Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую»



Сторінка8/9
Дата конвертації04.11.2016
Розмір1.56 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема 1. Моральна система Шефтсбері

Рекомендована література



  1. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. – К., 1994.

  2. Кузнецов В. Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.В. Западноевропейская философия ХVІІІ века. – М., 1986.

  3. Культура эпохи Просвещения. – СПб.-М., 1993.

  4. Некоторые характеристики философии эпохи Просвещения. – М., 1989.

  5. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.


Тема 2. Філософське вчення Монтеск’є

Рекомендована література



  1. Кузнецов В. Н. Французский материализм ХVІІІ века. – М., 1981.

  2. Момджян Х. М. Французское Просвещение ХVІІІ века. – М., 1983.

  3. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.


Тема 3. Критика Дідро суб’єктивного ідеалізму Берклі

Рекомендована література



  1. Дидро Д. Избр. произв. – М., 1956.

  2. Длугач Т.Б. Дени Дидро. – М., 1986.

  3. Момджян Х. М. Французское Просвещение ХVІІІ века. – М., 1983.

  4. Некоторые характеристики философии эпохи Просвещения. – М., 1989.

Тема 4. Теорія виховання Гельвеція

Рекомендована література



  1. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

  2. Коломиец Т.А. Концепция человека во французском материализме XVIII века. – К., 1978.

  3. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.


Тема 5. Філософська система Гольбаха

Рекомендована література



  1. Гольбах. Избр. произв.: В 2 т. – М., 1963.

  2. Кочарян М.Т. Поль Гольбах. – М., 1978.

  3. Момджян Х. М. Французское Просвещение ХVІІІ века. – М., 1983.


Тема 6. Філософія просвітництва в Німеччині

Рекомендована література



  1. Жучков В. А. Немецкая философия эпохи раннего Просвещения (конец ХVІІ–первая четверть ХVІІІ в.). – М., 1989.

  2. Кузнецов В. Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.В. Западноевропейская философия ХVІІІ века. – М., 1986.

  3. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ века. – М., 1976.


Тема 7. Філософське вчення Йоганна Готфріда Гердера

Рекомендована література



  1. Адорно Т., Хоркхаймер М. Диалектика просвещения. – М., 1997.

  2. Жучков В. А. Немецкая философия эпохи раннего Просвещения (конец ХVІІ–первая четверть ХVІІІ в.). – М., 1989.

  3. Кузнецов В. Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.В. Западноевропейская философия ХVІІІ века. – М., 1986.


Тема 8. Натуралізм Йоганна Вольфганга Ґете

Рекомендована література



  1. Адорно Т., Хоркхаймер М. Диалектика просвещения. – М., 1997.

  2. Жучков В. А. Немецкая философия эпохи раннего Просвещения (конец ХVІІ–первая четверть ХVІІІ в.). – М., 1989.

  3. Кузнецов В. Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.В. Западноевропейская философия ХVІІІ века. – М., 1986.


Тема 9. Мо­ра­ль­на фі­ло­со­фія Ка­н­та. Ма­к­си­ми, за­ко­ни, ім­пе­ра­ти­ви. По­нят­тя сво­бо­ди

Рекомендована література



  1. Асмус В.Ф. Этика Канта // Кант И. Соч.: В 6-ти т. – М., 1975. – Т.4. – Ч.1. – С.5-65.

  2. Афанасьев М.Н. Эстетика Канта. – М., 1975.

  3. Геллер И.З. Личность и жизнь Канта (Опыт характеристики). – Петербург, 1923.

  4. Ку­з­не­цов В. Н. Не­ме­ц­кий кла­с­си­че­с­кий иде­а­лизм. – М., 1989.

  5. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVIII - начала ХІХ века. – М., 1989. – С.126-159.


Тема 10. Філософія мови Канта

Рекомендована література



  1. Класики філософії мови від Платона до Ноама Хомського: Пер. з нім. А Богачова, І. Іващенка, К. Ткаченка. – Київ: видавництво «Курс», 2008. – 536 с.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

ДО VІІ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ
Тема 1. Філософія мови Геґеля

Рекомендована література

Класики філософії мови від Платона до Ноама Хомського: Пер. з нім. А Богачова, І. Іващенка, К. Ткаченка. – Київ: видавництво «Курс», 2008. – 536 с.
Тема 2. Натурфілософія і трансцендентальний ідеалізм Шеллінга

Рекомендована література



  1. Бакрадзе К.С. Диалектика в философии Шеллинга // Бакрадзе К.С. Избр.филос.тр. – Тбилиси, 1981. – Т.1. – С.192-241.

  2. Булатов М.О. Суперечливий характер ідеалістичної філософії Шеллінга // Філос.думка. – 1975. – №3. – С.26-36.

  3. Гулыга А.В. Философское наследие Шеллинга // Шеллинг В.Ф.Й. Соч.: В 2 т. – М., 1987. – Т.1. – С.3-38.

  4. Гулыга А.В. Шеллинг. – М., 1982.

  5. Лазарев В.В. Философия раннего и позднего Шеллинга. – М., 1990.


Тема 3. Учення про людину Людвіґа Фоєрбаха

Рекомендована література



  1. Булгаков С.Н. Религия человекобожия у Л.Фейербаха. // Булгаков С.Н. Избр.произв. – М., 1993. – Т.1. – С.162-221.

  2. Кушаков Ю. Апологія Фейєрбаха // Київський національний університет. – Вісник. – Філософія. Політологія, 2002. – Вип. 38-41.

  3. Кушаков Ю. Вогняний потік (До двохсотліття від дня народження Л. Фоєрбаха) // Філософська думка. – 2004. – № 6.

  4. Кушаков Ю.В. Историко-философская концепция Л.Фейербаха. Теория, методология, конкретные результаты. – К., 1981.

  5. Любутин К.Н. Фейербах: философская антропология. – Свердловск, 1988.


Тема 4. Теорія пізнання Герберта Спенсера

Рекомендована література



  1. На­р­с­кий И. С. Со­в­ре­мен­ный по­зи­ти­визм. – М., 1961.

  2. Ра­с­сел Б. Че­ло­ве­че­с­кое по­зна­ние, его сфе­ра и гра­ни­цы. – М., 1957.

  3. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.4. От романтизма до наших дней. – СПб., 1997. – С. 187-221.

  4. Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские. – Мн., 1999. – с.482 - 623.

  5. Спенсер Г. Основные начала. – СПб., 1899.


Тема 5. Критичний раціоналізм Карла Поппера

Рекомендована література



  1. На­р­с­кий И. С. Со­в­ре­мен­ный по­зи­ти­визм. – М., 1961.

  2. По­ппер К. Ло­ги­ка и рост на­у­ч­но­го зна­ни­я. – М., 1983.

  3. Ра­с­сел Б. Че­ло­ве­че­с­кое по­зна­ние, его сфе­ра и гра­ни­цы. – М., 1957.

  4. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.4. От романтизма до наших дней. – СПб., 1997. – С. 187-221.


Тема 6. Філософія Ба­ден­сь­кої шко­ли: Віль­ге­льм Ві­н­де­ль­банд

Рекомендована література



  1. Бакрадзе К.С. Очерки по истории новейшей и современной буржуазной философии // Бакрадзе К.С. Избранные труды: В 4.т. – Т.3. – Тбилиси, 1973. – С.217-297.

  2. Виндельбанд В. Прелюдии. Философские статьи и речи // Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. – М., 1995. – С.22-58.

  3. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.4. От романтизма до наших дней. – СПб., 1997.


Тема 7. Філософія Ма­р­бу­р­зь­кої шко­ли: Ге­р­ман Ко­ген.

Рекомендована література



  1. Бакрадзе К.С. Очерки по истории новейшей и современной буржуазной философии // Бакрадзе К.С. Избранные труды: В 4.т. – Т.3. – Тбилиси, 1973. – С.217-297.

  2. Наторп П. Кант и Марбургская школа // Новые идеи в философии. – СПб., 1913. – Сб.5. – С.93-132.

  3. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.4. От романтизма до наших дней. – СПб., 1997.


Тема 8. Філософія мови Фреґе

Рекомендована література



  1. Класики філософії мови від Платона до Ноама Хомського: Пер. з нім. А Богачова, І. Іващенка, К. Ткаченка. – Київ: видавництво «Курс», 2008. – 536 с.


Тема 9. Філософія мови Вітґенштайна

Рекомендована література

Класики філософії мови від Платона до Ноама Хомського: Пер. з нім. А Богачова, І. Іващенка, К. Ткаченка. – Київ: видавництво «Курс», 2008. – 536 с.
Тема 10. Неогеґельянство

Рекомендована література



  1. Аб­ба­те М. Фи­ло­со­фия Бе­не­дет­то Кро­че и кри­зис ита­ль­я­н­с­ко­го об­ще­с­т­ва. – М., 1965.

  2. Бо­го­мо­лов А. С. Нео­ге­ге­ль­ян­с­т­во в Ге­р­ма­нии и Ита­лии // Бу­р­жу­а­з­ная фи­ло­со­фия ХХ в.– М., 1968.

  3. Ко­лі­н­г­вуд Р. Дж. Ідея іс­то­рі­ї. – К., 1996.

  4. Ку­з­не­цов В. Н. Фра­н­цу­з­с­кое нео­ге­ге­ль­ян­с­т­во. – М., 1982.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

ДО VІІІ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ
Тема 1. Філософія трагедії Г.Зіммеля

Рекомендована література



  1. Авенариус Р. Человеческое понятие о мире. – СПб., 1907.

  2. Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины ХІХ – начала ХХ века. – М., 1988.

  3. Ионин Л.Г. Георг Зиммель – социолог. – М., 1981.


Тема 2. Інтуїтивізм Анрі Бергсона

Рекомендована література



  1. Бергсон А. Два источника морали и религии. – М., 1994.

  2. Бергсон А. Опыт о непосредственных данных сознания // Бергсон А. Собрание сочинений в четырех томах. – Т.1 – М., 1992.

  3. Бергсон А. Сміх. – К., 1994.

  4. Бер­г­сон А. Со­б­ра­ние со­чи­не­ний. В 4 т. – М., 1992-95.

  5. Блауберг И.И. Анри Бергсон. – М., 2003.

  6. Во­ро­нов А.­ И. Ин­ту­и­ти­в­ная фи­ло­со­фия Бер­г­со­на. – М., 1962.


Тема 3. «Ме­то­ди­ч­ний ре­а­лізм» Еть­є­на Ан­рі Жі­ль­со­на

Рекомендована література



  1. Га­ра­джа В. И. Нео­то­мизм – ра­зум – на­у­ка. – М., 1969.

  2. Жи­ль­сон Э. Фи­ло­соф и тео­ло­ги­я. – М., 1995.

  3. Субботин Ю.К. Проблема ценности в неотомизме.– М., 1980.


Тема 4. Ір­ра­ці­о­на­лізм Л. Ше­с­то­ва

Рекомендована література



  1. Аку­ли­нин В. Н. Фи­ло­со­фия все­един­с­т­ва. От В.С. Со­ло­вь­е­ва к П.А­.­Ф­ло­ре­н­с­ко­му. – Но­во­си­бирск, 1990.

  2. Губман Б.Л. Современная католическая философия: человек и история.– М., 1988.

  3. Ло­сев А. Ф. Вла­ди­мир Со­ло­вь­ев и его вре­мя. – М., 1990.

  4. Ше­с­тов Л. Со­ч.: В 2 т. – М., 1992.


Тема 5. Головні напрямки розвитку феноменології

Рекомендована література



  1. Бабушкин В. Феноменологическая философия науки. – М., 1985.

  2. Ма­ма­р­да­ш­ви­ли М. К. Фе­но­ме­но­ло­гия – со­пут­с­т­ву­ю­щий мо­мент вся­кой фи­ло­со­фии // Ма­ма­р­да­ш­ви­ли М.К. Как я по­ни­маю фи­ло­со­фи­ю. – М., 1992.

  3. Ме­р­ло-­По­н­ті М. Фе­но­ме­но­ло­гія сприй­нят­тя // Чи­та­н­ка з іс­то­рії фі­ло­со­фі­ї. За­ру­бі­ж­на фі­ло­со­фія ХХ сто­літ­тя. – К., 1993.

  4. Мо­т­ро­ши­ло­ва Н. В. Прин­ци­пы и про­ти­во­ре­чия фе­но­ме­но­ло­ги­че­с­кой фи­ло­со­фи­и. – М., 1968.

  5. Сва­сь­ян К. А. Фе­но­ме­но­ло­ги­че­с­кое по­зна­ние: про­пе­де­в­ти­ка и кри­ти­ка. – Ере­ван. 1987.


Тема 6. Ек­зи­с­те­н­цій­на фі­ло­со­фія Ка­р­ла Яс­пе­р­са

Рекомендована література



  1. Бо­ль­нов О. Ф. Фи­ло­со­фия эк­зи­с­те­н­ци­а­ли­з­ма. – С­П­б., 1999.

  2. Бычко И.В. В лабиринтах свободы. – М., 1976.

  3. Яс­перс К. Смысл и на­з­на­че­ние ис­то­ри­и. – М., 1991.


Тема 7. Ате­ї­с­ти­ч­ний ек­зи­с­те­н­ці­а­лізм Жа­на-­По­ля Са­р­т­ра

Рекомендована література



  1. Ки­с­сель М. А. Фи­ло­со­ф­с­кая эво­лю­ция Ж.-П.Са­р­т­ра. – Л., 1976.

  2. Сартр Ж.-П. Ну­до­та. Му­р­.­ С­ло­ва. – К., 1993.

  3. Сартр Ж.-П. Эк­зи­с­те­н­ци­а­лизм – это гу­ма­низм. Су­ме­р­ки бо­гов. – М., 1989.


Тема 8. Філософія Альбера Камю

Рекомендована література



  1. Ка­мю А. Бу­н­ту­ю­щий че­ло­век.– М., 1990.

  2. Бо­ль­нов О. Ф. Фи­ло­со­фия эк­зи­с­те­н­ци­а­ли­з­ма. – С­П­б., 1999.

  3. Бычко И.В. В лабиринтах свободы. – М., 1976.


Тема 9. Філософське вчення Ві­ль­я­ма Джей­м­са

Рекомендована література



  1. Джеймс У. Введение в философию // Джеймс У. Введение в философию. Рассел Б. Проблемы философии. – М., 2000. – С. 3 - 152.

  2. Джеймс У. Воля к вере и другие очерки популярной философии // Джеймс У. Воля к вере. – М., 1997. – С.3-206.

  3. Джеймс У. Мно­го­о­б­ра­зие ре­ли­ги­о­з­но­го опы­та. – М., 1992.

  4. Джеймс У. Прагматизм. – К., 1995.

  5. Джеймс У. Прагматизм. Новое название для некоторых старых методов мышления // Джеймс У. Воля к вере. – М., 1997. – С.207-324.

  6. Джеймс У. Что та­кое пра­г­ма­тизм // Ве­с­тн. Мо­с­ко­в­. ун‑­та. – Се­р. фи­л. – 1993. – №3.


Тема 10. Не­опра­ґма­тизм Рі­ча­р­да Ро­р­ті

Рекомендована література



  1. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.4. От романтизма до наших дней. – СПб., 1997. – С.314-330.

  2. Эбер М. Прагматизм. Исследование его различных форм // Джеймс У. Прагматизм. – К., 1995. – С.155-240.

  3. Юшкевич П. О прагматизме // Джеймс У. Прагматизм. – К., 1995. – С.241-282.

  4. Зо­тов А. Ф. Ме­ль­виль Ю. К. За­па­д­ная фи­ло­со­фия ХХ ве­ка. Уче­б­ное по­со­бие. – М., 1998.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінар є видом навчального заняття, яке відбувається у складі академічної групи. Форми його проведення – дискусія, доповідь та обговорення. На семінарському занятті з історії філософії викладач організовує обговорення питань з визначених у робочій навчальній програмі тем, обов’язково підсумовуючи обговорення теми та оцінюючи участь у ньому студентів. Участь у семінарських заняттях враховують під час виставлення підсумкової оцінки з історії філософії.

На семінарах студенти вчаться самостійно працювати з книгою, бути вимогливими до своєї відповіді й до відповіді товариша. Семінарське заняття вимагає не механічного запам’ятовування, а свідомого засвоювання, активної пізнавальної діяльності всіх студентів.

Семінарові більше, ніж лекції, властиві ідейно-виховна й логіко-методологічна функції. Особливість філософського семінару в тому, що він є не лише формою закріплення знань, здобутих у процесі вивчення історії філософії, а й школою творчої самостійності студентів, у якій формується методологія наукового пошуку, удосконалюється культура мислення. Безперечно, що в процесі дискусії, обміну думками відшліфовується мислення майбутнього фахівця. Дискусія є дуже важливим елементом семінару, оскільки сприяє інтелектуальному напруженню, активності студентів, привчає їх мислити розкуто, вільно, творчо. Участь у дискусії, прагнення переконувати один одного будуть, можливо, першою серйозною спробою застосувати на практиці знання, здобуті на лекціях, із підручників та першоджерел. Дискусія на семінарі цінна також тим, що привчає студента до спілкування з аудиторією, адже виховувати в собі полемічну культуру – завдання кожного інтелігента.

Щоб підготувати відповіді на запитання семінару, потрібно використати лекції, підручники, першоджерела, додаткову літературу. Вибрати матеріал з декількох джерел, вибудувати відповідь логічно як завершений вислів, аргументувати її, наводити приклади. Це вимагає складніших умінь: аналізувати, систематизувати, узагальнювати вивчений матеріал.

Одним із найдоступніших засобів активізації розумової діяльності студентів є проблемне запитання. До кожної теми семінарського заняття викладач формує пакет запитань, які можна поділити на кілька типів: проблемні запитання, що узагальнюють знання студентів у сфері інших дисциплін; запитання, метою яких є повне засвоєння основних філософських понять і їхніх співвідношень; запитання, у яких передбачено зв’язок філософських знань з практикою аналізу дійсності.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УЧАСНИКІВ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ:


  • обов’язково прочитати текст першоджерела та рекомендовану додаткову літературу;

  • підготуватися до виступу з кожного питання плану семінарського заняття;

  • підготувати відповіді на запитання, наведені під кожним із пунктів плану заняття;

  • рекомендовано виступати не з місця, а перед усією аудиторією;

  • викладати думки своїми словами, а не завченими фразами, формулюваннями;

  • будувати виступ згідно з планом, користуючись конспектом лише в разі цитування першоджерел;

  • враховувати, що кожен виступ має складатися з трьох частин: вступу, основної частини і висновку;

  • вільно триматися перед аудиторією, грамотно і переконливо говорити;

  • кожен студент бере участь в обговоренні всіх питань семінару;

  • після відповіді товариша вміти прокоментувати основне положення проблеми, задати йому додаткове запитання;

  • формулювання своєї позиції розпочинати словами «я стверджую, що...», «я вважаю, що» , «моя позиція з цього питання така»;

  • для підтвердження або ж спростування тієї чи іншої тези наводити аргументи (цитати з тексту першоджерела, або думки, істинність яких обґрунтована).


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДІ СТУДЕНТА

НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ

(за п’ятибальною шкалою)



5 балів – вичерпна відповідь на питання семінарського заняття. Студент відповідає логічно, послідовно, систематично. Відповідь свідчить про глибоке знання матеріалу. Студент опанував основну й додаткову літературу з теми, рекомендованої планом семінарського заняття. Доповідає впевнено, творчо, у доповіді виявляє науковий підхід, не підглядає у конспект, доцільно використовує терміни, правильно пояснюючи їх. Правильно відповідає на більшість питань викладача та учасників семінарського заняття.

4 бали – студент виявляє досить повні знання матеріалу, не припускається у своїй відповіді суттєвих неточностей, засвоїв основну літературу, рекомендовану планом. Дає відповіді на питання викладача та учасників семінарського заняття. Доволі часто під час відповіді користується конспектом.

3 бали – студент виявляє знання матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і роботи за спеціальністю. Доповідач сильно «прикутий» до конспекту, припускається помилок. Матеріал не повно розкриває проблему. Відповідає на поставлені запитання з помилками, однак спроможний зі сторонньою допомогою виправити їх.

2 бали – студент відповідає, читаючи з конспекту, без допомоги якого у матеріалі орієнтується слабо, допускає принципові помилки. Відповідає на поставлені запитання тільки зі сторонньою допомогою. Матеріал не розкриває проблему.

1 бал – студент читає з конспекту, матеріал відповіді студента розкриває проблему поверхово чи фрагментарно. На запитання викладача та студентів відповісти не може.

0 балів – відповіді немає або вона абсолютно не розкриває сутності питання.

7. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬ СТУДЕНТАМ
«Історія світової філософії» згідно з навчальними планами філософського факультету та факультету культури і мистецтв читається у 3, 4, 5, та 6-ому семестрах. Кожен семестр поділяється на 2 модулі. Підсумкова звітність у 3 та 5-ому семестрах – залік (усний), а у 4 та 6-ому – іспит (усний).

У процесі вивчення дисципліни «Історія світової філософії» знання студентів оцінюються за 100-бальною шкалою (50 балів поточна успішність + 50 балів успішність на іспиті) з таким переведенням у державну оцінку:




Оцінка ECTS та

визначення

Кількість балів

від 1 до 100

Оцінка за традиційною

п’ятибальною системою

А - відмінно

90-100

Відмінно (зараховано)

5

В – дуже добре

81-89

Добре (зараховано)

4

С - добре

71-80

Добре (зараховано)

4

D - задовільно

61-70

Задовільно (зараховано)

3

Е – достатньо (задовольняє мінімальні критерії)

51-60

Задовільно (зараховано)

3

FX - незадовільно

25-50

Незадовільно (незараховано)

2

F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

0-24

Незадовільно

(незараховано)



2

Оцінка 100 балів є сумою 50-ти балів за поточну успішність (протягом семестру) та 50-ти балів, які студент зможе отримати на іспиті (або на заліку).

Поточна успішність з дисципліни «Історія філософії» оцінюється за п’ятибальною шкалою і складається:


  • з балів, які студент отримуватиме на семінарських заняттях;

  • з балів, отриманих студентом за написання реферату;

  • з балів, якими оцінюватиметься контрольно-модульна робота (протягом модуля виконується лише одна КМР).

Контрольно-модульна робота І (ІІ) модуля з історії філософії, як і всі інші види робіт, оцінюється за п’ятибальною шкалою і складається з 5-ти питань, кожне з яких оцінюватиметься 1 балом. Отже, максимальна кількість балів, отримана студентом за умови успішного виконання КМР, становитиме 5 балів. Студент, який був відсутній під час написання КМР з поважних причин, про які засвідчить відповідний документ (наприклад, медична довідка), матиме можливість написати КМР І у призначений викладачем час. Якщо ж студент не написав контрольно-модульної роботи, то у такому випадку йому за цей вид робіт буде виставлена оцінка 0 балів.

Всі питання, які формують КМР, складені відповідно до змісту тем лекцій, а також тем, винесених на семінарські заняття та самостійне опрацювання відповідного модуля.



У 3 та 5 семестрах, коли запланованою формою звітності із навчальної дисципліни є залік, то обрахунки поточної успішності за семестр проводяться наступним чином:

  • в кінці семестру виводиться середнє арифметичне усіх одержаних оцінок (за відповіді на семінарських заняттях та за реферати) і окремо середнє арифметичне із оцінок на модулях (бали за контрольно-модульну роботу І додають до балів, отриманих за контрольно-модульну роботу ІІ, і цю суму ділять на два). Ці два середні арифметичні додаються і їхня сума множиться на коефіцієнт 10. У підсумку отримують бали за поточну успішність протягом семестру. Для зарахування заліку «автоматично» студент повинен набрати за семестр більше 51 балу. Складати залік дозволяється за бажанням.

Оцінювання знань студента, виявлених на підсумковій формі контролю заліку ґрунтується на таких критеріях:



Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
2015 -> Анотаці я Історія України
2015 -> Кримінальний процес україни
2015 -> Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності
2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів»
2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка