Л. Г. Руденко 2012 року
Скачати 9.93 Mb.
|
|
Як і в минуле десятиріччя майже 85% загальних обсягів накопичення складають відходи первинного гірничого і збагачувального циклу – розкривні і шахтні породи, шлами та інші продукти збагачення корисних копалин, які у вигляді териконів, відвалів, шламосховищ накопичено в попередні роки (рис. 3.22). Для них характерна висока територіальна концентрація в гірничо-видобувних регіонах – Донбасі, Кривбасі, Львівсько-Волинському та частково в інших. Площа, яку вони займають, становить 160-165 тис. гектарів. 
Рисунок 3.22 – Структура накопичених відходів станом за токсичністю
Лише у гірничо-металургійній галузі загальний обсяг утворення відходів сягає 100-120 млн т на рік. Річні обсяги складування розкривних порід гірничодобувних підприємств становлять 70 млн м3, у тому числі відходів збагачення та пустих (розкривних) порід – майже 52 млн т. Наявна статистична звітність щодо відходів не відображає повний обсяг їх утворення. Це особливо стосується гірничопромислових відходів, передусім розкривних порід, шламів збагачення тощо (які до 1998 року обліковувалися за формами 70-нтп, 71-нтп). Вони характеризуються високою територіальною концентрацією в небагатьох гірничовидобувних регіонах – Донбасі, Кривбасі, Львівсько-Волинському та деяких інших. У зв’язку наведеною оцінкою обсягів утворення відходів слід зазначити, що тотальне включення у їх склад всіх розкривних порід, шламів і хвостів збагачення на гірничовидобувних підприємствах деформує статистичний облік, штучно збільшуючи абсолютні показники. Свідченням цього є зокрема «положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар’єрах», затверджене Мінпромполітики України 17.08.2004 року і зареєстроване в Мінюсті України. Згідно з цим документом до відходів виробництва гірничовидобувних підприємств не належать «розкривні породи, шлами та хвости збагачення, інші нетоксичні утворення, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар’єри…, або використовуються для Таблиця 3.25 – Утворення та використання найбільш багатотоннажних відходів за 2003–2010 рр., тис. т*
Примітка. * Статзвітність за формою № 14 – мтп ** Через відсутність офіційних статданих в основу розрахунку обсягу використання відходів за 2010 рік покладено тенденцію 2009 року технологічних потреб, для будівництва та виконання технічної рекультивації порушених гірничими роботами земель». Такі підходи не можна визнати резонними. Обсяг використання промислових відходів за період 2002-2010 рр. суттєво не змінився. Використовуються породи розкривні, супутні скельні, шлаки доменного виробництва, феросплавні шлаки, шлами червоні, шлаки сталеплавильного виробництва, відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення, золошлакові відходи ТЕС. За останнє десятиріччя на підприємствах металургійної промисловості найбільш повно перероблюються металургійні шлаки (діапазон значень становить 40-60 %). У феросплавному виробництві відсоток утилізації твердих відходів становить 60-98 %. У кольоровій металургії основну масу відходів становлять червоні шлами. Рівень їх використання стримувався високими транспортними тарифами та на протязі десятиріччя коливався в діапазоні 2,1-4,8 %. В хімічній промисловості найбільш гостро стоїть проблема відходів у таких галузях, як гірничо-хімічна (від переробки калійних солей) та основна хімія (содова промисловість, виробництво фосфорних добрив, двоокису титану). Найбільш багатотоннажним видом відходів хімічної промисловості є фосфогіпс. Переробка фосфогіпсу та його реалізація здійснюються для сільського господарства. Однак рівень використання фосфогіпсу становить 2,2-4,8% від утворення. У вугільній промисловості відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення, в основному складуються у породні відвали та шламонакопичувачі. На підприємствах вугільної промисловості наразі налічується більше 900 породних відвалів та більше 100 шламонакопичувачів. Використання відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення у середньому за рік становить 2,3-3,1 млн т, з них 1,4 млн т передано іншим споживачам, решта використано вугільними підприємствами на власні потреби (на закладку гірничих виробок, підсипку та ремонт під'їзних автодоріг, засипку просадок поверхні землі в районі ведення гірничих робіт тощо). Рівень використання становив 6,5-9,8%. Аналогічна ситуація спостерігається з відходам гірничо-збагачувальних підприємств. Більшу частину зазначених відходів заскладовано у відвали та шламосховища, які привертають до себе увагу як техногенні родовища корисних копалин, маючи на увазі залишкове вугілля, підвищений вміст деяких металів, сировину для підприємств з виготовлення будівельних матеріалів тощо. Для надання їм статусу техногенних родовищ необхідно проведення додаткових геологорозвідувальних та лабораторних досліджень.
Каталог: docs -> activity-ecopolit docs -> Соціологія – наука про суспільство docs -> Міністерство охорони навколишнього docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ activity-ecopolit -> Звіт про реалізацію національної екологічної політики у 2012 році з обов’язковим розділом щодо дотримання орхуської конвенції 2013 activity-ecopolit -> Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №577-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки» Вступ Поділіться з Вашими друзьями:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||