Книга. Читання. Бібліотека



Сторінка2/3
Дата конвертації09.11.2017
Розмір0.62 Mb.
1   2   3

Анкетування засвідчило, що опитані мешканці міст обласного підпорядкування цікавляться і читають україномовну книгу. Серед 90 книг, що справили враження і були цікавими, респонденти переважною більшістю назвали твори художньої літератури, 50% з них – україномовні книги. Серед творів художньої літератури були відзначені як сучасні, так і класичні твори українських і зарубіжних письменників: Л. Дашвар «Село не люди», Д. Донцова «Бассейн с крокодилами», О. Бальзак «Шагреневая кожа», Р. Бредбері «Марсіанські хроніки», Ш. Бронте «Джен Ейр», А. Дімаров «На коні і під конем», Н. Гурницька «Мелодія кави в тональності кардамону», Т. Драйзер «Фінансист», К. Маккалоу «Поющие в терновнике», М. Матіос «Солодка Даруся» та «Армагедон уже відбувся», Т. Белімова «Київ ua», І. Вільде «Сестри Ричинські», С. Жадан «Ворошиловград», Г. Ібсен «Ляльковий дім», В. Лис «Століття Якова», Г. Маркес «Сто років самотності», С. Талан «Оголений нерв», Е. Портер «Поліанна», В. Шевчук «Дім на горі» та ін.

Крім художньої літератури, були названі наукові, науково-популярні книги філософського, історичного, психологічного спрямування – Біблія, Т. Каляндрук «Загадки козацьких характерників» (монографія), Л. Лук’яненко «Не дам загинути Україні», «Сила м’якого знаку, або Повернення Руської правди». Виокремлюються книги, що формують національну свідомість громадян України. Не пройшла повз увагу респондентів книга роздумів, інтерв'ю, листів відомого українського державного й політичного діяча Левка Лук'яненка, а також документів, пов'язаних з діяльністю цієї непересічної особистості. Знайшлися шанувальники серії книг газети «День». Серед книг, які вразили, була названа і книга «Сила м’якого знака» – це спроба газети «День» та відомих вчених, публіцистів, експертів не тільки дослідити Київську Русь як історичне явище, а й зрозуміти її історію, це книга про боротьбу за ім’я та спадщину як боротьбу за майбутнє.

Одне із запитань анкети стосувалось того, хто відіграє вирішальну роль у прищепленні звички читати. Переважна більшість респондентів (60%) вважає, що цю роль найбільше відіграє сім’я. Це дійсно так: в тих сім’ях, де читають батьки, там зазвичай читають і діти. На думку третини опитаних – школа прищеплює звичку читати. Біля третини респондентів (27%) головну роль в цьому віддає бібліотеці. Найкраще було б, коли б ці три інституції об’єднались у справі виховання у дітей та молоді любові до читання. Говорячи про вплив статі та віку на читання, потрібно відзначити, що соціологи різних країн впевнені, що на читання дитини впливає рівень та якість освіти її матері. Тому не випадково дослідники уважно стежать за читанням дівчаток.



Книга, читання, бібліотека в житті

мешканців районних центрів
В опитуванні брали участь 100 мешканців районних центрів області, серед них 69% жінок і 31% чоловіків. За віком: молодь представлена майже половиною всіх опитаних (до 18 років – 15%; 18–24 та 25–35 роки – по 14%), п’ята частина – жителі 35–45 років, вікові категорії 46–60 та понад 60 років – по 18% опитаних. Серед респондентів – учнівська та студентська молодь (відповідно 11% та 12%), спеціалісти (19%), пенсіонери (19%), робітники (14%), службовці та безробітні (по 7%), домогосподарки (4%), інженерно-технічні працівники (3%). Не вказали рід занять 4% опитаних мешканців.

Респонденти відповідали на запитання «Як Ви оцінюєте читання у Вашому житті?». Читання є одним з важливих засобів самовдосконалення і розвитку для 43% опитаних, джерелом нових знань для 36%, непоганим способом для проведення вільного часу для третини респондентів, можливістю відійти від повсякденних проблем для 26% опитаних та засобом для придбання додаткового життєвого досвіду і вирішення особистих проблем для 12% респондентів. Як розглядають читання в своєму житті опитані різного віку? Джерелом нових знань є читання для респондентів до 18 років (60%) та віком від 25 до 35 років (50%), одним із важливих засобів самовдосконалення і розвитку для опитаних віком від 18 до 35 років (50%), від 36 до 45 років (47,6%), понад 60 років (50%). На перше місце у респондентів віком 46–60 років виходить читання як спосіб для проведення вільного часу (50%).



Як проводять свій вільний час опитані мешканці? Читанню книг присвячує свій вільний час 61% респондентів, перегляду телевізійних передач та зустрічам з друзями – майже порівну (32% та 30%), читанню газет і журналів (26%), спілкуванню з дітьми, онуками (22%), заняттю спортом (15%). Театр не відвідує ніхто з опитаних. Мало й тих, хто займається у колективах та гуртках народної творчості (2%). Респонденти віком до 18 років найбільше часу проводять в інтернеті за спілкуванням з однолітками та комп’ютерними іграми (46%). Всі інші перевагу надають читанню книг (більше 60%). Люди більш поважного віку (46–60 років) після читання більше часу приділяють спілкуванню з дітьми та онуками (61,1%). Ті, кому за 60 років, полюбляють переглядати телевізійні передачі (61,1%).

Як часто читають респонденти книги чи періодичні видання? За даними анкетування щодня читають 43% опитаних мешканців районних центрів, декілька разів на тиждень – третина опитаних, інколи – 12%, під час підготовки до іспитів (8%) та раз на тиждень – 4% респондентів.

Що читають респонденти? Половина опитаних мешканців читають газети і журнали, детективи полюбляють 34% респондентів, сучасну художню літературу – 31%, любовні романи – 27%, класичну художню літературу – 25%, науково-популярну та пізнавальну – 21%, довідкову – 10% та за фахом – 8% опитаних. Серед інших варіантів: ізотерика, психологія, духовна література.

Якою мовою більше подобається читати опитаним жителям? Для більшої половини опитаних (60%) немає значення, якою мовою читати твори – українською чи російською. 23% респондентів віддають перевагу українській мові, 16% – російськомовним книгам. Іноземними мовами послуговується 1% опитаних жителів.

На запитання «Де Ви берете книги для читання?» 76% респондентів відповіли, що в бібліотеці, 36% – у друзів та знайомих, 31% – купують книги та 16% – «скачують» з інтернету або читають в інтернеті. Тому логічною стала відповідь на запитання, якою книгою більше послуговуються жителі – традиційною чи електронною: 78% опитаних громадян залишаються вірними друкованій паперовій книзі. П’ята частина респондентів поєднують ці два види – традиційну та електронну книгу. Електронною книгою користуються 3% опитаних мешканців, серед них молодь до 24 років.

На запитання анкети щодо користування послугами бібліотеки переважна більшість (78%) відповіла, що користується бібліотекою зараз, 7% – колись користувались. Не відвідують бібліотеку 15% респондентів. Головна причина, через яку опитані громадяни районних центрів не користуються бібліотекою – це відсутність вільного часу (36,4%). Третина респондентів бере книги у друзів, знайомих, колег по роботі. П’ятій частині опитаних вистачає власної домашньої бібліотеки. Зникла потреба у читанні по закінченню навчання у 13,6% респондентів. Не відчувають потребу у читанні 13,6% опитаних. Все необхідне знаходять і читають в інтернеті 9% опитаних жителів. Не задовольняє фонд 4,5% респондентів. Дивною є цифра тих, хто вважає, що в населеному пункті немає бібліотеки – таких виявилось 22,7%. В кожному районному центрі є районна бібліотека.

Як використовують інтернет опитані мешканці? За даними дослідження інтернетом користуються 75% респондентів, з них 36% – із середньою освітою, 25,3% – професійно-технічною, 21,4% – вищою та 17,3% – базовою вищою. Найчастіше респонденти переглядають сайти новин (44%), спілкуються в соціальних мережах (42%), спілкуються через скайп, електронну пошту, чати (32%), шукають книги, реферати для навчання (24%) та ін.

Якщо розглянути відповіді на запитання анкети в розрізі за освітою, то перегляд новин і читання онлайн більш притаманне людям з вищою освітою (відповідно 75% та 37,5%). Опитані з середньою освітою більше використовують інтернет з навчальною метою (52%), переглядають сторінки у соціальних мережах (32%) і спілкуються через скайп, електронну пошту, чати (32%). Респонденти із професійно-технічною освітою найчастіше перебувають в соціальних мережах (66,7%). Далі йде перегляд новин (47,6%) та електронне листування, спілкування по скайпу та в чаті (38,1%). У опитаних мешканців із базовою вищою освітою переважає перегляд новин в інтернеті (53,8%) та електронне листування (23,1%). Респонденти з вищою освітою перевагу віддають перегляду новинних сайтів (75%), соціальним мережам (56,3%) і читанню онлайн (37,5%).

В залежності від віку опитаних громадян уподобання теж змінюються. Для респондентів до 18 років важливе використання інтернету з навчальною метою: для пошуку книг в інтернеті чи готового реферату за темою (60%). Далі йдуть соціальні мережі (40%) та спілкування через скайп, чати, блоги (33,3%). У опитаних мешканців віком 18–24 роки на перше місце виходять одночасно соціальні мережі та скайп-спілкування (по 50%). Починаючи з респондентів віком від 25 років, до тих, кому понад 60 років, перевага в інтернеті надається перегляду новин (50% і більше), тобто більш прагматичне використання інтернету.

Скільки приблизно книг прочитали респонденти за останні півроку? Більше 15 книг прочитали 35% опитаних громадян, 5–10 книг – біля третини (27%). 1–2 та 3–5книг прочитали по 14% опитаних мешканців. До 15 книг за півроку читає 5% респондентів. Жодної книги не прочитали 2% опитаних.

У наступних питаннях мешканцям пропонувалось назвати прочитану книгу, яка їх вразила та запам’яталась. Так був складений список із 58 назв книг, серед яких 51,7% – україномовні книги, і такий же відсоток – книги письменників України. Найбільшу кількість вподобань отримали книги: П. Коэльо «Дневник мага» (5), В. Шигин «Морские драмы Второй мировой» (4), П. Зюскинд «Голуб» (4), В. Шкляр «Маруся» (3), О. Вільчинський «Останній герой» (2), І. Єфремов «Таїс Афінська» (2), К. Жуков «Воспоминания и размышления» (2), Д. Карнегі «Як завойовувати друзів та впливати на людей» (2), П. Коэльо «Алхимик» (2), І. Роздобудько «Гудзик» (2).



На думку респондентів, хто відіграє вирішальну роль у формуванні звички читати? Переважна більшість (70%) респондентів віддають пріоритет саме впливу родини у прищепленні любові до читання, 39% – школі, 36% – бібліотеці. Доволі високий відсоток (18%) тих, для кого рекомендація друга має значення. 10% опитаних мешканців прислухаються до суспільної думки.
Книга, читання, бібліотека в житті

сільських мешканців
В опитуванні брали участь 100 сільських мешканців різних районів області, серед них 75% – жінки, 25% – чоловіки. За віком розподіл виявився таким: молодь до 35 років склала 35% (до 18 років – 10%; 18–24 роки – 12% і 25–35 років – 13%), респонденти інших вікових категорій представлені майже однаково: 35–45 років – 23%; 46–60 років та понад 60 років – по 21%. Серед опитаних представники різних професій, а саме: учнівська і студентська молодь (17%); вчителі та вихователі дитячих садків (15%); спеціалісти (10%); різноробочі (9%); держслужбовці та домогосподарки (по 6%), агрономи (2%). Пенсіонери та безробітні склали відповідно 22% та 12% від опитаних.

Яке визначення читання із запропонованих в анкеті більш притаманне сільським жителям? Майже порівну розподілились визначення читання як одного з найважливіших засобів самовдосконалення і розвитку (37%) та джерело нових знань (31%). Гарним способом проведення вільного часу є читання для 27% респондентів. П’ята частина опитаних (22%) завдяки читанню знаходить душевне заспокоєння хоч на деякий час, відійшовши від вирішення повсякденних проблем. Для 8% опитаних громадян читання є не завжди виправданою тратою часу, на їхню думку, те саме можна знайти у засобах масової інформації та в інтернеті. Інша незначна частина (8%) оцінює читання як засіб для придбання додаткового життєвого досвіду та вирішення особистих проблем.

Серед опитаних в рамках кожної вікової категорії до 45 років на перше місце виходить читання як один з важливих засобів самовдосконалення і розвитку. Для вікової категорії 46–60 років важливе читання як непоганий спосіб проведення вільного часу (47,6%). Для опитаних віком понад 60 років читання є можливістю відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння (38,1%).



Чим займаються опитані сільські жителі у вільний час, якщо він у них з’являється? За даними анкетування, половина респондентів у вільний час читають книги (50%) та періодичні видання (48%); переглядають телевізійні передачі (35%); спілкуються з дітьми та онуками (25%); зустрічаються з друзями (20%); займаються спортом (6%), відвідують колективи, гуртки народної творчості (4%), дискотеки (2%).

Молодь до 24 років свій вільний час більше проводить за комп’ютерними іграми, всі опитані інших вікових категорій – за читанням книг та періодичних видань. У респондентів більш поважного віку у структуру дозвілля також входить перегляд телепередач та спілкування з дітьми та онуками – 36–45 років: читання газет, журналів (56,5%), читання книг (47,8%), перегляд телепередач (43,5%); 46–60 років: читання газет, журналів (61,9%), читання книг (57,1%), спілкування з дітьми та онуками (47,6%); понад 60 років: читання періодичних видань (61,9%), читання книг (52,4%), спілкування з дітьми та онуками (33,3%).



Як часто читають книги та періодичні видання опитані сільські мешканці? Щодня читають 40% респондентів, декілька разів на тиждень – 33% опитаних, раз на тиждень – 14%, інколи – 5%, лише під час підготовки до іспитів – 1% опитаних селян. Не вистачає часу на читання у 7% респондентів.

Що читають сільські респонденти? Половина опитаних читає газети і журнали різної тематики, третина – любовні романи, 24% – сучасну художню літературу і 23% – класичну, а також детективи (18%), фантастику (17%). Невелика кількість опитаних (12%) звертається до фахової літератури, науково-популярної, пізнавальної (9%) та довідкової (4%).

Чи має значення мова написання твору? Для переважної більшості (68%) немає значення, якою мовою читати книгу. Виключно українською мовою читають 27% респондентів, російською – 5% опитаних жителів села.

Де беруть книги респонденти? Переважна більшість опитаних (74%) бере книги в бібліотеці; 22% опитаних сільських мешканців купують книги; «скачують» з інтернету або читають в інтернеті 18%; беруть у друзів, знайомих, колег по роботі 17% респондентів.

Традиційну паперову книгу читають 79% опитаних громадян, поєднують і традиційну, і електронну книги – 15% опитаних селян, послуговуються лише електронною книгою 6% респондентів. Цілком очікуваним є те, що електронні книги читають молоді люди віком до 35 років.

На запитання «Чи користуєтеся Ви публічною бібліотекою?» 72% респондентів відповіли позитивно, ще 14% користувались колись і 14% опитаних – не користувалися ніколи. Які ж причини ігнорування бібліотеки? Опитані сільські мешканці назвали декілька причин: 1) відсутність вільного часу (46,4%); 2) все потрібне читають в інтернеті (35,7%); 3) беруть у друзів, знайомих (25%); 4) зникла потреба в бібліотечних послугах після закінчення навчання (21,4%). Не задовольняє фонд сільської бібліотеки – 14,3% опитаних громадян. Це найвищий показник невдоволення бібліотечним фондом серед мешканців всіх типів населених пунктів. Сільські бібліотеки, дійсно, найгірше комплектуються новою літературою і на це безпосередньо вказали респонденти.

Інтернет активно входить в життя і сільських громадян. Маючи вдома доступ до всесвітньої мережі, вони задовольняють свої інформаційні потреби завдяки інтернету. В порівнянні з мешканцями інших населених пунктів (обласний центр – 20%, районний центр – 9%) в селах найвищий показник тих, хто все потрібне знаходить і читає в інтернеті – 35,7%.

«Чи користуєтеся Ви інтернетом?» – серед загальної кількості опитаних 67% є користувачами інтернету, серед них 75% – з вищою і базовою вищою освітою, 64% – професійно-технічною, 58,1% – середньою освітою. Молодь до 24 років стовідсотково користується інтернетом, люди віком від 46 до 60 років – наполовину (57,1%). Громадяни віком понад 60 років майже не користуються інтернетом (9,5%).

Як використовують інтернет сільські жителі? Половина з опитаних спілкується в соціальних мережах (56,7%); третина шукає матеріали для навчання (35,8%); спілкуються через скайп, електронну пошту, чат (34,3%); переглядають сайти новин (31,4%); читають онлайн (15%). В залежності від освіти змінюються пріоритети перебування в інтернеті. Соціальним мережам більше уваги приділяють респонденти з середньою (61,1%), професійно-технічною (56,3%) та базовою вищою (66,7%) освітою. Перегляд новин притаманний більше сільським мешканцям з вищою освітою (44,4%).

Вік також впливає на те, що саме шукають опитані жителі в інтернеті. 70% респондентів віком до 18 років шукають матеріали для навчання та 70% – спілкуються через соціальні мережі. Для вікової категорії 18–24 років переважає спілкування в соціальних мережах (83,3%) над пошуком навчальної інформації (58,3%). Аналогічне співвідношення і у опитаних 25–35 років (60% та 40%). Для респондентів 36–45 років важливим є спілкування через скайп, чати, блоги (47,6%), а також перегляд сайтів новин (28,6%). У мешканців більш поважного віку (46–60 років) перше місце займає перегляд новин (66,7%).



Скільки приблизно книг прочитано респондентами за останні півроку? Від 3-х до 5-ти книг прочитали 29% опитаних селян, до 10-ти книг – 23%, більше 15-ти – 18% мешканців, 11–15 книг – 10%. Кожен 10-й прочитав 1–2 книги і стільки ж – жодної книги. За даними дослідження опитані сільські мешканці читають україномовну книгу. Респондентам пропонувалось назвати книгу, яка їм сподобалась. В список включена 61 книга, з них україномовних – 63,9%; книг зарубіжних авторів – 49,2%.

Найбільшу кількість вподобань отримали книги: В. Шкляр «Чорний ворон» (4), Л. Дашвар «На запах м’яса» (3), Ж. Бенцоні «Маріанна» (3), І. Роздобудько «Ліцей слухняних дружин» (3), С. Талан «Оголений нерв» (2), Б. Космовська «Буба» (2), М. Матіос «Черевички Божої матері» (2), О. Назарук «Роксоляна» (2). Переважна більшість в цьому переліку – книги українських письменників, в тому числі лауреатів різноманітних конкурсів.

Одне із запитань анкети стосувалось того, хто відіграє вирішальну роль у прищепленні звички читати. Переважна більшість респондентів (58%) вважає, що таку роль відіграє сім’я. Цілком можна погодитися, бо приклад батьків є дуже важливим у формуванні звички читати. 42% респондентів оцінили роль бібліотеки та школи (32%) у формуванні читацьких звичок. Невеликий відсоток опитаних дослухається до порад друзів і враховує суспільну думку (по 8%).
Результати опитування працівників бібліотек
В ході проведення соціологічного дослідження в базових містах і селах було опитано 321 бібліотечного працівника.

Найбільший відсоток (60,1%) складають бібліотекарі віком від 45 до 60 років; 24% – віком від 36 до 45 років; 9,7% – опитані від 18 до 35 років; 6,2% – фахівці понад 60 років.



За освітнім рівнем більше половини (58,3%) опитаних бібліотекарів мають вищу бібліотечну та вищу освіту (відповідно 39,3% та 19%), середню спеціальну – 40,2%.

В опитуванні брали участь досвідчені бібліотекарі зі стажем роботи більше 20 років – 71,3%; до 20 років – 15,6%. Більш молоді бібліотекарі представлені стажем роботи 4–10 та 1–3 роки майже однаково (відповідно 6,9% та 6,2%).

У бібліотекарів запитували, чи погоджуються вони з твердженням, що люди зараз стали менше читати? Половина опитаних фахівців погоджується з тим, що зараз громадяни стали менше читати. Біля третини респондентів (26,8%) вважають, що це стосується лише читання в бібліотеці, а не самого процесу читання взагалі. Частина опитаних (23,4%) впевнена, що це хибна думка – хто читав, той і продовжує читати.

Для бібліотекарів наступне запитання «Який відсоток мешканців Вашого регіону можна вважати читаючим?» виявилось складним, багато бібліотекарів на нього не відповіли, тому проаналізувати його неможливо. Як змінився цей відсоток читаючих за останні 5 років, бібліотекарі відповіли так: біля половини опитаних (47,7%) вказали, що відсоток зменшився; 41,8% фахівців вважають, що залишився незмінним; 9,3% оптимістично заявили, що відсоток читаючих навіть збільшився.



Чи сприяє мережа інтернет поширенню читання? На думку переважної більшості бібліотекарів (72,9%) інтернет сприяє поширенню читання, бо можна швидко знайти необхідну інформацію, знайти книгу, якої немає в бібліотеці. Біля третини респондентів (27,1%) вважають, що інтернет не додає читаючих людей. На думку цих бібліотекарів інтернет забирає час, який можна було б присвятити читанню друкованої книги, а не просто розважатися в мережі. Тут спрацьовує консерватизм бібліотекарів, бо вони є палкими прихильниками традиційної книги, про що свідчать дані дослідження.

У бібліотекарів запитували, чи змінилось останнім часом відвідування бібліотек користувачами? Біля половини бібліотекарів (47,6%) констатували, що читачі стали рідше відвідувати бібліотеку; 35,8% вважають, що відвідують так, як і раніше. Є й оптимісти, які стверджують, що читачі стали відвідувати бібліотеку частіше. Можливо, там, де є безкоштовний швидкісний інтернет, комфортні умови для читача, кількість відвідувань стала більшою.

Запитання «З яких причин, на Вашу думку, людина не користується бібліотекою?» задавалось і мешканцям області, і бібліотекарям. Порівняємо відповіді. Про те, що все необхідне люди знаходять і читають в інтернеті, вказали 57,9% опитаних бібліотекарів і 6,8% мешканців. На думку 47,4% бібліотекарів, читачів не задовольняє фонд бібліотеки і через те вони не відвідують бібліотеку. На цю ж причину вказали лише 7% опитаних жителів області. Бібліотекарі переконані, що у людей зникла потреба в бібліотечних послугах внаслідок закінчення навчання (21,8%). Мешканці теж вказали цю причину, але таких виявилось 14,1%. На відсутність вільного часу як причину не користування бібліотекою вказали 28,3% бібліотекарів та 39,1% опитаних жителів області.

Велика невідповідність, можливо, означає те, що бібліотекарі, зазвичай, вивчають свого читача, а дані цього дослідження враховують думку пересічних громадян і вони не всі є читачами бібліотек.

В ході дослідження вивчався і бібліотекар як читач. На запитання анкети, як бібліотекарі оцінюють читання в їхньому житті, половина респондентів (49,5%) відповіли, що вважають читання одним з важливих засобів самовдосконалення і розвитку; джерелом нових знань – 44,9% опитаних; непоганою можливістю відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння (36,4%).

Вивчалась структура вільного часу бібліотекарів. Чим займаються у вільний час опитані бібліотекарі? Дані опитування свідчать, що перші позиції у проведенні вільного часу займають читання книг (69,1%), читання періодичних видань (42,4%), перегляд телевізійних передач (28,3%), спілкування з дітьми та онуками (27,1%).



Як часто читають книги та періодичні видання бібліотекарі? 65,1% респондентів читають кожного дня; 25,9% – декілька разів на тиждень, 11% – інколи читають, коли трапляється щось цікаве.

Що читають бібліотекарі? Читають журнали (65,4%), газети (55,1%), сучасну художню літературу (52,6%), класику (36,4%), науково-популярні та пізнавальні видання (23%) та літературу за фахом (21,5%). Є шанувальники і любовних романів (20,6%). До речі, майже однакові відсотки читацьких вподобань бібліотекарів і мешканців в категорії науково-популярних, пізнавальних видань та любовних романів. Що стосується читання сучасної художньої літератури, то бібліотекарі в півтори рази більше її читають. І ця тенденція є досить позитивною.

Бібліотекарі високо оцінили роль сім’ї (88,8%) та бібліотеки (48,3%) у формуванні читацьких звичок.



Звідки бібліотекарі дізнаються про книги, які хочуть прочитати? Переважна більшість опитаних бібліотекарів (63,6%) дізнаються про книги від друзів, знайомих та колег по роботі, біля половини (43,9%) – за допомогою інтернету, третина (29,6%) – із засобів масової інформації.

Бібліотекарі переважно беруть книги в бібліотеці (82,2%) та у друзів, колег (22,4%). П’ята частина бібліотекарів «скачують» з інтернету необхідні видання. Якщо порівняти відповіді бібліотекарів і жителів з цього питання, то перевагу бібліотеці та друзям віддають обидві категорії опитаних. Купують книжки вдвічі більше мешканці, ніж бібліотекарі і також вони випереджають бібліотекарів на 10% по «скачуванню» літератури з інтернету.

На запитання «Якій книзі віддаєте перевагу – традиційній чи електронній?» 86,9% бібліотекарів виявили свою прихильність до традиційної книги. Поєднують читання традиційної та електронної книги 12,1% опитаних бібліотекарів, цей показник є вдвічі менший, ніж у жителів області.

В середньому за останні півроку біля половини бібліотекарів (43,3%) прочитали від 5-ти до 15-ти книг, третина опитаних – більше 15-ти видань, п’ята частина – 3–5 книг. Бібліотекарі читають більше, ніж пересічні громадяни, і це є добрим знаком.

Бібліотекарям пропонувалось вказати книгу, яка їх вразила та запам’яталась. Так був складений список із 142 назв, з них 62,7% – україномовні книги, в тому числі і зарубіжних авторів. Сучасна українська проза – пріоритет в читанні бібліотекарів. Найбільшу кількість вподобань отримали книги українських письменників: В. Лис «Соло для Соломії» (10), М. Матіос «Солодка Даруся» (10), В. Шкляр «Залишенець. Чорний ворон» (9), С. Талан «Коли ти поруч», «Оголений нерв» (6), В. Лис «Країна гіркої ніжності» (5), В. Шкляр «Тінь сови» (5), Люко Дашвар «На запах м’яса» (5), І. Роздобудько «Якби» (4), «Ліцей слухняних дружин» (4), М. Терещенко «Останній олігарх» (4), Н. Гурницька «Мелодія кави в тональності кардамону» (4). Доречно відзначити, що в узагальненому списку досить багато видань, відзначених різноманітними літературними преміями.

Чи достатньо обізнані бібліотекарі з сучасним літературним процесом? Майже третина (26,8%) бібліотекарів не змогла дати ствердну відповідь на це запитання. І серед причин, чому це так відбувається, назвали відсутність літературних новинок в бібліотеках (69,8%), малу кількість публікацій даної тематики у професійній пресі (20,9%). Хоча в списку книг, які сподобались, вказано багато імен письменників і творів, про які сьогодні говорять.

Найбільш ефективними, на думку бібліотекарів, є такі форми популяризації книги, як презентації нових видань (57,9%), зустрічі з авторами книг (54,2%) та книжкові виставки (43,3%).

Дослідження ставило за мету вивчити погляд бібліотечних працівників на сильні та слабкі сторони бібліотеки. Найбільша кількість фахівців сьогодні вбачає сильні сторони публічної бібліотеки в культурі обслуговування читачів (80,4%), в проведенні соціокультурної діяльності (75,4%), в роботі з дітьми та пенсіонерами (відповідно 74,1% та 70,4%), в оперативності надання інформації (66,4%) та у створенні комфортних умов для читачів (66,4%).

Але ступінь повного задоволення запитів користувачів бібліотекарі відносять до слабких сторін бібліотек (63,2%). Найбільш слабкими місцями роботи бібліотеки, на думку опитаних фахівців, вважається робота з національними культурними товариствами (74,8%), технічне оснащення бібліотек (72%), науково-бібліографічна діяльність (65,4%). Якщо роботу з національними товариствами можна налагодити без додаткових матеріальних затрат, то технічне оснащення бібліотек потребує постійного фінансування.



З чим пов’язують перспективи розвитку бібліотек опитані бібліотекарі? Перспективи розвитку сучасних книгозбірень бібліотекарі пов’язують, насамперед, з наявністю доступу до швидкісного інтернету (68,5%), універсальністю фондів (65,4%), із взаємодією з громадою (53,9%), з забезпеченням користувачам змістовного дозвілля та спілкування для користувачів (45,8%), зі створенням електронної бібліотеки (37,1%), з наявністю довідково-консультаційних центрів з різних питань (30,5%). 37,4% респондентів вважають, що розвиток бібліотек неможливий без росту професійної майстерності бібліотекарів.

Які шляхи заохочення до читання пропонують бібліотекарі? Приклад батьків є дуже важливим у формуванні звички читати. Тому необхідно практикувати спільні сімейні читання в бібліотеці, читання разом з дітьми та онуками, обговорення прочитаного, забезпечувати функціонування клубів для батьків і дітей, гуртків бабусь та онуків, тісніше співпрацювати з школою і батьками, сприяти тому, щоб бібліотеки ставали центрами сімейного дозвілля.

Без систематичного якісного поповнення бібліотечних фондів сучасними книгами та періодичними виданнями важко заохотити людей до читання. Працівники книгозбірень пропонують і використовують в роботі своїх закладів інноваційні форми соціокультурної діяльності: молодіжні вуличні флеш-моби, марафони, квести, ігри, шоу-програми, віртуальні екскурсії, інтернет-вікторини, майстер-класи, костюмовані вечори, зустрічі з цікавими людьми і багато іншого. Доцільно в засобах масової інформації висвітлювати проведення просвітницьких кампаній, заходів, спрямованих на популяризацію вітчизняної книги та читання. З боку держави бібліотекарі чекають виконання положень концепції Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції та читання на 2013–2017 роки.

Необхідно проводити більше молодіжних акцій, спрямованих на популяризацію читання. Це повинні бути не одноразові акції, а цілеспрямована систематична робота.
Висновки
Збір соціологічної інформації проводився шляхом проведення вуличного опитування 500 мешканців обласного центру, міст обласного підпорядкування, районних центрів, сіл. В базових містах і селах було опитано 321 бібліотечного працівника.

Результати соціологічного дослідження засвідчили, що на сьогодні, всупереч загальній тенденції падіння інтересу до читання, у дозвіллі опитаних мешканців Сумської області та бібліотекарів читання посідає провідне місце.



Для 65,4% опитаного населення Сумської області та 65,1% бібліотекарів читання є важливою культурною практикою. Першість у проведенні дозвілля належить читанню книг, на другому місці – зустрічі з друзями, на третьому – перегляд телевізійних передач. Переважна більшість опитаних визначила читання як один з важливих засобів самовдосконалення і розвитку, джерело нових знань, непоганий спосіб проведення вільного часу.

Незважаючи на широке впровадження комп’ютерних технологій, друкована книга залишається невід’ємним джерелом інформації, відпочинку для опитаних мешканців та бібліотекарів, особливо людей більш поважного віку.

Одержана інформація про читача та читання дала змогу зробити такі висновки:


  • Найбільш відданими традиційній друкованій книзі є люди поважного віку, причому перевага надається художній літературі. Молодь все частіше звертається до електронних книг.

  • Щодо уподобань в художній літературі, то найпопулярнішими авторами стали В. Лис, Люко Дашвар, М. Матіос, І. Роздобудько, В. Шкляр, С. Талан, Л. Костенко, О. Назарук, М. і С. Дяченки, М. Дочинець.

Результати дослідження засвідчили, що необхідно більш дієво культивувати читання з метою просвітництва, формувати громадську думку щодо престижності читання, залучати засоби масової інформації до цього процесу, використовувати інноваційні форми роботи з популяризації книги та відродження традицій читання, в тому числі сімейного. Працівники бібліотек багато зусиль докладають до заохочення людей до читання.

З досвідом роботи бібліотек області з питань активізації читання серед молоді можна ознайомитись у 3-му випуску інформ-релізу «В бібліотеках Сумщини» – «Поєднання традиційних та інноваційних форм в організації роботи з юнацтвом та молоддю в публічних бібліотеках Сумщини», електронний варіант якого знаходиться на сайті Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки у розділі «Фахівцю».

Доцільними є рекомендації «Дослідження читання книжок в Україні в 2014 р.» від компанії GfK Ukraine (http://www.slideshare.net/Kyivstar/report-gfk-reading2014for-uploading-38932265): в першу чергу треба займатися соціальними проектами щодо спільного сімейного читання, активно популяризувати вітчизняні рейтинги сучасної літератури, як української, так і іноземної, включно з рейтингуванням перекладів. Зважаючи на небажання багатьох читачів читати російські переклади іншомовних авторів, доцільно видавництвам звернути більше уваги на цей напрямок, особливо авторів країн ЄС, уряди яких підтримують переклади українською мовою. Варто намагатися перекладати літературні новинки українською раніше, ніж виходить російськомовний переклад, та активно їх рекламувати, а також звернути увагу на міжнародні бестселери. Поширювати соціальну рекламу щодо корисності читання для розвитку особистості та професійного розвитку.
Література
Івашина А. Читацькі звички українців: соціологічні дослідження останніх років [Електронний ресурс] // Читомо : блог / Анастасія Івашина. – Електрон. текст. дані. – Київ, 2015. – 9 лип. – Режими доступу: http://www.chytomo.com/news/chitacki-zvichki-ukraiinciv-sociologichni-doslidzhennya-ostannix-rokiv, (дата звернення 07.04.2016). – Назва з екрана.

Скокова Л. Читання у структурі культурно-дозвіллєвих практик населення України // Бібліотечна планета. – 2010. – № 1. – С. 14–17.



Шелухін В. 10 фактів про читання й книги в Україні [Електрон. ресурс] / Володимир Шелухін // ЛітАкцент : веб-сайт. – Електрон. текст. дані. – Київ, 2014. – 30 трав. – Режим доступу: http://litakcent.com/2014/05/30/10-faktiv-pro-chytannja-j-knyhy-v-ukrajini/, (дата звернення 07.04.2016). – Назва з екрана.

ДІАГРАМИ

Дані у відсотках





Каталог: publish -> 2016
publish -> Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
publish -> Сценарій вечора-вшанування пам’яті талановитого лірика
publish -> Українські літературні об’єднання та угруповання : рекомендаційні матеріали на допомогу шкільній програмі / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. С. В. Мазур. – Суми, 2007. – 16 с. –
publish -> Управління культури І туризму, національностей та релігій
2016 -> З досвіду роботи бібліотек Дніпропетровської області. Коворкінг-зони в бібліотеках
2016 -> Бібліотеки Сумщини в засобах масової інформації
2016 -> Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка