Лекція №3 Тема № святі тайни в християнстві мета лекції



Сторінка2/4
Дата конвертації20.03.2017
Розмір0.97 Mb.
#12882
ТипЛекція
1   2   3   4

3. 3. Тайна миропомазання

Для всіх християн Західної та Східних Церков важливе значення має Тайна миропомазання (Confirmatio з лат. – зміцнення, скріплювання) [44]. У більшості протестантських Церков її немає (крім Англіканської Церкви).



Тайна миропомазання – це Свята тайна, установлена Ісусом Христом та святою Церквою, у якій охрещена людина через помазання святим миром дістає сім дарів Святого Духа й стає Христовим воїном, що може боротися з різними спокусами.

Історія встановлення тайни має тривалу традицію: ще в старому Заповіті ми бачимо, що Господь звелів Мойсеєві помазати Аарона і його синів на священство (Вих. 29: 7), потім помазували царів Саула й Давида, коли вони вступали у свої права. З часів Ісуса Христа були “помазані” апостоли (Ів. 20: 22). Сам апостол Павло у “Листі до корінтян” каже: “Той, що утвердив нас у Христі і помазав нас (Той), є Бог. Він і вибрав нас і дав запоруку Духа (Святого) в серця наші” (2 Кор. 1: 21-22).

За церковним переказом, від святого Діонісія та інших Отців Церкви святі апостоли дістали від Ісуса Христа доручення спеціальним способом готувати миро й уділювати його людям. Спочатку апостоли після хрещення Тайну миропомазання здійснювали через покладання рук (Ді. 8: 14-17; 19: 2-6), а наприкінці першого сторіччя – через помазання святим миром, оскільки самі не встигали здійснювати цю Тайну.

На ІІ Вселенському (Константинопольському) соборі 381 року розглядалося питання про Тайну миропомазання (Кан. 7), коли пояснювали обряд самої Тайни та прийняли формулу: “Печать дару Духа Святого” [1, с.34].

Матерією (матеріалом) для Тайни миропомазання є святе миро. Звідси й грецька назва цієї Тайни. Грецьке слово “хрізма”- це особливо приготовлена мазь.

Мúро готують кожного року в час Великого посту в монастирі – чернечому осідку кожного ієрарха Церкви (патріарха, архієпископа, єпископа чи папи). Для його приготування використовують такі три основні складники: бальзам, маслинову олію (оливу) та східні пахощі. Бальзам символізує захист християнської душі від зіпсуття гріхом. Маслинова олія символізує повноту ласки, яка йде від Ісуса Христа й за допомогою Святого Духа спливає на християнина. Це дає витривалість християнській душі в разі випробувань. Пахощі (до двадцяти східних пахощів) символізують творчу діяльність кожного християнина: він ширитиме християнські чесноти та свої добрі діла розноситиме, як неповторні східні пахощі. Апостол Павло про це сказав: ”Ми є перед лицем Бога пахощами Ісуса Христа” (2 Кор. 2: 15). Варити миро закінчують останнього тижня посту, бо вже у Великий (Страсний) четвер папа, кардинал чи патріарх, митрополит або єпископи певної території (єпархії) висвячують його на Літургії чи Месі [23, с.317]. У греко-католиків та православних спеціальними посланцями передають миро священикам.

Обряди Тайни миропомазання. Тайна миропомазання має певні відмінності в різних Церквах щодо практики її уділювання. Протестанти зовсім відкинули практику цієї Тайни, крім Англіканської Церкви, і більшість зберегли її лише як обряд.

У західних обрядах (римо-католицькому тощо) цю Тайну уділює тільки єпископ дітям, котрим сповнилось 7 років й котрі можуть вже йти до Сповіді, чи дорослим, що щойно охрестилися. Як виняток, священик латинського обряду може уділити Тайну миропомазання тільки в небезпеці смерті вірним свого обряду, але Кодекс канонів Східних Церков дозволяє у небезпеці смерті уділити віруючому іншої конфесії, де використовується ця Свята тайна (Кан. 696. § 3) [3, с. 195].

У латинському обряді до цієї Тайни батьки й діти готуються дуже урочисто. Дівчаткам шиють довгі білі плаття з віночками, хлопчиків теж одягають святково. Коли діти приходять на Месу, сповідаються, то пізніше єпископ під час Меси сам робить миропомазання кожній дитині на чолі у вигляді хреста. Цей обряд у Західній Церкві називають “конфірмація”, що з латинської дослівно перекладається як “скріплення” [44].
Формули Тайни миропомазання в різних обрядах. При помазуванні пальцем чола дитини єпископ каже формулу миропомазання латинського обряду: “Прийми печать дару Святого Духа” [23, с.317; 44].

У Східних Церквах (унійних та автокефальних) Тайну миропомазання може уділювати і єпископ, і священик. Тайну миропомазання за східним обрядом (у православних і греко-католиків та ін.) уділюють зразу ж після Тайни хрещення як для дитини, так і для дорослої людини. Священик (може і єпископ) східного обряду великим вказівним пальцем (у православних - пензликом) миропомазує у вигляді хреста дитині такі частини тіла: чоло, очі, вуха, ніздрі, вуста, груди, ручки (долоньки), ніжки тощо.

Без Тайни хрещення уділювати Тайну миропомазання священик не може. Він спочатку мусить охрестити дитину, а відтак – миропомазати, промовляючи при цьому формулу Тайни миропомазання (східного обряду): “Печать дару Святого Духа. Амінь” [23; 29].

У Католицькій Церкві (у латинському обряді) при Тайні миропомазання єпископ додає дитині друге ім’я, тому можуть запросити колишніх хрещених батьків знову, або нових кумів для дитини. У східному обряді це не практикується масово. Для цієї Тайни присутність другої пари кумів у західному обряді обов’язкова, у греко-католиків (за бажанням батьків), у православних – не практикується.


Наслідки і значення Тайни миропомазання:

1) Ця Свята тайна вдосконалює Тайну хрещення.

2) Після Тайни миропомазання дитина одержує зіслання Святого Духа, стає сильнішою у боротьбі з головними ворогами – тілом, світом і дияволом, може мати характер Христового воїна, який буде захищати віру Христову.

3) Ця Тайна теж витискає на душі людини знак – печать Святого Духа, а тому уділюють її лише раз у житті (не плутати із мируванням).

4) Людина отримує сім дарів Святого Духа: мудрість, розум, рада, витримка, знання, побожність, страх Божий (Іс. 11: 2).

Таким чином, священик чи єпископ освячує всі органи чуття людини, щоб вони допомагали їй у боротьбі із Сатаною та іншими злими силами.


Обряд виводу жінки після народження дитини

Після хрещення та миропомазання новонародженого у східному обряді (у православних і греко-католиків) священик виконує для матері дитини обряд виводу.



Обряд виводу має тривалу традицію, яка йде ще від юдеїв. За Законом Мойсея, жінка-породілля повинна була пройти обряд очищення. У книзі Левіт (Лев.12: 1-8) було записано, що жінка, яка народила дівчинку, буде вважатись нечистою 2 тижні, 60 днів буде очищуватись і їй не можна ходити до Храму, нічого священного не можна торкатись, аж потім їй можна давати обряд виводу, але для матері новонародженого хлопчика можна давати обряд виводу на 40-й день, а нечистою вона буде тільки 7 днів, оскільки на 8-й день (за юдейською традицією) хлопчика обрізали.

Обряд виводу в юдеїв мав кілька призначень:

а) дати матері благословення Боже на материнство;

б) позаяк священнослужитель в юдеїв зазвичай виконував роль лікаря, то він повинен був переконатися, що жінка після пологів здорова й може ходити до Храму;

в) визнання священиком юридичного факту народження дитини;

г) існували також певні заборони санітарно-гігієнічного характеру, які були встановлені Законом Мойсея щодо жінки, адже там були проблеми з водою.

Для теперішніх жінок (ІІ Ватиканський собор відмінив ці заборони) немає потреби встановлювати ці заборони, бо сучасні жінки добре обізнані з правилами гігієни. Але обряд виводу в християн носить інший характер. Під час цього обряду священик дає дозвіл ходити жінці до храму (до церкви), благословення на материнство, поручає її опіці Матері Божої, молиться, щоб Господь допоміг їй стати доброю матір’ю.

Жінка на час виводу повинна мати покриття на голові: білу хустку, шаль чи капелюшок – за українською традицією – це хустка, яка використовувалась під час вінчання. Хрещення й миропомазання – це радісні Тайни, а тому, як правило, священик уділяє їх у білих ризах.

Якщо дитину хрестять у церкві, то після хрещення й миропомазання священик дозволяє рідній матері дитини підійти до середини храму, звідти веде її до іконостасу перед ікону Богородиці. Читає для неї спеціальні молитви, кропить її свяченою водою й дає благословення на материнство.

Обряду виводу жінкам, які не перебувають у церковному шлюбі, та покриткам, за українською традицією священик не дає, але дитину хрестить і миропомазує.

Ось тому священики всіх обрядів можуть охрестити в небезпеці смерті, але не всі можуть миропомазувати, оскільки в західному обряді цю тайну уділює тільки єпископ.



ІІ Ватиканський собор дозволив у небезпеці смерті священикові латинського обряду уділити вмираючому Тайну хрещення й миропомазання, якщо відсутній єпископ (Догматична конституція “Lumen gentium” та Кодекс канонічного права: кан. 883, § 3) [3; 23, с.320].

Запитання та завдання для самостійної роботи студентів

  1. Дати визначення Тайни хрещення.

  2. Назвати матерію і формулу Тайни хрещення.

  3. Хто може здійснити Тайну хрещення і за яких умов?

  4. Які є обряди хрещення в різних конфесіях?

  5. Які наслідки Тайни хрещення для кожної людини?

  6. Як можна охрестити в небезпеці смерті дитину чи людину?

  7. Хто може охрестити в небезпеці смерті?

  8. Яка традиція існувала щодо катехуменів (кумів)? Назвіть їх обов’язки перед похресником і Богом.

  9. Як приготувати родину до хрещення?.

  10. Чому у східних обрядах існує поняття про обряд “хрещення кров’ю”? Яке ставлення до цього поняття у католиків?

  11. Яка історія очищення водою? Хто встановив Тайну хрещення?

  12. Чому Тайна хрещення є тайною віри?

  13. Які відмінності в обрядах уділювання Тайни миропомазання у західному і східних обрядах?

  14. Які складники мира та яке їх символічне значення?

  15. У чому полягає християнське значення обряду виводу жінки після хрещення новонародженої дитини?



Каталог: data -> users
users -> Тема. Метод архітектурної біоніки. Біотектонічне моделювання Мета
users -> Лекція №2 Тема морально-етичний закон християнства декалог (десять заповідей божих) Мета лекції
users -> Лекція. Лекція №1 Тема. Тема лекції. Фактори, що враховуються при відборі дітей для занять хореографією. Мета
users -> Лекція Тема Використання новітніх технологій навчання природознавства в початковій школі Мета
users -> Положення народознавчої роботи у сучасному українському днз мета заняття: поглибити знання студентів про особливості народознавчої роботи в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Питання для обговорення
users -> Історія української етнографії (електронний збірник статей І матеріалів)
users -> Тема Політична влада Мета заняття: з’ясувати поняття «влада», «політична влада»
users -> Лекція №14 Тема. Поняття про транспорт, лісові дороги та їх технічні елементи. Класифікація лісових доріг
users -> Тема історичні знання україни-руси в IX – XIII ст. Початки літописання в Руси-Україні IX – X ст. «Повість врєменних літ»
users -> Тема. Постулат и квантово


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка