативи колективу газети «Панорама», який включає розповіді про більш ніж 50 військовослужбовців із Сумщини, котрі загинули під час проведення антитерористичної операції, захищаючи Україну.

На запитання анкети «Хто відіграє вирішальну роль у прищепленні звички читати?» переважна більшість (70,5%) відповіла, що сім’я відіграє головну роль. Третина респондентів (29,5%) вважає, що бібліотека виховує любов до читання. Біля третини (26,5%) вважає, що школа прищеплює звичку читати. Частина опитаних (17%) стверджує, що друзі можуть спонукати до більш активного читання, а також суспільна думка (7,5%). Деякі респонденти (2,5%) висловили свої особисті міркування з даного питання: «нова робота» стимулює звернення до читання, «бажання пізнати нове», «власні уподобання», «генетичний код», «ти сам і твоє бажання пізнавати світ і себе» та ін.



Книга, читання, бібліотека в житті

мешканців міст обласного підпорядкування
Анкетуванням було охоплено 100 мешканців міст обласного підпорядкування, серед них 68% – жінки, 32% – чоловіки. За віком опитані представлені так: молодь складає майже половину респондентів (до 18 років – 21%; по 12% – 18–24рр. та 25–35рр.). Інші вікові категорії виявилися майже однаковими (36–45рр. – 18%; 46–60 – 19%; понад 60 р. – 18%). Рівень освіти учасників опитування – від середньої до вищої освіти: по третині респондентів мають середню та вищу освіту, професійно-технічну – 24% та базову вищу – 14% опитаних мешканців. Серед опитаних – представники різних професій. П’ята частина респондентів – це студентська та учнівська молодь, яка навчається. Пенсіонери та безробітні склали відповідно 17% та 13%. Інші – працюючі мешканці: службовці (17%), робітники (12%), вчителі та вихователі (5%) та інші спеціалісти (8%).

Опитані жителі міст обласного підпорядкування висловили своє бачення ролі читання в їхньому житті. Читання є одним із важливих засобів самовдосконалення і розвитку для 55% опитаних. Серед них 45,5% мають вищу освіту; 23,6% – середню; 18,2% – професійно-технічну та 12,7% – базову вищу. Як показують матеріали дослідження, дане визначення читання більш притаманне людям з вищою освітою.

Гарним способом проведення вільного часу є читання для 31% опитаних, джерелом нових знань – для 30%, можливістю відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння – для 31% респондентів.

Якщо проаналізувати думки респондентів різного віку про роль читання в їхньому житті, то для 83,3% опитаних мешканців віком від 36 до 45 років, для 75% респондентів 18–24 років та 66,7% жителів 25–35 років читання є одним із важливих засобів самовдосконалення і розвитку. Джерелом нових знань вважають читання кожен 5-й 18-річний респондент, мешканці віком від 46 до 60 років та опитані віком понад 60 років.

Половина жителів віком від 46 до 60 років оцінюють читання як можливість відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння.

Половина опитаних жителів віком понад 60 років вбачають у читанні непоганий спосіб для проведення вільного часу та можливість відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння.



На що витрачають свій вільний час опитані мешканці міст обласного підпорядкування, якщо він у них з’являється? За читанням книг проводять свій вільний час 77% респондентів. Спілкування відіграє значну роль у житті людини, тому третина опитаних, переважно молодь, у вільний час надає перевагу зустрічам з друзями.

По третині опитаних віддають перевагу перегляду телевізійних передач, комп’ютерному спілкуванню та іграм. Чверть респондентів у вільний час читає періодичні видання та займається улюбленою справою. Спілкуються з дітьми та онуками 19% респондентів, 15% опитаних займаються спортом. Найнижчими є показники відвідувань театру та кінотеатру (по 4%) і заняття у колективах та гуртках народної творчості (3%).



Як різниться проведення вільного часу людьми різного віку? За даними анкетування у структуру вільного часу опитаних мешканців до 18 років входить читання книг (76,2%), зустрічі з друзями (61,9%), комп’ютерне спілкування (38,1%) та заняття спортом (33,3%). Молоді респонденти віком від 18 до 35 років віддали перевагу читанню книг (відповідно 58,3% та 83,3%), комп’ютерному спілкуванню (по 41,7%) та зустрічам з друзями (33,3% та 41,7%). Опитані мешканці віком від 36 до 45 років, окрім читання книг (72,2%) свій вільний час проводять за переглядом телепередач (50%) та спілкуванням з дітьми і онуками (38,9%). Респонденти 46–60 років у структуру вільного часу включають читання книг (73,3%), спілкування з дітьми та онуками (36,8%), читання газет і журналів (31,6%). Найповажніші читачі полюбляють читати книги і періодичні видання (відповідно 94,4% та 38,9%) та переглядати телевізійні передачі (33,3%).

Інтенсивність читання опитаних мешканців міст обласного підпорядкування: щодня читають 42% респондентів; декілька разів на тиждень – третина (34%); інколи – кожен 10-й; раз на тиждень – 7% та лише під час підготовки до іспитів – 5% респондентів.

Що люблять читати опитані жителі? Переважно це художня література. Сучасну літературу читають 43% респондентів. Третина опитаних полюбляє детективи (34%), періодичні видання (31%), класичну художню літературу (30%). П’ята частина людей читає фантастику та любовні романи. Галузеву літературу, науково-популярну та фахову – читають відповідно 16% та 7%.

Якою мовою зазвичай читають респонденти? Для половини опитаних жителів (53,4%) не має значення мова викладення тексту. Українською мовою переважно читають 26% респондентів. Схильність до російськомовних книжок виявляють 20,4% опитаних. Англійською та іншими іноземними мовами читають 2,8% мешканців.

Наступний блок питань стосувався того, де беруть книги для читання, якій книзі – традиційній чи електронній – віддають перевагу опитані жителі, чи користуються бібліотекою.

За даними дослідження переважна більшість респондентів (84%) книги бере в бібліотеці. Третина опитаних купує книги для читання. Інша третина мешканців користується інтернетом: «скачує» з інтернету або безпосередньо читає в мережі. Беруть у друзів, знайомих, колег по роботі 24% опитаних жителів міст обласного підпорядкування. Тобто, для задоволення своїх культурологічних потреб люди використовують всі джерела, які їм доступні.

На окреме запитання «Чи користуєтеся Ви публічною бібліотекою?» 77% опитаних громадян підтвердили, що є користувачами бібліотек, ще 13% – колись користувалися нею, 10% – ніколи не користувалися.



Головна причина, через яку опитані жителі не користуються бібліотекою, – доступність необхідної інформації в інтернеті (34,8%). На відсутність вільного часу вказали 26,1% респондентів. Частина опитаних задовольняє свої читацькі потреби, беручи книги у знайомих та колег по роботі (13%). Частина опитаних мешканців (13%) не відвідують бібліотеку через те, що їх не задовольняє фонд бібліотеки.

Традиційну, друковану книгу читають 66% респондентів; і друковану, і електронну – третина опитаних; лише 3% мешканців користуються тільки електронною книгою. Традиційна книга переважає в читанні жителів віком від 46 до 60 років та понад 60 років (по 24,2%). П’ята частина жителів віком 36–45 років послуговується друкованою книгою. Половина тих, хто поєднує у своєму читанні друковану і електронну книгу – це молодь до 35 років. Переважно електронною книгою користуються молоді люди віком від 18 до 35 років (3%).



Як використовують інтернет жителі міст обласного підпорядкування? Отримані дані свідчать, що переважна більшість респондентів (61,9%) спілкується через інтернет, використовуючи скайп-зв’язок, електронну пошту, чати, блоги та ін. Біля половини респондентів (45,2%) знайомляться з новинами через інтернет, найактивнішими серед них є жителі з вищою освітою.

38,1% опитаних мешканців звертаються до інтернету з навчальною метою, щоб знайти необхідний матеріал для рефератів. Половина з них – молодь з незакінченою середньою та середньою освітою, що є цілком логічним з точки зору молоді, яка навчається, бо пошук готових рефератів в інтернеті – дуже розповсюджений метод підготовки до навчання. Така ж кількість респондентів, а саме 38,1%, переглядають сторінки у соцмережах.

Якщо розглянути відповіді на це запитання анкети за віковими ознаками, то для 75% респондентів віком до 18 років найважливішим є використання інтернету для навчання; для 60% опитаної молоді віком від 18 до 35 років – спілкування через скайп, електронну пошту та ін.; для людей, починаючи з 36 років і до тих, кому понад 60 років, на перший план виходить перегляд новин (62% і більше).

Дослідженням передбачалося вивчити, скільки книг прочитали опитані мешканці за останні півроку. Більше 15 книг прочитали 36% респондентів, від 5 до 10 книг – 28%, від 11 до 15–13% опитаних. Були і такі, які прочитали більше 40–50 книг. Виявлено одну людину, яка не прочитала жодної книги і зізналась в цьому. Як правило, під час вуличного опитування мешканці, які взагалі не читають, не погоджувались відповідати на запитання анкети, проходили повз інтерв’юерів.



Каталог: publish -> 2016
publish -> Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
publish -> Сценарій вечора-вшанування пам’яті талановитого лірика
publish -> Українські літературні об’єднання та угруповання : рекомендаційні матеріали на допомогу шкільній програмі / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. С. В. Мазур. – Суми, 2007. – 16 с. –
publish -> Управління культури І туризму, національностей та релігій
2016 -> З досвіду роботи бібліотек Дніпропетровської області. Коворкінг-зони в бібліотеках
2016 -> Бібліотеки Сумщини в засобах масової інформації
2016 -> Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка