Лекція Тема Засоби наочності у процесі навчання природознавству Мета



Скачати 173.05 Kb.
Дата конвертації13.06.2017
Розмір173.05 Kb.
ТипЛекція
Лекція 5.
Тема 5. Засоби наочності у процесі навчання природознавству

Мета. Вміти класифікувати наочні посібники, які використовуються у початковій школі.

Вступ. Застосування наочності у викладанні природознавства – обов’язкова умова свідомого і міцного засвоєння знань учнями.

Успіх навчання природознавству залежить від уміння вчителя використовувати наочне обладнання. Обладнання – це різноманітні прилади, інструменти та інвентар, потрібний для роботи з учнями в класі, на екскурсії, в куточку живої природи, на географічному майданчику та шкільній навчально-дослідній ділянці.



План

1. Педагогічна цінність використання наочності.

2. Дидактичні цілі використання засобів наочності.

3. Класифікація обладнання:

а) посібники, що є предметом вивчення на уроці;

б) посібники, що не є предметом вивчення на уроці.



Зміст лекції.
1. Педагогічна цінність використання наочності.

Молодшим школярам властива конкретність, наочно-об­разний характер розумової діяльності. Вони добре запам'я­товують факти, опис зовнішнього вигляду предметів, рос­лин, тварин, явищ природи, коли безпосередньо спосте­рігають їх у природі, розглядають таблиці та колекції, проводять досліди, практичні роботи. У зв'язку з цим облад­нання у навчальному процесі з природознавства має надзви­чайно важливе значення. Яскрава, різноманітна наочність викликає у молодших школярів позитивні емоції, пізнавальний інтерес, зосереджує і довше утримує їхню увагу на об’єкті, який вивчається.

Жодне обладнання не повинно бути домінуючим. Використання засобів наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями процесу навчання і конкретними дидактичними цілями на кожному з етапів. Засоби наочності на уроках природознавства не слід перетворювати у самоціль. Вони повинні сприяти ефективному навчанню молодших школярів бо невміло використані засоби наочності негативно впливають і відволікають дітей від цілеспрямованої роботи.

Успіх застосування наочних посібників залежить насамперед від їх обґрунтованого вибору у кожній конкретній ситуації. Вибір визначається:




  • Змістом і обсягом елемента кожної логічної завершеної частини змісту навчального предмету зокрема необхідною для його формування чуттєвою основою.




  • Конкретними дидактичними цілями, які розв’язуються на кожному етапі процесу навчання.

  • Об’єктивними умовами (пора року).

  • Зміст засобу наочності повинен відповідати освітнім розвивальним та виховним цілям.

  • Усі засоби наочності демонструються під час уроку тільки в момент необхідності а не раніше.

Наочні посібники потрібно розмістити у шафах за кла­сами і темами, що полегшує їх використання. Для зручності в користуванні бажано мати списки наочності, що наклею­ються на внутрішньому боці дверцят шафи.

Використання навчальних посібників на уроках при­родознавства допомагає:

- сформувати уявлення, поняття про предмети і явища неживої та живої природи завдяки зоровому сприй­манню;

- показати вплив умов навколишнього середовища на ріст і розвиток живих організмів;

- безпосередньо сприймати, спостерігати предмети і явища навколишнього середовища;

- підвищити ефективність уроку, якість викладання.

Використання певного обладнання сприяє вихованню на­вичок роботи з нескладними приладами, умінню вирощувати рослини, доглядати за дрібними тваринами.

Жодне обладнання не повинно бути домінуючим, однак більше уваги слід приділяти натуральним наочним посіб­никам.
2. Дидактичні цілі використання засобів наочності.
Цілі використання засобів наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями етапу процесу навчання і конкретними під цілями на кожному з етапів.




  1. Постановка мети і завдань уроку:

- для створення проблемної ситуації щодо всього змісту теми;

- для визначення назви теми і завдань уроку;

- для загальної мотивації діяльності учнів.

2.Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:

- для актуалізації опорних знань та умінь;

- для створення проблемної ситуації;

- як джерело знань, тобто для створення образів і уявлень про об‘єкти і явища природи;

- як основа осмислення суті понять: аналізу, порівняння, виділення істотних ознак;


- як основа осмислення змісту способу діяльності (дій і послідовності
їх виконання);

- як основа осмислення внутрішньопонятєвих та міжпоняттєвих


зв'язків і залежностей;

- як основа для запам'ятовування і закріплення засвоєних знань;

- як основа усвідомлення засвоєних знань і умінь у логічно завершеній частині змісту.

3. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок:

- для актуалізації засвоєних елементів знань;

- як основа систематизації та їх узагальнення;

- як основа осмислення внутрішньопоняттєвих і міжпоняттєвих


взаємозв'язків між засвоєними елементами знань;

- як основа усвідомлення сформованих знань, умінь і навичок у процесі оволодіння теми змісту.



4. Застосування засвоєних знань та умінь:

- для застосування знань шляхом виконання дій в матеріальній (матеріалізованій) і перцептивній формі;
- для формування практичних умінь.

5. Перевірка засвоєних знань та умінь:

- для актуалізації засвоєних знань;

- як основа для логічної, послідовної розповіді;

- для виконання практичних завдань з метою перевірки уміння застосовувати знання у різних видах практичної діяльності та рівня сформованості практичних умінь.

3. Класифікація обладнання
Усі навчальні посібники можна поділити на дві групи:

- посібники, що є предметом вивчення на уроці (навчальне обладнання);

- посібники, що не є предметом вивчення на уроці (допоміжне обладнання).
Навчальні посібники, що є предметом вивчення на уроці
Серед навчальних посібників цієї групи можна виділити натуральні предмети (предмети природи) та ілюстративні - спеціально виготовлені.

Натуральні наочні посібники

Предмети природи становлять основну масу посібників на уроках природознавства, їх використання дає можливість створити в дітей уявлення і поняття на основі безпосереднього чуттєвого сприймання.

Кожний класовод разом з учнями повинен зібрати й заготовити необхідні натуральні посібники для демонстрації їх у класі, а також дрібні об'єкти для використання їх як роздаткового матеріалу (для кожного учня).



Об'єкти живої природи

У програмі з природознавства значна увага надається вивченню дикорослих, сільськогосподарських і кімнатних рослин.

Із рослин, які ростуть у даній місцевості, на уроках потрібно використовувати ранньоквітучі (мати-й-мачуха, проліски, медуниці тощо), культурні, лікарські (буркун, полин, конвалія, глід, звіробій, суниці тощо) рослини, бур'яни поля, городу (пирій повзучий, осот польовий, грицики, лобода, кульбаба).

Рослини, які не ростуть у даній місцевості, або не пере­носять холодну пору року, можна використовувати в засу­шеному вигляді (рослини поля, городу).

Гербарії - це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. Для кращого зберігання гербарний зразок зверху накривають тонким папером. Гербарії можуть бути систематичними і, морфологічними. Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об’єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Рослини у таких гербаріях повинні засушуватися з усіма органами. У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин їх видозміни у зв’язку з різними умовами існування особливості будови.

Колекції – це зібрання однорідних об’єктів, які мають спільні ознаки. Для колекції підбираються невеличкі за розмірами об’єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. Колекції використовують, як роздавальний матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку.

У законсервованому вигляді зберігаються соковиті рос­лини та їх частини - плоди (вишня, абрикоси, яблука, помідори, огірки), кореневища, бульби тощо.

Для забезпечення сільськогосподарських робіт на на­вчально-дослідній ділянці необхідно заздалегідь заготувати посадковий матеріал:

- гілки чорної смородини у березні місяці (для роз­множення рослин живцями);

- коренеплоди буряка, моркви, редьки восени (для одержання насіння цих рослин).

- сухі плоди і насіння квасолі, гороху, сої, бобу, огірків, помідорів, моркви, буряків, а також квітів для занять на пришкільній ділянці.

Вивчення тварин у початкових класах здійснюється під час проведення екскурсій на ферму (формується поняття про свійських тварин); під час проведення уроків у класі (при вивченні гризунів - шкідників сільського господар­ства використовується спостереження дітей за способом життя мишей, хом'ячків та інших гризунів у кутку живої природи; при формуванні поняття про риб, птахів та інших тварин - мешканців кутка природи); під час виконання домашніх завдань (учні спостерігають за способом харчу­вання та повадками птахів, які зустрічаються поблизу жит­ла - голубів, ворон, граків, галок, горобців, кільчастих гор­лиць; деяких ссавців - кішок, собак; шкідливих комах - хрущів, білана жилкуватого, білана капустяного та ін.).

У початковій школі бажано не використовувати препаровані тварини та комахи.

Об'єкта неживої прароди

У програмі з природознавства визначено ряд об'єктів не­живої природи, що вивчаються на уроках. Це пісок, глина, граніт, вапняки, торф, кам'яне вугілля, нафта, ґрунт тощо.

Вивчення передбачених програмою властивостей предме­тів неживої природи вимагає не лише зорового сприймання, а й більш тісного контакту з ними: вивчення деяких власти­востей на дотик (твердість предметів), випробовування оцтом (вапняки), встановлення їх відносної ваги та ін. Тому необхідно за допомогою учнів заготовити достатню кількість об'єктів неживої природи для використання їх на уроках, переважно предметних, на яких молодші школярі оволо­дівають знаннями таких груп об'єктів неживої природи, як гірські породи; корисні копалини; ґрунти.

Увесь роздатковий матеріал зберігається в ящиках, за­лізних і скляних банках, на яких мають бути етикетки з назвою кожного об'єкта.

Об'єкти, призначені для демонстрування в класі, а також для використання під час відповідей учнів, оформляються у вигляді колекцій. Можна виготовити такі колекції: «Глина та вироби з неї», «Пісок та вироби з нього», «Нафта та вироби з неї», «Граніт та його складові».

Аналогічно можна монтувати колекції про пісок, глину та інші корисні копалини. Так, при виготовленні колекції «Глини та вироби з неї» потрібно під час екскурсії зібрати зразки грудкової та порошкуватої глини різних кольорів, куски цегли, черепиці, черепки глиняного, порцелянового і фаянсового посуду.

Для оформлення матеріалу про пісок необхідно зібрати зразки крупнозернистого і дрібнозернистого піску різного кольору та скалки скла різного кольору.

Для вивчення матеріалу про вапняки треба підготувати зразки різних вапняків, що відрізняються зовнішнім вигля­дом, формою, кольором, щільністю (крейда, мармур, черепашник тощо).

При формуванні понять про такі корисні копалини, як торф, кам'яне вугіля, нафта, бажано мати різноманітні зразки викопного вугілля (бурого, щільного чорного й ант­рациту), як роздатковий матеріал - нафту, вазелін, пара­фін, гас, бензин, машинне масло тощо. На цьому матеріалі учні зможуть ознайомитись із зовнішнім виглядом речовин, з їх запахом та іншими характерними властивостями.

Ілюстративні наочні посібники

До цієї групи належать спеціально виготовлені для на­вчальних потреб посібники, що допомагають утворити у дітей чіткі та правильні уявлення про предмети, які недо­ступні для безпосереднього сприймання. Проте можна вико­ристати ці посібники одночасно з натуральними об'єктами, коли потрібно пов'язати їх із середовищем, в якому вони перебувають.
Ілюстративні наочні посібники можна поділити на дві основні групи:

1) площинні зображення;

2) об'ємні зображення.

Площинні зображення, у свою чергу, поділяються на статичні та динамічні посібники.

До статистичних площинних  зображень належать таблиці, картини, атласи, діапозитиви, карти.

У процесі навчання природознавства застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем. Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об’єкти, які на ній зображені відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлювати зв’язки між об’єктами складати тематичну розповідь за картиною.

Також використовують навчальні таблиці. Навчальні таблиці – це засоби наочності на яких інформація про цілісні об’єкти природи, або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментальних малюнків текстів цифрової інформації. Навчальні таблиці класифікують за різними ознаками. За формою передачі інформації вони бувають: художнього оформлення, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові.

Зміст таблиці показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань інші – як джерело додаткової інформації для уточнення розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв’язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт виконання вправ. Крім таблиць на уроках природознавства використовуються листівки, фотографії, малюнки.

На відповідних уроках природознавства не обійтись без карт (півкулі, природні зони, фізична карта України, карта своєї області). У курсі природознавства використовуються такі види карт: фізична карта України, фізична карта області, карта природних зон України, фізична карта півкуль. Карти для початкової школи мають свої особливості. Вони відрізняються масштабом значно меншим навантаженням тобто кількістю об’єктів які на них зображуються.

З метою розвитку логічного мислення і свідомого сприй­мання природничого матеріалу варто на ватмані заготовити опорні схеми.

Доцільно мати в класі промовисті картки (на одному боці яких зображено об'єкт, а на зворотному — цікаві відомості про нього), набори загадок та папки з ребусами, чайнвордами, кросвордами. Картини, таблиці, промовисті картки повинні бути таких розмірів, щоб за­безпечити організацію одночасної бесіди з усім класом.

До динамічних площинних ілюстративних зображень на­лежать кінофільми. Наприклад, «Осінь», «Зима», «Весна», «Літо», «Риби», «Птахи», «Тварини водойм», «Будова люд­ського тіла» тощо.


Під час перегляду кінофільму, телепередачі, прослуховування магнітофон­ного запису, платівки педагогічне керування сприйманням дітей усклад­нюється, оскільки учитель не може постійно подавати коментар і пояс­нення. Тому він заздалегідь готує учнів до сприймання змісту аудіо­візуальних засобів наочності. Прийомами такої підготовки є: актуалі­зація понять і конкретних об'єктів, про які йтиметься, інформація і запис на дошці запитань, на які діти відповідатимуть після перегляду чи про­слуховування, пояснення і запис складних термінів.

Навчальний фільм має ряд переваг над іншими засобами наочності. За короткий проміжок він дає можливість сприйняти значну за обсягом інформацію про предмети. Цінність фільму полягає в тому, що весь матеріал подається в динаміці в розвитку в певній об’єктивно зумовленій послідовності. У навчальних фільмах чітко виділяються взаємозв’язки і залежності навколишнього світу, які досить важко або неможливо сприйняти безпосередньо в природі.

Навчальні діапозитиви – це набори кадрів за певною темою, які можуть застосовуватися в різній послідовності найбільш доцільний у конкретній навчальні ситуації. Насамперед діафільм застосовуються, як джерело нових знань і для ілюстрації розповіді вчителя. На етапі засвоєння вони також можуть розширювати поглиблювати сформовані елементи знань конкретизувати їх.

Роль динамічних площинних зображень на уроках при­родознавства значна:

- відео-, кінофільм долає простір і переносить дії в ліс, степи, гори тощо;

- показує об'єкти в русі (процес проростання насіння, процес розвитку метелика, процес добування кам'я­ного вугілля);

- допомагає сформувати у дітей більш конкретні уяв­лення, поняття, бо дає реальне уявлення про життя рослин, тварин.

Об'ємні ілюстративні наочні посібники поділяються на статичні (нерухомі) та динамічні.

До статичних об'ємних ілюстративних посібників нале­жать моделі, муляжі, макети. Наприклад, модель шахти, доменної печі, земної кулі (глобус), тіла людини (торс); муляжі плодів, органів рослин; макети «Ліс», «Водойма» тощо.

Модель – це спрощений реальний об’єм оскільки в ньому абстрагуються тільки історичні ознаки. Існують різні класифікації навчальних моделей. За однією з них вони поділяються на два класи: а) матеріальні; б) ідеальні.

Матеріальні моделі – це тривимірне зображення об’єкта його частини чи групи об’єктів у зменшеному, або збільшеному вигляді. Вони бувають динамічні (діючі, розбірні) і статистичні (недіючі, нерозбірні). Діючі розбірні матеріальні моделі дозволяють вивчати ,як зовнішній так і внутрішній зміст об’єктів природи їхні основні частини та принципи роботи. До матеріальних нерозбірних недіючих моделей належать рельєфні таблиці. Це кольорові зображення натуральних предметів. Рельєфні навчальні таблиці дають загальне уявлення про об’єкти природи та створюють у свідомості учнів просторові образи які деталізують плоскі зображення на малюнках таблицях.

Також застосовують ідеальні навчальні моделі, які поділяються на при групи: а) образні – це моделі що передають загальну структуру; б) знаково–символічні – це моделі, які відображають особливості та закономірності навколишнього світу за допомогою штучної знаково – символічної мови; в) розумові – це моделі предметів процесів що створюються в уяві дитини. Будь – яка модель є наочною тому що вона сприймається чуттєво. Наочність моделі має узагальнений зміст тобто за нею створюється образ не просто конкретного об’єкта а сукупність його властивостей.

Навчальні моделі є засобом наочності а моделювання виступає дидактичний прийом, який може входити в структуру різних методів навчання. Застосування моделей і моделювання сприяє переходу школярів від конкретно – образного до абстрактного мислення дозволяє підвищити науково – теоретичний рівень знань. Серед ідеальних моделей у процесі навчання природознавства найчастіше використовуються образні. Це схематичні малюнки об’єктів, схеми взаємозв’язків, плани місцевості, географічні карти, прості діаграми, графіки процесів і явищ.

Схематичний малюнок є найпростішим видом образних моделей.

Муляжі – це точна копія натурального об’єкта в якій відображається не тільки основні, але й другорядні незначні зовнішні ознаки. Муляжі використовуються як джерело знань засіб ілюстрації основа для згадування і запам’ятовування матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку. Вони також поєднуються з гербарними зразками малюнками з метою своєї деталізації та уточнення створення у дітей просторового уявлення про окремі частини обє’кта чи обє’кт у цілому.

До динамічних - діючі моделі. Наприклад, флюгер (за допомогою якого діти визначають напрямок вітру), телу­рій (прилад, за допомогою якого встановлюються причини відповідного клімату в даній місцевості). Можна виготовити для демонстрації на уроці схему колообігу води в природі.

 □ Допоміжне обладнання

До допоміжного належить устаткування, що не є пред­метом вивчення на уроці. Його можна поділити на такі групи:

- для постановки дослідів;

- екскурсійне;

- для демонстрування наочних посібників;

- для роботи в кутку живої природи;

- для роботи на навчально-дослідній ділянці;

- для роботи на географічному майданчику.


Для постановки дослідів потрібно мати відповідні при­лади, посуд: терези аптекарські з важками, штативи, три­ніжок, спиртівку (мал. 5), азбестову сітку (використовують при нагріванні скляного посуду), сухе пальне, пробіркотримач, пробірки, колби, лійки, склянки, скляні палички і трубки, гумові корки, фільтрувальний папір, термометри (для проведення метеорологічних спостережень), мензурки (для вимірювання об'єму рідини). Слід виділити посуд для демонстраційних дослідів (більших розмірів і в невеликій кількості) і посуд для лабораторних робіт (невеликих роз­мірів, відповідно до кількості учнів у класі). Щоб формувати набори приладів, посуду та різних матеріалів (пісок, глина, сіль та ін.) для проведення дослідів учнями на предметних уроках, необхідно мати підноси в кількості, яка б забез­печила роботу в парах.

Обладнання для демонстрування наочних посібників — технічні засоби навчання, які допомагають створювати у молодших школярів конкретні й повні уявлення про явища природи, що відсутні в даній місцевості.

У початкових класах найчастіше використовується діа­проектор. У діафільми включено інформаційний матеріал, який поглиблює і розширює знання учнів, установлює зв'я­зок із життям. Деякі кадри дано у вигляді запитань, на які учні повинні відповісти самостійно. Кожний класовод пови­нен мати набір діафільмів за темами програми.

Дуже зручний для демонстрування на уроках схематич­них рисунків, схем, текстів тощо кодоскоп. З ним можна працювати в незатемненому приміщенні.

Якщо є епідіаскоп, то потрібно підібрати кольорові ілю­страції, листівки, які можна демонструвати на уроках.

Останнім часом все частіше на уроках використовують відеофільми.

Обладнання для роботи в кутку живої природи, на на­вчально-дослідній ділянці, на географічному майданчику буде описано у відповідних розділах.
Література.
1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч.посібник. -К.:Веселка.1998. - 333с.

2. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч.посібник.-К:.Перун,2000.-400с.-11,20.

3. Коваль Н.С. Використання таблиць на уроках природознавства у 2 і 3 класах // Початкова школа. – 1976. - №3. – С.37-41.

4. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для учнів пед.училищ. - К.- Вища шк. 1990. - 305с.

5. Охріменко А.М., Клепініна К.І. Виготовлення натуральних наочних посібників з природознавства // Початкова школа. – 1989. №7. С.37-39.

6. Панченко Г.П. Особливості застосування наочності // Початкова школа. – 1986. - №12 – С.50-51.


Запитання.
1. Які навчальні посібники, що є предметом вивчення на уроці?

2. Які з наочних посібників мають перевагу ілюстративні чи натуральні? Доведіть.



3. На які групи поділяють допоміжне обладнання?

 
Каталог: data -> users
users -> Тема. Метод архітектурної біоніки. Біотектонічне моделювання Мета
users -> Лекція №2 Тема морально-етичний закон християнства декалог (десять заповідей божих) Мета лекції
users -> Лекція. Лекція №1 Тема. Тема лекції. Фактори, що враховуються при відборі дітей для занять хореографією. Мета
users -> Лекція Тема Використання новітніх технологій навчання природознавства в початковій школі Мета
users -> Положення народознавчої роботи у сучасному українському днз мета заняття: поглибити знання студентів про особливості народознавчої роботи в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Питання для обговорення
users -> Історія української етнографії (електронний збірник статей І матеріалів)
users -> Лекція №3 Тема № святі тайни в християнстві мета лекції
users -> Тема Політична влада Мета заняття: з’ясувати поняття «влада», «політична влада»
users -> Лекція №14 Тема. Поняття про транспорт, лісові дороги та їх технічні елементи. Класифікація лісових доріг
users -> Тема історичні знання україни-руси в IX – XIII ст. Початки літописання в Руси-Україні IX – X ст. «Повість врєменних літ»

Скачати 173.05 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка