Л. Г. Руденко 2012 року


Раціональне використання земельних ресурсів



Сторінка32/51
Дата конвертації23.10.2016
Розмір9.93 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   51

3.2.8 Раціональне використання земельних ресурсів


Розвиток засад сталого землекористування у світі

Проблема збереження, раціонального використання і розширеного відтворення земельних ресурсів як базису сталого розвитку є, як ніколи актуальною для України, шляхи вирішення якої мають відповідати принципам та цілям, задекларованих на конференції ООН у Ріо-де-Жанейро (1992) та Всесвітньому саміті на вищому рівні зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002).

Ключовим положенням рішень, прийнятих світовою спільнотою, є неприпустимість негативного впливу на земельні ресурси, що може призвести до погіршення їхньої якості, деградації, забруднення та руйнування.

У Порядку денному на XXI століття, який на сьогодні залишається основним документом в області стратегії земельних ресурсів, теми, пов'язані з землекористуванням, були розглянуті у главах 10, 12, 13 і 14, зокрема щодо інтегрованого (комплексного) підходу до управління земельними ресурсами, опустелювання і посухи, розвитку гірських районів і сталого сільського господарства. При обговоренні проблем знезлісення, біологічного різноманіття та прісноводних ресурсів (глави 11, 15 і 18) значну увагу було сконцентровано на ґрунтах, як продуктивному ресурсі, та важливості сталого землекористування.

Предметом розгляду в рамках глави 10 Порядку денного на ХХI століття, присвяченій міжсекторальним питанням прийняття рішень в галузі раціонального використання та розвитку природних ресурсів, включаючи ґрунти, корисні копалини і біоту Землі, став комплексний підхід до планування та раціонального використання земельних ресурсів. Цілі цього широкомасштабного підходу до використання земельних ресурсів, необхідних для збереження цілісності систем підтримки життя і продуктивних можливостей навколишнього середовища, полягають у наступному: проведенні перегляду та виробленні політики, спрямованої на підтримку найбільш оптимального землекористування та раціонального використання земельних ресурсів; вдосконалення та зміцнення систем планування, управління та оцінки земель та земельних ресурсів; зміцнення установ і координаційних механізмів; створення механізмів сприяння активній участі всіх зацікавлених сторін, зокрема громад і місцевого населення, у процесі прийняття рішень у галузі землекористування та управління земельними ресурсами. Особливу увагу приділяється ролі сільськогосподарських угідь.

Питання землекористування розглянуто також у главі 14 «Сприяння сталому веденню сільського господарства та розвитку сільських районів», в якій однією з програмних галузей визнається необхідність збереження і відновлення земель та сформульована низка цілей щодо раціонального використання земель і екологічного оздоровлення вразливих екосистем, зокрема, необхідність розроблення і проведення в життя комплексної політики і програм з відновлення родючості деградованих земель та їх збереження у всіх зонах ризику, а також поліпшення загального планування, регулювання та використання земельних ресурсів та збереження родючості ґрунтів для цілей сталого сільськогосподарського розвитку [107].

Планом дій Всесвітнього саміту на вищому рівні зі сталого розвитку у Йоганнесбурзі 2002 року зазначається, що для якнайшвидшого подолання нинішньої тенденції до деградації природних ресурсів необхідно приступити до здійснення стратегій, які повинні включати затверджені на національному і, у відповідних випадках, регіональному рівнях цільові показники в галузі охорони екосистем і забезпечення комплексного використання землі, води і живих ресурсів, а також зміцнення регіональних, національних і місцевих потенціалів [157].

В Європейському Співтоваристві головним документом у сфері правового регулювання охорони земель є «Тематична стратегія захисту ґрунтів», викладена у Зверненні (Комунікації) Європейської комісії від 22 вересня 2006 року. Стратегія прийнята з метою заохочення бережливого використання ґрунту та містить пропозиції щодо загальної схеми та спільних цілей із запобігання забрудненню ґрунтів, збереження функцій ґрунтів та відновлення деградованих ґрунтів. Вона визначає на законодавчому рівні, що ґрунт є обмеженим та умовно не відновлюваним ресурсом, який формується на протязі тривалого періоду, зазнає негативного впливу в навколишньому середовищі и тому потребує особливих заходів з охорони.

Досягнення поставленої мети включає наступні основні напрямки:


  • структурування законодавства для включення питань охорони і раціонального використання ґрунтів в число пріоритетних цілей;

  • інтеграцію питань охорони ґрунтів в національні та колективні політики країн-членів ЄС;

  • підтримку досліджень ґрунтів з актуальних тем;

  • формування громадської думки про необхідність охорони ґрунтів [120, 150].


Сучасний стан земельних ресурсів України

Структура та використання земельних ресурсів. Станом на 1 січня 2012 року земельний фонд України в межах її кордонів складав 60354,9 тис. га. і за даними Держземагентства України структурно розподілявся наступним чином: значна частка земельної площі (70,9%, або 42,78 млн га) - сільськогосподарські землі, у структурі яких сільськогосподарських угідь - 68, 9 %, з них 53,8 % припадає на ріллю; 9,1 % складають пасовища; 4% - сіножаті; 1,5 % - багаторічні насадження; 0,5 % - перелоги. Ліси та інші лісовкриті території займають 17,6% території країни, забудовані землі - 4,2%, території покриті поверхневими водами - 4,0%, заболочені землі - 1,6%, інші - 1,7%. (табл. 3.29)

За даними Держземагентства України з 2000 року структура земельного фонду помітно змінилася за основними видами угідь. Зокрема, площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 269,4 тис. га , яке відбувалося за рахунок вилучення земель для створення захисних лісових насаджень, відведення земель підприємствам, установам та організаціям для несільськогосподарських потреб, переведення в несільськогосподарські угіддя тощо.

Сільськогосподарські угіддя становлять близько 19% загальноєвропейських, у т.ч. рілля – майже 27%. Український показник площі сільськогосподарських угідь у розрахунку на душу населення є найвищим серед європейських країн – 0,9 га, в т.ч. 0,7 га ріллі (проти середньоєвропейських показників 0,44 і 0,25 га відповідно) [75].

Територія України характеризується надзвичайно високим показником сільськогосподарської освоєності, що значно перевищує екологічно обґрунтовані межі. Навіть із зниженням за останні роки цей показник значно перевищує аналогічний показник європейських країн світу, орні землі яких займають 30-32 % загальної площі суходолу, тоді як показник рілля українських земель сягає 53,8 %. Надмірна розораність земель, у тому числі на схилах, негативно позначилася на стійкості агроландшафтів і зумовила значне техногенне навантаження на екосферу.



Позитивну динаміку мають ліси та лісовкриті території, площа яких протягом зазначеного періоду збільшилася на 197,7 тис. га, та зростання відкритих заболочених земель – на 32,9 тис. гектарів.
Таблиця 3.29 – Структура земельного фонду України в 2000-2011 роках


Види земель та угідь

Площа, тис. гектарів

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Земель загалом

60354,8

60354,8

60354,8

60354,8

60354,8

60354,8

60354,8

60354,8

60354,8

60354,8

60354,8

60354,9

Сільгоспугіддя загалом

41827,0

41817,0

41800,4

41788,5

41763,8

41722,2

41675,9

41650,0

41625,8

41596,4

41576,0

41557,6

з них:





































Рілля

32563,6

32537,1

32544,1

32480,2

32482,2

32451,9

32446,2

32433,7

32473,4

32478,4

32476,5

32498,5

Багаторічні насадження

931,9

924,4

912,8

907,3

903,8

900,5

898,7

899,0

899,9

897,7

896,5

895,9

Перелоги

421,6

431,2

404,8

432,7

409,7

419,3

392,2

383,9

334,5

320,8

310,2

277,2

Сіножаті

2388,6

2407,3

2410,2

2429,1

2438,0

2429,2

2423,1

2419,8

2416,2

2409,8

2410,9

2411,5

Пасовища

5521,3

5517,0

5528,5

5539,2

5530,1

5521,3

5515,7

5513,6

5501,8

5489,7

5481,9

5474,5

Ліси та інші лісовкриті площі,

10413,6

10426,2

10438,9

10457,5

10475,9

10503,7

10539,9

10556,3

10570,1

10591,9

10601,1

10611,3

з них лісових земель (вкритих деревною та чагарниковою рослинністю)













9630,0

9645,4

9663,5

9675,6

9670,3

9675,4

9677,2

9683,3

Забудовані землі

2456,2

2449,4

2463,0

2459,2

2458,3

2467,5

2470,2

2476,6

2489,0

2499,1

2512,5

2523,2

Відкриті заболочені землі

947,2

948,5

951,8

953,5

957,1

966,0

972,4

975,8

978,0

979,4

979,9

980,1

Поверхневі води суходолу

2423,5

2425,7

2421,0

2420,5

2421,1

2416,9

2418,7

2421,6

2422,5

2423,2

2423,5

2422,8

Інші землі
















2278,5

2277,7

2274,5

2269,4

2264,8

2261,8

2259,9

Каталог: docs -> activity-ecopolit
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ
activity-ecopolit -> Звіт про реалізацію національної екологічної політики у 2012 році з обов’язковим розділом щодо дотримання орхуської конвенції 2013
activity-ecopolit -> Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №577-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки» Вступ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   51


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка