Л. Г. Руденко 2012 року



Сторінка30/51
Дата конвертації23.10.2016
Розмір9.93 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   51

Як і в минуле десятиріччя майже 85% загальних обсягів накопичення складають відходи первинного гірничого і збагачувального циклу – розкривні і шахтні породи, шлами та інші продукти збагачення корисних копалин, які у вигляді териконів, відвалів, шламосховищ накопичено в попередні роки (рис. 3.22). Для них характерна висока територіальна концентрація в гірничо-видобувних регіонах – Донбасі, Кривбасі, Львівсько-Волинському та частково в інших. Площа, яку вони займають, становить 160-165 тис. гектарів.

Рисунок 3.22 – Структура накопичених відходів станом

за токсичністю
Аналізуючи таблицю 3.25, яка побудована за даними офіційної статистики, слід зазначити їх невідповідність стосовно багатотоннажних відходів.

Лише у гірничо-металургійній галузі загальний обсяг утворення відходів сягає 100-120 млн т на рік. Річні обсяги складування розкривних порід гірничодобувних підприємств становлять 70 млн м3, у тому числі відходів збагачення та пустих (розкривних) порід – майже 52 млн т.

Наявна статистична звітність щодо відходів не відображає повний обсяг їх утворення. Це особливо стосується гірничопромислових відходів, передусім розкривних порід, шламів збагачення тощо (які до 1998 року обліковувалися за формами 70-нтп, 71-нтп). Вони характеризуються високою територіальною концентрацією в небагатьох гірничовидобувних регіонах – Донбасі, Кривбасі, Львівсько-Волинському та деяких інших.

У зв’язку наведеною оцінкою обсягів утворення відходів слід зазначити, що тотальне включення у їх склад всіх розкривних порід, шламів і хвостів збагачення на гірничовидобувних підприємствах деформує статистичний облік, штучно збільшуючи абсолютні показники. Свідченням цього є зокрема «положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар’єрах», затверджене Мінпромполітики України 17.08.2004 року і зареєстроване в Мінюсті України. Згідно з цим документом до відходів виробництва гірничовидобувних підприємств не належать «розкривні породи, шлами та хвости збагачення, інші нетоксичні утворення, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар’єри…, або використовуються для

Таблиця 3.25 – Утворення та використання найбільш багатотоннажних відходів за 2003–2010 рр., тис. т*

Номенклатура

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Обсяг

утворення



Обсяг

використання



Рівень

використання, %



Обсяг

утворення



Обсяг

використання



Рівень

використання, %



Обсяг

утворення



Обсяг

використання



Рівень

використання, %



Обсяг

утворення



Обсяг

використання



Рівень

використання, %



Обсяг

утворення



Обсяг

використання



Рівень

використання, %



Обсяг

утворення



Обсяг

використання



Рівень

використання, %



Обсяг

утворення



Обсяг

використання



Рівень

використання, %



Обсяг

утворення



Обсяг

Використання**



Рівень

використання, %**



Породи розкривні, супутні, скельні

66904

64986

97,1

88150

85134

96,6

105449

105800

100,3

128210

99138

77,3

218921

135237

61,7

-

-

-

-

-

-

206149,5

127813

62

Відходи збагачення поліметалічних руд

7727

-

-

7930

-

-


9835,4

-

-


9466

-



-

7999

38

0,5

-

33,5

-

-

21,4

-

6759

-

-

Шлаки доменні

13600

5948,0

43,7

14179

9781

69,0

14141

9420

66,6

15416

9573

62,1

16360

11625

71,1

14207,2

9291,5

65,4

11796,5

6190

52,5

16897,5

8955,7

53

Шлаки сталеплавильного виробництва

7761

3922,0

50,5

7901

3457

43,8

7073,7

5822,9

82,3

7675

5565

72,5

7959

4712

59,2

7193,5

4999,5

69,5

5668,0

5560

98,1

7096,95

6884

97

Шлаки феросплавні

1190

934,5

78,5

1445

1236

85,5

1261

1248

98,9

1435

1214

84,6

1666

1433

86

1189,1

1032,1

86,8

661,1

541,7

81,9

3379,5

2771,2

82

Золи і шлаки ТЕС

8524

1278,0

15

7334

1120

15,3

7953

1593

20,0

14565

1994

13,7

8794

1287

14,6

8977,3

1077,3

12,0

7801,6

819,2

10,5

7434,9

817,8

11

Відходи вуглевидобутку і вуглезбагачення

35409

2329,0

6,5

29166

2346

8,0

28192

3140

11,1

31063

3038

9,8

30706

2719

8,9

31645,2

2943

9,3

28083,8

2363,4

8,4

30415,5

2585,3

8,5

Шлами червоні

1322

53,8

4,0

1506

53,6

3,6

1724

62,7

3,6

1750

68

3,9

1774

81

4,6

-

-

-

-

45,8

-

2703,6

108,1

4

Фосфогіпс

254

-

-

590,1

-

-

718,5

3,4

0,5

766

28

3,6

942

24

2,5

-

-

-

-

4,8

-

1013,85

30,4

3

Примітка. * Статзвітність за формою № 14 – мтп

** Через відсутність офіційних статданих в основу розрахунку обсягу використання відходів за 2010 рік покладено тенденцію 2009 року

технологічних потреб, для будівництва та виконання технічної рекультивації порушених гірничими роботами земель». Такі підходи не можна визнати резонними.

Обсяг використання промислових відходів за період 2002-2010 рр. суттєво не змінився. Використовуються породи розкривні, супутні скельні, шлаки доменного виробництва, феросплавні шлаки, шлами червоні, шлаки сталеплавильного виробництва, відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення, золошлакові відходи ТЕС.

За останнє десятиріччя на підприємствах металургійної промисловості найбільш повно перероблюються металургійні шлаки (діапазон значень становить 40-60 %).

У феросплавному виробництві відсоток утилізації твердих відходів становить 60-98 %.

У кольоровій металургії основну масу відходів становлять червоні шлами. Рівень їх використання стримувався високими транспортними тарифами та на протязі десятиріччя коливався в діапазоні 2,1-4,8 %.

В хімічній промисловості найбільш гостро стоїть проблема відходів у таких галузях, як гірничо-хімічна (від переробки калійних солей) та основна хімія (содова промисловість, виробництво фосфорних добрив, двоокису титану). Найбільш багатотоннажним видом відходів хімічної промисловості є фосфогіпс. Переробка фосфогіпсу та його реалізація здійснюються для сільського господарства. Однак рівень використання фосфогіпсу становить 2,2-4,8% від утворення.

У вугільній промисловості відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення, в основному складуються у по­родні відвали та шламонакопичувачі. На підприємствах вугільної промисловості наразі налічується більше 900 породних відвалів та більше 100 шламонакопичувачів.

Використання відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення у середньому за рік становить 2,3-3,1 млн т, з них 1,4 млн т передано іншим споживачам, решта використано вугільними підприємствами на власні потреби (на зак­ладку гірничих виробок, підсипку та ремонт під'їзних автодоріг, засипку просадок поверхні землі в районі ведення гірничих робіт тощо). Рівень використання становив 6,5-9,8%.

Аналогічна ситуація спостерігається з відходам гірничо-збагачувальних підприємств. Більшу частину зазначених відходів заскладовано у відвали та шламосховища, які привертають до себе увагу як техногенні родовища корисних копалин, маючи на увазі залишкове вугілля, підвищений вміст деяких металів, сировину для підприємств з виготовлення будівельних матеріалів тощо. Для надання їм статусу техногенних родовищ необхідно проведення додаткових геологорозвідувальних та лабораторних досліджень.


Каталог: docs -> activity-ecopolit
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ
activity-ecopolit -> Звіт про реалізацію національної екологічної політики у 2012 році з обов’язковим розділом щодо дотримання орхуської конвенції 2013
activity-ecopolit -> Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №577-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки» Вступ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   51


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка