Контрольна робота з дисципліни "Операційний менеджмент" на тему "Організація операційних процесів"



Скачати 469.61 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації06.11.2017
Розмір469.61 Kb.
ТипКонтрольна робота
  1   2
Контрольна робота

з дисципліни

“Операційний менеджмент”

на тему


“Організація операційних процесів”
Вступ

1.Операційний менеджмент

1.1.Система операційного менеджменту

2. Організаційні аспекти виробничого менеджменту

2.1. Функції і мета менеджменту

2.2. Об'єкти виробничого менеджменту



3. Характеристика типів виробництва

3.1.Типові проблеми промислового підприємства

3.2. Стандартні системи управління виробництвом

Висновки


Використана література

Вступ


Із формуванням і розвитком економіки правильна організація управління на підприємстві має визначальне значення. Останнім часом погляди вчених направлені на створення такої структури підприємства, яка б динамічно відображала її участь у процесах економічного середовища з метою пристосування до мінливих зовнішніх умов. Їх раціональне поєднання і розподіл на підприємстві функцій щодо їх дослідження, аналізу, групуванню і формуванню пропозицій є сутністю раціональної організації управління на підприємстві. Адже процес управління включає функції планування, організації, мотивації і контролю. Основною метою діяльності підприємства має бути задоволення потреб споживача при раціональному, ефективному використанні ресурсів з метою отримання максимального прибутку. Тобто процвітання підприємства шляхом просування своєї продукції. Однак більшість керівників протягом останніх двох років характеризують процес функціонування свого підприємства як виживання, наголошуючи, що економічні труднощі і невизначеність майбутнього не дозволяють здійснювати довгостроковий прогноз розвитку підприємства і формування моделі його функціонування.]10]
1.Операційний менеджмент - це термін, що походить від англійського Production and Operations Management, що в перекладі означає управління виробництвом.
Американські професори Річард Чейс та Ніколас Аквілано визначають операційний менеджмент як управління всіма ресурсами, необхідними для виробництва продукції та надання послуг організацією. Інші американські дослідники: Сег Лі та Марк Шнай-дер'янс визначають операційний менеджмент як науку про концепції, методи, процедури, технологію, які використовуються управлінцями в процесі створення та функціонування операційної системи
Російські професори З.П.Румянцева та Н.А.Саломатін визначають виробничий менеджмент як систему взаємозв'язаних елементів, що характеризують виробництво, його організацію, технічне обслуговування, а також управління виробничою стратегією, програмою, виробництвом в оперативному режимі, матеріальним забезпеченням виробництва, ціноутворенням, витратами у виробництві. Кожний із визначених елементів стосується управління виробництвом і вимагає відповідного розгляду у їх взаємозв'язку та взаємодії.
Отже, можна зробити висновок, що управління операціями стосовно підприємства - це процес проектування, планування, узгодження, контролю всіх засобів, процесів і видів діяльності, необхідних для перетворення праці, капіталу, матеріалів, енергії та професійних навичок в товари та послуги для задоволення потреб зовнішнього середовища.
1.1. Система операційного менеджменту формується, виходячи з операційної стратегії.
Найчастіше операційну систему подають як сукупність трьох взаємопов'язаних підсистем: переробної, підсистеми забезпечення та підсистеми планування і контролю.
Переробна підсистема здійснює продуктивну діяльність, пов'язану безпосередньо з перетворенням вхідних величин у вихідні результати.
Підсистема забезпечення не пов'язана прямо з виробництвом виходів, але виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми.
Підсистема планування та контролю отримує від переробної системи інформацію про стан системи. Інформація надходить із мікросередовища (цілі, політика, персонал тощо) та із зовнішнього середовища (попит на продукцію, вартість ресурсів, тенденції розвитку техніки тощо).
Основною метою операційного менеджменту є виробництво продукції вчасно та з мінімальними затратами. Завдання кожного виробничого підрозділу можуть бути різними, але основна управлінська мета залишається однією для всіх: безумовне виконання заданої виробничої програми і досягнення при цьому мінімальних витрат матеріалів, праці, часу та грошових засобів.[9]

2. Організаційні аспекти виробничого менеджменту

2.1. Функції і мета менеджменту

Виробнича система управління і її функції, як було сказано вище, спрямовані на досягнення поставлених цілей підприємства. Ставлячи перед організацією певні цілі, керівництво підтверджує те, до чого організація прагне.

Мета є конкретний кінцевий стан чи бажаний результат, яко­го прагне досягти фірма (ЛПР) при ухваленні рішення.

В організації можуть бути різні цілі. Організації, що займа­ються бізнесом, спрямовані, головним чином, на створення пев­них товарів чи послуг у рамках специфічних обмежень — з вит­рат і одержуваного прибутку. При цьому визначальним факто­ром є місце розглянутої мети в шкалі людських потреб.

Орієнтація, обумовлена цілями, пронизує всі наступні рішен­ня керівництва, тому дуже важливою обставиною є встановлення таких цілей, що надалі (при ухваленні рішення) не змінювалися, чи, принаймні, носили уточнюючий характер. Загальні цілі фірми повинні бути піддані ретельним дослідженням потреб за допомогою, наприклад, таких питань:


  1. Чи відноситься нова ідея до продукту чи послуги?

  2. Чи задовольняє вона існуючі функції організації й умови виробництва? Чи задовольняє продукт існуючу чи постійну по­требу більш ефективно, наприклад, з меншою вартістю, із кра­щою якістю чи з більшою привабливістю?

  3. Чи відкриває він нову лінію продуктів чи завершує стару?

  4. Чи полягає мета у відкритті нового ринку чи в розширенні існуючого?

  5. Чи полягає мета в більш ефективному використанні за­собів виробництва чи розподілу, робочої сили і сировини чи в усуненні недостачі цих факторів?

  6. Чи усуває продукт утруднення сам чи збільшує надійність існуючого продукту?

  7. Чи використовує продукт який-небудь новий пристрій, те­орію, матеріал, метод чи який-небудь інший елемент нової техно­логії і якщо так, то з яким з перерахованих вище питань можна пов'язати це застосування?


З іншого боку, встановлюючи мету, керівництво організації повинно критично оцінювати і свої можливості відповідно до на­явних ресурсів і обмежень (рис. 1).




Цю оцінку можна виконати за допомогою іншої групи питань:




  1. Чи допускає статут організації передбачувані напрямки діяльності фірми? Чи потрібна юридична консультація для з'ясу­вання загальної юридичної атмосфери?

  2. Чи буде сприятливою реакція акціонерів і органів влади на передбачуваний вид діяльності?

  3. Чи можна одержати для продукту патент, авторські права, фабричні марки за допомогою заявки, покупки чи обміну?

  4. Чи може організація використовувати існуючу технологію, у якій вона вже має права і досвід?

  5. Скільки буде потрібно коштів для освоєння виробництва і яка можливість покриття цих потреб?

  6. Чи досить гнучка фінансова політика? Чи в стані фірма придбати і розподілити необхідні фонди? Чи сприятлива ділова кон'юнктура для збору цих грошових фондів?



  7. Чи є в організації таланти необхідної широти і глибини для розробки продукту чи їх можна залучити?

  8. Які частини проекту треба буде віддали субпідрядникам (огляд ринку, зовнішнє оформлення, напівфабрикати, упакуван­ня, виготовлення і т.д.)?

  9. Чиє необхідні ресурси робочої сили, часу і лабораторних засобів чи їх можна швидко одержати з врахуванням швид­ко мінливих вимог ринку?




  1. Чи досить придатні для нового продукту існуючі наявні засоби — робоча сила, машини, простір і складське господарст­во — чи будуть потрібні нові?

  2. Чи є необхідною передумовою дослідження і розробка ви­робництва і якщо так, то які з попередніх питань сюди відносяться?

Проведена оцінка можливостей постановки тих чи інших цілей з погляду нового продукту чи послуги є первинною, набли­женою, але дозволяє встановлювати вихідні цілі, що можуть уточнюватися в процесі роботи над проектом. Орієнтація, обу­мовлена встановленими цілями, пронизує всі наступні рішення керівництва.

При визначенні мети виробничої діяльності звичайно виника­ють наступні основні питання:



  • які цілі вибрати, і в якій послідовності їх поставити;

  • наскільки актуальна ця мета і як оцінюються можливості її до­сягнення.

Намічаючи передбачувані цілі, необхідно виходити, насампе­ред, з думки тієї групи, заради якої організація і була утворена.


Що? Хто? З ким? Коли? Чим?



Рис. 1


Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя

Скачати 469.61 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка