Курсів за вибором І факультативів з фізики та астрономії


Календарно-тематичний план



Сторінка19/38
Дата конвертації11.03.2019
Розмір3.71 Mb.
#84729
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   38

Календарно-тематичний план


№ з/п

Дата

Тема та зміст заняття

Вступ. Розповсюдження світла у прозорих однорідних середовищах (2 год)

1/1




Значення оптичних явищ у природі та їхнє використання в житті людини

2/2




Розповсюдження світла в прозорих однорідних середовищах. Застосування закону прямолінійного поширення світла в однорідному середовищі

Відбивання світла на дзеркалах (2 год)

1/3




Оптичні деталі. Плоске дзеркало. Побудова зображень у плоскому дзеркалі

2/4




Види сферичних дзеркал. Побудова ходу променів і зображень у сферичних дзеркалах.

Заломлення світла в прозорих середовищах (2 год)

1/5




Заломлення світла. Розв'язування задач

2/6




Поширення світла в неоднорідному оптичному середовищі. Міражі

Проходження світла крізь плоскопаралельну пластину (2 год)

1/7




Хід променів крізь плоскопаралельну пластину. Побудова зображення у плоскопаралельній пластині. Розв'язування задач

Проходження світла через призму (2 год)

1/8




Проходження світла крізь тригранну скляну призму. Побудова ходу променів і зобра­ження у призмі

2/9




Лабораторна робота. Побудова ходу променів у тригранній скляній призмі. Розв'язування задач

Повне відбиття світла (1 год)

1/10




Повне відбиття світла. Волоконна оптика

Проходження світла крізь лінзи (2 год)

1/И




Побудова зображення в лінзах. Недоліки лінз. Формула тонкої лінзи. Розв'язування задач

2/12




Лабораторна робота. Побудова ходу характерних променів у фрагментах лінз. Знаход­ження основних характеристик лінзи.

Найпростіші оптичні системи (2 год)

1/13




Оптична система з двох плоских дзеркал. Дзеркальний перископ, перископ на оборот­них призмах

2/14




Оптична система з двох лінз. Телескоп і мікроскоп, їхні характеристики

Деякі фізичні особливості зору людини (1 год)

1/15




Бінокулярність зору, паралакс, визначення домінуючого ока. Інерція зору. Стереоскоп і стереоскопічні рисунки і фотографії, кіно. Оптичні ілюзії

Склад білого світла (2 год)

1/16




Спектр. Райдуга. Спектральні кольори та кольори тіл

Узагальнюючі заняття (2 год)

1/17




Захист учнівських проектів. Природознавча екскурсія «Світлові явища навколо нас»



ЛІТЕРАТУРА

  1. Клос Є. С., Шульга М. С. Оптика в демонстраційних дослідах. — К.: Рад. пік., 1983.— 159с.

  2. Павленко А., Жмурський С„ Лисак В. Нові можливості фронтального фізичного експеримен­ту з використанням оптичних лінз //Фізика та астрономія в школі. — 2002. — №2. //Фізика та астрономія в школі. — 2002.— №2.— С.13-15.

  3. Павленко А І. Інноваційні технології навчального фізичного експерименту: геометрична оптика. Запоріжжя: Прем'єр, 2004. — 120 с.

  4. Павленко А Лабораторні роботи із дзеркалами //Фізика і астрономія в школі. — 2005. — №4. — С.6-10.

  5. Павленко А. Лабораторна робота: Побудова зображення точки у плоскопара-лельній скляній пластинці //Фізика та астрономія в школі. — 2002.— №1.— С.7—10.

  6. Билимович Б. Ф. Световые явления вокруг нас. М.: Просвещение, 1986. — 176 с.

  7. Булат, В. Л. Оптические явления в природе. — М.: Просвещение, 1974. — 143 с.

  8. Денисов А Е. Геометрическая оптика. — К.: Вища школа, 1980. — 128 с.

  9. Перельман Я. И. Занимательная физика: В 2 кн. Кн. 1. М.: Наука, 1986. — 224 с.

  10. Перельман Я. И. Занимательная физика: В 2 кн. Кн. 2. М.: Наука, 1986. — 272 с.

  11. Воловик П. М. Вивчення світлових явищ у 7 класі. — К.: Радянська школа, 1988. — 87 с.

ОПТИЧНІ СИСТЕМИ ТА ПРИЛАДИ

Пояснювальна записка



Людина через око як унікальну природну оптичну систему отримує близько 90% всієї інформації про навколишній світ. Оптичні системи та прилади, які учні вивчають на початку базового курсу фізики, ще більше розширюють можливості зору людини. У профільному курсі разом із поглибле­ною інформацією (наприклад, товсті лінзи, аберації) розглядаються також відомості з історії оптики та її прикладних застосувань. Крім того, у змісті навчального матеріалу курсу простежується розви­ток культури людської цивілізації, розглядаються сучасні медичні методи корекції зору, реалі­зуються міжпредметні зв'язки з курсами біології, астрономії.

Зміст курсу «Оптичні системи та прилади» спрямований на поглиблення та розширення знань та навичок учнів з геометричної оптики. Тому курс може використовуватись під час організації допрофільної (8-9-й кл.) та профільної підготовки (10-12-й кл.). У програмі наголошується на при­кладному застосуванні геометричної оптики.

Під час виконання учнями лабораторних робіт передбачено використати метод графічної візуалізації ліній (прототипом якого є «метод булавок» [6—9]). Виконання лабораторних робіт може відбуватися у формі підсумкового фізичного практикуму.

Програма курсу




К-сть год

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня освітньої підготовки

1

Вступ. Значення та роль розвитку оптичної техніки й приладів у природознавстві та історії людської цивілізації

Історія й світоглядне значення винайдення та використання оптичної техніки й приладів (Ібн-аль-Хайсам (Альгазена), А. Левенгук, Г. Галі- лей, І. Кеплер, І. Ньютон, Ж. Ньєпс, Л. Дагер таін.)



Учень (учениця)

називає: оптичні системи й прилади та їхні основні деталі; історичні факти створення оптичних приладів та їхнього подальшого удосконалення; основні моделі ока людини; фізичні особливості зору; недоліки лінз і зору людини та принципи їх компенсації

2

Тонкі лінзи та їхні недоліки

Сферична та хроматична аберації лінз. Астигматизм. Кома. Дисторсія. Лабораторна робота 1. Визначення фокусної відстані та оптичної сили фрагмента лінзи різними способами



й корекції;

  • наводить приклади практичних застосувань оптичної техніки й приладів;

розрізняє: основні характеристики оптичних приладів та недоліки оптичних деталей; особливості спостережень за допомогою оптичних приладів астрономічних об'єктів;

  • може описати: основні оптичні системи й характеристики зображень в оптичних системах та оптичних приладах; поширення світла в різних оптичних середовищах

і системах;

  • може пояснити принцип дії оптичних систем і приладів;

  • може характеризувати суть методу фізичних ідеалізацій під час схематичної побудови оптичних систем приладів, методу графічної візуалізації ліній, сутність і причини недолі­ків зору та сучасні методи корекції зору;

  • може вимірювати на виконаних модельних побудовах фокусну відстань, збільшення та інші характеристики оптичних систем;

  • може знаходити головні оптичні площини і кардинальні точки товстих лінз;

  • може систематизувати знання з оптичних явищ;

  • може порівнювати характеристики оптичних деталей та їхніх систем

2

Товста лінза та її характеристики

Головні площини й кардинальні точки товстої лінзи.



Лабораторна робота 2. Визначення кардинальних точок і головних площин плоского фрагмента товстої лінзи

2

Сферичні дзеркала та їхні властивості

Сферична аберація сферичних дзеркал.



Лабораторна робота 3. Визначення сферичної аберації у фрагменті тонкої лінзи та у фрагменті сферичного дзеркала

2

Оптичні системи з оптичних деталей Оптична система із двох плоских дзеркал. Оптична система із двох тонких лінз. Оптичні системи із різних оптичних деталей. Оптична система з тонких лінз як товста лінза. Компенсація недоліків лінз в оптичних системах. Просвітлення оптики.

Лабораторна робота 4. Визначення оптичної сили системи двох тонких лінз

Укладач: © Павленко А. І., Запорізький обласний інститут післядипломної педаго­гічної освіти




К-сть год

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня освітньої підготовки

1

Лупа

Види луп. Збільшення лупи



Учень (учениця)

  • може будувати хід променів у плоско- паралельнш пластинці; тонких і товстих лінзах, плоскому й сферичних дзеркалах, оптичних системах, в тому числі схематичні зображення, утворені за допомогою лупи, мікроскопа, перископа, оптичних телескопів; схематичні зображення сферичної аберації

в лінзах і сферичних дзеркалах та інших недоліків оптичних елементів;

  • може будувати прості моделі оптичних систем і приладів (лупи, перископа, систем лінз, телескопів, мікроскопа, ока людини та ін.) з фрагментів оптичних деталей до оптич­ного диска у площині аркуша паперу;

  • здатний користуватися оптичними приладами: лупою, мікроскопом, телескопом, біноклем, перископом, проекційним апаратом, фотоапаратом; користуватися методом графічної візуалізації ліній під час дослідження моделей оптичних систем

і приладів; знаходити додаткову інформацію, виконувати і захищати учнівський проект;

  • може розв'язувати задачі, ілюструючи на простих моделях якісні ефекти

і застосовуючи формули лінзи та оптичної сили систем лінз, збільшення оптичних систем і приладів

1

Мікроскоп

Хід променів у мікроскопі. Збільшення мікроскопа. Електронний мікроскоп



2

Телескопи Телескопи-рефрактори. Труби Г. Галілея та І. Кеплера. Телескоп-рефлектор І. Ньютона. Бінокль.

Лабораторна робота 5. Побудова моделі, визначення ходу променів та кутового збільшення телескопа-рефрактора

1

Фото- та проекційні апарати

Фотоапарат, кіноапарат, епіпроектор, діапроектор, кодоскоп, мультимедіапроектор



1

Око як оптична система Зір. Недоліки зору Причини недоліків зору. Найпростіша (однокомпонентна), двокомпонентна (рогівка і кришталик) та приведена оптичні моделі ока. Сучасні методи корекції зору: лазерна кератомія, контактні лінзи та ін.

1

Фізичні особливості зору людини Бінокулярність і поле зору людини. Кольоровий зір. Інерція та ілюзії зору

1

Конференція

Захист учнівських проектів





Календарно-тематичний план


№ з/п

Дата

Тема та зміст заняття

Вступ (1 год)

1/1




Історія й світоглядне значення винайдення та використання оптичної техніки й приладів (Ібн-аль-Хайсам (Альгазена), А. Левенгук, Г. Галілей, І. Кеплер, І. Ньютон, Ж. Ньєпс, Л. Дагер, таін.)

Тонкі лінзи та їхні недоліки (2 год)

1/2




Сферична і хроматична аберації лінз. Астигматизм. Кома. Дисторсія сонця під час заходу

2/3




Лабораторна робота 1. Визначення фокусної відстані та оптичної сили фрагмента лінзи різними способами

Товста лінза та її характеристики (2 год)

1/4




Головні площини й кардинальні точки товстої лінзи

2/5




Лабораторна робота 2. Визначення кардинальних точок і головних площин плоского фрагмента товстої лінзи

Сферичні дзеркала та їхні властивості (2 год)

1/6




Сферична аберація сферичних дзеркал

2/7




Лабораторна робота 3. Визначення сферичної аберації у фрагменті тонкої лінзи та у фрагменті сферичного дзеркала

Оптичні системи з оптичних деталей (2 год)

1/8




Оптична система із двох плоских дзеркал. Оптична система із двох тонких лінз. Оптичні системи із різних оптичних деталей. Оптична система з тонких лінз як товста лінза. Компенсація недоліків лінз в оптичних системах. Просвітлення оптики




№ з/п

Дата

Тема та зміст заняття

2/9




Лабораторна робота 4. Визначення оптичної сили системи двох тонких лінз

Лупа (1 год)

1/10




Види луп. Збільшення лупи

Мікроскоп (1 год)

1/11




Хід променів у мікроскопі. Збільшення мікроскопа. Електронний мікроскоп

Телескопи (2 год)

1/12




Телескопи — рефрактори. Труби Г. Галілея і І. Кеплера. Телескоп-рефлектор І. Ньютона. Бінокль

2/13




Лабораторна робота 5. Побудова моделі, визначення ходу променів та кутового збільшення телескопа-рефрактора

Фото- та проекційні апарати (1 год)

1/14




Фотоапарат, кіноапарат, епіпроектор, діапроектор, кодоскоп, мультимедіапроектор

Око як оптична система. Зір. Недоліки зору (1 год)

1/15




Причини недоліків зору. Найпростіша (однокомпонентна), двокомпонентна (рогівка й кришталик) та приведена оптичні моделі ока. Сучасні методи корекції зору: лазерна кератомія, контактні лінзи та ін

Фізичні особливості зору людини (1 год)

1/16




Бінокулярність і поле зору людини. Кольоровий зір. Інерція та ілюзії зору

Конференція (1 год)

1/17




Захист учнівських проектів

ЛІТЕРАТУРА



  1. Клос Є. С., Шульга М. С. Оптика в демонстраційних дослідах. К.: Рад. пік., 1983. — 159 с.

  2. Билимович Б. Ф. Световые явления вокруг нас. М.:Просвещение, 1986. — 176с.

  3. Бурсиан Э. В. Физические приборы: Учебн. пособ. для студ. физ.-мат. фак. пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1984. — 271 с.

  4. Денисов А. Е. Геометрическая оптика. — Киев: Вища школа, 1980. — 128 с.

  5. Замечательные ученые / Под ред. С.П. Капицы. — М.: Наука, 1980. — 192 с.

  6. Лисица М. П., Венгер Е. Ф. Занимательная оптика: Физиологическая оптика. Мир людей: науч.-попул. изд. — К.: Вищашк., 2003. — 222 с.

  7. Павленко А. Експериментальне дослідження оптичної сили системи тонких лінз //Фізика та астрономія в школі. — 2002.- №6. — С.41-42.

  8. Павленко А., Лисак В. Експериментальне визначення кардинальних точок і головних пло­щин лінзи // Наукові записки. Вип. 46. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. — С.213-216.

  9. Павленко А. І. Інноваційні технології навчального фізичного експерименту: геометрична оптика. Запоріжжя: Прем'єр, 2004. — 120 с.

  10. Павленко А. І. Нова технологія експериментального дослідження фізичних властивостей простих моделей телескопів //Астрономічна освіта учнівської молоді: Матеріали II Все­української науково-практичної конференції. Київ: НУ імені Тараса Шевченка, НПУ ім. М. П. Драгоманова. — 2003. — С.96-104.

  11. Элементарный учебник физики: Учебное пособие. В 3-х т. /Под ред. Г. С. Ландсберга. Т.З. Колебания и волны. Оптика. Атомная и ядерная физика. — М.: Наука, 1986. — 656 с.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ЯВИЩ У ТЕРМОДИНАМІЦІ

Пояснювальна записка



Одним із основних факторів освітнього процесу є розвиток творчих і пізнавальних здібностей учнів, під час якого відбувається усвідомлення того, що власними зусиллями учні отримують нові, обґрунтовані та усвідомленні знання. Таким чином, учні одержують навички наукового методу пізнання навколишнього світу. На уроках фізики творчі навички формуються в школяра, зокрема, під час використання вчителем експериментального методу вивчення фізичних закономірностей.

Формування здібностей, творчого мислення учнів відповідно до вибраного профілю навчання має забезпечити практичну готовність до продовження навчання у тій сфері, з якою у подальшому буде пов'язана їх професійна діяльність. Програма курсу «Експериментальне вивчення явищ у термодинаміці», який призначено для класів фізико-математичного та природничого профілів, створено з метою поглиблення знань учнів з розділу «Молекулярна фізика й термодинаміка» та їхніх уявлень щодо особливостей використання статистичних методів під час розгляду фізичних процесів і явищ, сприяння кращому розумінню ролі фізичних знань для сучасної науки та вироб­ництва, розвинення інтересу до вивчення фізики.

Мета цього курсу: розширити та поглибити знання учнів про процес наукового пізнання, зокре­ма щодо вивчення явищ у термодинаміці, ознайомити з експериментальними методами вимірювання температури та тиску, провести дослідження подібні до експериментів, виконаних засновниками молекулярної фізики, і методик моделювання теплових та статистичних процесів.

Для досягнення цього необхідно розв'язати такі завдання:

розширення загальнонавчальних і предметних вмінь учнів: правила поводження з вимі­рювальними приладами, формування вимірювальних, графічних, обчислювальних умінь, умінь систематизувати результати спостережень та дослідів, проведення дослідницького експерименту;

засвоєння учнями теоретичних основ молекулярної фізики та елементів статистичної фізики, способів аналізу експериментальних даних, інтерпретації результатів досвідів, використання комп'ютерних програм для обробки отриманих даних і моделювання фізичних процесів; у процесі досліджень і узагальнення отриманих результатів школярі повинні навчитися встановлювати функціональний зв'язок і взаємозалежність явищ, моделювати їх, висувати гіпотези, експериментально перевіряти їх та інтерпретувати отримані результати.

Курс «Експериментальне вивчення явищ у термодинаміці» спрямований, перш за все, на вико­нання практичних робіт, які дають можливість розширити розуміння відповідних фізичних законів, формування навичок експериментального вивчення явищ навколишнього світу.

Запропонований курс за вибором може викладатися у 10-му класі (11-му класі 12-річної школи) додатково до годин, що відводяться на вивчення зазначених тем основною програмою з фізики, з ме­тою поглиблення та кращого усвідомлення учнями базового навчального матеріалу. Для повторен­ня та узагальнення засад експериментальної та теоретичної фізики названий курс може викладати­ся й в 11-му класі (12-му класі 12-річної школи). Програму курсу за часом можна узгоджувати з програмою курсу фізики для класів відповідних профілів. У разі, якщо кількість годин, виділених на вивчення курсів за вибором або факультативів із варіативної складової навчального плану, більша за пропоновану, то додатковий час можна використати для розширеного розгляду окремих тем або на розв'язування задач.

Базовою складовою курсу «Експериментальне вивчення явищ у термодинаміці» є реалізація дослідницького підходу з метою введення нових фізичних понять та законів. Розгляд теоретичного матеріалу розширює та узагальнює результати проведених досліджень, а також слугує підтвер­дженням практичного використання вивченого матеріалу.

Основні форми навчання — практичні заняття, де учні проводять дослідження; лекції з теорії з демонстрацією експериментів і дослідів; семінари щодо узагальнення результатів експеримен­тальної роботи або вивченого матеріалу; конференції-презентації учнівських проектів; фізичні міні-турніри тощо.

Укладач: © Колебошин В. Я., вчитель-методист, кандидат фізико-математичних наук, вчитель фізики Рішельєвського ліцею, м. Одеса



Особливу увагу слід приділити методичному супроводу проведення практичних робіт. Він базується на тому, що в процесі виконання робіт учні повинні здобувати ряд умінь з техніки експе­рименту, у тому числі щодо планування дослідження, представлення результатів у вигляді таблиць, графіків, обґрунтування отриманих результатів, опису висновків проведеного дослідження. Адже, під час виконання фізичного експерименту визначаються основні параметри, що характеризують розглянутий процес, виявляються взаємозв'язки між ними, тобто встановлюються фізичні за­кономірності. Опис цих закономірностей математичною мовою приводить учня до визначення фізичного закону. При подальшому вивченні фізичних законів і теорій слід звертати увагу учнів на межі їхніх застосувань.

Вивчення кожної теми завершується проведенням заняття, на якому учні захищають власні міні-проекти за заданою тематикою з елементами досліджень, обробкою результатів на комп'ютері, оформленням звітів, а також із моделюванням фізичних процесів на комп'ютері. Це сприятиме роз­витку загальнонавчальних навичок і міжпредметних зв'язків, вміння шукати необхідну інформацію в різних джерелах, застосовуючи додаткову наукову літературу або мережу Інтернет.

Програма курсу




К-сть годин

Теми та їх зміст

Навчальні досягнення

1

Вступ

Техніка безпеки та особливості виконання експериментальних дослідів з термодинаміки



Учень (учениця)

має:

• чітко з'ясувати порядок і правила безпечного проведення досліду, вимоги безпеки під час використання вимірювальних приладів та нагрівальних пристроїв



4

Експериментальні основи та обробка результатів дослідів під час вивчення основ МКТ та термодинаміки

Теоретичні основи

Етапи постановки експерименту та його планування.

Особливості вивчення термодинамічних фізичних величин. Основні фактори, які впливають на похибки вимірювання термодинамічних параметрів. Методики вимірювань — нульовий метод, диференціальний метод, прямі та непрямі вимірювання.

Обробка результатів досліджень, використовуючи середовища Макіасі, МаЙаЬ і ЕегтіїаЬ. Обробка результатів експерименту методом найменших квадратів. Пошук закономірностей між вимірювальною та шуканою величинами



Учень (учениця)

  • володіє:

  • навичками прогнозування експерименту та вибору методики;

  • навичками прогнозування очікуваних результатів вимірювань;

  • навичками обробки результатів вимірювань;

  • навичками аналізу отриманих результатів дослідження;

  • математичним апаратом та комп'ютерними програмами обробки масиву даних;

  • методикою найменших квадратів обробки результатів досліду;

  • мовою програмування;

  • принципами проведення експерименту;

  • знає:

  • теорію похибок щодо обробки експериментальних даних;

  • вміє:

  • будувати графіки;

  • обробляти результати експерименту за допомогою комп'ютерних програм;

■ встановлювати закономірності між фізичними величинами;

  • прогнозувати результати експерименту;

  • виготовляти експериментальну установку







3

Вимірювальні прилади під час вивчення законів МКТ та термодинаміки

Теоретичні основи

Барометри — сифонний барометр, нормальний барометр Реньо, переносний барометр Фортена, барометр-анероїд, сучасні барометри — загальні принципи роботи та відмінності. Сучасні засоби вимірювання тиску



Учень (учениця)

  • володіє:

  • навичками вимірювання температури та тиску;

  • знає:

  • побудову вимірювальних приладів — барометрів та термометрів




К-сть годин

Теми та їх зміст

Навчальні досягнення




Вимірювальні прилади під час вивчення законів

MKT та термодинаміки (продовження) Термометри — термометр Брегета, диференціальний термометр, термограф, пірометри, термопара, термістори, терморезистор, термометр Галілея — особливості роботи та сфера застосування. Чутливість і точність термометрів. Сучасні засоби вимірювання температури



  • знає:

  • принцип дії приладів для вимірювання тиску та температури;

  • фізичні основи, на яких ґрунтується робота різних типів барометрів і термометрів;

  • сучасні методики й прилади для вимірювання температури та тиску;

  • вміє:

  • виготовляти та визначати чутливість термопари та газових термометрів

3

Фундаментальні експерименти основ MKT

Експериментальні дослідження:

  • визначення сталої Авогадро;

  • непрямі вимірювання з оцінки розмірів, маси, кількості молекул у речовині (пляма, що розтеклася на поверхні води);

  • вивчення барометричного розподілу тиску (за даними Інтернет-ресурсів, результатів вимірювань, проведених в екологічних експедиціях тощо), встановлення математичної залежності атмосферного тиску з висотою;

  • постановка, проведення досліду Перрена - основна фізична ідея та труднощі проведення експеримент

Учень (учениця)

  • володіє:

  • методикою непрямих вимірювань;

  • навичками роботи в телекомунікаційній мережі Інтернет;

  • знає:

  • закон Авогадро;

  • характерні розміри та маси молекул;

  • методику та особливості проведення дослідів Перрена;

  • вміє:

  • обробляти результати дослідів;

  • аналізувати результати дослідів;

  • встановлювати взаємозв'язок та закономірності між фізичними величинами;

  • планувати експеримент

6

Основи статистичної фізики

Експериментальні дослідження:

  • дослідження реакції людини за часом охоплення лінійки, що відпустили з певної висоти (30-35 см). Графік вірогідності подій за певний інтервал часу. Аналіз отриманих даних;

  • методика проведення досліду Штерна. Модифікація дослідів та мета модифікації. Результати — очікувані та експериментальні. Графічна ілюстрація результатів експерименту. Характерні швидкості молекул газу. Доля молекул у певному інтервалі швидкостей;

  • досліди з дошкою Гальтона та порівняння отриманих результатів із результатами досліду Штерна;

  • вивчення броунівського руху

Учень (учениця)

  • володіє:

  • навичками проведення модифікованого досліду Штерна;

  • знає:

  • про вірогідність подій;

  • про розподіл руху молекул з різними швидкостями;

  • методики проведення дослідів для випадкових подій;

  • про флуктуації фізичних величин;

  • природу броунівського руху;

  • про середнє, середньоквадратичне відхилення;

  • вміє:

  • планувати та моделювати експеримент;

  • узагальнювати результати дослідів, які здо­буті за різними методиками вимірювання

6

Основи MKT

Теоретичні основи

  • Поняття випадкових та закономірних подій.

  • Елементарні основи теорії імовірності.

  • Знайомство з функцією Максвелла.

  • Динамічні та статистичні закономірності.

  • Мікро- і макроопис фізичних систем. ■ Середні значення фізичних величин.

  • Поняття про рівновірогідність напрямів руху молекул.

  • Поняття про середню квадратну швидкість як найбільш вірогідну швидкість.

  • Флуктуації фізичних величин

як відхилення від середнього значення.

  • Основне рівняння MKT

Учень (учениця)

  • володіє:

  • теоретичними основами статистичної фізики;

  • поняттями, які описують стан мікро- та макросистем;

  • знає:

  • про вірогідність напряму руху молекул;

  • про динамічні та статистичні закономірності;

  • основні положення молекулярно- кінетичної теорії;

  • основне рівняння MKT;

  • основні теореми теорії імовірності;

  • вміє:

  • пояснювати флуктуації фізичних величин як відхилення від середнього значення;

  • пояснювати середню квадратну швидкість як найбільш вірогідну швидкість




К-сть годин

Теми та їх зміст

Навчальні досягнення

3

Рівняння стану ідеального газу

Експериментальні дослідження Проведення досліджень подібних експериментам Маріотта, Бойля, Гей-Люсака, Шарля. Теоретичні основи:

  • межі використання законів Бойля- Маріотта, Гей-Люсака, Шарля.

  • Рівняння стану ідеального газу.

  • Сучасна інтерпретація достовірності та точності результатів, отриманих у дослідженнях Бойля-Маріотта, Гей-Люсака, Шарля

Учень (учениця)

  • володіє:

  • навичками проведення дослідів Маріотта, Бойля, Гей-Люсака, Шарля;

  • навичками конструювання та виготовлення приладів і пристроїв для проведення експерименту;

  • знає:

  • газові закони;

  • рівняння стану ідеального газу;

  • виведення об'єднаного газового закону за результатами експерименту

та теоретично;

  • вміє:

  • пояснювати межі використання законів Бойля-Маріотта, Гей-Люсака, Шарля;

  • обробляти та аналізувати результати експерименту

2

Реальні гази

Теоретичні основи

Поправки до рівняння стану ідеального газу.

Рівняння Ван-дер-Ваальса.

Фазові переходи першого та другого роду



Учень (учениця)

  • знає:

  • фізичний зміст коефіцієнтів Ван-дер- Ваальса;

  • про фазовий перехід першого та другого роду;

  • про насичену пару;

  • вміє:

  • пояснювати рівняння Ван-дер-Ваальса;

  • знаходити критичні точки за графіком фазового переходу та пояснювати процеси, які відбуваються під час фазових переходів

3

Основи термодинаміки

Теоретичні основи

Перший закон термодинаміки та його фізичний зміст. Адіабатний процес. Термодинаміка багатоатомних газів. Циклічні теплові процеси та теплові машини. Ідеальна теплова машина. Цикл Карно. Експериментальні дослідження Визначення співвідношення теплоємностей газу методом Клемана-Дезорма



Учень (учениця)

  • володіє:

  • методикою розрахунку ККД теплової машини;

  • методикою Клемана-Дезорма;

  • знає:

  • фізичний зміст першого закону термодинаміки;

  • основні елементи теплової машини;

  • природу різниці значень питомих теплоємностей речовин;

  • методи обчислення ККД теплових машин та машини Карно;

  • вміє:

  • пояснювати роботу теплової машини;

  • пояснювати різницю питомих теплоємностей речовин;

  • пояснювати адіабатний процес;

  • пояснювати роботу парової машини

2

Другий закон термодинаміки

Теоретичні основи

Оборотний і необоротний процеси.

Направленість теплових процесів.

Вірогідність термодинамічного стану.

Другий закон термодинаміки та його

статистичний смисл.



Ентропія

Учень (учениця)

знає:

  • закони збереження енергії;

  • поняття про ентропію;

  • поняття про оборотний і необоротний процеси;

  • напрям теплових процесів;

  • Другий закон термодинаміки




К-сть годин

Теми та їх зміст

Навчальні досягнення




Другий закон термодинаміки (продовження)

вміє:

  • наводити приклади для пояснення оборотних та необоротних процесів;

  • пояснювати спрямованість теплових процесів;

  • пояснювати поняття «ентропія», «хаос»

2

Явища переносу

Теоретичні основи Дифузія, довжина вільного пробігу. Теплопровідність, рівняння теплопровідності. Експериментальні дослідження

  • Вивчення залежності довжини вільного пробігу молекул газу від температури.

  • Вивчення умов теплопровідності різних речовин

Учень (учениця)

  • володіє:

  • методиками проведення дослідів, пов'язаних з вивченням явищ переносу;

  • знає:

  • співвідношення, які описують явища переносу (дифузію та теплопровідність);

  • вміє:

  • пояснювати рівняння теплопровідності та дифузії з точки зору молекулярно- кінетичної теорії;

  • експериментально встановлювати залежність довжини вільного пробігу молекул від температури;

  • експериментально вивчати особливості теплопередачі

1

Узагальнення, підведення підсумків






Каталог: kabinet
kabinet -> Урок №3 Реферативна робота
kabinet -> Укладач: Корженко Валентина Анатоліївна
kabinet -> Уроку виробничого навчання
kabinet -> Тема. Пристосування тварин до середовища існування. Поведінка тварин Мета: Сформувати уявлення про довкілля тварин
kabinet -> Як оптимально розв’язати задачу комівояжера? Для цього необхідно
kabinet -> Номінація: «всесвітня історія» Кабінет всесвітньої історії
kabinet -> Урок №6 Тема: Земля і Місяць. Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс і його супутники. Планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун та їхні супутники, Плутон та його супутник Харон
kabinet -> Лекція, бесіда, пояснювально-ілюстративний, проблемно-пошуковий. Хід уроку організаційний момент


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   38




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка