УРОК 20(15)
Лабораторна робота № 4
«Визначення опору провідника за допомогою вольтметра і амперметра»
Мета: навчити розраховувати опір провідника за допомогою закону Ома для ділянки кола; формувати практичні вміння складати електричні кола; розвивати логічне та критичне мислення; виховувати самостійність, охайність.
Основні поняття: сила струму, напруга, опір, закон Ома.
Обладнання: фотографії для розминки; портрети вчених: Ома, Вольта, Ампера; лабораторний амперметр, вимикач, з'єднувальні проводи, джерело струму, два дротяних резистори з опором від 1 Ом до 4 Ом.
Тип уроку: формування практичних умінь.
Наука – полководець, а практика – солдати.
Леонардо Да Вінчі
Хід уроку
І. Розминка
Обговорення епіграфу
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашніх задач
IІІ. Рефлексія знань
Провести інструктаж з безпеки життєдіяльності дітей.
Лабораторна робота № 4
Тема. Визначення опору провідника за допомогою амперметра і вольтметра.
Мета: навчитися визначати опір провідника за допомогою вольтметра і амперметра.
Обладнання: джерело постійного струму, вимикач (ключ), вольтметр, амперметр, два дротяні резистори з опором 1...4, з’єднувальні провідники.
(див. лабораторні роботи з фізики)
ІV. Домашнє завдання
1. Підготувати повідомлення або реферат: «Різні види реостатів» (див. додаток).
2.Розв'язати задачі:
1) Напруга в 220 В створює в електричній лампі струм силою 0,1 А. При якій напрузі струм матиме силу 50 мА?
2) Який заряд проходить за 2 год через залізну дротину завдовжки 2 км і площею поперечного перерізу 0,5 мм2, якщо напруга між її кінцями 10 В?
3. Підготуватись до лабораторної роботи № 5 «Вивчення залежності електричного опору від довжини, площі поперечного перерізу та матеріалу провідника»
Додаток
У практиці електровимірювання, а також при експлуатації електричних машин застосовуються різні реостати.
Реостатом називається прилад, опір, якого можна змінювати, міняючи тим самим струм і напругу кола. Реостати бувають з ковзаючим контактом, важільні, рідинні, лампові і штепсельні.
Р еостат з ковзаючим контактом
На фарфорову трубку 1 намотується голий дріт 2. В результаті спеціальної обробки поверхня дроту покривається тонкою плівкою оксиду, що не проводить струм. По металевій планці 3, притискаючись до дроту реостата, ковзає повзунок 4. Для положення повзунка, показаного на мал, шлях проходження електричного струму вказаний стрілками. Оскільки послідовно з електричною лампою 5. в ланцюг уведена частина опору реостата, то струм, що проходить через нитку лампи, буде зменшений і лампа в цьому випадку горітиме слабше. Пересуваючи повзунок праворуч, ми зменшуватимемо опір реостата, а сила світла лампи збільшуватиметься. Реостати з ковзаючим контактом застосовуються там, де необхідна плавна, повільна зміна струму в колі.
Р еостат важільний. На рамі з ізоляційного матеріалу натягаються спіралі з дроту. Спіралі сполучені послідовно. Від початку, кінця і місць з'єднань окремих спіралей зроблені відгалуження до контактів. Ставлячи важіль на певний контакт реостата, ми можемо змінювати опір, а разом з цим – і струм у колі. Проте зміни ці відбуваються не плавно, а стрибкоподібно.
Матеріалом для дротяних реостатів найчастіше слугують залізо, нікелін, константан, манганін, ніхром.
Р еостат рідинний. Реостат являє собою металеву посудину 1 з розчином соди. На шарнірі 2 укріплений важіль 3, наякому є залізний або мідний ніж 4. Важіль з ножем ізольований від металевого ящика прокладкою 5. Піднімаючи або опускаючи ніж у розчин соди, можемо міняти струм у ланцюзі. Опускаючи ніж у розчин, ми збільшуємо площу зіткнення ножа з розчином і збільшуємо струм, що проходить через реостат. При подальшому зануренні ножа контакт 6 ручки увійде до затиску 7 на металевому корпусі і реостат буде замкнутий накоротко, тобто вимкнений з роботи.
Рідинні реостати застосовуються в ланцюгах при великих струмах.
Поділіться з Вашими друзьями: |