Конспект уроку з історії України в 9 класі Тема: Наддніпрянська Україна в системі тогочасних міжнародних відносин в середині xixстоліття



Скачати 42.23 Kb.
Дата конвертації20.11.2018
Розмір42.23 Kb.
#65141
ТипКонспект
Конспект уроку з історії України

в 9 класі

Тема: Наддніпрянська Україна в системі тогочасних міжнародних відносин в середині XIXстоліття.

нням індустріальної революції, «Українське питання» в контексті міжнародних відносин.

Мета:

навчальна: визначити зміст українського питання в контексті європейської міжнародної політики в середині XIX ст.; проаналізувати причини, перебіг і результат Кримської (Східної) війни 1853-1856 рр.,показати, що в кримській війні зіткнулись дві системи: передова – капіталістична (Англія, Франція) та відстала – кріпосницька (Росія), визначати хронологічні межі Східної (Кримської) війни,з’ясувати її вплив на становище в Наддніпрянській Україні, охарактеризувати селянський рух під час Кримської війни; розвиваюча: розвивати хронологічні, просторові,інформаційні, аксіологічні компетентності; уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу, формувати в учнів уміння працювати з документами, історичною картою, термінами й поняттями, уміння аналізувати історичний матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору; науковий світогляд, поглиблення вміння дослідження історичних документів;

виховна: виховувати любов до батьківщини, позитивне ставлення до героїв оброни Севастополя; колективізм, активну життєву позицію, національну самосвідомість, патріотизм, почуття гордості за героїзм видатних українців у боротьбі за збереження свого етносу.

Обладнання: підручник, презентація, вправи для мультимедійної дошки.

Тип уроку: урок вивчення нових знань.

Основні поняття, терміни, назви: українське питання, Кримська (Східна) війна, «Київська козаччина», похід «У Таврію за волею».

Основні дати та події: 1853-1856 рр. – Кримська (Східна) війна;

1855 р. – «Київська козаччина»; 1856 р. – похід «У Таврію за волею». Очікувані результати:

учні навчаться: характеризувати зміст українського питання в другій половині XIX ст. та його місце в тогочасних міжнародних відносинах;

аналізувати передумови, привід Кримської (Східної) війни та перебіг її подій на українських землях;

пояснювати, яким був вплив війни на становище в Наддніпрянській Україні; визначати особливості селянського руху під час Кримської (Східної) війни.

План уроку

1. Українське питання в контексті європейської міжнародної політики.

2. Кримська (Східна) війна 1853-1856 рр.

3. Вплив війни на становище в Наддніпрянській Україні.

4. Селянський рух під час Кримської (Східної) війни

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1.1 Привітання учнів.

1.2 Перевірка присутності учнів на уроці.

2. Ознайомлення учнів з темою, навчальною метою та порядком роботи

–   Сьогодні я вас запрошую на незвичайний урок, тому у нас на уроці гості, і звичайно розраховую на вашу підтримку та допомогу. Кожному з вас хочу побажати на цьому уроці бути:

У – успішним

С – самовпевненим

П – працьовитим

І – інформованим

Х – хоробрим

У – уважним



Тобто я вам бажаю Успіху!

Ми починаємо урок, а на уроці ми…



Уважні!

Розумні!

О рганізовані!

Компетентні!

Звучить спокійна музика.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Евристична бесіда

  1. Який період історії ми вивчаємо в 9 класі?

  2. Яку тему ми вивчали на минулому уроці?

  3. Яке завдання ви отримали і що приготували готуючись до уроку?

Знайомство із групами та їхніми домашніми завданнями:

  1. Історико-літературне дослідження (практична робота) на тему «Проблеми і життя селянства у творчості українських письменників в першій половині ХІХ століття»

  2. Історико-мистецьке дослідження (практична робота) на тему «Проблеми і життя селянства у творчості українських художників початку ХІХ століття»

  3. Історіографічне дослідження (практична робота) на тему «Проблеми і життя селянства у працях українських істориків початку ХІХ століття»

Представлення роботи із зачитуванням окремих цитат із художніх творів і демонстрацією слайдів творів.
Учитель. Дякую, отже головною ідеєю літературних, історичних творів та мистецтва першої половини XIXстоліття було утвердження невмирущості українського народу, його історії, культури, національного духу, усвідомлення необхідності національного відродження та виникає національна ідея. Тобто розглядається «українське питання».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. До складу яких держав входили українські землі в першій половині XIX століття? Чи існувала така держава як самостійна Україна?


Наведіть факти, що російсько-турецька війна 1806­1812 рр. була важким тягарем для населення Наддніпрянщини.

Які спільні риси характеризують місце Наддніпрянщини у російсько-турецьких війнах першої половини ХІХ ст.?

Внаслідок успішних дій війну було швидко завершено. Туреччина зазнала поразки та була вимушена за Адріанопольським договором 1829 р. віддати Росії гирло Дунаю і східне узбережжя Чорного моря. Українці знову, вже вкотре, допомогли імперії реалізувати її геополітичні інтереси.
На вашу думку, що означає термін українське питання, як ви його розумієте?

Україна має стати спільною батьківщиною для всіх своїх громадян, які її населяють. Почуття до рідного краю – української землі, яка годує всіх її мешканців, як до органічної цілісності є необхідною і єдиною можливістю того найтіснішого у світі зв‘язку людей, що зветься нацією.

Я. Грицак

ІV. Вивчення нового матеріалу


  1. Українське питання” в контексті європейської міжнародної політики. Проблема панівних націй і формування модерної української нації

Слово вчителя

Українське питання” виникло значно раніше, ще в часи козацької держави Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи. Це питання посідало помітне місце у зовнішньополітичних ідеях зарубіжних політиків різних часів, зокрема, у доктрині Бонапарта Наполеона на початку XIX ст.

З ліквідацією решток автономного устрою України в міжнародній політиці з’явилося поняття „українське питання”, яке існувало доти, доки Україна залишалася залежною від імперій.

Правлячі кола Росії та Австро-Угорщини проводили політику зі знищення національних особливостей народів. Національне гноблення поєднувалося з політичним і соціально-економічним.

Обидві імперії намагалися все життя в різних регіонах України звести до єдиних норм, затверджених імперською владою, щоб українці втратили свою самобутність. Політика російського й австрійського урядів щодо українських земель та самих українців мала колоніальний характер.

Примусова асиміляторська політика обох монархій постійно загрожувала самому існуванню українського народу, хоча він був одним із найбільших серед народів Європи.

Українське питання” — проблема панівних націй. Тому потрібне було національне відродження українського народу та визволення його від колоніального гноблення.

Українське питання набувало міжнародного характеру, бо в обох імперіях існувало постійне вогнище соціально-політичної напруги, що поширювалось і на сусідні країни.

Запитання до учнів


  • Поміркуйте, що мав на увазі чеський письменник Кароль Гавлічек-Боровський коли писав: „Доки не буде виправлено кривди, зробленої українцям, доти неможливий справді міжнародний спокій”.

Метод «Прес» (позиція – обґрунтування – приклад - висновок)

_ Чи змирилися українці зі своїм становищем і як вони вирішували „Українське питання” в XIX столітті?

Учні висловлюють і аргументують три позиції. Група визначає найбільш правильну щодо українського питання.



  1. Українське національне відродження, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

  2. Діяльність «Руської трійці»

  3. Антикріпосницькі постання

  1. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. і Україна.

Мозковий штурм”

  1. Давайте пригадаємо про російсько-турецькі війни, що відбувалися наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

  2. Що було причиною цих конфліктів?

  3. Якими були місце та роль Наддніпрянської України в міжнародних відносинах першої половини XIX ст.?

4. Як Російська імперія використовувала потенціал українських земель у цих війнах?

Учитель

У 1853 р. розпочалася війна Росії з Османською імперією.

Причиною конфлікту було прагнення російського царату посилити вплив на Балканах, захопити протоки Босфор і Дарданелли та перетворити Чорне море на закритий, цілком контрольований внутрішній басейн Російської імперії. У Кримській війні (1853–1856) проти Росії виступили союзники Туреччини Англія, Франція і Сардинське королівство. Хоча воєнні дії велися на Балтійському та Біло- му морях, у Тихому океані, на Кавказі, однак основним театром війни став Кримський півострів.

У листопаді 1853 р. російський флот знищив турецький флот, що стояв у Синопі. Стриво- жені поразкою турецького флоту, союзники висадили десант під Євпаторією і почали просуватися на Севастополь. Російська армія програла генеральну битву на річці Альма і відступила до Бах- чисарая. Відтоді основні події розгорталися під Севастополем, який союзники тримали в облозі протягом майже року. Спроба російської армії прорвати блокаду Севастополя ззовні (битва на Чорній річці) провалилася, а після взяття союзниками Малахового кургану доля Севастополя, а разом і всієї війни, була вирішена. Російській імперії довелося підписати Паризький мирний договір 1856 р., за яким вона втрачала, зокрема, острови в дельті Дунаю та частину Південної Бессарабії, мусила тимчасово забути про свої амбіції щодо територій на Балканах і чорномор ських проток.

Поміж нечисленних обставин, що спонукали до модернізації, основним поштовхом стала поразка Росії у Кримській війні (1853-1856), у якій гігантські людські та матеріальні ресурси імперії не подолали новітню техніку європейських держав-лідерів Англії та Франції. Також війна засвідчила занепад господарства, кризу організації праці, наростання соціальної напруженості. Це змусило передову частину російських правлячих кіл замислитися над розробленням та впровадженням реформаційного курсу, спрямованого на модернізацію економіки держави.

У середині ХIХ ст. Російська імперія, до складу якої входило 80% українських земель, переживала глибоку кризу, суть якої полягала в невідповідності існуючих феодальних структур та відносин провідним світовим тенденціям розвитку, що утверджували нове буржуазне суспільство. Характерними ознаками та виявами кризовості були занепад поміщицьких маєтків; посилення експлуатації селян; панування екстенсивних методів господарювання; гальмування розвитку капіталістичних процесів – стримування формування ринку вільної робочої сили, розвитку підприємництва тощо; наростання соціального напруження в суспільстві; глухе бродіння в народі, що приховувало в собі загрозу широкомасштабного селянського бунту; посилення процесу відставання Росії від європейських держав-лідерів.



Словникова робота

3. Вплив війни на становище в Наддніпрянській Україні.

Кримська війна вкрай негативно позначилася на становищі України, бо саме на українців ліг основний тягар воєнних дій. Так, лише під час оборони Севастополя у сухопутних військах російської армії загинуло понад 25 тис. українців. Особовий склад Чорноморського флоту Російської імперії, за винятком вищого командування та переважної більшості офіцерів, був сформований здебільшого з уродженців України. Та сама ситуація склалася і в сухопутних частинах. Переважно в Україні збирали запаси продовольства й фуражу, реквізовуючи або закуповуючи майже за безцінь для армійських потреб сільськогосподарську продукцію в місцевих виробників. Населення Півдня України опікувалося лікуванням хворих та поранених під час бойових дій. Оскільки Україна була найближчим тилом і базою постачання російської армії, на селян ліг увесь тягар військових перевезень з центральних районів країни до Криму. Селяни перевозили тисячі солдатів, потрібні армії вантажі тощо. Зрозуміло, що селяни були незадоволені своїм становищем через зростання податків і повинностей.



4. Селянський рух під час Кримської (Східної) війни

Учитель

Усе це спровокувало наприкінці війни масовий антикріпосницький рух. Приводом до нього було опублікування маніфесту про створення державного ополчення. Найбільшого розмаху рух набув на Київщині, діставши назву «Київська козаччина». У селах поширювалися чутки, що всі, хто запишеться до ополчення, стануть козаками, а після запису в «козаки» будуть звільнені від кріпацтва, одержать землі й майно, стануть вільними хліборобами. Почавшись у лютому 1855 р. у Васильківському повіті, у березні–квітні цей рух охопив 8 із 12 повітів Київської губернії (понад 500 сіл). Для придушення «козаччини» в Київську губернію царський уряд спрямував регулярні війська та поліцію.

Не встигло забутися повстання на Київщині, як відбулося нове, не менш грізне – «Похід у Таврію по волю». Навесні 1856 р. серед селян поширилися чутки, що царський уряд закликає переселятися до Криму та що кріпакам-переселенцям будуть давати там землю і волю. Селяни знімалися цілими селами, з жінками й дітьми. Найбільших розмірів рух набув у Катеринославській і Херсонській губерніях. Озброївшись, селяни рухалися великими групами, розганяючи на своєму шляху загони поліції та військ. Лише залучивши великі військові сили, влада спромоглася зупинити цей селянський рух, який став останнім перед «епохою великих реформ».

«ПОХІД У ТАВРІЮ ЗА ВОЛЕЮ» 1856 – другий після Київської козаччини 1855 за масовістю сел. рух України, який розпочався в квітні 1856. Приводом до нього стали чутки про те, що нібито царський уряд закликає бажаючих переселятися на спустілий після Кримської війни 1853–1856 Крим. півострів і що кріпаки-переселенці отримають при цьому волю, матеріальну допомогу, добру платню тощо. Розпочавшись у Верхньодніпровському та Катериносл. повітах Катеринославської губернії, похід незабаром поширився на Херсонську губернію, частково – на селян Харківської губернії, Чернігівської губернії та Полтавської губернії. Кріпаки у масовому порядку з усіма родинами і майном знімалися зі своїх місць проживання і йшли в напрямку до Перекопу, залучаючи селян усіх сіл, які зустрічалися на їхньому шляху. Особливо широкого розмаху рух набув улітку в Катеринославській та Херсонській губерніях. Лише з одного Верхньодніпровського повіту пішло більше 1/3 кріпаків (15,3 тис. осіб). У Катеринославському повіті селянським рухом було охоплено 123 зі 128-ми маєтків. Число учасників із Херсонщини влітку 1856 досягло 3 тис. осіб. Селяни, які залишалися на місцях, відмовлялися виконувати панщину. На боротьбу із шукачами волі було кинуто значні військ. сили. У ряді місць селяни, озброївшись кілками, вилами та сокирами, чинили опір загонам поліції і військ. командам. За неповними даними, лише в Катеринославській та Херсонській губерніях сталося 6 кривавих сутичок, в яких було вбито 5 і поранено 50 осіб. За допомогою військ, численних загонів поліції, шляхом розстрілів, екзекуцій та арештів царському урядові наприкінці 1856 вдалося припинити сел. рух на Півдні України. Тисячі повстанців було віддано під суд.



Складання блок-схеми (метод «Гронування»)

Причини антикріпосницьких повстань

Учням 1 групи пропонується на аркуші паперу (формат А-4) методом «гронування» скласти блок-схему ознак кризи феодально-кріпосницької системи, що з’явилися на початку ХІХ ст. в Україні (Додаток В) Одні пропонують ідеї, інші – записують. Час обмежений – 5 хв.


Метод ФІШБОУН (кістяк риби)

Виконати завдання:

  1. Похід у Таврію по волю

  2. Київська козаччина

Робота з історичним документом

Завдання:

Термінологічний диктант

ІІІ. Підсумкова частина (рефлексія).

Завдання і запитання учням:

1). Продовжити речення. «Сьогодні на уроці я дізналася (дізнався)…..» (незакінчене речення)

2). Назвати і показати на карті головні міста, територію воєнних дій Кримської війни.

3). Хронологічне лото. Із запропонованого переліку вибрати роки, які стосуються розвитку суспільного руху І половини ХІХ ст.



Дискусійна сітка

Викладач пропонує учням виділити позитивні та негативні тенденції у житті населення України періоду середини половини ХІХ ст., побудувавши таблицю, на виданому аркуші. Вона може бути такою:




+

-

1. Галичина і Буковина мали обмежену автономію.

2.Зростання суспільно-політичної і громадської активності.

3. Участь галичан в австрійському парламенті.

4. Зародження кооперативного руху.

5. Діяльність «Просвіти», Товариства імені Т. Шевченка

6. Розвиток ідеї власної державності (Народна Рада 1885р.)



1. Формальна рівність усіх народів імперії.

2. Колоніальний характер урядової політики.

3. Західноукраїнські землі – ринок збуту і джерело сировини.

4. Слабкий промисловий розвиток.

5. Малоземелля і безземелля селян.

6. Масова міграція за кордон.




Узагальнення головних ідей уроку: в складних умовах бездержавного періоду на українських землях

V. Домашнє завдання

1) Опрацювати відповідний матеріал параграфа

2) Диференційоване завдання:

2.1. Написати есе на тему: «Чи справдилися мрії українців середини ХІХ сьогодні?»



2.2. Підготувати повідомлення про героїв Кримської війни, видатних воєнних командирів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Волковинський В. Східна (Кримська) війна 1853-1856 рр. і Україна //Історія України. - 2004. - № 45. - C. 1-8

  2. Волковинський В. Східна Кримська війна 1853-1856 рр. і Україна //Історія України. - 2004. - № 46. - C. 4-9.

  3. Волковинський В.М. Східна (Кримська) війна 1853-1856рр. і Україна (до 150-річчя Східної (Кримської) війни) //Український історичний журнал. - 2004. - № 6. - C. 26-46. - Бібліогр.: 91 назв.

  4. Єремєєв І. Витоки кримської війни //Військо України. - 2003. - № 11-12. - C. 34-35

  5. Лобачев В. Раздумья о Крымской войне: 1854-1855 годов //Наука и религия. - 2004. - № 9. - C. 24-27

  6. Маркітан Л.П. Східна (Кримська) війна 1853-1856 рр. та увічнення пам"яті її героїв у фотокінодокументах //Український історичний журнал. - 2004. - № 6. - C. 121-135.

  7. Семена М. Всі війни завершуються миром: 150-річний ювілей Кримської війни //Україна і світ сьогодні. - 2004. - 18-24 вересня. - C. 7

  8. Яковенко Н. Кримська війна //Історія України. - 2007. - № 45. - C. 13-20


Скачати 42.23 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка