Конспект лекцій для студентів I курсу напряму підготовки 020207 «Дизайн» денної форми навчання Луцьк 2014 (075. 8)



Сторінка2/4
Дата конвертації20.03.2017
Розмір1.24 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4

План
1. Середовище та прикладний характер дизайнерського процесу.
Основні поняття: технічне завдання, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, робоча документація, етапи проектно-технологічної діяльності.

Якщо прослідкувати основні етапи історії суспільства, то нескладно помітити, що рушійною силою його розвитку є вдосконалення знарядь праці. З одного боку це пояснюється тим, що людина завжди прагнула змінити на краще предметний світ речей, зробити його більш прогресивним та комфортним. З іншого, предмети та об‘єкти які нас оточують обов‘язково мають певні недоліки, що дає змогу винахідникам здійснювати постійний пошук для їхнього вдосконалення.

Вдосконалення знарядь праці – це не лише їхня конструктивна модернізація, а й встановлення більш досконалих виробничих стосунків, утворення нових форм організації виробничої діяльності людини тощо. Ремісник виготовляє певну річ утилітарного призначення від творчого задуму до його втілення у конкретний продукт. Згодом він об‘єднується з іншими ремісниками для одержання більшого прибутку від своєї діяльності, що призводить до спеціалізації виробництва – кожен учасник такого процесу виконує лише певну операцію. Спеціалізація виробництва вдосконалює кожну технологічну ланку, створює та розвиває виробничий процес в цілому. Згодом, крім окремого технологічного процесу створення певного продукту, утворюється виробничий процес, який складається із сукупності технологічних.

У ході такого генезису виробничої діяльності вдосконалюється й планова діяльність, тобто відбувається спеціалізація виробництва у тій його частині, де проводять проектування та конструювання виробів. На сьогодні будь-яке сучасне виробництво містить відділ, що займається проектуванням та відповідним прогнозуванням власної виробничої діяльності. Тут необхідно відразу підкреслити, що виробництво характеризується постійними змінами, що проявляються у вигляді процесу його постійного вдосконалення.



Постійний розвиток і вдосконалення виробництва – необхідна умова його існування, і саме проектування чи проектна технологія виступає рушійною силою його розвитку і вдосконалення.

Перед тим як визначити етапи проектування, розглянемо структуру виробничого проектування.

Із попередніх параграфів ми з‘ясували, що процес створення різноманітних речей, машин, архітектурних комплексів, технічних систем відбувається по-різному, і для кожного конкретного випадку має індивідуальну структуру чи етапи проектування. До суб‘єктивних обставин, що впливають на етапи та процеси проектування відносять накопичені на даний момент наукові відомості у даній галузі знань, особливості матеріально-технічного оснащення проектних робіт, вимоги економіки, встановлені строки виконання експериментального зразка і т.д.

Разом з тим, індивідуальні відмінності в організації процесу створення проекту не повинні впливати на основні принципи та етапи проектної технології. На сьогодні методика створення та відповідні етапи проектування в умовах серійного виробництва зазнають значного впливу з боку зарубіжного досвіду дизайнерських розробок. Наприклад, в усьому світі, дизайнери дедалі більше використовують інформаційні технології на стадії формотворення виробу, яке традиційно було обмежене лише традиційним креслярським способом. Так, ще зовсім недавно можливість перенести креслення з паперу на екран комп‘ютера порівнювалось із новим відкриттям у проектуванні.

Наступним кроком стали поява технології 3D, МАХ, або проектування об‘єкту у тривимірному просторі. Вже сьогодні світові технології виробничого проектування вступають у нову фазу – в так звану область цифрового моделювання, коли об‘єкт на екрані комп‘ютера не лише виглядає, але й віртуально функціонує, як це має відбуватись у реальному житті. Тому якщо зараз описати найбільш сучасний спосіб проектування, завтра він може опинитись в архівах майбутнього виробництва.

Щоб уникнути цього розглянемо етапи проектування лише в загальних рисах, які в тій чи іншій мірі можуть наповнюватись сучасними інформаційними чи іншими провідними технологіями майбутнього. Процес проектування виробів в умовах виробництва складається з таки основних етапів:



  • дослідження та складання завдань проекту;

  •  художньо-конструкторський пошук;

  • ескізний проект;

  • складання конструкторської документації.

Дослідження та складання технічних завдань проекту. На цьому етапі відбувається дослідження проблеми (товару чи послуги), над якою буде працювати творчий колектив. Нині фірми використовують найпоширенішу форму здійснення проектних робіт, це так звані «цільові програми», які передбачають створення творчих дизайнерських команд. Вони мають визнаного лідера і обов‘язково включають кількох спеціалістів, що здатні генерувати ідеї з найважливіших сфер інноваційної діяльності (ринок, техніка, менеджмент). Організаційна структура, склад фахівців і вимоги до керівника проекту визначаються рівнем інноваційного рішення у створюваному продукті чи процесі, а також певним терміном завершення роботи.

Під час вивчення інформації, яка стосується проекту, з‘ясовують чи визначають самостійно всі вимоги до об‘єкта проектування. Вся зібрана інформація про майбутній об‘єкт виготовлення аналізується з позицій зручності, технологічності, економічності та естетичності виробу. Етап завершується складанням науково обґрунтованих вимог до даного об‘єкту, відповідних проектних характеристик. На основі проведеної роботи складають технічне завдання.



Художньо-конструкторський пошук. На цьому етапі відбувається створення початкових творчих ідей у вигляді ескізних та графічних форм, що може також відбуватись в об‘ємному вигляді – макетах. Розробка графічної частини відбувається на основі технічного завдання та відповідних нормативних документів ГОСТ (гостів, нормалей).

Ескізування, ескізи, промислових виробів відбувається від принципової схеми до графічної розробки окремих деталей, і потім до виробу в цілому. На цьому етапі ескізи (певної кількості) можуть відображати ідею проекту в цілому, зображення окремих вузлів з прорисовкою окремих фрагментів деталей виробу, мати вигляд компонувальних схем. Спочатку ескізи виконуються без дотримання масштабу, оскільки на цьому етапі перевіряються різні напрямки розв‘язку форми та конструкції майбутнього виробу, і вже потім уточнюється через креслення з дотриманням масштабу та вимог ЕСКД (Єдиної системи проектної і конструкторської документації).

Ескізи конструктивних елементів виробів розробляються з урахуванням вимог міцності, жорсткості конструкції, а також стійкості з урахуванням максимальних габаритних відхилень в процесі експлуатації.

Наприклад, для меблевого виробництва такими габаритними відхиленнями вважають перекидання столу, шафи при висуванні ящиків або під час відкривання дверцят тощо.

Особливе місце на цьому етапі має метод макетування майбутнього виробу. В умовах виробництва дедалі більше використовуються інформаційні технології, про що ми згадували на початку цього параграфу. Макетування за допомогою комп‘ютерних технологій використовують для того, щоб остаточно розв‘язати компонувальні варіанти, з‘ясувати об‘ємно-просторові пропорції тощо. Однак більшість сучасних підприємств, крім віртуального макетування використовують традиційне виготовлення матеріальних макетів із метою створення більш реального відтворення об‘єкту проектування, особливо у плані кольорового рішення. Якщо мова йде про створення зразків мебельних виробів, то виготовлення макету дає змогу з‘ясувати реальні співвідношення дослідного зразка до розмірів людини чи тих речей з якими буде взаємодіяти (функціонувати) виріб.

На цьому етапі, також, дизайнери іноді використовують клаузуру, хоч її більше застосовують у навчальних цілях. Клаузура може виконуватись на папері з використанням різноманітних зображувальних засобів.

Ескізний проект – це остаточна творча пропозиція конструктора чи дизайнера, яка повністю відображає характеристики виробу. Ескізний проект – це графічна частина проекту, яка складається із головного планшету, на якій зазначають тему проекту, наприклад, варіанти планування (садиби), інтерєру чи форми виробу. До графічної частини також виготовляють планові, бокові ортогональні вигляди об’єктів, виробу, їх перспективне зображення, зображення макету виробу чи інтер‘єру, розрізи вузлів, схеми компоновок, номенклатурні креслення, анотація, пояснююча записка.

Ортогональні вигляди виробу – це головний фронтальний фасад всієї конструкції, бічні вигляди, які дають уявлення про розмірні, кольорові і фактурні особливості заливки проекта, об‘єкта проектування.

Розріз – умовне зображення об‘єкта, предмету, розділеного площиною (простий розріз) і декількома площинами – комбінований розріз. В проектуванні об‘єктів чи промислових виробів найбільш характерні розрізи, що показують функціональний зміст виробу.

Схеми з компонування застосовуються в тому випадку, коли є необхідність показати варіанти складання, наприклад, корпусних меблів на базі уніфікованих частин.

Під час створення групи виробів різного функціонального призначення (наприклад, це меблі – шафа, ліжко, тумба під телевізор тощо) розроблених серійним методом проектування, в ескізний проект включають номенклатурне креслення. На ньому зображують: різні види виробів з фасаду, вироби у двох-трьох проекціях або в аксонометрії (перспективі), виконані графічно або у вигляді фотографій з макетів.

Обов‘язком елементом проекта промислового виробу є перспективне зображення цього виробу, інтер‘єру виконане на планшеті. Найчастіше використовують кутову перспективу в архітектурному проектуванні, фронтальну – для зображення інтер‘єру чи меблевих виробів тощо.



Складання конструкторської документації. На цьому етапі проектування відбувається складання креслярської документації – робочі креслення необхідні для виготовлення запланованого виробу. На виробництві або в проектно-конструкторському бюро робочі креслення виконуються після затвердження ескізного або художньо-конструкторського проекту.

Етапи проектно-технологічної діяльності навчального проектування.

Чи можна в умовах навчального закладу виконувати творчі проекти? Очевидно, що так, проте вони будуть мати певну відмінність у змісті та структурі. Розглянемо більш докладно етапи навчального проекту, який ви можете виконувати самостійно чи у співпраці з викладачем, або одногрупників.

Успішність та ефективність навчального проектування теж забезпечується за умови правильної та послідовної, організаційно-спланованої діяльності, в основі якої лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проектів.

Зміст проектування складається з таких етапів, які взаємопов‘язані між собою і найефективніше розкривають послідовність розроблення та виконання проекта, а саме: організаційно-підготовчий, проектний, конструкторський, технологічний, завершальний.

На кожному етапі має здійснюватися відповідна система послідовних дій у виконанні проекту, які називаються стадіями, етапами виконання.

Перший етап проектування – організаційно-підготовчий, на якому постає важливе завдання – правильно вибрати об‘єкт проектування, адже від цього залежить успіх подальшої роботи. На цьому етапі необхідно вибрати і поставити проблему, усвідомити значення майбутнього виробу чи об’єкта, як для самого себе, так і для суспільства в цілому, тобто визначитись у доцільності виконання проекту.

Збирають інформацію стосовно аналогу обраної проблеми чи виробу, який будуть проектувати, використовуючи прототипи, довідники, книги, журнали, каталоги, мережу Інтернет. Результатом роботи на цьому етапі може бути реферат з тієї проблеми яка досліджується в даному проекті.

Проектувальники формують та пропонують різноманітні ідеї, а згодом і варіанти конструкції, визначають та обговорюють оптимальний варіант запропонованої конструкції, найбільш вдалі параметри своєї майбутньої конструкції, з погляду умов використання, з власного досвіду та досвіду оточуючих. Аналізують різні варіанти конструкцій із метою виявлення параметрів і граничних вимог до об‘єкта проектування.

Етапи проектування

Організаційно-підготовчий – пошук та визначення проблеми. Збір та аналіз інформації, що стосується об‘єкта проектування. Вироблення ідей та варіантів (у вигляді графічних, кольорових проектних рисунків та креслень). Формування параметрів і граничних вимог

Конструкторський – вибір оптимального варіанта розв’язку проблеми та його обґрунтувавння. Розробка клаузури. Макетування, моделювання, проекта. Складання ескізу і рисунку у кольорі на виготовлення. Добір матеріалів. Вибір інструментів, і обладнання. Економічне та екологічне обґрунтування. Міні-маркетингові дослідження.

Технологічний – організація робочого місця. Виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом. Самоконтроль своєї діяльності. Оцінка якості.

Заключний (завершальний) – коригування виконаного виробу у порівнянні з запланованим. Випробування проекту. Оформлення текстової частини проекту. Самооцінка проекту. Розробка презентації проекту. Захист проекту.

Організаційно-підготовчий, цей етап проектування складається з таких стадій: пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів. Засобами діяльності (співпраці) виступають особистий досвід, досвід керівника проекту та одногрупників, а також засоби масової інформації – журнали, книги, Інтернет та ін.

Наступним етапом проектування є конструкторський, на якому проектувальники складають ескізи можливих варіантів майбутнього виробу, проводять функціональний та композиційний аналіз на основі чого вибирають оптимальну форму чи конструкцію виробу, здійснюють добір матеріалів та інструментів, визначають найдоцільнішу технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та міні-маркетингові дослідження та вносять відповідні зміни (пошук недорогих матеріалів чи зменшення кількості оброблюваних операцій під час планування технологічного процесу). Також на цьому етапі розробляється робоче креслення чи ескіз, на основі якого буде виготовлено виріб. Засобами діяльності виступають всі робочі інструменти і пристрої, якими користуються при розробці проекту. Отже, конструкторський етап містить такі стадії: складання ескізних варіантів (клаузула), розробка конструкторсько-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з‘єднання, обробка, економічне та екологічне обґрунтування, міні-маркетингові дослідження, в яких визначають доцільність виготовлення проекту з точки зору економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення.

Перед тим, як що-небудь виготовити, треба зважити, у що обійдеться пропонована робота. Яким буде прибуток чи витрати на виготовлення виробу? Відповіді на ці запитання дають економічні розрахунки. Таким чином, необхідно знаходити раціональні конструкції, проявляти заповзятість, спритність, кмітливість, щоб виготовити корисну річ, виріб, об’єкт, із мінімальними матеріальними затратами, з недорогих матеріалів і, разом з тим, наділивши її цілим рядом переваг. У проспекті творчого проекту на цьому етапі необхідно подати: обґрунтування витрат необхідних матеріалів, засобів, енергії для виготовлення виробу; визначення його собівартості та ціни, передбачуваних прибутку і термінів реалізації.

Наступним моментом цього етапу буде здійснення екологічної експертизи, де необхідно подати повну характеристику з точки зору екологічної безпеки виготовлення і не менш важливим є обґрунтування використаної сировини.

На третьому етапі – технологічному, виконуються заплановані операції, здійснюється самоконтроль та оцінка якості виробу. Засоби – інструменти та обладнання, що заплановані та передбачені у змісті технологічного процесу.

Цей етап проектування передбачає такі стадії, як виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом, самоконтроль своєї діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці.

На заключному етапі здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію із запланованою. Якщо будуть знайдені недоліки та неполадки, намагаються їх усунути, аналізується проведена робота, встановлюється, чи досягли своєї мети, який результат їхньої праці, здійснюється самооцінка спроектованого виробу.

На самому початку роботи необхідно визначити, який проект буде виконуватися: індивідуальний чи груповий. Якщо проект виконується удвох або групою, то відбувається їх формування за інтересами, розподіл ролей, завдань відповідно до рівня знань, бажаної практичної діяльності в рамках проекту.

Етапи під час виконання творчих проектів можна прослідкувати за схемою (як відомо, в основі проекту лежить певна проблема. А для її розв'язання людина повинна мати знання з різних галузей науки, а також володіти певними інтелектуальними вміннями (робота з інформацією, її аналіз, узагальнення і висновки), творчими вміннями (вироблення ідеї, варіантів розв'язання проблеми, прогнозування результатів), комунікативними вміннями (ведення дискусії, вміння слухати й чути співбесідника, відстоювати свою точку зору, висловлювати власну думку). Під час виконання проектів кожен виріб, об’єкт, послугу можна виконати різними шляхами – варіантів вирішення кожного завдання є безліч. Тому потрібно кілька разів намалювати, прочитати і, лише переконавшись у тому, що певний варіант найбільш технологічний, економічний, екологічний, відповідає вимогам дизайну, найбільш задовольняє вимоги школи, сім‘ї або ринку, приступити до його виготовлення.



Етапи під час виконання творчих проектів

  • Ознайомлення з переліком завдань

  • Здійснення реального практичного вибору

  • Виконання завдання

  • Прогнозування ідей її вирішення

  • Бачення проблеми

  • Проектування конструкції

  • Планування технологічного процесу

  • Організація робочого місця

  • Виконання технологічних операцій

  • Самооцінка

  • Матеріалу

  • Інструментів

  • Технології

  • Самоконтроль

  • Оцінка якості

  • Захист роботи

  • Самоаналіз

Людина за власним бажанням може розвинути в собі вміння, здібності, риси характеру, спрямовані на вироблення творчих, оригінальних ідей, що дасть змогу створювати чи відкривати щось нове, практично в будь-якій галузі людської діяльності, а не лише у сфері виробництва. Серед таких умінь творчого характеру, що можуть бути сформовані, вважають уміння створювати банк ідей та пропозицій.

Одним із завдань створення такого банку є впорядкування інформації з метою її аналізу, що прискорює процес вироблення творчих ідей і, відповідно, створення нового об’єкта чи його вдосконалення.

Створення банку ідей. У попередніх параграфах ми розглядали, як накопичувати та систематизувати потрібну інформацію для проекту. Тепер необхідно навчитися працювати з цією інформацією – відбирати ідеї, аналізувати, ставити чи уточнювати на основі зібраної інформації завдання проекту тощо.

Пошук інформації, яка стосується певної проблеми або галузі виробництва, супроводжується її накопиченням. Досить часто великий обсяг інформації не лише «загромаджує» комп’ютер, але й залишається не використаним у дослідницькій роботі. Тому дизайнери намагаються впорядкувати та систематизувати знайдену інформацію, щоб більш якісно скористатися зібраним матеріалом, який було накопичено під час дослідження й вивчення проблеми.

Кожну знайдену ідею необхідно проаналізувати, виділивши позитивні та негативні сторони. Якщо мова йде про виготовлення певного виробу, необхідно з’ясувати, як даний об’єкт буде розв’язувати поставлені завдання (проблему), чи буде зручним у користуванні, задовольняти встановленим технологічним вимогам тощо. Інакше кажучи, працюючи над створенням конкретного об’єкта, дизайнер переглядає всі можливі шляхи розв’язку проблеми, що проявляється у вигляді набору образів майбутнього виробу – банку ідей та пропозицій. Проте, мова тут іде не лише про можливі форми майбутнього виробу чи, наприклад, проектування інтер’єру у вигляді замальовок чи ескізів, а й добір інших конструкційних матеріалів, комбінації різноманітних ідей, зміни в кольорі, варіанти компоновки складових частин виробу, товарного вигляду тощо. До такого банку конструктор повертається протягом усього періоду роботи над проектом, доповнюючи його і переглядаючи ті чи інші пропозиції для використання в роботі.

Наприклад, працюючи над інтер’єром кімнати, коли визначено кількість та конструкцію меблів, коли образ і вигляд меблів став завершеним, дизайнер переходить до виконання рисунків і креслень у масштабі, проробляє можливі варіанти розташування окремих частин меблів – виконує компоновку. Варіанти компоновок входять до банку ідей, як власне й сам ескіз, доповнюючи образ, замальовки, креслення меблів тощо.

Отже, підсумовуючи, відзначимо, що головним правилом створення банку ідей є: скопійовані або виконані власноруч рисунки, замальовки, ідеї у вигляді записів – увесь обсяг накопиченої інформації, який може стати в нагоді під час виконання наступних етапів проектування виробу, і який необхідно зберігати та класифікувати.

З чого починають створення банку ідей? Як правило, дизайнери використовують так звану клаузуру.



Клаузура  – це великий аркуш паперу, на якому презентовані різноманітні варіанти майбутнього виробу в загальному вигляді, з прорисовкою окремих частин чи деталей. Аркуш із клаузурою повинен мати завершену композицію стосовно виробу чи проекту в цілому. Під час такої роботи можна застосовувати будь-які зображувальні засоби – від власноруч виконаних малюнків та ескізів до кольорових і скопійованих зображень.

Під час створення клаузури проявляється творча фантазія дизайнера, уміння застосовувати зібрану інформацію про досліджувану проблему чи об’єкт проектування. Тому аркуш клаузури може містити зображення, які відображають асоціативні, фантастичні, природні аналогії, якими користується дизайнер, чи скопійовані рисунки, фотографії з інших джерел. Дизайнер може коротко відобразити суть ідеї з відповідними написами, запитаннями, декількома варіантами розв’язків проблеми тощо.



Отже, банк ідей та пропозицій має складатися з комплексу інформації, яка стосується об’єкта проектування і відповідає за змістом та кількістю певному етапу проектування виробу. Дивись схему 1.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка