Конспект лекцій для студентів спеціальності 181 «Харчові технології»


Принцип побудови ПК та базова апаратна конфігурація ПК



Сторінка5/54
Дата конвертації16.03.2017
Розмір9.99 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   54
Принцип побудови ПК та базова апаратна конфігурація ПК.

Комп'ютер може коштувати від сотень до кількох тисяч доларів, тому важливо використовувати його з максимальною ефективністю. Щоб отримати максимальну користь від апаратних засобів, потрібно замислитися над низкою запитань: для чого призначений комп'ютер, які програми виконуватимуться і як, що ви очікуєте від комп'ютера і як це вплине на методику вашої роботи?

Комп'ютер – це універсальний засіб оброблення різноманітних видів інформації: текстової, графічної, цифрової, мультимедійної.

Можливості комп'ютера дуже великі, проте будь-яка його робота, що зовнішньо виявляється по-різному, фактично зводиться до виконання багатьох арифметичних і логічних операцій. Дані в комп'ютері подаються двійковими кодами, тобто сукупністю нулів та одиниць. Це пояснюється тим, що їх запам'ятовування і зберігання дуже легко реалізувати технічно (намагнічену ділянку поверхні беруть за 1, ненамагнічену – за 0). Отже, будь-який комп'ютер повинен мати запам'ятовувальний пристрій, у якому можна було б записувати та зчитувати двійкові коди. Користувач не може працювати з двійковими кодами, тобто в комп'ютері мають бути пристрої для перетворення інфор-мації зі звичайної форми на двійкову і навпаки. Такі пристрої називають пристроями введення і виведення інформації. Виконуючи будь-яке завдання, комп'ютер має здійснити

арифметичні та логічні операції. Це завдання виконує пристрій, який називають арифметично-логічним.

Щоб розв'язати завдання, на комп'ютері складають програму, яка разом з оброблюваними даними поміщається в запам'ятовувальний пристрій.



Програма – упорядкований набір деяких команд. У ній містяться вказівки, яку операцію виконати, над якими даними і куди помістити результат. Для організації вибору команд із запам'ятовувального пристрою та їх виконання необхідний ще один пристрій – пристрій керування. Він координує роботу всіх інших пристроїв машини в процесі виконання команд програми. Схематично це зображено на рис. 1.4.

Рис. 1.4


Після того як програма розміститься в запам'ятовувальному пристрої, її запускають на виконання. У пристрій керування надходять коди операції (що робити), а в арифметично-логічний – дані (з чим робити). Пристрій керування створює сигнали, що надходять на інші пристрої, які й забезпечують виконання цієї операції. Потім із запам'ятовувального пристрою вибирають іншу команду й організовують її виконання. Цей процес продовжується до закінчення всієї програми.

Персональний комп'ютер як універсальна технічна система має гнучку (відкриту) архітектуру, що може легко адаптуватися до потреб користувача у міру необхідності. Проте існує поняття базової конфігурації (конфігурація – склад обладнання).



Базова конфігурація – це мінімальний склад апаратних засобів, які забезпечують функціонування ПК як цілісної обчислювальної системи.

Базова конфігурація ПК охоплює такі апаратні засоби:



  • системний блок – це основний блок, усередині якого встановлено ключові компоненти;

  • монітор — пристрій візуального зображення інформації — один із головних пристроїв виведення інформації;

  • клавіатура — пристрій керування ПК, введення інформації;

  • миша — пристрій керування ПК, введення інформації, миша розширює можливості клавіатури, надає додаткові зручності.

Поняття «базова конфігурація» може змінюватись. Зокрема тепер не можна уявити ПК без пристрою читання-записуванню CD, DVD-дисків, принтера. Комбінація монітора та клавіатури забезпечує інтерфейс користувача.

  1. Програмне забезпечення комп’ютера.

В основу роботи комп'ютерів покладено програмний принцип, який полягає в тому, що комп'ютер виконує дії за заздалегідь заданою програмою. Цей принцип забезпечує універсальність використання комп'ютера: у певний момент розв'язується задача відповідно до вибраної програми. Після її завершення у пам'ять завантажується інша програма, що розв'язує іншу задачу, і т. д.

Комп'ютерна програма (computer program) – запис алгоритму розв’язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп'ютер.

Для нормального розв'язання задач на комп'ютері потрібно, щоб програма була налагоджена, не потребувала дороблень і мала відповідну документацію. Тому стосовно роботи на комп'ютері часто використовують термін «програмний засіб».



Програмний засіб – програма або сукупність програм на носієві даних із програмною документацією, розроблених відповідно до стандартів та інших нормативних документів і придатних для використання за своїм призначенням.

Програмне забезпечення (software) – сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Сам по собі комп'ютер не містить знань із жодної галузі застосування: все це зосереджено у програмах, які виконують на комп'ютерах. Програмне забезпечення сучасних комп'ютерів охоплює мільйони програм – від ігрових до наукових. Усі програми можна умовно поділити на три категорії (рис. 1.5):

1. Системні програми, що виконують такі функції: керування ресурсами комп'ютера; перевірку дієздатність пристроїв ПК; видавання довідкової інформації про комп'ютер тощо.

2. Прикладні програми, що безпосередньо забезпечують виконання необхідних для користувачів робіт.



3. Інструментальні програми – це програми, що використовуються для створення нових програм для комп’ютерів.

Рис. 1.5. Класифікація програмного забезпечення



Системне програмне забезпечення призначене для керування ресурсами комп'ютера і виконується разом із прикладними.

Системне програмне забезпечення розробляють так, щоб використання комп'ютера було комфортним для користувача, щоб комп'ютер міг ефективно виконувати прикладні програми. Серед десятків тисяч системних програм особливе місце займають операційні системи, що забезпечують керування ресурсами комп'ютера, виконання прикладних програм.



Операційна система – це комплекс взаємозалежних системних програм, які при-значені для організації взаємодії користувача з комп'ютером, керування ресурсами комп'ютера і виконання всіх інших програм.

Операційна система виконує роль сполучної ланки між апаратними засобами комп'ютера, з одного боку, і прикладними програмами, а також користувачем, з іншого. Операційна система зберігається в зовнішній пам'яті комп'ютера – на диску. При ввімкненні комп'ютера вона зчитується з дискової пам'яті й розміщується в оперативній. Цей процес називають завантаженням операційної системи



Функціями операційної системи є:

  • здійснення діалогу з користувачем;

  • введення - виведення і керування даними;

  • планування та організація процесу оброблення програм;

  • розподіл ресурсів (оперативної пам'яті, кеша, процесора, зовнішніх пристроїв);

  • запуск програм на виконання;

  • допоміжні операції обслуговування;

  • передавання інформації між різними внутрішніми пристроями;

  • програмна підтримка роботи периферійних пристроїв (дисплея, клавіатури, дискових накопичувачів, принтера тощо).

У різних моделях комп'ютерів використовують операційні системи з різною архітектурою і можливостями. Для їх роботи потрібні різні ресурси. Вони надають різний ступінь сервісу для програмування і роботи з готовими програмами. Аналіз і виконання команд користувача, у тому числі завантаження готових програм із файлів в оперативну пам'ять і їх запуск, здійснює командний процесор операційної системи. Для керування зовнішніми пристроями комп'ютера використовують спеціальні системні програми-драйвери.

Важливим класом системних програм є програми допоміжного призначення – утиліти (від лат. utilitas – користь). Вони або розширюють і доповнюють можливості операційної системи, або вирішують самостійні завдання.



Інструментальне програмне забезпечення або системи програмування – це системи для розроблення нових програм конкретною мовою програмування.

Сучасні системи програмування надають користувачам потужні й зручні засоби розроблення програм. До них входять:



  • транслятор;

  • компілятор або інтерпретатор;

  • інтегроване середовище розроблення;

  • засоби створення і редагування текстів програм;

  • бібліотеки стандартних програм і функцій;

  • програми налагодження, тобто програми, що допомагають знаходити й усувати помилки в програмі;

  • потужні графічні бібліотеки, утиліти для роботи з бібліотеками;

  • вбудований асемблер;

  • вбудована довідкова служба.

Транслятор (англ. translator – перекладач) – це програма-перекладач. Вона перетворює програму, написану на одній із мов високого рівня, на програму, що складається з машинних команд.

Транслятори реалізуються у вигляді компіляторів або інтерпретаторів.



Компілятор – читає всю програму цілком, робить її переклад і створює закінчений варіант програми машинною мовою, що потім виконується.

Інтерпретатор – програма, що аналізує кожен рядок програми і потім виконує зазначену в ній команду.

Після того як програму відкомпільовано, ні сама вихідна програма, ні компілятор більше не потрібні. Водночас програма, яку обробляє інтерпретатор, має заново перекладатися на машинну мову при черговому запуску програми. Відкомпільовані програми працюють швидше, але інтерпретовані простіше виправляти, змінювати.

Конкретна мова орієнтована або на компіляцію, або на інтерпретацію – залежно від того, для яких цілей вона створювалася. Наприклад, Паскаль зазвичай використовують для розв'язування досить складних завдань, у яких важливою є швидкість роботи програм. Тому ця мова реалізовується за допомогою компілятора. З іншого боку, для програмістів-початківців, які використовують Бейсик, порядкове виконання програми має незаперечні переваги.

Іноді для однієї мови застосовують і компілятор, й інтерпретатор. У цьому разі для розроблення і тестування програми можна скористатися інтерпретатором, а потім відкомпілювати налагоджену програму, щоб підвищити швидкість її виконання. Останнім часом поширилися системи програмування, орієнтовані на створення Windows-додатків:



  • пакет Borland Delphi (Делфі) – блискучий спадкоємець сі’ї компіляторів Borland Pascal, що надає якісні й дуже зручні засоби візуального розроблення. Його винятково швидкий компілятор дає змогу ефективно і швидко розв'язувати практично будь-які завдання прикладного програмування;

  • пакет Microsoft Visual Basic – зручний і популярний інструмент для створення Windows-програм з використанням візуальних засобів. Містить інструментарій для створення діаграм і презентацій;

  • пакет Borland С++ – один із найпоширеніших засобів для розроблення DOS і Windows додатків.

Програмні засоби – це програми, що використовуються в ході розроблення, коригування або вдосконалення інших прикладних або системних програм. До програмних засобів належать:

  • редактори;

  • засоби компонування програм;

  • програми налагодження, тобто програми, що допомагають знаходити і усувати помилки в програмі;

  • допоміжні програми, що реалізують часто використовувані системні дії;

  • графічні пакети програм тощо.

Інструментальні програмні засоби можуть надати допомогу на всіх стадіях розроблення програмного забезпечення.

Прикладна програма – це будь-яка конкретна програма, що забезпечує розв'язання завдань у межах певної проблемної сфери.

Наприклад, там, де на комп'ютер покладено завдання контролю за фінансовою діяльністю будь-якої фірми, прикладною буде програма автоматизованого бухгалтерського обліку.

Прикладні програми можуть мати і загальний характер, зокрема забезпечувати складання і друкування документів. Такі програми можна використовувати або автономно, тобто вирішувати поставлене завдання без допомоги інших програм, або у

складі програмних комплексів або пакетів.



Текстовий редактор – це програма для створення і редагування текстових даних. Цими даними може бути будь-який документ або програма чи книга. Текст, що редагується, виводиться на екран, і користувач може в діалоговому режимі вносити до нього свої зміни.

Текстові редактори можуть забезпечувати виконання різноманітних функцій, а саме:



  • створення, редагування тексту;

  • можливість використання різних шрифтів;

  • копіювання і перенесення частини тексту з одного місця на інше або з одного документа в інший;

  • контекстний пошук і заміна частин тексту;

  • встановлення міжрядкових проміжків;

  • автоматичне перенесення слів на новий рядок;

  • автоматична нумерація сторінок;

  • оброблення і нумерація виносок;

  • вирівнювання країв абзацу;

  • створення таблиць;

  • перевірка правопису слів і підбір синонімів;

  • побудова змістів і предметних покажчиків;

  • друкування тексту на принтері в потрібній кількості примірників тощо.

Можливості текстових редакторів різні – від програм, призначених для підготовки невеликих документів простої структури, до програм для набору, оформлення і повної підготовки до друкарського видання книг і журналів (видавничі системи). 30

Повнофункціональні видавничі системи – Adobe InDesigne CS, Microsoft Publisher.

Видавничі системи незамінні для комп'ютерної верстки. Вони значно полегшують роботу з багатосторінковими документами, мають можливості автоматичного розбивання тексту на сторінки, розміщення номерів сторінок, створення заголовків тощо. Створення макетів будь-яких видань, від рекламних листків до багатосторінкових книг і журналів, стає дуже простим навіть для початківців.



Табличний процесор – це комплекс програм, призначений для оброблення електронних таблиць. Електронна таблиця – це комп'ютерний еквівалент звичайної таблиці, що складається з рядків і граф, на перетині яких розташовуються клітинки, в яких міститься числова інформація, формули або текст. У числовій клітинці таблиці значення може бути або введене, або розраховане за відповідною формулою; у формулі можуть бути звернення до інших клітинок. Щораз при зміні значення в клітинці таблиці в результаті записування нового значення перераховуються також значення в усіх зв'язаних клітинках. Табличні процесори – це зручний засіб для проведення бухгалтерських, статистичних та інших розрахунків. У кожному пакеті є сотні вбудованих функцій і алгоритмів оброблення даних, а також потужні засоби для зв'язку таблиць між собою. Спеціальні засоби дають змогу автоматично одержувати і роздруковувати звіти з використанням десятків різних типів таблиць, графіків, діаграм, вставляти коментарі й графічні ілюстрації. У Microsoft Excel автоматизовано багато рутинних операцій, спеціальні шаблони допомагають створювати зведені таблиці, звіти, імпортувати дані і багато чого іншого.

База даних – це один або кілька файлів даних, призначених для збереження і оброблення великих масивів взаємозалежної інформації. У базі даних підприємства, наприклад,

може зберігатися:



  • інформація про штатний розклад, про робітників та службовців підприємства;

  • відомості про матеріальні цінності;

  • дані про надходження сировини і комплектуючих;

  • відомості про запаси на складах;

  • дані про випуск готової продукції;

  • накази і розпорядження дирекції тощо.

Система керування базами даних – це система програмного забезпечення, що дає змогу створювати бази даних, обробляти звертання до баз даних, які надходять від прикладних програм кінцевих користувачів. Системи керування базами даних допомагають поєднувати великі обсяги інформації і обробляти їх: сортувати, робити вибірки за визначеними критеріями тощо. Сучасні СКБД дають можливість заносити до них не тільки текстову і графічну інформацію, а і звукові фрагменти і навіть відеокліпи. Простота використання СКБД дає змогу створювати нові бази даних, не звертаючись до програмування, а користуючись тільки вбудованими функціями. СКБД забезпечують правильність, повноту і несуперечливість даних, а також зручний доступ до них.

Інтегровані пакети – це набір кількох програмних продуктів, об'єднаних в єдиний зручний інструмент. Найрозвиненіші з них містять текстовий редактор, органайзер, редактор електронних таблиць, СКБД, засоби підтримки електронної пошти, програму створення презентаційної графіки. Результати, отримані окремими підпрограмами, можна об'єднати в кінцевий документ, що містить табличний, графічний і текстовий матеріал.

Інтегровані пакети, як правило, містять певне ядро, що забезпечує можливість тісної взаємодії між складовими.



Одним із найвідоміших інтегрованих пакетів є Microsoft Office. До цього потужного професійного пакета увійшли такі необхідні програми, як текстовий редактор Word, електронна таблиця Excel, програма створення презентацій PowerPoint, СКБД Access. Мало того, всі частини цього пакета складають єдине ціле, і навіть зовні всі програми виглядають типово, що полегшує як їхнє освоєння, так і щоденне використання. Останнім часом набирає популярності офісний пакет OpenOffice.org. Пакет надає користувачеві основний набір необхідних функцій: Writer – текстовий редактор і редактор HTML, редактор електронних таблиць Calc, графічний редактор Draw, систему підготовки презентацій Impress. Пакет OpenOffice.org має досить широкі функціональні можливості, при цьому абсолютно безкоштовний.

Пакети прикладних програм (ППП) – це спеціальним чином організовані програмні комплекси, розраховані на загальне застосування у визначеній проблемній сфері й доповнені відповідною технічною документацією. Залежно від характеру розв'язуваних завдань розрізняють різновиди ППП:

  • пакети для вирішення типових облікових, планово-економічних, загальнонаукових завдань;

  • пакети для забезпечення систем автоматизованого проектування і систем автоматизації наукових досліджень;

  • пакети педагогічних програмних засобів тощо.

Щоб користувач міг застосовувати ППП для розв'язання конкретного завдання, пакет повинен мати засоби настроювання (іноді введенням певних доповнень). Часто пакети прикладних програм мають бази даних для збереження даних і передавання їх іншим програмам.
Питання до лекції №1


  1. Дайте визначення інформації.

  2. Як представляється інформація в комп'ютері?

  3. Що таке 1 біт та 1 байт?

  4. В яких одиницях вимірюється інформація?

  5. Для чого призначена таблиця кодів ASCII?

  6. Як поділяються обчислювальні машини з точки зору історії?

  7. Перерахуйте основні відмінності обчислювальних машин різних поколінь.

  8. Що таке комп'ютер і для чого його використовують?

  9. Опишіть структуру ПК.

  10. Дайте визначення програми та програмного забезпечення.

  11. Які програми відносяться до системного програмного забезпечення, опишіть їх призначення?

  12. Дайте визначення операційної системи.

  13. Дайте характеристику текстовим редакторам.

  14. Дайте характеристику графічним редакторам.

  15. Дайте характеристику електронним таблицям і СУБД.

  16. Дайте характеристику САПР та настільним видавничим системам.

Лекція №2. Поняття текстового процесора. Основи роботи в MS Word 2007.
План

  1. Поняття про текстові процесори та видавничі системи.

  2. Основні поняття текстового редактора Word.

  3. Інтерфейс текстового процесора MS Word 2007.

  4. Основні режими роботи з документами в текстовому процесорі Word 2007.

  5. Робота з документами в MS Word 2007.

  6. Введення і редагування тексту засобами MS Word 2007.

  7. Форматування тексту засобами MS Word 2007.




  1. Поняття про текстові процесори та видавничі системи.

Для роботи з комп’ютером необхідно встановити на нього програмне забезпечення, розроблене у вигляді програм для певного виду роботи (для редагування текстових матеріалів, роботи з базами даних) або у вигляді інтегрованих систем.

Інтегрована система програмний комплекс, який забезпечує декілька видів діяльності (написання рефератів, курсових проектів, оформлення звітів, виконання обчислень, створення таблиць, графіків та діаграм, пересилання робіт через комп’ютерну мережу).

Прикладом такої системи є Microsoft Office для Windows, Star Office для Linux. Основними компонентами інтегрованої системи є: текстовий процесор, програма опрацювання табличних даних, система керування базами даних, засоби телекомунікацій.



Текстовий процесор програма, призначена для комп’ютерної підготовки повноцінних документів, від особистих листів до офіційних паперів.

Текстові процесори були одними з перших, що сприяли підвищенню продуктивності роботи в офісі, і разом з розвитком комп’ютерів пройшли значний шлях еволюції зі збагачення функціональністю і зручністю роботи.

Функції текстових процесорів зазвичай включають компоновку, редагування і форматування тексту (даних, поданих в електронній формі), широкі можливості роботи зі змістом і сторінками, розширений набір доступних символів, перевірку орфографії, впровадженняв документ гіперпосилань, графіки, формул, таблиць й об’єктів тощо.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   54




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка