Комплектування бібліотечних фондів внз – сучасні технології та вимоги часу



Сторінка1/4
Дата конвертації06.02.2019
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Наукова бібліотека

Бібліотека

в освітньому просторі

Інформаційний бюлетень № 12



Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ – сучасні технології та вимоги часу

Хмельницький

2011

Видається за рішенням методичної ради №3 наукової бібліотеки



Хмельницького національного університету

від 28.09.2004р.


Головний редактор видання — директор наукової бібліотеки ХНУ

Айвазян О.Б.

Редколегія: Мацей О.О., Онищук Т.К., Костюк О.О.


Відповідальний за випуск — Мацей О.О.


Бібліотека в освітньому просторі. Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ – сучасні технології та вимоги часу [Текст] : інформ. бюл. для працівників бібліотек ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області. № 12 / редкол.: О.О.Мацей, Т.К. Онищук, О.О.Костюк ; гол. ред. О.Б.Айвазян. – Хмельницький : ХНУ, 2011. – 100 с.

У дванадцятому випуску бюлетеня вміщені тези доповідей, виголошених на науково-практичній конференції бібліотек ВЗО Хмельниччини «Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ – сучасні технології та вимоги часу», в яких розглядаються проблеми та новітні технології наукового формування фондів бібліотек ВНЗ, наукової обробки, систематизації та індексування документів. Висвітлюється питання книгозабезпеченості навчальних дисциплін у закладах освіти.

Видання призначене широкому загалу працівників бібліотек вищої школи.


ЗМІСТ

Слово редактора ........................................................................

5

З досвіду колег




Айвазян О.Б. Хмельницьке методичне об’єднання бібліотек вищих навчальних закладів – реалії та перспективи................................................................................

6

Івах О.С. Сучасні технології комплектування фондів бібліотеквишів .........................................................................

11

Синиця О.М. Використання SWOT - аналізу у стратегічному плануванні бібліотек, розробці проектів, спрямованих на розвиток бібліотеки ......................................

20

Дитинник Л.В. Комплектування бібліотечних фондів академічної бібліотеки: історія і сучасність............................

27

Таланчук О.Б. Особливості формування бази даних Електронна бібліотека в книгозбірнях ВНЗ ...........................

30

Шахова М.І. Управління колекцією електронних ресурсів у науковій бібліотеці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка ............................................

38

Підгурська Н.М. Комплектування бібліотечного фонду як основа бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів у ВНЗ .......................................

43

Луцюк С.В. Систематизація та індексування – важливі етапи наукової обробки документів ........................................

48

Веселовська О. В. Видавнича діяльність наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка ............................................

55

Соловйова Н.О., Литвиненко О.В. Наукова обробка та систематизація документів в бібліотеці вишу .......................

62

Фоміних В.В. Проблеми формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів на сучасному етапі ....................

68

Мартинюк С.Б. Автоматизована база даних «Книгозабезпеченість навчальних дисциплін НБ ХНУ» - основа інформаційного забезпечення навчального процесу ВНЗ ….........................................................................................

74

Клімчук Т.П. Роль моніторингу книгозабезпеченості в сучасних умовах........................................................................

81

Опря Т.М. Довідковий фонд наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та його використання ......................................

87

Фастишевська К.М. Впровадження новітніх інформаційних технологій в практику роботи книгозбірні Хмельницького політехнічного коледжу по організації бібліотечних фондів..................................................................

95


Слово редактора

Айвазян О.Б.,

голова обласного методичного об’єднання,

директор наукової бібліотеки

Хмельницького національного університету
Основою роботи будь-якої бібліотеки є її фонд, від складу якого залежить успіх роботи книгозбірні в цілому, виконання завдань, що стоять перед нею. Адже саме фонд визначає зміст, повноту та якість задоволення і розвитку інформаційних потреб користувачів. Чим краще підібраний фонд, тим якісніше бібліотека може задовольнити запити користувачів.

Одна із основних сучасних тенденцій розвитку бібліотечних фондів – інтенсивне розширення їх складу не лише за тематикою, але й за видами документів. Якщо раніше бібліотека ВНЗ комплектувалась лише друкованою продукцією (книгами, брошурами, періодикою), то сьогодні у книгозбірнях вишів з’являються електронні підручники, інформаційні електронні ресурси, видання на непаперових носіях інформації (CD-ROM або DVD-ROM), завдання яких — підняти рівень і якість інформаційного забезпечення освіти.

Дванадцятий випуск інформаційного бюлетеня «Бібліотека в освітньому просторі» присвячений проблемам та новітнім технологіям наукового формування фондів, систематизації та індексування документів, а також стану книгозабезпеченості навчальних дисциплін у закладах освіти. Саме ці питання стали основною тематикою доповідей науково-практичної конференції «Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ – сучасні технології та вимоги часу», яка відбулась у березні 2011 року на базі бібліотеки Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту. Тексти доповідей розміщені у бюлетені відповідно до програми конференції, подаються в авторському варіанті і будуть цікавими всім фахівцям, які займаються формуванням фондів у книгозбірнях вищих закладів освіти.
З досвіду колег

Айвазян О.Б., голова обласного

методичного об’єднання,

директор НБ ХНУ


Хмельницьке методичне об`єднання бібліотек

вищих навчальних закладів — реалії та перспективи
Розвиток бібліотек вишів сьогодні характеризується їх внеском в інформаційну підтримку освітньої та науково-дослідної діяльності. Відповідати сучасним вимогам для бібліотек означає вміло впроваджувати інновації: застосовувати на практиці досягнення розвитку бібліотечної справи, широко використовувати стратегічне планування, маркетинг та проектну діяльність. Окрім інновацій, найважливішим пріоритетом в діяльності бібліотек нашого об`єднання залишається ефективне використання наявних ресурсів: фондів та довідково-бібліографічного апарату. У звітному році наше об`єднання розширилося за рахунок бібліотеки Хмельницького кооперативного торговельного інституту, і на сьогодні в об`єднанні діє 6 бібліотек.

Основні показники роботи бібліотеки виконали. Одним з найголовніших показників роботи кожної книгозбірні є рух бібліотечного фонду. В порівнянні з минулими роками, в усіх книгозбірнях, хоча і не суттєво, фонд продовжує збільшуватися і становить на сьогодні 2471 тис. примірників. Найбільший фонд в НБ КПНУ — понад 950 тис. примірників; там і найкраще надходження нової літератури — близько 11 тис. примірників за рік. Фінансування на придбання нових надходжень збільшилося у всіх бібліотеках, крім ПДАТУ. Найбільше коштів виділено НБ КПНУ — понад 400 тис. грн. Загалом по об`єднанню фінансування на придбання книг збільшилося на 32 %.

Основні статистичні показники практично не змінилися. За єдиною реєстрацією в бібліотеках вишів області обслуговано близько 37 тис. користувачів, які відвідали бібліотеки близько 1,5 млн. разів і отримали понад 3 млн. документів. Найбільша кількість користувачів за єдиною реєстрацією в НБ ХНУ - понад 13 тис., тут і найбільші показники відвідування - 610 тис. і документовидачі - понад 900 тис. Бібліотека КПНУ має кращі показники по фактично обслужених користувачах - 44700.

Культурно-просвітницька робота в бібліотеках об`єднання у звітному році розширилась, кількість заходів та виставок збільшилась. Найбільшу кількість тематичних виставок та бібліографічних оглядів — 50 % по об`єднанню, проведено в НБ КПНУ. 50 інформаційних заходів - в НБ ПДАТУ. Форми масових заходів досить різноманітні, а саме: години, уроки, вечори, диспути, вікторини, презентації, читацькі конференції, творчі зустрічі, круглі столи, а також екологічний марафон, народознавче свято, день краєзнавства, літературне свято, тиждень шани, фестиваль риб. Впродовж року бібліотеками об`єднання організовано 417 тематичних виставок, проведено 280 масових заходів та оглядів.

Інформаційно-бібліографічна діяльність проводилася всіма бібліотеками. Читачам надано 90621 довідку, в т.ч. 36 тис. тематичних. В НБ ХНУ всі довідки здійснювалися в автоматизованому режимі, в т.ч. через віртуальну довідкову службу.

Традиційно всі бібліотеки проводили заняття з основ інформаційної культури. Цікавим є досвід НБ КПНУ, директор якої під час ББЗ знайомив студентів з основами краєзнавчої бібліографії.

Вагому частину в інформаційній діяльності бібліотек об`єднання становить індивідуальне інформування викладачів. Тут беззаперечним лідером є НБ КПНУ, яка інформує індивідуально 325 абонентів. Важливою складовою наукової та краєзнавчої діяльності університетських книгозбірень є бібліографування наукового доробку викладачів і видання бібліографічних покажчиків. Загалом по об`єднанню впродовж року створено 20 покажчиків. В порівнянні з минулим роком цей показник зменшився через об`єктивні обставини в НБ ПДАТУ.

Дуже важливою ділянкою роботи є проведення інформаційних масових заходів, під час яких бібліотеки презентують свої ресурси та можливості як для студентів, так і для викладачів. Досвід показує, що частина викладачів на таких заходах вперше знайомиться з новими надходженнями до книгозбірні, її новими БД та сервісами. В свою чергу, з викладачами вирішуються питання щодо поліпшення використання фонду, його поповнення або списання. Приємно, що ця робота також активізувалася у всіх бібліотеках. Лідером є НБ ПДАТУ, де проведено 46, а по всіх книгозбірнях вишів — 138 заходів. В НБ ХНУ масові інформаційні заходи проводяться в рамках 4-х проектів: «Від інформаційної культури до якості освіти», «Правова культура, як фактор цілісного виховання особистості», «Майбутнє планети — в наших руках», «Молодий спеціаліст ХХІ століття».

Невід’ємною складовою кожної бібліотеки є електронний каталог, який ведеться у всіх книгозбірнях. Приємно відзначити, що у звітному році досить вдало розпочалася робота зі створення зведеного електронного каталогу бібліотек області (ЗвЕК), який об`єднав ресурси 4-х книгозбірень. Але цю БД треба розвивати далі, надаючи можливість нашим користувачам замовляти книги по МБА, застосовувати електронну доставку документів.

Продовжуючи тему автоматизації, хочу звернути вашу увагу на те, що в Інтернеті представлено тільки три бібліотеки об`єднання: ХНУ, КПНУ, ХГПА. У звітному році на сайті НБ ХНУ представлено нову БД анотованих наукових статей викладачів університету та ЗвЕК.

Багато уваги всі бібліотеки приділяють науково-методичній діяльності.

Всі книгозбірні працюють з регламентуючими документами, проводять підвищення кваліфікації своїх працівників, в більших книгозбірнях працюють методичні ради, провідними фахівцями здійснюється аналіз роботи. У 2010 році бібліотеками об`єднання проведено:



  • 7-8 жовтня - Міжнародну науково-практичну конференцію “Роль і функції бібліотек ВНЗ у контексті модернізації освіти (НБ КПНУ).

  • 14-15 квітня - науково-практичний семінар «Основи бібліотечної інноватики» (НБ ХНУ).

  • 22 жовтня - нараду-семінар директорів бібліотек ВЗО, на якій обговорювались організаційні питання створення ЗвЕК (НБ ХНУ).

  • Працівники бібліотек брали участь в інших конференціях своїх навчальних закладів, готуючи виставки та доповіді.

Загалом по об`єднанню за рік опубліковано близько 80 статей. Варто зазначити, що працівників НБ КПНУ здійснюють реферування праць науковців університету для публікації їх в українському реферативному журналі «Джерело».

Крім того, кожна бібліотека відрізняється своїми власними формами роботи. Так, в НБ ХУУП працівники бібліотеки підготували 2 віртуальних фоторепортажі: виставки до дня пам’яті героїв Крут та персональної виставки вишитих робіт бібліотекаря читального залу Міщук З.М. «Гармонія душі». Підготовлено та видано черговий випуск бібліографічного покажчика «Університетські записки. Часопис Хмельницького університету управління та права».

Працівниками НБ КПНУ розширюється наукова, видавнича та інноваційна діяльність. Складено список-перелік часописів Поділля періоду УНР «Червоний кордон» та «Подольские губернские ведомости», інформація розміщена на веб-сторінці бібліотеки. Фонд відділу рідкісних та цінних видань збагатився раритетними документами у кількості 60 примірників. Відділ рідкісних видань розпочав співпрацю з бібліотекою Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника. У читальному залі №2 вперше відкрито виставку картин студентів педагогічного факультету спеціальності «Образотворче мистецтво». Вперше працівниками бібліотеки підготовлено та проведено День краєзнавства. В рамках підписаних договорів проводиться обмін інформаційними ресурсами на традиційних та електронних носіях. Створено електронну базу даних єдиного користувача. У вересні штрихкодованими читацькими квитками забезпечено усіх студентів-першокурсників. 24 лютого 2010 р. бібліотека долучилася до організації міжнародної книжкової виставки «Сучасна освіта в Україні – 2010». Директор та провідні фахівці бібліотеки брали участь у роботі Міжнародного бібліографічного конгресу в Санкт-Петербурзі.

В бібліотеці ХГПА 19 листопада її працівники разом з кафедрою суспільних дисциплін провели міжвузівську науково-практичну конференцію «Освіта як важлива соціокультурна детермінанта становлення особистості». Вийшов друком другий номер альманаху «На крилах музи», в який увійшли кращі літературні твори юних поетів та прозаїків (членів «Літературного клубу любителів поезії»). Видано матеріали конференції «Гуманізація освіти та традиції просвітництва в бібліотеках вищих навчальних закладів Хмельниччини» 2009 року.

Працівники НБ ПДАТУ разом зі студентами біотехнологічного факультету організували та провели історико-етнографічну подорож «Шевченко на Поділлі». Розпочато ведення БД «Книгозабезпеченість навчального процесу». Для бібліотек методичного об’єднання проведено «День видавництв».

В НБ ХНУ працювали над удосконаленням АБІС, розвитком наукової та видавничої діяльності, удосконаленням ДПА. Розроблена та встановлена на Web-сервер нова БД «Анотована повнотекстова база даних наукових публікацій», внесено анотації до повнотекстових статей періодичних видань: «Вісник ХНУ», «Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах», «Проблеми трибології», «Бібліотека в освітньому просторі». ЕБ поповнилася на 960 нових документів. Розпочато роботу з формування АПП в бібліотечній системі «УФД. Бібліотека» шляхом конвертації даних відповідно до отриманої нової версії таблиць УДК зі змінами та доповненнями.

Розпочато наукові дослідження з історії бібліотек регіону. Проведені соціологічні дослідження: «Масові заходи в оцінці їх учасників», «Готовність бібліотекарів НБ ХНУ до змін», бліц-опитування під час «Днів кар’єри». 12-15 жовтня 2010 р. брали участь у ІІ Міжнародному форумі «Проблеми розвитку інформаційного суспільства» (м. Київ).

Бібліотекою створено і надруковано 4 видання, опубліковано 30 статей; про бібліотеку в ЗМІ було 6 публікацій.

Підводячи підсумки нашої роботи за рік, вважаю, що бібліотеки Хмельницького методичного об`єднання активно працюють над підвищенням якості обслуговування користувачів. Шляхом інформатизації технологічних процесів, створення об`єднаних електронних ресурсів вони розширюють наукову, інформаційну, просвітницьку та видавничу діяльність, тобто є дієвими учасниками навчального та наукового процесів вищих навчальних закладів області.

Перспективи розвитку бібліотек пов`язані із продовженням роботи з накопичення та об`єднання електронних ресурсів, удосконалення обслуговування користувачів на основі інформатизації технологічних процесів та наукових досліджень, посилення виховної та просвітницької діяльності.


Івах О.С.,

директор бібліотеки ХКТЕІ


Технології комплектування фондів бібліотек ВНЗ
Відповідно до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», бібліотека – інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів.

Суспільне визнання та авторитет бібліотеки визначається багатством та якістю бібліотечного фонду. За Столяровим М.Ю., бібліотечний фондце систематизована сукупність документів, яка відповідає завданням, типу та профілю бібліотеки, а також інформаційним потребам її користувачів і призначена для використання та зберігання документів протягом певного часу, поки вони мають для користувача реальну або потенційну цінність.

За якісними характеристиками бібліотечний фонд – це цілісна, відкрита, надійна система, яка має свою ланку управління. Бібліотечний фонд досить складне поняття, тому виявити його сутність досить важко. З цим завданням можна впоратись з допомогою системного підходу. Системний підхід дозволяє виявити найбільш загальні та стійкі моменти у формуванні бібліотечного фонду і завдяки цьому науково обґрунтувати найважливіші етапи роботи бібліотеки з фондом. Бібліотечний фонд є підсистемою більш складної системи, тобто бібліотеки в цілому, а бібліотека в свою чергу є підсистемою ще складнішої системи – закладу освіти. Фонд виконує як зовнішні, так і внутрішні функції у загальній системі.

Фонд – це основа функціонування бібліотеки, без якої бібліотека як соціальний інститут існувати не може. Тому велика увага приділяється формуванню бібліотечного фонду.

Формування бібліотечного фонду слід розглядати як цикл, тому що всі процеси з його створення періодично повторюються. При формуванні фонду більшість бібліотек використовує традиційні методи, які опираються на особисті якості керівника, на професійний досвід, на традиції тощо. В умовах постійного росту фонду, інформаційних потреб користувачів та інших факторів традиційні методи відходять на задній план. На допомогу приходять автоматизовані системи.

Науковою основою раціонального формування бібліотечного фонду є його модель. Моделювання – це специфічний спосіб пізнання, при якому складна система відтворюється в менш складній, тобто в моделі. Переваги моделювання полягають в тому, що вони дозволяють досліджувати системи, які ще фактично не існують. Головною особливістю моделі є її подібність до оригінала. Відомості про моделі можуть бути представлені у вигляді опису, графіка, формули, діаграми тощо. Модель бібліотечного фонду складається в декілька етапів:

Перший етап підготовчий, він включає збір та аналіз інформації про стан тих параметрів, які характеризують склад і величину фонду, його використання, задоволення потреб користувачів. З цією метою можна використовувати паспорт фонду бібліотеки.

На другому етапі визначають тенденції розвитку фонду.

На третьому етапі створюється структурна модель, зазвичай, це тематичний або тематико-типологічний план комплектування.

На четвертому етапі моделювання фонду моделі стають обов’язковими документами, що визначають політику формування бібліотечного фонду.

Маючи набір необхідних моделей, можна приступати до комплектування фонду.

Комплектування як термін увійшов у бібліотечний ужиток на початку ХХ століття.

Комплектуванням (пер. з лат. повний) називають створення та постійне оновлення бібліотечного фонду документами, які відповідають завданням бібліотеки та інтересам користувачів.

Комплектування має велике значення у формуванні бібліотечного фонду і практично визначає собою не тільки всі його процеси, але й всю бібліотечну роботу загалом.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»: «Бібліотечні фонди формуються відповідно до значення, складу користувачів бібліотеки та виду бібліотеки як упорядковане зібрання документів».

Стаття 17 цього ж Закону проголошує: «Комплектування бібліотечних фондів здійснюється шляхом отримання обов'язкового примірника документів у порядку, встановленому законом, документів, що випускаються за цільовими програмами книговидання або закуповуються відповідно до державних цільових програм, придбання документів за готівковий і безготівковий рахунки, документообміну, отримання в дарунок, депонування та з інших джерел».

Існує три види комплектування:


  • Поточне – поповнення бібліотечного фонду документами, які щойно вийшли у світ;

  • Ретроспективне – поповнення бібліотечного фонду назвами та примірниками за минулі роки;

  • Рекомплектування – очищення фонду від застарілих, зношених та непрофільних документів.

Найважливішим видом комплектування є поточне комплектування. Під час такого комплектування бібліотека отримує близько 80% нових надходжень.

Ретроспективне комплектування – це заповнення пустот, які утворюються в результаті недоліків поточного комплектування. Ці пустоти викриваються шляхом аналізу складу і кругообігу фонду.

Рекомплектуванню підлягають документи, які не використовуються користувачами бібліотеки, тому що не відповідають профілю зони, яка обслуговується, або застарілі та зношені документи.

Всі види комплектування, як правило, відбуваються одночасно.

Поповнення фонду складається з чотирьох етапів:

Перший етап – аналіз потоку документів.

На цьому етапі необхідно мати уявлення про каталоги вітчизняних видавництв, торговельні книжкові мережі, Internet - магазини тощо.

Наступний етап – первинний відбір. Він базується на п’ятьох стадіях. На першій стадії визначається відповідність видання фонду за такими ознаками як автор, назва, рік видання, об’єм тощо. Друга стадія найважливіша і найвідповідальніша. На цій стадії проходить відбір документа за змістовною відповідністю до профілю фонду, який комплектується. Цей етап вимагає від комплектатора високої кваліфікації та навиків логічного аналізу. У разі повної змістовної відповідності документа профілю фонду необхідно перейти до третьої стадії відбору по внутрішній і зовнішній системній відповідності. Комплектатор визначає, у якому підфонді має знаходитись обраний документ, перевірити, чи є він у наявності, а якщо є, то в якій кількості. Четверта стадія не менш вагома, ніж попередні три. Вона стосується фінансових можливостей. На п’ятій стадії наступає кульмінаційний момент технології комплектування – на основі вивчення попередніх факторів комплектатор приймає рішення щодо первинного відбору.

Третій етап щодо технології комплектування фонду – це замовлення документа. Виявивши потрібний документ, комплектатор приступає до пошуку джерела комплектування. Вибір джерела постачання та налагодження з ним контактів - досить відповідальне завдання, від правильності вибору джерела залежить повнота та оперативність комплектування бібліотечного фонду. Наступний крок третього етапу - встановлення договірних відносин з джерелами комплектування і останній крок – замовлення літератури.

Останнім, четвертим етапом є отримання нових надходжень. Надходження замовлених документів з джерела комплектування свідчить про останній етап комплектування і одночасно про початок наступного процесу формування бібліотечного фонду – облік фонду.

Комплектування покликано забезпечити повноту бібліотечного фонду.

Будь-який процес починається з планування, і комплектування бібліотечного фонду не виключення. Адже планування є найважливішим методом наукового управління і охоплює всі види суспільних процесів. Планування – це науково обґрунтоване визначення змісту, об’єму і термінів комплектування бібліотечного фонду, яке здійснюється заради досягнення його оптимального складу та величини.

У практиці роботи бібліотек використовуються такі види планів:

Тематико-типологічний план, який охоплює структурну модель фонду, тому що відтворює у зменшеному вигляді структуру фонду за типами видань та їх кількістю в межах конкретної теми. Тематико-типологічний план має передбачати розвиток фонду бібліотеки на декілька років вперед, визначивши його загальне направлення і політику комплектування. При необхідності в цей план можна вносити зміни і доповнення у відповідності до нових явищ, процесів, подій, які відбуваються у світі або у зоні, яка обслуговується цією бібліотекою. Корективи також можуть вноситись при зміні читацьких потреб. Тематико-типологічний план використовується при відборі літератури, при вивченні складу фонду, при виявленні видань, які не відповідають профілю бібліотеки навчального закладу.

Тематико-типологічний план – це досить складний процес, що складається з багатьох етапів. Початковий, підготовчий етап включає в себе підготовку та аналіз інформацій про склад і величину фонду, про ступінь його використання, про задоволення потреб читачів. На наступному етапі, опираючись на дані цього аналізу, з’ясовуються тенденції розвитку фонду. Це дозволяє визначити завдання комплектування на певний період. На перших двох етапах формується наукова основа плану комплектування. На третьому етапі визначається тематика комплектування, складається перелік необхідних типів та видів видань, встановлюється середнє число примірників. Заключний четвертий етап – корегування плану в ході його виконання.

Тематико-типологічний план складається з двох основних розділів. Перший розділ є вступною частиною, в якій фіксуються відомості про бібліотеку, її завдання, склад користувачів, структуру, особливості формування фонду. Тут вказується профіль та особливості розвитку навчального закладу. Другий розділ базується на параметрах фонду, що моделюється – на тематиці, типах і видах видань, кількості примірників, мовному складі, належності до структурних підрозділів бібліотеки. Перелік галузей знань та тематику, як правило, наводять в систематичному порядку. Для розробки тематики плану можуть використовуватися таблиці ББК та УДК.

В залежності від завдань, які стоять перед бібліотекою, розрізняють ще два види планів комплектування: перспективний та оперативний.

Завданням перспективного планування є виявлення головної цілі та кінцевого результату комплектування і розвитку фонду. Перспективний план може складатись на три – п’ять або більше років.

Оперативні плани комплектування, як правило, складаються на рік, квартал або місяць. Оперативні плани мають, в основному, директивний характер. В них детально плануються поточні завдання. Визначаються методи і послідовність процесів комплектування, терміни виконання завдань та виконавці.

Річний план конкретизується у зв’язку з поточними потребами бібліотеки. Залежно від масштабів роботи бібліотеки, план комплектування можна представити у вигляді самостійного документа. Або як частину річного плану бібліотеки.

Розробка плану на наступний рік здійснюється в четвертому кварталі поточного року на основі звіту бібліотеки за минулий рік.

У квартальному плані уточнюються позиції річного плану і дається детальний перелік робіт, намічених до виконання, з терміном виконання та виконавцями. При квартальному плануванні важливо не забути про передплату періодичних видань.

Підсумки виконання планів відбиваються у звітах про проведену роботу.

Останнім часом у практику комплектування бібліотек різних типів інтенсивно впроваджується новий напрямок: використання видань на електронних носіях. По технології розповсюдження електронні видання поділяються на мережеві, які доступні необмеженому колу користувачів через телекомунікаційні мережі, та локальні, які призначені для локального використання і випускаються у вигляді ідентичних примірників (тиражуються) на носіях, які можна переносити.

Електронні ресурси бібліотеки потребують продуманої системи роботи. Організація діяльності бібліотеки в роботі з електронними виданнями може бути забезпечена рішеннями в рамках таких напрямів:


  • нормативно-правова база;

  • оптимальна навігація;

  • відбір, надходження та розподіл видань;

  • шлях електронного видання в бібліотеці і технологія обробки;

  • особливості використання та збереження цих видань;

  • облік електронних видань;

  • фінансові питання;

  • підготовка працівників бібліотеки.

У бібліотеці має бути відповідна система нормативних та інших документів, які регламентують роботу з електронними виданнями, що має охоплювати: Положення про систему фондів бібліотеки, Концепцію розвитку фондів, в тому числі й електронних, Положення про електронну бібліотеку, Профіль комплектування електронними документами.

Надходження у бібліотеку електронних документів має наслідки. Як правило, це перебудова традиційної бібліотечної структури.

Шлях електронного видання до бібліотеки і технології обробки залежать від специфіки бібліотеки, від її профілю, особливостей обслуговування, технічної бази, наявності відповідного програмного забезпечення тощо.

Комплектування фондів виданнями на електронних носіях зумовлене особливостями використання, зберігання та довговічністю таких видів документів.

Дослідження спеціалістів Федерального центру консервації бібліотечних фондів в Санкт-Петербурзі свідчать, що встановити термін життя й використання оптичних дисків не вдається, діапазон можливих строків від 10 до 100 років. Вже існують електронні видання, які сучасна техніка прочитати не може. Це досить важливий аспект у комплектуванні фонду бібліотеки електронними виданнями, оскільки бібліотекам необхідно постійно удосконалювати технічну платформу і програмне забезпечення.

Кожній бібліотеці, яка працює з локальними електронними виданнями, необхідно вирішувати проблему їх обліку. Специфіка цього виду документа пов’язана з визначенням одиниці зберігання. Найпростіший варіант подібний до обліку книг: один диск - одна назва - одна одиниця зберігання.

Електронний документний потік за своєю природою надто швидкий і відкритий, робота з ним вимагає від працівника бібліотеки знань щодо нових процесів та операцій. Відповідно, необхідні семінари та тренінги для бібліотечного персоналу всіх рівнів, а також постійні консультації з технічних, юридичних та економічних питань. Крім того, комплектатор повинен мати системне мислення, щоб оптимально співвіднести придбання електронних ресурсів та їх подальше життя в бібліотеці, тобто особливості каталогізації та пошукових систем, нормативи зберігання, технічне забезпечення та кількість автоматизованих місць на сучасному етапі та в перспективі.

Сьогодні у бібліотечній науці визнана концепція, відповідно до якої бібліотека при обслуговуванні користувача базується не тільки на своїх внутрішніх ресурсах, але й на забезпеченні доступу до всесвітньої інформації. Досягнення цієї мети можливо в результаті формування нових підходів. Це стосується і комплектування фонду бібліотеки ВНЗ.

Синиця Н.М.

директор Хмельницької ОУНБ ім. М.Островського,

заслужений працівник культури України
Використання SWOT - аналізу у стратегічному плануванні бібліотек, розробці проектів, спрямованих на розвиток бібліотеки

Використання SWOT-аналізу має важливе значення для здійснення стратегічного планування, підготовки проектного розвитку бібліотеки або її підрозділу, оскільки завдяки його методиці - ефективній, доступній, можна здійснити оцінку стану ситуації, правильно і вчасно прийняті стратегічні рішення для успішної діяльності бібліотеки або його конкретного підрозділу.

В основі методології SWOT покладена теорія Майкла Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі, можливість наочно оцінити обстановку, розглядаючи свій проект чи план розвитку з певних точок зору. З його допомогою можна визначити напрямки розвитку, стратегічні цілі.

Ми повинні розуміти, що стратегічна ціль - це не проблема і не вирішення проблеми, що стратегічна ціль повинна бути розвитковою.

За допомогою SWOT–аналізу можна встановити зв'язки між найхарактернішими для бібліотеки можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій розвитку бібліотеки. Крім того, це дасть можливість чітко і стисло сформулювати мету. SWOT–аналіз - це своєрідний інструмент, хоча він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням думок та оцінок членів робочої групи.

Абревіатура SWOT складається з початкових літер слів Strengths [стрен] (Сильні сторони), Weaknesses [вікнесіс] (Слабкі сторони), Opportunities [опортьюнтіс] (Можливості), Threats [трітс] (Загрози).

Коли ми плануємо свою роботу, ми визначаємо – де ми є зараз, де ми хочемо бути, якими володіємо ресурсами і спроможностями, що маємо зробити для досягнення мети, за який час ми хочемо дійти до своєї мети, тобто час, даний для реалізації конкретного проекту або програми розвитку бібліотеки на конкретний період.

Проте, для того, щоб іти до конкретної мети, слід зробити чіткий аналіз, де ми є, тому що не може бути «де ми хочемо бути» без аналізу «де ми зараз є».

Коли ми робимо аналіз і бачимо стан сьогодення, досягнення і прорахунки, виникає два важливих питання: хто винен, що ми тут? Що робити? Якщо ми почнемо з’ясовувати, обговорювати питання «Хто винен?», ми затратимо багато часу, воно для нас не так важливе. Тут слід переступити перше питання і думати над тим, що робити?

Нашим стратегічним напрямком є розвиток регіонального тренінгового центру (РТЦ), який уже рік діє на базі Хмельницької ОУНБ за програмою «Бібліоміст».

Ми попрацювали тільки один рік, бачимо свої прорахунки, досягнення, бачимо перспективу розвитку і довгострокової діяльності.

Ми ставимо собі за мету, щоб після закінчення дії проекту тренінговий центр став центром безперервної освіти, центром підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та суміжних галузей культури, центром навчання користувачів основам комп’ютерної грамотності, навчання пошуку необхідної інформації для забезпечення професійної, навчальної та громадської діяльності.

Основною ціллю РТЦ у 2010-2011 році було навчання працівників бібліотек, які перемогли в конкурсі проектів «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету». Навчання проходило у формі тренінгів, лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять, з окремих тем – дискусії, круглі столи та інноваційне планування. Крім занять у РТЦ, практикувались виїзні заняття і безпосередньо у бібліотеках. Також були проведені тренінг-семінари для: фахівців трьох обласних бібліотек «Інтелектуальна власність та авторське право в Інтернет: відповідальність бібліотек і працівників»; директорів ЦБС (ЦРБ, ЦМБ) «Організація та управління змінами у публічній бібліотеці в умовах інформатизації та соціально-економічних перетворень»; завідуючих методичними відділами ЦРБ (ЦМБ) «Ініціативна діяльність бібліотек та шляхи підвищення їх ролі у громадському суспільстві; бібліографів ЦРБ (ЦМБ) «Технології Інтернету для реорганізації інформаційно-бібліографічних сервісів»; зав. відділами комплектування ЦРБ (ЦМБ) «Інтернет і мережеві технології для комплектування бібліотек». У вільний від тренінгових занять час центр надає користувачам вільний доступ до Інтернету та партнерам для проведення заходів.

За рік діяльності РТЦ ми проводили підвищення кваліфікації не тільки працівників бібліотек, а й інших категорій працівників культури та громадських організацій. Тому ми хочемо розвиватися і як центр інноваційного розвитку бібліотек, і суміжних напрямків культури та сприяти розвитку місцевого самоврядування.

Основною метою діяльності РТЦ є підвищення спроможності бібліотекарів Хмельницької області надавати користувачам необхідну інформацію, вміти розробляти та реалізовувати проекти, спрямовані на розвиток як бібліотек, так і громад, в яких вони функціонують, і забезпечення практичними навиками та інформацією для подальшої трансформації бібліотек в ресурсні центри сталого розвитку громади.

Прикладом позитивної співпраці з громадськими організаціями є проект «Стратегія успіху», який ми реалізовуємо спільно з Хмельницьким обласним товариством Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» та головним управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації. Метою цього проекту є покращення організаційної спроможності ГО шляхом навчання представників цих організацій використанню сучасних засобів інформаційних технологій в процесі пошуку та залучення додаткового фінансування на впровадження власних ідей та проектів.

На Всеукраїнському ярмарку інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування, який відбувся 11 квітня 2011 р. у Києві в Українському Домі, Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського, представляючи «розширений проект «Стратегія успіху», здобула друге місце за кращу інноваційну послугу за напрямом «Інновації бібліотек у сприянні економічному розвитку регіону та у розбудові місцевого самоврядування».

Учасники робочої групи із створення Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на 2011-2020 роки, яка розробляється в контексті рішення Ради регіонів щодо реформи регіонального розвитку із використанням кращого українського та європейського досвіду (до якого входить і директор бібліотеки Синиця Н. М.), працювали над розробкою проектів розвитку та єдності територіального розвитку, росту поінформованості громадян області. Результат - до плану реалізації стратегії регіонального розвитку області від бібліотеки подано дві проектні пропозиції щодо бібліотечної політики в області.

Використовуючи SWOT–аналіз для розвитку РТЦ, ми визначаємо, на якому етапі становлення ми є зараз, намічаємо стратегію розвитку. Для цього створили чітку систему моніторингу, працюємо над зміцненням спроможності і якістю використання наявних ресурсів, залученням додаткових фінансових і кадрових можливостей для реалізації завдань.

З урахуванням конкретної ситуації, в якій знаходиться РТЦ, складається перелік її слабких та сильних сторін, а також список загроз та можливостей.





  1. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка