Конспект лекцій для студентів спеціальності 181 «Харчові технології»



Сторінка2/54
Дата конвертації16.03.2017
Розмір9.99 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   54

ЗМІСТ




Лекція №1. Інформатика як наука. Поняття про інформаційні системи та технології. Апаратне та програмне забезпечення ПК. 4

1.Поняття, мета і завдання предмету інформатика. 4

2.Поняття інформації та основні терміни інформатики. 4

7.Принцип побудови ПК та базова апаратна конфігурація ПК. 4

8.Програмне забезпечення комп’ютера. 4

1.Поняття, мета і завдання предмету інформатика. 4

2.Поняття інформації та основні терміни інформатики. 5

7.Принцип побудови ПК та базова апаратна конфігурація ПК. 13

8.Програмне забезпечення комп’ютера. 15

Лекція №2. Поняття текстового процесора. Основи роботи в MS Word 2007. 21

2.Основні поняття текстового редактора Word. 21

7.Форматування тексту засобами MS Word 2007. 21

2.Основні поняття текстового редактора Word. 22

Лекція №3. Вставка об’єктів у текстовий документ засобами MS Word 2007. 33

Дія 34

Позиціювання колонтитулів 34



Вилучення колонтитулів 34

Зміна ширини колонок 39

Лекція №4. Вставка таблиць та графічних об’єктів в MS Word 2007. 42

Лекція №5. Поняття про табличний процесор. Табличний процесор MS Excel 2007. 52

Лекція №6. Робота з функціями в MS Excel 2007. 65

Лекція №7. Графічне представлення даних в MS Excel 2007. 85

Лекція №8. Бази даних в MS Excel 2007. 96

Лекція №9. Поняття та призначення баз даних. Поняття та створення структури таблиці. Типи даних та властивості полів. 106

Лекція №10. Робота з таблицями. Введення даних. Створення зв’язків між таблицями. Сортування та фільтрація даних в MS Access. 116

Лекція №11. Робота з запитами в MS Access 2007. 126

Лекція №12. Створення та використання форм та звітів в MS Access 2007. 132

139


Лекція №13. Елементарні конструкції та оператори мови VBA. 140

Лекція №14-15. Оператори мови VBA та програмування типових обчислювальних процесів. 153

Else 156

End If 156

End If 156

[Case Else 159

End Select 159

166


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 166

Лекція №1. Інформатика як наука. Поняття про інформаційні системи та технології. Апаратне та програмне забезпечення ПК.
План

  1. Поняття, мета і завдання предмету інформатика.

  2. Поняття інформації та основні терміни інформатики.

  3. Представлення інформації в ЕОМ. Одиниці вимірювання інформації.

  4. Поняття про інформаційні системи та технології.

  5. Покоління ЕОМ та їх класифікація.

  6. Принцип фон Неймана.

  7. Принцип побудови ПК та базова апаратна конфігурація ПК.

  8. Програмне забезпечення комп’ютера.




  1. Поняття, мета і завдання предмету інформатика.

Слово інформатика походить від французького слова Informatique, що утворилося в результаті об'єднання термінів Informacion (інформація) і Automatique (автоматика), що відображає її суть як науки про автоматичне опрацювання інформації. В більшості країн Західної Європи і США використовують інший термін Computer Science (наука про обчислювальну техніку).

Інформатика – це наука, що вивчає способи створення, зберігання, відтворення, оброблення і передавання інформації засобами комп'ютерної техніки, а також принципи функціонування цих засобів і методи керування ними.

Предметом інформатики є:

  • апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

  • програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

  • засоби взаємодії апаратного і програмного забезпечення;

  • засоби взаємодії людини з апаратними і програмними засобами.

В інформатиці особливу увагу приділяють питанням взаємодії. Методи і засоби взаємодії людини з апаратними і програмними засобами називають інтерфейсом користувача. Відповідно існують апаратні інтерфейси, програмні інтерфейси та

апаратно-програмні інтерфейси.



Основним завданням інформатики є систематизація способів і методів роботи з апаратними і програмними засобами обчислювальної техніки, впровадження найефективніших технологій автоматизації роботи з даними на основі найновіших методичних і технологічних досліджень.

Інформатика – практична наука, її досягнення повинні підтверджуватися практикою і використовуватися тоді, коли вони відповідають критерію підвищення ефективності, передусім матеріального виробництва і комерційного ринку.



Основні завдання інформатики такі:

1) вдосконалення архітектури обчислювальних систем, призначених для автоматичного оброблення даних;

2) інтерфейси обчислювальних систем (прийоми і методи управління апаратним та програмним забезпеченням);

3) розроблення комп'ютерних програм;

4) перетворення даних (прийоми та методи перетворення структур даних);

5) захист інформації;

6) автоматизація обчислювальних процесів (функціонування апаратно-програмних засобів без участі людини);

7) стандартизація (забезпечення сумісності між апаратно-програмними засобами, а також форматами подання даних, що належать до різних типів обчислювальних систем).



  1. Поняття інформації та основні терміни інформатики.

Ключовими поняття інформатики є інформація, дані, знання, ефективність та кодування.

На всіх етапах технічного забезпечення інформаційних процесів для інформатики ключовим поняттям є ефективність.

Для апаратних засобів під ефективністю розуміють відношення продуктивності обладнання до його вартості (з урахуванням вартості експлуатації і обслуговування). Для програмного забезпечення під ефективністю розуміють продуктивність праці осіб, які використовують це забезпечення (користувачів).

Інформація – це фундаментальне наукове поняття. Наукове визначення інформації дається достатньо просто, якщо припустити, що інформація – це динамічний об'єкт, не існуючий у природі сам по собі, а утворений у ході взаємодії даних та методів. Він існує рівно стільки, скільки триває ця взаємодія, а весь інший час знаходиться у вигляді даних.

Дані – це інформація, подана у формі, сприятливій для формальної обробки персональним комп'ютером або користувачем.

У ході інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів обробки. Обробка даних включає в себе багато різних операцій.

У структурі можливих операцій з даними можна виділити такі основні операції:


  • збір даних – накопичення з метою забезпечення достатньої інформації для прийняття рішень;

  • формалізація даних – приведення даних, що надходять із різних джерел, до однакової форми, щоб зробити їх зіставними між собою;

  • сортування даних – упорядкування даних за наданою ознакою з метою зручності використання (підвищує доступність інформації);

  • групування даних – об'єднання даних за наданою ознакою з метою збільшення зручності використання;

  • архівація даних – організація збереження даних у зручній та легкодоступній формі, служить для зниження економічних витрат на зберігання та збільшує загальну надійність інформаційного процесу в цілому;

  • захист даних – комплекс заходів, спрямованих на запобігання втрачання даних, на відтворення та модифікацію даних;

  • транспортування даних – прийняття та передача (доставлення і постачання) даних між віддаленими учасниками інформаційного процесу. При цьому джерело даних в інформатиці прийнято називати сервером, а споживача – клієнтом.

Інформація – це результат перетворення та аналізу даних.

Відмінність інформації від даних полягає у тому, що дані – це фіксовані відомості про події і явища, які зберігаються на певних носіях, а інформація з'являється в результаті обробки даних при розв'язку конкретних завдань. Наприклад, у базах даних зберігаються різні дані, а по певному запиту система керування базою даних видає необхідну інформацію.

Існують і інші визначення інформації, наприклад, інформація – це відомості про об'єкти і явищах навколишнього середовища, їх параметрах, властивостях і стані, які зменшують наявну про них ступінь невизначеності, неповноти знань.

З метою уніфікації прийомів і методів роботи з даними в обчислювальній техніці застосовується універсальна система кодування даних, яка називається двійковим кодом. Елементарною одиницею представлення даних у двійковому коді є двійковий розряд – біт (від. англ. binary digital – двійкова цифра).



Кодування даних – процес перетворення даних з форми, зручної для безпосереднього використання, у форму, зручну для передачі, зберігання або автоматичної переробки.

Усі дії, які можна провадити з інформацією, називаються інформаційними процесами. Вони містять такі складові:



    • отримання;

    • зберігання;

    • обробка;

    • передача інформації.

При цьому інформація обов'язково повинна мати такі властивості:

  • достовірність;

  • зрозумілість;

  • актуальність;

  • корисність;

  • повноту;

  • однозначність;

Знання – це зафіксована та перевірена практикою оброблена інформація, яка використовувалася та може багаторазово використовуватися для прийняття рішень.

Знання – це вид інформації, яка зберігається у базі знань і відображає знання фахівця у конкретній предметній області.

Знання – це інтелектуальний капітал. Формальні знання можуть бути у вигляді документів (стандартів, нормативів), що регламентують прийняття рішень або підручників, інструкцій з описом розв'язку задач. Неформальні знання – це знання та дос-

від фахівців у певній предметній області.



  1. Представлення інформації в ЕОМ. Одиниці вимірювання інформації.

Будь-яку інформацію можна закодувати з метою зберігання й опрацювання послідовністю 0 та 1, тобто для кодування необхідно лише два символи. Найменшою мірою інформації є 1 біт. Для зображення будь – якого числа люди давно користувались десятковими цифрами. Їх є десять 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Двійкових цифр є дві - 0 і 1.

1 біт - це одна двійкова цифра 1 або 0. Інформацію, яка є на носіях, вимірюють байтами.
1 байт = 8 бітів.

Байт це послідовність з восьми двійкових цифр (розрядів). Різних комбінацій з восьми 0 та одиниць є 28=256. Байти нумерують від 0 до 256, їм відповідають такі двійкові коди:

0 00000000

1 00000001

2 00000010

....................

....................

255 11111111

За допомогою байтів кодують інформацію, яку вводять з клавіатури.
Розглянемо клавіатуру. В алфавіті, який використовують для введення інформації у

комп'ютер, є 10 арабських цифр, літери кирилиці, латини (великі та малі), розділові знаки та багато інших символів, які мають спеціальне призначення.

Ознайомимося з таблицею комп'ютерних кодів ASCII (American Standard Code for


Information Interchange). У ній байти з номерами від 0 до 31 зайняті під службові символи, що
не використовуються в текстових документах; байти з номерами 128-255 призначені для національних алфавітів і символів псевдографіки. Наведемо приклади значень деяких байтів з основного діапазону кодів 32-127:

Звідси випливає, що число 1 — це 49-й код, а число 2 — 50-й код (байт) і кодується воно


як 00011010.

Кожному символу алфавіту відповідає свій код. Набір кодів утворює таблицю кодів.


Комп'ютер кодує символи автоматично. Тому користувачам не потрібно запам'ятовувати коди.
Треба лише знати, що в одному байті закодовано один символ алфавіту. Наприклад, закодовані
нулями та одиницями слова МИР чи РИМ займають у пам'яті комп'ютера по три байти, а слово
ЛЬВІВ — п'ять байтів (сорок бітів).

Розглянемо, як кодують графічну інформацію. Відтінки сірого кольору від чорного до

білого автоматично градуюються на 256 значень і кодуються байтами. Будь-яке чорно-біле зображення — це набір упорядкованих точок. Кожній точці ставиться у відповідність байт, що
означає відтінок сірого кольору. Отже, зображення також кодується послідовністю з нулів та
одиниць. Якщо зображення кольорове, то одній точці ставиться у відповідність не один, а три
байти.

Довідка. З курсу фізики відомо, що будь-який колір є результатом певного поєднання


(сумішшю) трьох основних кольорів: червоного (Red), зеленого (Green) і синього (Blue). Кожен
з них має яскравість з 256-значною градацією — від 0 до 255. У комп'ютерній графіці таку палітру кольорів називають RGB-палітрою, де червоний колір має код (255, 0, 0), зелений — (0, 255,0), а синій - (0, 0, 255). Достатньо змінити на одиницю будь-яке число в такій тріаді –отримаємо код нового кольору. Отже, різних кольорів (точніше кольорових відтінків) є 256-256-256, тобтопонад 16 мільйонів.

Подібно кодують звук. Він характеризується силою і тривалістю. Силу звуку градуюють


на 256 значень, тому в кожний момент часу деякому звуку відповідає значення деякого байта.
Це називають оцифровуванням звуку.

Пристрої комп'ютера всі види інформації кодують автоматично. Інформація зберігається


у файлах. Файли є різних типів. Відповідно до виду інформації розрізняють текстові файли (тип
txt, doc тощо), графічні файли (тип bmp, tif, gif тощо), звукові файли (тип wav), відеофайли (тип
avi) тощо. Зазначення типу файлу у назві файлу, наприклад, myfilel.doc чи myfile2.bmp, дає змогу системі й людині розпізнати вид даних (чи це текст, графіка, звук, відео), що зберігаються у файлі.

Як правило всі числа всередині комп’ютера представляються в двійковій формі як 0 і 1.


Одиницею інформації в комп’ютері являється 1 біт, тобто двійковий розряд, який може приймати значення 0 чи 1. Як правило, команди в комп’ютері працюють не з окремими бітами,

а з восьма бітами відразу. 1 байт =8 біт.

В одному байті можна закодувати значення одного символу із 256 можливих (250=28)

В обчислювальній техніці оброблювана й збережена інформація поза залежністю від її природи (число, текст, відображення) представлена у двійковій формі (з використанням алфавіту, що складає всього із двох символів — О и 1). Така стандартизація дозволила ввести дві стандартні одиниці виміру: біт і байт. Байт — це вісім біт.

1 Кілобайт (Кбайт) = 1024 байт = 210 байт,

1 Мегабайт (Мбайт) = 1024 Кбайт = 220 байт,

1 Гігабайт (Гбайт) = 1024 Мбайт = 230 байт.

Останнім часом у зв'язку зі збільшенням обсягів оброблюваної інформації входять у вживання такі похідні одиниці, як:

1 Терабайт (Тбайт) = 1024 Гбайт = 240 байт,

1 Петабайт (Пбайт) = 1024 Тбайт = 250 байт.



  1. Поняття про інформаційні системи та технології.

Збір, зберігання, обробка, передача інформації в числовій формі здійснюється за допомогою інформаційних технологій. Особливістю інформаційних технологій є те, що в них і предметом, і продуктом праці є інформація, а знаряддями праці – засоби обчислювальної техніки та зв'язки. 34 Основна мета інформаційних технологій – виробництво необхідної користувачеві інформації у результаті цілеспрямованих дій по її переробці.

Інформаційна технологія – це сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, зберігання, обробку, виведення і поширення інформації. З погляду інформаційних технологій для інформації необхідний матеріальний носій як джерело інформації, передавач, канал зв'язку, приймач та одержувач інформації. Повідомлення від джерела до одержувача передається через канали зв'язку або за допомогою середовища. Інформація є формою зв'язку між керованими та керуючими об'єктами у будь-якій системі керування Відповідно до загальної теорії керування, процес керування можна представити як взаємодія двох систем – керуючої та керованої. Структура системи керування представлена на рис. 1.1.

Рис. 1.1
Система керування підприємством функціонує на базі інформації про стан об'єкта, його входів Х (матеріальні, трудові, фінансові ресурси) та виходів Y (готова продукція, економічні і 35 фінансові результати) відповідно до поставленої мети (забезпечити випуск необхідної продукції).

Керування здійснюється шляхом подачі управлінського впливу 1 (план випуску продукції) з урахуванням зворотного зв'язку – поточного стану керованої системи (виробництва) і зовнішнього середовища (2, 3) – ринок, вищі органі керування.

Призначення керуючої системи – формувати такі впливи на керовану систему, які спонукували б останню прийняти стан, обумовлене метою керування. Стосовно до промислового підприємства з деякої часток умовності можна вважати, що ціль керування – це виконання виробничої програми в рамках техніко-економічних обмеженні; керуючі впливи – це плани робіт підрозділі, зворотний зв'язок дані про хід виробництва: випуску та переміщенні виробі, стану устаткування, запасах на складі і т.д.

Очевидно, що плани та зміст зворотному зв'язка – не що інше, як інформація. Тому процеси формування керуючих впливів саме і є процесами перетворення економічної інформації. Реалізація цих процесів і становить основний зміст управлінських служб, у тому числі економічних. До економічної інформації пред'являються наступні вимоги: точність, вірогідність, оперативність. Точність інформації забезпечує її однозначне сприйняття всіма споживачами. Вірогідність визначає припустимий рівень викривлення як вступники, так і результатної інформації, при якому зберігається ефективність функціонування системи. Оперативність відбиває актуальність інформації для необхідних розрахунків і прийняття розв'язків в умовах, що змінилися.

Слово «система» походить від грецького systema, що означає ціле, складене із частин або безлічі елементів.

Система – це сукупність взаємозалежних елементів, які функціонують для досягнення певної мети. Основні характеристики систем: ціль, входи, виходи, зворотний зв'язок і зовішній середовище. Системи значно відрізняються між собою як за скдадом, так і за головними цілями. До систем відносяться апаратні та програмні засоби комп'ютерів, телекомунікації, системи життєзабезпечення, системи створення і т.д. До економічних систем відносяться: промислові підприємства, торговельні організації, комерційні банки, державні установи і т.д.

Отже, об'єктом економічної інформатики виступають економічні інформаційні системи, кінцева мета функціонування яких – ефективне управління економічною системою. Таким чином, Главная призначення інформаційної системи – створення сучасної інфраструктури для керування підприємством, організацією, установою.

Різноманітність завдань, розв'язуваних за допомогою ІС, привела до появи безлічі різнотипних систем, що відрізняються принципами побудови та закладеними в них правилами обробки інформації. Інформаційні системи можна класифікувати із цілого ряду різних ознак.

Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості завдань. Розрізняють три типи завдань, для яких створюються інформаційні системи:



  • структуровані (формалізовані);

  • неструктуровані (неформалізовані);

  • частково структуровані.

Структурована (формалізовані) завдання – завдання, де відомі всі її елементи та взаємозв'язку між ними. Неструктурована (неформалізовані) завдання – завдання, у якому неможливо виділити елементи та установити між ними зв'язки. Інформаційні системи для частково структурованих завдань.

Інформаційні системи, використовувані для розв'язку частково структурованих завдань, підрозділяються на два види управлінські звіти, що створюють, і орієнтовані головним чином на обробку даних; можливі альтернативи, що розробляють, розв'язку.



у. Класифікація ринку інформаційних систем за масштабності системи подана у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1


Класифікація систем, яка ґрунтується на класифікації бізнес-завдань. Принципи класифікації управлінських інформаційних систем:

  1. Рівень стратегічного керування (3 – 5 років).

  2. Рівень середньострокового керуванні (1 – 1,5 року).

  3. Рівень операційного керування (місяць – квартал - півріччя).

  4. Рівень оперативного керування (день - тиждень).

  5. Рівень керування реального часу.

Існують і інші типи класифікації інформаційних систем. За рубежем були розроблені спеціальні програми Стандарти інформаційних систем керування підприємствами системи MRP, MRP-II, ERP, ERPII. MRP – це системи планування потреб у матеріальних ресурсах (забезпечує необхідний обсяг залишків матеріалів на складі).

MRP-II – призначені для планування виробничих ресурсів, тобто ресурсів, використовуваних для виробництва продукції.

ERP – призначена для планування та керування матеріальними, виробничими та людськими ресурсами.

SAP R/3 - це ERP система (Enterprise Resourse Planning) керування ресурсами підприємства або SAP ER. ERP II – призначена для керування ресурсами тазовнішніми зв'язками підприємств. Інформаційні системи, застосовувані для планування та керування різними ресурсами, називаються інтегрованими системами керування або корпоративними інформаційними системами.

До основних компонентів інформаційних систем, що використовуються в економіці, відносяться: програмно-апаратні засоби, бізнес-додатка та керування інформаційними системами.


  1. Програмно-апаратні засоби інформаційних систем:

  • технічні засоби обробки інформації (комп'ютери та периферійні пристрої);

  • системне та сервісне програмне забезпечення (операційні системи та утиліти);

  • прикладне програмне забезпечення офісного призначення (MS Office);

  • комп'ютерні мережі (комунікаційне обладнаня, мережне ПО та мережні додатки);

  • бази та банки даних.

  1. Бізнес-Додатки (прикладні програми):

  • локальні інформаційні системи (1С:Бухгалтерія, Инфин, Вітрило і т.д.);

  • малі інформаційні системи (1С: Підприємство, Вітрило, Галактика і т.д.);

  • середні інформаційні системи (PEOPLE SOFT, BAAN, SCALA і т.д.);

  • інтегровані системи керування (ERP).

  1. Керовані інформаційними системами призначене для керування та підтримки інформаційних процесів підприємства (керування персоналом, розвитком, якістю, безпекою, оперативне керування і т.д.) Таким чином, інформаційні системи, які розглядаються в економічній інформатиці, складаються із трьох основних компонентів:

  • інформаційні технології (апаратні та програмні засоби комп'ютерів, телекомунікації, дані);

  • функціональні підсистеми (виробництво, бухгалтерія та фінанси, збут, маркетинг, кадри ) і бізнес додатка (прикладні програми для розв'язку бізнес завдань);

  • керування інформаційними системами (персонал, користувачі, розвиток ІС, фінанси)

У цей час найбільш доцільним шляхом побудови економічної інформаційної системи є застосування готових розв'язків, які реалізовані у вигляді готових прикладних програм.



  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   54




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка