Леонід Губерський Віктор Андрущенко Філософія як теорія та методологія розвитку освіти Київ 2008 р. Ббк



Скачати 10.07 Mb.
Сторінка20/38
Дата конвертації20.03.2017
Розмір10.07 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   38

і

лісна навчально-виховна ситуація взаємозв'язку різних форм взаємодії між всіма її учасниками. і

Метою інноваційного навчання є розвиток особи і різних форм мислення в процесі засвоєння знань. При такому підході педагог займає активну особово-орієнтовану позицію. В ній переважають організаційна і стимулююча функції стиль діяльності є демократичним з підтримкою ініціатив студентів.

Характерна установка на солідарність, сумісну діяльність та індивідуальну допомогу. На перший план виступають творчі і продуктивні задачі, що визначають єство і мотиви вибору знань.

Однією з умов успішної реалізації інноваційних технологій в умовах вищих навчальних закладів є дотримання їх основних принципів. Іншими словами інноваційні технології за своїм змістом повинні відповідати основним методологічним принципам. Дослідження засвідчують, що на сьогодні сформульовано 28 методологічних принципів інноваційних технологій, що мають багатоцільову суб'єктно-суб'єктну направленість, включаючи учасників навчально-виховного процесу, використання інтерактивних форм і методів свідомого включення особи в навчальний процес створення творчої атмосфери в періоди навчальної та поза-навчальної діяльності, розвиток мотивів і стимулів успішного навчання з урахуванням індивідуально-типологічних властивостей особи студента, використання диференційованих форм і методів навчання виявлення можливостей змісту навчального матеріалу для посилення його орієнтації на формування творчої особи майбутнього випускника. При такому підході студент розглядається як суб'єкт педагогічної взаємодії і активний учасник комунікативного діалогу з викладачем. Сам навчально - виховний процес в умовах використання інноваційних технологій в сучасному ВНЗ передбачає гнучкість і можливу корекцію на основі психолого-педагогічних діагностичних досліджень особистості студентів для реалізації її інтелектуального потенціалу, забезпечення успішності навчання, перевірки високопрофесійних, зрілих та здорових спеціалістів нової генерації. Проведений аналіз свідчить, що інноваційні технології можуть розглядатися в двох аспектах: як явище і як процес.

В першому випадку вони є будь-якою цілеспрямованою зміною форм і методів управління, орієнтованих на заміну їх елементів з метою прискорення, полегшення і покращення виконання поставлених задач. В другому випадку вони є процесом, що включає стадії їх розробки, упровадження, освоєння і стабільного функціонування з реалізацією виникаючого ефекту (Национальна доктрина розвитку освіти // Освіта України - 2002. — Квітень, 23).

При використанні інноваційних технологій в умовах вищої школи їх проблематика безпосередньо оперує не тільки термінологією загальної тео-

254


рії управління і ефективності, але і ґрунтується на сучасному методологічному апараті психології, педагогіки, соціології, проектуванні складних систем, теорії автоматизованих систем управління, досягнення інших наукових дисциплін. Саме в системному і міждисциплінарному підходах закладені основи вдосконалення і підвищення ефективності реалізації інноваційних технологій у сфері сучасної освіти. Таким чином, існуюче проблемне поле інноваційного освіти вказує на необхідність формування і впровадження в практику діяльності вищих навчальних закладів і їх структурних підрозділів культури і методології полікритеріальної постановки та рішення інноваційних задач.

Метою інноваційного навчання є розвиток особистості та різних форм мислення в процесі засвоєння знань. При такому підході педагог займає активну особово-орієнтовану позицію з переважанням організаційної і стимулюючої функцій, демократичним стилем поведінки^ підтримкою ініціатив студентів, установкою на партнерство, солідарність, спільну діяльність, індивідуальну допомогу, орієнтацією студентів на рішення творчих і продуктивних задач, що визначають єство і мотиви вибору знань в рамках майбутньої професії.

Методологічні принципи інноваційних технологій у сфері освіти мають багатоцільову суб'єктно-суб'єктну спрямованість і припускають використання інтерактивних форм і методів свідомого включення особи в навчальний процес, створення творчої атмосфери в періоди навчальної та позанав-чальної діяльності, розвиток мотивів і стимулів успішного навчання з урахуванням індивідуально-типологічних властивостей особи студента, використовування диференційованих форм і методів навчання, виявлення можливостей змісту навчального матеріалу для посилення його орієнтації на формування творчої особи майбутнього фахівця. При такому підході студент розглядається як суб'єкт педагогічної взаємодії і активний учасник комунікативного діалогу з викладачем.

Реалізація інтелектуального потенціалу та забезпечення успішності навчання передбачає гнучкість і можливу корекцію навчально-виховного процесу в умовах використання інноваційних технологій на основі проведення психолого-педагогічних діагностичних досліджень особистості студентів.

Підвищення ефективності упровадження інноваційних технологій навчання в сучасному ВНЗ можливо шляхом використання форм, методів і функцій учасників освітнього процесу, що припускає досягнення мети на оптимальній основі із застосуванням випробуваних в практичній діяльності прийомів роботи; створення відповідної інфраструктури у вигляді окремого підрозділу (інноваційного відділу), що виконує організаційні, методичні, консультаційні, координуючі, управлінські і контролюючі функції; здійс-

255


нення науково обґрунтованого підбору технологій навчання, сумісьлх з можливостями людської психіки; налагодження ефективної взаємодії всіх учасників освітнього процесу по вертикалі та горизонталі вищого навчального закладу; використання форм і методів морального та матеріального стимулювання реалізації інноваційних технологій; поточного та перспективного планування інноваційної діяльності.

Результативність використання інноваційних технологій в сфері освіти розглядається як функція оптимізації інноваційної поведінки та культури учасників освітнього процесу, творчого потенціалу викладача і студента, їх готовності до використання інноваційних технологій, дотримання методологічних принципів та усунення психологічних бар'єрів в інноваційній діяльності.

Успішне результативне застосування інноваційних технологій у сфері освіти припускає необхідність використання відповідних критеріїв (ознак наочної однорідності), що дозволяють здійснювати їх надійну класифікацію і чітко орієнтувати учасників освітнього процесу відносно їх призначення, сфери застосування і очікуваних показників ефективності. Не дивлячись на деяку міру наукового опрацьовування теоретико-методологічних проблем інноваційної, проектної педагогіки, теорії і практики управління інноваційної діяльності необхідне подальше їх дослідження для установлення надійних критеріїв і побудови класифікаційних схем інноваційних технологій. Центральне місце в книзі займає технологія забезпечення гуманістично орієнтованої професійної освіти студентів. її реалізація вимагає проектування і застосування системи психогігієнічного моніторингу і управління функціональним станом студентів, основними принципами якого є апеляція до особи, використання різних форм активного і свідомого включення студента в процес відновлення функціонального стану, різнос-торонність і цілеспрямованість дій на фізіологічні, психологічні і соціальні аспекти діяльності, звернення до самопізнання особи.

Найефективнішою моделлю формування висококваліфікованих конку-рентноздатних фахівців в зарубіжних країнах є модель їх крізної комп'ютерної підготовки, що передбачає досконале володіння комп'ютером протягом всього періоду навчання, добрі знання на рівні вільного спілкування на декількох іноземних мовах, належний рівень професійних умінь і навиків. Використання тільки традиційних методів навчання не дозволяє в повному об'ємі і з належною якістю вирішувати проблеми оптимізації підготовки фахівців до майбутньої професіональної діяльності. Тому одним з перспективних шляхів рішення цієї проблеми може бути упровадження в сучасних ВНЗ комп'ютерних інформаційно-навчальних технологій. При цьому інформатизація навчального процесу припускає втілення засобів інформаційних технологій підвищення рівня комп'ютерної

256

(інформаційної) письменності учасників освітнього процесу, системну інтеграцію інформаційних технологій, що підтримують наукові дослідження, процес навчання і організаційного управління побудови і розвитку єдиного освітнього інформаційного простору. Слід підкреслити що впровадженню сучасних інформаційних технологій навчання повинен передувати довгий і складний процес створення випереджаючого науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх фахівців, підготовки і підвищення кваліфікації нового покоління професорсько-викладацького складу і відповідного розвитку необхідної навчально-матеріальної бази. Методологічною основою організації навчання, що забезпечує оптимальне проектування і реалізацію елементів навчально-виховного процесу у ВНЗ, є нові педагогічні можливості інфор?лаційно-навчальних технологій, направлених на інтенсифікацію навчання, диференціацію і індивідуалізацію навчальної діяльності професорсько-викладацького складу і пізнавальної діяльності студентів, створення автоматизованих навчальних систем, вдосконалення способів представлення навчальної інформації, об'єктивізація і оперативність поетапного і заключного видів контролю якості підготовки фахівців. Аналіз сучасних літературних джерел по проблемі, що розглядається показав, що найефективнішим середовищем розробки програмних засобів підтримки інформаційних технологій в ВНЗ є середовище мов візуального програмування. Його технологія значно скорочує цикл розробки програмного забезпечення, надає широкі можливості для використання різних масивів інформації, їх обробки, переструктурування і накопичення нових даних.



Унікальним джерелом інформації і засобом спілкування є світова глобальна мережа ШТЕШЖТ, що дозволяє використовувати бази даних інформаційних, науково-дослідних, аналітичних і консалтінгових центрів, інформацію, розташовану на сайтах різних установ, у тому числі освітніх на відстані в будь-яких установах окремо взятої країни і зарубіжних країн. Розвиток трансфер-технологій, телекомунікацій, інформаційних систем, нові потреби населення, посилення конкуренції на світових ринках освітніх послуг приведя до широкого упровадження дистанційних технологій навчання, що дають можливість безперервної освіти. Необхідно підкреслити, що сама ідея дистанційної освіти ґрунтується на принципі самостійного навчання.

Активація інноваційної діяльності повинна передбачати якісно нові форми організації структурних функціональних, зворотних взаємозв'язків і ефективну взаємодію між всіма учасниками інноваційного процесу, закріплення нових функцій за відповідними суб'єктами управління. її результативність визначається повнотою і змістом взаємодії між собою всіх учасників єдиної системи отримання і використовування нових знань і технологій.

257

Ідеї інноваційного навчання широко розробляються і застосовуються практиками на рівні індивідуального новаторства, створення нових типів навчальних закладів, виконання науково-дослідницьких проектів. Без глибокого психолого-педагогічного вивчення його особливостей цей вид навчання може бути представлений у вигляді більш менш часткового емпіричного упровадження в систему традиційного навчання.



В даний час проблематика інновацій вийшла за рамки власне економічних концепцій і підходів і все більш активно включає пов'язані з ними проблеми педагогіки, психології, соціології, загальної теорії управління і інших дисциплін. При цьому характерним є синтез інновацій з технологіями у вигляді інноваційних технологій.

XXI століття є століття освіти. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність створення системи інноваційної освіти, початковим пріоритетом якої повинне стати формування вільної і відповідальної особи здатної конструктивно працювати в проблемних ситуаціях, поєднувати професійну компетентність з цивільною відповідальністю, що володіє належним світоглядним кругозором і етичною свідомістю, формування її перетворюючого інтелекту інноваційних здібностей і творчої інноваційної діяльності на основі гуманізації навчально-виховного процесу.



Межі впровадження інформаційних технологій

XXI століття, яке наближається, є століттям новітніх інформаційних технологій. Ці технології стрімко вриваються в освіту. Провідні університети світу досягай, здавалося б, неймовірного: вони забезпечили персональним комп'ютером практично кожного студента, аспіранта, співробітника. Наші навчальні заклади поки що можуть продемонструвати лише невеликі комп'ютерні класи, комп'ютеризацію бібліотек, сторінку в ШТЕРНЕТ тощо. В останні роки помітним став процес комп'ютеризації загальноосвітньої школи. Це добре, але його замало. Потрібно бути реалістами: ми сильно відстали від передових країн Заходу і Сходу. Інформатизація української освіти ще лише розпочалася. У цьому зв'язку, існує низка питань, які потребують якнайшвидшої відповіді. Означені питання концентруються навколо проблеми поєднання можливостей новітніх педагогічних технологій з традиційними, а також їх психолого-педагогічного забезпечення.

В українській педагогіці існує стійка думка про те, що впроваджуючи нове, ми не повинні відкидати те, на чому загалом тримається освіта і виховання, а саме - технологій суб'єкт-суб'єктної взаємодії педагога і студента, ефективність яких підтверджена практикою з часів Академії великого Платона. Освіта в Україні вибудовується на особистісному принципі. Подібна вимога торкається й процесу інформатизації освіти, а це означає, що ми маємо дотримуватись зважених підходів, прогнозувати найближчі і відда-

258


лені наслідки, готувати педагога і студента (учня) до освоєння інформаційних технологій, запобігти практиці безсистемної комп'ютеризації ВНЗ, на основі застарілої техніки і без належного педагогічного і психологічного супроводу.

Освоїти новітні інформаційні педагогічні технології не просто. Тут потрібні методика і методисти, належне програмне забезпечення. Провідні університети України мають неабиякий досвід і розроблені методики впровадження інформаційних педагогічних технологій. Як засвідчила недавно проведена в Національному технічному університеті (КГП) міжнародна конференція з інформатики, українська вища школа має блискучих фахів-ців-програмістів і солідні розробки в цій галузі. їх потрібно об'єднати, зосередивши увагу на головному - інформаційному наповненні освіти, яка підвищує її якість і ефективність, і одночасно зміцнює суб'єкт-суб'єктні відносини педагога і студента, а не руйнує їх.

Учасники конференції більшою мірою говорили про переваги інформатизації, меншою - про можливі ризики й негативні наслідки. Це навело нас на думку про необхідність більш детальної розмови саме в частині можливих наслідків - суперечливих, неоднозначних, негативних. У цій частині дозволимо собі наступне судження: якщо "інформаційні технології-" будуть впроваджуватись всупереч традиційним методам навчання і виховання (або як їх механічне заміщення), безсистемно і без належного психолого-педагогічного забезпечення, в освіті (і в суспільстві) можуть виникнути процеси, наслідки яких повною мірою сьогодні передбачити неможливо. Техніка, за словами Миколи Бердяева, "може повстати проти людини". Й перебороти означене "повстання" інколи буває надто важко.

Одну із глибоких суперечностей, обумовлених своєрідним "бунтом" інформаційних систем, суспільство пережило зовсім недавно. Мається на увазі філіппінський комп'ютерний вірус "І love you", який (за попередніми підрахунками) обійшовся цивілізованим країнам світу збитками десь біля 3-3,5 мільярдів доларів. Вірус "роз'їдав" здавалося б супер-надійні техніко-технологічні моделі, спотворював чи знищував інформацію, руйнував зв'язок, обмежував доступ до життєзабезпечуючих систем (транспорт, енергетика, банківська справа та ін.). Як зазначають спеціалісти, ще крок і могли б розпочатись не контрольовані процеси. З подібним треба рахуватися, причому, не тоді, коли воно розпочинає свій "руйнаційний алюр", а значно раніше, прогнозуючи можливі негативні наслідки й розробляючи засоби їх уникнення.

Як відомо, значна частина невтішних прогнозів західних фахівців, пов'язаних з процесами інформатизації суспільства, безпосередньо торкається освіти. Відомий американський футуролог Олвін Тофлер, зокрема, прогнозує загрозу нової інтелектуальної стратифікації - явища приблизно

259


такого ж соціального значення, як, наприклад, загальноосвітнє розмежування людей в дореволюційній Росії. За його прогнозом, в ході інформаційної революції будуть зростати як кількість інтелектуалів, що володіють комп'ютерною технікою, так і комп'ютерна безграмотність, що витісняє великі маси людей на периферію цивілізації. Чи варто наголошувати, що в розряд "інтелектуально малоспроможних", а відповідно й безробітних попадуть, насамперед, збіднілі верстви населення і їх діти, випускники сільських шкіл, комп'ютеризація яких ще лише розпочалася!

Друга загроза пов'язана з характером і наслідками впливу інформаційних процесів на психіку, ширше - на здоров'я особистості. їх передбачити поки що неможливо. Захоплюючись комп'ютером, учні і студенти нерідко доходять до серйозної розбалансованості психіки, втрати зору. їх соціальні зв'язки слабішають, натомість приходить віртуальний світ, а це вже зовсім інша реальність, ніж "докомп'ютерне" буття людини.

І ще про одне. Відомий афоризм засвідчує: "не завжди важливо що говорять, але завжди важливо, як говорять". Мова комп'ютера завжди однакова, вчителя - різна. Причому, з урахуванням індивідуальності кожного, хто навчається! Саме вона збуджує почуття, виховує світогляд, надихає творчість. На це, безумовно, варто зважати, впроваджуючи широкомасштабні інформаційні педагогічні технології, як того вимагає практика. Інформатизація освіти є тенденцією об'єктивною, а тому й невідворотною. Понад те, вона є стратегічним ресурсом розвитку освіти постіндустріального суспільства. Ми маємо йти в інформаційний світ ще більш активно і прагматично, ніж західні чи східні університети. Одночасно, ми маємо наповнити цю ходу ґрунтовним психолого-педагогічним забезпеченням, тверезим розрахунком і повноцінним педагогічним прогнозом.

Усвідомлюючи тотальність і неминучість інформатизації суспільства в цілому, і системи освіти зокрема, слід розуміти можливі витрати, що супроводжують ці процеси, і максимально прийняти міри для їх запобігання. На жаль, вітчизняна література цій проблемі уваги практично не приділяє. Дається взнаки загальна захопленість шформатизацією. Десятки, а може й сотні статей, монографій, дисертацій аналізують здебільшого механізми її впровадження та переваги. Ризики, пов'язані з тотальною шформатизацією суспільства загалом і його окремих підрозділів, наприклад, освіти, залишаються не проаналізовані достатнім чином. Це не може не викликати тревоги й не заставити нас торкнутись їх хоч би побіжним чином.

Упереджуючи критичні зауваження, зазначимо, автори аж ніяк не є опонентами інформатизації освіти. Якраз навпаки, в ряді наших публікацій ми наголошували на необхідності інформатизації освіти як одному з напрямів її трансформації в постіндустріальному просторі. Інформатизація - це суттєвий крок на шляху модернізації освіти. Відмовитись від неї

260


неможливо приблизно таким же чином, як неможливо зупинити інформаційну революцію й повернути суспільство до природного (тваринного) стану. І все ж треба бути реалістами. Ризики існують. їх треба ретельно вивчити з тим, щоб вчасно поставити ефективні протектори, захистити особистість і суспільство від можливих втрат чи не бажаних трансформацій. Отже, ризики...

По-перше, існують небезпеки, які несуть у собі використання самої електронної техніки. Йдеться про психологічні і фізіологічні фактори негативного впливу електронних засобів на стан здоров'я людини, зір та психіку. Як відомо, розвиток науково-технічного прогресу, удосконалення електронних засобів протягом часу такий негативний вплив зменшує, але не нейтралізує зовсім. Тому розробка електронних навчальних курсів, програм має ураховувати медичні показання.

По-друге, повна інформатизація системи освіти несе в собі небезпеку втрати безцінного досвіду, знань і методик традиційного викладання. У інформаційному середовищі освіти практично нейтралізуються виховні функції процесу навчання. У цьому зв'язку при розвитку і розповсюдженні інформаційних технології у навчальному процесі вельми важливо в навчальних програмах зберегти кращі методики традиційного викладання, які протягом десятиріч довели свою ефективність. Має зберегтися важливіша функція викладача - своєчасно допомогти студенту, орієнтувати його на вибір вірного шляху пізнання.

По-третє, будь-яка технологія сама по собі соціальне нейтральна: її можна використати і на добро, і на зло. Можливість доступу до будь-якої інформації, особливо до інформації, зібраної у виді статистичних даних, є полем для побудови помилкових чи навмисно помилкових висновків. Реальної стає небезпека того, що нечисленні "експерти", що контролюють інформаційні потоки, зможуть зловживати своїм положенням. У зв'язку з цим ефективна і корисна робота з інформацією можлива лише за умови вивчення всіх аспектів її впливу на людину і суспільство в цілому, що вимагає організації і проведення відповідних наукових досліджень.

По-четверте, за умов вільного доступу до інформації вкрай потрібне формування вибіркового ставлення до якості інформації, тобто культури потреб і сгфийняття. Як свідчить вітчизняна практика відвідування інформаційних ресурсів Інтернет, сьогодні від 60 до 80% звернень у мережі надходить до сайтів, де вміщена інформація про секс і насильство. Окрім того, стає актуальною проблема коректного використання інформації. Глобальна інформаційна мережа Інтернет сьогодні наповнена так званими "віртуальними бібліотеками", створеними самими читачами, які містять чисельні добірки рефератів, курсових і дипломних робіт. Багато хто з студентів, навіть не здійснюючи спроб осмислити і переробити інформацію, що містять

261


електронні реферати, видають ці роботи за власні. Такий процес викладачеві контролювати дуже важко. Отже, Інтернет з одного боку формує навички самостійної роботи, пов'язані з пошуком необхідної інформації, з іншого - необмеженість інформаційних ресурсів всесвітньої мережі дозволяє багатьом безкарно використовувати чужі ідеї і здобутки. Тому з освітньою метою важливо виховання осмислення відповідальності при роботі в Інтер-неті з інформацією, розробленої іншими авторами.

Підсумовуючи внщевикладене, слід підкреслити, що інформатизація вищої школи зможе дати необхідний соціальний і економічний ефект тільки в тому випадку, якщо створювані і впроваджувані інформаційні технології стануть не стороннім елементом у традиційній системі вищого освіти, а будуть природним образом інтегровані в неї, сполучаючись із традиційними технологіями навчання. Така системна інтеграція вимагає спільних зусиль професорсько-викладацького складу, науково-технічного персоналу й адміністрації, граничної координованості роботи всіх підрозділів ВНЗ, що мають відношення до процесу інформатизації.

Результатами інформатизації вищої освіти постіндустріального суспільства має бути: індивідуалізація вищої освіти, посилення її розвиваючого характеру, зміна пріоритетів від простого засвоєння знань і інформації до розвитку особистості; розвиток системи безперервної освіти за принципом "освіта через усе життя"; створення і здійснення моніторингу освітнього середовища, створення єдиної інформаційної системи і баз даних в області вищої і післявузівської освіти; розвиток міжнародного співробітництва й інтеграція ВНЗ України у світове академічне співтовариство, розгортання повноцінних і ефектиЕних інтелектуальних комунікацій.

Досягнення приведених вище результатів практично забезпечить активізацію використання випускниками науково-технічних ресурсів як головного джерела відродження і розвитку країни, що ефективно сприятимете динамічному росту економічного потенціалу і соціального добробуту України.




Каталог: download -> version -> 1402555725 -> module
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів
module -> Програма сучасні інформаційні технологіїї в дошкільній освіті для спеціальності 01010101 «Дошкільна освіта»
module -> Методика викладання дошкільної педагогіки плани семінарських занять змістовий модуль І

Скачати 10.07 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   38




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка