Л. Г. Руденко 2012 року



Сторінка14/51
Дата конвертації23.10.2016
Розмір9.93 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   51


Рисунок 3.11 – Сценарій розвитку відновлювальних джерел енергії млрд. кВтгод.

а) Згідно Енергетичної стратегії України на період до 2030р. [28];

б) Згідно Проекту відновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030р. [109]


Для України потреба в сумарних інвестиціях на реалізацію оновленої Енергетичної стратегії України складають 1,7 трлн. грн. Це більше 4,7 % річного державного бюджету України (якщо взяти за основу 2011 рік), з них внесок в сектор електроенергетики з урахуванням розвитку електромереж складе близько 1 трлн. грн. (125 млрд. дол. США). Загальний обсяг інвестицій у розвиток нетрадиційних поновлюваних джерел енергії із заміщенням понад 57 млн т у.п. складе близько 60,0 млрд. грн. [109].



Виходячи з того, що в забезпеченні енергетичної безпеки суттєвим фактором є ефективність енергозберігаючої політики необхідне чітке визначення національних та регіональних пріоритетів розвитку ресурсозбереження. Сучасні стратегії ресурсозбереження спрямовані на:

  • мінімізацію вилучення первинних природних ресурсів з акцентом на не поновлювальні й обмежені;

  • створення й впровадження процесів комплексної переробки природної сировини без утворення відходів (мінімізувати утворення відходів на всіх стадіях виробництва);

  • переробку всіх видів відходів виробництва й споживання з одержанням вторинної сировини й товарної продукції;

  • створення нових видів продукції з урахуванням їх можливого повторного використання або екологічно безпечного розкладання;

  • застосування замкнутих систем промислового енерго- і водопостачання і т. ін.;

  • створення регіональних технопарків і технополісів орієнтованих на маловідходні та новітні технології.

Враховуючи вищезазначене, стратегічні пріоритети сталого соціально-економічного розвитку й раціонального природокористування в Україні мають бути орієнтовані, по-перше, на розробку й впровадження замкнутих, безвідхідних і інших "екологічно чистих" технологій, що дозволяють ефективно використати багатий природно-ресурсний потенціал, і, по-друге, сприяти створенню системи безвідхідних територіально-виробничих комплексів, побудованих за принципом замкнутого циклу й рециркуляції природних ресурсів, а також відходів антропогенної діяльності. Для реалізації цього, серед першочергових завдань, визначаємо таке:

  • впровадження енерго-, ресурсозберігаючих і безвідхідних технологій в усіх сферах господарської діяльності;

  • технологічне переозброєння підприємств із оснащенням їх сучасним природоохоронним устаткуванням, а також виведення з експлуатації підприємств із застарілим обладнанням;

  • скорочення питомого водоспоживання у виробництві й житлово-комунальному господарстві;

  • екологічно ефективне виробництво енергії, у тому числі за рахунок використання альтернативних джерел і вторинної сировини;

  • розвиток систем використання вторинних ресурсів і розширення переробки відходів;

  • модернізація й розвиток екологічно безпечних видів транспорту, транспортних комунікацій і палива, у тому числі міського громадського транспорту;

  • розвиток екологічно безпечних технологій реконструкції житлово-комунального комплексу й будівництва нового житла.

Для успішної реалізації визначених завдань необхідна відповідна державна підтримка та залучення приватної ініціативи, зокрема потрібне:

  • формування інформаційні бази даних існуючих енерго-, ресурсозберігаючих і маловідходних технологій (у тому числі з урахуванням регіональної специфіки);

  • сприяння створенню нових технологій, що орієнтовані на захист природних ресурсів і екосистем й на ресурсозбереження у господарському комплексі;

  • впровадження ринкових механізмів стимулювання ресурсозбереження й створення засобів екологічної техніки;

  • удосконалення фінансового і економічного механізму здійснення ресурсозбереження та реалізації природоохоронних заходів;

  • розвитку екологічної інфраструктури (впровадження екологічного страхування, систем екологічного менеджменту та аудиту, незалежних регіональних екологічних експертиз і т. ін.),

  • формування нового екологічного мислення, етики й культури суспільства.

Доцільним уявляється, у межах поліфункціонального національного господарства, на основі раціонального поєднання різноманітних виробництв, кооперації підприємств різних галузей у використанні сировини, матеріалів, і інших ресурсів, створення промислових інноваційних технопарків і технополісів, орієнтованих на енерго- і ресурсозбереження та екологізацію національної економіки.

Ефективне впровадження маловідходних технологій і ресурсозбереження, як на державному, так і на регіональному рівні можливе шляхом правової підтримки й удосконалення програмно-цільових методів управління, у тому числі через реалізацію державних і регіональних програм з ресурсозбереження.




Каталог: docs -> activity-ecopolit
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ
activity-ecopolit -> Звіт про реалізацію національної екологічної політики у 2012 році з обов’язковим розділом щодо дотримання орхуської конвенції 2013
activity-ecopolit -> Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №577-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки» Вступ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   51




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка