Конкурс «Педагогічні інновації»


Форми та засоби екологічного виховання



Скачати 35.62 Mb.
Сторінка2/12
Дата конвертації20.03.2017
Розмір35.62 Mb.
ТипКонкурс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

1.2 Форми та засоби екологічного виховання


Зрозуміло, що екологічне виховання сьогодні не повинно обмежуватися виключно розширенням поінформованості студентів. Реальним постає той факт, що заняття повинні базуватися на реалізації психоемоційних властивостей людини: співпереживанні, співчутті, радості, любові, відчутті гармонії. За умови врахування специфіки виховного процесу екологічна освіта буде здійснюватися через екологічне виховання, орієнтоване на формування екологічної культури студентів.

У процесі екологічного виховання необхідно сформувати у студентів системи уявлень про світ, яка передбачає:

1) зорієнтованість на екологічну доцільність діяльності людини, відсутність протиставлення її та природи;

2) сприйняття природних об’єктів як повноцінних суб’єктів, партнерів у взаємодії з людиною;

3) рівновагу прагматичної та непрагматичної взаємодії людини з природою.

Форми та засоби екологічного виховання спрямовані на формування емоційно-почуттєвої сфери студентів, мотивації щодо їх активної природоохоронної діяльності.

Найбільш продуктивними формами, спрямованими на засвоєння студентами екологічних знань виявилися: екскурсії, робота з науково-популярними джерелами, опорними схемами та таблицями; евристичні бесіди, відеоподорожі, демонстраційні досліди хімічного та біологічного експерименту тощо. При проблемних методах навчання студенти оволодівають такими прийомами розумової діяльності, як аналіз, синтез та узагальнення.

Для розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості студентів ефективними є такі форми і методи роботи, як насичення навчального матеріалу фактами, стимулюючими етичне ставлення студентів до природних об’єктів; обговорення результатів діагностики суб’єктивного ставлення до природи та його корекція; еколого-психологічний тренінг, тематика якого спрямована на розвиток у студентів симпатії до природних об’єктів, відчуття відповідальності за їх життя.

Як засіб в екологічному вихованні використовуються структурні вправи тренінгу, які добираються викладачем відповідно до специфіки аудиторії та інформаційної наповнюваності заняття. Два варіанти тренінгових вправ згідно з їх спрямованістю:

1) психо-емоційний тренінг співпереживання та самоусвідомлення причетності до Природи;

2) психо-емоційний груповий тренінг актуалізації готовності до розв’язання екологічних проблем.

Для створення певного емоційного настрою на заняттях, поряд з інформацією наукового характеру, є доцільним використання літературних творів, творів образотворчого мистецтва та музики.

Для організації практичної екологічно спрямованої діяльності студентів використовувати такі форми роботи: практичні, лабораторні роботи, екологічний практикум, екологічні акції. Останні сприяють прояву активності студентів у вирішенні локальних екологічних проблем. А також широке використання екскурсій в природу, творчих завдань, ділових ігор тощо, здатних активізувати і позитивно впливати на студента.

Форми і засоби екологічного виховання:

- інтегрально-пошукові групові та рольові ігри – тип екологічних ігор, що базується на проектуванні соціального змісту екологічної діяльності. Їх специфікою виступає ототожнення людиною себе з іншими живими істотами або природними об’єктами;

- творча “терапія” – відображення людиною довкілля та почуттів, викликаних ним, засобами мистецтва;

- мозковий штурм – форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення на розробку ідей та підходів для вирішення певної проблеми, але не їх оцінку;

- імітаційне моделювання – прогнозування і демонстрація природних процесів та фрагментів екологічної реальності шляхом перетворення створеної моделі через особистісну включеність у неї.

Запропоновані форми та засоби можуть бути введені у вступну бесіду у вигляді мозкового штурму з подальшою дискусією, що забезпечує студентам відчуття причетності до проблем, на яких наголошує викладач, а також при закріпленні навчального матеріалу у формі своєрідного тренінгу та інших оригінальних прийомів.

Важливим засобом екологічного виховання є творча “терапія” в процесі вивчення або закріплення навчального матеріалу. Це, перш за все, шлях від особистої до колективної творчості студента, яка допомагає не тільки розкрити саму суть явища, що вивчається, але й “розкритися” самому в цьому явищі.

Сьогодні широкого поширення набувають групові методи (моделі) навчання, у яких реалізуються інтерактивні технології. О.Пометун, Л.Пироженко розподіляють інтерактивні технології навчання на 4 групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності студентів:

- інтерактивні технології кооперативного навчання;

- інтерактивні технології колективно-групового навчання;

- технології ситуативного моделювання;

- технології опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивна технологія навчання не залишає поза увагою жодного студента і дає можливість брати участь у колективному взаємодоповнюючому процесі навчального пізнання. Перед кожним студентом стоїть конкретне завдання, від виконання якого залежить успіх цілої групи. Досвід застосування таких моделей свідчить про значне підвищення ефективності навчання і виховання, узгодження дій, активізацію взаємодопомоги. Такі методи навчання вимагають, насамперед, додаткової глибокої та ґрунтовної підготовчої роботи викладача.

1.3 Компоненти екологічної культури


Екологічна вихованість особистості складається з трьох компонентів:

- імперативно-інформаційного (перцептивного),

- мотиваційно-ціннісного (когнітивного)

- операціонально-діяльнісного (практичного).

Перший з них представлено системою екологічних знань про природу і людину, другий – системою екологічних цінностей, відношень, норм поведінки в природі. У основу третього покладено практичні вміння, навички та технології екологічної діяльності.

Імперативно-інформаційний компонент передбачав формування екологічних знань, норм виконання інтелектуальних та практичних дій щодо вивчення, оцінки та поліпшення стану навколишнього середовища, а також вивчення природничо-наукових, соціологічних та технологічних закономірностей, теорій та понять, які цілісно та системно характеризують природу, людину, виробництво та їх взаємодію.

Мотиваційно-ціннісний компонент передбачав доказ самоцінності природи, геніальності і величі її устрою, формування на цій основі гуманного, етичного, естетичного ставлення студентів до довкілля, подолання в них прагнень до раціоналістичності та споживацького ставлення при взаємодії з довкіллям; формування готовності до активної участі в охороні природи, а також переконаності у можливості вирішення екологічних проблем. Цей компонент був зорієнтований на засвоєння студентами системи моральних принципів, норм та правил поведінки і діяльності екологічного характеру.

Операціонально-діяльнісний компонент відтворював види та способи організації роботи студентів, спрямовані на формування в них дій екологічного характеру – пізнавальних та практичних. Він призначений озброїти їх досвідом проведення науково-екологічних досліджень, стимулювати творчий підхід при розробці ними екологічних проектів, а також сприяти залученню до діяльності, спрямованої на вирішення екологічних проблем.

Установлено, що механізмом внутрішніх особистісних перетворень, який забезпечує формування екологічної вихованості, є взаємодія означених компонентів, а рушійною силою в реалізації потреби особистості в екологічному навчанні може бути представлена позитивна мотивація природоохоронної діяльності. Мотиви як суб’єктивна емоційна зацікавленість людини виконують специфічну для особистості спонукальну функцію. Механізмом, що забезпечує реалізацію потреби особистості, є мотиваційне переключення її. Але напрямок, в якому буде опрацьовано та осмислено екологічну інформацію в майбутньому, яким чином вона буде використана в поведінці і діяльності, визначається спрямованістю особистості.

Таким чином, враховуючи взаємозв’язок свідомості та діяльності у формуванні особистості, а також вплив на характер цього взаємозв’язку спрямованості особистості та домінуючого у суспільстві імперативу щодо природи, психолого-педагогічними умовами формування екологічної культури природоцентричного типу виділено:

- формування суб’єктно-непрагматичного ціннісного ставлення до природи на основі природоцентричної ідеї;

- формування системи екологічних знань;

- набуття досвіду екологічно зорієнтованої діяльності.

Однією з ефективних форм розв’язання екологічних проблем, раціоналізації взаємовідносин між суспільством і природою є належним чином організована система екологічної освіти і виховання, які останнім часом сформувалися в самостійну галузь педагогічної теорії і практики з відповідними принципами, методами і завданнями.

Екологічно відповідальна людина в умовах будь-якої виробничої діяльності буде приймати рішення відповідно до наукових принципів цілісності природи. Тобто екологічна відповідальність пов’язана з усіма сторонами екологічних взаємин людини та проявляється як інтегральна характеристика особистості.




Розділ 2. Здоровий спосіб життя як один із найважливіших критеріїв ефективності екологічного виховання


Здоровий спосіб життя є вирішальним у зміні споживацького ставлення людини до природи. Бо саме він враховує екологічний підхід, змінює свідомість особистості, сприяє формуванню в неї відповідального ставлення до свого здоров'я і навколишнього середовища.

Серед компонентів екологічної освіти важливу роль відіграє розуміння залежностей здоров’я окремої людини, всього людства від стану навколишнього середовища та розвинута потреба здорового способу життя, яка є одним з найважливіших критеріїв ефективності екологічної освіти і виховання. Тому здоровий спосіб життя є складовою частиною екологічної культури особистості, що є формою прояву її відповідальності за ставлення до власного організму як високоорганізованої біологічної системи, здатної до саморегуляції та адаптації.

Виконання правил збереження та зміцнення здоров’я дозволяє людині швидше адаптуватися до несприятливих умов довкілля. Тобто, здоровий спосіб життя містить у собі елементи екологічної культури.

Серед сфер, з якими людина стикається на протязі всього свого життя, є сфера насамперед стосунків Людини і Природи: ставлення людини до своєї власної природи (до свого тіла) й ставлення людини до природи довкілля. Певна річ, що потрібно розглядати обидва ці аспекти в єдності (В. Вернадський), бо лише в такій площині можна побачити можливість продуктивного розгортання здоровоохоронних і природоохоронних заходів.

Людина здатна дивитися на своє тіло як на "зовнішній" об’єкт так само, як вона дивиться на елемент навколишнього природного середовища, і сприяти його удосконаленню або руйнуванню. Усе це й викликає систему зусиль людини, які спрямовані на підтримку здоров’я свого тіла і профілактику захворювань (фізична культура, гігієна життя і праці, харчування, духовна підтримка організму тощо). А з іншого боку, людина є об’єктивно тісно поєднана з навколишнім середовищем (повітря, харчування, світло сонця, енергетичний обмін тощо), а це також могутній чинник впливу на здоров’я її організму.

До ціннісних орієнтирів екологічної освіти і виховання відносимо ставлення до власного здоров’я, прихильність до спорту і фізичної праці, загартування організму, здоровий спосіб життя, дотримання правил особистої гігієни, усвідомлення своєї єдності з навколишнім природним середовищем, бережне ставлення до всього живого на Землі, розвиток здатності відчувати красу Природи, дбайливе ставлення до природних засобів життя і національних багатств.

Цей процес розглядається насамперед як валеологічний компонент екологічної освіти і виховання. Бо саме активне засвоєння валеологічних знань у системі неперервної освіти дає можливість кожному суб’єкту всіх її ланок осягнути свою роль та завдання у справі формування, збереження, зміцнення, відтворення, передачі особистого здоров’я, а також з істотною складовою формування належного ставлення до природного та суспільного середовища.

Велику роль у нормалізації стосунків людини з Природою відіграє розвиток її здатності до самоподолання, саморегуляції і саморегламентації. У кінцевому рахунку у сфері свого самозбереження і збереження навколишнього природного середовища людина може осягнути лише внаслідок цілеспрямованого духовно-естетичного спілкування з природою.



Розділ 3. Організація позааудиторної роботи з екологічного виховання

3.1 Гурткова робота – один із видів позааудиторної роботи у навчально-виховному процесі

Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її серцевина – розвиваюча, культуротворча домінанта у вихованні відповідальної особистості. В умовах демократизації суспільства, переходу до ринкових відносин відбуваються значні зміни у суспільній свідомості. Демократичні перетворення в суспільстві зруйнували традиційні зсади виховання, зумовили переосмислення змісту виховної роботи.

Зміни, якими охоплене в даний час усе суспільство, продовжуватимуться через діяльність покоління, яке нині вчиться і візьме на себе основний тягар оновлення суспільства. А для цього потрібно мати значний запас знань, великий творчий інтелектуальний потенціал, бути носієм гуманних поглядів і переконань.

Сучасний фахівець повинен не тільки володіти певною сумою спеціальних знань і професійних умінь, а й уміти самостійно підвищувати свій фаховий рівень, працювати творчо, з ініціативою, знати проблеми суспільства та активно включатися в їх вирішення.

Основне завдання педагогічного колективу нашого інституту сформувати майбутнього спеціаліста як висококваліфікованого фахівця і водночас – громадянина держави, який буде постійно поглиблювати свої знання і прагнути до нового.

У сучасних умовах шлях до нової парадигми виховання у вищих навчальних закладах лежить через переосмислення сутності виховання студентської молоді, його цілей, зміст, завдань, методів.

Позааудиторна діяльність охоплює всю освітньо-виховну роботу в позанавчальний час і спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самостійній діяльності за інтересами, стимулювання її творчого самовдосконалення та задоволення потреб молоді у професійному самовизначенні відповідно до їх здібностей.

Позааудиторна робота в значній мірі бере свій початок на уроці і в цьому випадку є логічним продовженням. Чим досконаліші методи викладання тим активні на уроці самі студенти - їх думки, здібності, уявлення, тим реальніша потреба продовження пізнавальної діяльності в гуртках, клубах за інтересами, аматорських об'єднаннях, громадських організаціях, наукових товариствах.

Організація позааудиторної діяльності у відповідності з виховною метою – це суспільно-корисна і пізнавальна спрямованість всіх видів діяльності. Всі позаурочні справи, заняття студентів повинні бути корисним і потрібним для них, формувати свідомість і поведінку особистості.

Позааудиторна робота базується на основі спільних принципів навчання і виховання студентів. Разом з тим при організації різних видів позааудиторної роботи необхідно врахувати їх специфічні принципи, зокрема:

· добровільність у виборі студентами тих чи інших форм і конкретного змісту позааудиторної роботи з урахуванням їх особистих інтересів;

· масовість позааудиторної роботи;

· опора на самостійність, індивідуальність та ініціативу студентів у створенні різних гуртків і в проведенні масових заходів;

· суспільно-корисна спрямованість і творчий характер різних видів позааудиторної роботи.

Пріоритетним напрямом організаційно-педагогічної діяльності є індивідуальний підхід у вихованні особистості студентів, стимулювання їхніх внутрішніх сил до саморозвитку й самовиховання.

У своїй діяльності педагогічний колектив дотримується вимог науково-педагогічних принципів виховного процесу: науковості, гуманізму, демократизму, добровільності та культуровідповідності. До найбільш вживаних форм виховної роботи доцільно віднести: бесіди, екскурсії, вікторини, круглі столи, ділові зустрічі, дискусії, турніри, тематичні конференції, диспути, брифінги, семінари-тренінги, вечори, свята, конкурси, фестивалі, дні відділення, години спілкування, тренінг-курси, інсценування. І це далеко не ввесь перелік форм, які використовують керівники предметних гуртків.

Гурткова форма роботи зі студентами є найпоширенішою формою поза- аудиторної роботи.

Гурткова робота – це традиційна форма навчально-виховного процесу, яка при правильній організації дозволяє розкрити інтелектуальний та духовний потенціал молоді. Це форма роботи, яка задовольняє психологічну потребу в спілкуванні з товаришами, яка повинна бути зорієнтована на створення середовища для розвитку творчої особистості, яка в майбутньому стане гарним, досвідченим спеціалістом, оволодіє знаннями про самоосвіту і саморозвиток.

Гурткова робота розвиває в студентів правильний світогляд, творче мислення, спостережливість, пам’ять, допитливість, активізує пізнавальну діяльність; формує навички практичного застосування знань, навички зв’язано викладати думку; дає змогу студентам збагачувати програмний матеріал, розширювати пізнання із дисциплін, виявляти інтерес, створює основи безперервної освіти.

Велику роль в організації гурткової роботи відіграє викладач, який складає проект плану роботи гуртка, спрямовує його діяльність, дає студентам завдання, пропонує ідеї, теми для дослідництва, надає членам гуртка постійну допомогу, консультує, рекомендує їм потрібну літературу тощо.

Тематика роботи гуртків буває різна, але звичайно вона спрямована на розширення і поглиблення знань студентів, для чого члени гуртка готують лекції, реферати, доповіді, з якими виступають на засідання гуртка (з наступним обговоренням усіма учасниками).

Добре спланована гурткова робота аж ніяк не перевантажує студентів. Навпаки, вона значно полегшує сприйняття та засвоєння матеріалу на заняттях. У процесі гурткової роботи педагог має змогу глибше пізнати особистість кожного вихованця, допомогти йому самовизначитись.

Гурткова робота нерозривно зв'язана з навчально-виховним процесом, що здійснюється на заняттях і ґрунтується на знаннях і навичках, набутих студентами на заняттях. Характерною особистістю гурткової роботи є те, що вона не регламентується обов'язковими програмами, а це надає їй гнучкості і дозволяє краще враховувати прагнення кожного студента.

Цінність гурткової роботи полягає в тому, що вона, в деякій мірі, вирішує проблему організації вільного часу студентів, задовольняє їх різноманітні інтереси, активізує пізнавальну діяльність студентів тощо. У зв’язку з цим відкриваються необмежені можливості для дослідницької діяльності викладача, удосконалення його методичної майстерності. У процесі підготовки і проведення занять викладач може перевірити правильність своїх припущень, ефективність форм, методів і прийомів, практичну і виховну значимість підготовлених матеріалів (тести, кросворди).

Активізуючи пізнавальну діяльність студентів, створюються відповідні умови для практичного застосування одержаних ними знань.

Гурткові заняття за своїм змістом і структурі ближче до уроку, ніж вся решта видів позааудиторної роботи з предмету (олімпіади, КВК, вечори), але не дублюють його. Дуже часто вони виконують роль проміжної ланки між заняттями і різними формами позааудиторної роботи. У виборі структури занять і їх змісту враховується, що студенти прийшли на них після напруженого трудового дня і їм необхідний відпочинок, зміна видів діяльності.

У підготовці і проведенні занять гуртка необхідно враховувати наступні загальні вимоги:


  • Виховний і розвиваючий характер матеріалів і завдань, їх практичну спрямованість.

  • Звертання тематики роботи гуртка, його форм і методів до різних сторін пізнавальної діяльності студентів: інтелектуальної (активний пошук, здогадка), емоційні (радість пізнання, переживання емоцій здивування, очікування нового успіху і т. д.), вольової (ініціативність, здібність до постановки і вирішенню задач, готовність довести справу до кінця).

  • Творчий підхід до планування і реалізації задач, відсутність одноманітності і шаблонів у роботі.

  • Наявність логічного зв’язку між окремими заняттями гуртка: опора на знання, уміння і навики, отримані студентами на уроках.


3.2 Організація та планування роботи гуртка

Правильна організація роботи гуртка – важлива умова його ефективної роботи. Участь в роботі гуртка добровільна. Проте слід добиватися утворення постійного складу гуртка, дотримання певних правил, регулюючих його діяльність. Вони виробляються спільно викладачем і студентами і доводяться до відома всіх членів гуртка. Заняття проводяться 1 раз на місяць.

План гуртка повинен включати теоретичну і практичну роботу. На першому занятті керівник гуртка повинен ознайомити з ним вихованців. Це дасть змогу студентам вибрати те, що їх найбільше приваблює. План, складений при активній участі гуртківців, буде найбільш реальним, так він стане справою кожного з них. При обговоренні проекту плану з членами гуртка враховуються їх пропозиції і побажання. Це дає можливість гуртківцям самим організувати життя гуртка, відчувати відповідальність за нього.

На основі річного плану роботи гуртка керівник розробляє план окремих занять. У процесі підготовки до кожного заняття, він продумує зміст роботи гуртківців, вибирає необхідні інструменти, матеріали, літературу.

Інколи в процесі роботи виникає необхідність змінити зміст того чи іншого заняття скоротити чи збільшити об'єм матеріалу з будь-якої теми, чи навіть увести нову тему, до якої у членів гуртка виник підвищений інтерес. При активній і цілеспрямованій роботі такі зміни в плані цілком можливі і доступні. Необхідно лиш фіксувати ці зміни, періодично аналізуючи і оцінюючи хід виконання планом навчально-виховної роботи, відповідно з внесеними змінами з попередньою роботою.

Система діяльності педагога у підготовці та проведенні заняття передбачає:

1. Усвідомлення значення теми і мети заняття:


  • визначення змісту;

  • навчально-методичні посібники;

  • зв'язок з попереднім заняттям;

  • визначення мети (освітньої, розвивальної, виховної).

2. Підбір матеріалу до теми заняття:

  • відбір змісту й обсягу знань з теми;

  • підбір доцільних фактів, прикладів;

  • підготовка наочних посібників, ТЗН;

  • визначення творчих і навчально-дослідних завдань;

  • визначення колективних та індивідуальних форм роботи.

3. Підготовка плану-конспекту заняття (логіко-структурні схеми зайняття):

  • складання плану;

  • визначення питань для обговорення і розгляду;

  • залучення учнів до колективної підготовки заняття;

  • колективне планування варіанту заняття;

  • визначення домашнього завдання.

4. Апробація підготовленого заняття:

  • визначення основних частин змісту матеріалу, на які звертається увага студентів;

  • уточнення часу і темпу проведення заняття.

Заняття гуртка проводиться у просторому світлому приміщенні, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Красиво оформлене навчальне приміщення, чистота і порядок у ньому, правильно організоване робоче місце має велике виховне значення. Усе це дисциплінує студента, сприяє підвищенню культури їх праці і творчої активності. Навчальне обладнання кабінету включає комплект меблів, інструменти і пристосування, що необхідні для організації заняття, зберігання і показ наочних посібників.

Починаючи з першого заняття, керівник гуртка ставить перед собою мету виявляти індивідуальні особливості гуртківців, їх інтереси і нахили. Мотиви, що привели їх у гурток і спонукають їх займатися в ньому постійно. Для стимулювання у студентів позитивного відношення до занять в гуртку, керівником застосовуються різні методи і прийоми. На заняттях завжди є можливість виділити студентів, які проявляють себе творчо і старанно.

Пояснення нового матеріалу гуртківцям під час занять відбувається різноманітними способами. Швидше всього інформація подається в ході вступної бесіди з мобілізацією і систематизацією попередньо набутих знань, демонструючи наочні посібники, пояснюючи і показуючи прийоми і способи виконання практичних дій.

На кожному занятті керівник гуртка вибирає методи навчання, методичні прийоми з урахуванням знань і практичних навичок, які отримали студенти на попередніх заняттях гуртка. А звідси - методика роботи гуртка на початку навчального року відрізняється від тієї, яку застосовують в кінці року.

Постійно розвивається інтерес студентів до занять і педагог намагається вибрати таку форму їх проведення при якій надається студентам можливість самостійно, творчо підходити до вирішення поставлених завдань.

Надаючи студентам якомога більше самостійності, викладач спрямовує їх на творчу діяльність, а це сприяє розвитку в них творчих здібностей, формує вміння та навики студентів.

Пояснення теоретичного матеріалу і практичних завдань супроводжується демонстрацією різного роду наочним матеріалом.

Активні методи, розроблені викладачами, створюють умови для моделювання виховних ситуацій, які формують у студентів уміння і навички класифікувати та узагальнювати матеріали, застосовувати порівняння і аналогії, робити висновки.

Проведення відкритих засідань гуртків сприяє розкриттю творчого потенціалу студентів, виявленню їх нахилів і здібностей, налагодженню більш тісніших і доброзичливих стосунків студентів і викладачів. По завершенню роботи члени гуртка висвітлюють свою роботу в бюлетенях, організовують вечори, виставки, конференції, випускають збірники та ін.

3.3 Схема-конспект гурткового заняття


  • Тема заняття

  • Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна)

  • Завдання заняття (бажано)

  • Методи (бажано)

  • Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований)

  • Вид заняття

  • Форма заняття

  • Міжпредметні зв’язки (бажано)

  • Обладнання: таблиці, плакати, посібники, схеми, моделі, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.

  • Очікуваний результат (бажано)


Хід заняття

(його структура залежить від типу заняття)

І. Вступна частина

— повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;

— актуалізація опорних знань;

— мотивація навчальної діяльності гуртківців.



II. Основна частина

— висвітлення керівником матеріалу нової теми;

— оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями;

— залучення студентів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота;

— підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

III. Заключна частина

— обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;

— загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

— повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);

— рекомендована література (якщо є).

Коментарі до кожного пункту схеми, які повинні бути відображені при плануванні, оформлені конспекту та проведенні заняття.



Тема заняття. Формулювання теми має стосуватися фактичного матеріалу заняття, викликати інтерес до почутого. Тема, яка пропонується вихованцям може відрізнятися від теми, записаної в плані за стилем (художній – діловий). Тема повинна чітко, лаконічно, емоційно виражати стислий зміст заняття.

Мета заняття - основа ефективної діяльності педагога та студентів, що визначає характер їх взаємодії. Вона реалізується в спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. В меті заняття формулюється результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу, і, якщо вона визначена нечітко, чи педагог погано уявляє собі шляхи та способи її досягнення, ефективності заняття важко досягти.

Перш ніж сформулювати триєдину мету заняття педагог повинен знайти відповіді на питання:

- чого має навчити це заняття?

- як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?

- як вплине на погляди, переконання, почуття, над чим примусить замислитися?

- яке значення цього заняття в загальному процесі освіти і виховання?

Мета заняття: навчальна, розвиваюча, виховна.

Навчальна мета (навчити, познайомити) - передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії.

Типові формулювання:

- навчити, дати уявлення, пояснити, учити, розповісти, розкрити …

- познайомити з інформацією, умовами тощо…

- проконтролювати засвоєння певних (таких) вмінь та навичок, вивчених на попередніх заняттях…

- сформувати (закріпити) певні (такі) навички та вміння… по даному матеріалу (на матеріалі цього заняття)…

- розширити або/і поглибити (збагатити) знання (конкретно названі)…

- узагальнити знання, одержувані з різних джерел (в тому числі самостійно)…



Розвиваюча мета (розвинути) – спрямована на розвиток творчого потенціалу.

Типові формулювання:

- розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам’ять, увагу…

- розвивати почуття (кольору, світу…)

- формувати практичні навички та вміння…

- удосконалювати вміння та навички…

- забезпечити в ході заняття (розвиток мови учнів, поповнення словникового запасу, оволодіння…)

Виховна мета (виховати) – спрямована на виховання загальнолюдських цінностей, нових ідей та образів.

Типові формулювання:

- виховувати почуття…

- прищеплювати…

- сприяти в ході заняття вихованню певних (таких) якостей (понять)…

- для рішення завдань (естетичного, морального, духовного …) виховання …

- з метою рішення завдань (громадянського …) виховання …

- викликати інтерес до інформації , людей, умов взаємодії…

- залучити, заохотити, зміцнити інтерес…

- викликати неприйняття…

Завдання (бажано)

Типові формулювання загального характеру:

- відпрацювати навички…

- виконати операції мислення: пізнання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу, оцінки.

 Навчальні завдання:

• проконтролювати ступінь засвоєння основних умінь і навичок, а також вивчених і сформованих на попередніх заняттях;

• забезпечити засвоєння наступних завдань…

• сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спеціальні вміння й навички, як…;

• сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спільні навчальні вміння й навички, як… на матеріалі даного заняття.

Розвивальні завдання:

• для вирішення завдання розвитку у вихованців… в ході заняття забезпечити виконання таких завдань…

Виховні завдання:

• сприяти в ході заняття формуванню світогляду ;

• формування екологічного виховання;

• формувати у молоді загальнолюдський світогляд.



Методи

Метод – це «шлях до досягнення мети», спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення будь-чого.

Основні методи:

За джерелом передачі та сприйняття навчальної інформації:

— словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);

— наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо);

— практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи, екскурсія, похід тощо)

Методи стимулювання інтересу до навчання: пізнавальні ігри, створення цікавої ситуації, створення ситуації успіху, реалізація виховного потенціалу, ситуації неуспіху, емоційних переживань.

Методи стимулювання обов’язку відповідальності:

1. Формування переконань у соціальній та особистісній важливості.

2. Висування вимог.

3. Вправи для виконання вимог.

4. Змагальність, заохочення, покарання.

Прийом – частина методу, засіб педагогічних дій у певних умовах. Прийоми не мають самостійної педагогічної задачі.

Типи занять

Кожне заняття має свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин. Тип — це орієнтир, спрямованість, характеристика, обличчя.

Класифікація типів занять:

- заняття засвоєння нового матеріалу (нових знань, умінь, навичок);

- формування практичних умінь та навичок;

- застосування вмінь та навичок;

- узагальнення;

- контрольне (підсумкове);

- комбіноване.

Форми організації занять

Форми організації навчання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності педагога та вихованців, яка здійснюється в певному режимі та по порядку.

Форми організації занять:

- групові: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал. В межах групи можливо виділяти підгрупи.

- індивідуальні: передбачено роботу з гуртківцями, які виявили особливі здібності.

Види занять:

ділова гра, змагання, взаємонавчання вихованців, залік, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія тощо.



Міжпредметні зв’язки – зв'язок з якими предметами можна прослідкувати в ході даного заняття ( біологія, природознавство, українська література…)

Обладнання:

- посібники, газети, журнали, документи тощо;

- дидактичний матеріал, наочний матеріал (схеми, моделі, плакати тощо);

- відеофільми, комп’ютерні диски, аудіо матеріали.

Обладнання повинне відповідати вимогам часу.

Очікуваний результат – які завдання мають бути вирішені, чого повинні навчитися вихованці.


Розділ 4. Організація діяльності гуртка «Екологічний» у Глухівському агротехнічному інституті імені С.А. Ковпака Сумського НАУ

4.1 Організація та планування діяльності гуртка

Україна знаходиться в стані екологічної кризи: забруднені промисловими відходами, пестицидами й радіонуклідами землі, водойми, повітря; ерозія ґрунтів поставила під сумнів майбутнє господарювання на них; значною мірою вичерпані природні ресурси; внаслідок техногенного перевантаження змінюються природні ландшафти. Аварія на ЧАЕС поглибила екологічну кризу, а її наслідки і до цього часу не ліквідовані.

Почуття патріотизму багатогранне за своїм змістом, його не можна визначити декількома словами. Це любов до рідних місць, гордість за свій народ, відчуття нерозривності з навколишнім світом, бажання зберегти і примножити багатство Батьківщини.

Одним з проявів патріотизму є любов до природи, тому роботу в цьому напрямку слід проводити через екологічну освіту, суть якої полягає в сформованості людини з новим екологічним мисленням, здатним усвідомити наслідки своїх дій по відношенню до довкілля, що уміє жити в гармонії з природою. Саме природа відіграє важливу роль в навіянні любові до Батьківщини.

Любіть природу рідну завжди милуйтесь нею:

Ранковими світанками, вечірньою зорею

Любіть дерева голі, любіть дерева в шапках,

Вони ніби колиска, неначе рідна мати.

Не спричиняйте болю, не рвіть природі коси,

А щоб росли густії, споліскуйте у росах,

Із трепетом великим приходьте до природи,

Вслухайтеся в гармонію, в її чарівні оди.
У 2013-2014 навчальному році у Глухівському агротехнічному інституті імені С.А. Ковпака Сумського НАУ продовжує працювати «Екологічний» гурток. У роботі гуртка приймають участь 15 студентів навчального закладу. Представники 2-х академічних груп відділення «Економіки та менеджменту», а саме 31 Бух – 8 студентів, 31 Ф – 7 студентів. Старостою гуртка було обрано Томін Ю. – студентку 31 Бух групи відділення «Економіки та менеджменту».

Керівник екологічного гуртка – викладач, спеціаліст першої категорії Голайбо С.В.

Заняття гуртка були розпочаті 10.09.2013 й проводились в перший вівторок кожного місяця з 15-00 до 17-00 години.

Перше заняття було ознайомче, на якому розглядались організаційні питання роботи гуртка, а саме:

1. Вибори старости гуртка.

2. Визначення днів та годин роботи гуртка.

3. Визначення тематики та основних питань роботи гуртка.

4. Визначення основних напрямів в роботі гуртка та інші організаційні питання.



Мета гуртка:

  • виховувати любов до природи;

  • розвивати екологічне мислення;

  • формувати у студентів екологічну культуру;

  • вивчати природу рідного краю;

  • розширити знання студентів про зміни в природі, спричинені діяльністю людини, про особливості охорони атмосфери, води, ґрунтів, надр, рослинних і тваринних ресурсів;

  • вивчити екологічні та природоохоронні організації в Україні

Завдання гуртка:

  • участь в екологічних акціях;

  • підготовка та проведення предметних тижнів;

  • ведення пошуково-дослідницької роботи;

  • озеленення території інституту;

  • пізнання природної та історико-культурної спадщини північних регіонів України;

  • пропаганда знань про стан екологічної ситуації в Україні.

Важливою частиною роботи екогуртка є організація та проведення навчально-пізнавальних поїздок з метою ознайомлення з природною та історико-культурною спадщиною північних регіонів України.

Була проведена навчально-екскурсійна поїздка «Глухів – Глинська пустинь».

Студенти екологічного гуртка провели новорічну екологічну акцію «Збережи ялинку». Мета акції – привернути увагу до проблеми масового браконьєрського вирубування ялинок перед новорічними святами.

Гуртківці – активні учасники природоохоронних акцій: «Посади деревце», «Первоцвіт».  Подібні акції мають екоосвітнє та виховне значення, активізують увагу громадськості, тому будуть проводитись і надалі з ініціативи студентів екологічного гуртка.

Члени екологічного гуртка традиційно провели різноманітні еколого-освітні заходи для студентів та учнів старших класів з метою наочного вивчення сучасних екологічних проблем.

Семінар для студентів 31 Б групи відділення «Будівництва та дорожньо-транспортних технологій»: «Не будь байдужим – долучайся до екологічних акцій» провели гуртківці Цибіна А., Шовікова К.

Розповідь-презентацію «Чорнобиль – чорний біль України» для учнів старших класів ЗОШ№3 підготували та провели Томін Ю., Степаненко М.

Пошуково-дослідницьку роботу по вивченню екологічного стану озер м. Глухова «Екологічна система Павлівського Озера» підготувала Рудко А., «Характеристика біоценозу Скоропадського озера» підготувала Рудь К.

Члени гуртка висвітлюють свою роботу в бюлетенях, газетах, організовують вікторини, виставки тощо.

4.2 План роботи гуртка «Екологічний»




п/п

Зміст

Дата

проведення

Тривалість

Відповідаь-ний

1.

Заняття 1


1. Вступне заняття:

а) вибори активу гуртка, старости;

б) обговорення плану роботи і завдання гуртка.

2. Обговорення питання: «Становлення та розвиток екологічної думки в Україні».

3. Підсумок заняття.


Вересень

2 год.

керівник,

члени гуртка

2.
Заняття 2

1. Бесіда на тему: «Екологічна ситуація в Україні».

2. Презентація: «Екологічна ситуація в Сумській області».

3. Доповідь на тему: «Видатні вчені-екологи»

4. Підсумок заняття.


Жовтень

2 год.


керівник,

члени гуртка


3.
Заняття 3

1. Обговорення питання: «Екологічний стан водойм в Україні».

2. «Екологічна система Павлівського озера».

3. «Характеристика біоценозу Скоропадського озера».

4. Підсумок заняття.


Листопад

2 год.


керівник,

члени гуртка


4.

Заняття 4

1. Підготовка та проведення виховного заходу: «Давайте об’єднаємося проти СНІДу!»

2. Участь в екологічній акції: «Збережи ялинку».

3. Виконання практичного завдання (підготовка газет, агітаційних листівок, презентацій).

4. Підсумок заняття.


Грудень

2 год.

керівник,

члени гуртка


5.

Заняття 5


1. Розв’язування екологічних задач та завдань.

2. Гра «Найрозумніший».

3. Підсумок заняття.


Січень


2 год.

керівник,

члени гуртка



6.

Заняття 6


1. Бесіда на тему:

«Екологічні правопорушення: юридична відповідальність».

2. Обговорення питання: «Заповідна справо: охорона флори і фауни».

3. Перегляд презентацій, фільмів та їх обговорення

4. Підсумок заняття.


Лютий

2 год.

керівник,

члени гуртка


7.

Заняття 7


1. Лікарські рослин України.

2. Перегляд і обговорення презентації: «Червона книга України».

3.Участь в акції: «Первоцвіт».

4. Підсумок заняття.



Березень

2 год.


керівник,

члени гуртка


8.

Заняття 8

1. Бесіда на тему: «Чорнобиль - глобальна екологічна катастрофа».

2. Перегляд і обговорення презентації: «Чорнобиль – чорний біль України».

3.Участь у предметному тижні з екології.

4. Підсумок заняття.

Квітень

2 год.


керівник,

члени гуртка


9.

Заняття 9


1. Доповідь на тему: «Використання харчових добавок: класифікація та небезпечність».

2. Обговорення питання: «ГМО: шкода чи користь?»

3. Підсумок заняття.

Травень

2 год.


керівник,

члени гуртка


10.

Заняття 10


1. Пошуки шляхів виходу з екологічної кризи в Україні.

2. Використання альтернативних джерел енергії.

3. Підведення підсумків роботи гуртка.

Червень

2 год.


керівник,



члени гуртка


4.3 Склад гуртка




п/п

Прізвище, імя

Група

1

Бірюк Ірина

31 Бух

2

Гавриленко Вікторія

31 Ф

3

Данько Кристіна

31 Бух

4

Ковнер Альона

31 Бух

5

Кургаліна Аліна

31 Бух

6

Несвітайло Руслан

31 Ф

7

Рудко Анна

31 Ф

8

Рудь Кристіна

31 Ф

9

Солощенко Аліна

31 Ф

10

Степаненко Марина

31 Бух

11

Томін Юля

31 Бух

12

Цибіна Анна

31 Бух

13

Шевцова Анна

31 Ф

14

Шелеміна Ольга

31 Ф

15

Шовікова Катерина

31 Бух



4.4 Облік роботи гуртка




п/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Дата проведення


































1

Бірюк Ірина


































2

Гавриленко Вікторія


































3

Данько Кристіна


































4

Ковнер Альона


































5

Кургаліна Аліна


































6

Несвітайло Руслан


































7

Рудко Анна


































8

Рудь Кристіна


































9

Солощенко Аліна


































10

Степаненко Марина


































11

Томін Юля


































12

Цибіна Анна


































13

Шевцова Анна


































14

Шелеміна Ольга


































15

Шовікова Катерина











































































Висновки

Екологічна криза, що сьогодні набула загальнопланетарного характеру, створює реальну загрозу виживання людства. Тому, визначальним для вирішення екологічних проблем сучасності є формування екологічної свідомості, відповідальності. Це педагогічне завдання можна втілювати лише через освітню виховну систему на основі принципово нових, ніж це було досі, ідей, методів, підходів, які враховували структуру екологічних знань, соціальні функції сучасної екології, традиції, звичаї, історичний досвід українського народу.

Проблема екологічної освіти та виховання є важливою і необхідною складовою частиною при навчанні студентської молоді. Робота з екологічного виховання проводиться як на заняттях, так і в позааудиторний час в гуртковій роботі.

Робота з екологічного виховання студентів знайшла відображення у виховних заходах, класних годинах, екскурсіях, а також участі студентів в екологічних турнірах та олімпіадах. Головною і невід'ємною складовою екологічної освіти та виховання є певна вироблена система позааудиторних занять. 

Робота з екологічного виховання дозволяє реалізувати виховний, освітній і розвиваючий потенціал природознавчих знань, забезпечити більш надійні основи екологічної відповідальності студентів. 

Виходячи з цього, принципово важливо у співпраці зі студентами застосовувати різноманітність форм і методів роботи з екологічного виховання. 

Таким чином, системний підхід з екологічного виховання дозволяє: встановити більш тісні зв'язки між  пізнанням  природи і пізнанням соціального життя; забезпечити реальну наступність і перспективність вивчення навколишнього світу природи; створити умови для плавного і доцільного формування морально-етичних установок;  поглибити теоретичні знання в галузі екології; формувати ряд основних екологічних понять; забезпечити більш широку і різноманітну практичну діяльність студентів з вивчення і охорони навколишнього середовища. 

Отже, можна зробити висновок, що подолання екологічної кризи залежить від морального вдосконалення людини, її екологічної культури і відносин із природою та іншими людьми. Якщо людина в найближчому майбутньому не навчиться дбайливо відноситися до природи, вона знищить себе. А для цього треба виховувати екологічну культуру і відповідальність.



Список використаних джерел

1. Агейкіна Р.В. Екологічне виховання: досвід організації/ Р.В.Агейкіна // Виховна робота в шк. - 2005. - Січ. (№ 1). - С. 28-29.



  1. Вороніна Л. Екологічне виховання: сучасні аспекти / Л.Вороніна //Шкіл. світ. - 2002. - Жовт. (№ 38). - С.3.

  2. Дежнікова Н.С., Іванова Л.Ю., Клемяшова Є.М., Снітко І.В., Цвєткова І.В. Виховання екологічної культури у дітей та підлітків: Навчальний посібник. - М.: Педагогічне товариство Росії, 2001. - 64 с.

  3. Жалковська В. Екологічне виховання — у кожну школу!/ В. Жалковська // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2001. - Листоп. (№ 41). - С.3.

  4. Колонькова О. Застосування тренінгів у екологічному вихованні старшокласників / О.Колонькова // Шкіл. світ. - 2002. - Листоп. (№ 41). - С. 4.

  5. Колонькова О. Технології виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи / О.Колонькова // Рід. шк. - 2002. - Груд. (№12). - С. 29.

  6. Колонькова О. Технології екологічного виховання / О.Колонькова// Шкіл. світ. - 2003. - Лют.(№ 5). - С. 3.

  7. Комендар В.І Проблеми екологічного виховання молоді: Навч. посібник. - Ужгород: Вироб.-видав. комбінат» «Патент», 1994. - 15 с.

  8. Кучер Т.В. Екологічне виховання учнів. - М.: Просвещение, 1990. - 121 с.

  9. Лабій Ю. Педагогічні основи екологічного виховання / Ю.Лабій // Вертикаль. - 1999. - № 1. - С 10-12.

  10. Половинко Г. Шляхи підвищення ефективності екологічного виховання школярів / Г.Половинко //Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2004. - Квіт. (№ 16). - С. 4-5.

  11. Прохоренко О.В. Позакласна робота з екологічного виховання учнів/ О.В. Прохоренко // Шкіл. світ. - 2001. - Трав. (№ 18). - С. 4.

13. Химинець О. Психолого-педагогічні аспекти екологічного виховання в сучасних умовах / О.Химинець, М.Талапканич, В.Химинець // Обрії. -  1997. - №1. - С. 47-51.

Додатки

Додаток №1
Екологічні задачі та завдання

1. По території України протікають великі повноводні ріки, є істотні запаси підземних вод. Чому ж Україна відноситься до регіо­нів, недостатньо забезпечених водою? Вкажіть причини.

2. Як можна захистити врожай сільськогосподарських куль­тур від шкідників, не застосо­вуючи отрутохімікатів?

3.Уявіть два ставки, один з яких забруднюється міне­ральними добривами, другий — стічними водами з ферми. Який вплив справлятиме забруднення на живі організми кожної з водойм? До яких наслідків може призвести подібне тривале забруднення?

4. У великих промислових центрах повітря містить 125-500 мг/м СО2 при нормі 3 мг/м . У скільки разів перевищується норма? Поясніть, чому кількість СО2 зростає взимку і зменшується влітку?

5. Які чинники визначають норми, строки внесення добрив?

6. Як ви вважаєте, яким птахам більше шкодить використан­ня мінеральних добрив: зер­ноїдним чи комахоїдним? Відповідь обґрунтуйте.

7. Як краще, на вашу думку, розмістити грядку з баклажанами: поблизу помідорної грядки чи ближче до інших культур? Відповідь поясніть.

8. Складіть прогноз за такими даними: після неякісного збирання картоплі, враженої колорадським жуком, планується виса­дити помідори на тому самому полі. Чи будуть створені нормальні умови для розвитку рослин та отримання високо­го врожаю? Що ви пропонуєте?

9. Якими агроприйомами забезпечується доступ повітря до насіння, кореневої системи сходів?

10. Чи вважаєте ви доцільним з екологічної точки зору спалювання торішньої трави, стерні на полях, обабіч доріг? Обґрунтуйте свою відповідь.

11. Як ви вважаєте, чому розчищення чагарників, обрізу­вання сухих гілок, формуван­ня крони дерев рекомендується здійс­нювати восени? Врахуйте, що сухі гілки — місце можливого зимового притулку шкідників.

12. Чи має значення для самих сільськогосподарських тварин дотримання санітарно-гігіє­нічних норм на фермі?

13. Під час роботи двигунів на "холостому ходу" або при невеликих швидкостях збіль­шується викид СО2, але зменшується вміст оксидів азоту у них. Повітря якого району буде містити більше вуг­лекислоти: у центрі міста чи на швидкісній магістралі? Де буде більше оксидів азоту?

14. Досить часто можна зустріти таку картину: автомобіль чи трактор стоїть з працюючим двигуном, водія немає. Як ви гадаєте, які екологічні й економічні наслідки має таке явище?

15. Одним із засобів захисту навколишнього середовища є розсіювання шкідливих речо­вин за допомогою високих труб. Відо­мо, що димова труба висотою 100 м дає змогу розсіювати шкідливі речовини в радіусі до 20 км. Визначте радіус розсі­ювання речовин, якщо висота труби: а) 50 м; б) 80 м.

16. Колорадський жук вже багато років завдає чималої шкоди пасльоновим культурам. Які особливості його біології утруднюють боротьбу з цим шкідником? Який чинник проявляється саме у нашій міс­цевості?

17. В одному районі поруч знаходились два озера. На березі одного з них побудували га­раж, біля другого зсипали мінеральні добрива. Які процеси почалися в озері, куди стікала вода з нафтопродуктами, куди потрапляли мінеральні добрива? Чим, на вашу думку, завершиться кожен з цих процесів?

18. Які заходи здійснюють для переробки й знешкодження відходів тваринництва?

19. Як можна за характером рослинності визначити місця колишнього людського по­мешкання?

20. В чому подібність та відмінність між заповідниками й національними парками?

21. Як ви гадаєте, чому іноді після створення заповідника з відповідним режимом чисель­ність рідкісних видів на його території продовжує скорочуватись?

22. Чому ласок, горностаїв, що оселяються у скирдах, зерносховищах, завжди намагають­ся оберігати?

23. У туриста, що повертався з однієї з тропічних країн, працівники митниці вилучили колекцію насіння рослин. Турист про­тестував. Уявіть себе працівником митниці. Як би ви пояснили причину вилучення колекції?

24. У багатьох населених пунктах восени збирають та спа­люють опале листя. Як це може вплинути на живу природу?

25. Якої шкоди може завдати вирубування лісу на берегах річки або озера?

26. Встановлено, що чистота північних озер значною мірою залежить від комарів. Як ви можете пояснити цей факт?

27. За правилами ведення лісово­го господарства лісосіки необхідно повністю очищати від хмизу, залишків деревини. Зрубані стовбури, що тимчасово залишаються в лісі, очищають від кори. Яке значення для лісу мають ці правила?

28. Липа дрібнолиста живе у лісі 300—400 років, у міських умовах — 150 років. У сосен, що ростуть у місті, гілки на вершині відмирають. У чому причина наведених явищ?

29. Підрахуйте, яку площу земельних угідь доведеться відвести під будівництво дороги з твердим покриттям (1 км, 10 км, 100 км), якщо відомо, що ширина смуги відчуження складає 50 м?

30. Встановлено, що 1 т нафти утворює на поверхні води пляму площею близько 6 км ². Яку площу акваторії вкриє нафто­ва пляма у випадку аварії танкера во­дотоннажністю 5 000 т? Порівняйте з площею Київського водосховища.

31. Підрахуйте, яку кількість води потрібно місту з населенням 1 млн жителів для розведення стічних вод впродовж року, якщо відомо, що добові потреби міста, у чистій воді складають 0,5 млн. м². Перед скиданням у водойми стоки пот­рібно розвести 20-кратним об'ємом чистої води.

32. У 1953 р. у жителів японського міста Мінамата вперше було помічено дивну хворобу, яка через три роки набула характеру епідемії. Такі самі симптоми було помі­чено також у кішок. Жителі острова живуть риболовлею, риба — основний продукт їхнього харчування. Суттєву роль в економіці відіграє також вели­кий хімічний завод. Зробіть припущен­ня щодо причин хвороби людей і тварин.

33. Встановлено, що густі крони липи, в'язу, глоду, ялини поглинають до 25 % звукової енергії, а решту (75 %) розсіюють. Як свідчать дослідження медиків, підви­щення рівня шумів сприяє розвиткові нервово-психічних захворювань та гі­пертонії. Співставте наведені факти і подумайте, який практичний висновок можна зробити.

34. Вже 3000 років тому у деяких містах (Вавілоні, Єрусалимі) були розвинуті системи водозабезпечення, каналізації та виділення твердих відходів. Ряд виробництв, пов'язаних із застосуван­ням вогню (металообробка, виготовлен­ня кераміки тощо), у багатьох випад­ках виносили за межі міста. Поясніть значення наведених правил.

35. Під час заснування Петербурга було прийнято суворі укази: категорично забороня­лось самовільне вирубування дерев, за­проваджувалось деревонасадження вздовж основних магістралей, заборонялось також скидати сміття у відкриті во­дойми, прати й полоскати білизну. За скидання сміття з кораблів накладався штраф, а за таку повторну провину ко­рабель разом з вантажем підлягав кон­фіскації. Яке значення мали ці укази?

36. Існують проекти установок, які дозволяють вловлювати сполуки сірки з отриманням сірчаної кислоти. При утилізації 90 % сірчистого газу, що викидається нині в атмосферу, можна отримувати до 170-180 т сірчаної кислоти на добу під час опалювального сезону у місті з 500— тисячним населенням. Який природ­ний принцип враховано у таких проек­тах? Яке значення це має для здоров'я людини, збереження природи?

37. Професор О. М. Мауринь запропонував нескладний метод аналізу змін навколишнього середовища. При цьому використову­ються спили дерев у місті та за його межами. Спробуйте зробити припущен­ня щодо сутності методу.

38. Біля новобудов можна часто спостерігати застійні калюжі, тут погано ростуть дерева. В чому причина таких явищ?

39. Боротьбу із засоленням ґрунту можна здійснювати за до­помогою: 1%-го розчину вже використаної сірчаної кислоти; дефекату, що є відходом цукрової промисловості; залізного купоросу — побічного про­дукту металургійного виробництва. Який природний принцип врахо­вується у боротьбі із засоленням? Яке значення це має для природи?

40. Впродовж останніх 2000 років первинна продуктивність (кількість органічної речовини, що утворюється у біосфері), продовжує знижуватись. Які головні причини цьо­го явища? Чому необхідно зупинити процес зниження первинної продук­тивності біосфери?

41. На будь-якій тваринницькій фермі утворюються тони від­ходів щоденно. Вони не лише займають місце, а й забруднюють на­вколишнє середовище. Їх можна пере­робляти на біогаз, внаслідок чого відді­ляються вода (використовується для зрошення), тверді рештки (використо­вуються як добриво), біогаз (паливо). Дайте оцінку такому підходу до відхо­дів тваринництва.

42. Мільйони тонн оксидів сірки викидаються у повітря внаслідок згоряння викопного палива. В результаті взаємодії з водою оксиди сірки перетворюються на сірча­ну кислоту. Підраховано, що 70 % сірки, що випадає на Швецію, більше 80 % "норвезької" сірки занесено з інших країн; близько 20 % кислотних дощів у Європі спричинені викидами оксидів сірки у Північній Америці. Які природні процеси лежать в основі наведених фактів?

43. У недалекому минулому глибина Аральського моря становила близько 30 м. Тепер його рівень падає на 40 см щорічно. Підрахуйте, коли Арал може припинити своє існування, якщо не вжити термінових природоохоронних заходів?

44. "Там поставлено правильно виробництво, де не пропадає жоден грам видобутої гір­ничої маси, де немає ні граму відходів, де ніщо не вилітає у повітря і не змивається водами". Яку технологію мав на увазі академік О. Є. Ферсман ? Чому саме таке виробництво "пра­вильно поставлено"? Які переваги воно має?

45. Які екологічні проблеми і чому постануть перед насе­ленням міста, розташованого у гірській западині?

46. Нераціональне використання отрутохімікатів у сільському господарстві призводить до забруднення ґрунту, води, харчових продуктів. З приводу важких наслідків зловживання отрутохімікатами образно писав Ж. Дорст: "Нікому не спаде на думку прийняти дозу ліків, у сотні разів більшу, ніж та, що вказана у рецепті, розраховуючи на те, що ліки подіють у десять чи сто разів швидше. Однак саме так поводяться люди з отрутохімікатами" ... Які правила за­стосування отрутохімікатів ви б запро­понували?

47. За якої погоди — циклональ­ної чи антициклональної — і чому спостерігається найбіль­ше забруднення повітря?

48. У двох районах міста вивчалась захворюваність дітей. Якщо в першому районі дитя­чі установи знаходяться поблизу про­мислових підприємств, то у другому вони віддалені від господарських об'єктів, транспортних магістралей. У першому районі загальна захворюва­ність і захворюваність органів дихання виявилась вищою у 1,5 рази, нервової системи — у 2—2,5 рази, ніж у другому районі. Поясніть факти і запропо­нуйте шляхи охорони здоров'я дітей.

49. У старій медичній літературі наведено легенду про холеру. Вона в образі жінки обіцяла винищити у місті певну кількість людей. Насправді загинуло значно біль­ше, їй докоряли в тому, що вона не дотримала слова. На що Холера відпо­віла: "Всі, хто вмер понад обумовлене число, померли не від мене, а зі стра­ху". Виділіть і поясніть в легенді істину. Як можна трактувати її за ситуації радіаційного забруднення?

50. За даними експертів ВООЗ, 50% населення має надмірну масу тіла та страждає від ожиріння. В той самий час спостері­гається недоїдання за якістю. Як ви розумієте ці факти?

51. Зробіть висновок на основі наведених фактів: 70 % серцево-судинних та легеневих захворювань жителів міст пов'язано з сполученою дією хімічного забруднення й шуму; доведено негативний вплив на здоров'я дітей сполученої дії шуму та оксиду вуглецю; ультрафіолетова радіація спричинює утворення найтоксичніших форм смогу внаслідок фотохімічних реакцій за участю сполук сірки й азоту.

52. Вчені встановили, що на відстані 300 м від автомобільної траси вміст свинцю у зер­нових у 10 разів вищий, ніж на більш віддалених ділянках поля. Як попе­редити попадання отруйного свинцю в їжу людини?

53. Одним з видів забруднення атмосфери є накопичення у повітрі пилу. Він утворюється під час спалювання твердого палива, переробки мінеральних речовин. За­бруднення атмосфери пилом має нега­тивні наслідки для здоров'я. Чому?

54. У зоні надмірного зволоження близько 20 % добрив та отрутохімікатів потрапляє у водотоки. Який вплив справляють такі води на здоров'я людей, мешканців во­дойм? Запропонуйте шляхи захисту здоров’я людей у населених пунктах, що використовують воду з даних водотоків.

55. Близько 70 % харчових відходів припадає на долю ово­чів та фруктів, оскільки знач­на їх частина надходить у торгівлю некондиційними. Якщо покращити якість овочевої продукції, це дасть змогу вирішити низку екологічних та економічних проблем. Яких саме?

56. У Московському Кремлі з першої половини XVI ст. до 30-х років XVIII ст. функціо­нував водопровід із свинцевими тру­бами й резервуарами. В цей час спосте­рігався високий рівень дитячої смерт­ності, спадкове каліцтво серед членів царської сім'ї. Поясніть, як пов'язані ці факти.

57. Встановлено, що не менше ніж 90 % систе­матично піддавались обкурю­ванню у родині з раннього дитинства. Лише 7 % курців здатні самостійно відмовитись від паління. В чому поля­гає причина подібного явища?

58. Потреба у кисні у робітника змінюється протягом дня. Про це свідчать такі досліди. Під час перерви між змінами у цеху робітник, що спокійно стоїть, споживає 300 см³ кисню за хвилину. Під час під­готовки робочого місця потреба у кисні зростає на 40 см³ , а у період ін­тенсивної роботи складає до 500 см³ . Чим можна пояснити різницю у потре­бі кисню?

59. Виявляється, звичайні кімнатні рослини герань, бегонія знижують вміст мікроорганіз­мів у повітрі на 43 %, циперус (папі­рус) — на 59 %, дрібноквіткові хризан­теми — на 66%. Який висновок можна зробити на підставі наведених фактів?

60. Повітря у лісі багате на кисень та фітонциди. Гектар лісу за рік очищає 18 млн м³ повітря, за 1 год поглинає стільки вуг­лекислого газу, скільки видихають 200 чоловік. Фітонциди берези й тополі вбивають бактерії через 20 хв, сосни й дуба — через 15 хв. Як люди використовують ці властивості?


Відповіді
1. Основна причина — забруднення прісних вод, що ста­ють непридатними для використання у побуті, промисловому й сільському гос­подарстві. Відсутній контроль за нор­мою споживання, має місце нераціо­нальне використання води.

2. Дотримуючись правильної сівозміни, застосовуючи біологічні засоби захисту рослин.

3. Спочатку в обох ставках будуть посилено розмножуватись водорості, мікроорга­нізми. Але, зрештою, це призведе до перенаселення, заростання й загибелі водойм. Якщо ж забруднен­ня буде дуже значним, це може спричинити раптову загибель риб, мо­люсків.

4. Норма перевищується приблизно у 42—167 разів. Вліт­ку СО2 активно поглинається зеленими рослинами у процесі фотосинтезу, тому його вміст у повітрі зменшується.

5. Враховують такі чинники: потреби й стадію вегетації рослин певного виду, склад ґрунту, попередники тощо. Встановлен­ня й дотримання норм внесення добрив має екологічне та економічне значення.

6. Правильне внесення добрив не повинно шкодити ніяким птахам. Але при порушенні правил зберігання, використання міне­ральних добрив частіше потерпають зерноїдні птахи. Наприклад, предс­тавники родини курячих ковтають добрива замість піску (згадайте особливості живлення птахів).

7. Оскільки помідори й баклажани— близькоспоріднені культури з родини пасльо­нових, вони можуть вражатись одна­ковими шкідниками й хворобами, тому краще їх розмістити подалі один від одного.

8. Помідори, картопля відносяться до родини пасльонових і вражаються одна­ковими хворобами та шкідниками. До того ж вбирають з ґрунту однакові речовини. Тому не можна після кар­топлі висаджувати помідори, вони також будуть уражені колорадським жуком, не матимуть нормальних умов для розвитку. Якщо дотримуватись правильної сівозміни, слід висіяти ба­гаторічні трави, бобові або ярову пшеницю.

9. Будь-яке рихлення, розпушування ґрунту, під час якого руйнується кірка.

10. Недоцільно з різних причин: гинуть комахи, дрібні тварини, згоряє насіння рослин. Спалюється кисень, забруднюється по­вітря. Можуть поширюватись пожежі.

11. Восени разом з гілками вилучаються зимуючі стадії шкідників (яйця, лялечки). Деякі зимуючі птахи обирають місце для гнізда ранньою весною, і роз­чищення дерев у цей час може їх потурбувати. Восени деревам завда­ється менше шкоди, оскільки основні життєві процеси уповільнюються або припиняються.

12. Безсумнівно, оскільки попереджаються захворювання тварин.

13. У центральних районах міст забрудненість СО2, вуглеводнями у 3—4 рази вище, ніж на швидкісних магістралях, де в 1,5— 2 рази більше забрудненість азотом.

14. Одні з наслідків: забруднення повітря шкідли­вими газами; поглинається кисень; працюючий двигун —джерело шуму; паливо згоряє даремно, зношуються деталі.

15. а) 10 км; б) 16 км.

16. Батьківщина колорадського жука — США. Повсюдно цей вид знаходить поживу, роз­ширюючи свій ареал. У нових умовах відсутні природні вороги. Має склад­ний шлях розвитку, здатний впадати у діапаузу різної тривалості залежно від умов.

17. У першому озері під впливом нафтопродуктів загине все живе, у другому спочатку надмірно розвинеться рослинність, що надалі може призвести до заболочуван­ня озера, його загибелі.

18. Компостування. Використовують також личинки мух, червів для швидкого отри­мання біогумусу.

19. За наявністю синантропних видів, бур'янів (лобода, кропива).

20. Головна різниця полягає у різній функції цих категорій. Для заповідників-це охо­рона природних комплексів та наукові дослідження, для парків — охорона, екологічне виховання та регламентова­на рекреація. Відповідно вони мають різний статус і режим заповідання. Найсуворіші охорона та наукові до­слідження проводяться у заповідниках. Заказники й національні парки не виключають окремих видів господарсь­кої діяльності. У національних парках дозволено туризм. Подібність — у виконанні природоохоронних завдань збереження окремих об'єктів або комп­лексів, пропагандистська діяльність.

21. Тому що діють механізми, які негативно впливають на чисельність виду. Для віднов­лення необхідний певний період часу.

22. Ласки та горностаї — активні хижаки, живляться мишовидними гризунами, які часто бувають носіями небезпечних хвороб тварин і людини. Отже, ці хижаки, знищуючи мишей, пацюків, запобігають поширенню хвороб.

23. На митницях є карантинна служба, що стежить за тим, аби в країну не було ввезено заборонені або хворі рослини, тварини. У даному випадку разом з насінням могли бути завезені збудники хвороб або шкідники. Працівник митниці мав рацію.

24. Під час спалювання торішнього листя, рослинних решток разом з шкідниками знищується багато корисних комах. Крім того, забруднюється повітря, спалюється кисень. Бажано рослинні рештки компостувати.

25. Озеро, річка мілішають.

26. Личинки комарів розвиваються у воді і є санітарами водойми, фільтруючи воду.

27. Дотримання згаданих правил запобігає розмноженню ко­мах-шкідників.

28. Причини перелічених явищ пов'язані з забрудненням повітря у місті пилом, викидами промислових підприємств, ви­хлопними газами транспорту.

29. Смуга відчуження займе: на 1 км дороги - 5 га; на 10 км - 50; на 100 км - 500 га.

30. Нафтова пляма займе акваторію площею 30 тис. км² .

31. Близько 3650 мли м³ води потрібно буде місту на рік.

32. Ймовірна причина — отруєння відходами хімічного виробництва. Таку речовину — метилову ртуть — згодом було виявлено. Разом із стічними водами вона потрапляла у прибережні води, згодом накопичувалась у рибі, звідки надходила до організму людей та кішок. У ланцюгах живлення концент­рація ртуті зростає. Хвороба дістала назву мінамата за назвою острова, де вперше була зареєстрована.

33. Озеленення міст, особливо вздовж великих транспор­тних магістралей, знижує рівень шуму, негативний вплив якого на здоров'я людини доведено.

34. Велике місто без дотримання таких правил не могло б іс­нувати, оскільки забруднення середовища дуже швидко досягло б критичного для життя та здоров'я людини рівня.

35. Ці та інші заходи сприяли збереженню природного сере­довища у місті порівняно чистим і безпечним для здоров'я насе­лення (іще у 20-х роках XIX ст. у межах міста виловлювали багато риби, у тому числі й цінних порід, зокрема, осетрових).

36. Використано принцип кругообігу речовин: продукти життєдіяльності одних орга­нізмів використовуються іншими. Зменшується хімічне забруднення атмосфери, одним з негативних наслідків якого є кислотні опади, бронхо-легеневі захворювання людей тощо.

37. Якщо прийняти однаковими погодні умови у місті та за його межами, причиною зміни приросту дерев у різних точках міста може бути, головним чином, вплив забруднення навколишнього се­редовища. При дослідженні повинні враховуватись ступінь витоптування, забрудненість ґрунту, можливість уш­кодження кореневої системи підзем­ними спорудами.

38. Порушено структуру ґрунту під час будівництва. Ущіль­нений грунт, забруднений залишками будівельних матеріалів, втрачає природну водопроникність. Це спричинює поганий ріст дерев.

39. Використовується принцип кругообігу речовин — від­ходи одних організмів стають субстратом, поживою для інших. Для боротьби з засоленням використовують відходи різних виробництв, що дає подвійну користь: знешкодження від­ходів і зменшення забруднення на­вколишнього середовища, покращення ґрунтів.

40. Первинна продуктивність біосфери знижується з різних причин: антропогенна заміна одних біоценозів іншими, знищення або заміна природних біогеоценозів штучними тощо. Збереження первинної продуктивності необхідне, оскільки органічні речовини, утворювані в про­цесі фотосинтезу, є основою всього живого на планеті.

41.Різко зменшується забруднення середовища відходами тваринництва. Переробка від­ходів дає продукти, корисні у сільсько­му господарстві: добрива, воду, а також газ, який використовується для опа­лення приміщень, сушіння сіна, приго­тування комбікормів.

42. Оскільки відбувається перенос забруднень повітряними масами на значні відстані, проблеми збереження навколишнього середовища необхідно вирішувати у масштабах всієї планети.

43. Якщо не вжити термінових заходів, Аральське море може зникнути через 45 років.

44. Йдеться про так зване безвідходне виробництво, основні переваги якого полягають у наближенні до принципів кругообігу речовин у природі, коли кінцевий про­дукт однієї фази є сировиною наступ­ної. Можливість практичного втілення ідеї безвідходного виробництва широко дискутується.

45. Найпершою екологічною проблемою буде забруднення повітря через утруднення вентиляції. Надалі можлива загибель лісу (в першу чергу хвойних порід).

46. Суворе дотримання норм і строків внесення, правил збе­рігання. Застосування спеці­альних пристроїв для дозування хімі­катів, засобів захисту людей тощо.

47. Забруднення буде більшим за циклональної погоди у зв'яз­ку з нисхідними потоками повітря, характерними для циклону.

48. Причина більш високої захворюваності дітей - забруднення навколишнього сере­довища і перш за все повітря викидами транспорту й промислових підпри­ємств. Можливі шляхи збереження здоров'я дітей — зменшення шкід­ливих викидів підприємств (ефективна очистка), створення зелених захисних зон, розташування дитячих установ на відстані від промислових підприємств, транспортних шляхів.

49. Стан організму, його здоров'я перебуває під контролем кори головного мозку. Від страху кора надмірно збуджується, ство­рюється нервове перенапруження, що знижує опірність організму.

50. Споживання висококалорійної їжі за невисоких енер­гетичних витрат (малору­хомий спосіб життя) призводить до надмірної маси тіла. Але людина пот­ребує певного набору речовин для нор­мальної життєдіяльності. Так, у їжі часто не вистачає білка, вітамінів, мік­роелементів.

51. Як правило, дія одного чинника переплітається з дією інших. Часто це призводить до посилення їх негативного впливу на здоров'я людини.

52. Можливі два шляхи: розробка нових методів одер­жання бензину з більш низьким вмістом свинцю, очищення вихлопних газів, використання інших джерел енергії; віддалення посівів від доріг, створення захисних насаджень.

53. Забруднення повітря пилом призводить до поглинання від 10 до 50% сонячних про­менів. Майже повністю поглинається ультрафіолетове проміння, що вбиває мікроорганізми. На дрібних часточках пилу осідають шкідливі, в тому числі канцерогенні речовини.

54. По-перше, можливі отруєння людей через забруднення води. Виникає також загроза загибелі живих організмів — гідробіон­тів, розвитку синьозелених водоростей та евтрофікації водойм.

Шляхи вирішення проблеми: вико­ристання гранульованих добрив, біоло­гічних засобів захисту рослин, дотри­мання норм та правил внесення й збе­рігання добрив, хімікатів тощо.

55. Некондиційні овочі можна використовувати на корм ху­добі, що дасть економічний ефект. Зменшення витрат на перевезен­ня, знешкодження відходів також важливо з економічної точки зору. Зменшиться також навантаження звалищ.

56. Вода у водотоках забруднювалась свинцем, який негативно впливав на здоров'я людей, викликаючи в тому числі важкі спадкові зміни.

57. Нікотин, що міститься у тютюні, є наркотиком. Нар­котичні речовини включаються до обміну речовин людини. Пос­тупово організм стає залежним від нар­котику, відчуває потребу у його над­ходженні. Звичка до тютюну перерос­тає у хворобу. На дітей впливає не лише сам нікотин, але й приклад до­рослих.

58. З наростанням фізичного навантаження зростає витрата енергії, що утворюється під час окиснення поживних речовин (роз­щеплення їх за допомогою кисню). Отже, потреба у кисні зростає.

59. Рослини не лише прикрашають приміщення, але й позитивно впливають на здоров'я людини, згубно діючи на мік­роорганізми (в тому числі хвороботвор­ні), знижують ймовірність захворю­вань.

60. Створюють зони відпочинку, зелені зони навкруг міст, збільшують площі зелених насаджень у містах та інших населених пунктах.

Додаток №2
Вірші
«Помирає природа»

Помирає природа,

Помирають річки,

Помирає діброва і ліси і пташки.

Помирає країна,

Помираю і я,

Бо вона така мила -

Рідна мати моя.


А хто винен у цьому?

Ну скажіть ви мені?!

Хто бажає розгрому на рідненькій землі?

Хто не хоче любові,

Хто не хоче тепла,

Хто бажає нещастя й усілякого зла?


Це людина напевно?!

Це народ гомінкий.

Злий він дуже, нещасний

І розгублений такий.


Я ж не можу нічого,

Просто дуже прошу:

«Люди, будьте ласкаві,

Оцініть цю красу.

Оцініть той лісочок,

Оцініть ту вербу,

Оцініть все навколо,

Цю красу неземну.


Не руйнуйте нічого.

Не руйнуйте прошу,

Адже все це казкове,

Адже все це в цвіту».



«Люди, схаменіться»

Що ви робите, скажіть?!

Що ви робите, оце?!

Чи немає жалю, люди?!

Це ж святе, усе святе.
Той дубочок, той кленочок,

Та берізка чи верба.

Чисте небо, темні ночі,

Все краса це неземна.


Та немає діла людям.

Роблять все наперекір.

Враз лісочок той запалять

І мене разом із ним.


То зруйнують річку чисту,

Значить все живе у ній.

Так все гине, гине, гине

Завдяки людині цій.


Я не можу щось зробити.

Просто хочу донести

«Люди, будьте більш добріші

Лагідні і чарівні.


Не руйнуйте все чудове,

Не руйнуйте я прошу,

Адже все таке казкове,

Адже все таке в цвіту».


Томін Юлія - 31 Бух



Додаток №3

Глухівський агротехнічний інститут імені С.А. Ковпака Сумського НАУ




Підготувала студентка

31 Ф групи Рудко А.

Керівник гуртка:

Голайбо С.В.

2014

У 1961 році у південно-західній частині міста Глухова на річці Есмань була збудована гребля, в результаті чого у заплаві річки утворилося Павлівське озеро.

Площа озера становить 75 га. Середня глибина озера 1,7 м, у руслі річки біля греблі- до 4,5 м. Температура вода у водоймі становить +17-22°С, взимку під кригою- +3-4°С. Озеро живеться водою річки Есмань, талими сніговими і дощовими водами. До затоплення у нижній і верхній частинах озера були рівнинно-заплавні луки, у середній - торфові кар'єри.

Річка Есмань несе до озера воду, забруднену мулом та біогенними елементами, паводкові води у межах міста змивають все сміття, що накопичується на берегах, дощові води несуть з полів добрива і пестициди. Окрім того, торфовище і затоплена рослинність розкладаються і замулюють дію. В результаті цього озеро поступово заростає очеретом, частухою, стрілолистом, нитчастими та діатомовими водоростями.

У Павлівському озері мешкають комахи, молюски, ракоподібні, риби (золотисті і сріблясті карасі, короп, плітка, щука, лин та інші), водоплавні птахи (крячки, лиски), видри, ондатри та інші представники тваринного світу.

Зараз найбільше поширені серед риб сріблястий карась, лин, красноперка. Дуже часто можна зустріти лисок, мартинів, навіть можна побачити лебедя-шипуна.

Отже, озеро є середовищем існування найрізноманітніших організмів, які тісно пов'язані між собою та середовищем свого існування, тобто представляє собою екологічну систему.

Зміст дослідження Павлівського озера полягав у його характеристиці як екологічної системи, аналізі колообігу речовин, накопиченні біомаси, передачі й ланцюгами живлення, тобто з'ясуванні, як працюють три функціональні групи організмів: продуценти, консументи та редуценти.

Під час дослідження розрахунки показали, що біомаса продуцентів (надводні планктонні та нейстонні рослинні організми) становить близько 1200 т. Враховуючи те, що за екологічними законами у стабільній екосистемі з попереднього трофічного рівня на наступний передається близько 10% біомаси, біомаса консументів першого порядку (фітофагів) повинна складати близько 120т. Це травоїдні риби, комахи, молюски, ракоподібні, водо плаваючі птахи, видри, ондатри.

Біомаса консументів другого порядку (хижаки) має становити близько 12 т. Це личинки бабок, водяні клопи, жуки - плавунці, окуні, щуки, жаби, хижі птахи. Біомаса редуцентів повинна складати близько 1,2 т.



Дослідження показали, що фактично біомаса консументів першого і другого порядків озера у декілька разів менша розрахункових, а редуцентів - більша. Це означає, що у екологічній системі Павлівського озера порушується нормальний колообіг речовин, тобто порушується правило екологічних пірамід, і, як; наслідок, така екологічна система стає нестабільною. Дефіцит консументів призводить до накопичення продуцентів, які розкладаються редуцентами, збагачуючи водойму поживними речовинами для продуцентів. Виникає трофічна сукцесія у вигляді евтрофікації і забруднення озера. З часом воно може перетворитися у болото, а згодом- у торфовище.

Врятувати озеро можна лише шляхом штучного збільшення консументів першого порядку, таких як товстолоб, білий амур, короп, карась золотистий та інших травоїдних риб. Білий амур живиться очеретом, товстолоб — «м'якими» водними рослинами, короп і карась золотистий - всеїдні, недарма коропа називають «водною свинею». Доцільно запустити до озера 10-20 тис. мальків цих риб. Але потрібно враховувати те, що товстолоб і білий амур у наших водоймах розмножуватися не можуть, тому випуск цих мальків в озеро потрібно повторювати раз у 3-7 років.

Важливе значення для збереження екосистеми озера має і. боротьба з браконьєрами. Крім того, доцільно заборонити внесення весною азотних добрив на поля у мерзлоталий грунт, які у значній кількості змиваються у водойму.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Білявський Г.О. Практикум із загальної екології: Навч. Посібн./ Г.О.Білявський, Р.С Фурдуй. - К.: Либідь, 1997. - 160 С.

  2. Бичко А.С. Павлівське озеро /А.С. Бичко// Соборний майдан, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України. - вересень - жовтень 2007. - №5 (23) - С.З.

  3. Злобін Ю.А. Основи екології/ Ю.А. Злобін. - К.: Лібра, 1998. - 149 С.






Риба яка мешкає у Павлівському озері



Каталог: doc -> files -> news -> 538 -> 53829
news -> Чарівний олівець
news -> Програм а література ( російська та зарубіжна) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
538 -> Тема. Конструювання. Презентація проекту «Новітні технології очима дітей» Мета
538 -> Тема. Книги в нашому житті Мета
538 -> Фінікія. Фінікійські міста-держави. Давньоєврейське царство
538 -> Презентація досвіду роботи учителя початкових класів Костянтинівської зш I-III ступенів №5 Дьяченко Олени Миколаївни Тема досвіду: “ Використання інтерактивних технологій на уроках літературного читання в початкових класах ”
538 -> Урок математики та інформатики
538 -> Форма проведення уроку: урок-дослідження
538 -> «Перевірка ділення множенням»

Скачати 35.62 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка