Концепція розвитку корпоративного управління в україні вступ



Скачати 95.94 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір95.94 Kb.
ТипКонцепція





ПРОЕКТ

Затверджено Указом Президента України

від «____»__________ 2001 р. №___________

КОНЦЕПЦІЯ

РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ



  1. Вступ


Акціонерні товариства відіграють важливу роль в економіці держави. В Україні існує більше 35 тисяч акціонерних товариств, понад 17 мільйонів громадян України є акціонерами.

Водночас, чинне законодавство України не забезпечує достатньо повного та чіткого регулювання діяльності акціонерних товариств, що призводить до чисельних порушень прав інвесторів та гальмує інвестиційні процеси.

Недосконалість наявної правової бази дає можливість без формального порушення норм чинного законодавства нехтувати або прямо порушувати права та законні інтереси акціонерів. При цьому відсутні надійні механізми їх реалізації та ефективного захисту.

Крім того, сучасний стан корпоративного управління в Україні характеризується відсутністю прозорості діяльності акціонерних товариств, недостатньою координацією дій органів державного управління у сфері регулювання корпоративних відносин, неефективністю управління державними корпоративними правами.

Недостатній рівень корпоративної культури, невідповідність теперішньої практики корпоративного управління загальноприйнятим принципам та неготовність діючих товариств до їх опанування призвели до непрофесійних схем управління товариствами.

Тому в сучасних умовах необхідним є розвиток корпоративних відносин, що сприятиме залученню інвестицій в економіку України, розвитку фондового ринку та зростанню національного багатства.
Метою Концепції розвитку корпоративного управління в Україні (далі - Концепція) є визначення напрямів розвитку корпоративного управління в Україні, реалізація яких забезпечить покращення інвестиційного клімату та сприятиме розвитку фондового ринку, підвищенню ефективності діяльності акціонерних товариств, захисту прав та законних інтересів акціонерів, а також соціально-економічному розвитку України.

В основу Концепції закладено загальноприйняті принципи корпоративного управління, спрямовані на забезпечення балансу інтересів усіх суб’єктів корпоративних відносин.




  1. Сутність та завдання корпоративного управління

Корпоративне управління - це система відносин між акціонерами, органами управління акціонерного товариства, його менеджерами, а також іншими зацікавленими особами (працівниками, постачальниками, споживачами, кредиторами, державними та місцевими органами влади, громадськістю тощо) задля забезпечення ефективної діяльності товариства, інтересів власників та інших зацікавлених осіб.

Рівень корпоративного управління є одним з ключових факторів, що обумовлює інвестиційний клімат в країні, впливає на ефективність діяльності товариств, визначає ступінь захищеності прав інвесторів та врахування інтересів інших зацікавлених осіб.

Розвиток корпоративних відносин в Україні повинен відбуватися на основі загальноприйнятих принципів ефективного корпоративного управління.

Загальноприйнятими принципами корпоративного управління є:

захист прав та законних інтересів акціонерів - визначення корпоративних прав акціонерів та забезпечення їх належного захисту;

рівноправність акціонерів - рівне ставлення до акціонерів. Усі акціонери повинні мати можливість використовувати ефективні засоби захисту у разі порушення їхніх прав;

урахування законних інтересів зацікавлених осіб - визнання передбачених законом прав зацікавлених осіб та заохочування активного співробітництва між товариством та зацікавленими особами в створенні добробуту, робочих місць та поліпшенні фінансового стану товариства;

розкриття інформації та прозорість - забезпечення своєчасного і повного розкриття інформації з усіх суттєвих питань, що стосуються товариства, які включають його фінансовий стан, результати діяльності, власників та управління товариством;

розмежування повноважень органів управління - чіткий розподіл функцій та обов’язків між загальними зборами, спостережною (наглядовою) радою та правлінням;

дієвість, незалежність та відповідальність спостережної ради - забезпечення стратегічного управління товариством, ефективного контролю за діяльністю правління (виконавчого органу), а також відповідальність спостережної ради перед товариством та акціонерами. Спостережна рада повинна мати можливість ухвалювати рішення з питань діяльності товариства незалежно від правління.

Таким чином, завданнями розвитку корпоративного управління в Україні є:



  • підвищення ефективності діяльності акціонерних товариств;

  • забезпечення захисту прав та законних інтересів акціонерів;

  • забезпечення рівного ставлення до акціонерів;

  • сприяння розвитку фондового ринку;

  • формування привабливого інвестиційного клімату в країні та пожвавлення інвестиційних процесів;

  • сприяння соціально-економічному розвитку України.




  1. Напрями розвитку корпоративного управління

Напрямами розвитку корпоративного управління в Україні є:



  • удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності акціонерів;

  • удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств;

  • розмежування повноважень між органами управління товариства;

  • урахування законних інтересів зацікавлених осіб;

  • формування та розвиток культури корпоративного управління.


Удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності акціонерів
Головним завданням реалізації цього напряму є визнання захисту прав акціонерів одним із пріоритетів соціально-економічної політики держави. Особливу увагу необхідно приділити захисту прав дрібних акціонерів.
Удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів, забезпечення рівноправності акціонерів потребують:

законодавчого забезпечення акціонерам рівного переважного права на придбання додатково випущених акцій;

забезпечення представництва акціонерів у спостережній раді, включаючи впровадження кумулятивного голосування;

урегулювання питання придбання та реалізації товариством акцій власного випуску;

встановлення вимоги про обов’язковий викуп товариством акцій власного випуску на вимогу акціонера за ринковими цінами у разі його незгоди з певними рішеннями загальних зборів;

урегулювання питань реорганізації товариств;

урегулювання питань придбання контрольного пакету акцій товариства через тендерні пропозиції;



встановлення окремого порядку укладання товариством угод, щодо яких є заінтересованість посадових осіб товариства та укладання товариством суттєвих угод (продаж значної частини активів, створення інших суб’єктів підприємницької діяльності, тощо);

удосконалення процедури підготовки та проведення загальних зборів акціонерів;

запровадження механізмів колективних та похідних позовів;

установлення відповідальності за порушення прав акціонерів;

запровадження узгодження процедур банкрутства з законними інтересами акціонерів;

сприяння створенню та функціонуванню громадських організацій, предметом діяльності яких є захист прав акціонерів.


Удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств
Удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств потребує:

забезпечення повноти та достовірності інформації про діяльність акціонерних товариств, що розкривається, через приведення її складу та структури у відповідність до вимог міжнародних стандартів розкриття інформації та міжнародних стандартів аудиту;
удосконалення системи надання та оприлюднення інформації, у тому числі:

удосконалення способів розкриття інформації для забезпечення рівноправного та не пов‘язаного із значними витратами доступу користувачів до інформації;

встановлення оптимальних термінів подання та оприлюднення інформації;

врегулювання питань, пов’язаних з використанням інсайдерської інформації.


Розмежування повноважень між органами управління товариства
Розмежування повноважень між органами управління товариства потребує:

чіткого розподілу повноважень між органами управління товариства (загальними зборами, спостережною радою, правлінням);

визначення виключної компетенції загальних зборів акціонерів та спостережної ради, врегулювання порядку делегування інших повноважень загальних зборів акціонерів іншим органам управління;

підвищення ролі спостережної ради через надання їй повноважень щодо здійснення стратегічного керівництва діяльністю товариства та контролю за діяльністю правління;

удосконалення системи внутрішнього контролю товариства та запровадження внутрішнього аудиту.
Урахування законних інтересів зацікавлених осіб

Урахування законних інтересів зацікавлених осіб потребує:

дотримання законних інтересів зацікавлених осіб, зокрема під час:

формування та зміни розміру статутного капіталу (фонду) товариства;

придбання та реалізація акціонерним товариством акцій власного випуску;

реорганізації та ліквідації акціонерного товариства;

реалізації соціальних та екологічних програм розвитку товариства й регіону;
удосконалення доступу зацікавлених осіб до інформації, яка їх стосується, про товариство.
Формування та розвиток культури корпоративного управління
Формування та розвиток культури корпоративного управління потребує:

розробки та запровадження Кодексу (національних принципів) корпоративного управління;

створення комплексної, постійно діючої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань корпоративного управління;

проведення наукових, науково-практичних конференцій і семінарів з актуальних проблем корпоративного управління;

поширення серед населення інформації про питання та проблеми корпоративного управління, популяризації загальноприйнятих принципів корпоративного управління;

проведення досліджень з актуальних проблем корпоративного управління в Україні;

запровадження системи оцінювання рівня корпоративного управління.


  1. Державна політика у галузі корпоративного управління

Державна політика у галузі корпоративного управління спрямовується на реалізацію напрямів розвитку корпоративного управління та здійснюється у формах:

державного регулювання корпоративних відносин;

нормативно-правового забезпечення розвитку корпоративного управління;

правозастосування у галузі корпоративного управління;

управління державними корпоративними правами.
Державне регулювання корпоративних відносин
Державне регулювання корпоративних відносин потребує:

чіткого визначення та розмежування повноважень органів державного управління у галузі корпоративного управління;

посилення державного контролю за дотриманням акціонерними товариствами та професійними учасниками фондового ринку прав акціонерів;

визначення та оприлюднення державної політики щодо підприємств з державними частками (закріплення за державою пакетів акцій цих підприємств, їх відчуження, управління підприємствами), яка впливає на корпоративне управління;

підвищення ефективності управління державними корпоративними правами;

підвищення кваліфікації державних службовців у галузі корпоративного управління.


Нормативно-правове забезпечення розвитку корпоративного управління
Нормативно-правове забезпечення розвитку корпоративного управління потребує:

створення чіткої, системної та стабільної нормативно-правової бази;

приведення українського законодавства у галузі корпоративного управління у відповідність до законодавства Європейського Союзу;

урахування світового досвіду та загальноприйнятих принципів корпоративного управління при розробці нових нормативних документів з питань корпоративного управління та внесенні змін і доповнень до діючих;

упровадження ефективних механізмів реалізації, захисту та поновлення порушених прав акціонерів;

удосконалення наявних та розробка нових рекомендованих внутрішніх нормативних документів для акціонерних товариств.


Правозастосування у галузі корпоративного управління

Правозастосування у галузі корпоративного управління потребує:

удосконалення правозастосування з боку органів державного управління;

розробки та впровадження різноманітних форм та способів взаємодії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України з правоохоронними та судовими органами з питань попередження та припинення порушень прав акціонерів;

створення дієвої процедури судового захисту прав та законних інтересів акціонерів;

розвиток недержавних форм захисту прав акціонерів, у тому числі через саморегулівні організації та третейські суди;

узагальнення судової практики у галузі корпоративного управління;

запровадження системи моніторингу порушень прав акціонерів.



Глава Адміністрації

Президента України В. Литвин
Каталог: files -> articles -> 169
articles -> Африка. Геологічна будова. Корисні копалини. Клімат. Флора і фауна
articles -> Кондитерські вироби функціонального і лікувально-профілактичного призначення
articles -> Звіт про науково-дослідну роботу Аналіз телекомунікаційного ринку України за 2002-2006 роки (договір №8/2006-24) Заст директора ундіз, к т. н., с н. с. В. Михайлов Заст начальника нв-24
articles -> Інтелектуальний капітал
articles -> Путівник професій державно-територіальних служб
articles -> Як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
articles -> Анна Ахматова. Поема «Реквієм» пам’ятка доби сталінського терору. Створення в поемі узагальненого портрету народного страждання, розкриття єдності материнської трагедії ліричної героїні і країни, проблема історичної пам’яті у творі


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка