Компетентність як педагогічне явище. Поняття та сутність компетентності



Скачати 46.42 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір46.42 Kb.

Компетентність як педагогічне явище. Поняття та сутність компетентності.

  • Компетенція – це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них.
  • Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особисте ставлення до предмета діяльності.

Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуропровідні види діяльності.

  • Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуропровідні види діяльності.
  • У порівняні з іншими результатами освіти компетенція це
  • а) інтегрований результат освіти;
  • б) проявляється ситуативно;
  • в) існує як потенціал, який наповнюється конкретним змістом та проявляється в конкретній ситуації.

Виокремлюється низка функцій компетентності в системі освіти

  • Виокремлюється низка функцій компетентності в системі освіти
  • у відношенні до особистості учня вони:
  • відображають та розвивають особистісні смисли учня в напрямі об’єктів, що вивчаються ними;
  • характеризують діяльнісний компонент освіти учня, ступінь його практичної підготовки;
  • задають мінімальний досвід предметної діяльності;
  • розвивають можливості розв'язувати у повсякденному житті реальні проблеми — від побутових до виробничих та соціальних;
  • є багатовимірними, тобто охоплюють та розвивають усі основні групи особистісних якостей учня;
  • є інтегральними характеристиками якості підготовки учнів;
  • у сукупності визначають та відображають функціональну грамотність учня.
  • У відношенні до ЗУНів:
  • не протистоять ЗУНам, а, знаходячись у різних площинах, перетина­ються з ними;
  • містять в собі низки ЗУНів;
  • пов'язані зі здатністю осмислено використовувати комплекс знань;
  • умінь та способів діяльності з міждисциплінарного кола питань;
  • забезпечують оволодіння комплексною, освітньою процедурою, яка має особистісно діяльнісний характер.
  • У відношенні до структури та змісту освіти:
  • надають можливості конструювати цілі, зміст освіти (освітні стандарти) та освітні технології у системному вигляді;
  • є метапредметними, тобто через окремі елементи чи цілісно є присутніми у різних навчальних предметах та освітніх галузях;
  • є багатофункціональними, оскільки дозволяють учневі розв'язувати роблеми з багатьох сфер життя;
  • формуються засобами змісту освіти.
  • Групи компетентностей:
  • соціальна
  • комунікативна
  • предметна

Підкреслимо головну особливість компетентності як педагогічного явища, а саме:

  • Підкреслимо головну особливість компетентності як педагогічного явища, а саме:
  • компетентність — це не специфічні предметні вміння та навички, навіть не абстрактні загальнопредметні мисленеві дії чи логічні операції (хоча, звісно, ґрунтується на останніх), а конкретні життєві, необхідні людині будь-якої професії, віку, сімейного стану — взагалі будь-якій людині.
  • Предметне навчання — це тільки основа для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів. Але наші навчальні програми були і є предметними; вони регламентують зміст предметного матеріалу, перелік вимог до засвоєння предмета.
    • Зв’язок між групами компетентності і можливостями продуктивного навчання
  • Можливості продуктивного навчання
  • Соціальна
  • Вміння робити вибір
  • Вміння приймати рішення
  • Вміння брати відповідальність
  • Вміння безконфліктно співіснувати
  • Забезпечення власної активності учня - (асtivity — діяльність).
  • Стимулювання пізнавальної активності учнів Опора на діяльність учня. Забезпечення співробітництва. Здійснення роботи в команді. Орієнтація на конкретний продукт. Забезпечення мотивації діяльності (те, що я роблю, є корисним).
  • Усвідомлення власного внеску у спільну роботу. Розв'язання проблем. Пошук шляхів реалізації проекту. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків Формування адекватної оцінки й самооцінки Вміння використовувати власний досвід. Адаптація до змін.
  • Розвиток здібностей та обдарованості учнів, підвищення через це їх соціального статусу.
  • Полікультурна
  • Оволодіння досягненнями культури
  • Розуміння інших людей, їх індивідуальності, їх відмінностей за національними, культурними, релігійними та іншими ознаками
  • Розробка проектів культурологічної спрямованості. Забезпечення розширення кругозору та підвищення куль­турного рівня учнів.
  • Здійснення роботи в команді, забезпечення взаємодії учнів. Усвідомлення ролі й впливу предмета на розвиток культури. Оцінювання творів літератури та мистецтва. Визначення ставлення до власної діяльності та діяльності інших людей.
  • Повага до чужої праці.
  • Вплив освітнього середовища на розвиток учнів. Співвіднесення об'єкта навчання з власним досвідом. Формування загальнолюдських цінностей.
  • Групи компетентностей
  • Можливості продуктивного навчання
  • Комунікативна
  • Уміння спілкуватися усно, писемно, рідною та іноземною мовами
  • Обговорення проблем. Формування власної точки зору. Вміння доводити власну позицію. Розвиток культури мовлення, вміння презентувати свій продукт, можливість для безпосереднього спілкування. Адекватне ставлення до критики. Стимулювання критичного ставлення до себе. Вміння адаптуватися в мовному середовищі.
  • Інформаційна
  • Вміння добувати, відпрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел
  • Використання різних джерел інформації.
  • Вміння класифікувати документи.
  • Вміння користуватися новими інформаційними
  • технологіями.
  • Вміння переробляти інформацію для отримання
  • певного продукту.
  • Аналіз та критичне ставлення до інформації.
  • Самостійне опрацювання інформації.
  • Розуміння та усвідомлення інформації.
  • Залучення власного досвіду.
  • Групи компетентностей
  • Можливості продуктивного навчання
  • Саморозвитку й
  • самоосвіти
  • Здатність та потреба навчатися протягом усього життя
  • Узагальнення власних знань.
  • Організація власних прийомів навчання.
  • Організація самоосвітньої діяльності.
  • Постійне удосконалення.
  • Мотивація саморозвитку.
  • Залучення та збагачення власного досвіду.
  • Підтримка пізнавального інтересу.
  • Потреба у нових знаннях.
  • Визначення перспективи діяльності.
  • Співвіднесення теоретичних знань з
  • практикою.
  • Продуктивно-творчої діяльності
  • Готовність та потреба у творчості
  • Вміння побачити та сформулювати проблему.
  • Вміння знаходити нові рішення.
  • Вміння діяти в нестандартних ситуаціях.
  • Активізація творчих здібностей учнів.
  • Реалізація творчого потенціалу учнів.

Діяльність учителя та учнів при компетентнісному підході

  • Діяльність учителя
  • Діяльність учнів
  • Соціальна компетентність
  • Пропонує завдання різного рівня, варіативні домашні
  • завдання, перелік тем творчих робіт та доповідей,
  • список додаткової літератури, варіанти завдань для
  • релейної контрольної роботи, різні форми
  • проходження тематичного оцінювання. Організує
  • групову роботу, передбачає створення груп змінного
  • складу за принципом обери тему; обери команду, яка
  • оптимально здатна розв'язати завдання. Створює
  • проблемні ситуації. Рекомендує самооцінку та
  • взаємооцінку, забезпечує вільний вибір рецензента.
  • Роблять вибір рівня на тематичному оцінюванні, рівня домашньої роботи, теми для доповіді з загального переліку. Приймають рішення, наприклад, виконувати повторне оцінювання чи ні. Працюють в групі. Дають самооцінку своїй відповіді, обирають рецензента на свою відповідь. Визначають мету своєї діяльності, мету уроку. Оцінюють соціальні звички, пов'язані зі здоров'ям, оточуючим середовищем. Беруть участь у самоврядуванні. Ставлять особистісно значущі цілі.
  • Полікультурна компетентність
  • Пропагандує досягнення культури. Використовує на прикладі видатних людей. Використовує у викладанні свого предмета художню літературу та твори мистецтва. Висвітлює значення навчальної дисципліни для розвитку цивілізації. Мотивує роль даного предмета у житті учня. Сам є прикладом толерантного ставлення до інших людей.
  • Залучають до своєї відповіді або письмової роботи інформацію полікультурного характеру. Визначають толерантну поведінку щодо людей, які відрізняються за соціальною, расовою, етнічною, релігійною та іншими ознаками.
  • Комунікативна компетентність
  • Використовує діалогічні методи. Організує дискусії. Розробляє правила ведення дискусії (краще спільно з учнями). Спонукає висловлювати власну думку. Стимулює надання аргументованих відповідей. Вчить правильно ставити запитання та відповідати на них. Слідкує за культурою мовлення школярів і сам є взірцем цього. Пропонує письмові роботи у формі твору, листа до товариша, звіту про експедицію, віршів з певної теми навчальної дисципліни. Створює проблемні ситуації. Проводить нестандартні уроки, що розвивають комунікативні вміння - урок-суд, подорож, прес-конференцію тощо. Практикує захист учнями творчих робіт та проектів. Використовує інтерактивні методи навчання та прийоми педагогічної техніки комунікативної спрямованості — мозковий штурм, ділові ігри тощо.
  • Висловлюють свою думку. Вміють аргументовано її довести. Роблять доповіді. Вміють написати тези, план, реферат. Проводять захист рефератів, проектів. Ставлять запитання до учнів та вчителя. Відповідають на запитання учнів чи вчителя. Здатні до толерантності у спілкуванні: визначають свої помилки, уникають категоричності, додержуються культури дискусії. Використовують адекватну лексику.
  • Інформаційна компетентність
  • Пропонує завдання, для виконання яких необхідне звертання до альтер­нативних джерел інформації — додаткової літератури, комп'ютерних баз даних, Інтернету тощо. Заохочує учнів до використання додаткової ін­формації. Консультує з питань тематики робіт та пошуку інформації. Навчає учнів усвідомлено згортати інформацію, складаючи план, тези, конспект тощо. Стимулює критичне оцінювання інформації.
  • Добувають інформацію з різних джерел — навчальної, довідкової, енциклопедичної, науково-популярної, художньої літератури, періодичної преси, недрукованих засобів масової інформації, комп'ютерних баз даних, Інтернету. Виділяють потрібне із масиву інформації. Поєднують різні джерела інформації.. Впорядковують свої знання. Опитують оточуючих. Обробляють документи та класифікують їх. Уміють використовувати нові інформаційні технології та швидко адаптуються до їх змін.
  • Критично оцінюють інформацію
  • Компетентність саморозвитку і самоосвіти
  • Стимулює самоосвітню діяльність учнів. Керує самостійною та самоосвітньою роботою учнів. Відстежує динаміку розвитку учнів. Допомагає створити та здійснити програму самоосвіти та самореалізації учнів.
  • Створюють програму самоосвіти та активно реалізують її. Демонструють достатню сформованість загально навчальних умінь. Мають стійкі пізнавальні потреби та мотивацію. Уміють самостійно здобувати знання.
  • Компетентність продукктивної творчої діяльності
  • Стимулює творчість учнів. Використовує інтерактивні методи. Проводить нестандартні уроки. Організує дослідницьку роботу учнів.

ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ СФОРМОВАНОСТІ ОСНОВНИХ ГРУП КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

  • ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ СФОРМОВАНОСТІ ОСНОВНИХ ГРУП КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
  • Результат навчання обов'язково підлягає оцінюванню. Виходячи з того що компетентність — це кінцевий результат навчання, актуалізується проблема визначення критеріїв оцінювання сформованості цієї загальної здатності.
  • Оцінювання це має бути рівневим і напевне, співвідноситися з критеріями оцінювання навчальних досягнень. Можна провести паралель між рівнями досягнень та характером домінуючої діяльності учнів, чи покласти в основу співвідношення інформаційний підхід - вміння оперувати інформацією з утворенням продукту навчально – пізнавальної розумової діяльності. Найбільш правильне співвідношення можна представити у вигляді таблиці.

Компетентнісно-орієнтований підхід в освіті не дозволяє ототожнювати оцінку освітніх результатів із звичною системою показників успішності.

  • Компетентнісно-орієнтований підхід в освіті не дозволяє ототожнювати оцінку освітніх результатів із звичною системою показників успішності.
  • Переорієнтування школи на формування ключових компетеностей повинно супроводжуватися зміною не тільки стратегії а й техногологій освіти, але і способів оцінювання освітніх результатів учнів. В оцінюванні сформованості ключових компетентностей учнів є наступні технології:
  • 1. Розв'язання ситуативних завдань.
  • 2. Використання методу проектів.
  • 3. Постановка та розв'язання проблемних завдань.
  • 4. Виконання дослідницької роботи.

Очікувані результати:

  • Очікувані результати:
  • впроваджена регіональна система компетентнісно орієнтованого навчання;
  • в учнів сформовані ключові життєві компетентності;
  • підвищена адаптивна спроможність учнів;
  • суб'єкти навчання володіють технологіями життєтворчості;
  • впроваджена компетентна модель випускника загальноосвітнього закладу, здатного самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність;
  • орієнтованого на успіх;
  • здатного до свідомого професійного самовизначення;
  • здатного використовувати знання як інструмент розв'язання життєвих проблем;
  • здатного до самореалізації та саморозвитку.
  • Розвинена професійна компетентність педагогів.
  • Вдосконалене управління процесом формування ключових компетентностей на всіх рівнях.
  • Створена цілісна система відслідкування рівня сформованості ключових компетентностей учнів.
  • Підвищена якість освіти в регіоні.

Значущість

  • Значущість
  • адекватність
  • об'єктивність
  • інтегрованість
  • відкритість
  • зрозумілість
  • Організація педагогічного процесу на засадах компетентнісно орієнтованого підходу до навчання неможлива без визначення провідних принципів оцінювання рівня сформованості компетентності учнів. Серед найбільш суттєвих слід виокремити такі:

Оцінювання має стимулювати навчальну діяльність та соціальну активність учнів, даючи можливість не тільки контролювати, але й навчати.

  • Оцінювання має стимулювати навчальну діяльність та соціальну активність учнів, даючи можливість не тільки контролювати, але й навчати.
  • Компетентнісно-орієнтований підхід в освіті не дозволяє ототожнювати оцінку освітніх результатів з традиційною системою показників успішності .
  • Науковці визначають дві технології оцінки сформованих ключових компетентностей:
  • 1. Оцінка рівня сформованості ключових компетентностей, які проявлятимуться в проектній діяльності через визначення вимог та проведення оцінки проектної діяльності учня на підставі аналізу проектної діяльності, презентації, спостереження за груповою роботою та консультаціями.
  • 2. Оцінка ключових компетентностей, сформованих на момент завершення певного етапу навчання на основі тестових завдань.
  • З урахуванням психолого-педагогічних особливостей віку учнів виокремлюють чотири рівні сформованості ключових компетентностей.
  • Перший рівень досягається учнями в початковій школі,
  • другий у 5 - 7 класах,
  • третій - у 8-9 класах,
  • четвертий - у старшій школі.
  • Для кожного рівня розроблено показники опанування певною компетентністю на вході (якісні зміни порівняно з попереднім рівнем), на виході (зростання ступеня самостійності учня чи ускладнення того способу діяльності, оволодіння яким він має продемонструвати). Таким чином, застосовуючи цю технологію оцінювання, педагог може давати якісну оцінку здобутків учня.
  • Можливості навчальних предметів щодо формування основних груп компетентностей учнів
  • (математика)
  • Вибір учителем завдань, які передбачають для учнів самостійний пошук їх розв'язання.
  • Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху розв'язання задач.
  • Надання учням можливості вибору творчих чи експериментальних завдань.
  • Використання самооцінки та взаємооцінки учнів.
  • Розв'язання задач різними способами та визначення раціонального шляху розв'язання.
  • Соціальна компетентність

Соціальна компетентність

  • Залучення дітей до роботи в групах. Обов'язкова умова – врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б рівневими.
  • Надання учням можливості виявлення ініціативи.
  • Практикування доручень учням, наприклад, «відповідальний за наочність», «консультант» тощо.
  • Проведення виховних годин у формі дискусій.
  • Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів.
  • Залучення дітей до самоврядування.

Використання інформації з історії математики, математичних відкриттів.

  • Використання інформації з історії математики, математичних відкриттів.
  • Використання художньої літератури в процесі викладання математики.
  • Розв'язання задач, які підтверджують відкриття вчених - математиків.
  • Розв'язання задач історико-культурного змісту.
  • Розв'язання задач екологічного змісту.
  • Характеристика внеску в науку вчених різних національностей.
  • Наголошення на внеску в розвиток науки українських математиків.
  • Проведення інтегрованих уроків.
  • Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних математиків.
  • Характеристика значення конкретних відкриттів у повсякденному житті.
  • Полікультурна компетентність

Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.

  • Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.
  • Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.
  • Використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповідь, доповнення зауваження до неї.
  • Вдосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.
  • Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим коментуванням.
  • Організація групової роботи.
  • Проведення нестандартних уроків, уроків-змагань, КВК.
  • Комунікативна компетентність

Комунікативна компетентність

  • Використання комунікативних прийомів — навчальна реклама, навчальний диспут.
  • Проведення захистів творчих робіт.
  • Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам та вчителю.
  • Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.
  • Організація шкільного лекторію, випуску радіогазет, усних журналів з метою популяризації математичних знань.
  • Забезпечення толерантного спілкування учнів у процесі роботи на уроках та позакласних заходах.

  • Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання математики.
  • Стимулювання учнів до використання додаткової інформації.
  • Плідна співпраця з кабінетом інформатики щодо використання можливостей Інтернету та опрацювання навчальних програм.
  • Співпраця із шкільною бібліотекою (спільні заходи, виставки досліджень, літературні тематичні виставки тощо).
  • Використання малюнків, таблиць, схем як джерел інформації.
  • Навчання дітей співвідношенню інформації про математичні закони з конкретними життєвими ситуаціями.
  • Навчання дітей інформаційному прогнозуванню.
  • Інформаційна компетентність

Написання учнями повідомлень, рефератів, самостійних творчих робіт.

  • Написання учнями повідомлень, рефератів, самостійних творчих робіт.
  • Використання експериментальних завдань з поясненням та обґрунтуванням учнівських результатів, виступи на конференціях.
  • Використання випереджальних завдань, що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.
  • Залучення учнів до творчих виставок.
  • Залучення учнів до роботи в МАН.
  • Консультування учнів з питань самоосвіти.

Компетентність самоосвіти і саморозвитку

  • Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність.
  • Використання інтенсивних завдань з предмета, які передбачають пояснення учнями певних питань.
  • Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів.
  • Залучення учнів до роботи консультантами, що підтримує їх самосвітній тонус.
  • Проведення зустрічей із науковими працівниками з метою стимулювання самоосвітньої діяльності учнів.
  • Поради щодо пізнавальних видань, телевізійних передач, навчальних програм, літератури тощо як засобів для самоосвіти.

Забезпечення високого наукового рівня викладання математики.

  • Забезпечення високого наукового рівня викладання математики.
  • Використання творчих завдань.
  • Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя.
  • Розв'язання розрахункових задач різними способами, використання задач підвищеної складності.
  • Складання та розв'язання учнями тестів, задач, кросвордів тощо.
  • Складання учнями математичних казок, віршів, науково-фантастичних оповідань, з помилками та без них.
  • Залучення учнів до конструювання демонстраційних моделей.
  • Залучення учнів до участі в конкурсах «Кенгуру», в олімпіадах, МАН, у роботі заочних фізико-математичних шкіл.
  • Залучення учнів до розробки та участі в заходах предметних тижнів творчого характеру.
  • Компетентність продуктивної творчої діяльності

Робота за інтерактивним методом « Акваріум»

  • Те, що я чую, я забуваю.
  • Те, що я бачу та чую , я трохи пам'ятаю.
  • Те, що я чую, бачу, та обговорюю,
  • я починаю розуміти.
  • Коли я чую, бачу, обговорюю та роблю, я набуваю знань і навичок.
  • Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Каталог: attachments
attachments -> Обґрунтування вибору проблеми
attachments -> Обладнання: комп’ютерні слайди, тексти поезій Архілока, Тіртея Актуалізація опорних знань
attachments -> Урок з Зарубіжної художньої культури 11 клас Культова арабо-мусульманська архітектура
attachments -> Склад і функції крові. Лабораторна робота. Мікроскопічна будова крові людини та жаби
attachments -> Серцево судинні
attachments -> Тема: Хімія та їжа Девіз: Хіміки це ті, хто дійсно розуміють світ!
attachments -> План Пояснювальна записка. Тема Науково-теоретична підготовка вчителя фізичної культури. Тема Питання педагогіки та психології в фізичному вихованні
attachments -> Урок Обміркуйте ситуацію


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка