Конспект лекцій з курсу «Безпека життєдіяльності, основи охорони праці» Вступ Дисципліна «Основи охорони праці»



Сторінка1/4
Дата конвертації09.11.2017
Розмір0.54 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з курсу


«Безпека життєдіяльності, основи охорони праці»

Вступ
Дисципліна «Основи охорони праці» займає особливе положення у формуванні майбутніх фахівців харчової промисловості. Її особливість полягає у нормативному характері знань та умінь фахівців, які спрямовані на збереження здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Вперше ця дисципліна була впроваджена у Московському інституті залізничного транспорту у 1929 р. До 1966 р. вона викладалося у межах окремих спеціальних та інженерних дисциплін. 3 1966 р. у вищих навчальних закладах технічного профілю почали створюватися кафедри охорони праці, а дисципліна «Основи охорони праці» була офіційно впроваджена у навчальні програми всіх інженерних спеціальностей.

В Одеській національній академії харчових технологій дисципліна «Основи охорони праці» почала викладатися з 1936 р. на кафедрі технологічного обладнання зернових виробництв. З вересня 1984 р. вона викладалась на спеціально створеній для неї кафедрі «Охорона праці». З квітня 1992 р. дисципліна «Основи охорони праці» викладається на кафедрі безпеки життєдіяльності, яка була створена на базі кафедри «Охорона праці» і циклу дисципліни з цивільної оборони.

Сьогодні дисципліна «Основи охорони праці» є основною дисципліною кафедри БЖД. Вона викладається в ОНАХТ для бакалаврів усіх напрямків підготовки.

Мета курсу:

Оволодіти системою знань з основ ОП та виробити уміння і навички управління ОП на виробництві, спрямовані на:

– поліпшення умов праці;

– підвищення її продуктивності;

– запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям.

Завдання курсу:

Розвиток творчої активності, ініціативи та здатності приймати самостійно рішення з питань безпеки праці, як при нормальному режимі роботи виробництва, так і в його аварійних та критичних ситуаціях.

Охорона праці відноситься до достатньо складної і багатомірної галузі знань, яка нараховує більше 10 тис. документів нормативно-правового характеру. Тому при її вивченні треба використовувати системний підхід. Він передбачає взаємодію людини, машини і середовища.



Аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На основі такого аналізу розробляються технічні і організаційні заходи для запобігання дії цих факторів на працюючих.
1. Охорона праці як динамічна система
1.1 Історичні аспекти розвитку охорони праці як науки
Історія розвитку людства із стародавніх часів визначена увагою до умов діяльності людині, у тому числі і охорони її здоров’я.

Деякі приклади розвитку науки про охорону праці у хронологічному порядку.



Гіппократ – вперше почав вивчати умови праці людини.

Аристотель

– здійснив реформу античної медицини і показав

її зв'язок з умовами діяльності людини.

Парацельс – вперше вивчав шкідливі та небезпечні фактори,

що пов’язані з гірничою справою.

відомий лікар епохи

Відродження.

«Все є отрута і все є ліки, і тільки одна доза робить речовину отрутою або ліками».

Парацельс

Агрікола Георгій – вперше описав випадок виділення та вибуху

рудничного газу.



Ломоносов М.В. – розробив теорію природної вентиляції шахт;

– дав рекомендації з безпеки при використанні драбин

великий російський і сходин;

вчений – пропонував використання робочого одягу;

– розробив блискавковідвід;

– у 1742 р. видав книгу «Первые основания металлургии или рудных дел».



Нікітін А.М. – вперше описав заходи попередження професійних захворювань та аварій;

– у 1847 р. видав книгу «Хвороби робітників із зазначенням попереджувальних заходів».



Кірпічов В.Л. – вперше провів дослідження технологічних процесів у машинобудуванні;

ректор Київського – у 1882 р. на з'їзді Технічного товариства зробив до політехнічного інституту доповідь «Про заходи запобігання при поводженні з машинами і приводами».



Ерисман Ф.Ф. – надрукував першу книгу про гігієну праці – «Курс гігієни» у 1887 р.;

професор Московського – видав 19 томів матеріалів з дослідження фабрик і університету заводів Московської губернії.



Сєченов І.М. – у 1901 р. розробив фізіологічні критерії, за якими установлюється тривалість робочого часу. Вони академік Російської не втратили актуальність і в теперішній час.

Жуковський М.Є. – розробив теорію розрахунку вентиляційних систем.

Скочинський А.А. – вперше проводив дослідження пожеж та вибухів у вугільних шахтах.

Зелінський М.Д. – у 1915 р. розробив принципову конструкцію протигазу.

Семенов М.М. – розробив теоретичні основи вибухів та горіння.

Патон Б.О. – розробив ідентифікацію професійної небезпеки.

Значний внесок у розвиток охорони праці як науки був зроблений рядом сучасних вчених – це С.В. Бєлов, В.В. Бєляєв, Ю.М. Бурашников, Я.Я. Васильєв, М.П. Гандзюк, Г.Г. Гогіташвілі, В.І. Дашевський, Г.Ф. Денисенко, Є.П. Желібо, В.Ц. Жидецький, Б.А. Князевський, М.П. Купчик, В.М. Лапін, А.С. Максимов, В.С. Нікітін, Д.Г. Сегеда, Л.І. Семенов, Д.А. Скверчак, М.О. Халімовський, А.С. Юдін та інші.



Таким чином, можна констатувати, що відомі вчені стояли біля витоків розвитку науки з охорони праці і розглядали її як необхідний чинник виробничої діяльності людини.
1.2 Основні поняття в охороні праці, терміни та визначення згідно ДСТУ 2293 – 99
Охорона працісистема правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Виробнича санітарія – система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.

Гігієна праці – галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників в умовах виробництва, і на цій основі обґрунтовує профілактику несприятливого впливу умов праці, заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників.

Небезпечний чинникце такий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння, різкого погіршення здоров’я або до смерті.

Шкідливий чинник – це такий чинник, вплив якого за певних умов може привести до захворювання, зниження працездатності і негативного впливу на здоров’я нащадків.

Примітка. Залежно від кількісної характеристики і тривалості впливу шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним.

Безпека – стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Рівень безпеки – оцінка безпеки посиланням на прийнятний ризик.

Промислова безпека – безпека від аварій на виробничих об’єктах і наслідків цих аварій.

Небезпека – потенційне джерело шкоди.
1.3 Зв’язок ООП з іншими дисциплінами
Основи охорони праці як прикладна нормативна дисципліна представляє собою комплексну систему питань правового та організаційного характеру, фізіології та психології праці, виробничої санітарії та гігієни праці, безпеки технологічних процесів та технологічного устаткування, пожежної безпеки виробництв. Як обширна учбова дисципліна ООП базується на теоретичних положеннях і висновках сучасних наук, а саме: природничих та їх вивідних технічних, суспільних і наук про мислення. Тому зв'язок дисципліни ООП з іншими дисциплінами можна навести у вигляді структурної схеми, наведеної на рис. 3.1.

Рис. 1.1 – Структурна схема зв’язку дисципліни «Основи охорони праці» з іншими дисциплінами



1.4 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація
Згідно ГОСТ 12.0.002 – 80 ССБТ умови праці визначаються сукупністю факторів виробничого середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини у процесі праці. Умовно ці чинники підрозділяються на небезпечні і шкідливі. Визначення цих факторів було наведено у другому питанні лекції. Відповідно до ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация». Вони діляться на чотири групи:

  • фізичні;

  • хімічні;

  • біологічні;

  • психофізіологічні.

В основу цієї класифікації покладена природа їх дії на людину. Розглянемо фактори в тій послідовності, у якій вони наведені.

До фізичних факторів відносяться: підвищена швидкість руху повітря; підвищена або понижена вологість; підвищений або понижений атмосферний тиск; недостатня освітленість; конструкції, що руйнуються; електричний струм; підвищений рівень статичної електрики; розміщення обладнання на висоті; підвищений рівень шуму і вібрації; гострі кромки обладнання тощо. Зрозуміло, що ці фактори проявляють фізичну дію на організм людини.

До хімічних факторів відносять: хімічні елементи, речовини та сполуки, що перебувають у різному агрегатному стані; речовини, які різними шляхами проникають в організм людини, тобто через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірний покрив, слизові оболонки носа, рота і очей; речовини, які різко змінюють реактивність організму, тобто проявляють сенсибілізуючу і алергічну дію на організм; речовини, які мають мутагенну дію або впливають на репродуктивну функцію людини.

Біологічні фактори розподіляються на патогенні мікроорганізми і макроорганізми.

Мікроорганізми проникають до організму людини у вигляді бактерій, вірусів, рикетсій, грибів і найпростіших.

Макроорганізми розподіляються на організми рослинного і тваринного походження. Вони можуть бути в харчовій сировині, в харчових виробництвах і є причиною захворювання працівників.

Психофізіологічні фактори розподіляються на фізичні і нервово-психічні перевантаження. До перших відносяться статичні, динамічні навантаження і гіподинамічні. Рівень статичного навантаження визначається величиною необхідного зусилля, часом його підтримки і положенням тіла працівника при виконанні роботи. Динамічні навантаження характерні при піднятті і переміщенні вантажів. Вони бувають легкі і важкі. Легкі відповідають підняттю вантажу масою до 5 кг з підлоги або переміщенню вантажу за зміну до 4 т, а важкі відповідно 40 кг і 6 т.

Нервово-психічні перевантаження розподіляються на розумове, перевантаження аналізаторів, монотонність праці і емоційні перевантаження.

Розумове перевантаження не є характерним для харчових виробництв, тому що роботи в основному виконуються згідно з інструкціями або вирішенням задач за відомим алгоритмом.

У харчових виробництвах переважають монотонні роботи, які включають одні і ті ж багатоповторювальні операції або роботи, в яких працівнику відводиться роль пасивного спостерігача за ходом виробничого процесу. Емоційні навантаження всіх категорій характерні для харчових виробництв. Вони бувають мало напруженими, помірно напруженими, напруженими і дуже напруженими. Це відповідає роботам за поточним графіком, в умовах дефіциту часу і підвищеної відповідальності, в умовах ризику і відповідальності за безпеку інших працівників.



Структурна схема класифікації НШВП згідно ГОСТ 12.003 – 74 ССБТ наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2 – Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів


Каталог: data -> file doc
data -> Українська архітектура
data -> Тема. Метод архітектурної біоніки. Біотектонічне моделювання Мета
data -> Реферат на тему: Залізодефіцитна анемія (малокрів'я)
data -> Кафедра медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології
data -> І тип анафілактичні реакції
data -> Положення про денний стаціонар» Додаток 4 до наказу моз україни від 23 лютого 2001 р. N 72 «Примірне положення про денний стаціонар»
data -> Рахіт І рахітоподібні захворювання у дітей
file doc -> Юлія павленко міні-реферат
file doc -> Рішення щодо створення навчальних програм);  Рада саамських шкіл
file doc -> Формування України як правової держави на базі позитивного досвіду Королівства Норвегії


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка