Культурно виховна технологія диференційованого навчання при вивченні лірики на уроках зарубіжної літератури



Скачати 232.5 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації20.11.2018
Розмір232.5 Kb.
#65454
1   2   3

Ф.І. Тютчев

Я знаю в праосені пору”


1. Вступне слово вчителя.

Творча біографія Ф.І. Тютчева (1803-1873) досить незвична. На відміну від своїх російських попередників – Пушкіна і Лермонтова – Тютчев став відомим , коли йому було вже за сорок років. Чому ж так склалася доля поета? Адже свої перші вірші він написав ще у юнацькому віці!

На це були дві причини. По-перше, після закінчення Московського університету 19-річним юнаком Тютчев потрапив на дипломатичну службу до Німеччини, і його професія не спонукала до серйозних занять літературою. По-друге, Тютчев вирізнявся незвичною авторською скромністю і навіть байдужістю до своїх поетичних творінь. А тому він не дуже турбувався про те, щоб його поезії були надруковані і представлені широкому читачеві. Лише повернувшись до Росії (а це відбудеться через 22 роки), Тютчев-поет поступово стає популярним у себе на батьківщині. Хоча перша збірка його віршів вийде у світ не зразу – лише у 1854 році, тобто коли поетові вже виповниться 51 рік.

Незвичність Тютчева-поета ще й в тому, що він був, як прийнято говорити, „чистим” ліриком. Що це означає? На відміну від більшості письменників, які пробували себе у різних літературних жанрах, Тютчев ніколи не зрадив улюбленим ним ліричним віршам.

Творчий доробок поета не надто великий – близько 400 віршів. Але, як сказав про його поетичну збірку послідовник Тютчева Афанасій Фет,

«Вот эта книжка небольшая

Томов премногих тяжелей».

А один із сучасних дослідників життя і творчості Тютчева Вадим Кожинов у книзі із серії „ЖЗЛ” написав: „Якби постало завдання вибрати з числа вищих творців світової ліричної поезії навіть най вужче, найтісніше коло імен, ім’я Ф.І. Тютчева все одно повинно було б в нього війти, як би ми це коло не обмежували”.

Звичайно ж, щоб зрозуміти суть такої високої оцінки, необхідне детальне вивчення творчості поета. Але, я сподіваюся, що навіть той тютчевський вірш, з яким ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці, розкриє перед вами неабиякий талант великого російського поета-романтика.


  1. Виразне читання вчителем вірша „Я знаю в праосені пору...”.

Примітка. Важливо, щоб перше читання (не підготовлене попередніми коментарями) справило враження на підсвідомі почуття учнів, викликало в них емоційний відгук. Тут висока відповідальність покладається на вчителя, який повинен професійно донести до слухачів головний настрій вірша.

  1. Аналіз вірша.

Слово вчителя. Тютчев майстерно описав початок осені – ту чудову пору, коли скінчилася літня спека, але ще не настали холоди.

– Чи відчули ви головний настрій вірша? Якими почуттями сповнені рядки цієї поезії?

Тютчев милується цим коротким періодом у житті природи, коли по-особливому чисте повітря, кришталево прозорі дні і променисті вечори. Ось як звучить перша строфа вірша в оригіналі:

Есть в осени первоначальной

Короткая, но дивная пора –

Весь день стоит как бы хрустальный,

И лучезарны вечера...

Примітка, Ці рядки треба обов’язково прочитати в оригіналі, так як саме перша строфа цього вірша дуже багато втратила при перекладі. Якщо діти не володіють російською мовою, слід перекласти незрозумілі їм слова, особливо слово „дивная” (чудова, красива), щоб воно не було сприйняте як калька до українського „дивний”.

– Які ознаки щойно проминулого літа описує поет у першій строфі вірша? (Тютчев згадує недавні жнива: „де серп гуляв і падало колосся”).

– Що змінилося у полі восени? (Все опустіло). Знайдіть у другій строфі порівняння („павутина, мов тонке волосся”).

– Що вам видається цікавим у словосполученні „серп гуляв”? (Автор використав олюднення).

– Як ви розумієте вислів „марна борозна”? (Та, що відпочиває, від якої наразі немає ніякої користі).

– Які штрихи до осінньої картини додає поет в останній строфі? („не чути птиць, повітря захололо”).

– Які почуття переважають у останніх рядках вірша: сум? спокій? радість? розчарування? чи якісь інші? (Хоча поет і сумує трішечки за проминулим літом, але він з насолодою говорить про той перехідний період у стані природи, яким так хочеться милуватися, – це час спокою, умиротворення, відпочинку).

– Чи є щось спільне у вірші Тютчева з віршами Алкмана, Гете, Лермонтова? (Він теж належить до пейзажної лірики, в ньому теж описаний стан спокою природи, але це не нічний сон, а спокій осені, що дає всій землі перепочинок після бурхливої весни і врожайного літа).

– Випишіть з вірша епітети (з оригіналу і з перекладу). Спробуйте мотивувати вживання кожного з них поетом. Який епітет видався вам найбільш вдалим, найбільш оригінальним?
Поради з виразного читання вірша. Вірш треба читати спокійно, м’яким, мелодійним голосом, не надаючи йому зайвої висоти. Щоб учні дотримались цих вимог, потрібно зробити мовленнєву партитуру – розставити паузи і позначити наголошені слова. Досягти бажаного повільного темпу читання можна поділивши більшість рядків паузами на два такти. Читець повинен злитися почуттями з автором вірша – передати захоплення красою ранньої осені і насолоду від споглядання спокою природи.

Я знаю в праосені пору, |

Таку коротку | і ясну. |

Повітря чисте, | день прозорий, |

І вечір | зве в далечину. |
Де серп гуляв | і падало колосся, |

Усюди простір, | пусто на стерні. |

Лиш павутиння, | мов тонке волосся, |

Блищить | на марній борозні. |
Не чути птиць, | повітря захололо, |

Далеко ще | до перших сніжних хуртовин, |

Блакить прозора й тепла | ллється з височин |

На стомлене | і тихе поле. |



(Пер. Ю. Клена)
Есть в осени первоначальной |

Короткая, | но дивная пора||

Весь день стоит, | как бы хрустальный, |

И лучезарны вечера. |
Где бодрый серп гулял | и падал колос, |

Теперь уж пусто все – | простор везде, – |

Лишь паутины | тонкий волос |

Блестит | на праздной борозде. |
Пустеет воздух, | птиц не слышно боле, |

Но далеко еще | до первых зимних бурь||

И льется чистая | и теплая лазурь |

На отдыхающее поле... ||


Підсумкове слово вчителя. Тютчев відкриває читачеві красу природи у будь-яку пору року. Відомі його вірші про літо („Полдень”, „Тихой ночью, поздним летом...”, „Как весел грохот летних бурь...”), про весну („Весна”, „Весняні води”, „Весняна гроза”), у котрих поет втілює образи за допомогою майстерного звукопису. (Зачитуються окремі вірші, аналізуються асонанси). Витонченою, довершеною є також змальована ним картина чарівниці зими. За способом відтворення зимовий пейзаж нагадує нам осінній – це не бурхливе літнє чи весняне життя, а статична, але від того не менш захоплююча картина, варта уваги справжнього художника. Виразне читання вірша:
Чародейкою зимою |

Околдован, лес стоит – |

И под снежной бахромою, |

Неподвижною, | немою, |

Чудной жизнью он блестит. |


И стоит он, | околдован, – |

Не мертвец | и не живой|

Сном волшебным очарован, |

Весь опутан, | весь окован

Легкой цепью пуховой... |
Солнце зимнее ли мещет |

На него свой луч косой – |

В нем ничто не затрепещет, |

Он весь вспыхнет и заблещет

Ослепительной красой. |
Запитання. Які почуття викликав у вас цей вірш? У чому художня довершеність цієї поезії?
Хоку Мацуо Басьо
Буває мить якогось потрясіння:

Побачиш світ, як вперше у житті...

Ліна Костенко
Хіба це мало – незабутня мить?

Ліна Костенко

Учням 5 класу, безперечно, важко осягнути філософічність японської лірики. Саме тому доцільно буде звернутись до навчальної гри. Урок за творчістю Мацуо Басьо варто побудувати нетрадиційно: пропонується дітям скласти щоденник вражень від заочної подорожі до Країни Сонця – Японії.

Відкрити японську культуру для дітей 5 класу можна через реалізацію міні-проектів. Учні класу діляться на три групи. Кожна група отримує чарівний конверт-підказку та індивідуальні завдання.
1 група.

Завдання. Ви – екскурсоводи. Як би ви зуміли відкрити Японію для своїх однокласників?

Зміст конверта-підказки

Чи знаєш ти, що ...

Ямато – давня назва Японії, дослівно у перекладі означає „шлях гір”.

Країна сонця, що сходить, Країна вранішнього сонця – друга неофіційна назва Японії).

Хризантема – квітка-символ Японії. Шістнадцятипелюсткова хризантема зображена на гербі країни, на монетах. Найвищий орден Японії – орден Хризантеми. У Японії також існує свято Хризантеми.

Фудзіяма – найвища гора в Японії. У перекладі ця назва означає „гора-богиня вогню”.

Сад Рьоандзі („філософський сад”) – сад п’ятнадцяти каменів, створений у VІІІ столітті в місті Кіото монахом Саамі для медитацій. Серед каменів немає двох однакових. Камені розташовані п’ятьма групами. З якого боку не подивишся – видно лише чотирнадцять. П’ятнадцятий камінь символізує істину, яка існує, але яку зразу не пізнаєш.

Театр Кабукі – один із видів класичного японського театру. Із середини ХVІІ століття у виставах Кабукі грають лише чоловіки (тобто вони виконують і жіночі ролі).

Сакура – японська вишня.

Інструкція: Складіть коротку емоційну розповідь про загадкову країну Японію, вкажіть найголовніші національні прикмети японців. Покажіть на карті, де розташована країна Японія.

Успіхів вам!


2 група.

Завдання. Ви – лінгвісти. Познайомте своїх однокласників зі значеннями деяких японських слів.

Зміст конверта-підказки

Інструкція: Користуючись тлумачним словником, напишіть визначення слів: ікебана, самурай, кімоно, гравюра, нецке, бонсай, орігамі, сенсей, ханамі, цукімі, момідзімі. Аркуші з поясненнями слів прикріпіть на дошці.

Успіхів і завзяття!


3 група

Завдання. Ви – біографи. Зберіть відомості про японського поета Мацуо Басьо, щоб повідомити їх своїм однокласникам.

Зміст конверта-підказки

Інструкція: Використайте матеріали четвертого розділу третьої частини підручника „Зарубіжна література. 5 клас” Є. Волощук (с. 164). Подумайте над тлумаченням японського прислів’я „Коли помирає тигр, лишається шкура, а коли помирає людина, лишається ім’я”.

Творчих вам успіхів!


Емоційно-художнє сприйняття хоку

Слово вчителя. Ми з вами переконалися, що Японія – країна з дуже давньою і своєрідною культурою. А зараз ми зосередимо свою увагу на одному з жанрів японської літератури – це ліричні вірші, які називаються хоку (або хайку). Мабуть, немає іншого літературного жанру, що настільки б точно відтворив японський національний дух.

Цікаво, що саме цей жанр був сприйнятий і став популярним у країнах із європейською культурою. На початку минулого століття Європа неабияк зацікавилася східною культурою: серед художників почалося захоплення мистецтвом Китаю і Японії. Роздуми філософів і письменників зосередились навколо буддійського вчення, а любителів поезії вразила ліричність і незвична краса маленьких японських шедеврів – хоку. Їх почали наслідувати і перекладати різними мовами.



Методичний коментар. Пропонується учням прочитати у підручнику статтю про хоку. Варто зосередити увагу на лаконізмі, афористичності віршів. Важливо, щоб діти зрозуміли, що хоку – це не повчальний вислів, а ліричний вірш про природу, її поетична картина. Японські хоку відображають життя природи і життя людини в їх нероздільній єдності на фоні колориту пір року.

Слово вчителя. Виникнення хоку пов’язане з розвитком у ХVІ столітті в Японії жартівливої поезії хайкай. Ще більш давнім видом поезії є п’ятивірші – танка. Їх початкова строфа – хоку – поступово відокремилась і набула самостійного значення.

Перші створені хоку поціновувались в Японії за технічну складність, незвичність образів, оригінальну гру слів. Вже у другій половині ХVІІ століття відбувся перехід хоку із жартівливої поезії в ліричну. Це перетворення пов’язане з іменем великого японського поета Мацуо Басьо (1644-1694).Хоку- яскравий приклад мініатюрності і лаконічності. Визначальна тема хоку- єдність людини і природи, розповідь про сутність людини на тлі живої і вічно мінливої природи. Ми можемо навіть створити власну формулу японської поезії, яка матиме таке вираження: ЛЮДИНА+ ПРИРОДА= СУТНІСТЬ ЖИТТЯ.



Завдання. Послухайте хоку Басьо. Для їх розуміння використайте матеріал підручника. Складіть своє враження про почуті вірші і висловіть його.


Вже й по маю ах!

Птахи плачуть, а у риб

Сльози на очах.

Очей не відведеш!

І після бурі такими

Лишились хризантеми.

Чистий водоспад...

З ярих сосен глиця в воду

Падає улад.


Мандрівник – і все:

Це тепер моє ім’я.

Йде осінній дощ.


Осінь із дощем...

Навіть мавка лісова

Вкрилась би плащем.


Чужина чужа –

Знов мандрую у світи...

Мжить осіння мжа.


Крук немилий птах,

Але як милує зір

В ранішніх снігах.


Соснове гілля на брамах! –

І здається, за однісіньку ніч

Проминуло років тридцять!


Навіть лицар – герой

Біля розквітлої сакури

Стає звичайнісіньким вояком.


У дорозі я занеміг,

І все біжить, кружить мій сон

По спаленій траві.


Чом так постарів

Я цієї осені?

Птиці, хмари.


Учні письмовики дістають...

А з чиєї сумки –

Сьогоднішній ранок весняний?

Варто знати вислів авторитетного сучасного японського літературознавця і письменника Такакура Теру: „На мою думку, нова література Японії починається з Басьо. Саме він найгостріше, з великим болем висловив страждання японського народу, які випали йому на долю за період переходу від середніх віків до нового часу”.



Слово вчителя. Спробуємо відчути дивину хоку.

У кожному рядку хоку нараховується певна кількість складів: у першому і третьому по 5, у другому – 7. Хоку, що надруковані у вашому підручнику, не завжди відповідають цій схемі, тому що у перекладі це дуже складно відтворити. Але автори перекладів намагалися передати найголовніше – ліричне почуття.

Хоку – не просто поетична форма, а щось більше – це певний спосіб мислення і бачення світу. Хоку поєднує світське і духовне, мале і велике, природне і людське, сьогочасне і вічне. Весна – Літо – Осінь – Зима – цей традиційний поділ має більш широке значення, аніж просто розподіл віршів за сезонними темами. У тому єдиному часовому просторі рухається і змінюється не тільки природа, але й сама людина, в житті котрої є свої Весна – Літо – Осінь – Зима. У хоку світ поезії поєднується зі світом людини у вічності.

Завдання. Зробимо спробу зрозуміти глибинний зміст хоку Басьо про Чорного Ворона. Послухаймо хоку, що визнано шедевром світової літератури і зробимо спрбу порівняти переклади – український і російський.

На висохлу гілку

сів ночувати крук

Глибока осінь

На голой ветке

Ворон сидит одиноко.

Осенний вечер

Завдання і запитання.



    • Які деталі подає поет в описі Чорного Ворона?

    • Чому цей твір ми вважаємо поетичною картиною, а не повчальним висловом?

    • Що найбільше вразило вас у цьому шедеврі?

    • Які саме почуття можуть приховувати в собі ці віршовані рядки?

Отже, визначальні риси хоку Басьо:

-зачарування світом природи,

-осмислення людини як частки природи,

-відсутність теми кохання,

-присутність естетичного принципу" сабі",

-лаконізм,

- легкість.

Безперечно, що спокій, пригашені кольори, сум, гармонія досягалися скупими засобами.

В останні роки життя Басьо проповідував новий провідний принцип поетики- "карумі" (легкість), тому його пізні вірші відрізняються побутовою простотою. "Хоку не можна складати з різних шматків. Його треба кувати, як золото",-говорив Басьо своєму учневі. І справді, кожен вірш японського поета- це гармонійне ціле, всі елементи якого підпорядковані одному завданню: найбільш повно висловити поетичну думку.

Вірші Мацуо Басьо короткі, але в кожному з них поет шукав свій шлях від серця до серця.



Роберт Бернс

Чесна бідність”


Молись же всяк, щоб стало так, –

А йдеться вже до того! –

Щоб ум і честь, де тільки єсть,

Пробили скрізь дорогу.



(Заповіт Р. Бернса, адресований вдячним

нащадкам. Переклад М. Лукаша).
Матеріали до уроку
Літературний нарис про Р. Бернса

Робер Бернс – національний поет Шотландії, її гордість. Донині в невеличкому поселенні Аллоуей недалеко від містечка Ер збереглася глиняна хатина, в якій 25 січня 1759 року народився майбутній поет. Батько Р. Бернса – селянин-бідняк – безрезультатно боровся зі злиднями. Він був змушений виплачувати поміщикові третину врожаю і постійно боявся боргової тюрми. Але він розумів величезне значення освіти і намагався дати її своїм дітям.

Спочатку Роберт і його брат відвідували школу, що знаходилася далеко від дому. З часом батько майбутнього поета і ще декілька фермерів за власні гроші запросили для своїх дітей приватного вчителя – 18-літнього юнака Мердока (майбутнього вченого). Енергійна і здібна людина, він навчив свого улюбленого учня Роберта англійської мови, граматики і французької мови, а пізніше поставляв йому книжки для самоосвіти.

Роберта надихала любов до рідної Шотландії, до її національних героїв. З вдячністю поет згадував стару Бетті Давидсон, що жила в будинку його батька і знала силу-силенну народних казок, поетичних переказів, легенд і пісень. Мати поета мала чудовий голос і часто співала Робертові народні шотландські пісні, старовинні балади, які на все життя збереглись у пам’яті її первістка.

В ранній юності Бернс нічим не відрізнявся від своїх однолітків – дітей селян. Цілими днями він до сьомого поту працював у полі, а ввечері любив потанцювати у веселій компанії.

Та родину Бернсів переслідували кредитори. І тільки смерть врятувала батька Роберта від боргової тюрми. Але один з перших шанувальників таланту Бернса – адвокат Гамільтон – допоміг сім’ї взяти в оренду невеличку ферму, що допомогло їм вийти зі скрути.

У перші роки своєї творчості Бернс йшов відомою дорогою своїх попередників – мандрівних співаків і поетів. Його долю змінила публікація збірки поезій у 1786 році, що стала популярною серед різних верств населення. Але поет був упевнений, що можновладці швидко розчаруються в ньому, і не помилився. Його поезія дедалі більше ставала загрозливим і небажаним явищем для аристократів, адже вона захищала бідняків і прославляла чесних і справедливих людей.

Багатолітня непосильна праця в полі підірвала здоров’я Р. Бернса – у нього розвинулася важка форма ревматизму. Поет помер 27 липня 1796 року. Йому було лише 37 років. Очевидці згадували, що за його труною йшло близько 12 тисяч людей – так шотландці вшановували пам’ять свого національного генія.

За своє недовге життя Бернс написав кілька сотень віршів. Поет мріяв, щоб життя було влаштоване за принципом добра. А тому його поезії і зараз дарують не тільки Шотландії, але й усьому людству світ високих прагнень і справжніх почуттів.
Поезія Р. Бернса

Основою поетичної творчості Роберта Бернса була гаряча віра у щасливе майбутнє.

Художній метод Бернса тісно пов’язаний із традиціями народної творчості. Багато його віршів („Джон Ячмінь”, „Макферсон перед стратою” та ін.) є переробленими шотландськими піснями. Бернс посилив у них мотиви боротьби і життєрадісного сприйняття світу. В деяких віршах, створених на мотив відомих народних пісень, поет деколи зберігав приспів (наприклад, „Чесна бідність”). Бернс взагалі надавав виключного значення музичному мотивові. У нього було тверде переконання, що кожен вірш повинен стати піснею. Це ріднило його твори з народними піснями, а тому вони швидко ставали популярними.

Для віршів Бернса характерне повторення приспіву чи просто окремих строф. Їм притаманний паралелізм людських переживань з образами і явищами природи. Цей прийом поет почерпнув із народної поезії.

Пісням і баладам Бернса властиві елементи драми. Він полюбляє діалоги і монологи, вміло вживає пряму мову. В роки творчої зрілості Бернс мріяв створити національний шотландський театр, національну драматургію.

Бернс ввів у літературу Шотландії, а пізніше Англії нового героя, невідомого до нього. Він зображував людей праці як кращих представників нації, носіїв її розуму і честі.

Вплив Бернса на розвиток англійської літератури був величезний. Перший романтик Англії В. Вордсворт писав у вірші „На могилу Р. Бернса”:

Ты научил меня писать,

Ты научил меня понять

Простую речь народа моего.

Байрон і Шеллі, Китс і Скотт запозичили у Бернса не тільки його цікавість до фольклору, але й соціальний потяг до справедливості, ліричну піднесеність, їдку сатиру на правлячі класи. Бернса шанували Ч. Діккенс і Б. Шоу, В. Морріс і Дж. Ґолсуорсі, В. Вітмен і М. Твен.

В Україні творчість Бернса знайшла свою другу батьківщину. Кращими перекладачами творів поета є М. Лукаш, В. Мисик, О. Мокровольський.

Бернс на диво сучасний. Адже кожен знаходить у його творчості щось близьке для себе. Він – в комедіях і мюзиклах, на естраді і в кіно. Так у фільмі „Здравствуйте, я ваша тетя!” герой О. Калягіна співає пісню на вірші Бернса „Любовь и бедность навсегда меня поймали в сети”; Л. Гурченко у своєму мюзиклі-бенефісі виконує пісеньку „И какая нам забота”; у фільмі „Службовий роман” звучить у виконанні А. Фрейднліх пісня „Моей душе покоя нет». Відомі в Україні і пісні О. Градського на вірші Бернса: „В полях под снегом и дождем”, „Мне нужна жена”. Більшість і не знає, хто автор слів цих пісень, хоча вони відомі всім. А це ознака справжнього народного поета.
Висловлювання про Р. Бернса відомих людей

С. Маршак (російський поет, перекладач творів Бернса):

„Як могли загрубілі руки землероба створити всі ці ... пісні, балади, послання, епіграми. Дивує також те, що важка, часом непосильна праця і вічні нестатки не знищили в поетові життєдайне джерело радості, віри в людину та її щастя”.

„Коли мені довелось об’їжджати міста, містечка і селища, пов’язані з біографією поета, мене наввипередки пригощали читанням його віршів і цілих поем люди, різні за віком, званням, соціальним станом – похилий шахтар і старий рибалка, агент компанії швейних машин і молода дівчина...”

В. Скотт (англійський письменник згадує свою зустріч з Бернсом в одному з літературних салонів Единбурга):

„В ньому відчувалася велика скромність, простота, невимушеність – і це особливо здивувало мене, саме тому, що я багато чув про його велике обдарування... У всій його постаті відчувались розум і сила, і тільки очі підкреслювали поетичну натуру і темперамент. Великі і темні, вони горіли (я кажу „горіли” у прямому значенні слова), коли він розповідав про щось з почуттям чи захопленням. Ніколи в житті я більше не бачив таких очей, хоча й зустрічався з найвідомішими людьми свого часу”.


Роберт Бернс про себе:

В деревне парень был рожден,

Но день, когда родился он,

В календари не занесен.

Кому был нужен Робин?

Зато отметил календарь,

Что был такой-то государь.

И в щели дома дул январь,

Когда родился Робин.

Немало ждет его обид,

Но сердцем все он победит,

Мальчишка будет знаменит, –

Семью прославит Робин.

(Переклад С. Маршака)

Был честный фермер мой отец,

Он не имел достатка,

Но от наследников своих

Он требовал порядка.

Учил достоинство хранить,

Хоть нет гроша в карманах,

Страшнее – чести изменить,

Чем быть в отрепьях рваных.

(Переклад С. Маршака)

У своїх віршах Бернс прославляв чесну людину:

Хоч їжі часом не стає,

Хоч одяг твій – сіряк,

Хай дурень кпить – людина є

Людина, хоч би як!

Хоч би там що, на розкіш їх

Не надимося ми!

Людина чесна – і в нужді

Король понад людьми!



(Переклад В. Мисика)
Коментар до вірша „Чесна бідність”

Бернс пише про простих людей, поетизує важку працю селянина, його побут, його страждання і маленькі радощі, його життєві цінності – це тема твору. Поет переконаний, що „не має у світі кращого ремесла, аніж різати землю плугом”.

Настрій вірша жартівливий, але у ньому йдеться про серйозні речі: не варто стидатися бідності, головне – бути чесним і розумним, навіть якщо навколо – несправедливий світ. Вірш оптимістичний: у ньому звучить віра в те, що „Торжествуватиме весь світ // Братерства перемогу”.

Вірш стилізований під народну пісню. В ньому є рефрен – повтори рядка, афоризми. В основі побудови твору лежить антитеза: бідність і злидні протиставлені бундючності вельможного лорда. „Чесною бідністю” треба пишатися – такий висновок робить поет.


Запитання і завдання:

  • Запам’ятай вислів Р. Бернса „У нас любов – ціна любові”.

  • Продовж речення: Улюблена пора року Бернса – (весна). Одна з провідних тем творчості Бернса – тема (природи).

  • Що ти уявив(ла), слухаючи вірш Бернса „Чесна бідність”?

  • Визнач головну думку поезії „Чесна бідність”. Якими словами її передає автор?

  • Що таке антитеза? Наведи приклади її вживання у тексті вірша Бернса.

  • Чому автор використовує у вірші „Чесна бідність” повтори? Для яких фольклорних творів характерні повтори?

  • Який настрій поезії „Чесна бідність”?

  • Як ти розумієш слова поета:

Щоб ум і честь, де тільки єсть,

Пробили скрізь дорогу....

Знання – лиш карб, людина – скарб,

Цінніший від усього...

Торжествуватиме весь світ

Братерства перемогу...

Шляхетний дух, шляхетний ум

Шляхетніш того всього...

А будьмо чесними людьми

Й не біймося нікого...



  • Прочитайте виразно вірш Бернса „Чесна бідність” і визначте, з якою інтонацією і в якому ритмі його краще виконувати?

  • Напишіть твір-мініатюру „Світ людяності, що подарований Р. Бернсом”.


Тести

    1. В. Скотт згадував про Р. Бернса як людину

а) сором’язливу

б) сумну


в) одухотворену

    1. Поет Р. Бернс мріяв, щоб:

а) життя було влаштоване за принципом добра

б) життя було влаштоване за принципом справедливості

в) життя було влаштоване за принципом раціоналізму


    1. Р. Бернс почав писати вірші:

а) з 10 років

б) з 12 років

в)з 14 років


    1. Р. Бернс – народний поет:

а) Шотландії

б) Ірландії

в) Англії


    1. Р. Бернс народився і виріс у сім’ї:

а) крамаря

б) селянина

в) шевця


    1. За переконаннями Р. Бернса, людина, у першу чергу, повинна мати:

а) матеріальні статки

б) благородну душу

в) поважне походження


    1. Ліричний герой вірша „Чесна бідність” – це:

а) узагальнений образ бідняка

б) конкретна людина-бідняк

в) узагальнений образ бідності


    1. Самобутність і народність поезії Р. Бернса зумовив:

а) міцний зв’язок з шотландським фольклором

б) міцний зв’язок з шотландською говіркою

в) міцний зв’язок з шотландськими звичаями


    1. Вірш „Чесна бідність” випромінює:

а) життєрадісність

б) сум


в) розгубленість

    1. Багатим людям поет протиставив у вірші „Чесна бідність”:

а) народну мудрість, розум і честь

б) філософські роздуми про життя

в) історичні документи


    1. Головним художнім прийомом у вірші „Чесна бідність” є:

а) уособлення

б) порівняння

в) антитеза


    1. „Шотландський поет Р. Бернс досягнув поетичної майстерності завдяки своїй народності”, – так вважав:

а) В. Скотт

б) Й.В. Гете

в) Ф. Шиллер
Підсумок

Вивчаючи твори Р. Бернса у 5 класі, доцільно на одному з уроків запропонувати учням скласти перелік правил духовності від шотландського поета.

Орієнтовний запис основних правил:


  • „Людина чесна – і в нужді // Король понад людьми”.

  • „Свободі – привіт і шана // Нехай береже її розум”.

  • „Ми голос честі віддаєм // На благо всій палаті

  • „Торжествуватиме весь світ // Братерства перемогу!”

6 клас
Іван Крилов

Вовк і Ягня”



Урок виразного читання
Методичний коментар. Байка – один з тих літературних жанрів, що дає найбільш вдалий матеріал для проведення уроку виразного читання. Побудувати такий урок можна як на основі одного – програмного – твору, так і залучивши до читання кілька творів цього жанру. А тому ми пропонуємо дві розробки такого уроку: перша – виразне читання байки І.А. Крилова „Вовк і Ягня”, друга – виразне читання 5-6 найвідоміших творів байкаря (в оригіналі і в перекладах).

Варіант перший.

Традиційна побудова уроку виразного читання на матеріалі байки – це читання в особах. Але таке читання не можна перетворювати в елементарне відтворення тексту твору. Щоб урізноманітнити форми роботи на уроці, можна побудувати його таким чином:


1. Інформація вчителя про особливості читання байок (теорія).

Слово вчителя. Якщо говорити про виразне читання байок, то вірніше буде сказати не виразне читання, а виразне розповідання. Як свідчать сучасники І. Крилова, він читав свої байки таким тоном, в такій простодушній і природній манері, що його читання мо­жна було сприйняти за продовження житейської розмови.

Тобто, в основі читання байки лежить принцип живої і природньої оповіді, що включає в себе таке ж живе і природнє відтворення реплік персонажів. При цьому слід пам’ятати, що жива мова багата відтінками, а тому читцеві треба передати не тільки основний зміст байки, але й всю різноманітність її логічного й емоційного наповнення.

Авторський текст, що передує розвитку подій, читається оповідально-інформативним тоном, що підготовлює до сприйняття основних подій. Але не зав­жди всі слова автора треба читати „нейтральним” тоном. Наприклад, авторські ко­ментарі до негативних вчинків героїв треба читати з іронією, ніби „присвоївши” авторський текст, подати його як „свою” розповідь про реальні події і їх учасників.

Особливої майстерності вимагає читання реплік. Адже кожна дійова особа бай­ки втілює в себе певний тип людей. Тут вже знадобиться розвинена уява читця про індивідуальні особливості характеру персонажа, манеру його поведінки, а також вміння міняти висоту голосу, його силу, темп. Але читцеві не варто надто захоплю­ватися „перевтіленням” у героїв байки – тварин, адже основне спрямування твору – це розкриття вад людей, яке автор здійснює через алегорію і елементи комізму.

Мораль байки промовляється повільніше, повчально, у вигляді розмірковуван­ня. Це або нагадування відомої істини, або порада мудрої людини, або іронічна критика якогось вчинку. Перед мораллю і після неї треба обов’язково зробити пси­хологічні паузи, щоб привернути увагу слухачів до того висновку, який втілений автором у мораль.

2. Підготовка класу до виразного читання: виконання вправ на тренування до­вгого видиху, розвиток якостей голосу, відпрацювання дикції (вправи мож­на знайти у будь-якому підручнику з виразного читання або у теоретичній статті „Уроки виразного читання: Методичні рекомендації до їх проведення” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 10). Можна для відпрацю­вання сили і висоти голосу підібрати приклади речень з байки, яка буде чи­татися (тихо і тоненько за Ягня, голосно і на низьких нотах за Вовка). Для відпрацювання дикції крім традиційного вимовляння скоромовок можна знайти в тексті байки 3-4 словосполучення, цікавих з точки зору вимови. Наприклад, повторити 5 разів у наростаючому темпі „насмілюсь вам ска­зать”, „у сильного безсилий винен завсігди”, „звідкіль таке нахабство в сві­ті”, „мовчи, гоноровите” тощо, чітко артикулюючи кожен звук.

3. Наступним етапом у підготовці до виразного читання байки учнями буде прослуховування читання цього твору вчителем або майстром художнього читання (зі шкільної фонохрестоматії). Бажано, щоб на урок виразного читання учні знали байку напам’ять. Вчитель ще раз зосереджує увагу школярів на найбільш складних моментах у читанні даного твору:

а) повчальне читання моралі на початку байки;

б) розповідна, невимушена інтонація до початку діалогу героїв;

в) тоненький, тремтячий голос Ягняти і різкий, нахабний голос Вовка;

г) повільне читання останнього рядка твору.

Примітка. Мовленнєва партитура тексту подається нижче. Можна обмежитись позначенням пауз та наголосів лише в тих місцях, де, на його думку, під час читання учнями можуть бути допущені помилки.


  1. Вибір учнями ролі у читанні (за Ягня, за Вовка чи за автора), формування трійок читців.

  2. Читання байки в особах (напам’ять). Допускається читання байки з підруч­ника, але незнання тексту погіршує якість виконання, не дозволяє читцеві відчути себе розкуто, а тому трійки читців треба формувати, враховуючи ступінь знання учнями тексту.

  3. Ближче до кінця уроку колективно обираємо найкраще „Ягня”, найкращого „Вовка” і найкращого „автора”. Формуємо фінішну трійку. Пропонуємо читцям додати до свого виконання виразну міміку і жести – маємо елемент інсценування на уроці.


Вовк і Ягня
У сильного | безсилий винен завсігди: |

Цих прикладів в історії ми досить знаєм. |

Та ми історій не складаєм, |

А в байці | можем це розповісти. ||

­_________
У спеку до струмка зайшло Ягня напитись; |

І треба ж тут біді случитись, |

Що поблизу тих місць | голодний Вовк бродив. |

Ягнятко бачить він | і хоче поживитись, |

Та він цьому надать законних прав хотів, |

І каже: | „Як, нахабо, смієш ти мутити |

Потік цей прохолодний мій, |

Напій

Піском бруднити? |

За це бо, далебі, |

Зірву я голову тобі!” – |

„Якщо пресвітлий Вовк дозволить, |

Насмілюсь вам сказать, | що воду в ручаю |

Від Світлості я нижче кроків на сто п’ю; |

1 гніватися він даремно зволить: |

Адже мутить пиття | ніяк не можу я”. – |

„Так це брехня моя ? |



Негіднику! | Звідкіль таке нахабство в світі? |

Пригадую, | як ти в позаторішнім літі |

Зі мною надто грубий був: |

Цього я, друже мій, | ще не забув!” – |

„Та згляньсь, | нема мені ще й року зроду”, – |

Відмовило Ягня. | – „ То, певно, був твій брат”. |

Не маю я братів”. | – „То, може, кум, | чи сват |

Чи інший хтось такий | із вашого ж бо роду. |

Самі ви, | ваші пси | і ваші пастухи |

Мене б хотіли збути, |

І шкодите мені | ви всі по змозі всюди: |

Та розквитаюсь я | за ваші всі гріхи!”. – |

„Ах, чим же винен я?” | – „Мовчи, гоноровисте! |

Чи час тут розбирать | провини всі, щеня? |

Ти винне тим уже, | що хочу я, бач, їсти”. |

Сказав | – і в темний ліс | Вовк поволік Ягня. |

(Переклад М. Терещенка)

Варіант другий

Урок-конкурс виразного читання

Якщо урок буде проводитись у вигляді конкурсу, до нього необхідно серйозно підготуватись як вчителеві, так і учням.

Можна провести такий урок після вивчення у 6 класі теми „Байка у світовій літературі”. Учасникам конкурсу пропонується виразно прочитати одну з байок І. Крилова. Читання творів одного жанру полегшить роботу журі, а також дасть змогу самим учасникам простіше співставляти своє читання з читанням колег по класу.

Підготовка до конкурсу.


  1. За кілька днів до уроку визначається склад учасників конкурсу (приблизно 10 чоловік). Решта учнів класу можуть бути задіяні в інсценуванні (див. нижче), в основному журі, а також складати так зване глядацьке журі.

  2. Кожен учасник вибирає для читання одну байку. Допускається читання однієї і тієї ж байки двома (але не більше) учасниками. Або одна і та ж байка читається у перекладі і в оригіналі.

  3. Вчитель повинен уважно прослідкувати за підготовкою учасників конкурсу до виступу: допомогти кожному з них зрозуміти головну думку байки, мораль, визначити підтекст твору, поставити завдання на читання.

  4. Перед вивченням байки напам’ять читці повинні обов’язково зробити мовленнєву партитуру (вчитель перевіряє її і виправляє неточності, так як не всім шестикласникам це буде під силу зробити самостійно).

  5. Важливим моментом підготовки до конкурсу є підбір кандидатур у журі. Головна вимога – члени журі повинні бути компетентними в оцінці виразного читання. Кількісний склад журі – 3-5 чоловік. У нього можуть входити вчителі гуманітарних предметів, старшокласники чи підготовлені до суддівства однокласники читців. При необхідності вчитель проводить інструктаж членів журі щодо критеріїв оцінки виступів читців. Обумовлюється, за якою шкалою будуть виставлятись оцінки (напр., за 6-бальною системою).

  6. Більшу зацікавленість і читців, і слухачів викличе така форма оцінювання, коли кожному читцеві одразу після читання будуть публічно виставлятися оцінки. Для цього наперед готуються таблички для кожного члена журі з цифрами від 1 до 6.

  7. Вчитель повинен прослідкувати, щоб кожен учасник конкурсу до виходу перед слухачами зробив розминку голосового апарату і артикуляційну гімнастику. Ця робота може проводитись як індивідуально, так і колективно.


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"

Скачати 232.5 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка