Корупція як соціальне явище



Скачати 61.16 Kb.
Дата конвертації16.03.2017
Розмір61.16 Kb.
КОРУПЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ
За останні роки рівень корупції в Україні виріс і став однією з гострих проблем сучасності. Це негативне явище створює реальну загрозу безпеці, демократичному розвитку держави і суспільства, конституційному ладу, а саме: підриває авторитет країни, завдає шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонуванню державного апарату, обмежує конституційні права і свободи людини і громадянина, особливо пересічного громадянина, порушує принципи верховенства права, порушує встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, управлінських структур приватного сектора, руйнує моральні та суспільні цінності; дискредитує державу на міжнародному рівні.

Така ситуація вимагає максимальної концентрації зусиль всіх гілок влади та органів місцевого самоврядування, вжиття необхідних загальнодержавних заходів, спрямованих на вдосконалення різних галузей права.

Слово "корупція" походить від латинського coruptio - спокушання, підкуп.

Безпосередньо це стосується діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, що спрямована на протиправне отримання матеріальних благ, послуг. посадовими і службовими особами органів державної влади, управлінських структур приватного сектора, руйнує моральні та суспільні цінності; дискредитує державу на міжнародному рівні.

У Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції» визначено поняття корупції - як використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цім можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки /пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка / пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі або на її вимог іншім фізичнім чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службові повноважень та пов'язаних з цім можливостей;

Стаття 4 даного закону визначає обмеження, спрямовані на запобігання та протідію корупції. А саме: особам, уповноваженим на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, забороняється: 1) використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки / пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі: а) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій,

субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); б) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи, яка не має переваг перед іншими кандидатами на цю посаду; в) неправомірно втручатися в діяльність інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; г) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням

нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків; 2) займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом; 3) входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом; 4) відмовляти фізичнім або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, надавати недостовірну чи не в повним обсязі інформацію.

Також, з метою запобігання корупційним явищам фізичним та юридичним особам забороняється здійснювати фінансування органів державної влади чи органів місцевого

самоврядування, у тому числі надавати їм матеріальну та / або нематеріальну допомогу, безоплатно виконувати роботи, надавати послуги, передавати кошти та інше майно, крім випадків, передбачених законами та чинними міжнародними договорами України,

укладенні в установленому законом порядку.

Органи державної влади і раніше вживали заходів, які були спрямовані на боротьбу з корупцією, але вони не призвели до позитивних результатів. Причин тому багато. Однією з них, разом з економічними і політичними, є недостатнє наукове забезпечення. Взагалі ефективна боротьба з корупцією потребує системного підходу та застосування комплексних заходів, зокрема наукових. До того ж для боротьби з цим явищем необхідно мати на увазі концептуальну стратегію та тактику боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Під стратегією і тактикою боротьби з корупцією слід розуміти сукупність визначених, виходячи з виявлених проблем, заходів, спрямованих на досягнення мети - боротьби з цим явищем. Під тактикою слід розуміти комплексний план реалізації окремих етапів цієї стратегії.

Боротьба з корупцією має базуватися на таких принципах: які не повинні обмежувати законні права і свободи людини і громадянина; ефективність протидії корупції може бути забезпечена тільки узгодженими діями державних органів, громадських організацій і громадян; державна система боротьби з корупцією передбачає здійснення державної політики, спрямованої на усунення та нейтралізацію чинників, які сприяють розвитку корупційних діянь; правова база боротьби з корупцією має враховувати зміни соціально-економічної та політичної ситуації в державі; головна увага в протидії корупції повинна надаватися запобіжним заходам, заснованим на аналізі та прогнозуванні тенденцій поширення корупційних діянь; основні практичні заходи щодо запобігання та виявлення корупційних дій здійснюють органи, які ведуть боротьбу з корупцією.

З метою подальшого ефективного запобіжного впливу на соціальні передумови корупції та її форми, нейтралізації цього явища, слід використовувати політичні, економічні, правові, організаційно-управлінські та соціально-психологічні заходи, які потрібно здійснювати комплексно та узгоджено, за встановленими формами і методами, а також здійснювати взаємодію в обсязі компетенції кожного органу.

Політичні та економічні заходи. До політичних заходів належить комплекс ідеологічних і масово-політичних заходів, які сприяють визначенню у державі провідних політичних партій і об'єднань, які ініціюють та активізують діяльність, пов'язану з боротьбою з корупцією. Забезпечувати рівність всіх верств населення перед законом у разі викриття корупційних дій та притягнення до відповідальності винних у їх вчиненні, незалежно від займаних посад. Необхідно активізувати роботу серед населення у боротьбі з корупцією, ініціювати взаємодію фондів, асоціацій, інститутів та інших недержавних організацій України з аналогічними іноземними установами, які підтримують зміни в Україні.

Економічними заходами є: повне та своєчасне виконання державою перед людиною і громадянином своїх зобов'язань, забезпечення випереджаючих темпів зростання реальних доходів населення порівняно з темпами зростання валового внутрішнього продукту (оскільки бідність це одна з причин корупції та злочинності); посилення соціальної спрямованості бюджету, удосконалення системи оподаткування ; зменшення податкового тиску на підприємців (насамперед, на малий та середній бізнес), а також на фізичних осіб, які повинні поєднати фіскальну та стимулюючу функції податків; спрощення порядку стягнення податків.

У засобах масової інформації слід висвітлювати різні аспекти доброчинності, питання боротьби з корупцією, зміцнення інститутів державної влади, дотримання антикорупційного законодавства, інформування про викриття та покарання корупціонерів, формування громадської думки щодо неприйнятності та шкідливості корупційних дій.

Удосконалення законодавства.

Важливим напрямком боротьби з цим явищем є вдосконалення законодавства про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією, про відповідальність за корупційні дії.

Слід зазначити, що корупція, разом з тим, є і соціальним явищем, і кримінальним поняттям. Однак, оскільки окремої статті, яка передбачає покарання за корупцію в нашому кримінальному кодексі немає, слід розуміти, що складається вона перш за все із злочинів, передбачених такими статтями Кримінального кодексу України, як: одержання хабара (ст. 368), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364); перевищення влади або службових повноважень (ст. 365); складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (ст. 366) та іншими посадовими злочинами, які вчинюються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб.

Прокурорсько-слідча та судова практика свідчить і про те, що за одні й ті ж самі дії особи, які уповноважені на виконання функцій держави, в одних випадках притягаються до адміністративної відповідальності, а в інших - до кримінальної відповідальності. Це відбувається тому, що недостатньо чітко визначені умови і підстави для настання кримінальної відповідальності за вчинення корупційних дій. Це призводить до того, що особа, винна в кримінально покараних діях, несе лише адміністративну відповідальність.



Малозначність правопорушення. Це є проблемою для суддів, які, при розгляді адміністративних матеріалів про корупції застосовують ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (малозначність правопорушення).
Каталог: data
data -> Вимоги до оформлення реферату до вступного іспиту в аспірантуру у рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання, пов'язані з темою дисертаційної роботи вступника до аспірантури. Назва роботи має
data -> М. М. Карабанов доктор історичних наук, професор кафедри української історії та етнополітики Київського національного університету ім. Т. Шевченка
data -> Архітектура та програмне забезпечення комп’ютерів Архітектура комп'ютера
data -> Українська архітектура
data -> Тема. Метод архітектурної біоніки. Біотектонічне моделювання Мета
data -> Реферат на тему: Залізодефіцитна анемія (малокрів'я)
data -> Кафедра медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології
data -> І тип анафілактичні реакції
data -> Положення про денний стаціонар» Додаток 4 до наказу моз україни від 23 лютого 2001 р. N 72 «Примірне положення про денний стаціонар»
data -> Рахіт І рахітоподібні захворювання у дітей

Скачати 61.16 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка