Конкурсу «Вчитель року -2010»



Дата конвертації13.12.2016
Розмір1.27 Mb.
ТипКонкурс



Сокол Тетяна Костянтинівна – вчитель географії Рівненської гуманітарної гімназії, переможець обласного конкурсу «Вчитель року -2010» в номінації географія

Опис досвіду з теми: «Організація педагогічних умов для розвитку творчих здібностей учнів засобами шкільної географії»

Найважливішою умовою розвитку індивідуальних здібностей є створення атмосфери творчої праці.

В.О.Сухомлинський

ХХІ століття характеризується динамічністю суспільних явищ. І щоб досягти успіхів в такому складному нестабільному світі, людина повинна зуміти пристосуватися до нього. Значно легше звикають до певних побутових, соціальних і виробничих умов люди, здатні швидко засвоювати сутність речей і явищ, генерувати нові ідеї, втілювати їх у життя. Саме таких людей називають творчими особистостями. Дослідник проблеми творчості С.О.Сисоєва пише: «Здатність до творчості дійсно стає умовою орієнтації людини у швидкозмінних і швидкоплинних процесах у світі, умовою не тільки адаптації до них, а й власної життєтворчості. Тому на всіх рівнях неперервної освіти повинні створюватись умови для розвитку інтелекту і творчих якостей особистості, підготовки її до життя у відкритому суспільстві, самостійної взаємодії з динамічним світом професійної праці».

Обов’язком кожного вчителя є створення умов, за яких всі учні прагнули б до успіху, до саморозвитку і самореалізації своїх здібностей, формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя і зуміє свої знання творчо реалізувати в конкретних життєвих ситуаціях. Зважаючи на важливість даної проблеми була обрана тема досвіду «Організація педагогічних умов для розвитку творчих здібностей учнів засобами шкільної географії».

Методологічною основою дослідження проблеми слугували основні положення вітчизняних та зарубіжних педагогів про:



  • творчий розвиток особистості (С.О.Сисоєва, І.Я.Лернер, І.П.Волков, О.Н.Лук, В.І.Андрєєв, О.М.Яковлєв);

  • розвиток інтелектуальних здібностей (Д.Б.Ельконін, В.В.Давидов);

  • цілісний розвиток особистості (Л.В.Занков);

  • автосугестопедичні основи акмеологічної діяльності педагога (С.С.Пальчевський);

  • акмеологізацію шкільної освіти (В.Н.Максимова, Н.В.Кузьміна).

Більшість авторів погоджується з тим, що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найхарактернішим. Головним показником творчої особистості, її головною ознакою вважають наявність творчих здібностей.

Російські вчені В.І.Андрєєв та О.М.Яковлєв виділяють такі компоненти творчих здібностей:



  • мотиваційно-творча активність(допитливість, творчий інтерес, почуття захопленості, емоційний сплеск, радість відкриття; прагнення до творчих досягнень, до лідерства, до отримання високої оцінки; почуття обов’язку, відповідальності; особиста значущість творчої діяльності; прагнення до самоосвіти, самовиховання);

  • самоорганізаційні здібності (здібність бачити мету, планувати діяльність і раціонально використовувати час; здібність до самоконтролю, до об’єктивного самооцінювання; старанність; здібність до рефлексії та корекції, до вольових зусиль);

  • комунікативні здібності (здібність акумулювати та використовувати творчий досвід інших, до співпраці, до організації колективної навчально-творчої діяльності; здібність відстоювати свою думку та переконувати інших, уникати конфліктів та успішно розв’язувати їх);

  • інтелектуально-логічні здібності (здібність аналізувати, порівнювати, виділяти головне, відкидати другорядне; здібність описувати явища, процеси, давати визначення, пояснювати, доводити, обґрунтовувати, синтезувати та класифікувати);

  • інтелектуально-евристичні здібності (здібність генерувати ідеї, висувати гіпотези, фантазувати; асоціативно мислити, бачити суперечність, переносити знання та вміння у нові ситуації, відмовлятися від нав’язливої ідеї; долати інертність мислення, формувати незалежність судження, критично мислити, оцінково характеризувати).

Звичайно, кожен із компонентів творчих здібностей відіграє певну роль у процесі творчої діяльності. Однак більшість авторів у своїх дослідженнях в якості творчих здібностей виділяють інтелектуальний компонент.Досвід педагогічної діяльності доводить, що актуалізація і розвиток творчого потенціалу підростаючої особистості відбуватиметься успішно за таких умов:

  • врахування індивідуальних особливостей дитини;

  • формування стійкого інтересу до предмету;

  • створення атмосфери творчої праці;

  • стимулювання учнів до висловлювань, бажання виявляти ініціативу, самостійність у роботі, досягати поставленої мети;

  • використання на уроках методів та прийомів навчання, що розкривають учням ціннісні орієнтири та сприяють найбільш повній їх реалізації.

Розвиток творчої особистості насамперед потребує створення відповідних психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності. Прийшовши до школи, діти повинні заглиблюватися в атмосферу творчості, у них повинна з’явитися захопленість, жага проникнути у сутність того, що пізнається. Саме з цією метою в рамках творчої лабораторії з проблеми формування особистості засобами педагогічної акмеології (кер. лабор. доктор пед. наук, професор С.С.Пальчевський) було розроблено психолого-фізіологічні умови формування творчої особистості. Вони спрямовані на виявлення зони інтенції учня (підсвідомого потягу до певної діяльності) за допомогою імпресингів (сильних вражень). Дитині необхідно дати можливість зрозуміти, що вона може робити з цікавістю, із задоволенням. Психолого-фізіологічні умови передбачають формування творчої особистості в атмосфері психологічного комфорту. Школярі мають впевнитись у власних силах, щоб досягти зони домінанти – максимального зосередження всіх сил у творчій діяльності.

Дотримуючись психолого-фізіологічних умов, учителю необхідно ретельно підійти до підбору педагогічних технологій, методів і прийомів роботи, які сприяли б формуванню інтелектуального та творчого потенціалу учнів. Саме такими технологіями, на мою думку, є акмеологічна, проблемна, проектна, ігрова, особистісно орієнтованого навчання, розвивального навчання. Вони спрямовані на те, щоб допомогти вихованцеві скласти свою життєву програму, пізнати себе, визначити своє життєве кредо і мету життя, здійснювати відповідальний життєвий вибір, досягати успіхів у житті, а значить, бути щасливим.

Початковим імпульсом є мотиваційно-творча активність, яку розвиваю у дітей через фантазію, уяву. З цією метою використовую метод «міні-ермітаж», суть якого полягає в тому, щоб вслухаючись в образне слово вчителя під релаксуючу музику, школярі могли уявити себе в лісі, пустелі чи на березі моря. Голос учителя, інтонація, міміка – сильні педагогічні аргументи в розвитку інтересів учнів. Адже творчість дітей, зазвичай, починається з казки, фантазії.

Дослідники стверджують, що важливою умовою виникнення бажання вчитися на уроці є його емоційне забарвлення. Переживання стимулюють розвиток інтелекту, а емоційний підйом – незмінний супутник творчості. Сильний емоційний вплив на школярів має знайомство із цікавими, вражаючими фактами. Тому, розповідаючи про айсберги, порівнюю їх величини з площами островів, а висоту повеней, припливів, цунамі з висотою багатоповерхових будинків, площу пустелі Сахара з площею України тощо. Мало хто з учнів запам’ятає цифру, якщо вчитель одним реченням скаже, що середня висота України 215 м, і, навпаки, рідко хто не зверне увагу, якщо цю інформацію вчитель подасть у порівнянні із середньою висотою Євразії (830м), наголошуючи, що 65% материка займають гори і плоскогір’я, а Україна за цим показником поступається навіть найнижчому материку Австралії. З метою викликати співчуття, співпереживання в дитячих душах, у сюжет уроку гармонійно вплітаю останні новини, моменти з шкільного життя, фрагменти з популярних мульт- чи кінофільмів.

Особливої неповторності уроку надає використання афоризмів, які можуть влучно підкреслити тему, мету заняття, створити проблемну ситуацію, викликати емоційне піднесення. Наприклад, слова перського поета Сааді «Всі землі перед тобою злиденні… О, пустеля!» викликають значне пожвавлення. При цьому діти не просто висловлюють своє розуміння почутого, а й емоційно доводять правильність своїх слів. Більш ефективно використовувати крилаті фрази на уроках допомагає укладена мною збірка «Перлини думок відомих людей».

Необхідними компонентами розвитку інтелектуально-евристичних здібностей є фантазія та уява, які формують образне мислення. Таке мислення на своїх уроках я намагаюсь реалізувати через використання:



  • «фреймів-оповідей», коротких яскравих описів певного явища, в яких незвичні дітям явища асоціюються із звичними для них предметами. Наприклад: «В Африки глибокі рани – в них озера-океани»;

  • «синхронного моделювання», коли учні самі долучаються до побудови опорного конспекту теми уроку, пов’язуючи створення малюнка із евристичною бесідою;

  • гронування (підбір асоціацій, пов’язаних із географічним об’єктом);

  • моделювання (наприклад, взаємозв’язок природних компонентів демонструю змішуванням різних фарб в склянці води);

  • прийому емпатії, коли гімназисти дають характеристику річки, перевтілившись в неї, описують світ океанів, даючи відповідь на запитання: «Якби я була (був) рибкою, то в якому океані мені хотілося б жити? Чому?», пишуть листи від імені моряків і учасників навколосвітньої подорожі.

Позиція творчого ставлення до життя – складова частина проектної діяльності у світлі ідей життєтворчості. У процесі проектування учні демонструють свободу волі, власну позицію, свій інтерес. Проектна діяльність стимулює процес саморозвитку кожної дитини, наслідком якого є усвідомлення соціально ціннісних особистих життєвих перспектив. Мої вихованці складають вірші, ребуси, кросворди, карти-прогнози, карти-кольорові асоціації, міні-твори із описами власних асоціацій природних явищ, комплексів.

Формування інтелектуально-логічних здібностей базується на процесі мислення. А як зауважив С.Рубінштейн: «Мислення, як правило, починається із проблеми або запитання, з подиву або непорозуміння». Тому проблеми різного рівня складності завжди присутні на різних етапах моїх уроків. Із проблемних завдань розпочинаю мотивацію. Наприклад, урок «Океанія» в сьомому класі починається з короткої інформації: «…В мові місцевого населення о.Нова Гвінея зустрічаються слова, співзвучні зі словами російської мови. Поясніть чому?».

Для побудови проблемних завдань використовую художні твори. На прикладі фрагменту твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»: «Над полем синім шатром розіп’ялось небо – ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре, - погляд так і тоне.. З неба, як розтоплене золото, ллється блискучий світ сонця…» створюю проблемне завдання: «Чому така безхмарна, сонячна погода є характерною для степів України, що розміщені в помірному поясі?». На уроках у 6 класі використовую поезію Т.Г.Шевченка «Тече вода в синє море, та не витікає…» для побудови проблемного завдання: Чому вода в річці не закінчується? Восьмикласники задумуються над тим, чому Т.Г.Шевченко пише про пороги на Дніпрі і де вони могли би бути «…а пороги меж очеретами ревуть-стогнуть, розсердились, щось страшне співають…». Способи використання художньої літератури можуть бути різними, однак вони завжди вносять яскравість у пояснення нового матеріалу, сприяють засвоєнню знань у нестандартних ситуаціях, посилюють емоційне сприйняття, виховують почуття прекрасного, збагачують мову, що є важливими компонентами творчих здібностей. Для зручності використання їх уклала збірку «Художнє слово на уроках географії».

«Набагато складніше побачити проблему, ніж знайти її рішення,» - зауважував Б.Шоу. Зважаючи на це, важливо ще у шкільному віці навчити учнів створювати проблемні задачі. Найзручніше, в цьому випадку, використовувати підручник. Зачитавши текст параграфа, школярі вчаться бачити і формувати проблеми, які набирають форму таких запитань: «Чому Саргасове море називають океанічною пустелею?», «Чому для органічного світу Північного Льодовитого океану характерний гігантизм?», «Чому Сомалійська течія, яка рухається в напрямку від екватора на північ, є холодною?». За допомогою цього ж тексту учні складають схему причинно-наслідкових зв’язків, що й завершує розв’язання проблеми. Завдання творчого рівня навченості є комплексними й вимагають для свого вирішення використання знань і методів багатьох навчальних дисциплін. Вище наводилися приклади зв’язків із літературою. Зв'язок із мовою передбачає розкриття семантичного значення слова. Наприклад: екватор - «вирівнювач», клімат – «нахил», азимут – «шлях, напрямок», магма – «мазь» тощо. Знаючи дослівний переклад, діти краще розуміють зміст нового поняття і легше запам’ятовують його. Знання з історії школярі використовують для вирішення таких завдань: «Чому час правління імператора Хірохіто (1926-1989) називається «епохою світла, миру та гармонії», а сучасна ера правління імператора Акіхіто – «епоха встановлення миру на землі та на небі», «В чому спільність історичної долі України та Польщі?», «Чому китайці називають свою країну – Піднебесна імперія?». Розширенню світогляду, засвоєнню життєво необхідних компетентностей сприяє використання на уроках географії афоризмів, що стали сьогодні загальноприйнятими. Наприклад: «англійська хвороба» - низька ефективність, «друге відлуння війни» - демографічна криза, що настає приблизно через 20 років після закінчення війни, «залізна завіса» - політична ізоляція країни тощо.

З географією тісно пов’язана біологічна наука, тому інтерпретація біологічних знань корисна під час з’ясування географічних закономірностей. Дітям цікаво дізнатись, що існуюча різноманітність природних зон на території України спричинила певні зональні відмінності в характері населення.Учителі кафедри суспільно-природничих дисциплін, якою керую з 1998 року, з інтересом підхопили ідею інтегрованих уроків, проведення яких уже стало традицією в нашій гімназії.

З метою формування комунікативних здібностей використовую інтерактивну методику. Проблемні завдання вирішуються за допомогою таких прийомів роботи як «закінчи речення», «займи позицію», «карусель», «мозкова атака», «коло ідей», «інтерв’ю», дискусія, диспут, робота в групах, «міні-конкурс», «плюс-мінус» (знайти позитивні і негативні риси). Цікавими для школярів є хвилинки розвитку географічного мислення: відзначте, що в переліку є причиною, а що наслідком, конкурси на виявлення найкращої пам’яті. Уроки географії завжди насичені великим обсягом матеріалу, який важко вмістити у визначені часові рамки. Зважаючи на це, намагаюся погодити темп, ритм і труднощі навчання з можливостями учнів. Якщо змінити темп і ритм життя учня, то його зацікавленість теж зміниться, і як правило, на краще. Тому, коли обмежую час виконання завдання, то помічаю, що діти швидше включаються в роботу. Також використовую прийоми, які за короткий час охоплюють великий обсяг матеріалу і виконуються у швидкому темпі. Це вікторини, брейн-ринги, «поле чудес», «геодоміно».

Велике значення для розвитку творчої особистості має гра. Саме у грі, яка завжди вимагає творчості, а не вимушеності, захоплює і дає простір для розвитку фантазії, дитина реалізує свої природні можливості. Стараюся включати в уроки ігрові моменти, щоб зацікавити географією навіть дуже пасивних, байдужих учнів, залучити їхню увагу до, здавалося б, сухого і малоцікавого матеріалу. В ігровій формі час від часу проводжу і самостійні роботи, щоб зняти тривогу і хвилювання. З цією метою уклала збірку «Цікаві самостійні роботи на уроках географії», в якій частина ігор розроблені самими ж учнями.

Слід зазначити, що розв’язання проблеми формування творчої особистості в значній мірі залежить і від компетентності вчителя, тому постійно самовдосконалююся через участь у різних учительських конкурсах («Фестиваль творчих уроків», «Виставка-ярмарок педагогічної творчості», «Методична скарбничка», «Панорама творчих уроків», «Учитель року»), під час підготовки учнів до олімпіад, працюючи над публікаціями, читаючи лекції для слухачів курсів, готуючи семінари для вчителів географії шкіл міста і області. Вважаю, що саме такий підхід до професійної діяльності дає хороші результати. У моїх вихованців виробився стійкий інтерес до предмету, про що свідчить щорічна велика кількість учасників гімназійних олімпіад з географії. Проведені психологами гімназії дослідження показали, що 93% учнів, готуючись до уроків географії використовують додаткові джерела інформації. Аналіз результатів річного оцінювання учнів за останні п’ять років засвідчили позитивні зміни в якості знань гімназистів з географії, середній бал навченості за останні п’ять років зріс із 8 балів до 8,4. Найвагомішим результатом є те, що мої вихованці творчо реалізуються в конкретних життєвих ситуаціях. З року в рік вони здобувають перемоги на всіх етапах різноманітних змагань. За час професійної діяльності 94 моїх учня стали призерами і переможцями всіх етапів всеукраїнських олімпіад з географії. 11 гімназистів були серед кращих на І, ІІ, ІІІ етапах всеукраїнського конкурсу-захисту МАН. Тричі команда нашої гімназії ставала переможцем обласного турніру юних географів, двічі учні сьомих-восьмих класів вигравали міський конкурс «Ключі від парку». Багато моїх вихованців обрали географію для вступу у ВНЗ. У 2009 році випускники успішно справились із завданнями ЗНО, набравши найбільший середній бал з географії зі всіх шкіл міста – 10 балів. Адже так важливо, щоб за роки навчання у школі дитина навчилася вирішувати навчальні та життєві задачі творчо, «пізнала себе» – оцінила свої слабкі та сильні сторони для прийняття найголовнішого рішення в житті – Ким та Яким бути.

Звісно, кожна робота, а особливо педагогічна, неможлива без певних проблем і труднощів. Ці проблеми, в значній мірі, пов’язані з новими реаліями сучасного життя, яке за останні роки стало більш динамічним, технологізованим та інформативним. У такій ситуації, коли учні отримують величезний обсяг інформації поза школою і уроками, вчителю все важче стає залучати їх до навчального процесу. Тому всю свою педагогічну діяльність спрямовую на те, щоб навчання не було для них тягарем, а диктувалося внутрішньою потребою і бажанням здобувати знання. Ще одна важлива проблема, яка гальмує розвиток сучасної школи – це значне послаблення процесу виховання в освітній сфері. Цю тенденцію підсилює економічна і політична нестабільність, що має місце в державі. Вважаю, що на сучасному етапі функціонування освіти надзвичайно важливим завданням кожного педагога є формування духовності, моральності та відповідальності учнів.
Цикл уроків з теми: « Північна Америка» (7клас)

Урок 1

Тема. Загальні відомості. Географічне положення. Історія відкриття та освоєння Північної Америки.

Мета: сформувати знання про особливості фізико-географічного положення Північної Америки, виявити вплив ФГП на природу материка, навчитися порівнювати ФГП Північної та Південної Америки, систематизувати знання про відкриття і ознайомитися з історією дослідження; удосконалювати навички роботи з географічною картою; виховувати прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, розвивати цікавість до подорожей, відкриттів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Північної Америки,атласи,підручники, фотографії краєвидів Північної Америки, практичні зошити, відеофрагмент, портрети дослідників материка, роздавальні матеріали.

Методи, прийоми, форми роботи: використання поезії, перегляд відеосюжету, картографічний практикум, випереджувальні завдання, складання таблиці, міжпредметні зв’язки, «займи позицію», «здивуй всіх», «географічний крос», «географічна рулетка», творчі завдання, евристична бесіда, створення асоціативної карти.

Цілі. Учні знатимуть:


  • особливості відкриття і дослідження материка;

  • географічні об’єкти ФГП Північної Америки.

Учні вмітимуть:

  • характеризувати ФГП Північної Америки;

  • порівнювати ФГП Північної та Південної Америки;

  • визначати порізаність берегової лінії;

  • складати таблиці.

Епіграф уроку: «І постає навіч країна Фенімора



Купера та Майна Ріда» ( В.Маяковський).

Хід уроку
І. Організація учнів до роботи

Перевірка підготовки учнів до уроку, організація уваги.



II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку

Прийоми роботи: вступне слово вчителя, перегляд відеосюжету фільму

«Природа Америки».

Північна Америка – другий материк Західної півкулі, який разом із Південною Америкою утворює єдину частину світу. Є тут і великі рівнини, і вкриті вічними снігами і льодами величні гори, бідні органічним світом арктичні пустелі та вічнозелені вологі ліси, високотравні степи – прерії і жаркі безжиттєві пустелі.


Намріявся далекий дивний край,

Де пам’ять береже чарівність прерій.

Сучасних плес веселий сонцеграй

Неначе в казку відкриває двері.

В тій казці – спека спраглих плоскогір,

І царство кактусів, маленьких та великих,

Хребти забілених снігами гір

І водоспаду богатирські крики.

Тут урвища каньйонів гордих рік

Нагадують величні стіни храмів,

Тут лихоманки золотої вік

Висвітлював серед пришельців хамів.

Тут ірокез, гурон і ескімос

Проходили життя дітьми природи,

Хоч шаленіючий на півночі мороз

До глибини скував гірські породи.

Сюди з усього світу ринув люд,

Щоб край чужий Вітчизною назвати,

Дорожче золота тут цінять творчий труд,

Якому хмарочоси піднімати.



С.С.Пальчевський
У географічних назвах Північної Америки нерідко можна зустріти слово «великий»: Великі озера, Великі рівнини, Великий Каньйон, Велике Солоне озеро тощо. І дійсно, ці назви не випадкові – на просторах цього третього за розмірами материка розташовано безліч унікальних природних об’єктів, що не мають собі подібних у світі. Тут розташований знаменитий Ніагарський водоспад, найбільша у світі карстова печера – Мамонтова, найбільша акваторія прісної води на Землі – система Великих озер, а в першому у світі Єллоустонському національному парку – найбільша на Землі кількість діючих гейзерів. Тут розташовані великі країни світу – Сполучені Штати Америки і Канада, що відрізняються високим рівнем економічного розвитку.

III. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом роботи: «географічний крос».

- Пригадайте план характеристики материка.

- Які материки ви вже вивчили?

- Пригадайте план характеристики географічного положення.

- Чому важливо правильно визначити географічне положення материка?

IV. Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу

Фізико-географічне положення.

Прийоми роботи: картографічний практикум, міжпредметні зв’язки, робота в парах, «географічна рулетка» (в ході визначення ФГП розгортається план його характеристики).

1. Записати площу материка, порівняти її з розмірами інших континентів.

2. Визначити положення материка на градусній сітці.

3. Виписати крайні точки та визначити їх географічні координати.



Учні записують в зошит:

Північна – м. Мерчісон (73˚ пн.ш.; 95˚ зх.д.)

Південна – м. Мар’ято (8˚ пн.ш.; 81˚ зх.д.)

Західна – м. Принца Уельського (66˚ пн.ш.; 168˚ зх.д.)

Східна – м. Сент-Чарльз (53˚ пн.ш.; 56˚ зх.д.)

4. Розрахувати протяжність материка по 100°зх. д. (68°пн.ш. - 17°пн.ш. =51°; 51°×111км = 5661 км)

5. Розрахувати протяжність материка по 40°пн.ш. (1° = 85,4 км) (124°зх.д. - 74°зх.д. = 50°; 50°×85,4км = 4270 км)

6. Визначити розташування континенту в географічних поясах.

7. Охарактеризувати берегову лінію.

Прийом роботи: «займи позицію».

Розчленованість берегової лінії – добре це чи погано?



Прийоми та форми роботи: створення асоціативної карти, «не розірви ланцюжок». Робота в парах.

8. Визначити місце розташування материка відносно інших географічних об'єктів (материків, океанів, морів, заток, проток, течій, островів).



Учні працюють з атласами, настінною картою. Парі учнів учитель дає смужку паперу з підписом географічного об’єкту, учні визначають його розташування і прикріплюють до настінної карти (роблять це швидко, по черзі, що є своєрідною рухівкою). Одночасно учні виконують практичну роботу №8.

Прийом «Здивуй всіх», доповнення вчителя. Топоніміка географічних об’єктів.

Острів Гренландія – «зелена земля» (назвали вікінги: влітку південні краї острова вкриті зеленими луками). Півостріви: Лабрадор – «землероб», Флорида – «квітучий», Каліфорнія – «гаряче гроно», Юкатан – «не розумію», Аляска - «китове місце». Острів Ньюфаундленд – «нова відкрита земля».

Мексиканську затоку місцеві жителі називають «гаряча сковорода», Гудзонову – «мішок з льодом». Чи погоджуєтесь ви з ними?

Історія відкриття та дослідження.

Евристична бесіда: Відомий дослідник А.Гумбольдт сказав: «Що стосується імені великого континенту, то воно становить пам’ятник людської несправедливості».

- Що мав на увазі великий географ?

- Хто є першовідкривачами нового світу?

- Поясніть походження назви „Америка”.



Прийом роботи: випереджувальні завдання, складання таблиці, демонстрація портретів дослідників.

Окремі учні виступають з повідомленнями про відкриття і дослідження Джона Кабота, Жака Картьє, Алесандра Маккензі, Генрі Гудзона, Вітуса Беринга.

Вчитель доповнює виступи учнів.

Всі учні заповнюють таблицю в зошитах, користуючись роздавальним матеріалом: «Відкриття та дослідження Північної Америки».

Прийом роботи: картографічний практикум.

9. На фізичній карті Північної Америки знайдіть географічні об’єкти, названі іменами вищезгаданих дослідників.



V. Узагальнення і систематизація знань

Творчі завдання:

-Про яке море йдеться?

„Є на землі така ділянка океану, яка називається географами морем, але де нема суші навіть на окраїнах – море безбережне, але не безмежне. Межами його є морські течії північної частини Атлантичного океану. Колумб назвав його „трав’янистим” під час свого першого плавання”. (Саргасове море)

-Про який острів біля берегів Північної Америки йдеться?

„Лежить острів широченний. Хвалиться, що він зелений. А в самого – лід на спині, то ж від холоду аж синій”. (о. Гренландія)

-Порівняти ФГП Північної та Південної Америки. Результати записати у вигляді таблиці.

План характеристики ФГП

Північна Америка

Південна Америка


VІ. Підсумки уроку

Прийом роботи: «незакінчене речення».

Учні закінчують речення, розпочате вчителем: „Сьогодні на уроці я ознайомився з ... (учні називають географічні об’єкти ФГП Північної Америки, прізвища дослідників)”.

„Сьогодні на уроці я навчився ... (порівнювати ФГП Північної і Південної Америки, визначати особливості берегової лінії)”.

„Сьогодні на уроці я зрозумів, що...(Північна Америка розташована в північній і західній півкулях, континент витягнутий з півночі на південь, розширений в помірних широтах, берегова лінія дуже порізана, активне освоєння материка почалося тільки після відкриття Х.Колумбом)”.



VІІ. Домашнє завдання

Обов’язково: опрацювати текст §39, дати відповіді на запитання, вивчити розташування об’єктів ФГП за картою.

За бажанням: (творче завдання) скласти опис уявної подорожі навколо Північної Америки.

Урок 2

Тема. Геологічна будова материка та рельєф. Роль вулканізму та давнього зледеніння. Корисні копалини, закономірності їх поширення.

Мета: розглянути загальні риси поверхні Північної Америки, виявити закономірності розміщення великих форм рельєфу, розкрити роль давнього зледеніння у формуванні рельєфу, дослідити розміщення корисних копалин;

закріпити вміння встановлювати взаємозв’язки між будовою земної кори, рельєфом, корисними копалинами, порівнювати рельєф; виховувати в учнів схильність до аналізу і проведення дослідницької роботи.



Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, атласи, підручники, контурні карти, фотографії краєвидів гірських районів Північної Америки, структурно-логічні схеми, практикуми, фрагменти відеофільмів «Вулкани Північної Америки», «Гранд-Каньйон», «Арки», фотографія повітряної кулі, структурно-логічні схеми.

Методи, прийоми, форми роботи: картографічний практикум, аналіз структурно-логічної схеми (СЛС), робота з підручником, «Помилка картографа», частково-пошукова діяльність, порівняння, евристична бесіда, використання цікавих фактів.

Цілі. Учні знатимуть:

  • будову поверхні Північної Америки;

  • Розміщення форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

Учні вмітимуть:

  • виявляти взаємозв’язок між рельєфом, корисними копалинами і внутрішньою будовою земної кори;

  • порівнювати рельєф Північної Америки та Південної Америки;

  • характеризувати гори (рівнини) за планом.

Епіграф уроку: «Яри і вибалки, долини,



Гірські хребти і рівнина…

Рельєф – як доля у людини,

Як свідок часу – сивина.»

( С.С.Пальчевський).


Хід уроку
І. Організація учнів до роботи

Визначення ступеня готовності учнів до уроку, перевірка наявності навчальних засобів, створення позитивного настрою на урок.

II. Перевірка домашнього завдання

Прийоми роботи: самостійна робота: «Помилка картографа».

1. Особливості географічного положення Північної Америки.

2. Історія відкриття і дослідження материка.

3.Самостійна робота на контурних картах (об’єкти географічного положення): знайди помилку картографа.

4. Уявна подорож навколо Північної Америки.

III. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя, перегляд відеофрагменту.

Сьогодні весь світ з нетерпінням чекає відкриття зимових олімпійських ігор. А чи знаєте ви, де вони будуть проходити? Так, у Ванкувері. До речі, саме в цьому районі досить часто проходять такі ігри. А чому? (Діти відповідають, що для зимових видів спорту необхідні круті схили і багато снігу). Отже, рельєф відіграє велику роль у житті кожної людини. Це перше, з чим зустрічається людина при знайомстві з навколишнім середовищем. А поверхня Північної Америки не просто милує око, а й вражає уяву.

На заході материка гірські ланцюги, вкриті снігом, високо здіймаються в небо. На сході їх змінюють широкі рівнини, колись порослі степовою рослинністю, а тепер засіяні пшеницею і кукурудзою.

„Долина Смерті”, „Гранд-каньйон”, „Флінт-Мамонтова печера” – ці назви не можуть не викликати інтерес. Я думаю, що вони зацікавили і вас. Сьогодні ми дізнаємося не лише про них, а й про інші, не менш цікаві, форми рельєфу Північної Америки. З’ясуємо характер їх розміщення і дамо відповідь на запитання „Чому цей материк такий багатий на корисні копалини?”.



IV. Актуалізація опорних знань

Зверніть увагу на епіграф уроку.



  • Чому автор називає рельєф свідком часу?

  • Скільки триває його формування?

  • Що таке рельєф?

  • Які сили беруть участь у його формуванні?

  • Які закономірності в розміщенні основних форм рельєфу ви знаєте?

- Чи погоджуєтесь ви зі мною: я вважаю, що Північна Америка нашій Євразії рідна сестра, а Африка, Південна Америка, Австралія, Антарктида двоюрідні їй.

V. Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу

Прийоми роботи: «Картографічний практикум», евристична бесіда,

аналіз СЛС, перегляд відеофрагментів, цікаві факти.

  • Назвіть та покажіть на карті найвищу та найнижчу точки материка.

Розповідь вчителя: Долина Смерті – назва міжгірної западини пов’язана із загибеллю від нестачі води золотошукачів. Це одне із найспекотніших місць у світі. Індіанці називали її «земля, що горить».

  • На які частини можна поділити континент за рельєфом?

  • Проаналізуйте СЛС №1.

  • Аналіз СЛС №2. Які зовнішні сили найбільш вплинули на форму сучасного рельєфу?

  • Які форми рельєфу утворилися внаслідок їх дії?

Розповідь вчителя: Багато тисяч років тому більшу частину материка вкривав величезний льодовик. Під його вагою значна частина континенту опустилась. Цим пояснюється розчленованість берегової лінії, особливо північної її частини. Внаслідок проходження льодовика утворились озерні улоговини. Рухаючись, він згладжував поверхню, нагромаджував валуни і піщані горби. Формували рельєф також поверхневі та підземні води. Підземні води, розмивши вапняки, утворили найдовшу в світі Флінт-Мамонтову печеру (більше 500 км). Її глибина до 300м, складається із 48 км великих проходів і приблизно такої ж довжини малих, які утворюють складний лабіринт з озерами і підземними ріками.

  • Перегляньте фрагмент фільму і визначте, які зовнішні сили створили такі чудернацькі форми. (Перегляд відеофрагменту «Арки»)

  • Про які сили йдеться у цьому фрагменті? (Перегляд відео фрагменту «Гранд-Каньйон»)

Проблемне завдання.

  • Чому Великий Каньйон на річці Колорадо постійно поглиблюється?

З тектонічною будовою і рельєфом пов’язане розміщення корисних копалин.

  • Які закономірності ви виявили в розміщенні корисних копалин Африки, Австралії, Південної Америки?

  • За допомогою тексту підручника, карт атласу покажіть взаємозв’язок між родовищами корисних копалин тектонічною будовою і рельєфом Північної Америки. Учні заповнюють таблицю.




Тектонічна структура

Форми рельєфу

Корисні копалини

1. Платформа:

а) Канадський щит (Лаврентійська височина)



Магматичні і метаморфічні породи (залізо, нікель, мідь, уран, молібден)

б) плити (рівнини, низовини)

Осадові (кам’яне вугілля, нафта, газ)

2. Давня складчастість (улоговини Аппалач)

Осадові (кам’яне вугілля)

3. Нова складчастість (Кордильєри)

Магматичні (руди кольорових металів.)

4. Прогини між горами і платформою

Осадові (нафта, газ)

  • Які райони Північної Америки виділяються особливою різноманітністю корисних копалин?

Розповідь вчителя. Цікаві факти: У будівництві та спорудженні пам’ятників широко використовується облицювальний матеріал надзвичайно красивої гірської породи лабрадориту за назвою однойменного півострова Північної Америки.

На північному заході Канади в басейні р.Клондайк було знайдено одне з найбільших родовищ золота. Цей всесвітньо відомий район став асоціюватися з величезним джерелом багатств.


Виконання практичної роботи №8 відбувається в ході уроку.

VІ. Узагальнення та систематизація знань

Завдання №1.Фронтальна робота. Порівняйте рельєф Північної та Південної Америки.

Завдання №2. Робота в групах. Створення асоціативної карти.

Завдання групам - прикріпити до настінної карти.

І група: позначки вулканів та їх назви.

ІІ група: гірські хребти.

ІІІ група: рівнини.

ІV група: корисні копалини західної частини материка.

V група: корисні копалини східної частини материка.



Прийоми роботи: Цікаві факти, «Займи позицію».

  • Вулкани – добре це чи погано?

Розповідь учителя про вулкан-маяк Ісалько, про те, що вулкани зображені на грошових знаках та гербах Коста-Рики, Нікарагуа, Сальвадору, Гондурасу.

VІ. Підсумки уроку

Розповідь вчителя. 11 червня 2008 року українська команда «Пілігрим» у складі 7 чоловік, до речі керівником якої є наш земляк зі Здолбунова Ігор Парчевський, а радіожурналістом костопільчанин Юрій Кравчук, в рамках програми «Прапор України на вершинах світу» піднялися на найвищу вершину Північної Америки г.Мак-Кінлі, названу на честь XXV президента США. Ми сьогодні теж спробуємо підкорити цю вершину, але щоб полегшити завдання, будемо підніматися на повітряній кулі. Щоб піднятися необхідно поступово скидати баласт – мішки із запитаннями, на які потрібно дати правильні відповіді.

Про які гори Північної Америки йдеться?



Тут розкрилені долини

І сумні старі вершини,

Що осінньою порою.

Снять прощальною красою.

Тут колись ліси буяли.

Велетні-дуби стояли.

А сьогодні – сто доріг,

Дим заводів в небі ліг. (Аппалачі)

Про які рівнини Північної Америки згадується у вірші?



Ці рівнини – наче сходи

До високих гір господи,

Де вершини височіють,

Снігом злежаним біліють.

Їх замети продувають,

Сухі вітри обпікають.

Тож найбільша в них біда,

Що сиріткою – вода. (Великі рівнини)

Як називаються ці гори?



Тут стиснулись дві плити –

Аж згорбатились хребти!

І біжать вогненні ріки

З гулких кратерів великих.

Хижі тріщини димлять,

Води здавлені киплять. (Кордильєри)

Що це за долина?



Ну й жахлива ця долина!

Тут – пустель горбата спина,

Індіанець сам тремтить:

Каже, що земля горить.

Ті, що золото шукали,

Тут сердешні і пропали. (Долина Смерті)
VІІІ. Домашнє завдання

Обов’язково: ознайомитись з текстом §40.

Вивчити основні форми рельєфу і розміщення корисних копалин континенту.

За бажанням (творче завдання): скласти поетичні рядки про рельєф Північної Америки.




Урок 3

Тема. Чинники формування клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

Мета: ознайомитися із загальними рисами клімату Північної Америки, виявити вплив чинників на формування клімату материка, сформувати систему знань про причини формування різних типів клімату; вдосконалювати практичні вміння та навички характеризувати типи клімату материка, порівнювати клімат Північної та Південної Америки; виховувати інтерес до дослідницької роботи.

Тип уроку: урок формування умінь та навичок.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, карта кліматичних поясів світу, таблиця з кліматичними картами Північної Америки, атласи, підручники, ілюстративні засоби навчання: (відеофрагмент), програмовий засіб «Географія материків і океанів» (ПП «Контур плюс», м.Рівне).

Методи, прийоми, форми роботи: логічний ланцюжок, евристична бесіда, «карусель», випереджувальне завдання, цікаві факти, картографічний практикум, робота з підручником, аналіз діаграм, складання таблиці, порівняння, словникова робота, перегляд відеофрагменту, міжпредметні зв’язки, діаграма Вена.

Цілі. Учні знатимуть:

  • загальні риси клімату Північної Америки;

  • вплив кліматотвірних чинників.

Учні вмітимуть:

  • порівнювати клімат Північної та Південної Америки;

  • характеризувати типи клімату материка;

  • аналізувати кліматичні діаграми, складати таблиці.

Епіграф уроку: «Коли природа храм свій зводить,



Шукаючи цеглиночки для стін,

Цей компонент природи хороводить,

Оскільки як ключі в цім храмі він.»

( С.С.Пальчевський).
Хід уроку
І. Організація учнів до роботи

Вітання і організація уваги.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку

Звернення вчителя до епіграфа уроку.

-Як ви розумієте слова автора?

- Чому тема «Клімат материка» вивчається відразу після рельєфу?

- На які компоненти природи впливає клімат?

Прийом роботи: побудова логічного ланцюжка, міжпредметні зв’язки.

У ході побудови вчитель вивішує на дошці аркуші різних кольорів з характерними ознаками клімату материків, використовуючи міжпредметні зв’язки з образотворчим мистецтвом.

Вам уже відомо, що всі вивчені нами материки яскраво виділяються за кліматичними показниками.

- Чи виникла у вас асоціація між кліматичною характеристикою та кольором аркуша?

- Які кольори є холодними (теплими)?

- Який колір асоціюється у вас з кліматом Південної Америки?

- У чому, на вашу думку, полягає особливість клімату Північної Америки?


Африка → найжаркіший материк, Австралія → найсухіший, Антарктида → найхолодніший, Південна Америка → найвологіший.
На відміну від південних материків, клімат Північної Америки є більш різноманітний. Середні температури січня змінюються від –36˚С на півночі Канадського Арктичного архіпелагу до +20˚С на півдні Флориди і Мексиканського нагір’я, липня – від +4˚С на півночі Канадського Арктичного архіпелагу до +32˚С на південному заході США. Що саме вплинуло на таку різноманітність кліматичних показників, нам сьогодні потрібно буде вияснити.

Ознайомлення учнів із очікуваними результатами.

IІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом роботи: «Карусель».

Один учень пропонує учням класу запитання з теми «Клімат», інший відповідає і ставить своє запитання.

ІV. Засвоєння нових знань

Прийоми роботи: картографічний практикум, евристична бесіда.

- Назвіть ізотерми липня і січня в південній і північній частині континенту.

- Які значення найнижчої і найвищої температури зафіксо­вані на континенті?

Робота з підручником «Факти сьогодення», ст.171. «Американська «піч» і «холодильник».

- Проаналізуйте розподіл опадів на материку.

- У яких частинах материка опади бувають у вигляді снігу? Як ви це з’ясували?

- Які постійні вітри панують на материку?



Словникова робота: ознайомлення із поняттям « чинук».

Використання програмового засобу «Географія материків і океанів». Перегляд розділу «Вплив кліматотвірних чинників».

- Використовуючи текст підручника (§41) і кліматичну карту Північної Америки, встановіть роль чинників у формуванні клімату.

- Прийом роботи: складання таблиці.


Чинники формування клімату

Особливості клімату

Велика протяжність материка з півночі на південь

Велика різноманітність клімату. Наявні всі кліматичні пояси, крім екваторіального

Розміщення значної частини Північної Америки в субарктичних і помірних широтах

Переважає західне перенесення повітряних мас

Розміщення Кордильєр на заході материка

Західні вітри лишають всю вологу на Тихоокеанському узбережжі

Меридіональний напрям гірських хребтів, відсутність гір на півночі і півдні, рівнинність центральних областей

Вторгнення на велику відстань арктичних і тропічних повітряних мас і утворення ураганних вітрів – торнадо. Мала кількість опадів в центральних районах материка

Північно-східні пасати Атлантичного океану

Протягом року велика кількість опадів на південному сході материка

Вплив течій

Теплі зумовлюють опади, холодні не сприяють утворенню опадів

Глибоке врізання в континент:

Мексиканської затоки („гаряча сковорода”);


Гудзонової затоки („мішок з льодом”)

Збільшення температури і вологості повітря прибережної зони;

Зниження температури повітря навколишньої території



Прийоми роботи: випереджальне завдання, цікаві факти, перегляд відео фрагменту, словникова робота.

Перегляд відеофрагменту супроводжується розповіддю учня.

На території Північної Америки спостерігаються небезпечні явища погоди. Це – урагани, торнадо. Внаслідок переміщення циклонів в поясі від 10° до 30° пн. ш. утворюються шторми, що рухаються на захід і при досягненні узбережжя США відхиляються на північ. Коли їх швидкість перевищує 120 км за год. ці тропічні циклони звуть ураганами. Вони народжуються на південному узбережжі Мексики, пе­реміщуються на північ і значно впливають на погодні умови материка. Урагани охоплюють значні площі і можуть тривати багато днів.

Крім ураганів на території материка, особливо в США, спосте­рігаються урагани (смерчі), що носять назву торнадо. Вони мають велику руйнівну силу, їх походження пов’язують з грозами. Тут за рік буває понад 700 торнадо. Особливо часті вони над Великими рівнинами навесні та на початку літа.

Словникова робота: засвоєння поняття «торнадо», запис в словник.

V. Первинне застосування знань (пробні вправи)

Прийом роботи: картографічний практикум, аналіз кліматичних діаграм.


  • В яких кліматичних поясах розташований материк?

  • Який кліматичний пояс займає найбільшу площу?

  • На які кліматичні області поділяються тропічний, субтропічний, помірний пояси?

  • Чим відрізняються середземноморський клімат від вологого, морський від мусонного?

VІ. Формування навичок у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи)

  • За допомогою кліматичних діаграм (підручник, ст. 152) охарактеризуйте клімат: субтропічний вологий (м.Вашингтон), субтропічний континентальний (м.Денвер), субтропічний середземноморський (м.Сан-Франциско).

  • З якими кліматичними поясами ви не знайомились під час вивчення попередніх материків?

Робота з підручником та кліматичною картою ( в парах).

  • Дайте коротку характеристику арктичному та субарктичному поясам.

VІІ. Творчі вправи

Робота в групах.

Завдання для груп:

І група. Використовуючи діаграму Вена, порівняти клімат Північної та Південної Америки.

ІІ група. Визначити чинники формування найсухішого та найжаркішого місця материка – пустелі Долина Смерті.

ІІІ група. Назвати причини формування торнадо саме в Північній Америці.

ІV група. Як змінився б клімат континенту, якби повернути його на 180°?

V група. Скласти коротку розповідь про те, які погодні умови побачили б ви, подорожуючи по паралелі 35° пн.ш.

VІ група. Порівняти клімат півостровів Аляска та Лабрадор.



Виступ представників груп.

VІІІ. Підсумки уроку

Заключне слово учнів, що спрямовується та коригується вчителем.

  • Значна протяжність материка з півночі на південь визначає велику різноманітність кліматичних умов.

  • Територія Північної Америки перебуває під впливом пасатів, західних та північно-східних вітрів.

  • Меридіональне розташування гір та рівнинність центральної частини сприяють проникненню вглиб материка холодних та теплих повітряних мас.

  • На клімат прибережних територій впливають океанічні течії.

  • У Північній Америці представлені всі типи клімату, крім екваторіального.

ІХ. Домашнє завдання

Обов’язково: опрацювати текст § 41,42.



За бажанням: підготувати повідомлення про унікальні водні об’єкти Північної Америки; розробити проект кліматичної карти за відсутності на материку гір Кордильєр.
Урок 4
Тема. Узагальнення і систематизація знань з теми “Північна Америка”

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів з теми, визначити рівень навчальних досягнень; удосконалити практичні навички роботи з картами, розвивати вміння аналізувати та синтезувати вивчений матеріал; виховувати в учнів повагу один до одного, вміння критично оцінювати свої знання.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь, навичок.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, роздавальний матеріал.

Методи, прийоми, форми роботи: гра на виявлення найкращої пам’яті, вікторина, топонімічна гра; самостійна робота; індивідуальна, групова та фронтальна робота.

Цілі:

  • узагальнення і систематизація знань, умінь, навичок;

  • підвищення рівня навчальних досягнень;

  • визначення рівня навчальних досягнень.


Хід уроку
І. Організація учнів до роботи

Перевірка наявності учнів та готовності до уроку.

Розминка - виявлення найкращої пам’яті: один учень називає один географічний об’єкт, інший повторює перший і називає свій, третій повторює два вже названі і називає третій… Гра продовжується до першої помилки.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя. На сьогоднішньому уроці ми закінчуємо вивчати один з унікальних континентів нашої планети, який вирізняється різноманітністю своїх природних комплексів. Протягом вивчення теми ви добре працювали, на досить високому рівні засвоїли знання, закріпили навички роботи з картою, швидко знаходили певний географічний об’єкт, проявляли творчість у виконанні різноманітних завдань. Я впевнено можу сказати, що сьогодні ви проявите блискучі знання та вміння, швидко впораєтеся із завданнями. Кожен з вас матиме можливість отримати не одну, а декілька оцінок.

ІІІ. Узагальнення й систематизація найважливіших теоретичних положень

Вікторина

(за кожну правильну відповідь учитель учням дає фішки, за їх кількістю виставляє оцінки)

  1. Хто з європейців вперше ступив на землю Північної Америки? (вікінги)

  2. Гори материка, давні за віком і дуже зруйновані. (Аппалачі)

  3. Затока, що омиває півострів Лабрадор. (Гудзонова)

  4. Річка, що сполучає систему Великих озер з Атлантичним океаном. (Святого Лаврентія)

  5. Крайня південна точка материка (м. Мар’ято)

  6. Найвища вершина. (г. Мак-Кінлі)

  7. В яких горах є діючі вулкани? (Кордильєри)

  8. Найвищий водоспад. (Йосеміт-Фол)

  9. Яка річка сполучає озера Ері і Онтаріо? (Ніагара)

  10. В яких горах розташований Єллоустонський парк? (Скелястих)

  11. В яких рівнинах утворилася Флінт-Мамонтова печера? (Центральних)

  12. Якого кліматичного поясу нема в Північній Америці? (Екваторіального)

  13. Канал, що розділяє Північну Америку від Південної. (Панамський)

  14. Де знаходиться найнижча точка материка? (Долина Смерті)

  15. Найбільше за площею прісне озеро світу. (Верхнє)

  16. Як американці називають непридатні для господарської діяльності землі? (“бедленд”)

  17. Найсолоніше озеро. (Велике Солоне)

  18. Найбільший острів світу. (Гренландія)

  19. Найвище дерево планети. (Секвойя)

  20. Столиця Мексики. (Мехіко)

  21. Корінне населення Північної Америки. (Індіанці, ескімоси)

  22. Річка з найглибшою річковою долиною. (Колорадо)

  23. Найповноводніша річка. (Міссісіпі)

  24. Затока – місце найбільш високих у Світовому океані припливів. (Фанді)

  25. Найстаріший національний парк. (Єллоустонський)


Топонімічна гра “Впізнайте географічний обєкт”

1.“Зелена країна, земля” (Гренландія)

2.“Каньйон-диявол” (Арізонський кратер)

3. Мішок з льодом” (Гудзонова затока)

4.“Гаряча сковорода” (Мексиканська затока)

5.“Місце агави” (Мексика)

6.“Пожирач снігу” (вітер чинук)

7.“Велика річка” (Міссісіпі)

8.“Товста бруднуля” (Міссурі)

9.“Вода, що гуркоче” (Ніагара)

10.“Червоне дерево” (Секвойя)

11.“Шнур, ланцюг” (Кордильєри)

12.“Землероб” (Лабрадор)

13.“Квітуча” (Флорида)

14.“Селище” (Канада)

15.“Китове місце” (Аляска)

16.“Течія затоки” (Гольфстрім)

17.“Велике озеро” (Мічиган)

18.“Нова відкрита земля” (Ньюфаундленд)

19.“Чорне озеро” (Онтаріо)

20.“Я вас не розумію” (Юкатан)
ІV. Перевірка знань фактичного матеріалу

Самостійна робота

І варіант

ІІ варіант

1. Що це таке? (Відповідь дайте одним, двома словами)

  1. Онтаріо

  2. Скелясті

  3. Ріо-Гранде

  4. Атапаски

  5. Туя

  6. Прерії

  7. Лемінги

  8. Гавана

  9. Орісаба

  10. Мерчісон

1. Юкон

2. Великий Басейн

3. Агава

4. Тайга

5. Бізони

6. Ері

7. Монреаль

8. Йосеміт-Фол

9. Мар’ято

10. Берегові


Назва річки

Живлення

дощове

снігове

льодовикове

підземними водами

Міссісіпі

Юкон


Колумбія

Колорадо

Маккензі

















Навести приклади річок

Басейн Тихого океану

Басейн Атлантич-

ного океану



Басейн Північно-Льодовитого океану














Географічний дайджест (групова робота).

Перелічити об’єкти Північної Америки, вказавши на їх унікальність.

І група: об’єкти географічного положення;

ІІ група: форми рельєфу;

ІІІ група: гідрографічні об’єкти;

ІV група: об’єкти органічного світу;

V група: країни, міста.

V. Підсумки уроку

Учитель робить висновки про рівень засвоєння знань, умінь та практичних навичок з теми “Північна Америка”, виставляє оцінки за відповіді.



VІ. Домашнє завдання

За бажанням: підготувати повідомлення про дослідження Євразії; скласти міні-твір «Євразія – найдивовижніший материк»



Позакласний захід «Турнір юних географів»
Тема. Актуальні питання Китайської Народної Республіки.

Мета: на основі вивченого матеріалу поглибити знання про Китай, ознайомити учнів з додатковою інформацією про країну, створити умови для самореалізації учнів, навчити їх відстоювати свою точку зору, поважати думку інших, розвивати навички роботи в команді, формувати науковий світогляд, виховувати поважне ставлення до народів світу.

Обладнання: мультимедійний комплекс, фотографії визначних об`єктів Китаю, творчі роботи учнів, турнірна таблиця, інформаційні, статистичні матеріали, діаграми, графіки, таблиці, атласи, таблиця „Китай”(автор Вовк В.Ф.).

Методи, прийоми, форми роботи: виступ історика, турнір, захист творчих робіт; індивідуальна та групова робота.

Турнір проводиться на зразок всеукраїнського турніру юних географів, але з дещо зміненими правилами, наприклад опоненти і рецензенти мають право доповнювати промовців та висвітлювати питання зі своєї точки зору, виступаючі не обмежуються в часі. Турнір проводиться в один раунд.

Ведучий – учитель географії.

Хід турніру

Захід розпочинається переглядом CD-проекту про Китай, який підготувала учениця 10 класу.



Ведучий. На уроці географії ми з вами ознайомилися з дуже цікавою, різноманітною, контрастною, багатоликою країною, яку називають колискою давньої цивілізації – Китаєм. І всі, кого не залишила байдужими ця дивовижна країна, зібрались тут, щоб дізнатись про неї більше. Але без знання історії неможливо зрозуміти сьогодення країни. Слово надається нашому історикові - призеру всеукраїнської олімпіади з історії.

(Розповідь про те, що історія Китаю налічує 7 тисячоліть. Саме тут було винайдено компас, порох, папір, спосіб ручного книгодрукування, розпочато виробництво шовкових тканин, порцелянових виробів, чавуну і сталі, запроваджено паперові гроші, написано медичні трактати, складено каталог зірок. Та вважаючи себе найбільш цивілізованим народом, китайці вперто відмовлялись запозичувати будь які інновації, що негативно вплинуло на соціально-економічне становище. З приходом до влади в 1949 році комуністичної партії почалась епоха великих експериментів. Але програми „великий стрибок” та „культурна революція” призвели до економічного хаосу. І лише проголошений в 1978 році курс на економічну реформу дав результати. Вона стала плацдармом для стрибка в розвитку Китаю у 80-90 роках ХХ ст.)



Запитання від класу до історика:

- Чому свою імперію китайці називали „Піднебесною”?

Відповідь історика:

(Древні китайські мислителі вважали небо володарем світу, своїх правителів синами неба, а свою імперію, яка підкорялась небесним законам, називали „Піднебесною”).

- Чому країну ми називаємо країну Китай, а народ – китайцями, а самі китайці країну – Чіна, а себе – хань?



(Назва «Китай» походить з давнини (китайською – „Чжунго” – серединна держава), коли китайці вважали свою країну центром світу. Під час правління з III ст. до н. е. династії Цінь китайці стали називати країну Цінь (Чіна, Чайна). А в епоху правління династії Хань, вони стали називати себе людьми Хань, цей термін позначає нині народ.

- Чому в одязі простих людей не повинно було бути жодної жовтої нитки?



(Це колір Сонця і дозволявся лише правителям).

Ведучий. Познайомившись з історією, і знаючи економіку КНР, переходимо до обговорення найбільш цікавих для нас і дуже важливих для китайського народу питань:

  1. Геополітичні аспекти економічного розвитку КНР.

  2. Причини виникнення демографічного вибуху та наслідки демографічної політики.

  3. Українсько – китайські відносини.

Дискусію з них ми проведемо у вигляді турніру, де кожна команда виступатиме по черзі в ролі доповідача, опонента, рецензента.

(Ведучий знайомить з правилами гри, турнірною таблицею, представляє команди, членів журі, лічильну комісію. Капітани команд витягають жеребки з ролями. Опоненти вибирають питання для доповідачів)



І дія

Ведучий. На розгляд виноситься питання „Геополітичні аспекти економічного розвитку КНР”.

Доповідач. Тривалий час економіка КНР розвивалась низькими темпами. Але з 1978 року уряд Китаю перейшов до здійснення поступових реформ, спрямованих на перехід від централізовано-керованої економіки до ринкової. Замість планування впроваджуються фінансово-економічні та правові методи регулювання економіки. Проведені в рамках існуючої політичної системи перетворення зумовили значне зростання недержавного сектора і впровадження ринкових відносин у державному секторі. Колективне господарство було замінене системою сімейних господарств. У результаті середня врожайність всіх зернових культур за період з 1980 до 1997р. помітно зросла: пшениці – у 5 разів, кукурудзи – у 4 рази, рису – у 3 рази.

У промисловості розширилися повноваження керівників. Економіка Китаю значною мірою відкрилася для іноземних інвестицій. Китайська продукція стала конкурентноспроможною на світовому ринку. Як наслідок, КНР вдалося збільшити ВНП у 4 рази в порівнянні з 1938 роком і вийти на ІІ місце в світі (після США) за цим показником. Докорінно змінилася і галузева структура господарства. Основним у реалізації сучасної зовнішньоекономічної стратегії Китаю стало утворення вільних економічних зон (ВЕЗ), які дають 80% експорту і 8 млрд. дол. США прибутку. ВЕЗ розвиваються швидкими темпами переважно за рахунок легкої та електронної промисловості. З 2000 р. Китай переживає економічний бум. Деякі експерти пророкують йому провідну роль у світі вже через кілька десятків років. КНР зайняла передові позиції в світі з виплавки сталі, видобутку вугілля, кольорових металів, виробництва окремих видів машинобудування (залізничні локомотиви, телевізори, пральні машини, велосипеди), бавовняних та шовкових тканин, цементу, іграшок, вирощування бавовни, чаю, арахісу, кукурудзи, пшениці, сої, тютюну, м`яса, коконів шовкопряда. Отже, завдяки правильному курсу економічної політики, КНР поступово перетворюється на центр світової економіки. І я вважаю, що Україні варто запозичити цей досвід для реорганізації національної економіки.



Опонент. Так, Китай досяг значних результатів, але чи все в цій країні гаразд і чи варто нам наслідувати його досвід? Доповідач не наголосив, що це одна з небагатьох країн, майже повністю забезпечених всіма видами природних ресурсів. Клімат сприяє вирощуванню 2-3 врожаїв на рік. Це ніяк не порівнюється із природними багатствами європейських країн чи, тим більше, Японії. Але вони значно випереджають КНР за ВНП на душу населення. Адже за цим показником країна займає 90-те місце в світі. До того ж у країні утворилася галузева й територіальна диспропорція. ПЕК розвинутий ще недостатньо і зберігає вугільну орієнтацію. За рівнем продуктивності праці сільське господарство має значно нижчі показники порівняно з промисловістю. Для економічної системи характерні недосконала інфраструктура, невисокий технологічний рівень цивільних галузей промисловості. В машинобудуванні провідне місце посідають підприємства, що випускають продукцію воєнного призначення. Територіальна диспропорція полягає в поділі країни на економічно-розвинені східні райони, де зосереджено 80% населення і майже весь промисловий потенціал та західні - з несприятливими природними умовами, низькою густотою населення та промисловою відсталістю. Крім того, господарські реформи спричинили низку гострих проблем, включаючи закриття нерентабельних підприємств, ріст безробіття, розрив у доходах людей, який зростає, низький рівень життя і важкі умови праці. До речі, незалежні профспілки і страйки в КНР не дозволені. Швидкий ріст економіки призвів до загострення екологічної ситуації в різних районах країни.

Доповідач. Негаразди можна знайти в економіці будь-якої держави, навіть найбільш розвиненої. Більшість того, що прозвучало у виступі опонента про Китай, підходить і для нашої країни, але ми поки що не спостерігаємо таких темпів зростання в українській економіці. До того ж китайський народ зумів перейти від замкнутого історичного минулого, яке так довго затримувало розвиток господарства, і обрати правильний шлях. Тому я дотримуюсь своєї позиції.

Рецензент. Я погоджуюся з виступами і доповідача, і опонента. На мою думку, процеси, які відбуваються в економіці КНР, заслуговують на увагу і повагу. І країні потрібен час на подолання недоліків. Однак у мене виникло запитання до обох промовців:

- Чи варто нам запозичувати досвід створення ВЕЗ?



Доповідач. Однозначно, так. Адже я наводив цифри, які незаперечно доводять лідерство ВЕЗ в економіці Китаю.

Опонент. Я не спішив би з такими категоричними висновками. Адже і Україна має свій досвід у ВЕЗ. У нас було створено 11 спеціальних економічних зон, і які ж результати їх функціонування? Вони поступово перетворились на місця відмивання грошей і запланованих результатів не дали.

Доповідач. В Україні в цій справі немає належної системності, конкретної програми розвитку, відсутня чітка державна концепція. Це ще раз свідчить про те, що українським спеціалістам просто необхідно вивчати питання успішної дії ВЕЗ і запозичити їхній досвід.

Ведучий. Отже, не все так просто, як здається на перший погляд, але досягнення вражають, і хотілось би й нам побажати таких результатів.

(Виставлення оцінок командам).

ІІ дія

Ведучий. Зараз ми дізнаємося про причини виникнення демографічного вибуху, про секрет дієвості демографічної політики, її прямі й непрямі, позитивні і негативні наслідки.

Доповідач. Всім з дитинства відомо, що кожен 5-й житель на Землі - китаєць. Але констатуючи цей факт, рідко хто замислювався над тим, чи добре це для самої країни. Тепер зрозуміло, що демографічний вибух – глобальна проблема. Високий рівень народжуваності у Китаї пояснюється традиціями минулого. Відповідно до давніх поглядів китайців, глава сімї, щоб забезпечити собі спокійне існування, мусить турбуватися про безперервність свого роду. Йому необхідно мати сина, бажано за життя бачити його одруженим, з дітьми та внуками. Тому китайці старалися зберегти неперервність роду, в першу чергу чоловічого, адже дочка, вийшовши заміж, залишить сім`ю. Глибоко релігійний народ дотримувався традицій, що й призвело до великої загальної кількості населення.Точна чисельність населення, темпи приросту і структура населення завжди залишалися загадкою не лише для зарубіжних спеціалістів, а й для самих китайців. Лише після утворення КНР у 1953 р. був проведений перепис населення. Загальна кількість населення, включаючи Тайвань, становила 582,6 млн. осіб. Простежувалося різке зростання його чисельності. У середині 1950-х років була зроблена перша спроба зниження рівня народжуваності, яка перервалася здійсненням курсу „великого стрибка” та „культурної революції”. У 1971 році уряд Китаю розпочав кампанію щодо зниження народжуваності під лозунгом „Одна сім`я – одна дитина”. Зміст її полягав у тому, що родина з однією дитиною мала право на першорядне отримання житла, збільшення розмірів присадибної ділянки, безкоштовне утримання дитини в дитячому садочку. Такі родини одержували спеціальні продовольчі талони, мали переваги під час прийому на роботу й у ВНЗ, вони одержували грошові допомоги та субсидії. У разі народження другої дитини, сім`я позбавлялася пільг і сплачувала податок із заробітної плати. А якщо ж народжувалася третя і наступні діти, родина сплачувала великі штрафи. Згідно з новим законом про сім`ю, прийнятому в 1981 р., вік одруження для чоловіків підвищили до 22 років, а для жінок до 20 років. Студентам узагалі заборонялось створювати сім`ю. А той , хто зважувався на це, відраховувався з ВНЗ. Така демографічна політика дала відчутні результати – зумовила стабілізацію природного приросту на рівні 12-14 млн. осіб. Сьогодні ця політика вкоренилася, більшість китайських сімей нормальним вважає саме виховання однієї дитини. Доказом цього є те, що 63% сімей мають одну дитину, 36% - дві і лише 1% - три і більше.

Опонент. Склалося враження, що ви повністю підтримуєте політику китайського уряду щодо врегулювання народонаселення. Я частково з вами погоджуюсь. Так, Китай успішно долає демографічну проблему. Але несумісність традицій і демографічної політики нерідко призводять до трагічних наслідків. Мова йде про дискримінацію, приниження жінок, які народили дівчаток. Траплялися випадки відмови від новонароджених, а інколи навіть і вбивства. У результаті такої політики утворився „дефіцит” наречених: маленьких китайців на 15 млн. більше ніж маленьких китаянок. Державна політика породила багато проблем, передусім на селі, де не було соціального забезпечення: селяни не отримували пенсії за віком, вони з давніх давен спиралися на своїх дітей, насамперед хлопчиків, які залишались в сім`ї батьків і опікувались їхньою старістю.

Тож наскільки вдала демографічна політика держави?



Доповідач. Так, найбільш гострою виявилась проблема для селян з відомих причин: не було пенсійного забезпечення, селяни більш релігійні, кожна селянська сім`я отримала ділянку землі в оренду і повинна була самостійно дбати про своє існування. Тому уряд дещо послабив політику для селян, дозволивши їм мати другу дитину, але у виняткових випадках. Також було заплановано поступово вводити пенсійне забезпечення, але вирішити цю проблему за короткий час неможливо.

Рецензент. На мою думку, доповідач ґрунтовно висвітлив причини виникнення демографічного вибуху і суть демографічної політики. Але, погоджуючись з опонентом, скажу, що доповідач за позитивними наслідками не помітив проблем простих китайців, особливо селян, а найбільше – жінок. Тому в мене виникло запитання: чи не надто жорстока така політика, чи можна від багатодітних сімей перейти відразу до сімей з однією дитиною? Можливо, краще було б піти шляхом, подібним до індійського : „Нас двоє – нам двох”?

Доповідач. Я не погоджуюся з вами, інколи уряду необхідно вживати навіть жорстких заходів, адже демографічна ситуація в Китаї була вкрай гострою. А така політика в Індії не дала позитивних результатів і за кількістю населення Індія в найближчий час наздожене Китай.

Опонент. Чи не здається вам, що в результаті і Китай може зіштовхнутися з такими проблемами, як депопуляція та старіння нації?

Доповідач. Демографічна політика гнучка. Уже сьогодні, коли народжуваність стабілізується, вносяться зміни. На мою думку, у ній взагалі не буде потреби. З розвитком цивілізації, поглибленням процесів демократизації зміниться становище жінок у суспільстві, що само собою зумовить зниження народжуваності.

(Виставлення оцінок командам).

ІІІ дія

Ведучий. Останнім часом ми постійно спостерігаємо за суперечками наших політиків щодо напрямків зовнішньої політики України. Одні вважають пріоритетним західний вектор – з країнами НАТО і ЄС, інші віддають перевагу східному – з Росією та країнами СНД. І найменша увага звертається на важливість установлення зв`язків з країнами Азії, зокрема з Китаєм. То давайте ж послухаємо ваші думки з цього приводу.

Доповідач. До розв`язання цього питання потрібно підходити передусім з позиції забезпечення національних інтересів, враховуючи реальні можливості нашої країни. На мою думку, КНР виступає одним з найвигідніших партнерів України. Привабливість цього напрямку зовнішньої політики нашої держави визначається багатьма чинниками.

Китай і Україна мають чимало спільного. Це стосується насамперед геополітичного чинника – важлива роль і місце України і КНР у світі. Обидві країни володіють величезним природним, науково-технічним та культурним потенціалом. Перед обома стоять близькі, або подібні соціально-економічні проблеми. Впливовим чинником є певна сумісність економік та технічних стандартів наших країн у багатьох галузях господарства. В обох країнах відбувається перехід до ринкової економіки, відчувається прагнення до політики відкритості.

Обидві країни займають схожі позиції щодо таких питань, як недопустимість релігійного екстремізму, національного сепаратизму, невтручання у внутрішні справи інших країн. Україна і Китай надають важливого значення взаємодії у рамках міжнародних організацій.

Китай становить для України великий інтерес , оскільки останній є постійним членом Ради Безпеки ООН та ядерною державою і виходить на передові рубежі, як велика світова сила. За оцінками знаних політологів, КНР невдовзі може стати другим, після США, полюсом впливу та сили у світі. За сприяння Китаю Україна може нарощувати свою економічну й політичну присутність в Азіатсько – Тихоокеанському регіоні. Ще наприкінці ХІХ ст. державний секретар США Дж. Хей сказав, що Середземне море – „океан” минулого, Атлантичний океан – океан сьогодення, Тихий океан – океан майбутнього. Тому, визначаючи зовнішньополітичні орієнтири, Українська держава не повинна відсувати важливість співпраці з КНР на другий план, оскільки успішне здійснення українсько-китайського партнерства може стати для України запорукою вдалого вирішення внутрішніх проблем.

Тепер Китай входить до першої п`ятірки торгівельних партнерів України.

Опонент. Попередній промовець широко висвітлив характер та перспективи українсько-китайських відносин.

Справді, між двома країнами існує великий ступінь взаєморозуміння. Доповню, що демонстрацією прихильного ставлення до України стало надання Китаєм гарантій ядерної безпеки у зв`язку з рішенням нашої держави про ядерне роззброєння. Важливість і значимість китайського кроку важко переоцінити, якщо взяти до уваги тай факт, що Пекін не надавав подібних гарантій жодній країні.



Але доповідач не висвітлив негативних моментів у двосторонніх взаєминах, зокрема в торговельно-економічних. Так, аналіз структури товарообігу між Україною та Китаєм свідчить, що основними товарами українського експорту до КНР були чорні метали, продукція машинобудування, зокрема металургійне обладнання, залізничні вагони. Однак, за останні роки поставки значно скоротилися. А з іншого боку, чи потрібно нам так багато дешевої та неякісної китайської продукції.

Доповідач. Причинами звуження номенклатури та обсягів українського експорту є освоєння виробництва аналогічної продукції китайськими виробниками, скорочення обсягів виробництва продукції машинобудування в Україні, посилення загального рівня конкуренції на світовому ринку. Тому Україні необхідно переорієнтовувати свій експорт відповідно до потреб внутрішнього ринку Китаю. А що стосується дешевих китайських товарів народного споживання, то на них є і буде попит, поки є бідне українське населення. Та мало хто знає, що Китай є постачальником високотехнологічної, наукомісткої, високоякісної продукції.

Рецензент. Мені сподобався виступ доповідача і цілком влучні доповнення опонента. Однак не були висвітлені питання співпраці в інших сферах: науково-технічній, культурно-освітній, адже відомо: науковий потенціал України є привабливим для Китаю – з науковими центрами КНР здійснюють співробітництво 14 установ НАН України. Значного розвитку набули двосторонні зв`язки в гуманітарній та культурній сферах. В 1991році був створений Інститут сходнознавства, 14 закладів освіти в Україні здійснюють прямі контакти з 36 китайськими ВНЗ. Не були розкриті причини, які негативно впливають на зростання товарообігу між країнами. Хто може відповісти?

Доповідач. Насамперед – це внутрішньо-економічні проблеми України: не відпрацьована правова база щодо роботи іноземних інвесторів, неналежна зацікавленість українського уряду в цьому напрямку зовнішньої політики, дуже невелика кількість китаєзнавців, які б сприяли розвитку „китайського вектора”. По-друге, значна віддаленість країн і , відповідно, високі витрати на транспортування товарів. По-третє, кон`юнктурні коливання китайського ринку, про які вже йшлося. А також, це нерозвиненість структури українських зовнішньо-торгівельних організацій у КНР ( мала кількість представництв підприємств і компаній ).

Ведучий. Червоною ниткою у всіх виступах проходила думка про важливість розвитку українсько-китайських відносин. Від себе хочу доповнити, що Китай має великий досвід в захисті культури свого народу, його вікових традицій від негативного впливу європеїзації та американізації, у методах патріотичного виховання. Пекін має великі здобутки у політичній консолідації суспільства навколо національної ідеї створення великого, могутнього і процвітаючого Китаю, чого так бракує нам з вами.

(Виставлення оцінок за третій раунд, визначення переможців).

До розмови долучалися й інші члени команд. Обговорювалися питання автономії тибетських монахів, аварії українського судна біля берегів КНР, учні розповідали про реаліті-шоу: чи може українська сім`я вижити без китайських товарів тощо. На закінчення кожна команда представила свій проект про Китай, щоб у всіх залишилися приємні, „кольорові” враження про країну. Команда «Хуанхе» підготувала туристський проект „По визначних місцях Піднебесної”.

Команда «Пандочки» представила відповідь на завдання: „Економічний простір Азії можна уявити у вигляді людського організму, „головою” якого є Японія, „кровоносною системою” – азіатські нафтоекспортери і фінансові центри, „руками” – країни нової індустріалізації. Якій частині цього організму відповідає Китай” у вигляді малюнка людини, тулубом якої є КНР.

Команда «Еверест» представила „кольорову асоціацію” про Китай. Уся країна їм уявляється в червоному кольорі ( колір революції, соціалізму), північно-східна її частина – жовта (зайнята посівами зернових культур), північна – чорна (видобуток кам`яного вугілля та нафти), південно-східна – синьо-зелена (перемінно-вологі ліси, рисосіяння, густа річкова мережа), південно-західна – біло-голуба (засніжені Гімалаї і Тибет), північно-західна – коричнева (пустельна).



Учитель подякувала учням за підготовку і побажала всім побувати в такій далекій і разом з тим уже близькій їм країні.
Каталог: upload -> iblock -> b09
iblock -> Звіт про підсумки роботи за 2014 рік
iblock -> Методична розробка Використання технології критичного мислення на уроках географії з метою формування ключових компетентностей учнів Вчитель географії Тітечко С. Є
iblock -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації
iblock -> Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
iblock -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет початкової, дошкільної, корекційної та інклюзивної освіти
iblock -> Використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури
iblock -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет суспільно-гуманітарних предметів Рівненського оіппо комунальна установа «Дубровицький районний методичний кабінет» Дубровицької районної ради


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка