Л. Г. Руденко 2012 року



Сторінка29/51
Дата конвертації23.10.2016
Розмір9.93 Mb.
#537
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   51

3.2.7 Поводження з відходами


Загальні положення

Відходність природокористування в рамках «Порядку денного» слід розглядати комплексно у складі наступних груп елементів:



  • як елемент впливу на природні компоненти – умови розвитку і життєдіяльності населення (клімат, рельєф та ін.) та джерела забруднення середовища;

  • як результат неефективного використання первинних ресурсів (корисні копалини, земельні, водні, біологічні ресурси, географічний простір, територіальні поєднання різних видів ресурсів);

  • як вторинні ресурси – ресурси життя населення (тепло, світло та ін.); як вторинні природні ресурси –невживані ресурси економіки;

  • як показник комфортності життя населення – учасника і організатора природокористування, споживача природних благ;

  • як об’єкт прямих і опосередкованих елементів-зв'язків, які об'єднують природокористування з іншими функціональними підсистемами регіональної системи.

Ця комплексність повинна бути реалізована в законодавстві стосовно поводження з відходами.
Аналіз змін в законодавстві стосовно регулювання поводження з відходами

Законодавство України про відходи складається із низки законодавчих актів, зокрема, законів України «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про металобрухт», Кодексу України про надра, які були прийняті в дев’яностих роках минулого століття.

На протязі останнього десятиріччя подальший розвиток нормативно-правового регулювання поводження з відходами здійснювався шляхом прийняття цілого ряду змін до наведених вище Законів. Для проведення норм деяких законів України у відповідність до міжнародних стандартів та документів, що регулюють відносини у сфері поводження з відходами, Верховна Рада України у 2010 році прийняла закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами». Законодавчий акт визнає вимоги щодо впорядкування норм законодавства з питань поводження з відходами, які вміщено в Кодексі України про адміністративні правопорушення, законах України «Про відходи», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування», «Про міліцію».

Для практичної реалізації цих законів Кабінетом Міністрів України затверджені наступні постанови, головними з яких є:

Важливі постанови прийняті перед самітом в Йоганнесбурзі:


  • «Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню» від 28 лютого 2001 р. № 183;

  • «Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини» від 26 липня 2001 р. № 915;

Постанови прийняті після саміту в Йоганнесбурзі:

  • «Про затвердження Статуту Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини та складу її наглядової ради» від 17 вересня 2002 р. № 1393;

  • «Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, доходи заготівельних підприємств від продажу яких звільняються від оподаткування, а суми нарахованого податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету за операції з їх продажу, залишаються у розпорядженні заготівельних підприємств і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення» від 18 січня 2003 р. № 82;

  • «Про затвердження Порядку визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії» від 26 квітня 2003 р. № 625;

  • «Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами» від 4 березня 2004 р. № 265;

  • «Деякі питання щодо використання окремих видів відходів як вторинної сировини» від 17 березня 2004 р. № 324.

Указом Президента України від 10 лютого 2004 р. № 176 затверджено положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, основними завданнями якого є, зокрема: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства поводження з відходами.

Цього ж року Мінприроди України, узагальнивши практику застосування законодавства з питань поводження з відходами, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення за такими напрямами:



  • приведення законодавства у відповідність до європейської практики;

  • запобігання утворенню відходів та зменшення обсягів їх утворення;

  • реалізація принципу відповідальності виробника за збір і переробку окремих видів продукції після її використання;

  • формування в Україні ринкового механізму поводження з відходами як вторинними ресурсами;

  • стимулювання припливу інвестицій у сферу поводження з відходами;

  • установлення нормативів платежів, що стимулюють збір та утилізацію використаних тари й упаковки;

  • здійснення державного нормування рівня переробки окремих видів відходів, розробка для реалізації цього принципу національних планів і програм розвитку ринку вторинних ресурсів, збільшення обсягів субсидій на заходи у цій сфері;

  • посилення відповідальності за правопорушення у галузі поводження з відходами;

  • реалізація практики щодо надання підприємствам зі збору та переробки відходів податкових пільг, пільгових кредитів і транспортних тарифів;

  • економічне стимулювання збільшення обсягів виробництва товарів і продукції, що виготовляються з відходів або з їх використанням;

  • забезпечення підвищення ефективності використання природної сировини шляхом зменшення втрат сировинних, матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів у технологічному процесі виробництва товарів і продукції. Більшість з наведених вище напрямків до цього часу реалізовано лише частково, або не реалізовано зовсім.

6 жовтня 2005 р. Верховна Рада України прийняла Постанову «Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення» № 2967-IV, в якій визначено основні наслідки незадовільного державного управління, недосконалої нормативно-правової бази у сфері поводження з відходами:

  • негативний вплив утворюваних і накопичених відходів на здоров'я населення і навколишнє природне середовище;

  • брак дійових економічних стимулів для збору та переробки значної кількості відходів;

  • недосконалість економічних і правових механізмів управління у цій сфері;

  • недосконалість сформованої в Україні інфраструктури і практики збору та видалення твердих побутових відходів, що не передбачає селективне збирання корисних компонентів відходів як вторинної сировини;

  • низький рівень інформаційного забезпечення суб'єктів господарської діяльності про технології утилізації відходів, будівництво й експлуатацію об'єктів поводження з відходами і брак заходів, спрямованих на роз'яснення законодавства про відходи серед населення;

  • брак ефективного контролю над потоками відходів і недосконалість форм статистичної звітності, що унеможливлює отримання достовірної інформації стосовно обсягів утворення і використання відходів;

  • низька плата за розміщення відходів, що не відповідає сучасним вимогам і світовій практиці;

  • незаконні операції з відходами у процесі транскордонних перевезень, утилізації або видаленні небезпечних відходів під час їх імпортування або транзиту через територію України;

  • відсутність системності вивчення й експертизи світових новітніх наукових розробок і сучасних технологій переробки відходів та впровадження їх в Україні.

  • На жаль, за наступні п’ять років, що минули з часу прийняття цієї Постанови, нічого суттєво не змінилося, і всі її пункти є актуальними і на сьогодні.


Основні причини, які впливають на проблему поводження з відходами

Суттєвою екологічною проблемою за останні десять років залишається проблема зростаючого антропогенного навантаження на навколишнє середовище, що в значній мірі створюється в результаті впливу на нього відходів. У рамках причин цієї проблеми можна виділити декілька основних аспектів:



  • технологічні аспекти. Проблеми пов'язані з використанням застарілих, матеріаломістких технологій. За останнє десятиріччя економічний розвиток характеризується зростанням промислового виробництва після кризи кінця 90-х, проте при використанні застарілих, матеріаломістких технологій це неминуче супроводжується збільшенням кількості утворення відходів. Кількість утворених відходів збільшилася на 28,5% в порівнянні з попередніми десятиріччям.

  • соціально-економічні аспекти. Проблеми пов'язані з недостатнім розвитком інженерної інфраструктури, що не дозволяє забезпечити екологічно безпечне поводження з відходами. В країні відчувається різка нестача полігонів для екологічно безпечного поводження з відходами, а також відповідних підприємств і потужностей для знешкодження та використання відходів. Причиною цієї проблеми, в першу чергу, являється брак фінансових ресурсів для будівництва таких об'єктів.

  • управлінські аспекти. Проблеми пов'язані з відсутністю стратегічних підходів до управління відходами, відсутня концепція і єдина державна політика управління потоками відходів, що призводить до незбалансованості заходів з регулювання поводження з відходами, які вживаються різними органами управління.

  • організаційні аспекти. Організаційні проблеми поводження з відходами пов'язані з відсутністю узгодженості дій таких органів управління на всіх рівнях – державному, регіональному, муніципальному, що викликає виникнення дублювань функцій або провалів при регулюванні поводження з відходами.

Сукупна дія наведених вище причин обумовила тенденції в змінах стосовно утворення використання та накопичення відходів.
Зміни стосовно утворення та використання промислових відходів за останнє десятиріччя

За станом на 2011 рік загальний обсяг накопичення відходів в Україні оцінюється приблизно 38 млрд. т порівняно з 30 млрд. т на середину 90-х років ХХ сторіччя.



Структура утворення відходів в Україні обумовлена сировинною орієнтацією економіки. Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах гірничо-металургійної, вугільної, хімічної промисловості та енергетики. В таблиці 1 наведено динаміку та обсяги утворення найбільш багатотоннажних їх видів, що охоплюються державною статистичною звітністю. На рисунку 3.21 наведено структуру утворення відходів за останнє десятиріччя.

Рисунок 3.21 – Структура утворення відходів


Каталог: docs -> activity-ecopolit
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ
activity-ecopolit -> Звіт про реалізацію національної екологічної політики у 2012 році з обов’язковим розділом щодо дотримання орхуської конвенції 2013
activity-ecopolit -> Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №577-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки» Вступ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   51




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка