Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,


Класифікація вибухонебезпечних зон на підприємствах



Сторінка12/33
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.2 Mb.
ТипКонспект
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   33

Класифікація вибухонебезпечних зон на підприємствах. Для попередження вибуху на підприємствах визначають вибухонебезпечні зони – приміщення чи його частини, де створюються вибухонебезпечні суміші, – за такою класифікацією (згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01). Газопароповітряні вибухонебезпечні середовища визначають як вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – класів 20, 21, 22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір, у якому газоповітряне вибухонебезпечне середовище існує постійно або протягом тривалого часу.

Вибухонебезпечна зона класу 1 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворюватись під час нормальної роботи.

Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір, у якому вибухонебезпечного середовища за нормальних умов експлуатації немає, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго (у разі порушення процесу).

Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари існує постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації з повітрям.

Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір, у якому вибухонебезпечний пил може з’явитися не часто й існувати недовго або утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання в умовах НС

Метою оцінки стійкості є виявлення найбільш слабких елементів виробництва до дій повітряної ударної хвилі та розробка конкретних рекомендацій щодо підвищення стійкості цих слабких елементів.

Оцінки стійкості об’єкту проводиться періодично один раз в 5-7 років. Вона проводиться силами інженерно-технічного персоналу об’єкта під керівництвом керівника об‘єкту за наступними напрямками оцінюється:


  • стійкість інженерно-технічного комплексу;

  • надійність захисту виробничого персоналу;

  • стійкість постачання та управління при різних надзвичайних ситуаціях;

  • готовність об‘єкту до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Методика оцінки стійкості об'єкта базується на таких вихідних положеннях:

  • стійкість об’єкта і небезпека виникнення НС оцінюється по відношенню до кожного з можливих уражаючих факторів НС (варіантів аварій, стихійного лиха);

  • значення параметра уражаючого фактора береться максимальним щодо умов розташування об'єкта;

  • спочатку оцінюється стійкість кожного елемента об'єкта;

  • стійкість об'єкта в цілому оцінюється по стійкості найбільш слабкого елемента.

Послідовність оцінки стійкості роботи об'єкта:

  • визначається критерій (показник), за яким буде проводитись оцінка стійкості до дій уражаючого фактора і умови стійкості.

  • розраховується максимальне значення параметру уражаючого фактору, який може виникати на об'єкті внаслідок аварії;

  • у відповідності до вибраного критерію стійкості, визначають границю стійкості об'єкта до уражаючого фактора;

  • порівнюють отриману границю стійкості з максимальним значенням уражаючого фактору.

По результатам порівняння визначають, чи стійкий об'єкт до дії уражаючого фактору чи ні.

Розглянемо методику оцінки стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші.


Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі

Основним параметром, що визначає руйнуючу дію повітряної ударної хвилі, є надмірний тиск ∆Рф .



Критерієм стійкості об'єкта до дії ударної хвилі є граничне значення надмірного тиску (∆Рф), при якому елементи об'єкта ще зберігаються, або отримують слабкі та середні зруйнування.

Це значення надмірного тиску називають границею стійкості об'єкта до ударної хвилі (∆Рфlim). Умови стійкості: якщо ∆Рфlim ≥∆Рф max - об'єкт стійкий до дії ударної хвилі; якщо ∆Рфlim <∆Рф max - не стійкий.

(∆Рф max - максимальне значення надмірного тиску ударної хвилі, що очікується на об'єкті при вибуху).

Методика оцінки стійкості об'єкта до дії ударної хвилі включає:


  1. Визначення максимального значення надмірного тиску (∆Рф max)

ударної хвилі, що очікується у районі об'єкта при вибуху ГПС.

При вибуху газоповітряної суміші вихідними даними являються:

- маса вуглеводневого продукту (пропану, бутану і т.ін.) – Q,т;

- відстань від центру вибуху до об'єкта - Rо.

Шляхом розрахунку або за графіком визначають значення надмірного тиску ударної хвилі, що очікується на об'єкті та приймають його за максимальне.


  1. Визначення границі стійкості об'єкта до дії ударної хвилі (∆Рф lim).

Спочатку виділяють основні елементи об'єкту, від яких залежить виробництво продукції і їх характеристики (з технічної документації). Потім визначається межа (границя) стійкості кожного з основних елементів об'єкта.

Границею стійкості елемента є надмірний тиск, при якому елемент отримує середню ступінь зруйнувань. Якщо надмірний тиск, при цьому визначений не одним значенням, а діапазоном (наприклад, 20.-.ЗОкПа), то за границю стійкості приймають нижню межу діапазону (у прикладі 20кПа)

За границю стійкості цеха об'єкту в цілому приймають границю стійкості найбільш слабкого елемента об'єкта.


  1. Визначення можливої шкоди (відсотків виходу з ладу) елементів об'єкта при ∆Рф max, що очікується в районі об‘єкту.

Для цього виявляють, яку ступінь зруйнування може отримати кожен з елементів об'єкта при надмірному тиску ∆Рфтах і визначають можливу шкоду залежно від ступеню руйнування елементу за наведеною нижче таблиці 3.2:

Таблиця 3.2.

Ступені руйнування елементів об'єкта

Ступінь руйнувань

Слабкі

Середні

Сильні

Повні

Очікувана шкода, %

10...30

З0...50

50...90

90...100

4. Аналізують результати оцінки і роблять висновки:



  • порівнюючи ∆Рфlim об'єкта з величиною ∆Рфтак , виявляють чи стійкий об'єкт до дії ударної хвилі. При ∆Рфlim >∆Рфmax - об'єкт стійкий, а при ∆Рфlim <∆Рфтак - не стійкий до дії ударної хвилі;

  • які з елементів найбільш слабкий (з малими ∆Рф lim);

  • до якої величини доцільно підвищувати стійкість об'єкта.

Доцільно підвищувати стійкість об'єкта до значення ∆Рфтах, якщо це не потребує великих економічних витрат. У іншому випадку достатньо буде підвищити стійкість найбільш слабких елементів до рівня стійкості більшості елементів об'єкта.

На основі висновків пропонують заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій.



Такими заходами можуть бути:

  • укріплення несучих конструкцій та перекрить будівель установкою додаткових колон, ферм, контрфорсів або підкосів;

  • розміщення обладнання на нижніх поверхах будівель або в підвалах, надійне закріплення на фундаменті, установка захисних кожухів або ковпаків;

  • прокладка кабельних мереж та трубопроводів під землею;

  • створення резервних запасів контрольно-вимірювальної апаратури.


2. НАСЛІДКИ АВАРІЙ НА ХІМІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТАХ
До хімічно небезпечних об'єктів (ХНО) відносяться об'єкти, що мають сильно діючі отруйні речовини (СДОР), (хлор, аміак, фосген, сірководень і ін.). На об'єктах СДОР, як правило, зберігають в рідкому стані в щільно закритих ємностях. Під час роботи об'єкту СДОР можуть знаходиться в технологічному устаткуванні. Під час транспортування – в спеціальних металевих цистернах.

Причинами аварій на ХНО можуть бути:

  • перевищення нормативних запасів СДОР;

  • порушення правил транспортування і зберігання СДОР;

  • порушення вимог техніки безпеки під час використовування СДОР у виробництві;

  • вихід з ладу окремих агрегатів і трубопроводів;

  • можливі терористичні акти.

Внаслідок аварій, з руйнуванням ємностей або комунікацій зі СДОР, рідина розливається на поверхні і випаровується, утворюється хмара зараженого повітря.

Під впливом приземного вітру заражена хмара переміщається на значні відстані від місця аварії, заражаючи місцевість. Таким чином, на місцевості утворюється зона хімічного зараження (ЗXЗ), яку наведено на рисунку 3.5.




Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій
files -> Тематика рефератів. Автомобілі повітряно-пінного гасіння. Галузь застосування


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   33


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка