«Кримінологія» Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом 030401 «Правознавство» галузь знань


Витяг з освітньо – професійної програми



Сторінка4/25
Дата конвертації23.10.2016
Розмір5.07 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


2. Витяг з освітньо – професійної програми.
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

підготовки бакалавр

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
галузь знань 0304 ,,Право”

(шифр та назва галузі знань)
Напрям підготовки 6.030401 ,,Правознавство”

(код і назва напряму підготовки)
Кваліфікація бакалавр права: страхові агенти (код КП 3412), агент з нерухомості, ріелтор, торговець (власність) (код КП 3413), інспектор з контролю за цінами, ревізор-інспектор податковий (код КП 3442), інспектор з ліцензування (код КП 3444), інспектор державний (код КП 3449), дізнавач, інспектор (органи внутрішніх справ), інспектор з дізнання, оперуповноважений(код КП 3451)

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ІЗ Структурно-логічнОЮ схемОЮ:

Анотація: Навчально-методичний комплекс містить навчальну і робочу програми навчальної дисципліни «Кримінологія», структурно-логічну схему викладання цієї навчальної дисципліни, тематичний план, методичні вказівки, плани лекційних, семінарських, практичних і індивідуальних занять, завдання для самостійної підготовки, методичні рекомендації, перелік контрольних завдань, рекомендовану літературу. Розрахований на викладачів і студентів ННІПП НАВС.

Структурно-логічна схема викладання дисципліни:




Кримінально-процесуальне право

Кримінальне право

Криміналістика





Філософія

Кримінально-виконавче право





Юридична соціологія

Цивільне право





Правова статистика

Теорія держави і права



Юридична психологія

Історія держави

і права






Філософія права

Теорія управління





Фінансове право



Шлюбно-сімейне право



Юридична деліктологія



Педагогіка



Економічна теорія



Судова психіатрія



Судова медицина



Адміністративне право



Демографія



Генетика


4. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Кримінологія – комплексна наука про злочинність, особу злочинця, причини і умови, що детермінують злочинність і окремі злочинні посягання та заходи нормативно-правового і соціального впливу на них з метою контролю та протидії цим негативним явищам.

Вивчення кримінології грунтується на історико-діалектичному підході із застосуванням основних положень філософії, права, соціології, психології та інших наук.

Беручи до уваги реальний стан кримінологічної обстановки в нашій країні та враховуючи сучасний стан кримінологічної науки і позиції нового українського законодавства, необхідно удосконалювати та розробляти ефективні заходи протидії злочинності, використовуючи при цьому позитивний міжнародний досвід.

Вивчення кримінології є важливою складовою професійною підготовки юристів. Під час боротьби зі злочинністю недостатньо знати правила кваліфікації злочинів і призначення покарання. На практиці юристам необхідно використовувати методику, прийоми виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, брати активну участь у розробці і реалізації заходів протидії злочинності.

У зв’язку з цим випускникам юридичних факультетів вищих навчальних закладів необхідно прищепити кримінологічне мислення, дати необхідні кримінологічні знання, оволодівши якими вони не розглядатимуть боротьбу із злочинністю з вузьких позицій.

Вивчення курсу передбачає засвоєння студентами різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, які є в науці кримінології, розвиток вміння критично обгрунтовувати проблемні питання, щоб мати про них свою думку та розвиток правового мислення, що допоможе при розробці дієвих заходів профілактики злочинності.

Таким чином, метою курсу кримінології є не лише детальне вивчення студентами матеріалів лекцій, учбових посібників, нормативно-правових актів, а й необхідність вивчення додаткової вітчизняної та зарубіжної літератури у цій сфері, що буде сприяти правильному вмінню аналізувати конкретні обставини, засвоєнню основних проблем науки кримінології, знанню актуальних тенденцій кримінологічної політики в Україні на сучасному етапі.



Загальні методичні вказівки

Особливе значення в кредитно-модульній технології організації навчання надається самостійній роботі студента. Тематичним планом передбачений мінімально необхідний обсяг засвоєння конкретних тем.

Студентам рекомендується готувати короткі конспекти виступів з кожного питання плану семінарського заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.

У разі, коли до матеріалів семінарських занять додаються задачі, студент має підготувати їх письмові рішення на підставі діючого законодавства з обов'язковим посиланням, у разі необхідності, на конкретні статті діючого законодавства. У разі, якщо умови задачі допускають альтернативне її розв’язання, необхідно зазначити кожен з варіантів.

Виконання завдань для самостійної роботи перевіряється викладачем під час проведення семінарських занять або під час підсумкового заняття з модулю, коли воно передбачено навчальним планом. Питання, що випливають з завдань для самостійної роботи включаються до тестових завдань з кожного модулю та до підсумкового тесту з дисципліни.

З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій.

Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до підсумкового тестування.

Навчально-методичні матеріалі в електронному форматі наявні у читальному залі, комп’ютерному класі, методистів курсів та на кафедрах.



Система поточного, проміжного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Система контролю складається з трьох частин: поточний контроль, в межах якого проводиться проміжний контроль, та підсумковий, й полягає у виконанні студентами, передбачених цією програмою, видів робіт. Кожен з видів роботи студента оцінюється в балах. Загальна сума балів, яку заробить студент в результаті проходження всіх видів контролю, встановлює успішність вивчення студентами курсу. Загальна кількість балів, яку може заробити студент в результаті проходження всіх видів контролю становить 100 (сто) балів.

При трансформації балів оцінювання академічної успішності використовується наступні шкали:

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


Поточний контроль – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних студентом, робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно із критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи студента. Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок.

Поточний контроль включає наступні види роботи:



  1. усна відповідь / доповідь, в якості доповідача – 1– 5 балів;

  2. доповнення до відповіді доповідача – 3-4 бали;

  3. коротке реферативне повідомлення з домашньої письмової роботи – 4-5 балів;

  4. участь в обговоренні проблемних питань – 4-5балів;

  5. тести та інші завдання – 1-5 балів.

Проміжний (рубіжний) контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих курсантів (слухачів, студентів) діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю студент показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове наступне перескладання до наступного рубіжного контролю;

Дата проведення проміжних модульних контрольних робіт визначається викладачем, що проводить семінарські та практичні заняття.

Друга проміжна модульна контрольна робота повинна бути проведена не пізніше дати останнього семінарського заняття перед заліком.

Пропущена проміжна модульна контрольна робота може бути відпрацьована протягом одного тижня після її пропуску. Дату відпрацювання визначає викладач, який веде семінарські та практичні заняття.



Підсумковий модульний контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни із оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку або екзамену.

Для обліку результатів рубіжного та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.

За рішенням кафедри підсумкова оцінка може виставлятися за результатами роботи курсанта (слухача, студента) протягом усього семестру, з урахуванням балів за шкалою ECTS, набраних під час вивчення змістових модулів і складання проміжних модульних контролів, трансформації цих балів у національну шкалу, визначення рейтингових показників.

У такий спосіб підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів.



5. Навчальна програма дисципліни

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Кримінологія відноситься до навчальних дисциплін, які мають важливе значення для професійного становлення юристів у цілому, зокрема юристів-правоохоронців. Викладання ґрунтується на взаємозв’язку досягнень кримінологічної науки та практики їх застосування у професійній діяльності.

Кримінологія тісно пов’язана з іншими юридичними дисциплінами (кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінально-виконавчим правом, правовою статистикою), а також з психологією і соціологією. Суміжні дисципліни дозволяють більш глибоко усвідомити сутність злочинності і практику впливу на це суспільно небезпечне явище. Практична реалізація кримінологічних рекомендацій передбачає знання різних галузей права і конкретних нормативних джерел.

Основним методом вивчення курсу у вищій школі є самостійна робота, що включає в себе глибоке вивчення монографій та навчальних посібників з кримінології, а також нормативних джерел.

Курс кримінології складається з двох розділів:

1) загальної частини, де розглядаються загальнотеоретичні проблеми кримінології;

2) особливої частини, де розкривається кримінологічна характеристика та профілактичний вплив на окремі види злочинності.

Цільове призначення полягає у тому, що кримінологія є однією з профілюючих навчальних дисциплін, її вивчення - необхідна передумова професійного становлення майбутніх правознавців. Ця програма розроблена відповідно до вимог Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти, з урахуванням типових професійних освітніх програм і кваліфікаційних вимог до випускників вузів зі спеціальності «Юриспруденція», кваліфікаційних академічних ступенів бакалавр і спеціаліст права.

У процесі викладання і самостійного вивчення курсантами кримінології на основі комплексного підходу до навчання досягаються наступні цілі:

а) практична - вміння застосовувати кримінологічні рекомендації у практичній діяльності, при розробці та реалізації різних заходів впливу на злочинність;

б) освітня - засвоєння теоретичних положень кримінології про сутність злочинності, її причини, заходи впливу на неї;

в) виховна - формування наукового світогляду та кримінологічного мислення, що передбачає усвідомлення особами, що навчаються:



• сутності злочинності як однієї з форм зла та соціальної патології;

• можливостей суспільства, соціальних груп та окремої людини впливати на це явище;

• з’ясування суті загальної та приватної превенції, а також місця кримінальної відповідальності і кримінального покарання у системі заходів запобігання злочинам, руйнуючої дії на злочинність;

• осмислення з цих позицій проміжних і кінцевих цілей майбутньої професійної діяльності.

У результаті вивчення курсу курсанти повинні знати:


• сутність злочинності та її кримінологічні характеристики;

• причини злочинності в Україні;

• теоретичні основи впливу на злочинність;

• причини і заходи впливу на окремі види злочинності;

вміти:

• вивчати особистість, виявляти криміногенні якості та розробляти заходи їх корекції;



• виявляти причини й умови злочину, розробляти пропозиції щодо їх усунення;

• проводити кримінологічне прогнозування індивідуального злочинної поведінки та злочинності;

• розробляти і самостійно реалізовувати заходи впливу на злочинність;

• розробляти і реалізовувати заходи віктимологічного захисту від злочинів;



• організовувати і проводити кримінологічні дослідження;

ознайомитися:

• з історією кримінології;



• з основними світовими тенденціями розвитку злочинності;

• з загальносоціальних чинниками злочинності;

• з закордонними кримінологічні теоріями;



• з практикою впливу на злочинність у зарубіжних країнах;

• з основами соціологічних і статистичних методів проведення кримінологічних досліджень.

  1. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.

При вивченні цієї теми, слід звернути увагу, що кримінологія на відміну від кримінального права й інших правових наук не має своєї власної систематизованої сукупності правових норм, що були би предметом її вивчення. Тому ми маємо тут справу в основному з галуззю наукових знань, з особливою галуззю науки.

Зазначимо, кримінологія є однією з суспільних наук і її міс­це на стику філософії, соціології, психології, правознавства та деяких інших наук. До правознавства кримінологія має відношення тому, що яви­ща, які вона вивчає, базуються на кримінально-правових поняттях “злочин” і “злочинець”. Профілактика злочинів теж має правову основу або правовий аспект. А детермінанти злочинності, особа злочинця пов’язані з дефектами правосвідомості, психології тощо. Разом з тим вивчення злочинності як соціального явища, особи злочинця та засобів протидії злочин­ності не обмежується тільки правовими характеристиками. Аналіз цих проблем лежить у сфері предмета соціології. Вже тому кримінологія є не чисто правова, а соціолого-правова на­ука.

Предмет кримінології — характеризує загальний зміст науки кримінології, визначає напрямки та завдання наукового дослідження. У процесі свого розвитку кримінологія окреслила свій предмет, до якого нині входять чотири основні елементи: злочинність, особа злочинця, причини та умови злочинності, протидія злочинності

Звичайно, основні елементи предмета кримінології не вичерпують усього її змісту. Щоб повніше, глибше й ефективніше вирішувати завдання, які стоять перед кримінологією, вона вивчає і проблеми, що безпосередньо не входять до її предмета. Це питання є дискусійним у зв’язку з тим, що до цих проблем мають певне відношення інші юридичні та неюридичні науки. До цих елементів відносять: жертва злочину; супутні злочинності негативні соціальні явища; суїцидальна поведінка (проблема самогуб­ства); прогнозування злочинності, а також планування заходів протидії їй; кримінально-правова статистика, яка є основою аналізу стану злочинності у суспільстві; методика вивчення злочинності.

Слід звернути увагу, кримінологія, як і будь-яка наука, має свою систему, поділяється на Загальну і Особливу (спеціальну) частини.

Загальна частина вивчає загальнотеоретич­ні питання (поняття криміноло­гії як науки, її предмет, завдання, функції, система, методологія і методика досліджень, історія розвитку кримінології та аналіз її основних теорій). В особливій частині міститься кримінологічна характеристика різних видів і груп злочинів: корисливої й насильницької злочинності, професійної й організованої, рецидивної, економічної, злочинності неповнолітніх, жінок, злочинності в місцях позбавлення волі та ін.

Література до теми 1:


  1. Бандурка А.М., Давыденко Л.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография / МВД Украины. НУВД.-Х.: Основа, 2003.-367 с.

  2. Джужа О.М., Іванов Ю.Ф.Кримінологія: Навчальний посібник - К.: Вид. Паливода А.В., 2006. – 264 с.

  3. Джужа О.М., Чернявський С.С. Місце і роль кримінологічних досліджень у протидії економічній злочинності в Україні // Наук. вісник НАВСУ.-2005.-№1.-С.89-95.

  4. Кальман А.Г., Христич И.А. Понятийный аппарат современной криминологии (терминологический словарь)/ Ин-т изучения проблем преступности. Акад. правовых наук Украины.- Харьков: Новасофт, 2005.- 271с

  5. Проект Закону України “Про профілактику злочинів” від 12 травня 1998.

  6. Шнайдер, Ганс Йоахим. Криминология: Пер. с нем / Под общ. ред. Л.О. Иванова – М., 1994.

  1. Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підручник для студ. ВНЗ/ Мін-во освіти і науки України. Нац. юрид. акад. України ім.Я.Мудрого; За ред. І.М.Даньшина.- Харків: Право, 2003.

  2. Кримінологія: Навч.-методичний посібник/ НАВСУ; О.М.Джужа, Є.М.Моісеев, В.В.Василевич та ін.- Київ: Атіка, 2003.- 399с

  3. Кримінологія: Підручник для студентів вузів/ М-во освіти і науки України. НАВСУ; Відп. ред. Я.Ю.Кондратьєв, За заг. ред. О.М.Джужи.- Київ: ЮрІнком Інтер, 2002.- 414с.

  4. Курс кримінології. Загальна частина: Підручник. У двох книгах. Кн.1/ Мін. освіти і науки України, НАВСУ; Відп. ред. Кондратьєв Я.Ю., заг. ред. Джужа О.М.- Київ: ЮрІнком Інтер, 2001.- 345с.

  5. Курс кримінології. Особлива частина: Підручник. У двох книгах. Кн. 2/ Мін. освіти і науки України, НАВСУ; Відп. ред. Кондратьєв Я.Ю., заг. ред. Джужа О.М.- Київ: ЮрІнком Інтер, 2001.- 468с.


Каталог: nnipp -> files -> Kafedri -> Kkpd -> navt metod kompl -> navt metod kompl 2
navt metod kompl 2 -> Пояснювальна записка до навчальної дисципліни Навчальна програма навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування»
navt metod kompl 2 -> Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології кафедра кримінально-правових дисциплін методичний посібник з дисципліни
navt metod kompl 2 -> Пояснювальна записка до навчальної дисципліни Навчальна програма навчальної дисципліни «Адвокатура України»
navt metod kompl 2 -> Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут права
navt metod kompl 2 -> «правова статистика»
navt metod kompl 2 -> Міністерство внутрішніх справ національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології кафедра кримінально-правових дисциплін методичний посібник
navt metod kompl 2 -> Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології кафедра кримінально-правових дисциплін навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
navt metod kompl 2 -> Пояснювальна записка до навчальної дисципліни Навчальна програма навчальної дисципліни «Адвокатська діяльність у правозастосовчій практиці»
navt metod kompl 2 -> Пояснювальна записка до навчальної дисципліни Навчальна програма навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне доказування»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка